КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВАХ ЗАКРИТОГО ТИПУ

Короткий опис

МВС УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

БОДНАР ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343.851

КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ ВЧИНЕННЯ
ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВАХ ЗАКРИТОГО ТИПУ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Богатирьов Іван Григорович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ЗМІСТ…………………………………………………………………………. 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………….. 4
ВСТУП………………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОБІГАННЯ ВЧИНЕННЮ ЗЛОЧИНІВ ЗАСУДЖЕНИМИ У КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВАХ ЗАКРИТОГО ТИПУ…

13
1.1. Поняття та зміст запобігання вчиненню злочинів засудженими у кримінально-виконавчих установах закритого типу………………….……
13
1.2. Суб’єкти запобігання вчиненню злочинів засудженими у кримінально-виконавчих установах закритого типу………………….……
34
1.3. Причини та умови вчинення злочинів засудженими до позбавлення волі в кримінально-виконавчих установах закритого типу………....…
49
Висновки до розділу 1……………………………………………………….. 74
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСІБ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬ ЗЛОЧИНИ У КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВАХ ЗАКРИТОГО ТИПУ…
77
2.1. Соціально-демографічна характеристика засуджених ……………... 77
2.2. Соціально-рольова та морально-психологічна характеристика засуджених…………………………………………………………………… 100
2.3. Кримінально–виконавча характеристика…………………………….... 114
Висновки до розділу 2……………………………………………………….. 127
РОЗДІЛ 3. КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ЗАСУДЖЕНИМИ У КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВАХ ЗАКРИТОГО ТИПУ ……………………………………..….

130
3.1. Загальносоціальні заходи запобігання……………………………….. 130
3.2. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання……………………... 154
3.3. Індивідуально-кримінологічні заходи запобігання …………………... 163
Висновки до розділу 3………………………………………………………. 176
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..…. 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 185
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 213

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВК виправна колонія
ВЦ виправний центр
ДДУПВП Державний Департамент України з питань виконання покарань
ДІЗО дисциплінарний ізолятор
ДКВСУ Державна кримінально-виконавча служба України
ДПК дільниця посиленого контролю
ДПтС Державна пенітенціарна служба
ІТЗО Інженерно-технічні засоби охорони
КВК Кримінально-виконавчий кодекс
КВУ Кримінально-виконавча установа
КДІР дільниця карантину діагностики і розподілу
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
ПКТ приміщення камерного типу
СІЗО слідчий ізолятор
СПС Соціально-психологічна служба
УВП установа виконання покарань

ВСТУП

Актуальність теми. Розробка комплексу правових та кримінологічних засобів запобігання вчинення злочинів в кримінально-виконавчих установах закритого типу є об’єктивною вимогою періоду оптимізації Державної пенітенціарної служби України, у підпорядкуванні якої перебувають ці установи виконання покарань. Важливим елементом цієї оптимізації є забезпечення виконання завдань, пов’язаних із дотриманням прав засуджених, забезпеченням їх особистої безпеки, виправлення та ресоціалізації, запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так й іншими особами. Серед детермінантів вчинення злочинів у даних установах слід виділити недоліки в організації й проведенні роботи щодо запобігання вчинення злочинів, в організації та здійсненні нагляду та охорони засуджених; недоліки соціально-психологічної роботи з засудженими (особливо з новоприбулими); неналежне кадрове забезпечення установ виконання покарань закритого типу тощо.
Про актуальність зазначеної проблеми свідчать статистичні показники останніх п’яти років щодо вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу: у 2007 р. засудженими було вчинено 489 злочинів, в 2008 р. – 536 злочинів, у 2009 р. – 446 злочинів, у 2010 р. – 424 злочини, в 2011 р. – 465 злочинів. У першому півріччі поточного року (станом на 25 червня 2012 р.) за фактами вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу порушено 286 кримінальних справ (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року їх кількість збільшилась на 27,7%). Рівень злочинності у розрахунку на 1 тис. засуджених й осіб, узятих під варту, у 2011 р. збільшився на 9,7% і становив 3,02 проти 2,75 у 2010 р. Ці дані свідчать про зростання кількості злочинів, вчинених засудженими в установах виконання покарань закритого типу, при одночасному зменшенні в них кількості засуджених. Зміни кількісних і якісних показників вчинених засудженими злочинів у зазначених установах зумовлюють нагальну потребу в удосконаленні механізму кримінально-правового регулювання відносин, що виникають у вказаній сфері.
Чинне законодавство в цілому й кримінально-виконавчі заходи, що застосовуються персоналом кримінально-виконавчих установах закритого типу на його основі, не забезпечують ефективної протидії вчинення злочинів у місцях позбавлення волі. У зв’язку із цим виникає необхідність усебічного наукового вивчення й обґрунтування комплексу заходів запобігання вчинення злочинів засудженими в кримінально-виконавчих установах закритого типу.
Теоретичною базою дослідження зазначеної проблеми стали праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з кримінально-виконавчого права, кримінології, кримінального права, зокрема: Ю. М. Антоняна, О. М. Бандурки, І. Г. Богатирьова, Є. М. Бодюла, В. В. Василевича, А. Д. Глоточкіна, О. М. Гуміна, О. І. Гурова, С. І. Дементьєва, Т. А. Денисової, Р. А. Джансараєвої, О. М. Джужи, А. І. Долгової, В. М. Дрьоміна, В. А. Єлєонського, В. П. Ємельянова, А. П. Закалюка, А. Ф. Зелинського, О. Г. Колба, О. М. Костенка, В. М. Куца, С. Я. Лебєдєва, О. М. Литвака, О. М. Литвинова, В. В. Лунєєва, О. А. Мартиненка, М. П. Мєлєнтьєва, В. О. Меркулової, Г. М. Міньковського, А. І. Олексієва, Г. О. Радова, О. П. Северова, В. П. Севастьянова, І. С. Сергеєва, О. О. Титаренка, В. М. Трубникова, С. Я. Фаренюка, С. І. Халимона, Ю. В. Шинкарьова та ін.
