ЛІНГВАЛЬНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕТНІЧНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ БРИТАНСЬКИХ КОНСЕРВАТОРІВ (на матеріалі інтернет-джерел з питань імміграції)

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КУЩ ЕЛІНА ОЛЕКСІЇВНА
УДК:811.111’42:808.51

ЛІНГВАЛЬНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕТНІЧНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ
У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ БРИТАНСЬКИХ КОНСЕРВАТОРІВ
(на матеріалі інтернет-джерел з питань імміграції)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Брандес Аксана Петрівна
кандидат філологічних наук,
доцент

КИЇВ-2009

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................................5
РОЗДІЛ І. ЕТНІЧНІ УПЕРЕДЖЕННЯ ЯК ДИСКУРСНО РЕЛЕВАНТНЕ
ЯВИЩЕ
1.1. Загальна характеристика етнічних упереджень...........................17
1.1.1. Онтологічна сутність етнічних упереджень........................17
1.1.2. Гносеологічні передумови досліджень етнічних
упереджень у лінгвістиці ......................................................21
1.1.3. Структура етнічних упереджень ..........................................25
1.2. Етнічні упередження в політичному дискурсі
британських консерваторів з питань імміграції .........................29
1.2.1. Дискурс консерваторів з питань імміграції
як різновид інституційного спілкування.............................29
1.2.2. Політична коректність як детермінанта комунікативних
дій консерваторів ..................................................................34
1.2.3. Лінгвоідеологічні особливості дискурсу консерваторів
з питань імміграції......................39
1.3. Критичний аналіз дискурсу як методологічна основа
дослідження етнічних упереджень ..............................................45
1.3.1. Парадигма критичного аналізу дискурсу
в сучасній лінгвістиці............................................................45
1.3.2. Методика аналізу лінгвальних засобів вираження
етнічних упереджень ............................................................50
Висновки до розділу I ............................................................................55

РОЗДІЛ ІІ. ЛЕКСИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ
ЕТНІЧНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
БРИТАНСЬКИХ КОНСЕРВАТОРІВ З ПИТАНЬ ІММІГРАЦІЇ
2.1. Ідеологічна зумовленість номінації іноземців у дискурсі
консерваторів з питань імміграції .............................................58
2.2. Аксіологічні та прагмасемантичні особливості лексичних
засобів номінації іноземців у дискурсі консерваторів
з питань імміграції.......................................................................63
2.2.1. Зміна аксіологічного значення нейтральних
одиниць номінації..............................................................64
2.2.2. Функціонування негативно-оцінних
номінативних одиниць......................................................72
2.2.3. Образна номінація.............................................................79
2.3. Ідеологічна зумовленість семантико-граматичної
варіативності упередженого мовлення консерваторів.....89
2.3.1. Ідеологічна зумовленість використання
активних і пасивних речень консерваторами.................89
2.3.2. Активні речення в упередженому мовленні
консерваторів.....................................................................95
2.3.3. Пасивні речення в упередженому мовленні
консерваторів.....................................................................98
Висновки до розділу II ....................................................................101

РОЗДІЛ ІІІ. КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ ВИРАЖЕННЯ
ЕТНІЧНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
БРИТАНСЬКИХ КОНСЕРВАТОРІВ З ПИТАНЬ ІММІГРАЦІЇ
3.1. Комунікативно-прагматичні аспекти вираження етнічних
упереджень у дискурсі консерваторів з питань імміграції104

3.2. Стратегії негативної репрезентації іноземців у дискурсі
консерваторів з питань імміграції ..........................................109
3.2.1. Стратегія ціннісної диференціації.................................109
3.2.2. Стратегія дистанціювання.............................................115
3.2.3. Стратегія дискредитації.................................................121
3.3. Взаємодія стратегій і тактик у дискурсі консерваторів
з питань імміграції ........132
3.3.1. Взаємодія стратегій і тактик негативної репрезентації
іноземців............................................................................132
3.3.2. Взаємодія стратегій і тактик різної аксіологічної
спрямованості...................................................................137
Висновки до розділу II..............................................................149
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................159
СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ .................................................................187
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ...................188
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ............................................189

ВСТУП

Феномен етнічних упереджень як складова частина соціальної реальності, що конструюється в дискурсі, почав привертати увагу лінгвістів порівняно недавно, починаючи з вісімдесятих років ХХ століття [57; 58; 118; 223; 247; 249; 266; 275]. Традиційно етнічні упередження були об’єктом дослідження соціальної психології [6; 88; 211; 212; 253], етнічної конфліктології [44; 237], етнопсихології [45; 64; 213] та етносоціології [221]. Такий діапазон наукових досліджень пояснюється тим, що етнічні упередження, з одного боку, є соціальним явищем, яке відображає асиметрію етносоціальних відносин, символізує етносоціальні проблеми та протиріччя, а з іншого, вони належать до символічної сфери сприйняття та оцінки представників інших етносів, тобто пов’язані з процесами, що охоплюють людську когніцію.
Етнічні упередження є "негативними, стереотипними уявленнями та переконаннями, ворожими, необ’єктивними судженнями представників однієї етнічної спільноти про іншу" [224, с. 95]. Визначальним для розуміння етнічних упереджень є поняття "етноцентризму", в основу якого покладено уявлення про те, що своя нація, її культура є кращою, розвиненішою за інші [6, с. 42]. Експлікація упереджених уявлень і переконань, конструювання етнічних образів відбуваються в процесі комунікації за допомогою різноманітних мовних засобів. Становлення дискурсології нової лінгвістичної парадигми вивчення мовленнєвої комунікації з урахуванням її форми, функцій, соціально-культурної та психологічної зумовленості дало підставу науковцям звернутися до аналізу лінгвістичних аспектів етнічних упереджень.
