Кримінальна відповідальність за зґвалтування (порівняльно-правовий аналіз)

Короткий опис

ВСТУП
Актуальність теми. Зґвалтування належить до найбільш небезпечних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Небезпечність його визначається тим, що воно може потягнути за собою тяжкі наслідки, шкідливо впливає на психіку і здоров’я потерпілої особи, нерідко призводить до розірвання шлюбу, сприяє розповсюдженню розпусти, знижує культурний рівень суспільства. На проблему викорінення насильства, в тому числі у сфері статевих відносин, звертають увагу міжнародні організації. Питома вага зґвалтувань в структурі української злочинності відносно невелика, але загальна кількість зґвалтувань досить значна (близько 1000 в рік) і ступінь їх небезпечності високий.
Теоретичної та практичної значущості спеціальне дослідження особливостей кримінальної відповідальності за зґвалтування набуває й у зв’язку з необхідністю осмислення відповідних положень Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року (далі – КК або КК України) з врахуванням того, що зміст окремих положень ст. 152 КК зазнав серйозних змін порівняно з відповідними положеннями ст. 117 КК 1960 року.
Сучасне дослідження в галузі юридичних наук не може бути повноцінним і результативним без використання порівняльно-правового методу. Застосування цього методу як основного для дослідження особливостей кримінальної відповідальності за зґвалтування в науці кримінального права України дотепер місця не мало. Між тим, з’ясування спільних підходів до формулювання окремих ознак зґвалтування та деяких інших статевих злочинів і встановлення особливостей інших їх ознак за кримінальним правом окремих зарубіжних держав дозволить оцінити коректність і точність відповідних формулювань КК України, а також запропонувати певні зміни та доповнення до нього.
Існують досить серйозні проблеми кримінально-правової кваліфікації зґвалтування і в правозастосовній практиці. Воно поєднується з вчиненням інших статевих злочинів, а також таких злочинів як умисне і необережне вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Спостерігається різноманітність позицій як серед науковців, так і у судовій практиці щодо кваліфікації цих видів (різновидів) злочинів.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 27 березня 1992 року «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини» хоч і висвітлює деякі підходи до кваліфікації зґвалтування, однак ці підходи ґрунтуються на редакції ст. 117 КК 1960 року і в сучасних умовах потребують уточнення. Проект нової постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» на момент завершення роботи над дисертацією прийнятий у першому читанні, також потребує подальшого аналізу.
Питання кримінальної відповідальності за зґвалтування та інші статеві злочини висвітлювали радянські, російські та українські науковці, зокрема, Ю.В.Александров, Л.А.Андрєєва, М.І.Бажанов, П.П.Бліндер, В.І.Борисов, С.В.Бородін, Л.В.Дорош, О.О.Дудоров, А.А.Жижиленко, А.М.Ігнатов, Т.В.Кондрашова, П.І.Люблінський, П.С.Матишевський, В.О.Навроцький, В.Натансон, А.В.Наумов, П.П.Осіпов, В.Н.Сафронов, Н.М.Свидлов, Є.В.Фесенко, М.Н.Хлинцов, А.П.Чуприков, Б.М.Цуприк, С.Д.Шапченко, Я.М.Яковлєв та інші.
Окремі проблеми національного кримінального законодавства та кримінального законодавства іноземних держав з позиції порівняльного правознавства досліджували відомі вчені кінця ХІХ – початку ХХ століття (Л.С.Бєлогриць-Котляревський, В.В.Єсипов, О.Ф.Кістяківський, М.С.Таганцев, І.Я.Фойницький, М.П.Чубинський) та автори радянських часів (М.А.Гельфер, О.А.Герцензон, П.С.Дагель, І.І.Карпець, Н.А.Крашенинникова, В.М.Кудрявцев, В.А.Лихачов, Н.В.Ляс, І.C.Ной, А.А.Піонтковський, А.Н.Трайнін, Б.С.Утєвський, М.Д.Шаргородський та інші). Значні доробки у компаративістиці напрацювали західні вчені, серед яких Р.Давид, А.Есмен, К.Жоффре-Спінозі, Х.Кьотц, Л.Р. Сюкияйнен, К.Цвейгерт. Безпосередньо питаннями порівняльного кримінального права займаються Г.О.Єсаков, А.І.Жалінський, Н.Є.Крилова, І.Д.Козочкін, Н.Ф.Кузнецова, О.О.Маліновський, А.В.Наумов, А.А.Нерсесян, Б.С.Нікіфоров, К.Осакве, Ф.М.Рєшетніков, А.Х.Саїдов, А.В.Савченко, А.В.Сєрєбрєнікова, А.Тер-Акопов, Ю.А.Тихомиров, М.І.Хавронюк, І.В.Хохлова, О.П.Шем’яков, С.С.Яценко та інші.
Не применшуючи значення робіт вказаних авторів, відзначимо, що окремі питання кримінальної відповідальності за зґвалтування залишаються недостатньо дослідженими або є дискусійними, внаслідок чого спостерігається неоднозначне тлумачення та застосування тих чи інших правових норм, постає необхідність їх поглибленого дослідження. У теорії кримінального права, зокрема, неоднозначно визначається зміст таких понять ст. 152 КК, як «потерпілий» (неповнолітній, неповнолітня; малолітній, малолітня), «статеві зносини», «фізичне насильство», «погроза фізичним насильством», «безпорадний стан», «особливо тяжкі наслідки» тощо.
Зазначені обставини зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та його спрямованість в частині використання порівняльно-правового методу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною плану наукової роботи кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2005-2010 р.р.: «Проблеми боротьби зі злочинністю: кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти», що затверджений на засіданні кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 12 від 17 березня 2005 р.).
Мета і завдання дослідження. Виходячи із сутності зазначених проблем, метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного системного порівняльно-правового аналізу кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за зґвалтування.
Для досягнення даної мети дисертантом визначені такі основні завдання: 1) проаналізувати концептуальні аспекти порівняльного правознавства, класифікувати та дати загальну характеристику основних правових сімей сучасності; 2) визначити методику порівняльно-правового дослідження особливостей відповідальності за зґвалтування за кримінальним правом окремих держав; 3) дослідити основні термінологічні та змістовні аспекти зґвалтування як окремого виду (різновиду) злочину за кримінальним правом України та окремих зарубіжних держав; 4) зробити порівняльно-правовий аналіз змісту окремих об’єктивних та суб’єктивних ознак зґвалтування; 5) дослідити обставини, що обтяжують зґвалтування у порівняльно-правовому аспекті та розкрити особливості змісту окремих з них; 6) дослідити особливості караності зґвалтування за кримінальним правом України та окремих зарубіжних держав; 7) сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства, що регламентує відповідальність за вчинення зґвалтування.