Водночас, проблематика, що визначила предмет даної роботи, поки що досліджена недостатнім чином. У більшості сучасних наукових праць кримінологічні засади запобігання вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу висвітлені фрагментарно, хоч зазначені питання мають важливе наукове й практичне значення. Тому їх комплексне дослідження крізь призму сучасних реалій модернізації пенітенціарних установ Державної кримінально-виконавчої служби України, з урахуванням досягнень вітчизняної науки кримінально-виконавчого права, на основі узагальнення практики виконання покарань, результатів аналізу зарубіжного досвіду та відповідних міжнародно-правових актів з питань поводження із ув’язненими вбачається необхідним і своєчасним. У сукупності зазначене свідчить про актуальність та практичну значущість теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно із основними положеннями Концепції державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р, відповідає Концепції розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої Указом Президента України від 25 квітня 2008 р., тематиці Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів та установ виконання покарань на період 2011 – 2015 роки, планам науково-дослідної роботи Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2012 роки.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вирішення конкретного наукового завдання щодо формування окремих теоретичних положень запобігання вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу і вироблення на їх основі практичних рекомендацій для персоналу цих установ. Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
 сформулювати визначення запобігання вчинення злочинів засудженими у кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 розкрити зміст суб’єктів діяльності щодо запобігання вчиненню злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 дослідити особливості організації взаємодії суб’єктів запобігання злочинам у кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 з’ясувати причини та умови, що зумовлюють вчинення злочинів засудженими в кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 розробити кримінологічну характеристику осіб, які вчиняють злочини під час відбування покарання в кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 визначити та надати характеристику рівням запобігання злочинності в кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 сформулювати пропозиції з удосконалення правових заходів запобігання злочинам у кримінально-виконавчих установах закритого типу.
 розробити практичні рекомендації, щодо застосування загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів запобігання злочинам серед осіб, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах закритого типу.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у діяльності кримінально-виконавчих установ закритого типу у сфері запобігання злочинів з боку засуджених.
Предмет дослідження – кримінологічні засади запобігання вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу.
Методи дослідження. З урахуванням об’єкта і предмета дослідження, його мети і задач було застосовано наступні методи. Історико-порівняльний метод дав можливість показати тенденції зміни показників злочинності в установах виконання покарань закритого типу залежно від змін соціальних умов, законодавства та практики його застосування (підрозділи 1.1, 1.2). Статистичні методи застосовувались для опрацювання офіційної державної статистики та сформованої дисертантом емпіричної бази як одного з джерел отримання відомостей про предмет дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2, 2.2, 2.3). Соціологічні методи (анкетування, інтерв’ювання, вивчення документів, експертні оцінки) використовувалися для підтвердження висунутих гіпотез, дослідження різних аспектів злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу та процесу їх детермінації, а також для визначення конкретних заходів запобігання таким злочинам (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Формально-юридичний метод дозволив здійснити аналіз норм кримінального та кримінально-виконавчого права, зіставити їх з кримінологічними реаліями та розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері запобігання злочинів серед засуджених в установах виконання покарань закритого типу (підрозділи 3.1, 3.2., 3.3). Порівняльно-правовий метод було застосовано при вивченні міжнародно-правових норм, які регламентують застосування заходів, спрямованих на недопущення вчинення злочинів під час відбування покарань в установах виконання покарань закритого типу та після звільнення з них, а також для визначення перспектив імплементації цих норм в національне законодавство (підрозділ 3.1).
Емпіричну базу дослідження складають аналітичні довідки та статистичні дані Державної пенітенціарної служби України за 2006-2012 роки; узагальнені дані, отримані в ході анкетування 540 співробітників кримінально-виконавчих установ, 138 засуджених за злочини, вчинені під час відбування покарання у виді позбавлення волі. Проаналізовано 150 кримінальних справ та 250 особових справ засуджених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань, а також за об’єктом і предметом дисертація є першим монографічним дослідженням кримінологічних засад запобігання вчинення злочинів в установах виконання покарань закритого типу. На основі проведеного дослідження автором сформовано нові наукові положення, що в сукупності розв’язують конкретне наукове завдання, зокрема:
уперше:
 виявлено певну неузгодженість між положеннями національного законодавства та вимогами «Європейських в’язничних правил» щодо розміщення засуджених в установах виконання покарань, створення належних умов тримання з метою здійснення відповідного нагляду за засудженими, застосування до них засобів виправлення та ресоціалізації;
 сформульовано визначення запобігання вчинення злочинів засудженими у кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 визначено на теоретичному рівні кримінологічні ознаки особи, яка вчиняє злочин під час відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі, на підставі чого складено її кримінологічний портрет;
 обґрунтовано необхідність посилення кримінальної відповідальності за злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань та законодавчого закріплення понять «стали на шлях виправлення» та «сумлінна поведінка»;
удосконалено:
 класифікацію суб’єктів запобігання злочинам у кримінально-виконавчих установах закритого типу та напрямки їх взаємодії при здійсненні цієї діяльності;
 погляди на стратегію запобігання злочинам у кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 зміст кримінально-виконавчої характеристики засуджених, до якої віднесено як кримінально-правову характеристику засуджених, так і їх характеристику під час відбування кримінального покарання, ставлення до застосування основних засобів виправлення й ресоціалізації;
дістали подальший розвиток:
 характеристики причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу та особливості їх впливу на різні категорії засуджених;
 кримінологічні ознаки осіб, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 елементи загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів запобігання злочинності в кримінально-виконавчих установах закритого типу;
 погляди щодо забезпечення відповідності вітчизняного кримінально-виконавчого законодавства міжнародним стандартам правової регламентації застосування запобіжних заходів до засуджених, які відбувають покарання в кримінально-виконавчих установах закритого типу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути застосовані в різних сферах діяльності щодо забезпечення запобігання вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу, а також використовуються:
– у науково-дослідницькій роботі – при дослідженні теми «Кримінологічна безпека засуджених у пенітенціарних установах» в науковому центрі Інституту кримінально-виконавчої служби (акт впровадження від 7 червня 2012 р. № 200-33);
– у правозастосовній діяльності – при розробці рекомендацій з організації підвищення ефективності запобігання вчиненню злочинів серед осіб, які відбувають кримінальні покарання у виді позбавлення волі у кримінально-виконавчих установах закритого типу (акт впровадження управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області від 19 грудня 2009 р. № 751);
– у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін «Кримінологія», «Кримінально-виконавче право», «Особливості виконання кримінальних покарань в установах закритого типу», «Міжнародна пенологія» (акти впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 13 січня 2009 р., Чернігівського Державного інституту права, соціальних технологій та праці від 25 грудня 2009 р.; Чернігівського регіонального центру дистанційного навчання Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 16 лютого 2009 р.).