Дослідження особливостей мовної актуалізації цього явища проводилися вітчизняними [8; 17; 118; 158; 164] і зарубіжними лінгвістами [21; 30; 224; 228; 249; 275] стосовно неінституційних видів дискурсу. З загостренням міжетнічних та міжнаціональних конфліктів важливого значення набуває вивчення виявів етнічних упереджень в інституційних сферах спілкування,
зокрема в дискурсі політиків [225; 226; 252; 259; 266; 267; 269; 280].
Політичний дискурс є одним із найголовніших засобів впливу на свідомість людини, одним із важелів формування переконань та укорінення певних поглядів у сучасних мультинаціональних і мультикультурних суспільствах. Цей вид інституційного спілкування з давніх-давен привертає увагу мовознавців. Боротьба за владу є його основною темою та рушійним мотивом. Оскільки така боротьба здійснюється за допомогою мови, то і лінгвістичні дослідження мови у сфері політичного спілкування є цілком природними.
Більшість праць, присвячених аналізу політичного дискурсу, належить до галузі лінгвопрагматики: в них подається детальний аналіз численного арсеналу мовних засобів, що обираються політиками для досягнення своїх комунікативних намірів [52; 68; 149; 201]. Із кінця 80-х рр. ХХ ст. увагу лінгвістів привертає соціальна сутність політичного дискурсу. Його розглядають вже як мовний інструмент легалізації владних відносин [67; 259; 266], вияв певної ідеології [198; 204; 225; 226; 227] та знаряддя політичної боротьби [195; 207; 232; 269; 280]. Це стає можливим завдяки становленню соціопрагматики та критичного аналізу дискурсу.
Соціопрагматичні дослідження спрямовані на аналіз соціально зумовлених особливостей породження та сприйняття дискурсу, соціально релевантних закономірностей і норм мовленнєвої поведінки учасників взаємодії [53, с. 44]. Аналіз дискурсу в критичній парадигмі передбачає вивчення ідеологічно навантажениx структур і значень. Прибічники критичного напряму аналізу дискурсу стверджують, що вибір мовних одиниць в інституційних сферах спілкування не є довільним, він визначається системою ідеологічних настанов мовців, дозволяючи підтримувати систему влади та домінування одних над іншими [198; 225; 233; 269; 282]. Важливого значення такий підхід набуває для аналізу особливостей мовної актуалізації етнічних упереджень у дискурсі британських консерваторів з питань імміграції.
Питання імміграційної політики завжди були злободенною проблемою Великої Британії. Відповідно до статистичних даних 2007 року при загальній кількості населення цієї країни 60,776 млн. чоловік 4,740 млн. становили представники етнічних меншин (7,8 %). Крім власне британців (50,336 млн.) та інших народів білої раси (3,817 млн.), у Великій Британії проживають і 6,623 млн. представників небілої раси [230, с. 1213]. Про тенденцію до подальшого зростання частки громадян небританського походження свідчать також дані про отримання дозволу на постійне проживання іноземців у країні. Протягом 2003-2007 рр. такий дозвіл отримали: азіати 73,150 тис.; африканці 57,660 тис.; європейці 22,840 тис.; латиноамериканці 19,310 тис.; що становить загалом 172,960 тис. [271, c. 15].
Представники консервативної партії Великої Британії завжди виступали проти поповнення країни іноземцями, наголошуючи на необхідності збереження її національної ідентичності, висловлюючи упереджені думки та погляди, критикуючи імміграційну політику лейбористів. Останнім часом у зв’язку з загостренням міжрасових конфліктів (війна з Іраком, проблема тероризму, теракти в Лондоні 2005 року) ця критика досягає апогею. Головною метою дискурсу британських консерваторів з питань імміграції є не лише переконання масового адресата в недоцільності та небезпечності такої політики, але й формування негативних і стереотипних уявлень широкого загалу про чужоземців. Представлений парламентськими дебатами, публічними виступами, політичний дискурс консерваторів з питань імміграції стає потужним засобом поширення упередженого сприйняття іноземців у британському суспільстві.
Актуальність дисертаційної роботи визначається антропоцентричною спрямованістю сучасних дискурсних розвідок, у межах яких відбувається вивчення політичного дискурсу та дискурсно релевантних явищ у сфері політичного спілкування. Встановлення системи лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у дискурсі британських консерваторів з питань імміграції є актуальним у плані подальших лінгвістичних досліджень англомовної політичної комунікації й особливостей дискурсної реалізації етнічних упереджень в інших видах інституційного спілкування англомовних країн.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах колективної наукової теми кафедри лексикології та стилістики англійської мови КНЛУ "Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика". Тему затверджено на засіданні кафедри лексикології та стилістики англійської мови КНЛУ (протокол № 2 від 23 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, що вивчаються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України № 0103U003178 "Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс", затвердженою вченою радою КНЛУ (протокол № 6 від 31 січня 2005 року). Тему дисертації затверджено вченою радою КНЛУ (протокол № 3 від 28 січня 2008 р.).
Метою дослідження є встановлення системи лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у сучасному англомовному політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції.
Мета дослідження передбачає вирішення таких завдань:
з’ясувати онтологічну сутність та визначити структуру етнічних
упреджень як дискурсно релевантного явища;
схарактеризувати політичний дискурс британських консерваторів
з питань імміграції як різновид інституційного спілкування;
проаналізувати лінгвоідеологічні особливості політичного дискурсу британських консерваторів з питань імміграції;
здійснити опис лексичних і граматичних засобів вираження етнічних
упереджень у розглянутому політичному дискурсі;
виявити комунікативні стратегії та тактики вираження етнічних упереджень і встановити комунікативно-прагматичні особливості їх
поєднання та взаємодії в дискурсі політиків.
Об’єктом дослідження виступають етнічні упередження як лінгвістично релевантне явище, актуалізоване в сучасному англомовному політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції.