Об’єктом дослідження є законодавство України та окремих зарубіжних країн, що встановлює відповідальність за зґвалтування.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за зґвалтування (порівняльно-правовий аналіз).
Методи дослідження. Для досягнення поставлених мети та завдань дослідження у роботі було використано наступні методи. Формально-логічний – при встановленні змісту окремих юридичних термінів та формулювань, що використовуються для описання складів зґвалтування в законодавстві України та окремих зарубіжних держав. Системно-структурний та функціональний – при дослідженні типової юридичної конструкції, з використанням якої побудовані склади злочину, передбаченого ст. 152 КК, при визначені місця цього виду (різновиду) злочину в системі норм КК, а також – при здійсненні відповідних юридичних складів злочину. Порівняльно-правовий – при дослідженні основних підходів до нормативної регламентації кримінальної відповідальності за зґвалтування у кримінальному законодавстві зарубіжних держав. Статистичний – при проведенні узагальнення матеріалів практики застосування судами України норм про кримінальну відповідальність за зґвалтування.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали положення, підходи та ідеї, що містяться у працях вітчизняних вчених, науковців Російської Федерації та інших держав, радянських вчених і вчених-правознавців Російської імперії та Західної Європи ХІХ ст., низка праць з медицини, сексології, психології.
Нормативно-правову базу дисертаційного дослідження становлять чинні Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони та інші нормативно-правові акти України. Також були використані положення Кримінального кодексу України 1960 року. У процесі порівняльно-правового аналізу використовувались положення кримінального законодавства окремих зарубіжних держав (53 КК зарубіжних держав та 3 Закони про статеві злочини Великої Британії).
Емпіричною основою дисертаційного дослідження є матеріали практики судів України у справах про зґвалтування. Зокрема, було вивчено 175 кримінальних справ, що розглядались Верховним Судом України, апеляційними судами м. Києва, Київської, Житомирської, Тернопільської, Хмельницької областей.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням проблем кримінальної відповідальності за зґвалтування за КК України з урахуванням особливостей відповідальності за цей злочин за кримінальним правом окремих зарубіжних держав. У дисертації висунуто і обґрунтовано низку положень, висновків та пропозицій, що характеризуються елементами наукової новизни. На захист, зокрема, виносяться такі основні положення:
вперше:
- обґрунтована доцільність встановлення кримінальної відповідальності за один вид злочину – «Зґвалтування або інші дії сексуального характеру». Такий підхід дозволить більш коректно вирішити окремі питання кваліфікації двох найбільш розповсюджених статевих злочинів, що часто поєднуються між собою. Крім того, такий підхід проведений у КК окремих зарубіжних держав;
- сформульовано власне розуміння сутності основної дії у складах зґвалтування (за підходом дисертанта – зґвалтування та інших дій сексуального характеру). На думку дисертанта, ця сутність найбільш точно виражається термінологічним зворотом «статеве проникнення», тому саме цей зворот пропонується вживати у ст. 152 КК;
- зроблено висновок, що з урахуванням характеру суспільної небезпеки зґвалтування, в українського законодавця не було достатніх підстав визнавати цей злочин, навіть на рівні його основного складу, злочином середньої тяжкості. У зв’язку з цим пропонується розширити межі санкції ч.1 ст. 152 КК та встановити їх у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 7 років, визнавши тим самим зґвалтування, вчинене без обтяжуючих обставин, тяжким злочином;
удосконалено:
- назву Розділу IV «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» та запропоновано змінити її на «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості», яка, на думку дисертанта, є більш коректною;
- визначення понять «статева свобода», «статева недоторканість», «потерпілий», «фізичне насильство», «погроза застосування фізичного насильства», «безпорадний стан потерпілого»;
- окремі підходи до кваліфікації зґвалтування за сукупністю з іншими злочинами;
набули подальшого розвитку:
- підходи щодо класифікації правових сімей в порівняльному правознавстві. Запропоновано виділення в сучасних умовах семи правових сімей: континентального, загального, соціалістичного, постсоціалістичного, релігійного, традиційного та скандинавського типу, які, як вважає дисертант, мають свої специфічні ознаки та особливості;
- пропозиції щодо уточнення понять «неповнолітня» і «неповнолітній»; «малолітня» і «малолітній». Дотримуючись загальновизнаних правил законодавчої техніки, у ст.152 КК на рівні типової юридичної конструкції слід вживати дані терміни в однині чоловічого роду – «неповнолітній» чи «малолітній», які мають охоплювати осіб як чоловічої, так і жіночої статі та поширюватись як на одну, так і на декількох осіб;
- пропозиції щодо уточнення змісту психічного ставлення суб’єкта злочину до віку потерпілого (неповнолітнього чи малолітнього). В зв’язку з цим, пропонується у ч.3 та ч.4 ст. 152 КК включити формулювання «завідомо неповнолітнього» чи «завідомо малолітнього»;
- пропозиції щодо доповнення ч.3 ст. 152 КК такою обтяжуючою обставиною, як вчинення злочину з особливою жорстокістю;
- положення про ставлення винного до наслідків у вигляді смерті потерпілої особи в межах особливо кваліфікуючої ознаки «особливо тяжкі наслідки». Підтримується позиція вчених, відповідно до якої спричинення смерті потерпілої особи не може розглядатися як підстава для інкримінування винному особливо кваліфікуючої ознаки «особливо тяжкі наслідки» зґвалтування.
З врахуванням конкретних пропозицій запропонована авторська редакція ст. 152 КК, а також сформульовані рекомендації щодо редакції відповідних пунктів проекту постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» (прийнятої в І читанні).
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в роботі положення можуть бути використані: у науково-дослідницькій діяльності – для подальшого вивчення питань, пов’язаних з кримінальною відповідальністю за зґвалтування та інші статеві злочини; у законотворчості – для удосконалення окремих положень КК України, пов’язаних з кримінальною відповідальністю за зґвалтування; у правозастосовній діяльності – у слідчій та судовій практиці та для удосконалення постанов Пленуму Верховного Суду України (дисертантом направлені відповідні пропозиції щодо вдосконалення проекту постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», які взяті до уваги, що підтверджується листом голови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України – Додатки А, Б); у навчальному процесі – для підготовки підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, а також при викладанні навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина».