Апробація результатів дисертації. Окремі положення оприлюднені дисертантом на міжнародних, міжвузівських науково-практичних конференціях, круглих столах та семінарах: «Проблеми запобігання злочинності в органах і установах виконання покарань» (м. Чернігів, 2006 р.); «Актуальні проблеми професійного становлення особистості сучасного юриста» (м. Суми, 2007 р.); «Гуманізація кримінальних покарань як складова процесу євроінтеграції України» (м. Чернігів, 2007 р.); «Актуальні проблеми відбування покарання в Україні» (м. Кіровоград, 2007 р.); «Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); «Актуальні питання підвищення ролі громадськості в процесі виправлення та ресоціалізації осіб, які відбувають покарання в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України» (м. Чернігів, 2008 р.); «Україна між минулим і майбутнім: історико-правові та соціально-економічні аспекти розвитку країни» (м. Чернігів, 2011 р.); «Протиправна поведінка: погляд крізь призму юридичної науки (м. Ніжин, 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображено у шістнадцяти наукових працях, з яких чотири опубліковано у фахових виданнях, дванадцять – у збірниках статей за матеріалами конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі комплексного дослідження запобігання вчинення злочинів в кримінально-виконавчих установах закритого типу сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, вирішують конкретне наукове завдання та мають значення для науки і практики, зокрема:
1. Сформульовано визначення запобігання вчиненню злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу, під яким розуміється забезпечення здійснення особливої системи соціальних, державних і суспільних заходів, які застосовує суспільство з метою стримання зростання злочинності та спрямованих на усунення, нейтралізацію і ослаблення причин та умов злочинності, утримання від вчинення злочинів і корекцію поведінки злочинців, а також осіб, стосовно яких, на підставі аналізу їх кримінологічної характеристики, можна очікувати вчинення злочинів.
2. Доведено, що запобігання вчиненню злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу має комплексний характер і є врегульованою нормами кримінального, кримінально-виконавчого права діяльністю загальних та спеціальних суб’єктів. Запропоновано класифікацію цих суб’єктів: загальні (адміністрація установи виконання покарань; чергова частина; відділ соціально-психологічної служби, відділ по контролю за виконанням судових рішень; медичний персонал та ін.) та спеціальні (співробітники оперативних підрозділів, нагляду та безпеки, охорони).
3. Визначено особливості організації взаємодії суб’єктів запобігання злочинам у кримінально-виконавчих установах закритого типу. До таких особливостей належать: обробка інформації про негативні процеси, що відбуваються в середовищі засуджених; аналіз отриманих даних з метою виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів; прогнозування стану оперативної обстановки; зміни в організації взаємодії; контроль за виконанням заходів щодо запобігання вчиненню злочинів; прийом засуджених до установи виконання покарань закритого типу та проведення відповідної діяльності в дільниці карантину, діагностики та розподілу; спільна й злагоджена діяльність щодо виправлення й ресоціалізації засуджених під час виконання та відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк; спільна робота структурних підрозділів кримінально-виконавчих установ закритого типу при звільненні засудженого з установи.
4. Встановлено внутрішні й зовнішні детермінанти злочинності в кримінально-виконавчих установах закритого типу. Внутрішні детермінанти злочинної поведінки засуджених у цих установах полягають в криміногенній мотивації, яка виражається в підтримці престижу в середовищі засуджених та знаходять свій прояв у конфліктній криміногенній ситуації між засудженими та персоналом; внутрішні детермінанти мають прояв в особливостях психічного і психофізіологічного середовища, в якому опинився засуджений під час відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі.
5. Обґрунтовано, що до найбільш значущих детермінантів індивідуальної злочинної поведінки засуджених в кримінально-виконавчих установах закритого типу належать: вчинення засудженими насильницьких злочинів на ґрунті алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, гомосексуалізму (45 % опитаних), емоційної неврівноваженості та конформізму засуджених (36%), відсутність належного освітнього рівня у засуджених (42 %), наявність у значної частини засуджених певних психічних відхилень (29%), криміногенність середовища засуджених (27 %), недоліки в організації та проведенні профілактичної роботи (23% опитаних); щодо скоєння злочинів пов’язаних з порушенням порядку та умов відбування кримінального покарання – відсутність належного життєвого досвіду у засуджених (24%), відсутність належного освітнього рівня у засуджених (27%), емоційна неврівноваженість та конформізм засуджених (35%), алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, гомосексуалізм (23%), міжособистісні та міжгрупові конфлікти (11%), криміногенність середовища засуджених (42% опитаних).
6. Кримінологічний портрет особи, яка вчиняє злочини під час відбування покарання, з урахуванням особливостей соціально-демографічних, соціально-рольових, кримінально-правових, кримінально-виконавчих та морально-психологічних характеристик, виглядає наступним чином: це, як правило, особа у віці від 25 – 35 років, неодружена або розлучена, яка не має повної загальної освіти та постійного місця роботи, рівень її матеріального забезпечення низький, раніше вона відбувала покарання у виді позбавлення волі, під час відбування покарання до неї неодноразово застосовувались заходи стягнення, перебувала на профілактичних обліках, конфліктна, не вміє керувати своєю поведінкою в конфліктних і кризових ситуаціях та не вміє приймати правильні рішення.
7. Визначено рівні запобігання злочинності в кримінально-виконавчих установах закритого типу: загальносоціальне запобігання, спеціально-кримінологічне запобігання, індивідуальне запобігання. Зазначено, що спеціально-кримінологічне запобігання передбачає застосування заходів максимального зменшення практичних можливостей вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу, усунення організаційно-управлінських, контрольно-наглядових, інформаційних, оперативно-розшукових та інших недоліків, що сприяють вчиненню злочинів засудженими. Індивідуальне запобігання злочинної поведінки засуджених у кримінально-виконавчих установах закритого типу включає виявлення, вивчення і контроль за засудженими, кримінологічні ознаки яких свідчать про реальну можливість вчинення злочинів як під час відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так і після звільнення від його відбування, оцінку можливостей нейтралізації джерел негативного впливу на цих засуджених, а також розробку та запровадження заходів запобігання або припинення злочинних дій останніх. Ефективність індивідуального запобігання злочинам залежить від того, наскільки характер, об’єм й інтенсивність індивідуального запобіжного впливу відповідає особливостям засудженого та особливостям його найближчого оточення.