Предметом вивчення є лексичні та граматичні засоби вираження етнічних упереджень у сучасному англомовному політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції, а також комунікативні стратегії та тактики упередженого мовлення представників консервативної партії Великої Британії.
Матеріалом дослідження слугували 1382 фрагменти виступів представників консервативної партії Великої Британії, отриманих методом суцільної вибірки з 40 промов політиків з питань імміграції за період 1998 - 2007 рр., запропонованих інформаційно-політичним веб-сайтом http://www.сonservative.uk.com. Матеріалом аналізу були також виступи консерваторів Е. Пауелла (1968 р.) та М. Тетчер (1974 р.), представлені веб-сайтами http://www.margaretthatcher.org та http://theoccidental quarterly.com/vol1no1/rivers.html. Загальний обсяг фактичного матеріалу становить 78,5 др. арк.
Мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження зумовили вибір методів і методик дослідження: аналізу словникових дефініцій, семантичного, контекстуально-інтерпретативного, прагмасемантичного аналізу для з’ясування значення лексичних одиниць, що застосовуються британськими консерваторами для номінації іноземців; прагмасемантичного та аналізу розподілу семантичних ролей для визначення особливостей використання активних і пасивних речень в упередженому мовленні представників консервативної партії Великої Британії; прагмасемантичного та контекстуально-інтерпретативного аналізу для виявлення стратегій і тактик вираження етнічних упереджень і з’ясування комунікативно-прагматичних особливостей їх поєднання та взаємодії в політичному дискурсі
британських консерваторів з питань імміграції.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у сучасному англомовному політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції. В роботі вперше подано класифікацію лексичних одиниць номінації іноземців, уперше з’ясововано прагмасемантичні особливості використання лексичних і граматичних одиниць мови представниками консервативної партії у вказаному дискурсі.
Теоретичне значення дисертаційної роботи зумовлено тим, що її результати сприяють вирішенню низки питань дискурсології, пов’язаних із встановленням впливу екстралінгвальних факторів на особливості спілкування у сфері політики, виявленням прагмасемантичних особливостей використання мовних одиниць політичними діячами, дослідженням стратегічної організації їхнього мовлення.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її фактичного матеріалу, основних положень та висновків у лекціях із лексикології англійської мови (розділи "Типи значення", "Змістова структура слова"), стилістики англійської мови (розділ "Cтилістична семасіологія"), теоретичної граматики (розділи "Семантика речення", "Прагматика речення"); при читанні спецкурсів із теорії дискурсу, комунікативної лінгвістики, прагматики; у наукових пошуках студентів та аспірантів. Результати дослідження можуть бути використані при вивченні етнічних упереджень в інших гуманітарних науках, зокрема у соціальній психології, етнічній конфліктології, етнопсихології.
Положення, що виносяться на захист:
1. Дослідження мовної актуалізації етнічних упереджень потребує використання міждисциплінарного підходу, оскільки без урахування соціально-психологічних факторів і механізмів породження цього явища, неможливо з’ясувати й адекватно інтерпретувати особливості його дискурсної реалізації. Етнічні упередження є негативними установками етнічної більшості по відношенню до представників етнічних меншин та іноземців. Такі установки являють собою когнітивні структури, що містять стереотипний (гетеростереотипи), оцінний (негативна оцінка) та ідеологічний (ідеологія етноцентризму) компоненти.
2. Структурно-семантична організація політичного дискурсу британських консерваторів з питань імміграції визначається макроструктурою ідеологічної поляризації представників своєї та чужих націй, яка формується аксіологічними пропозиціями МИ / СВОЇ: ХОРОШІ ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ, МИ / СВОЇ: НЕ ПОГАНІ ВОНИ / ЧУЖІ: НЕ ХОРОШІ та актуалізується в ньому за допомогою мовних одиниць різних рівнів. Ці одиниці експлікують упереджені погляди й етноцентричні переконання політичних діячів і виступають засобами номінації іноземців, британців, а також ситуацій, подій, фактів, пов’язаних із ними.
3. Система лексичних засобів номінації іноземців представлена в політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції негативно-оцінними та нейтральними одиницями, що є нормативними, офіційними засобами позначення чужоземців. Позбавлені будь-яких конотацій на рівні мови, офіційні номінації здатні відбивати упереджені уявлення британських консерваторів про чужинців, набуваючи негативно-оцінного значення в дискурсі політиків. Засобами вираження етнічних упереджень у зазначеному дискурсі є негативно-оцінні одиниці, що маркують нелегальний статус іммігрантів і позначають їх як осіб небезпечних і загрозливих для британців. Експлікація упереджених уявлень політиків відбувається також образними номінаціями іноземців, які базуються на метафоричних і метонімічних перенесеннях і використовуються політичними діячами для надання негативних характеристик, принизливого й образливого позначення представників чужих націй.
4. Упереджене й етноцентричне представлення подій або фактів, пов’язаних із іноземцями та представниками своєї нації, забезпечується в політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції варіативним використанням активних і пасивних речень. Аналіз особливостей розподілу семантичних ролей у активних реченнях вказує на те, що чужинці позначаються в них як АГЕНСИ негативних дій / ЕКСПЕРІЄНЦЕРИ негативних станів, британцям же відводиться роль АГЕНСІВ позитивних дій / ЕКСПЕРІЄНЦЕРІВ позитивних станів. Перерозподіл семантичних ролей у пасивних реченнях дає змогу політикам не акцентувати увагу на тому, що британці є АГЕНСАМИ негативних дій, а представники чужих націй АГЕНСАМИ дій позитивних.