Апробація результатів дослідження. Дисертація доповілась та обговорювалась на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-методологічному семінарі аспірантів та здобувачів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 18 квітня 2007 року та чотирьох міжнародних наукових конференціях: Міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів "Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників" (10-11 квітня 2003 року, м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (13-14 квітня 2005 року, м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Четверті осінні юридичні читання» (21-22 жовтня 2005 року, м.Хмельницький); Міжнародна наукова конференція молодих вчених «П’яті осінні юридичні читання» (27-28 жовтня 2006 року м. Хмельницький).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 3 публікаціях у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 282 сторінки, з них обсяг основного тексту – 201 сторінка, списку використаних джерел (366 найменувань) – 31 сторінка, обсяг додатків – 50 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Провівши порівняльно-правове дослідження кримінальної відповідальності за зґвалтування, можемо зробити наступні найважливіші висновки, які містять в собі вирішення теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із кримінальною відповідальністю за зґвалтування:
1. На нашу думку, для більш чіткого розуміння природи зґвалтування, термін «статеві зносини» слід змінити. Вважаємо за доцільне запропонувати іншу термінологію не лише в контексті ст. 152 КК України, але й на рівні розділу IV Особливої частини КК України. В контексті ст. 152 КК України, акцентувати увагу правозастосовців слід на самому факті введення статевого члена чоловіка до статевих органів жінки. Основну дію, що становить об’єктивну сторону зґвалтування, пропонуємо позначити терміном "проникнення", тобто введення статевого члена чоловіка до статевих органів жінки.
2. На сьогодні назріла потреба в коректуванні окремих ознак статевих злочинів, а саме, покращення законодавчого викладення конкретних складів статевих злочинів, розшифрування понять, що вживаються. Ознаки складів злочинів, передбачених ст.ст.152 і 153 КК, повністю співпадають. Вони мають однакий ступінь суспільної небезпечності та тяжкості.
Пропонуємо диспозицію ч.1 ст. 152 КК України викласти наступним чином: «Зґвалтування або інші дії сексуального характеру, вчинені шляхом статевого проникнення, проти або поза волею потерпілої особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням її безпорадного стану…».
В зв’язку з цим, пропонуємо виключити ст.153 із КК України.
3. На рівні ПП ВСУ № 4 від 27 березня 1992 року (або у новій її редакції) щодо запропонованої редакції ст. 152 КК України слід роз’яснити:
«За змістом ст. 152 КК під статевим проникненням при зґвалтуванні слід розуміти введення статевого члена особи чоловічої статі до статевих органів особи жіночої статі.
Під статевим проникненням при вчиненні інших дій сексуального характеру слід розуміти а) орогенітальний чи аногенітальний контакт чоловіка з жінкою; б) аногенітальний чи орогенітальний контакт чоловіка з чоловіком (мужолозтво); в) введення в отвори тіла потерпілої особи сторонніх предметів, інших частин тіла, за винятком статевого члену».
4. Пропонуємо змінити назву розділу IV Особливої частини КК України: "Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості".
5. Статева свобода – це право особи самостійно і добровільно обирати собі в даний час, при даних обставинах партнера (партнерів) для задоволення своїх статевих потреб за їх дійсною згодою чи допускати задоволення щодо себе статевих потреб іншої особи (осіб). Статева недоторканість – це абсолютна заборона вступати у статеві відносини з особою, що не володіє статевою свободою, не розуміє характер та значення вчинюваних статевих дій.
6. У ч.1 ст. 152 КК слід чітко вказати, що зґвалтування або інші дії сексуального характеру вчиняється проти або поза волею потерпілої особи.
7. Пропонуємо у ПП ВСУ №4 від 27 березня 1992 року [348] (або у новій її редакції) зазначити: «Під погрозою застосування фізичного насильства слід розуміти залякування висловлюваннями, жестами, демонстрацією зброї чи предметів, що можуть бути використані як зброя, чи іншими діями про застосування фізичного насильства до самої потерпілої особи чи до інших осіб. За своїм змістом погроза при вчиненні злочину, передбаченого ст. 152 КК, полягає у погрозі застосування тільки фізичного насильства у будь-якому його прояві (наприклад погроза вбити, покалічити, нанести побої, заподіяти тілесні ушкодження тощо)».
8. Вважаємо за доцільне п.9 ПП ВСУ №4 від 27 березня 1992 року [348] (або у новій її редакції) викласти наступним чином:
«Стан потерпілої особи слід вважати безпорадним, якщо вона за своїм фізичним чи психічним станом (малолітній вік, похилий вік, фізичні вади, психічний розлад, хворобливий або непритомний стан тощо) не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб особа, яка вчиняє зґвалтування або інші дії сексуального характеру, достовірно знала чи припускала, що потерпіла особа знаходиться саме в такому стані».
9. Вчинення особою злочину за наявності попередньої змови формулюванням «вчинення злочину групою осіб» не охоплюється, і ця ознака такій особі інкримінуватися не повинна. Пропонуємо доповнити ч.3 ст. 152 КК України і зазначити: «…вчинені групою осіб, групою осіб за попередньою змовою».
10. Пропонуємо у ч.3 ст. 152 КК України зазначити: «…такі ж дії, вчинені щодо завідомо неповнолітнього», а у ч.4 ст.152 – «…такі ж дії, вчинені щодо завідомо малолітнього», а у абз.2 п.17 ПП ВСУ № 4 від 27 березня 1992 року (або у новій її редакції) зазначити: «Кримінальна відповідальність за вчинення зґвалтування чи інших дій сексуального характеру щодо неповнолітнього чи малолітнього настає лише за умови, що винний достовірно знав або припускав, що вчиняє насильницькі статевий акт щодо неповнолітнього чи малолітнього».
11. Вважаємо, що інкримінування винній особі особливо тяжких наслідків зґвалтування (ч.4 ст.152 КК України) при вчиненні умисного вбивства, поєднаного із зґвалтуванням, є необґрунтованим. Пропонуємо в абз.2 п. 16 ПП ВСУ № 4 від 27 березня 1992 року [348] (або у новій її редакції) зазначити: «У разі, коли зґвалтування або інші дії сексуального характеру поєднані із умисним вбивством потерпілої особи, що мало місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу після них, дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 115 та відповідною частиною ст. 152 КК. При цьому умисне спричинення смерті потерпілої особи не може розглядатися як підстава для інкримінування винному особливо кваліфікуючої ознаки «особливо тяжкі наслідки» зґвалтування або інших дій сексуального характеру».
12. Пропонуємо внести зміни у ч.3 ст.152 КК України: «Такі ж дії, вчинені з особливою жорстокістю…». У постанові Пленуму ВСУ роз’яснити: «Зґвалтування або інші дії сексуального характеру визнаються вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, вчиняючи ці злочини, усвідомлював, що завдає потерпілій особі особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно вчинювалося в присутності рідних чи близьких для потерпілої особи людей і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
Визначаючи наявність у діях винного цієї обтяжуючої обставини, суд повинен зазначити у мотивувальній частині вироку, які саме з них він вважає проявом особливої жорстокості».
