ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГІПЕРТЕКСТУ ІНТЕРНЕТ-НОВИН (на матеріалі англійської мови)

Короткий опис

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

КОЛОМІЄЦЬ Неля Василівна

УДК 811.111 (004.55 + 004.738.5)

ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
ГІПЕРТЕКСТУ ІНТЕРНЕТ-НОВИН
(на матеріалі англійської мови)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор Бєлова А.Д.

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП..

4

Розділ 1. Інтернет-КОМУНІКАЦІЯ як НОВА комунікативна технологія

1.1

Технологізація і комп’ютеризація ЗМК...

10

1.2

Сучасні комунікативні технології

21

1.3

Виникнення та особливості розвитку інтернету

30

1.3.1

Інтернет як глобальний засіб масової комунікації...

30

1.3.2

Комунікативні сервіси інтернету..

37

1.3.3

Інтернет-комунікація як тип дискурсу..

44

1.3.3.1

Сучасні напрями дослідження дискурсу.

44

1.3.3.2

Особливості інтернет-дискурсу.

48

1.3.4

Гіпертекст як форма представлення інформації в інтернеті.

51

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 .

66

Розділ 2. Лінгвальні та позалінгвальні особливості інтернет-НОВИН

2.1

Фактори відбору інформації, їх лінгвістичні маркери.

70

2.2

Прагматичні та аргументативні особливості подання інформації..

79

2.2.1

Розподіл інформації

79

2.2.2

Компресія інформації

84

2.2.2.1

Способи компресії інформації у межах повідомлення

86

2.2.2.2

Компресія інформації на лексичному рівні: усічення та абревіатури

88

2.2.3

Структурні одиниці повідомлення інтернет-новин ...

93

2.2.3.1

Зв’язка-заголовок як структурна одиниця повідомлення...

94

2.2.3.2

Резюме як структурна одиниця повідомлення

102

2.2.3.3

Структура тексту повідомлення інтернет-новин...

109

2.3

Риторичні прийоми у презентації інтернет-новин...

112

2.3.1

Засоби реалізації емфази.

113

2.3.2

Засоби реалізації повтору і протиставлення.

120

2.3.3

Парцельовані конструкції...

126

2.3.4

Метафора.....

129

2.3.5

Перифраза...

134

2.4

Ключові слова..

136

2.5

Форуми як складова частина інтернет-новин, їх особливості.

144

2.6

Особливості параграфеміки в інтернеті...

154

2.6.1

Основні параграфемні засоби у гіпертексті інтернет-новин

154

2.6.2

Використання шрифту..

158

2.7

Візуальний компонент новин в інтернеті...

160

2.7.1

Аргументативний потенціал кольору в інтернеті

160

2.7.2

Особливості поєднання вербального та візуального в інтернет-новинах...

164

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2...

169

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....

174

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

178

ПЕРЕЛІК СЛОВНИКІВ...

207

CПИСОК ДЖЕРЕЛ Ілюстративного МАТЕРІАЛУ.

