Кузнєцова Лариса Володимирівна. Порушення імунного статусу з урахуванням факторів міжклітинної кооперації у хворих на бронхіальну астму та розробка способів системної та регіонарної імуномодуляції в комплексній терапії хворих

Короткий опис

Кузнєцова Лариса Володимирівна. Порушення імунного статусу з урахуванням факторів міжклітинної кооперації у хворих на бронхіальну астму та розробка способів системної та регіонарної імуномодуляції в комплексній терапії хворих : дис... д-ра мед. наук: 14.03.08 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2006

Кузнєцова Лариса Володимирівна. Порушення імунного статусу з урахуванням факторів міжклітинної кооперації у хворих на бронхіальну астму та розробка способів системної та регіонарної імуномодуляції в комплексній терапії хворих. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук 14.03.08 - імунологія та алергологія.
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2007.
Представлена до захисту дисертація у вигляді рукопису та 59 друкованих робіт та 9 авторських свідоцтв, які містять клінічні, алергологічні, імунологічні та генетичні методи дослідження, виконані у хворих на бронхіальну астму, а також у осіб контрольної групи. Вивчені та розроблені клініко-імунологічні показники до призначення різноманітних груп імуномодуляторів (в тому числі: тимогену, тималіну, Т-активіну, вілозену, мірамістину, ДМХ-випромінювання).
В групі хворих на бронхіальну астму, у яких спостерігались значні порушення системного імунітету, які відповідають розподіленню алоантигенів HLA DR8, DR52, B5, були вивчені особливості впливу тимічних імуномодуляторів (тимогену, тималіну, Т-активіну) на імунокомпетентні клітини в залежності від рівня імунологічної реактивності організму, а також обгрунтування підбору дози тимогену для курсу імуномодуляції. Вивчено особливості впливу мірамістину на показники імунологічної реактивності хворих на бронхіальну астму з різко вираженними змінами в системному та локальному імунітеті з урахуванням міжклітинної кооперації, що відповідає HLA DR2, DR3, DR6, DR52, B27, було зроблено з метою визначення найбільш ефективних доз препарату, способу його
43
введення та терміну лікування. При специфічній імунотерапії на показники імунологічної реактивності хворих на алергензалежну бронхіальну астму з помірно вираженними змінами показників клітинного, гуморального та локального імунітету з урахуванням факторів міжклітинної кооперації, що відповідає HLA A1 B8 B16 DR3, призначали курс ДМХ-терапії.
Доведено, що попереднє вивчення імуномодулючих засобів in vitro дозволяє розробити індивідуальну схему застосування кожного з них. Бронхіальна астма супроводжується змінами зі сторони клітинного, гуморального імунітету, зниженням функції тимусу, порушеннями стану В-ланки імунітету, факторів природної резистентності організму та цитокінового профілю.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової проблеми встановлення з”ясування ролі імунологічних та імуногенетичних змін у хворих на бронхіальну астму, на основі чого розроблені патогенетично обгрунтовані підходи до проведення імунокорекції, що сприяло підвищенню ефективності якості лікування, зменшенню частоти розвитку клініко - імунологічних ускладнень та подовженню періоду ремісії.

У хворих на бронхіальну астму до лікування виявлено: підвищений рівень основного та специфічного IgE, зменшення кількості та функціональної активності CD3+, CD4+, CD8+лімфоцитів, підвищення експресії рецепторів CD20+лімфоцитів та зниження рівня імунорегуляторного індексу, підвищення рівня виходу гістаміну з базофілів периферійної крові, індукованого бактеріальними алергенами, зниження рівня показників поглинаючої активності та підвищення киснево - залежної функції НГ та АМ, підвищення рівня ФНП-, ІЛ-1, ІЛ-2, зменшення рівня ІФН-, ІЛ-4. Виявлена пряма кореляційна залежність між рівнями цитокінів ІФН-, ФНП-, ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-4 в сироватці крові та тяжкістю перебігу захворювання.
Фактори гуморальної та клітинної ланок імунної системи у хворих на бронхіальну астму, носіїв окремих НLA генетичних маркерів мали суттєву гетерогенність: при наявності HLA В27 характерним було підвищення рівня IgG та IgM (Р <0,001). Зниження середніх величин IgE мали хворі з HLA - А2 (Р<0,05), В13 (Р<0,001), DR (Р <0,001). З підвищенням експресії CD20+лімфоцитів виявлявся зв"язок HLA - В27 та HLA - DR52; HLA - В5 та DR8, що асоціював із зниженим середнім рівнем як процентної, так і абсолютної кількості Т- хелперів-індукторів. Низький середній процентний склад Т-супресорів - цитотоксичних клітин асоціювався з HLA -А1, В6, В27, DR1).

