ЛЕКСИКАЛІЗОВАНИЙ КОНЦЕПТ ГАРМОНІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА І КОМБІНАТОРИКА

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛУНЬОВА Тетяна Володимирівна

УДК 811.111:[81'373.42+81'367.4](043.3)

ЛЕКСИКАЛІЗОВАНИЙ КОНЦЕПТ ГАРМОНІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА І КОМБІНАТОРИКА

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор О.П.Воробйова

Київ 2006

Зміст
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКАЛІЗОВАНОГО
КОНЦЕПТУ ГАРМОНІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ 16
1.1. Гармонія в онтологічному та гносеологічному аспектах. 18
1.1.1. Онтологічний вимір гармонії...18
1.1.2. Гносеологічне висвітлення гармонії22
1.2. Семантична структура ключової лексеми на позначення концепту
ГАРМОНІЯ в сучасній англійській мові 46
1.3. Модель лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ.. 61
1.4. Методика аналізу мовного матеріалу. 75
Висновки до розділу 1. 85
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ЛЕКСИКАЛІЗОВАНОГО КОНЦЕПТУ ГАРМОНІЯ
В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ 88
2.1. Первинні модуси лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ.. 88
2.1.1. Раціонально-логічний модус...88
2.1.2. Картинно-образний модус...98
2.2. Вторинні модуси лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ.. 120
2.2.1. Модус фіктивності..120
2.2.2. Аксіологічний модус..132
2.3. Третинний модус лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ.. 138
2.3.1. Семантичний ракурс семіотизації гармонійності142
2.3.2. Символічний ракурс семіотизації гармонійності147
2.4. Ядро лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ.. 151
Висновки до розділу 2. 156
РОЗДІЛ 3. КОМБІНАТОРИКА ЛЕКСИКАЛІЗОВАНОГО КОНЦЕПТУ
ГАРМОНІЯ В СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ.. 161
3.1. Типологія комбінаторних можливостей лексикалізованого
концепту ГАРМОНІЯ.. 162
3.1.1. Концепт ГАРМОНІЯ і концепт НОСІЙ ГАРМОНІЙНОСТІ..162
3.1.2. Концепт ГАРМОНІЯ і концепт ВЛАСТИВІСТЬ166
3.2. Роль комбінаторики в контекстуальному втіленні лексикалізованого
концепту ГАРМОНІЯ.. 174
3.2.1.Актуалізація інваріантної структури концепту ГАРМОНІЯ
без змін175
3.2.2 Модифікація інваріантної структури концепту ГАРМОНІЯ.180
3.3. Контекстуальні зсуви в комбінаториці лексикалізованого концепту
ГАРМОНІЯ.. 190
3.3.1. Значуща нереалізованість комбінаторної потенції.190
3.3.2. Перенасиченість комбінаторики...195
3.4. Основні аспекти контекстуальної реалізації лексикалізованого
концепту ГАРМОНІЯ.. 196
3.4.1. Антропоцентричність vs екологічність.196
3.4.2. Абстрактність vs конкретність...200
3.4.3. Конвенційність vs гнучкість...204
Висновки до розділу 3. 213
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 216
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 220
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.. 248
ДОДАТКИ.. 249
Додаток А. Гармонія в науковому висвітленні. 250
Додаток Б. Семантика лексеми harmony та її похідних
у лексикографічному висвітленні260
Додаток В. Засоби вербалізації раціонально-логічного модусу
лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ.. 280
Додаток Д. Засоби вербалізації картинно-образного модусу
лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ. 298
Додаток Е. Засоби вербалізації модусу фіктивності лексикалізованого
концепту ГАРМОНІЯ...321

Додаток Ж. Різновиди позитивних емоцій, з якими пов’язана
психологічна оцінка гармонійності..324
Додаток 3. Вербалізація складників третинного модусу лексикалізованого
концепту ГАРМОНІЯ325
Додаток И. Тематичні класи, підкласи і групи концептів, які заповнюють
позицію НОСІЙ ГАРМОНІЙНОСТІ в комбінаторній моделі
ГАРМОНІЯ + НОСІЙ/ НОСІЇ ГАРМОНІЙНОСТІ..332

Вступ

Ми всі шукаємо ту гармонію, Тімоті...”
П.Акройд (Ackroyd, EM, 128)