8. Результати вивчення зарубіжного досвіду щодо запровадження засобів виправлення та ресоціалізації в пенітенціарних установах з метою запобігання вчинення нових злочинів засудженими свідчать про наявність прогресивних методів даного виду діяльності. Зокрема, у Нідерландах, запроваджено замісну підтримувальну терапію як метод боротьби з наркотичною залежністю засуджених; складання засудженим під наглядом співробітника пенітенціарної установи власного плану відбування покарання, виконання якого контролюється адміністрацією і враховується при застосуванні стимулюючих факторів; значно збільшена кількість короткострокових побачень засудженим, які відбувають покарання у таких установах.
9. Доведено складність системи запобігання вчинення злочинів у кримінально-виконавчих установах закритого типу у зв’язку з відсутністю окремого нормативного акту, предметом якого виступало б регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі протидії злочинності у кримінально-виконавчих установах закритого типу. Виявлено недоліки ст. 130 «Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі» Кримінально-виконавчого Кодексу України та ст. 81 «Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання» Кримінального кодексу України в частині визначення ними категорій «стали на шлях виправлення» та «сумлінна поведінка». Оскільки їх зміст не розкрито законодавцем, це створює можливість суб’єктивного підходу до засудженого при вирішенні питання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Запропоновано власне визначення поняття «став на шлях виправлення» «довів своє виправлення».
10. Запропоновано:
– ч 2 ст. 130 КВК України викласти у наступній редакції: «Засуджені, до яких протягом півроку не застосовувались заходи стягнення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутної частини покарання більш м’яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання».
– ч 2 ст. 81 КК України викласти у наступній редакції «Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо до засудженого протягом півроку не застосовувалось заходи стягнення».
11. На підставі аналізу кримінально-виконавчої характеристики осіб, які вчиняють злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань та кримінально-правової характеристики як її складової обґрунтовано необхідність посилення кримінальної відповідальності таких суб’єктів. З цією метою пропонується внести зміни до санкції ст. 391 Кримінального кодексу, виклавши її в такій редакції: «карається позбавленням волі на строк до п’яти років».
12. Розроблено та впроваджено в діяльність установ виконання покарань практичні рекомендації, щодо застосування загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів запобігання злочинам серед осіб, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах закритого типу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Криминология : учебник / под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – М. : Юристъ, 1997. – 512 с
2. Зелінський А. Ф. Кримінологія : навчальний посібник / А. Ф. Зелінський. – Х. : Рубікон, 2000. – 240 с.
3. Криминология : учебник для юридических вузов / под ред. проф. В. Н. Бур¬лакова, проф. В. П. Сальникова. – СПб. : Санкт-Петербургская акад. МВД России, 1998. – 576с.
4. Костенко А. Н. Принцип отражения в криминологии (Системное исследование психологического механизма криминального поведения) / А. Н. Костенко. – К. : Наук. думка, 1986. – 126 с.
5. Бафия Е. Проблемы криминологии. Диалектика криминогенной ситуации / Е. Бафия ; под ред. Н. А. Стручков ; перевод с польск. Е. П. Эбзеева. – М. : Юрид. лит., 1983. – 150 c.
6. Джансараева Р. Е. Проблемы борьбы с преступностью в исправительных учреждениях: на материалах Республики Казахстан : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Р. Е. Джансараева. – М., 2007. – 35 с.
7. Бедриківський В. В. Проблеми визначення поняття «попередження злочинності» / В. В. Бедриківський // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2010. – № 1. – С. 131–136.
8. Ігнатов О. Протидія злочинності: поняття та сутність / О. Ігнатов // Юридична Україна. – 2009. – № 3. – С. 92–97.
9. Аванесов Г. А. Кримінологія / Г. А. Аванесов. – М. : Академия МВД СССР, 1984. – 500 с.
10. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – К. : Дакор, 2008. – 1428 с
11. Заросинський Ю. Запобігання злочинам: деяки питання теорії і практики / Ю. Заросинський, І. Рощина // Право України. – 2003. – № 10. – С.78–81.
12. Деятельность органов расследования прокурора и суда по предупреждению преступлений / авт. кол. : Г. М. Миньковский (рук.), Т. М. Арзуманян, В. К. Звирбуль и др. ; под общ. ред. Н. В. Жогина ; Методический совет Прокуратуры СССР ; ВИЮН ; ВНИИ криминалистики. – М. : Госюриздат, 1962. – 279 с.
13. Жалинский А. Э. Специальное предупреждение преступлений в СССР (вопросы теории) / А. Э. Жалинский. – Львов : Вища шк., 1976. – 192 с.
14. Павленко Р. Тлумачення та використання превентивної термінології в кримінології / Р. Павленко // Право України. – 2005. – № 7. – С. 85–88.
15. Литвак О. Загальнотеоретичні підвалини спеціально – кримінологічного запобігання злочинності / О. Литвак // Право України. – 2005. – № 5. – С. 97–102.
16. Нікітін Ю. Кримінолого концептуальна модель запобігання злочинності в сучасному Українському суспільстві / Ю. Нікітін // Юридична Україна. – 2008. – № 9. – С. 95–99.
17. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, О. О. Дудоров та ін. ; за ред. В. А. Клименка. – К. : Атіка, 2008. – 376 с.
18. Кримінально – виконавче право України : навч посібник / А. П. Гель, Г. С. Семаков, І. С. Яковець ; за ред. проф. А. Х. Степанюка. – К. : Юринком Інтер, 2008. – 624 с.
19. Тихомирова Л. В. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров. – М. : Издание Тихомирова М. Ю., 2008. – 1088 с.
20. Старков О. В. Криминопенология : учебное пособие / О. В. Старков. –М. : Экзамен, 2004. – 480 с.
21. Криминология : учебник для юридических вузов / под ред. В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова, С. В. Степашина. – СПб. : Санкт-Петербургский ун-т МВД России, 1999. – 608 с.
22. Шиханцов Г. Г. Криминология : учебник для вузов / Г. Г. Шиханцов. –М. : ИКД «Зерцало-М», 2001. – 368 с
23. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М. : Рус. яз., 1977. – 848 с.
24. Кримінологія : навчально-методичний посібник / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв, В. В. Василевич та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2003. – 400 с.
25. Голіна В. В. Злочинності – організовану протидію / В. В. Голіна. – Х. : Рубікон, 1998. – 122 с.
26. Литвинов О. М. Нова кримінологічна парадигма і політика протидії злочинності / О. М. Литвинов // Вісник Харківського Національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 2.
27. Мінченко С. І. Основні напрями загальносоціальної профілактики злочинності в Україні / С. І. Мінченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2009. – № 5. – С. 102–110.