5. Стратегічна організація політичного дискурсу британських консерваторів з питань імміграції визначається когнітивними макростратегіями негативної репрезентації іноземців і позитивної репрезентації британців. Вказані макростратегії актуалізують систему упереджених уявлень та етноцентричних переконань політиків, визначають вибір їх комунікативних стратегій і тактик. Для реалізації макростратегії негативної репрезентації представники консервативної партії використовують аксіологічні стратегії ціннісної диференціації, дистанціювання та дискредитації іноземців.
6. Стратегія ціннісної диференціації іммігрантів передається тактиками їх ідентифікації та контрастування. Тактика ідентифікації використовується консерваторами для позначення нелегального та легального статусу іммігрантів. Тактика контрастування спрямована на протиставлення іммігрантів і британців, іммігрантів з різних країн. Стратегія дистанціювання іноземців передається тактиками їх відчуження та применшення їх значущості. Стратегія дискредитації чужинців розгортається через тактики зазначення їх нижчого статусу, стигматизації, декларування негативних наслідків прийняття їх до країни, наведення негативних прикладів. У межах цих комунікативних тактик політичні діячі застосовують негативно-оцінні одиниці на позначення чужоземців, характеризуючи їх як неосвічених і примітивних, декласованих і небезпечних осіб, які прибувають у великій кількості та загрожують британцям.
7. У політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції спостерігається поєднання та взаємодія негативно-оцінних стратегій і тактик, а також стратегій і тактик різної аксіологічної спрямованості. Послідовне використання стратегій ціннісної диференціації та дискредитації, дистанціювання та дискредитації, ціннісної диференціації, дистанціювання та дискредитації іноземців, експлікованих негативно-оцінними тактиками, сприяє створенню їх негативного та ворожого образу. Застосування стратегій звеличення британців і дискредитації іноземців, оптимальної самопрезентації та дискредитації представників чужих націй дає змогу консерваторам створити та підтримати імідж неупереджених та толерантних політиків, які захищають і сповідують інтереси своєї нації. Стратегії звеличення британців і оптимальної самопрезентації використовуються британськими консерваторами у поєднанні з стратегіями негативної реперезентації іноземців та осібно. Критикуючи політичних опонентів, консерватори застосовують також стратегію дискредитації імміграційної політики лейбористів.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданні кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, на дев’яти міжнародних наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції "Мови і культури національних меншин у контексті процесів демократизації та глобалізації" (Київ, 2002), Міжнародній науковій конференції на честь п’ятдесятиріччя факультету іноземних мов &nb

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Орієнтація сучасної лінгвістичної парадигми на вивчення людського фактора в мові, розуміння пріоритетності аналізу механізмів її функціонування в реальному соціокультурному середовищі сприяє тому, що в центрі уваги мовознавців перебувають проблеми упередженого мовлення політиків, експлікації етнічних упереджень в їх дискурсі.
Аналіз етнічних упереджень як дискурсно релевантного явища вимагає використання міждисциплінарного підходу, оскільки без урахування соціально-психологічних факторів і механізмів породження цього явища неможливо з’ясувати й адекватно інтерпретувати особливості його мовної актуалізації. Етнічні упередження є негативними установками етнічної більшості по відношенню до представників етнічних меншин та іноземців. Такі установки являють собою когнітивні структури, що містять стереотипний (гетеростереотипи), оцінний (негативну оцінку) та ідеологічний (ідеологію етноцентризму) компоненти.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції. Спрямований на критику імміграційної політики лейбористів і формування негативних, стереотипних уявлень широкого загалу про іноземців, цей дискурс сприяє поширенню етнічних упереджень у британському суспільстві.
Структурно-семантична організація вказаного дискурсу визначається макроструктурою ідеологічної поляризації представників своєї та чужих націй, що свідчить про його ідеологічну зумовленість. Макроструктура поляризації формується аксіологічними пропозиціями МИ / СВОЇ: ХОРОШІ ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ; МИ / СВОЇ: НЕ ПОГАНІ ВОНИ / ЧУЖІ: НЕ ХОРОШІ й актуалізується в дискурсі політичних діячів за допомогою мовних одиниць різних рівнів. Ці одиниці експлікують упереджені уявлення й етноцентричні переконання консерваторів і використовуються ними для номінації іноземців, британців, а також ситуацій, подій, фактів, пов’язаних із ними.
Висловлюючи етноцентричні й упереджені думки та погляди, політики не можуть зловживати негативно-оцінними одиницями на позначення іноземців, оскільки це суперечить як нормам інституційного спілкування, так і вимогам політичної коректності, яких представники консервативної партії повинні дотримуватися в офіційному мовленні. Саме тому система лексичних засобів номінації іноземців у дискурсі британських консерваторів з питань імміграції представлена не лише негативно-оцінними, але й нейтральними одиницями, що маркують іноетнічний статус відповідних референтів і слугують засобами їх офіційної номінації. Позбавлені будь-яких конотацій на рівні мови, ці одиниці здатні відбивати упереджені уявлення політичних діячів, набуваючи негативно-оцінного значення в їх дискурсі. Засобами вираження етнічних упереджень є негативно-оцінні номінативні одиниці, що маркують нелегальний статус іммігрантів і позначають їх як осіб небезпечних і загрозливих для британців. У дискурсі британських консерваторів відбувається конкретизація / генералізація значення цих номінативних одиниць.
Експлікація упереджених уявлень представників консервативної партії відбувається й образними номінаціями іноземців. Ґрунтуючись на асоціаціях, що виявляють зв’язок між рисами характеру, особливостями життєдіяльності та менталітету чужинців і стійкими уявленнями політиків про негативні явища та сутності навколишнього світу, ці номінативні одиниці характеризуються яскраво вираженою негативно-оцінною конотацією. Застосування образних номінацій дає змогу консерваторам порівнювати чужоземців із представниками тваринного та рослинного світу (зооморфні та біоморфні метафори), характеризувати їх як таких, що є нижчими за рівнем розвитку та соціальним статусом порівняно з британцями (зооморфні та біоморфні метафори). За допомогою образних номінацій політики також відзначають, що іноземці прибувають до країни у великій кількості (природоморфні метафори), живуть за рахунок британської нації (зооморфні та біоморфні метафори), до якої відчувають зневагу та ненависть (зооморфні метафори та соціоморфні метонімії).