13. Пропонуємо розширити межі санкції ч. 1 ст. 152 КК України, виклавши наступним чином: «…карається позбавленням волі на строк від двох до семи років».
Таким чином, пропонуємо авторську редакцію ст. 152 КК України:
«1. Зґвалтування або інші дії сексуального характеру, вчинені шляхом статевого проникнення, проти або поза волею потерпілої особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням її безпорадного стану, -
караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 154, 155 цього Кодексу, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Ті самі дії, вчинені групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, або з особливою жорстокістю, а так само вчинені щодо завідомо неповнолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
4. Ті самі дії, що спричинили особливо тяжкі наслідки, а так само вчинені щодо завідомо малолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Законодавство України:
1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. – Ст. 131.

Законодавство іноземних держав:
3. Закон об уголовном праве Израиля. Перевод с иврита // Науч. ред. Мацнев Н.И., предисл. и пер.: Дорфман М. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2005. – 412 с.
4. Звід законів США (англійською мовою) // http://straylight.law.cornell.edu/uscode/html/uscode18/usc_sec_18_00002248----000-.html
5. Кодекс штату Алабама (США) (англійською мовою) // http://www.legislature.state.al.us/CodeofAlabama/1975/coatoc.htm
6. Кодекс штату Вісконсин (США) (англійською мовою) // http://www.legis.state.wi.us/rsb/
7. Кодекс штату Індіана (США) (англійською мовою) // http://www.state.in.us/legislative/ic/code/
8. Кодекс штату Флорида (США) (англійською мовою) // http://www.leg.state.fl.us/Statutes/index.cfm?App_mode=Display_Statute&URL=Ch0794/ch0794.htm
9. Кримінальний кодекс Боснії і Герцеговини (англійською мовою) // http://www.legislationline.org//legislation.php?tid=99&lid=2959
10. Кримінальний кодекс Індії (англійською мовою) // http://www.vakilno1.com/bareacts/IndianPenalCode/indianpenalcode2.htm
11. Кримінальний кодекс Іраку (англійською мовою) // https://www.jagcnet.army.mil/JAGCNETInternet/Homepages/AC/CLAMO-Public.nsf/MasterDoclibFrameset?OpenFrameSet&Frame=NotesView&Src=%2FJAGCNETInternet%2FHomepages%2FAC%2FCLAMO-Public.nsf%2Ffc53772242ac388085256d03005cccfa%3FOpenPage%26TemplateType%3D2%26TargetUNID%3D55DEE6A1EACF2D5685256CFF00097FE1%26AutoFramed
12. Кримінальний кодекс Італії (англійською мовою) // http://www.legislationline.org//legislation.php?tid=104&lid=1431&less=false
13. Кримінальний кодекс Канади (англійською мовою) // http://www.legislationline.org/legislation.php?tid=104&lid=2709&less=false
14. Кримінальний кодекс Республіки Албанія (англійською мовою) // http://www.mpo.gov.al/mpo/ligiet-anglisht/CRIMINAL%20CODE%20OF%20THE%20REPUBLIC%20OF%20ALBA NIA.htm
15. Кримінальний кодекс Угорщини (англійською мовою) // http://www.legislationline.org/upload/legislations/15/ef/84d98ff3242b74e606dcb1da83aa.pdf
16. Кримінальний кодекс Фінляндії (англійською мовою) // http://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/1889/en18890039.pdf
17. Кримінальний кодекс Філіппін (англійською мовою) // http://www.chanrobles.com/revisedpenalcodeofthephilippinesbookl.htm
18. Кримінальний кодекс штату Каліфорнія (США) (англійською мовою) // http://www.leginfo.ca.gov/cgi-bin/displaycode?section=pen&group=00001-01000&file=261-269
19. Кримінальний кодекс штату Юта (англійською мовою) // http://le.utah.gov/~code/TITLE76/htm/76_05050.htm
20. Статут штату Аляска. Розділ 11. Кримінальне право (англійською мовою) // http://www.touchngo.com/lglcntr/akstats/Statutes/Title11/Chapter41.htm
21. Общегражданский уголовный кодекс Норвегии (Уголовный кодекс) // Уголовное законодательство Норвегии / Науч. ред. и вступ ст. Голика Ю.В.; перевод с норвежского Жмени А.В. - СПб: Издательство „Юридический центр Пресс", 2003. – 375с.
22. Пенитенциарный кодекс Эстонии / Принят 6 июня 2001 г. Вступил в силу с 1 марта 2002 г. / Правовые акты Эстонии. – 2001. - № 40. – Ст. 364.
23. Примерный уголовный кодекс (США) / Официальный проэкт Института американского права / Перевод с англ. к.ю.н. А.С.Никифорова; под ред. и с предисл. д.ю.н. Б.С.Никифорова. – М., 1969. – 304с.
24. Уголовный кодекс Австралии 1995 г. / Науч. ред. и предисл. канд. юрид. наук, проф. И.Д. Козочкина, Е.Н. Трикоз; перевод с англ. Е.Н. Трикоз. – СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2002. – 388 с.
25. Уголовный кодекс Австрии / Пер. с нем. – М.: ИКД "Зерцало-М", 2001. – 144с.
26. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики / Утвержден Законом Азербайджанской республики от 30 декабря 1999 г. Вступил в силу с 1 сентября 2000 г. – Баку: Издательство "Юридическая литература", 2006. - 264 с.
27. Уголовный кодекс Бельгии / Науч. ред. и предисл. Н.И. Мацнева. Перевод с франц. Г.И. Мачковского. - СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2004. – 561 с.
28. Уголовный кодекс Голландии / Принят 3 марта 1881 г. Вступил в силу 1 сентября 1886 г. / Научн. ред. докт. юрид. наук, проф. Б.В. Волженникова, перевод с английского И.В. Мироновой. 2-е изд. – СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2001. – 510 с.
29. Уголовный кодекс Грузии / Принят 22 июля 1999 г. Введен в действие с 1 июня 2001 г. / Науч. ред. З.К. Бигвава. Вступ. статья В.И.Михайлова, обзорная статья докт. юр. наук, проф. О. Гамкрлидзе. Перевод с грузинского И. Мериджанашвили – СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2001. – 409 с.