Дисертація присвячена вивченню структури і комбінаторики концепту ГАРМОНІЯ, лексикалізованого засобами сучасної англійської мови. Спираючись на визначення концепту як інформаційної структури, що відображає знання та досвід людини” [285, с. 90], під лексикалізованим концептом ГАРМОНІЯ ми розуміємо вербалізовану лексичними одиницями сукупність певним чином організованих знань і уявлень мовців про гармонійність.
Зважаючи на тяжіння сучасних наукових досліджень до синтезу різних типів знань [128, с. 148], теоретичний простір, у якому здійснено дослідження лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ, окреслено в дисертації проблематикою, що належить до концептології як галузі когнітивної лінгвістики [251; 255; 253; 261; 21; 42; 64; 80; 130, с. 20-27; 159; 167 та інші], до сфери лексичної семантики [234; 9; 92; 183; 200 та інші], а також до філософських та спеціальнонаукових студій гармонійності [46, с. 149, 259; 139; 136

Список літератури

Загальні висновки

Якщо скористатися популярною в сучасній лінгвістиці метафорою архітектури відносно концептуальної системи людини, концепт ГАРМОНІЯ можна уявити як величну й складну будівлю.
Онтологічною основою гармонійності є існування двох чи кількох об’єктів, осіб чи якостей, які сприймаються людьми як пов’язані між собою й одночасно подібні та відмінні. Реальні передумови гармонії пов’язані з математичним (числовим) і нематематичним проявами гармонійності. Перший описується за допомогою двох ключових понять: золотої пропорції” (золотого перетину”) та чисел Фібоначчі”; другий через поняття бінарного зв’язку.
Уявлення про гармонійність як специфічний зв’язок втілювалося в міфології в ряді образів живих істот чи матеріальних предметів. Загальнофілософські дослідження, присвячені гармонійності, здійснюються переважно з фокусуванням уваги на характері того специфічного відношення, яке лежить в основі гармонійності, тоді як у спеціальнонаукових дослідженнях акцент ставиться як на характері відношення, так і на його носіях.
Здійснене у дисертації дослідження структури та комбінаторики лексикалізованого в сучасній англійській мові концепту ГАРМОНІЯ дозволило з’ясувати, що саме розуміють під гармонією мовці, коли не здійснюють послідовну рефлексію над своїм знанням. Зважаючи на багатогранність та різноплановість нерефлексивних уявлень про гармонійність, концепт ГАРМОНІЯ змодельовано з опорою на синтез фреймової, схемної, покомпонентної та пошарової моделей, використовуваних у сучасній концептології.
Залежно від різних способів, у які здійснюється нерефлексивна концептуалізація гармонійності, формуються підструктури цілісного концепту ГАРМОНІЯ, змодельовані в роботі як модуси. Виокремлено первинні (раціонально-логічний та картинно-образний), вторинні (модус фіктивності й аксіологічний модус) та третинний (пов’язаний з утилітарно-практичною чи культурною значущістю гармонійності) модуси дослідженого концепту, представлені у вигляді його шарів навколо ядра структури зберігання найістотнішої інформації про гармонійність. Кожен із модусів має ряд складників, які, залежно від рівня їх узагальнення, представлено як такі, що належать до згорнутого, схематизованого формату знання чи до його розгорнутого, деталізованого формату. Залежно від характеру складників кожного з модусів, способи їхнього впорядкування змодельовано на основі фреймової чи схемної моделей, перша з яких застосована для розкриття структури первинних та третинного модусів, а друга модусу фіктивності.
Раціонально-логічний модус включає ряд понять, картинно-образний модус сукупність перцептивних, чуттєвих, образних уявлень про гармонійність. Раціонально-логічний модус концепту ГАРМОНІЯ у згорнутому форматі містить два фрейми: Гармонія частин(и) і цілого” та Гармонія подібного різного”. Розгорнутий формат цього модусу представлений чотирма фреймами: Статична гармонія частин(и) і цілого”, Динамічна гармонія частин(и) і цілого”, Статична гармонія подібного різного”, Динамічна гармонія подібного різного”. Картинно-образний модус у згорнутому форматі складається з чотирьох фреймів: Гармонійне життя живих істот”, Гармонійна взаємодія матеріальних об’єктів”, Гармонія між матеріальними об’єктами”, Гармонія між матеріальним об’єктом та довкіллям”. Розгорнутий формат цього модусу представлений 25 фреймами, кожен з яких є деталізацією інформації одного (рідше двох) фреймів згорнутого формату.