Упереджене й етноцентричне представлення подій або фактів, пов’язаних із іноземцями та британцями, забезпечується в дискурсі політиків варіативним використанням речень активного та пасивного стану. Вибір і застосування цих речень є ідеологічно зумовленим і вмотивованим, спрямованим на актуалізацію пропозицій МИ / СВОЇ: ХОРОШІ ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ; МИ / СВОЇ: НЕ ПОГАНІ ВОНИ / ЧУЖІ: НЕ ХОРОШІ. Активні речення використовуються консерваторами з метою максимізації негативних уявлень про іноземців і позитивних уявлень про представників своєї нації; пасивні для мінімізації негативних уявлень про британців і позитивних уявлень про чужинців.
Аналіз особливостей розподілу семантичних ролей у активних реченнях свідчить про те, що іноземцям приписується роль АГЕНСІВ негативних дій / ЕКСПЕРІЄНЦЕРІВ негативних станів, британці позначені в них як АГЕНСИ позитивних дій / ЕКСПЕРІЄНЦЕРИ позитивних станів. Перерозподіл семантичних ролей у пасивних реченнях дає змогу консерваторам не вказувати, що британці є АГЕНСАМИ негативних дій, не підкреслювати, що чужоземці є АГЕНСАМИ позитивних дій.
Стратегічна організація дискурсу британських консерваторів з питань імміграції визначається макростратегіями негативної репрезентації іноземців і позитивної репрезентації британців. Вказані макростратегії експлікують упереджені уявлення й етноцентричні переконання політичних діячів, контролюють вирішення їх комунікативних завдань. Реалізація макростратегії негативної репрезентації відбувається в дискурсі політиків за допомогою аксіологічних комунікативних стратегій ціннісної диференціації, дистанціюванння, дискредитації іноземців. Для втілення макростратегії позитивної репрезентації представники консервативної партії застосовують оцінно-характеризуючі стратегії звеличення британців й оптимальної самопрезентації.
Стратегія ціннісної диференціації іммігрантів передається тактиками їх ідентифікації та контрастування. Ідентифікаційна тактика використовується консерваторами здебільшого для позначення нелегального положення чужинців у країні, а засобами її реалізації виступають, насамперед, різнорівневі мовні одиниці, що маркують нелегальний статус іммігрантів. Якщо реалізація ідентифікаційної тактики відбувається в дискурсі представників консервативної партії номінативними одиницями на позначення легального статусу іммігрантів, політики надають відповідним референтам різноманітних кількісних та якісних характеристик. Тактика контрастування застосовується консерваторами для визначення розбіжностей між іммігрантами та британцями, а також для протиставлення представників різних етносів. Реалізація контрастивної тактики відбувається одиницями з антонімічним значенням, паралельними конструкціями, хіазмами. Втілення стратегічного задуму дистанціювання іноземців здійснюється тактиками їх відчуження та применшення їх значущості. В межах указаних тактик консерватори використовують різнорівневі мовні одиниці, що характеризують чужинців як осіб непотрібних для британського суспільства, нижчих за рівнем розвитку порівняно з британцями.
Стратегія дискредитації іноземців є провідною у вираженні етнічних упереджень у дискурсі британських консерваторів з питань імміграції. Розгортання цієї стратегії відбувається через тактики зазначення нижчого статусу чужоземців, декларування негативних наслідків прийняття їх до країни, їх стигматизації та наведення негативних прикладів. Засобами реалізації цих комунікативних тактик виступають негативно-оцінні одиниці, що характеризують іноземців як неосвічених і примітивних (тактика зазначення їх нижчого статусу), декласованих, ворожих і небезпечних осіб, які загрожують британцям (тактика стигматизації), їх добробуту та національній ідентичності (тактика декларування негативних наслідків прийняття чужинців до країни). До тактики наведення негативних прикладів консерватори вдаються для унаочнення та наведення доказів того, що іноземці порушують закони, вчиняють злочини та створюють проблеми для британців. Реалізація цієї тактики відбувається мовними одиницями, що характеризують представників чужих націй негативно, етнонімічними назвами на їх позначення.
В політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції спостерігається поєднання та взаємодія стратегій і тактик негативної репрезентації іноземців, а також стратегій і тактик різної аксіологічної спрямованості. Реалізації загального комунікативного наміру політиків створити негативний і стереотипний образ іноземців сприяє послідовне застосування стратегій їх ціннісної диференціації та дискредитації, дистанціювання та дискредитації, а також ціннісної диференціації, дистанціювання та дискредитації представників чужих націй. Стратегія ціннісної диференціації передається у вказаних конфігураціях тактикою ідентифікації іммігрантів, стратегія дистанціювання тактикою їх відчуження, стратегія дискредитації тактиками декларування негативних наслідків прийняття іноземців до країни, зазначення їх нижчого статусу та стигматизації.
Вибір та використання стратегій і тактик різної аксіологічної спрямованості у зазначеному дискурсі пояснюється не лише етноцентричними поглядами та переконаннями консерваторів, але й їх інтенціями зберегти образ неупереджених і толерантних політиків, які захищають і прославляють інтереси своєї нації. У зв’язку з цим представники консервативної партії звертаються до послідовного застосування стратегій звеличення британців і дискредитації іноземців, оптимальної самопрезентації та дискредитації представників чужих націй.