28. Блувштейн Ю. Д. Профилактика преступлений / Ю. Д. Блувштейн, М. И. Зырин, В. В. Романов. – Минск, 1986. – 287 с
29. Жалінський А. Э. Спеціальне попередження злочинів в СРСР / А. Э. Жалінський. – Львів, 1976 – 176 с.
30. Курс кримінології: Особлива частина : підручник : у 2 кн. / М. В. Корнієнко, Б. В. Романюк, І. М. Мельник та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. :Юринком Інтер, 2001. – 480 с.
31. Голина В. В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение пре ступлений : учеб. пособие / В. В. Голина. – К. : УМКВО при Минвузе УССР, 1989. – 72 с.
32. Мазурин А. А. Криминологическая характеристика и предупреждение рецидивной преступности в исправительных колониях : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А. А. Мазурин. – Рязань, 2003. – 25 с.
33. Карпец И. И. Проблемы исполнения наказаний и перевоспитания осужденных / И. И. Карпец // Исправительно-трудовые учреждения. – 1981. – № 14.
34. Каретников И. В. Обстоятельства, детерминирующие преступность в ИТК / И. В. Каретников. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1973. – 110 с.
35. Пенітенціарна кримінологія та спеціально-попереджувальна діяльність. Загальна частина : навч. посібник / А. В. Кирилюк, О. М. Джужа. – К. : НВТ «Правник» – НАВСУ, 1997. – 115 с.
36. Лукашевич С. Ю. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. Ю. Лукашевич. – К., 2002. – 19 с.
37. Антонян Ю. М. О понятии профилактики преступлений / Ю. М. Антонян // Вопросы борьбы с преступностью. – 1977. – Вып. 26. – С. 25–26.
38. Шурухнов Н.Г. Личность пенитенциарного преступника / Н. Г. Шурухнов // Социологические исследования. – 1992. – № 7. – С. 73–83.
39. Джужа О. М. Кримінологія: загальна частина : навч. посіб. / за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 384 с.
40. Яцишин М. Поняття та складові елементи стратегії і тактики запобігання злочинам в установах виконання покарань України / М. Яцишин // Юридична Україна. – 2009. – № 3. – С. 11–15.
41. Криминология : учебник для юридических вузов / А. И. Алексеев, Ю. Н. Аргунова, С. В.Ванюшкин, Ю. Н. Демидов, А. И. Долгова. – М. : Издательство НОРМА, 1999. – 784 c.
42. Боднар І. В. Внутрішні детермінанти злочинності в установах виконання покарань закритого типу в сучасний період реформування кримінально - виконавчої системи України / І. В. Боднар // Проблеми запобігання злочинності в органах і установах виконання покарань : матер. міжнародної наук.–практ. конференції (м. Чернігів, 21 грудня 2006 р.). – Чернігів : Чернігівський юридичний коледж, 2007. – С. 6–8.
43. Усс А. Г. Конфликты между осужденными, сопровождающиеся насильственными посягательствами (по материалам ИТК строгого режима) / А. Г. Усс. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1984. – 112 с.
44. Ромашов Р. А. Криминальный конфликт: теория и понятия / Р. А. Ромашов // Современные проблемы борьбы с преступностью : материалы научно-практической конференции посвященной 70-летнему юбилею проф. Каиржанова Е. И. / под ред. Еркенова С. Е., Омарова Д. С., Чукмаитова Д. С. и др. – Алматы : Б.в., 2003. – С. 14–17.
45. Аналіз злочинності в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах на виконання пункту 4.4.1 Протоколу оперативної наради керівного складу Держдепартаменту від 17.02.2003 №7. – К. : ДПтС України, 2012. – 5 с.
46. Профілактика злочинів : підручник / О. М. Джужа, В. В. Василевич, О. Ф. Гіда та ін. ; за заг. ред. доктора юрид. наук, проф. О. М. Джужи. – К. :Атіка, 2011. – 720 с.
47. Словарь иностранных слов / под ред. А. Г. Спиркина, И. А. Акчурина, Р. С. Карпиской. – М. : Русский язык, 1982. – 608 с.
48. Галай А. О. Поняття персоналу пенітенціарних установ / А.О.Галай // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. – 2000. – № 5. – С. 34–42.
49. Кримінологія: Загальна частина : навчальний посібник / за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 479 с.
50. Книжка молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки кримінально – виконавчих установ / О. Б. Пташинський. – К. : ДДУПВП 2004. – 53 с.
51. Основні питання діяльності кримінально-виконавчої системи / за загальною редакцією О.Б. Пташинського. – Частина 2. – К. : «МП Леся», 2007. – 117 с.
52. Боднар І. В. Основні принципи організації взаємодії структурних підрозділів установ виконання покарань закритого типу / І. В. Боднар // Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні : матеріали науково-практичного семінару (м. Дніпропетровськ, 28 лютого 2008 р.). – Дніпропетровськ : Дніпропетровський Держ. ун-т внутр. справ, 2008. – С. 63–66.
53. Матеріали засідання колегії Державного департаменту України з питань виконання покарань від 26 травня 2007 року. – К. : ДДУПВП, 2007. – 10 с.
54. Колб О. Г. Установа виконання покарань, як суб’єкт попередження злочинності : монографія / О. Г. Колб. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – 464 с.
55. Курс кримінології. Особлива частина : підручник : у 2 кн. / М. В. Корнієнко, Б. В. Романюк, І. М. Мельник та ін. ; за заг. ред. Джужи О. М. – К. : Юрінком-Інтер, 2001. – 480 с
56. Боднар І. В. Проблеми виявлення зовнішніх причин індивідуальної злочинної поведінки засуджених в установах виконання покарань закритого типу / І. В. Боднар // Актуальні проблеми відбування покарання в Україні матер. наук.–практич. семінару (м. Кіровоград, 23 листопада 2007 р.). – Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2007. – С. 100–101.
57. Долгова А. И. Криминология : учебник для юридических вузов / А. И. Долгова. – М. : Инфра–Норма, 1999. – 779 с.
58. Гришин В. А. Борьба с тяжкими преступлениями против личности в ВТК / В. А. Гришин. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1984. – 44 с.
59. Криминология : учебник / под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – М. : Юрист, 1997. – 512 с.
60. Пугач В. О. Кримінальна субкультура та поширення її в Україні / В. О. Пугач, О. В. Непочатова // Вісті Кримінологічної асоціації України. – Х. : Видавництво НУВСУ, 2004. – Випуск 1. – С. 144–147.