208

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства засоби масової інформації широко використовують нові інформаційні та комунікативні технології для розповсюдження новин серед населення. Служби новин різних країн виконують комплекс функцій від нейтрального інформування до соціального контролю та маніпулювання. В умовах технологізації змінюється форма трансляції інформації, визначаються пріоритети щодо змісту повідомлення, однак актуальним залишається питання ефективності комунікації, використання мови як засобу впливу та інструменту влади.
Головним феноменом нашої доби стали не тільки велетенські електронні банки даних і штучний інтелект, а також інтернет, який розширює можливості поширення інформації та здійснення комунікації. Забезпечення щосекундного поновлення інформації, зняття часових та просторових обмежень щодо її отримання, а також великий комунікативний, інтерактивний і міжкультурний потенціал мережі обумовили використання інтернету в ролі нового засобу масової комунікації (ЗМК), що радикально відрізняється від попередніх формою викладу матеріалу, представленням інформації і поєднує риси преси, телебачення та радіо.
Дискурс інтернету, створений у результаті взаємодії усного і письмового аспектів комунікації, характеризується принципово новими структурними особливостями. Гіпертекстовий формат повідомлень інтернет-новин втілює новий підхід комбінування вербального, графічного та візуального компонентів текстів, що впливає на сприйняття інформації широкими масами населення та забезпечує ефективну реалізацію новітніх комунікативних технологій.
Актуальність дисертаційного дослідження пов’язана з необхідністю комплексного вивчення лінгвальних та позалінгвальних особливостей текстів новин електронних засобів масової комунікації як альтернативи традиційним, що зумовлено виникненням нового електронного інформаційно-комунікативного середовища, стрімким ростом мережових ресурсів і поширенням електронної комунікації, а також з потребою виявлення комунікативного та інтерактивного потенціалу інтернет-новин з позиції дискурс-аналізу як домінуючого підходу сучасної лінгвістики.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), яка розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка і затверджена Міністерством освіти і науки України.
Мета дисертаційного дослідження здійснення комплексного та багатоаспектного аналізу текстів інтернет-новин зумовила такі завдання: дослідити основні лінгвальні та позалінгвальні елементи текстів інтернет-новин; проаналізувати гіпертекстову форму представлення інформації в інтернет-новинах, визначити та охарактеризувати основні структурні одиниці повідомлення інтернет-новин, окреслити фактори відбору інформації та процес розподілу інформації.
Об’єктом дослідження стали інтернет-новини електронних ЗМК як єдність вербального, графічного та візуального компонентів, проаналізовані з урахуванням досліджень останніх років у межах не лише лінгвістики та теорії комунікації, але й філософії, психології, соціології, політології.
Предметом дослідження є гіпертексти інтернет-новин; прийоми дискурсивного оформлення комунікативних технологій в інтернет-новинах та мовні засоби, за допомогою яких вони реалізуються; фактори відбору інформації, їх мовні маркери, співвідношення параграфемного та візуального компонентів повідомлення інтернет-новин.
Матеріалом дослідження стали тексти новин веб-сайтів служб новин CNN, BBC: http://www.cnn.com, http://www.bbc.co.uk/news/, які не мають друкованих аналогів, а також The New York Times, The Guardian, The Times: http://www.nytimes.com, http://www.guardian.co.uk, http://www.timesonline.co.uk,
загальним обсягом 17500 інтернет-сторінок.
У роботі використовувалися методи дискурсології, теорії комунікації, дескриптивний, контекстуально-інтерпретативний, семантико-синтаксичний, стилістичний, а також елементи кількісного аналізу. Для проведення аналізу корпусу текстів інтернет-новин застосовувалися програми: Concordance, T-Lab Version 3.1, WordStat Version 4.0 / Content Analysis and Text Mining.
Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше на матеріалі сучасної англійської мови:
- здійснюється комплексне дослідження інтернет-новин;
- досліджуються лінгвальні та позалінгвальні особливості текстів повідомлень інтернет-новин;
- аналізуються основні характеристики та структурні одиниці гіпертексту;
- визначаються фактори відбору інформації та процес розподілу інформації у межах веб-сайту;
- уточнюється роль параграфеміки, кольорового маркування та візуального компонента у реалізації аргументативного потенціалу інтернет-новин.