30. Уголовный кодекс Дании / Принят в 1930 г. Вступил в силу 1 января 1933 г. / Научн. ред. и предисловие канд. юрид. наук С.С. Беляева (МГУ им. М.В. Ломоносова). Перевод с датского и английского канд. юрид. наук С.С. Беляева, А.Н. Рычевой. - СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2001. – 230с.
31. Уголовный кодекс Испании / Принят 24 ноября 1995 г. Введен в действие с 24 мая 1996 г. / Под ред. и с предисловием докт. юрид. наук, проф. Н.Ф. Кузнецовой и докт. юрид. наук, проф. Ф.М. Решетникова. Перевод с испанского В.П. Зыряновой, Л.Г. Шнайдера. – М.: Издательство „Зерцало", 1998. – 218 с.
32. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / Перевод с китайского Вичикова Д.В. / Под ред. Коробеева А.И. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 303с.
33. Уголовный кодекс Кыргызской Республики / Принят 18 сентября 1997 г., в редакции закона от 12 марта 2002 г. / Предисл. канд. юр. наук, зам. прокурора Санкт-Петербурга А.П. Стуканова, канд. юр. наук, зам. нач. управления прокуратуры Санкт-Петербурга П.Ю. Константиновна. – СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2002. – 352 с.
34. Уголовный кодекс Латвийской Республики / Науч. ред. и вступ. статья канд. юрид. наук А.И. Лукашова и канд. юрид. наук Э.А.Саркисовой. Перевод с латышского канд. юрид. наук А.И. Лукашова. – Спб.: Издательство "Юридический Центр Пресс", 2001. – 313с.
35. Уголовный кодекс Литовской республики / Науч. редактирование докт. юрид. наук, проф. В.Павилониса; предисл. канд. юрид. наук, доц. Н.И.Мацнева; вступ. статья докт. юрид. наук, проф. В.Павилониса, докт. юрид. наук, доц. А.Абрамавичюса, докт. юрид. наук, доц. А. Дракшене; пер. с литовского В.П.Казанскене. – СПб., Изд-во "Юридический центр Пресс", 2003. – 470с.
36. Уголовный кодекс Республики Аргентина / Опубликован 29 октября 1921 года; вступил в силу 29 апреля 1922 года // http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1241563
37. Уголовный кодекс Республики Армения / Принят 18.04.2003 // http://www.parliament.am/legislation.php?sel=show&ID=1349&lang=rus - 4a#4a
38. Уголовный кодекс Республики Беларусь / Принят Палатой Представителей 2 июня 1999 г., одобрен Советом Республики 24 июня 1999 г. / Предисл. проф. Б.В. Волженникова; Обзорная статья А.В. Баркова. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2001. – 474 с.
39. Уголовный кодекс Республики Болгария / Принят 15 марта 1968 г. Вступил в силу 1 мая 1968 г. / Науч. ред. канд. юрид. наук, проф. А.И. Лукашов. Перевод с болгарского Д.В. Милушева, А.И. Лукашова; вступ. статья Й.И. Айдарова. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2001. – 298 с.
40. Уголовный кодекс Республики Казахстан / Закон Республики Казахстан от 16 июля 1997 г. / Предисл. министра юстиции Республики Казахстан, докт. юр. наук, проф. И.И. Рогова – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2001. – 466 с.
41. Уголовный кодекс Республики Корея / Науч. редактирование и предисловие докт. юрид. наук, проф. А.И. Коробеева. Перевод с корейського В.В.Верхоляка. – СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2003.- с.
42. Уголовный кодекс Республики Молдова / Принят 18 апреля 2002 г. Введен в действие с 12 июня 2003 г. / Вступ. статья канд. юрид. наук А.И. Лукашова. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 408 с.
43. Уголовный кодекс Республики Сан-Марино / Принят 25 февраля 1974 г. Вступил в силу с 1 января 1975 г. / Науч. ред., вступ. статья вице-президента Восточно-Европейского отделения Международной академии наук Республики Сан-Марино, проф. Московского института МВД РФ, докт. юрид. наук СВ. Максимова. Перевод с итальянского В.Г. Максимова. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2002. – 253с.
44. Уголовный кодекс Республики Польша / Науч. ред. Лукашев А.И., Кузнецова Н.Ф.; перевод с польского Барилович Д.А. - СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2001. – 234с.
45. Уголовный кодекс Республики Таджикистан / Принят Законом Республики Таджикистан от 21 мая 1998 г. Введен в действие 1 сентября 1998 г. / Предисловие А.В. Федорова - СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2001. – 410 с.
46. Уголовный кодекс Республики Узбекистан (с изменениями и дополнениями на 15 июля 2001 г.) / Принят 22 сентября 1994 г. Введен в действие с 1 апреля 1995 г. / Вступ. статья М.Х. Рустамбаева, А.С. Якубова, З.Х. Гуляшова. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2001. – 338 с.
47. Уголовный кодекс Российской Федерации. Официальный текст с изменениями и дополнениями согласно ФЗ №162 от 08.12.2003 г. ФЗ №169 от 08.12.2003 г. - М.: „Юркнига", 2004. – с.
48. Уголовный кодекс Таиланда / Науч. ред. и предисловие докт. юрид. наук, проф. А.И.Коробеева, докт. юрид. наук, проф.Ю.В.Голика. – М.: "Юридический центр Пресс", 2005. – 200с.
49. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии / Принят 15 мая 1871 г., действует в редакции Закона от 13 ноября 1998 г. Состоянием на 15 мая 2003 р. / Науч. ред. и вступ. статья Д. А. Шестакова, предисл. Г.-Г. Иешена; перевод с немецкого Н.С. Рачковой. - СПб.: Изд-во „Юридический центр Пресс", 2003. – 524 с.
50. Уголовный кодекс Франции / Принят в 1992 г. Введен в действие с 1 марта 1994 г. / Науч. ред. канд. юрид. наук, доцента Л.В. Головко, канд. юрид. наук, доцента Н.Е. Крыловой; перевод с французского и предисловие канд. юрид. наук, доцента Н.Е. Крыловой. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2002. – 650с.
51. Уголовный кодекс Швейцарии / Вступительная статья члена Совета Федерального Собрания Российской Федерации Ю.Н.Волкова; научное редактирование, предисловие и перевод с немецкого канд. юрид. наук А.В.Серебрянниковой. – Спб.: Изд-во "Юридический Центр Пресс", 2002. – 366с.
52. Уголовный кодекс Швеции / Перевод с англ. С.С. Беляева. – М.: Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова, 2000. – 167с.
53. Уголовный кодекс штата Техас / Науч. ред. и предисл. И.Д. Козочкина. Перевод с англ. Д.Г. Осипова, И.Д. Козочкина. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2006. – 576 с.