61. Хохряков Г. Ф. Преступления осужденных: их причины и профилактика / Г. Ф. Хохряков, Г. С. Саркисов. – Ереван, 1987. – 28 c.
62. Шоткинов С. А. Криминология / С. А. Шоткинов. – Иркутск, 2003. – 288 с.
63. Мазурин А. Л. Криминологическая характеристика и предупреждение рецидивной преступности в исправительных колониях : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А. Л. Мазурин. – М., 2003. – 26 с.
64. Иванов Н. Н. Интенсификация информационного обеспечения управления: проблемы и пути решения / Н. Н. Иванов // Интенсификация информационного обеспечения управления в органах внутренних дел : труды Академии МВД РФ. – М. : Академия МВД РФ, 1992. – С. 3–9.
65. Горелова В. Л. Основы прогнозирования систем : учебное пособие для инженерно-экономических спец. вузов / В. Л. Горелова, Е. Н. Мельникова. – М. : Высшая школа, 1986. – 287 с.
66. Аванесов Г. А. Прогнозирование и организация борьбы с преступностью / Г. А. Аванесов, С. Е. Вицин. – М. : Знание, 1972. – 68 с.
67. Вицин С. Е. Методологические основы прогнозирования в управленческой деятельности в сфере обеспечения правопорядка : лекция / С. Е. Вицин, А. И. Москвин. – М. : НИиРИО Акад. МВД СССР, 1982. – 24 c.
68. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения / А. П. Закалюк. – М. : Юридическая литература, 1986. – 192 с.
69. Понкратов В. А. Организация деятельности исправительних учереждений и следственных изоляторов по предупреждению побегов. автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / В. А. Понкратов. – М., 2006. – 25 с.
70. Кримінально-виконавче та кримінальне право у запитаннях та відповідях : навчально-методичний посібник / І. В. Іваньков, І. В. Боднар, С. В. Царюк та ін. – Чернігів : РВВ Чернігівський юридичний коледж ДПтСУ, 2011. – 123 с.
71. Мінаєв М. Громадській контроль діяльності установ кримінально – виконавчої системи у законодавстві / М. Мінаєв // Аспект. Інформаційний бюлетень. – 2006. – № 1 (6). – С. 6–9.
72. Якимчук Т. В. Шляхи удосконалення системи підбору та навчання кадрів для служби в підрозділах державної кримінально-виконавчої служби / Т. В. Якимчук // Реалізація кадрової політики у умовах реформування Державної кримінально-виконавчої служби України : збірник матеріалів навчально-методичного семінару. – К. : ДДУПВП, 2006. – С. 46–52.
73. Матеріали засідання колегії Державного департаменту України з питань виконання покарань від 26 травня 2007 року. – К. : ДДУПВП, 2007. – 10 с.
74. Баулін В. В. Кадрове забезпечення діяльності державної кримінально – виконавчої служби України та шляхи удосконалення роботи з персоналом / В. В. Баулін // Реалізація кадрової політики у умовах реформування Державної кримінально-виконавчої служби України : збірник матеріалів навчально-методичного семінару. – К. : ДДУПВП, 2006. – С. 15–19.
75. Яковець І. С. Правовий та соціальний захист персоналу системи виконання покарань / І. С. Яковець // Аспект. Інформаційний бюлетень. – 2006. – № 1 (16). – С. 16–20.
76. Іваньков І. В. Хрестоматія з курсу «Міжнародна пенологія» / І. В. Іваньков. – Чернігів : ЧЮК ДДУПВП, 2006. – 81 с.
77. Громов М. А. Правовые и организационные вопросы обеспечения безопасности сотрудников исправительно-трудовых учреждений / М. А. Громов, В. И. Селиверстов. – Рязань : РВШ МВД РФ, 1991. – 92 с.
78. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа ; сост. и предисл. B. C. Овчинского. – М. : ИНФРА-М. 2004. – 184 с.
79. Чебоненко С. О. Пенітенціарна педагогіка та соціально-виховна робота з засудженими до позбавлення волі / С. О. Чебоненко, В. В. Дрижак, В. І. Новак. – Чернігів, 2006. –154 с.
80. Стручков Н. А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью / Н. А. Стручков. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1978. – 288 с.
81. Підвисоцький Р. Стан наукової розробки проблем нагляду за засудженими у кримінально-виконавчих установах закритого типу / Р. Підвисоцький // Юридична Україна. – 2008. – № 11. – С.108–112.
82. Ткаченко Н. И. Надзор за осужденными в исправительных колониях (правовой и организационный аспекты) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Н. И. Ткаченко. – М., 2002. – 23 с.
83. Даудов А. В. Организация и правовые основы деятельности структурных подразделений исправительной колонии по предупреждению межличностных конфликтов и преступлений в среде осужденных: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А. В. Даудов. – М., 2006. – 23 с.
84. Колб О. Соціально-біологічний аспект вивчення засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі / О. Колб, В. Ткачук // Право України. – 2006. – № 6. – С. 94–97.
85. Будз В. Визначення поняття особистості жінки – рецидивістки: деякі проблеми / В. Будз // Право України. – 2006. – № 10. – С. 100–105.
86. Explorations in Personality Henry A., Murray Foreword by Dan McAdams Oct 2007. – 816 p.
87. Хьелл Л. Теории личности (основные положения, исследования и применение) / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб. : Питер Ком, 1998. – 608 с.
88. Антонян Ю. М. Изучение личности преступника : учебное пособие / Ю. М. Антонян. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1982. – 80 c.
89. Сахаров А. Б. Теоретические вопросы учения о личности преступника / А. Б. Сахаров // Социалистическая законность. – 1967. – № 7. – С. 28–31.
90. Долгова А. И. Изучение личности преступника / А. И. Долгова // Советское государство и право. – 1978. – № 6. – С. 78–81.
91. Лейкина Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность / Н. С. Лейкина. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1968. – 128 с.
92. Джужа О. Щодо механізму злочинної поведінки / О. Джужа, В. Василевич, А. Кирилюк // Право України. – 2005. – № 6. – С. 66–70.
93. Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1976. – 286 с.
94. Яковлев A. M. Преступность и социальная психология / A. M. Яковлев. – М. : Юридическая литература, 1971. – 248 с.
95. Антонян Ю. М. Психологическое отчуждение личности и преступное поведение. Генезис и профилактика дезадаптивных преступлений / Ю. М. Антонян. – Ереван : Айастан,1987. – 206 с.