Теоретична значущість роботи полягає в узагальненні лінгвістичних підходів щодо визначення і функціонування гіпертексту, визначенні характеристик інтернет-дискурсу як окремого виду дискурсу та гіпертексту як засобу його матеріалізації, вивченні структурних складових дискурсу інтернет-новин, уточненні ролі позамовних факторів, які впливають на організацію повідомлення в інтернеті.
Практична цінність дослідження зумовлена тим, що воно може бути використане у курсах із теорії комунікації, текстолінгвістики, дискурсології, когнітивної лінгвістики, теорії мовленнєвого впливу, лексикології, стилістики, а також для поширення досвіду використання комп’ютерних технологій, створення персональних веб-сторінок, поліпшення мовної і комунікативної компетенції комунікантів.
Особистий внесок дисертанта полягає у теоретичному обґрунтуванні особливостей гіпертекстової форми організації інтернет-дискурсу, визначенні та характеристиці основних структурних одиниць повідомлення інтернет-новин, дослідженні мовних засобів та прийомів реалізації комунікативних стратегій у дискурсі інтернет-новин.
На захист виносяться такі положення:
1. Інтернет-дискурс як результат симбіозу дискурсу ЗМК, ділового, політичного, рекламного, навчального, побутового дискурсів матеріалізується у вигляді гіпертексту, який заснований на принципах нелінійної природи людського мислення, поєднанні різних знакових систем, довільності та свободи у формуванні канви тексту з окремих структурних елементів, що забезпечує ефективність та успішну реалізацію інформативної та маніпулятивної функцій сучасних комунікативних технологій.
2. Складовими гіпертексту є вузли, які виступають основними носіями семантичної інформації і включають текст, графіку, анімацію, аудіосупровід та відеофрагменти, та зв’язки структурні елементи, за допомогою яких відбувається активізація вузлів та їх поєднання. Структурні відмінності вербальної частини гіпертекстів інтернет-новин у порівнянні з лінійним текстом друкованих видань полягають у відсутності автора статей, графічному виділенню абзаців, переважному вживанню коротких абзаців (1-2 речення), простій синтаксичній структурі речення.
3. Основними факторами відбору інформації в інтернет-новинах є новизна”, негативність”, несподіваність”, релевантність”, відповідність”, виділення”, залучення адресата”, елітність”, джерело інформації”, фактуальність.” Найголовнішими серед яких виявляються фактори новизна” та негативність.” Визначальним принципом відбору матеріалу в інтернет-новинах є принцип антропоцентризму.
4. Стратегії і тактики подання інформації в інтернет-новинах реалізуються за допомогою таких риторичних та аргументативних прийомів як розподіл інформації, компресія інформації, категоризація інформації у формі ключових слів як рубрик та гіпертекстових ключових слів, інтенсифікація та емфазування окремих порцій інформації, повтор та протиставлення, парцеляція, парентеза, метафора, перифраза, алітерація.
5. Ефективний вплив інтернет-новин реалізується значною мірою завдяки потужному потенціалу невербальних засобів представлення інформації (параграфеміка, кольорове маркування, візуальний компонент), які виконують різноманітні функції (інформативна, привернення уваги адресата, економія інформаційного простору, полегшення пошуку необхідної інформації, підвищення ефективності впливу вербальної інформації).
6. Кольорове маркування у межах веб-сторінки виступає ергономічним засобом оформлення текстів інтернет-новин, забезпечуючи виділення та привернення уваги читача до найважливіших порцій вербального компонента повідомлення, створення цілісності композиції веб-сторінки, спрощення процесу навігації.
Апробація роботи. Основні положення роботи були висвітлені на звітній студентсько-аспірантській науковій конференції Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, квітень 2002 р.), міжнародних наукових конференціях за участю молодих учених Мовно-культурна комунікація: напрямки та перспективи дослідження” (Київ, квітень 2003 р.), Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 23-24 жовтня 2003 р.), обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На основі результатів дослідження прочитані лекції для магістрів факультету іноземної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 214 сторінок (177 сторінок основного тексту) складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу.