54. Уголовный кодекс Японии / Принят 27 апреля 1907 г., действует в редакции Закона № 91 от 12 мая 1995 г. / Науч. ред. и предисл. докт. юрид. наук, проф. А.И. Коробеева. - СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс", 2002. – 226 с.
55. Criminal Justice and Public Order Act of Great Britain (1994) // http://www.opsi.gov.uk/acts/acts1994/Ukpga_19940033_en_1.htm#tcon
56. New York Penal Code 1965 // Penal Law 1965 / Criminal law. Bender Pamphlet Edition. – New-York. Criminal Procedural Law. Penal Law / By Mathew Bender & Company Incorporated, 1994. – 325 p.
57. Sexually dangerous persons Act 1938 // http://www.opsi.gov.uk/acts/acts2003/30042--d.htm
58. Sexual Offences (Amendment) Act of Great Britain (2000) // http://www.opsi.gov.uk/acts/acts2000/20000044.htm
59. Sexual Offences Act 2003 // http://www.opsi.gov.uk/acts/acts2003/30042--d.htm

Спеціальні література та посилання на джерела в Інтернеті:
60. Александров Ю. В. Борьба с изнасилованиями // Автореф. дисс. …к.ю.н. – К., 1970. – 22с.
61. Александров Ю.В. Уголовная ответственность за изнасилование. Учебное пособие. – К., 1968. – 84с.
62. Андреева Л.А. Состав преступления изнасилования в советском уголовном праве: Автореф. дис. …к.ю.н. – Л., 1962. – 19с.
63. Андреева Л.А., Константинов П.Ю. Влияние жестокости преступного поведения на уголовную ответственность. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 210 с.
64. Андреева Л.А. О характере принуждения при изнасиловании // Правоведение. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1960. - № 2. – С. 153-158.
65. Андреева Л.А., Цэнгэл С.Д. Квалификация изнасилований. Учебное пособие. – СПб.: Изд-во С.-Петербург. юрид.ин-та Генеральной прокуратуры РФ, 2004. – 68с.
66. Антонов-Романовский Г. В., Лютов А. А. Виктимонсть и нравственность // Вопросы борьбы с преступностью. – М.: Юрид.лит.,1980. – № 38. – С.40-46.
67. Анохин П.К. О физиологических механизмах болевых реакций // Акушерство и гинекология. – 1956. - №3. – С. 70-80.
68. Белогриц-Котляревский Л.С. Учебник русского уголовного права. Общая и особенная части. – К., 1903. – С. 166-167.
69. Блиндер П. Ответственность за изнасилование по советскому уголовному праву. По материалам Узбекской ССР. // Автореф. дисс. …к.ю.н. – Ташкент, 1966. – 27с.
70. Блиндер П. Повторность как обстоятельство, отягчающее изнасилование // Вопросы уголовного права, уголовного процесса и криминологии. – Душанбе, 1966. – С. 102-112.
71. Блиндер Б.А. Уголовно-правовая охрана свободы и достоинства женщины. – Ташкент: Изд-во Ташк. ун-та , 1970. – 160с.
72. Болотский В.С. Социология разбоя по советскому уголовному праву: Автореф. дис. … к.ю.н. – Саратов, 1970. – 25с.
73. Борисов В.І., Дорош Л.В. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (коментар до законодавства) // Форум права. – 2006. - №1. – С. 4-15. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FT/2006-1/06bvicno.pdf
74. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. – К.: Видавництво Київського ун-ту, 1964. — 189с.
75. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве.- М.: Госюриздат, 1963. – 275с.
76. Будякова Т.П. Индивидуальность потерпевшего и моральный вред. – СПб.: Изд-во Р.Асланова "Юридический центр Пресс", 2005. – 249с.
77. Великий тлумачний словник української мови // http://www.slovnyk.net.
78. Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т.В. Ковальова. – Харків: Фоліо, 2005. – 767с.
79. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003. –756 с.
80. Вереша Р.В. Суб’єкт злочинного діяння за кримінальним законодавством зарубіжних держав. // Кримінальне право України. – 2006. - № 3. – С. 40-49.
81. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – К.: Атіка, 2005. – 224с.
82. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні: Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / Верховна Рада України. Інститут законодавства. — К., 2002. — 634с.
83. Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. – М.: Юрид.лит., 1969. – 120с.
84. Гаухман Л.Д. Квалификация преступления: закон, теория, практика. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2005. – 457с.
85. Гаухман Л.Д. Насилие как средство совершения преступления. – М.: Юрид.лит., 1974. – 167с.
86. Гаухман Л.Д. Проблемы уголовно-правовой борьбы с насильственными преступлениями в СССР/ Автореф. дисс. … д.ю.н. – М., 1978. – 33с.
87. Гельфер М.А. Вопросы преступления и наказания по законодательству СССР и других социалистических стран. – М., 1985. – С.42.
88. Гельфер М.А. Обьект преступления. – М., 1960. – 20с.
89. Гельфер М. А. Уголовное право зарубежных социалистических государств. Учебное пособие - М., 1973. – 141с.
90. Головлев Ю.В. Уголовная ответственность за изнасилование: проблемы квалификации и применения // Закон и право. – 2004. – № 10. – С. 36-40.
91. Голяк Л. В. Порівняльне правознавство: Курс лекцій / Л. В. Голяк, А. С. Мацко, О. В. Тюріна. – К.: МАУП, 2004. – 200с.
92. Горелик И.И. Уголовно-правовая охрана личной собственности граждан / Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Л., 1947. – 25с.
93. Гороховська О.В. Вбивство через необережність: проблеми кримінальної відповідальності. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 180с.
94. Грищук В.К. Питання системності кримінально-правового захисту людини за новим Кримінальним кодексом України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міджнар. наук.-практич. Конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001р. / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: "Юрінком Інтер", 2002. – С.111-112.
95. Гугучия М.Б. Ответственность за разбой по действующему уголовному законодательству. – Сухуми: Абгосиздат, 1958. – 151с.
96. Давид Р., Жоффе-Спинози К. Основные правововые системы современности / Перевод с фр. В.А. Туманов. – М.: Международные отношения, 2003. – 400с.
97. Давид Р. Основные правовые системы современности / Перевод с фр. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1988. – 496с.
98. Давидович І.І. Насильство проти правоохоронців // Юридичний вісник України. – № 7. – 17-23 лютого 2007 року. – С.8-9.
99. Дагель П. С., Михеев Р. И. Теоретические основы установле¬ння вины: Учебное пособие. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного госуд. ун-та, 1975. – 168с.
