Кожевнікова Лариса Василівна. Підготовка майбутніх учителів початкових класів і музики до музично- просвітницької діяльності

Короткий опис

Кожевнікова Лариса Василівна. Підготовка майбутніх учителів початкових класів і музики до музично- просвітницької діяльності: дисертація канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003

Кожевнікова Л.В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. теорія і методика навчання музики, музичного виховання. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2003.
У дисертаційній роботі досліджено проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності.
Визначено поняття музично-просвітницька діяльність”, конкретизовано її структурні компоненти та критерії діагностики рівнів підготовленості майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності.
Теоретично обґрунтовано педагогічну модель та розроблено методику поетапної підготовки майбутніх фахівців до даної діяльності, що базується на здійсненні міжпредметних зв’язків та синтезі лекторської та виконавської діяльності.

Удисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні її змісту й структурних компонентів та експериментальній перевірці методики підготовленості майбутніх фахівців до даної діяльності.
1. Ретроспективний аналіз культурно-історичних умов періоду з Х- по ХХ століття засвідчує, що становлення музично-просвітницьких тенденцій відбувалося на народознавчій основі, здійснювалося інтелектуальними силами суспільства й підпорядковувалося завданням підвищення культурно-освітнього рівня, формування національної свідомості народу. Провідні музично-просвітницькі тенденції характеризуються: ствердженням гуманістичних, демократичних принципів у поширенні духовної, народної й світської музики; цілеспрямованим виробленням власних структур і закладів, де музика у співдружності з літературою, поезією, образотворчим мистецтвом, театральним дійством стає важливою ланкою культурно-просвітницьких заходів; стимулюванням розвитку музично-естетичної думки; високопрофесійною загально естетичною підготовкою освітянських кадрів тощо. Педагогічна, культурно-просвітницька, музично-освітня діяльність українських педагогів, композиторів, культурних діячів (А.Вахнянина, Й.Вітошинського, О.Кошиця, М.Лисенка, В.Матюка, П.Сокальського та ін.) стала ефективним засобом творчих та методичних пошуків, відіграла важливу роль у вироблені сталих національних традицій музичного просвітництва, які видаються плідними і для сучасного, якісно нового етапу підготовки вчителя.
2. Теоретичне дослідження дало можливість розкрити сутність поняття музично-просвітницька діяльність”, яка розглядається як процес свідомої, активної й цілеспрямованої взаємодії між вчителем як суб’єктом просвітництва і аудиторією як об’єктом просвітництва та зумовлюється самостійною позицією індивіда у виборі музичних цінностей і спрямовується на виховання гуманістичних ідеалів, збагачення музично-естетичної інформованості та розкриття творчого потенціалу особистості. У дослідженні підтверджено ефективність цілісної підготовки студентів - майбутніх фахівців до музично-просвітницької діяльності, яка уособлює такі структурні компоненти: мотиваційний визначає потреби, інтереси, мотиви, що зумовлюють просвітницьку спрямованість особистості; змістовий вміщує музичні, психолого-педагогічні та загальнохудожні знання майбутнього фахівця; операційний виокремлює музично-просвітницькі уміння спеціаліста, а також засоби, форми й методи музично-просвітницької діяльності; контрольно-оцінний вирізняє усвідомлення себе як особистості і майбутнього вчителя в ході означеної діяльності.
3. На основі матеріалів дослідження обґрунтовано, що критеріями підготовленості студентів до музично-просвітницької діяльності є змістові параметри визначених компонентів, а саме: наявність просвітницької спрямованості; системність теоретичних знань, необхідних для проведення даної діяльності; ступінь оволодіння способами означеної діяльності та міра усвідомлення себе як особистості і вчителя-просвітника. Усе це разом зумовлює готовність до спілкування з музичним мистецтвом та донесення його цінностей до учнів початкових класів в умовах навчального та позанавчального процесу.
4. Процес підготовки студентів до музично-просвітницької діяльності ґрунтується на педагогічній моделі, яка включає визначення мети ( формування особистості майбутнього вчителя, підготовка його до спілкування з різною аудиторією та розвиток педагогічної майстерності); завдань (формування просвітницької спрямованості, підвищення рівня теоретичних знань, музично-просвітницьких умінь, необхідних для здійснення музично-просвітницької діяльності та міри усвідомлення себе як вчителя-просвітника); особистих професійно значущих якостей (комунікативність, емпатія, рефлексія); головні елементи взаємодії у системі викладач студент музично-просвітницька діяльність учень; ); методів (інформаційно-репродуктивних та проблемно-пошукових); форм навчання (аудиторне викладання, педагогічна практика, позааудиторна діяльність) та педагогічний результат, що зумовлюється вирішенням поставлених завдань. Побудова такої моделі забезпечує можливість подолання певних прорахунків у теорії й практиці навчання, посилення зв’язку між загальноестетичними музичними знаннями та розвитком навичок самостійної педагогічної музично-просвітницької діяльності.
5.У ході дослідно-експериментальної роботи розроблено та апробовано методику підготовки майбутніх фахівців до музично-просвітницької діяльності , що проходила упродовж 4 етапів (пропедевтичний, перехідний, якісний та синтезуючий), кожен з яких характеризувався певними цілями й завданнями, особливостями змісту, відповідними методами організації навчально-професійної діяльності студентів. Розвиток складових компонентів підготовки студентів до музично-просвітницької діяльності передбачав взаємодію різних засобів педагогічного впливу: підготовчі вправи творчого спрямування; підготовка рефератів; організація музично-просвітницьких заходів; педагогічна виконавська практика; фіксація власних надбань в період педагогічної практики; творчі заняття (рольові педагогічні ігри, моделювання педагогічних ситуацій); аудиторні й позааудиторні музично-просвітницькі заходи, рецензування (спосіб контролю й перевірки). Використання цих засобів здійснювалось за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяло формуванню усіх компонентів підготовленості.
6. Експериментально доведено, що ефективність процесу підготовки майбутніх фахівців до музично-просвітницької діяльності забезпечується за таких педагогічних умов: здійснення міжпредметних зв’язків; створення атмосфери психологічного контакту між просвітителем та аудиторією; індивідуальний підхід до студентів з урахуванням їх загальноестетичного досвіду, музичної підготовки, освіченості; творчий характер самостійної музично-просвітницької діяльності.
7. Результати формуючого експерименту дали змогу констатувати суттєві позитивні зміни кожного із структурних компонентів музично-просвітницької діяльності членів експериментальних груп в порівнянні з контрольними, що доводить ефективність запропонованої організаційно-методичної роботи та правильність гіпотези.
Виконане дослідження не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми. Предметом наукового пошуку можуть стати питання організації музично-просвітницької діяльності, її методичного забезпечення в сучасних навчальних закладах різного типу; впливу інших видів мистецтв на музично-просвітницьку підготовку майбутніх фахівців, формування їх ораторської майстерності.