96. Антонян Ю. М. Социальная среда и формирование личности пре ступника. Неблагоприятные влияния на личность в микросреде : учебное пособие / Ю. М. Антонян ; Академия МВД СССР. – М. : Редакционно-издательский отдел, 1975. – 159 с.
97. Сахаров А. Б. О личности преступника и причинах преступности в СССР / А. Б. Сахаров. – М. : Госюриздат, 1961. – 279 с.
98. Шалгунова С. А. Дослідження особи злочинця в кримінології / С. А. Шалгунова // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2005. – № 4. – С. 291–296.
99. Коноваленко О. Особа злочинця корисливо-насильницької спрямованості : кримінологічна характеристика і типологія / О. Коноваленко // Право України. – 2006. – № 4. – С. 75–77.
100. Криминология : учебник / под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – М. : Юрист, 1995. – 512 с.
101. Криминология / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М. : БЕК, 1998. – 318 с.
102. Антонян Ю. М. Преступление как объект криминологического изучения / Ю. М. Антонян // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1981. – Вып. 34. – С. 77–84.
103. Иншаков С. М. Криминология : учебник / С. М. Иншаков. – М. : Юриспруденция, 2000. – 432 с.
104. Шалгунова С. А. Дослідження особи злочинця в кримінології / С. А. Шалгунова // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2005. – № 4. – С. 291–296
105. Мельничук В. Кримінологічна характеристика соціально – психологічних ознак особистості злочинця / В. Мельничук // Юридична Україна. – 2008. – № 11. – С. 97–102.
106. Философский энциклопедический словарь / под ред. С. С. Аверинцева и др. – М., 1989. – 815 с.
107. Криминология / под ред. В.Н. Бурлакова, Н.М. Кропачева. – СПб. : Санкт-Петербургский государственный университет, Питер, 2003. – 432 c.
108. Антонян Ю. М. Криминология. Избранные лекции / Ю. М. Антонян. – М. : Логос, 2004. – 448 с.
109. Могилевский А. Л. Истоки правонарушения (социально-психологический аспект) / А. Л. Могилевский ; под ред. Б. С.Сарыева ; рец. Д. М. Ан и др. –Ашхабад : Ылым, 1987. – 246 c.
110. Платонов К. К. О системе психологи / К. К. Платонов. – М. : Мысль, 1972. – 216 с.
111. Зелинский А. Ф. Криминология : курс лекций / А. Ф. Зелинский. – Х. : Прапор, 1996. – 260 с.
112. Скоков С. І. Особливості вивчення особистості рецидівистів та попередження повторної злочинності / С. І. Скоков // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – 1998. – № 1. – С. 55–60.
113. Курс лекций по криминологии / под ред. проф. Даньшина И. Н. (Общая часть) и проф. Голины В. В. (Особенная часть). – Х. : Одисей, 2007. – 280 с.
114. Кримінологія: Загальна та Особлива частина : підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисоєд ; за ред. проф. І. М. Даньшина. –Х. : Право, 2003. – 352 с.
115. Кримінологія: загальна частина : навч. посіб. / за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 384 с.
116. Кримінологія : навч. посібн. / Ю. Ф. Іванов, О. М. Джужа. – К. : Вид. Паливода А.В., 2006. – 264 с.
117. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло / В. С. Батиргареєва. – Х. : Одісей, 2003. – 256 с.
118. Митрофанов І. Поняття та значення кримінально-виконавчої характеристики наркозалежних засуджених / І. Митрофанов // Юридична Україна. – 2008. – № 3. – С. 91–96.
119. Яковлев А. М. Борьба с рецидивной преступностью / А. М. Яковлев. – М. : Наука, 1964. – 223 с.
120. Пирожков В. Ф. Направленность личности и мотивы деятельности осужденного к лишению свободы : лекция / В. Ф. Пирожков. – М. : Высш. школа МООП СССР, 1967. – 32 с.
121. Сундуров Ф. Р. Социально-психологические и правовые аспекты исправления и перевоспитания правонарушителей / Ф. Р. Сундуров. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1976. – 143 с.
122. Михлин А. С. Личность осужденных к лишению свободы и проблемы их исправления и перевоспитания / А. С. Михлин. – Фрунзе : Кыргызстан, 1980. – 200 с.
123. Ліхолєтова Ю. А. Кримінологічна характеристика особи злочинця-рецидивіста / Ю. А. Ліхолєтова // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2010. – № 5. – С. 163–169
124. Баулін О. Сучасні тенденції злочинності серед молоді / О. Баулін // Право України. – 1998. – № 12. – С. 86–88.
125. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления: опыт криминологического моделирования : учебное пособие для вузов / В. Н. Кудрявцев. – М. : Инфра-М-Форум, 1998. – 214 с.
126. Сундуров Ф. Р. Социально-психологические и правовые аспекты исправления и перевоспитания правонарушителей / Ф. Р. Сундуров ; науч. ред. Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1976. – 144 с.
127. Боднар І. В. Кримінологічні дослідження характеристики осіб, які вчиняють злочини в місцях позбавлення волі / І. В. Боднар // Актуальні проблеми професійного становлення особистості сучасного юриста : матеріали міжнар. науково-практ. конф. (м. суми, 12-13 травня 2007 р.). – Суми : Сумський юридичний факультет Харьківського національного університету внутрішніх справ, 2007. – С. 84–85.
128. Підсумки організації загальноосвітнього навчання засуджених в установах Державної кримінально-виконавчої служби України у 2007/2008 навчальному році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=6E3B849F77D4105BF2262D4BD62EFC7D?art_id=62321&cat_id=46416
129. Аналіз проблем запровадження громадського моніторингу в установах державного департаменту України з питань виконання покарань : посібник. – К. : КІМ, 2007. – 536 с.
130. Характеристика осужденных к лишению свободы. По материалам специальной переписи / под ред. д. ю. н. проф. А. С. Михлина. – М. : Юриспруденция, 2003. – 464 с.
131. Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article ?art_id=62127&cat_id=46416
132. Вопросы личности преступника : сборник статей аспирантов / Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности ; ред. кол.: В. Н. Кудрявцев (отв. ред.) и др. – М.,1971. – 114 с.
133. Шмаров И. В. Социологические проблемы исполнения уголовного наказания : учебное пособие / И. В. Шмаров. – Рязань : НИиРИО РВШ МВД СССР, 1980. – 79 с.
134. Гребенюк М. Кримінологічна характеристика злочинів, вчинених з особливою жорстокістю / М. Гребенюк // Юридична Україна. – 2008. – № 4. – С. 83–87.