Модус фіктивності є упорядкованою сукупністю метафоричних інтерпретацій гармонійності. Згорнутий формат модусу фіктивності містить дві метафори: ГАРМОНІЯ Є МІСЦЕ В ПРОСТОРІ та ГАРМОНІЯ Є ПРЕДМЕТ. Розгорнутий формат цього модусу представлений метафорами типу ГАРМОНІЯ Є Y (де Y концепт базового рівня категоризаці), які, на відміну від метафор згорнутого формату, пов’язані з більш наочними образами.
Образна природа модусу фіктивності та картинно-образного модусу дозволяє їм взаємодіяти, що відбувається або як метафорична підтримка буквального образу гармонійності, або як використання буквального образу гармонійності для метафоричної проекції в метафорах типу ГАРМОНІЯ МІЖ А і Б Є ГАРМОНІЯ МІЖ В і Г.
У своєму згорнутому форматі аксіологічний модус містить загальну позитивну оцінку гармонійності мовцями, яка конкретизується як психологічна, естетична, етична чи телеологічна в його розгорнутому форматі. Третинний модус пов’язаний з концептуалізацією гармонійності як важливої, що конкретизується як утилітарно-практична чи культурна значущість. Приписування утилітарно-практичної значущості пов’язане з формуванням стереотипних уявлень про гармонійність. Культурна значущість гармонійності асоціюється з важливими в культурі англомовного соціуму ідеалами. Ядро концепту ГАРМОНІЯ, поєднуючи в собі риси раціональності й образності, структуроване у вигляді образ-схеми зв’язок подібного різного.
Детерміновані структурою концепту ГАРМОНІЯ його комбінаторні потенції це здатність цього концепту поєднуватися з концептом НОСІЙ ГАРМОНІЙНОСТІ та концептом ВЛАСТИВІСТЬ. Перша комбінаторна потенція реалізується в контекстах таким чином: ГАРМОНІЯ + НОСІЇ ГАРМОНІЙНОСТІ або ГАРМОНІЯ + НОСІЙ ГАРМОНІЙНОСТІ Здатність концепту ГАРМОНІЯ комбінуватися з концептом ВЛАСТИВІСТЬ втілюється в текстах трьома способами: ГАРМОНІЯ + ЇЇ МІРА, ГАРМОНІЯ + ЇЇ СТАТИЧНА ЯКІСТЬ, ГАРМОНІЯ + ЇЇ ДИНАМІЧНА ЯКІСТЬ.
Залежно від того, якими концептами заповнюється позиція НОСІЙ(Ї) ГАРМОНІЙНОСТІ, профілюється той чи інший складник концепту ГАРМОНІЯ й відбувається або актуалізація інваріантної структури концепту без будь-яких змін, або модифікація його інваріантної структури. У першому випадку актуалізація може здійснюватися як проста, ускладнена та складна в залежності від кількості актуалізованих у тексті складників концепту ГАРМОНІЯ та їх характеру. У другому випадку відбуваються або зміни у функціональній значущості окремих структурних компонентів концепту ГАРМОНІЯ, або нарощування структури цього концепту за рахунок появи додаткових компонентів його змісту.
Реалізація комбінаторних потенцій концепту ГАРМОНІЯ може відбуватися також у вигляді зсувів в комбінаториці цього концепту, результатом чого є залучення до нерефлексивних уявлень про гармонійність певної частини міфів про гармонію чи рефлексивних знань про цю якість.
Об’єктивуючись у текстових фрагментах у єдності своєї структури та комбінаторики, лексикалізований концепт ГАРМОНІЯ виявляє такі основні аспекти своєї контекстуальної реалізації: антропоцентричність та екологічність, онтологічна/ перцептивна абстрактність та конкретність, конвенційність та гнучкість.
Семантичні й сполучувальні властивості лексеми harmony та її похідних детермінуються структурою й комбінаторикою концепту ГАРМОНІЯ. ЛСВ1 названих слів є сукупністю чотирьох модифікацій, пов’язаних з чотирма фреймами згорнутого формату картинно-образного модусу, а ЛСВ2 сукупністю двох модифікацій, закорінених у двох фреймах згорнутого формату раціонально-логічного модусу концепту ГАРМОНІЯ. Валентності лексеми harmony та її похідних є мовною формою, у якій втілюється потенційна здатність лексикалізованого концепту ГАРМОНІЯ комбінуватися з концептами носіїв гармонійності. Невалентні зв’язки названих слів обумовлені здатністю концепту ГАРМОНІЯ поєднуватися з концептом ВЛАСТИВІСТЬ.
У плані подальших наукових студій перспективним бачиться дослідження інших засобів втілення концепту ГАРМОНІЯ в мові, зокрема англійській, та дискурсі, а також вивчення концепту ГАРМОНІЯ, лексикалізованого засобами інших мов, з подальшим зіставним аналізом змісту та структури відповідних концептів.