Стратегії звеличення британців і оптимальної самопрезентації використовуються політиками як у поєднанні із стратегіями негативної реперезентації іноземців, так і осібно. Стратегія звеличення британців передається тактиками їх ідеалізованого позиціювання, декларування їх толерантного ставлення до іммігрантів. Стратегія оптимальної самопрезентації знаходить своє відображення в наступних тактиках: декларування політичних намірів консерваторів, заперечення їх негативного ставлення до іммігрантів, поступки, солідаризації з адресатом. Вказані тактики є засобами етикетизації упередженого мовлення консерваторів. Критикуючи лейбористів, консерватори застосовують також стратегію дискредитації імміграційної політики лейбористів.
Отримані результати та запропонована в роботі методика аналізу лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції можуть бути використані при дослідженні особливостей мовного втілення етнічних упереджень в інших видах інституційного спілкування. Перспективним у майбутньому є виокремлення й аналіз засобів реалізації стратегій і тактик, до яких вдаються іноземці та представники етнічних меншин країни, характеризуючи імміграційну політику британських консерваторів. Значний інтерес викликає також вивчення засобів їх номінації іммігрантами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авронин В. А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. К вопросу о предмете социолингвистики / В. А. Авронин. Л.: Наука, 1975. 275 с.
2. Агеев В. С. Психологическое исследование социальных стереотипов / В. С. Агеев // Вопросы психологии. 1986. № 1. с. 95101.
3. Агеева Р. А. Страны и народы: Происхождение названий / Р. А. Агеева. М.: Наука, 1990. 256 с.
4. Азнаурова Э. С. Прагматика художественного слова / Э. С. Азнаурова. Ташкент: Фан, 1988. 121 с.
5. Аминова А. А. Этнонимы и этничность в русском контексте / А. А. Аминова // Материалы Всероссийской науч.-практ. конф. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 2001. Ч 1. С. 2324.
6. Андреева Г. М. Психология социального познания / Г. М. Андреева. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.
7. Антонченко Т. М. Лінгвістичні особливості функціонування етнонімів та етнофобізмів (на матеріалі англійської мови) / Т. М. Антонченко // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 1999. Т. 2, №1. С. 95103.
8. Антонченко Т. М. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів: дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04 / Антонченко Тетяна Миколаївна. К., 2000. 229 с.
9. Аристотель. Поэтика. Риторика / Аристотель: [пер. с греч. В. Аппельрот, Н. Платонова]. СПб.: Азбука, 2000. 348 с.
10. Артемова А. Ф. Лингвистическое и социальное в этнических прозвищах / А. Ф. Артемова // Вопросы романо-германской филологии (лексикология, грамматика и текстология): Межвузовский сборник научных трудов. Пятигорск: ППИИЯ, 1984. С. 812.
11. Арутюнов С. А. Этнонимы / С. А. Арутюнов // Вопр. языкознания. 1971. №4. С. 130133.
12. Арутюнова Н. Д. К проблеме функциональных типов лексического значения / Н. Д. Арутюнова // Аспекты семантических исследований [отв. ред. Н. Д. Арутюнова, А. А. Уфимцева]. М.: Наука, 1980. С. 156250.
13. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 532.
14. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
15. Ахманова О. С. Номинация и предикация / О. С. Ахманова // Филологические науки, 1988. № 1. С. 3442.
16. Бадмаев В. Н. Национальная идентичность: дискурс и социальная практика / В. Н. Бадмаев. М.: Элиста, 2002. 112 с.
17. Байрамова Л. К. Номинация "чужих" этносов в разных языках / Л. К. Байрамова // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. пр. [відп. ред. М. П. Кочерган]. К.: Видавничий центр КНЛУ. 2003. Вип. 6. С. 136140.
18. Баранов А. Н. Что нас убеждает? (Речевое воздействие и общественное сознание) / А. Н. Баранов. М.: Знание, 1990. 64 с.
19. Баранов А. Н., Паршин П. Б. Языковые механизмы вариативной интерпретации действительности как средство воздействия на сознание / А. Н. Баранов, П. Б. Паршин // Роль языка в средствах массовой информации. М.: Наука, 1986. С. 100143.
20. Барт Р. S/Z / Р. Барт. М.: УРСС, 2001. 231 с.
21. Березович Е . Л. "Чужаки" в зеркале фольклорной ремотивации топонимов / Е. Л. Березович // Живая старина. 2000. №3. С. 25.
22. Березович Е. Л., Гулик Д. П. Ономасиологический портрет "человека этнического": принципы построения и интерпретации / Е. Л. Березович, Д. П. Гулик // Встречи этнических культур в зеркале языка (в сопоставительном лингвокультурном аспекте) [отв. ред. Г. П. Нещименко]. М.: Наука, 2002. С. 231253.
23. Бєлова А. Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи / А. Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць. К., 2002. № 7. С. 4354.
24. Бєлова А. Д. Лінгвистичні аспекти аргументації (на матеріалі сучасної англійської мови): дис... докт. філол. наук: спец. 10.02.04 / Бєлова Алла Дмитрівна. К., 1998. 443 с.
25. Бєлова А. Д., Ніколенко О. В. Прізвиська: соціально-культурний і соціопрагматичний аспекти / А. Д. Бєлова, О. В. Ніколенко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. КНУ ім. Т. Шевченка. К.: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2000. №4. С. 2630.
26. Блакар Р. М. Язык как инструмент социальной власти (теоретико-эмпирические исследования языка и его использование в социальном контексте) / Р. М. Блакар // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С. 88125.
27. Блох М. Я., Семенова Т. Н. Имена личные в парадигматике, синтагматике и прагматике / М. Я. Блох, Т. Н. Семенова. М.: Готика, 2001. 196 с.
28. Болдырев Н. Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур / Н. Н. Болдырев // Филология и культура. Тамбов: ТГУ, 2001. Ч. 1. С. 1520.
29. Бурбело В. Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології / В. Б. Бурбело // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, 2002. Вип.33. С. 7984.