32

Розподіл хворих на бронхіальну астму на групи з урахуванням генетично детермінованої гетерогенності імунологічної реактивності сприяє більш ретельній індивідуалізації лікування.
При лікуванні хворих на алергеннезалежну бронхіальну астму із значними порушеннями системного імунітету, що мають в фенотипі антигени в HLA DR8, DR52, В5, використання імуномодулятора тимогену сприяє вірогідній нормалізації показників імунологічної реактивності організму, вмісту про- і протизапальних цитокінів, кількості та функціональної активності CD3+, CD4+, CD8+- лімфоцитів крові і, таким чином, підвищенню ефективності лікування хворих на бронхіальну астму та подовженню терміну ремісії захворювання.

5. У хворих на алергензалежну бронхіальну астму при помірних порушеннях системного імунітету, значних порушеннях з боку системи локального імунітету, а також при бактеріальній сенсибілізації, що характеризується низьким рівнем фагоцитарного числа та індексу НГ та АМ в 2,5 рази порівняно з нормою (Р <0,05), поглинаючої активності НГ та АМ в 2,9 рази (Р <0,05) на тлі низької концентрації ІЛ-4 та ІФН- та високому рівні специфічного IgE в 10,5 рази в порівнянні з нормою (Р<0,05) при наявності антигенів HLA B27, DR2, DR3, DR6, DR52, використання імуноад”юванта мірамістину у виді 0,005% розчину в інгаляціях підвищує ефективність лікування, сприяє нормалізації локального імунітету, регуляції процесу алергічного запалення та міжклітинної кооперації.

У хворих на алергеннезалежну бронхіальну астму з помірно зниженими показниками клітинної та гуморальної ланок системного та локального імунітету, носіями антигенів HLA, A1, B8, B16, DR3 на фоні низької концентрації ІЛ-4 та високому рівні специфічного IgE, гістаміну та прозапальних цитокінів, використання ДМХ-терапії сприяє нормалізації субпопуляційному складу Т та В-лімфоцитів крові, стабілізації клітинної мембрани базофілів та регуляції процесу алергічного запалення і міжклітинної кооперації.

33
7. Реакція активного розеткоутворення дозволяє цілеcпрямовано підбирати in vitro і застосовувати певну дозу досліджуваних імуномодуляторів, яка характерна для кожного пацієнта, хворого на бронхіальну астму.
8. Перебіг БА характеризується високим вмістом ІЛ-2, прозапальних цитокінів (ІЛ1, ФНП-, ІНФ-г) та низькою кількістю протизапального цитокіну ІЛ-4, що співпадає зі ступенем тяжкості патологічного процесу.
9. Застосування імуномодуляторів за розробленими схемами дозволяє одержати наступні результати. Серед хворих, які лікувались тимогеном, найближчі результати лікування були відмінними (40%), добрими (46%) або задовільними (12%), у 2% хворих позитивний ефект був відсутній. Лікування мірамістином давало 57% відмінних, 41% добрих і 3% задовільних найближчих результатів; ДМХ - терапія - 49%, 42% та 9% відповідно. Через 6 - 12 місяців віддалені результати лікування з використанням тимогену залишались відповідно відмінними, добрими та задовільними в 74,1%; 29,9; 7%: мірамістину - в 77,5%; 19,7; 2,8: ДМХ- терапією- в 54,5%; 45,0% та 5%.