Список використаної літератури

1. Абрамов М.А. Структурные и циклические закономерности в природе, обществе, искусстве: Учеб. пособие. Саратов: Саратов. гос. техн. ун-т, 2001. 94 с.
2. Азарова Л.Є. Структурна та фонетична побудова складних одиниць у концепції золотої” пропорції. Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. 284 с.
3. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации словом как единица речи // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 86-128.
4. Алейник Г.Б. Семантико-грамматические особенности абстрактных имен существительных (на материале современного французского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.664 / Москов. ордена Трудового Красного Знамени гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1970. 21 с.
5. Алексенко Т.А. Регулярность полисемии в терминосистемах современного английского языка (на материале английской музыкальной, физической и математической терминосистем): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Москов. гос. пед. ин-т ин. яз. имени Мориса Тореза. М., 1986. 27 с.
6. Альникова В.Ю. Полипредикативные сложносочиненные предложения в современном русском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. М., 1987. 242 с.
7. Аматов А.М. Каузальность как категория философии и языкознания // Слово, высказывание, текст в когнитивном, прагматическом и культурологическом аспектах: Тез. Междунар. научно-практич. конф. Челябинск: Челябинск. гос. ун-т, 2001. С. 18-20.
8. Андрушко В.А. Натурфилософский аспект Гармонии мира” в произведениях И. Кеплера // Идея гармонии в научной картине мира: Сб. научн. тр. / АН УССР. Ин-т философии / Отв. ред. С.А. Васильев. К: Наукова думка, 1989. С. 121-134.
9. Апресян Ю.Д. Избранные труды: В 2 т. М.: Школа Языки русской культуры”, Издательская фирма Восточная литература” РАН, 1995. Т. 1: Лексическая семантика. 472 с.
10. Аргуткіна О.А. Концептуально-семантичний і функціональний аспекти системи Число”: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Харків. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. Харків, 2001. 18 с.
11. Арнольд И.В. Потенциальные и скрытые семы и их актуализация в английском художественном тексте // Иностранные языки в школе. 1979. №5. С. 10-14.
12. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования). М: Просвещение, 1990. 301 с.
13. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
14. Арутюнова Н.Д. Тождество и подобие (Заметки о взаимодействии концептов) // Тождество и подобие. Сравнение и идентификация / Под. ред. Н.Д. Арутюновой. М.: Наука, 1990. С. 7-32.
15. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Узд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. 104 с.
16. Баксанский О.Е., Кучер Е.Н. Репрезентирование реальности: когнитивный подход. М.: Альтекс, 2001. 140 с.
17. Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. Одесса: Астропринт, 1997. 271 с.
18. Белоусов В.А., Демичев А.В. Гармония: противоречие, связь. Владивосток: Изд-во Дальневосточн. ун-та, 1991. 192 с.
19. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). Херсон: Айлант, 2002. 368 с.
20. Болдырев Н.Н. Диалектика отражения мира в языке // Науковий вісник кафедри Юнеско Київського державного лінгвістичного університету (Лінгвапакс VIII). Філологія, педагогіка і психологія в антропоцентричних парадигмах. Філологія. Педагогіка. Психологія. К.: Видавнич. центр КДЛУ, 2000. Вип. 3А. С. 179-183.
21. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбов. ун-та, 2000. 123 с.
22. Бондарко А.В. Опыт лингвистической интерпретации соотношения системы и среды // Вопросы языкознания. 1985. № 1. С. 13-23.
23. Борисов О.О. Функціонування концепту СТРАХ” у сучасній англомовній картині світу // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія філологія. 2004. Том 7. № 1. С. 72-79.
24. Борухов Б.Л. Зеркальная” метафора в истории культуры // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 109-117.
25. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) // Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 131 138.
26. Бровченко И.В. Концептуальные основы словаря-тезауруса метафоризованных клише англоязычного науного текста // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Лінгвістика”: Збірник наукових праць. Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. Вип. ІІ. С. 76-85.
27. Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту європейська інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 273 с.
28. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1988. 507 с.
29. Варшавская А.И. Смысловые отношения в структуре языка. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1984. 135 с.
30. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высш. шк., 1990. 176 с.
31. Васютинский Н.А. Золотая пропорция. М.: Молодая гвардия, 1990. 238 с.
32. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
33. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики: Пер. с англ. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
34. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / Отв. ред. М.А.Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
35. Виноградова Т.П. Динаміка мелодико-гармонічних зв’язків в системі лад склад фактура”: Автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Нац. муз. академія України ім. П.І.Чайковського. К., 2004. 18 с.
36. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ. М.: Изд-во МГУ, 1989. 239 с.
37. Володин Т.В. К вопросу о языковой и культурной семантике слова: борона как лексема и мифологема // Мова і культура. Шоста міжнародна наукова конференція. Т.ІІ. Культурологічний компонент мови. К.: Collegium, 1998. С. 36-37.
38. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного (на материале иберо-романских языков). М.: Наука, 1978. 200 с.
39. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Едиториал УРСС, 2002. 280 с.
40. Воркачев С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Изв. АН. Сер. лит-ры и языка. 2001. Т. 60, № 6. С. 47-58.
41. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М.: ИТДГК Гнозис”, 2004. 236 с.
42. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Потебнянській ретроспективі // Мовознавство. 2005. № 6. С. 18-25.
43. Воробьёва О.П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный подход // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы Первой междунар. науч. конф. Т. II / Отв. ред. Т.А.Фесенко. М.; Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. С. 50-55.
44. Гавриленко Ю.Ю. Лексема ПРЕДЕЛ та її деривати в сучасній російській мові: структурно-семантичний та функціонально-комунікативний аспекти: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.02 / Київ. нац. ун-т. Ін-т філології. К., 2000. 20 с.
45. Гамкрелидзе Т.В., Иванов Вяч.Вс. Инодоевропейский язык и индоевропейцы: Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Тбилисси: Изд-во Тбилисского ун-та, 1984. Ч.1. 429 с., Ч.2. 1330 с.
46. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. М.: Искусство, 1968-1973. Т.1., 1968. 312 с.
47. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. М.: Искусство, 1968-1973. Т.2., 1969. 326 с.
48. Герасимов К.С. Диалектика канонов сонета // Гармония противоположностей. Аспекты теории и истории сонета. Тбилиси: Изд-во Тбилисского ун-та, 1985. С. 17-51.
49. Гликин Я.Д. Методы архитектурной гармонии. Л.: Стройиздат, Ленинград. отделение, 1979. 96 с.
50. Глинский Б.А., Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.П. Моделирование как метод научного исследования (гносеологический анализ). М.: Изд-во Москов. ун-та, 1965. 248 с.
51. Гоголь Н.В. Собрание сочинений: В 7 т. М.: Худож. лит., 1979. Т. 7: Письма. 429 с.
52. Голицын Г.А., Петров В.М. Гармония и алгебра живого. М.: Знание, 1990. 128 с.
53. Гомілко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі. К.: Наукова думка, 2001. 340 с.
54. Горбунова С.М. Категории здоровье” и гармонія” в философско-антропологическом контексте // Вестник СевГТУ. Севастополь: Изд-во СевГТУ, 1999. Философия и политиология. №17. С. 44-48.
55. Григорук С.И. Концепт синего цвета в поэзии Геогрия Иванова // Культура народов Причерноморья. 2002. №44. С. 125-129.
56. Гринбаум О.Н. Гармония строфического ритма в эстетико-формальном измерении (на мат. Онегинской строфы” и русского сонета). СПб: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. 160 с.
57. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. О компонентном анализе значимых единиц языка // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С. 291-314.
58. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М.: Искусство, 1984. 350 с.
59. Делёз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия?: Пер. с фр. М.: Институт экспериментальной социологии, СПб: Алетейя, 1998. 288 с.
60. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. К., 1996. 294 с.
61. Донских О.А., Кочергин А.Н. Античная философия. Мифология в зеркале рефлексии. М.: Изд-во МГУ, 1993. 240с.
62. Друнвало М. Древняя тайна цветка жизни: Пер. с англ. Т.1. К.: София, М.: ИД Гелиос”, 2002. 248 с.
63. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Випуск ІІ. Черкаси: Сіяч, 1997. С. 3-11.
64. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). М.: ИЯ РАН, 1992. 216 с.
65. Жаботинская С.А.Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського державного університету ім.. Богдана Хмельницького. Серія. Філологічні науки. Черкси, 1999. Вип. 11. С. 12-25.
66. Жаботинская С.А. Лексическое значение: принципы построения концептуальной сети // Pstyga A. (red.) Zlovo z perspektywy jezykoznawcy i tlumacza. Gdansk: Widawnictwo Uniwersytetu Gdanskiego, 2005. Tom II. P. 53-62.
67. Жаботинская С.А. Структуры представления знаний в концепте числового имени // Язык и структуры представления знаний: Сб. научно-аналитич. обзоров. М.: РАН ИНИОН, 1992. С. 124-149.
68. Жаботинская С.А. Теория номинации: когнитивный ракурс // Вестник МГУ. 2003. Вып. 478. Лексика в разных типах дискурса. С. 145-164.
69. Жихарєва О.О. Лінгвокультурологічні особливості ознакових слів в англомовних текстах Євангелія: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2004. 224 с.
70. Жмудь Л.Я. Наука, философия и религия в раннем пифагореизме. СПб.: Алетейя, 1994. 376 с.
71. Зандкюлер Х.Й. Репрезентация, или Как реальность может быть понята философски // Вопросы философии. 2002. №9. С. 81-90.
72. Заславский О.Б. Пушкинский Сальери и тип творчества // Изв. АН. Сер. л-ры и яз. 2001. Т. 60, №4. С. 23-28.
73. Золотова Г.А. О синтаксических свойствах имен качеств // Ситаксис и стилистика. М.: Наука, 1976. С. 130-160.
74. Иванов Вяч.Вс. Избранные труды по семиотике и истории культуры / Москов. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова, Институт теории и истории мировой культуры. М.: Языки русской культуры, 1998. Т. 1. 912 с.
75. Ипполитов О.О. О структуре концепта дорога” в русском языке // Композиционная семантика: Материалы Третьей Международной шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 18-20 сент. 2002г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Ч.I. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. С. 92-94.
76. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: (На матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): Монографія. К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. 292 с.
77. Канак Ф.М. Идея гармонии и формы реализации отношения философии и науки // Идея гармонии в научной картине мира: Сб. научн. тр. /АН УССР. Ин-т философии / Отв. ред. С.А. Васильев. К: Наукова думка, 1989. С. 18-34.
78. Кант И. Критика чистого разума: Пер. с нем. СПб.: Тайм-Аут, 1993. 478 с.
79. Капра Ф. Паутина жизни. Новое научное понимание живых систем: Пер. с англ. К: София, М: ИД София”, 2003. 336 с.
80. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.
81. Карпенко У.О. Концептний зміст фрейму Збройне протистояння” у російській культурно-мовній традиції: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 2006. 14 с.
82. Кацнельсон С.Д. К понятию типов валентности // Вопросы языкознания. 1987. №3. С. 20-32.
83. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.-Л.: Наука, 1965. 111 с.
84. Киселева Р.А. Системная интерпретация художественного текста с применением принципов стилистики декодирования // Интерпретация художественного текста в языковом вузе: Сб. научн. тр. / Ленинград. гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена/ Отв. ред. И.В.Арнольд. Л., 1981. С. 28-35.
85. Кликушина Т.Г. Лексико-семантическая группа как композиционный репрезентант концепта (на материале группы Орудия лишеиня человека жизни”) // Композиционная семантика: Материалы Третьей Международной шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 18-20 сент. 2002г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Ч.I. Тамбов: Изд-в