100. Дементьев С. Понятие беспомощного и бессознательного состояния // Российская юстиция. – 1999. - №1. – С.43.
101. Дженкс Э. Английское право. – М.: Юрид. изд-во мин-ва юстиции Союза ССР, 1947. – 377с.
102. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Порівняльне правознавство: Навчальний посібник / Відп. редактор В.Н.Денисов. – К.: Юстиніан, 2003. – 184с.
103. Дорфман М. Преступления против половой неприкосновенности и половой свободы личности в Израиле // Право и политика. – 2003. – №10. – С.116-122.
104. Дубовец П.А. Ответственность за телесные повреждения по советскому уголовному праву. – М.: Юрид.лит., 1964. – 160с.
105. Дурманов Н.Д. Понятие преступления. – М.; Ленинград : Издательство Академии наук СССР, 1948. — 311с.
106. Дурманов Н.Д. Уголовная ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения. – М.: Госюриздат, 1962. – 62с.
107. Есаков Г.А. Сравнительное правоведение в области уголовного права и типология уголовно-правовых систем современного мира // Российское право в интернете. – 2006. – № 2 // http://rli.consultant.ru/magazine/2006/02/for_law/art1/
108. Есаков Г.А. Mens rea в уголовном праве США: историко-правовое исследование / предисловие докт. юрид. наук, проф. О.Ф.Шишова. – Спб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2003. – 553с.
109. Жалинский А.Э. Современное немецкое уголовное право. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 560с.
110. Жижиленко А.А. Половые преступления. – 1924. – 32с.
111. Загородников Н.И. Значение обьекта преступления для определения меры наказания по советскому уголовному праву // Труды ВЮА. – 1949. – Вып. Х. – С.12
112. Загородников Н.И. Преступления против здоровья. – М.: Юрид.лит., 1969. – 168с.
113. Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве // Уголовное право. – 2003. - № 1. – С. 29-31.
114. Иванова В.В. Преступное насилие: Учебное пособие для вузов. – М.: ЮИ МВД РФ, Книжный мир, 2002. – 83с.
115. Игнатов А.Н. Квалификация половых преступлений. - М.: Юрид. лит., 1974. - 255 c.
116. Игнатов А.Н. Ответственность за преступления против нравственности (половые преступления). – М.: Юридическая литература, 1966. – 152с.
117. Игнатов А.Н. Уголовная ответственность за разбой по действующему советскому уголовному законодательству / Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – М., 1952. – 16с.
118. Игнатов А.Н. Некоторые вопросы квалификации половых преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. – 1972. - № 17. – С. 62.
119. Игнатов А.Н. Уточнить понятие разбоя // Советская юстиция. – 1958. - № 11. – С. 41-43.
120. Капинус Н., Додонов В. Влияние состояния опьянения на вину и ответственность в современном уголовном праве (сравнительно-правовой анализ) // Уголовное право. – 2004. – №2. – С.32-34.
121. Каракетов Ю.М. Уголовно-правовые и криминологические проблемы борьбы с разбоем. (По материалам Узбекской ССР): Автореф. дис. …к.ю.н. – Ташкент, 1980. – 22с.
122. Караулов В.Ф, О понятии насилия в уголовном праве // Уголовное право: стратегии развития в ХХI веке: сб. материалов третьей Международной научно-практической конференции. – М., 2006. – С. 141-143.
123. Карлов В.В. Критерий отбора законодателем квалифицирующих составов преступления /Автореф. дис. к.ю.н. – Свердловск, 1990. – 16с.
124. Карпец И.И. Уголовное право и этика. – М., 1985. – 256 с.
125. Кассиль Г.Н. Боль и обезболивание. – М., 1960. – С.5
126. Кибальник А. Преступное деяние в доктрине уголовного права и в судебной практике Англии // Уголовное право. – 2006. - №2. – С.36-40.
127. Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства. Часть общая. – К., 1891. – 892с.
128. Ковалев М.И. Понятие преступления в советском уголовном праве. – Свердловск, 1987. – 208с.
129. Козаченко И.Я., Сабитов Р.Д. Уголовно-правовое понятие насилия // Уголовный закон и совершенствование мер борьбы с преступностью: Межвуз. сб. науч. тр. / Отв. ред.: Ковалев М.И.; Редкол.: Пакутин В.Д., Симонов В.И., Сухарев Е.А., Тоболкин П.С. - Свердловск: Изд-во Свердл. ун-та, 1981. – С.18-28.
130. Козочкин И.Д. Уголовное право США: успехи и проблемы реформирования. – СПб.: Изд-во Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2007. – 478с.
131. Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилований. – Свердловск, 1988. – 84с.
132. Кондрашова Т.В. Понятие физического насилия как средства совершения половых преступлений // Проблемы борьбы с преступностью и пути развития уголовного законодательства. Межвузовский сборник научных трудов. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1984. – С. 137-142.
133. Коняхин В., Огородникова Н. Постановление Пленума Верховного Суда РФ «О судебной практике по делам о преступлениях, предусмотренных статьями 131 и 132 Уголовного кодекса РФ» // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 38-40.
134. Коняхин В.П. Система половых преступлений и перспектива ее совершенствования / Системность в уголовном праве. Материалы II Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося 31 мая-1 июня 2007 г. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. –576с.
135. Коржанський М.Й. Предмет і об’єкт злочину: Монографія. – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ; Ліра ЛТД, 2005. – 252с.
136. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М., 1980. – 248с.
137. Коржанский Н.И. Предмет преступления (понятие виды и значение для квалификации). Учебное пособие. – Волгоград, 1976. – 56с.
138. Коржанський М. Й. Уголовне право України. Частина Зага¬льна: Курс лекцій. – К.: Наукова думка та Українська видавнича група, 1996. – 336с.
139. Коростылёв О. Угроза в уголовном праве: понятие, виды, значение // Уголовное право. – 2006. – № 3. – С. 37-40.
140. Косенко С. Захист новим кримінальним законом неповнолітніх від статевих злочинів // Право України, 2002. – № 5. – С. 41-45.
141. Косенко С. Захист неповнолітніх потерпілих віл статевих злочинів (на прикладі кримінального законодавства зарубіжних країн) // Право України. – 2003. - № 2. – С. 35-38.
142. Красиков А.Н. Сущность и значение согласия потерпевшего в советском уголовном праве. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1976. – 120с.
143. Краткая философская энциклопедия. – М., 1994. – С.415
144. Крашенинников А.А. Угроза в уголовном праве России (проблемы теории и практики правового регулирования) / Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Казань, 2002. – 24с.
