Кравченко Людмила Іванівна. Можливості прогнозування і особливості розвитку вікової катаракти при порушенні дезінтоксикаційної функції печінки

Короткий опис

Кравченко Людмила Іванівна. Можливості прогнозування і особливості розвитку вікової катаракти при порушенні дезінтоксикаційної функції печінки: дис... канд. мед. наук: 14.01.18 / Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України. - О., 2004

Кравченко Л.І. Можливості прогнозування і особливості розвитку катаракти при порушенні дезінтоксикаційної функції печінки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2004.
Дисертаційна робота присвячена вивченню питань прогнозування і ролі факторів ризику появи вікової катаракти. Отримані результати доповнюють дані відносно механізму катарактогенезу, які полягають в зниженні в 2,8 рази активності глутатіон-S-трансферази (GST) у плазмі крові, як показника дезінтоксикаційної функції печінки. Розвиток катаракти під впливом 0,2% розчину 3-амінотриазолу та світла високої інтенсивності при порушеній дезінтоксикаційній функції печінки на 30 неділі експерименту було досягнуто в 91% випадків поряд зі зниженням активності GST у плазмі крові до 10,3 нкат/мг білка і до 13,4 нкат/мг білка в кришталику. В клінічному розділі приведені результати довготривалого проспективного когортного дослідження пацієнтів з прозорими кришталиками. Встановлено фактори ризику та особливості появи вікової катаракти в залежності від соматичного стану осіб, рівня активності GST у плазмі крові, наявності катаракти у сімейному анамнезі та статі пацієнта. У хворих на хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, що супроводжуються зниженням активності GST у плазмі крові менше 19 нкат/мг білка ризик появи катаракти збільшується в 12 разів, а без зниження показника активності цього ферменту лише в 2 рази. Запропоновано новий засіб індивідуального прогнозування імовірності виникнення катаракти залежно від наявності та поєднання встановлених факторів ризику. У переважної більшості хворих (75%) на хронічний алкоголізм ІІ ступеня з порушеною дезінтоксикаційною функцією печінки і зниженні активності GST у плазмі крові до 15 нкат/мг білка спостерігалось значне прогресування катаракти.

Зростання захворюваності віковою катарактою, особливо серед осіб працездатного віку, що приводить до втрати зору і втрати професії, обумовлює необхідність вивчення механізмів катарактогенезу для розробки можливих заходів її профілактики. Недостатньо вивченою є роль порушень процесів детоксикації в організмі у розвитку помутніння кришталика. Це обгрунтовує необхідність вивчення показника активності ключового дезінтоксикаційного ферменту глутатіон-S-трансферази, що може бути доцільним при прогнозуванні термінів імовірності появи катаракти.
При моделюванні катаракти в умовах порушеної дезінтоксикаційної функції печінки на 30 тижні в 91% кришталиків відзначено їх повне помутніння поряд з вираженим зниженням активності глутатіон-S-трансферази в плазмі крові до 10,3 нкат/мг білка і в кришталику до 13,4 нкат/мг білка.
У хворих на хронічний алкоголізм ІІ ступеня з порушеною дезінтоксикаційною функцією печінки початкова вікова катаракта прогресувала в 75% випадків поряд зі зниженням активності глутатіон-S-трасферази в плазмі крові до 15 нкат/мг білка.
Проспективними когортними дослідженнями встановлено, що наявність хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи, що супроводжується зниженням активності глутатіон-S-трансферази менше 19 нкат/мг білка в плазмі крові збільшує імовірність розвитку вікової катаракти в 12 разів, а без зниження показника активності цього ферменту лише в 2 рази.
Вперше виявлено, що прогноз термінів появи катаракти залежить від поєднання вивчених чинників ризику хронічної патології шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи, сімейної схильності до катаракти, зниження активності детоксикаційного ферменту глутатіон-S-трансферази менше 19 нкат/мг білка в крові (патент України 61621А від 17.11.2003г.).