Кравченко Марина Олегівна. Вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності промислових підприємств

Короткий опис

Кравченко Марина Олегівна. Вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності промислових підприємств: Дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т". - К., 2002. - 196арк. - Бібліогр.: арк.163-176

Кравченко М.О. Вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності промислових підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 підприємництво, менеджмент та маркетинг. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню проблем підвищення інноваційної активності кадрів промислових підприємств. У роботі представлені науково-методичні основи, інструментарій та практичні рекомендації щодо вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності (КПІД), впровадження яких сприятиме підвищенню активності й ефективності інноваційної діяльності кадрів підприємств.
Запропоновано методику діагностикиКПІД, розроблені підходи до формування та реалізації стратегії підвищення інноваційної активності кадрів, здійснена оцінка ефективності інвестицій в підготовку кадрів при впровадженні інновацій.
Методичні положення і рекомендації, розроблені в дисертації, апробовані на машинобудівних підприємствах міста Києва. Основні положення роботи розглядалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, а також впроваджені в навчальний процес.

В результаті виконання дисертаційного дослідження автором здійснено теоретико-методичне обґрунтування та розроблено інструментарій і практичні рекомендації щодо вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності промислових підприємств. Внаслідок проведеного дослідження одержано наступні основні теоретичні, методичні та практичні результати.
Основними теоретичними результатами дослідження є:
уточнене трактування категорії «інноваційний потенціал», який з огляду на широкоаспектність та самостійність його складових запропоновано трактувати як сукупність окремих потенціалів, кожен з яких характеризує рівень готовності тієї чи іншої сфери підприємства до інноваційної діяльності; під кадровим потенціалом інноваційної діяльності (КПІД) підприємства запропоновано розглядати сукупність характеристик, знань, здібностей і спроможностей зайнятих на підприємстві працівників, що зумовлюють ступінь їх готовності бути залученими до процесу розробки і використання інновацій в своїй діяльності;
обґрунтовано необхідність першочергового розвиткуКПІДдля активізації та підвищення ефективності інноваційної діяльності на промислових підприємствах; узагальнено досвід досліджень проблем кадрового забезпечення інноваційного процесу та інших соціально-кадрових аспектів інноваційної діяльності, на базі чого здійснено комплексну класифікацію параметрів та характеристик, що впливають на величину та структуруКПІД;
побудовано параметричну модель, яка описує взаємозв’язки показників стану інноваційної діяльності машинобудівних підприємств з кількісними і якісними характеристиками кадрів цих підприємств, що продемонструвало наявність між ними значної кореляції і дозволило виділити найважливіші з кадрових характеристик, які обумовлюють ступінь активності та результативності інноваційної діяльності на підприємствах;
здійснено економіко-математичне моделювання процесу освоєння нового обладнання, що дозволило виявити оптимальну величину та динаміку інвестицій у підготовку кадрів підприємства при впровадження нового обладнання, при якій суттєво збільшується початковий рівень освоєння цього обладнання, скорочується термін його освоєння і, відповідно, мінімізуються збитки, викликані недовикористанням можливостей цього обладнання і витратами на навчання кадрів;
До методичних результатів дисертаційної роботи слід віднести такі:
розроблено методику діагностики кадрового потенціалу інноваційної діяльності, яка дозволяє кількісно оцінити якісні характеристики працюючих в контексті їхньої готовності та сприйнятливості до участі в інноваційній діяльності, виділити характеристики, які мають бути розвинені, і відповідно коригувати підходи та методи управлінняКПІД;
розроблено методичні підходи до формування стратегії підвищення інноваційної активності кадрів підприємств; виділено і розглянуто принципові аспекти, що обумовлюють її вибір, а також опрацьовано механізм, який дозволяє управляти результативністю її формування; для реалізації стратегії запропоновано використання наступних методів: багатопрофільного навчання; методу розширення і збагачення робіт; методу ротації; певних економічних методів; методу партисипативності; цільового методу; методу психологічного заохочення; методу усунення негативних стимулів.
Практичними результатами дисертаційного дослідження є:
на базі запропонованої методики здійснено практичну діагностику кадрового потенціалу інноваційної діяльності окремих машинобудівних підприємств міста Києва з різними формами власності, яка продемонструвала надзвичайно низький рівеньКПІД, а також дозволила виявити загальні тенденції щодо сприйняття працівниками інновацій та участі в інноваційній діяльності;
проведено типізацію інноваційної поведінки працюючих на цих підприємствах в залежності від рівняКПІДу діапазоні від прихильників інновацій до противників інновацій, що представляється значимим для розробки та впровадження стратегії підвищення інноваційної активності, вибору адекватних стратегій залучення персоналу в процес інноваційної діяльності;
розроблено практичні рекомендації щодо застосування та впровадження на підприємствах запропонованих соціально-економічних методів активізації кадрового потенціалу інноваційної діяльності;
проаналізовано ефективність інноваційного проекту, що реалізується на АТВТ «ЕЛМІЗ», та визначено економічний ефект, який може бути отриманий на підприємстві у разі переорієнтації структури інвестицій в інноваційний проект.