145. Кригер Г.А. Квалификация хищений государственного и общественного имущества. – М.: Юрид.лит., 1974. – 336с.
146. Криминальная сексология. / Под. ред. Ю.М.Антоняна. – М.: Спарк, 1999. – 464с.
147. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048с.
148. Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій. / За ред. М.Й. Коржанського. – К.: Атіка, 2001. – 544с.
149. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка. – К., 2004. – 352c.
150. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів / Г.В. Андрусів, П.П.Андрушко, В.В.Беньківський та ін.; За ред. П.C.Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 512с.
151. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. вищ. навч. закл. освіти / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2002. – 416с.
152. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник. (Ю.В.Александров, О.О.Дудоров, В.А.Клименко та ін.) / За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656с.
153. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів / Г.В.Андрусів, П.П.Андрушко, С.Я.Лихова та інші; За ред. П.С.Матишевського та інших. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 896с.
154. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. вищ. навч. закл. освіти / М.І.Бажанов, В.Я.Тацій, В.В.Сташис, І.О. Зінченко та ін.; за ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2002. – 496с.
155. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, С.Б.Гавриш та ін..; За заг. ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. – 1196с.
156. Крылова Н.Е., Серебреникова А.В. Уголовное право зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии). Учебное пособие. – М.:, 1998. – 192с.
157. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: «Юридическая литература», 1972. – 352 с.
158. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. – М.: Госюриздат, 1958. – 219с.
159. Кузнецова Н.Ф. Уголовная ответственность за нарушение общественного порядка и здоровья населения. – М.: Госюриздат, 1963. – 32с.
160. Кузнецова Н.Ф. Цели и механизмы реформы ууголовного кодекса // Государство и право. – 1992. - № 6. – С. 78-86.
161. Кузнецова Н., Венцель Л. Уголовное право ФРГ. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1980. – 214с.
162. Курс советского уголовного права (Часть Общая): В 2 т. / Ленинградский гос. ун-т им. А.А.Жданова / Н.А. Беляев (отв.ред.), М.Д. Шаргородский (отв.ред.) — Ленинград : Издательство Ленинградского ун-та, 1970. – Т.1. — 646 с.
163. Курс уголовного права. Особенная часть. Т.3: Учебник для вузов /Под ред. Г.Н.Борзенкова, И.И.Комиссарова. – М., 2002. – С.256-257.
164. Куц В.М., Дишлєвой О.Ю. Медико-правові аспекти криміналізації зґвалтування особи чоловічої статі // Кримінальне право України. – 2006. - №2. – С. 53-61.
165. Лановенко І.І. Концепція ранньої профілактики статевих злочинів: Автореф. дис. …к.ю.н. – К., 1995. – 23с.
166. Лизогуб Я.Г., Яценко С.С. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства: Навчальний посібник / Наук. ред. д-р юрид. наук, проф. С.С.Яценко. – К.: Атіка. – 240с.
167. Лист Ф. Учебник уголовного права. Общая часть. – М.: Т-во Тип. А.И. Мамонтова , 1903. – 358с.
168. Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України): Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 573с.
169. Левертова Р.А. Ответственность за психическое насилие по советскому уголовному праву. – Омск: Ом. ВШМ МВД СССР, 1978. –
170. Лейленд П. Кримінальне право: Злочини, покарання, судочинство (Англійський підхід) / Пер. з англ. П.Таращук. – К.: Основи, 1996. – 207с.
171. Лунц Д. Р. Проблема невменяемости в теории и практике судебной психиатрии. – М., 1966. – 236с.
172. Ляпунов Ю.И. Ответственность за вымогательство // Социалистическая законность. – 1989. - № 6. – С 36-38.
173. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права. – М.: Междунар. отношения , 2002. – 376с.
174. Малишко М. І. Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина // Конституційне право України / За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. – К.: УЦПС, 1999. – 376с.
175. Марченко М.Н. Курс сравнительного правоведения. – М.: Городец-издат, 2002. – 1068с.
176. Матвеев Ю.Г. Англо-американское деликтное право. – М.: Юридическая литература, 1973. – 176с.
177. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352с.
178. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юринком, 1996. – 240с.
179. Мачужак Я.В. Відповідальність за статеві злочини та інші сексуальні зловживання щодо малолітніх і неповнолітніх // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3(5). – С.52-60.
180. Медіна Л.П. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав громадян України (ст. ст. 157, 158, 159 КК України): Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – К., 2004. – 35с.
181. Меркурьев В.В. Некоторые вопросы квалификации сексуальных преступлений // Следователь. – 2001. – № 5. – С.7-8.
182. Милин А.С. Понятие и виды последствий преступлений // Вопросы уголовного права и процесса. – М., 1958. – С. 41.
183. Минская В. С. Опыт виктимологического изучения изнасилований // Вопросы борьбы с преступностью. – М.: Юрид.лит., 1972. - № 17. – С.21-31.
184. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та , 1983. – 300с.
185. Могачев М.И. Серийные изнасилования. – М., 2003. – 288с.
186. Мостепанюк Л.О. Довічне позбавлення волі як вид кримінального покарання: Дис. …канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2005. – 194с.
187. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704с.
188. Навроцький В.А. Вопросы квалификации насильственных преступлений по проекту УК Украины // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю: Збірник матеріалів наук.-практ. конф. – Харків: ПФ «Книжкове видавництво «Лестивця Марії», 2001. – 246с.
189. Насильственная преступность / Под ред. В.Н. Кудрявцева, А.В. Наумова. – М.: Спартак, 1997. – 139с.
190. Натансон В. Половые преступления по УК УССР и РСФСР. – Харьков, 1928. – 28с.
191. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С.Яценка. – К.: А.С.К., 2002. – 936с.
192. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184с.
193. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс лекций. — М. : БЕК, 1996. — 560с.
194. Наумов А.В. Средства и орудия совершения преступлений // Советская юстиция. – 1986. - № 14. – С.24-27.
195. Неклюдов Н.А. Руководство к Особенной части русского уголовного права. – СПб.: Типография П.П.Меркурьева, 1876. – Т.1: Преступления и проступки против личности. – 539с.
196. Никофоров Б.С., Решетников Ф.М. Современное американское уголовное право. – М.: Наука, 1990. – 256с.
197. Никифоров Б.С. Субъективная сторона в «формальних» преступлениях // Советское государство и право. – М.: Наука, 1971. - № 3. – С.115-120.
198. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах (42 000 слів) / Укладачі: В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: АКОНІТ. 1998. – Т.4 (РОБ-Я). – 941с.
199. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М., 2001. – 208с.
200. Оборотов Ю.М. Традиції та новації в пра