135. Казанцев О. B. Методологические и методические проблемы исследования среды и личности осужденных в ИТУ / О. B. Казанцев // Теоретические и практические проблемы исследования среды и личности осужденных в ИТУ : сборник научных трудов. – Рязань, 1979. – С. 18–35.
136. Медведєв В. С. Кримінальна психологія : підручник / В. С. Медведєв. – К. : Атіка, 2004. – 315 с.
137. Антонян Ю. М. Личность преступника / Ю. М. Антонян, В. Н. Кудрявцев, В. Е. Эминов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 366 с.
138. Виговський Д. Л. Проблеми визначення поняття «кримінальна субкультура» і сучасній кримінології / Д. Л. Виговський // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Університетські наукові записки. – 2007. – № 1–2. – С. 121–124.
139. Корецкий Д. А. Криминальная субкультура и ее криминологическое значение / Д. А. Корецкий, В. Тюлегенов. – Спб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 243 с.
140. Грашук М. Цілі покарання і цінності «тюремного закону» / М. Грашук // Юридичний журнал. – 2009. – № 4. – С. 65–69.
141. Наказание и исправление преступников : пособие / авт. кол. : Ю. М. Антонян, В. Е. Квашис, А. С. Михлин и др. ; под ред. Ю. М. Антоняна ; МВД России ; Научно-исследовательский институт. – М. : ВНИИ МВД России, 1992. – 388 с.
142. Колб О. Г. Лідерство в кримінальній групі / О. Г. Колб // Право України. – 2001. – № 8. – С. 92–96.
143. Пирожков В. Ф. Криминальная субкультура: психологическая интерпретация функций, содержание атрибутики / В. Ф. Пирожков // Психологический журнал. – 1994. – Т. 15, №2. – С. 83–85.
144. Ушатиков А. И. К вопросу о некоторых социально-психологи¬ческих аспектах официальной и неофициальной структур отряда осужденных / А. И. Ушатиков // Теоретические и практические проблемы исследования среды и личности осужденных в ИТУ : сборник научных трудов. – Рязань, 1979. – С. 74–84.
145. Исправительно-трудовая психология : учеб. пособие для вузов МВД СССР / А. Д. Глоточкин, В. Г. Деев, А. И. Папкин и др. ; под ред. К. К. Платонова. – Рязань : РВШ МВД СССР, 1985. – 356 с.
146. Шмаров И. В. Социологические проблемы исполнения уголовного наказания : учебное пособие / И. В. Шмаров ; Министерство внутренних дел СССР. – Рязань : Рязанская высшая школа МВД, 1980. – 79 с.
147. Хохряков Г. Ф. Формирование правосознания у осужденных : учебное пособие / Г. Ф. Хохряков. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1985. – 84 c.
148. Пищелко А. В. Реадаптация и ресоциализация / А. В. Пищелко, Д. В. Сочивко ; под общ. ред. Ю. И. Калинина. – М. : ПЕР СЭ, 2003. – 208 с.
149. Коваленко О. Особа злочинця корисливо-насильницької спрямованості: кримінологічна характеристика і типологія / О. Коваленко // Право України. – 2006. – № 4. – С. 75–77.
150. Антонян Ю. М. Преступность и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин ; отв. ред.: В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1987. – 208 c.
151. Антонян Ю. М. Преступное поведение и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин ; под ред. В. Н. Кудрявцева. – М. : Издательство «Спарк», 1998. – 215 с.
152. Спасенников Б.А. Принудительные меры медицинского характера / Б. А. Спасенников. – СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 412 с.
153. Шостакович Б. В. Убийства в состоянии аффективно-помраченного сознания / Б. В. Шостакович, О. В. Леонова, И. И. Майорова. – М., 2000. – 351 с.
154. Пирожков В. Ф. Направленность личности и мотивы деятельности осужденного к лишению свободы : лекция / В. Ф. Пирожков. – М. : Высш. школа МООП СССР, 1967. – 30 с.
155. Сундуров Ф. Р. Социально-психологические и правовые аспекты исправления и перевоспитания правонарушителей / Ф. Р. Сундуров ; науч. ред. Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1976. – 144 с.
156. Кузнецова Н. Ф. Криминологический аспект соотношений социального и биологического / Н. Ф. Кузнецова, Н. С. Лейкина // Сов. государство и право. – 1977. – № 9. – С. 102–111.
157. Закалюк А. П. Допреступное поведение и механизм совершения преступлений при на¬рушении психики пограничного характера / А. П. Закалюк, А. И. Коротченко, Л. Н. Москалюк // Проблемы изучения личности правонарушителя. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1984. – С. 143–145.
158. Зелинский А. Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание / А. Ф. Зелинский. – К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с.
159. Абаджян А. В. Проблемы пенитенциарной преступности / А. В. Абаджян ; под ред. Ю. М. Антоняна. – М. : ВНИИ МВД России, 2001. – 100 с.
160. Гребенюк М. Кримінологічна характеристика злочинів вчинених з особливою жорстокістю / М. Гребенюк // Юридична Україна. – 2008. – № 4. – С. 83–87.
161. Лень В. В. Проблеми запобігання злочинній діяльності осіб з психічними відхиленнями та хронічними психічними захворюваннями / В. В. Лень, М. М. Книга // Юридична Україна. – 2006. – № 4. – С. 77–81.
162. Богатирьов І. Г. Українська пенітенціарна наука : [монографія] / І. Г. Богатирьов. – Дніпропетровськ : ДДУ ВС, 2008. – 318 с.
163. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавчі засади виконання та відбування кримінальних покарань у виправних колоніях максимального рівня безпеки : [монографія] / І. Г. Богатирьов, С. В. Царюк. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2010. – 210 с.
164. Дановский С. Л. Личностные свойства осужденных и социально-психологические методы их исследования / С. Л. Дановский, Е. В. Петухов, Г. Ф. Хохряков ; под ред. Ю. Е. Виноградова и Г. Ф. Хохрякова. – М. : МВД СССР, 1982. – 94 с.
165. Шамис А. В. Основные средства воздействия на осужденных и механизм их реализации : монография / А. В. Шамис ; Республиканский институт повышения квалификации работников МВД России. – Домодедово : РИПК работников МВД России, 1996. – 179 с.
166. Барабанов Н. П. Исправительные учереждения России в борьбе с незаконным оборотом наркотических средств и наркоманией (криминологические, пенитенциарные, правове и организационные аспекты преду