30. Буряковкая В. А. Шейгал Е. И. Лингвокультурология: Языковая репрезентация этноса: [учеб.-метод. пособие к спецкурсу для студ. фак-тов иностр. яз.] / В. А. Буряковкая, Е. И. Шейгал. Волгоград: Перемена, 2002. 178 с.
31. Былинская Э. В. Ассоциативное содержание имени собственного в предикативной позиции / Э. В. Былинская // Теория коммуникации. Языковые значения: cб. научн. статей [отв. ред. З. А. Харитончик] Минск.: Изд-во МГЛУ, 2000. Вып. 1. С. 100105.
32. Васильева Н. В. Этнонимы и псевдоэтнонимы: попытка сравнения / Н. В. Васильева // Изменяющиеся языковые миры: Тезисы докл. междун. науч. конф. (12 17 ноября 2001 г.). Пермь: Перм. ун-т, 2001. С. 187188.
33. Весна Т. В. Ідеологічний та національно-культурний компоненти в семантичній структурі лексики політичного дискурсу (на матеріалі франко- і російськомовної преси 90-х років): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 / Т. В. Весна. Одеса, 2002. 20 с.
34. Вильданова Г. А. Эвфемизмы и политкорректность как отражение борьбы с сексизмом / Г. А. Вильданова // Структурно-семантические, когнитивные, прагматические и другие аспекты исследования единиц разных уровней: актуал. проблемы лингводидактики. Бирск, 2003. С. 4450.
35. Винокур Г. О. О задачах истории языка / Г. О. Винокур. М.: Наука, 1928. 188 с.
36. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика / Р. Водак: [пер. с англ. и нем. В. И. Карасика и Н. Н. Трошиной]. Волгоград: Перемена, 1997. 139 с.
37. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. М.: Наука, 1985. 228 с.
38. Воробьева О. И. Политический язык: семантика, таксономия, функции: дис докт. филол. наук: спец. 10.02.01 / Воробьева Ольга Ивановна. М., 2000. 382 с.
39. Воробьева О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация) : дис докт. филол. наук: спец. 10.02.19 / Воробьева Ольга Петровна. М., 1993. 382 с.
40. Воронін Д. І. Ми та Вони: від моделі простору до моделювання
соціокультурної взаємодії (на матеріалі російської мови) / Д. І. Воронін // Мовознавство. 2003. №5. С. 5055.
41. Вострова С. В. Комунікативні стратегії та тактики англомовного медичного дискурсу / С. В. Вострова // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. [відп. ред. Н. М. Корбозерова] К.: Видавничий центр КНЛУ. 2003. Вип. 9. С. 4857.
42. Всеволодова М. В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса: Фрагмент прикладной (педагогической ) модели языка: [учебник] / М. В. Всеволодова. М.: МГУ, 2000. 502 с.
43. Гапочка М. П. Теория социальных представлений в социальной психологии: дискуссии 80-х 90-х годов / М. П. Гапочка. М.: Прогресс, 1996. 214 с.
44. Гасанов И. Б. Национальные стереотипы и образ врага / И. Б. Гасанов. М.: Прогресс, 1994. 39 с.
45. Гнатенко П. И., Павленко В. И. Этнические установки и этнические стереотипы / П. И. Гнатенко, В. И. Павленко. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1995. 200 с.
46. Говердовский В. И. Идеологические коннотации, речевая практика и лексикография / В. И. Говердовский // Язык и общество: Отражение социальных процессов в обществе. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1986. С. 5869.
47. Гойхман О. Я., Надеина Т. М. Речевая коммуникация / О. Я. Гойхман, Т. М. Надеина. М.: ИНФРА, 2001. 272 с.
48. Голикова Т. А. Стереотип как этнически и культурологически обусловленный компонент менталитета / Т. А. Голикова // Мир языка и межкультурная коммуникация: Материалы междунар. науч.-практ. конф., 16-17 мая 2001 г. Барнаул: Изд-во БГПУ, 2001. Ч.1. С. 8087.
49. Гончарова Н. В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози): дис канд. філол. наук: 10.02.04 /
Гончарова Наталія Віталіївна. К., 2002. 182 с.
50. Городецька О. В. Відображення англоцентризму в англійській мові / О. В. Городецька // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2000. № 4. С. 103108.
51. Горшунов Ю. В. Социокультурная характеристика национальных, этнических и рассовых пейоративных отаббревиатурных прозвищ / Ю. В. Горшунов // Межкультурная коммуникация: к проблеме формирования толерантной личности в системе вузовского и школьного лингвистического образования: Материалы Всероссийской научно-практической конференции. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 2001. Ч. 1. С. 111116.
52. Грушевская Т. М. Политический дискурс в аспекте газетного текста / Т. М. Грушевская. Спб.:Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2002. 116 с.
53. Гурочкина А. Г. Языковое общение. Когнитивные и прагматические аспекты / А. Г. Гурочкина Спб.: Изд-во Невского ин-та языка и к-ры, 2003. 119 с.
54. Гусар М. В. Лінгвокогнітивнй і комунікативний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): автореф. дис. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.04 / М. В. Гусар. К., 2004. 20 с.
55. Дабосин П. С. "Критическая" теория общества и государства Ю. Хабермаса: Методол. аспект / П. С. Дабосин. Ижевск: Изд-во Удмурт. гос. ун-та, 2001. 132 с.
56. Данилюк Н. В. Анализ семантического поля "иностранцы" в современном немецком языке / Н. В. Данилюк // Композиционная семантика: Материалы Третьего Международного школы-семинара по когнитивной лингвистике, 1820 сентября 2002 г. в двух частях [отв. ред. Н. Н. Болдырев]. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2002. Ч. 2. С. 108110.
57. Дейк Т. А. ван. Расизм и язык / Т. А. ван Дейк: [пер. с англ. В. Воропаева]. М.: Изд-во ИНИОН АН СССР, 1989. 76 с.
58. Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: / [пер. с англ.
В. И. Герасимова]. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
59. Дейк Т. А. ван. Идеология и язык: К вопросу о построении теории взаимодействия / Т. А. ван Дейк: [пер. с англ. Е. В. Чижова] // Методология исследования политического дискурса. Минск: Изд-во БГУ. 2000. Вып.2. С. 5063.
60. Дейк Т. А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста / [сост., ред., вступ. ст. В. В. Петрова и В. И. Герасимова // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. Вып. ХХIII. С. 152211.
61. Дёмина А. В. Номинация чужих этнических групп в английском языке новоанглийского периода: автореф. дис. ... канд. филол. наук: спец. 10.02.04 / А. В. Дёмина СПб, 2001. 20 с.
62. Дорлигийн А. Современный русский политический дискурс: лексико-семантический аспект (на материале языка российских газет 90-х годов): дис канд. филол. наук: спец. 10.02.01 / Дорлигийн Амарзая. М., 1999. 129 с.
63. Дубенко О. Ю. Англо-американські прислів’я та приказки: [посібник для студентів і викладачів вищих навчальних закладів] / О. Ю. Дубенко. Вінниця: Нова Книга 2006. 416 с.
64. Егорова А. И. Ввведение в этническую психологию: [учебное пособие] / А. И. Егорова. Якутск.: Изд-во Якутского ун-та, 2000. 106 с.
65. Жельвис В. И. Инвектива: опыт тематической и функциональной классификации / В. И. Жельвис // Этнические стереотипы поведения. Л.: Изд-во Наука, Ленингр. отдел., 1985. С. 296321.
66. Житникова Л. В. Национально-культурная импликация апеллятивов (на материале прозвищ американских штатов) / Л. В. Житникова // Слово, высказывание, текст в когнитивном, прагматическом и культурологическом аспектах: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. [под ред. Е. Н. Азначеевой]. - Челябинск: Челяб. гос. ун-т, 2001. С. 124125.
67. Жуков И. В. Критический анализ дискурса печатных СМИ:
особенности освещения северокавказского конфликта 1998 2000 гг..: дис канд. филол. наук: спец. 10.02.19 / Жуков Илья Владимирович. Тверь, 2001. 211 с.
68. Жуковець Г. Л. Лінгвориторичні особливості сучасного лейбористського дискурсу Великої Британії: дис канд. філол. наук: спец.10.02.04 / Жуковець Галина Леонідівна. К., 2001. 216 с.
69. Звегинцев В. А. Тезисы Пражского лингвистического кружка / В. А. Звегинцев. М. : Прогресс, 1967. 142 с.
70. Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка: [учебное пособие] / В. И. Заботкина. М.: Высшая школа, 1989. 124 с.
71. Золотова Г. А. Очерк функционального синтаксиса русского языка / Г. А. Золотова. М. : Наука, 1973. 351 с.
72. Иссерс О. С. Языковые средства и способы манипуляции сознанием / О. С. Иссерс // Семантика языковых единиц: Материалы межвуз. конф. М.: Моск. гос. откр. пед. ин-т, 1992. С. 5254.
73. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи: дис докт. филол. наук: спец. 10.02.01 / Иссерс Оксана Сергеевна. Омск, 1999. 385 с.
74. Карасик В. И. Язык социального статуса / В. И. Карасик. М.: Ин-т Языкознания РАН; Волгоград. гос. пед. ин-т, 1992. 330 с.
75. Карасик В. И. О типах дискурса / В. И. Карасик // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С. 520.
76. Карасик В. И. Структура институционального дискурса / В. И. Карасик // Проблемы речевой коммуникации. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2000. С. 2533.
77. Карасик В. И. Этнокультурные типы институционального дискурса / В. И. Карасик // Этнокультурная специфика речевой деятельности: Сб. обзоров
[отв. ред. Н. Н. Трошина]. М.: ИНИОН РАН. 2000. С. 3763.
78. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс /
В. И. Карасик Волгоград: Перемена, 2002. 477 с.
79. Кияк Т. Р. О видах мотивированности лексических единиц / Т. Р. Кияк // Вопросы языкознания. 1989. № 1. С.98107.
80. Клоков В. Т. Лексика в функционально-идеологическом аспекте [пособие по спец. курсу] / В. Т. Клоков. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1996. 31 с.
81. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика / И. М. Кобозева. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
82. Ковалёв Г. Ф. Этнонимия славянских языков. Номинация и словообразование / Г. Ф. Ковалёв. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1991. 176 с.
83. Коданьоне Ж. Иммиграционная политика планирование наугад / Ж. Коданьоне. М: Книга, 2002. 148 с.
84. Козьмик Г. О. Фактор політичної коректності і поповнення словникового складу англійської мови / Г. О. Козьмик // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. стат. Сер. Філологічні науки: [гол. ред. В. О. Толок]. Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т, 2002. С. 7072.
85. Колесов В. В. Язык и ментальность / В. В. Колесов. СПб.: "Петербургское востоковедение", 2004. 240 с.
86. Колшанский Г. В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте / Г. В. Колшанский // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С. 581.
87. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / Г. В. Колшанский. М.: Наука, 1990. 108 с.
88. Кон И. С. Психология предрассудка. О социально-психологических корнях этнических предубеждений / И. С. Кон // Новый мир. 1966. № 9. С. 187201.

89. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов: [монография] / Корнилов Олег Александрович. М.: ЧеРО, 2003. 348 с.
90. Кравченко А. В. Проблема языкового значения как проблема представления знаний / А. В. Кравченко // Когнитивные аспекты языкового значення: Межвузовский сборник научных трудов. Иркутск: Изд-во ИРЛУ, 1997. &ndas