У вступі визначається мета, завдання та методологія дослідження, обґрунтовується його актуальність та новизна, теоретична та практична цінність, сформульовані основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі розглядаються питання технологізації та комп’ютеризації ЗМК, які сприяють впровадженню нових комунікативних технологій, виникнення та особливості розвитку інтернету як нового ЗМК, досліджуються прийоми та засоби дискурсивного оформлення сучасних комунікативних технологій, визначається існування інтернет-дискурсу, аналізується гіпертекст як форма представлення інформації в інтернет-новинах та комунікативні сервіси інтернету як складова частина веб-сайтів офіційних служб новин. Перший розділ має не лише оглядовий, суто теоретичний характер, а містить також практичний аналіз матеріалу.
У другому розділі аналізуються лінгвальні та позалінгвальні особливості інтернет-новин. Визначаються фактори відбору інформації та їх лінгвістичні маркери. Досліджуються питання розподілу та компресії інформації. Розглядається структурна організація текстів інтернет-новин і риторичні прийоми у презентації інтернет-новин. Окреслюється роль параграфеміки та візуального компонента.
У висновках узагальнюються теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження.
Список використаних джерел складається з 312 позицій.
Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 323 позиції.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Епоха високих технологій та глобальної інформатизації визначає особливу роль та значення процесів масової комунікації у світі, які стають оперативнішими завдяки глобальній комп’ютерній мережі Інтернет і виконують інформативну та прагматичну функції, впливаючи на формування суспільної думки. Інтернет як засіб масової комунікації надає користувачу необмежену свободу вибору теми, виду та джерела інформації, представляючи вагому альтернативу традиційним ЗМК. Відкритість та інтерактивність інтернету, які дають змогу читачам розміщувати свою інформацію у вигляді коментарів на сайтах офіційних служб новин, перетворює інтернет на глобальний засіб масової комунікації. Функціональні та інформативні характеристики інтернету, використання різних знакових систем кодування інформації, ергономічна організація інформації забезпечують максимальну ефективність комунікації, прямий чи опосередкований вплив на масову аудиторію. Встановлено, що інтернет став ефективним засобом впровадження комунікативних технологій.
Спілкування в інтернеті відбувається через комунікативні та інформаційні сервіси, які існують у глобальній мережі. Відсутність географічних границь, анонімність, висока швидкість передачі повідомлень дають підстави вважати інтернет унікальним середовищем комунікації, яка створює ґрунт для розвитку опосередкованих форм спілкування між людьми і сприятливої культурної інтеграції. Комп’ютерне спілкування має риси масової (спілкування з широкими масами населення), внутрішньо особистісної (спілкування між користувачем і комп’ютером)і групової комунікації (спілкування в межах окремої групи). Зменшення значення соціальних і культурних бар'єрів та розвиток опосередкованих форм людського спілкування, припускають неоднозначну ідентифікацію особистості і дають користувачам необмежену свободу комунікативної поведінки.
Дискурс інтернету є поєднанням усної і письмової, вербальної та невербальної комунікації, симбіозом дискурсу ЗМК, а також ділового, рекламного, політичного, навчального, побутового дискурсів. Інтернет-дискурс матеріалізується у вигляді гіпертексту. Гіпертекст це нова форма тексту, яка характеризується нелінійністю, незавершеністю, децентралізацією. Нелінійна структура гіпертексту пов’язана з нелінійною природою людського мислення, що прискорює опрацювання інформації у гіпертекстовому форматі. Незавершеність гіпертексту полягає у відсутності композиційних частин (початок, основна частина, кінець): усі вузли гіпертексту є незалежними завершеними частинами, з яких читач створює свій текст. Децентралізація гіпертексту пояснюється зміною фокусу уваги читача під час перегляду матеріалів завдяки впливу асоціацій. Гіпертексту притаманна множинність авторства та введення стосунків автор-читач-співавтор”.
Структурними одиницями гіпертексту визначено вузли (nodes) та зв’язки (links). Вузол, як основний носій семантичної інформації, є окремим завершеним блоком гіпертексту, в якому комбінується інформація різних знакових систем: тексти, графіка, зображення, анімація, музичні та відео фрагменти. Зв’язки використовуються для поєднання вузлів між собою, виведення на екран змісту вузла, виступають засобом когезії гіпертексту. В інтернет-новинах зв’язки як ключові слова (Politics, Law, Business, Technology, Education, Science and Space, Health, Travel, Entertainment, Sports) використовуються для багаторівневого тематичного розподілу за рубриками, підрозділами, секторами, зв’язки-заголовки служать для виведення основних повідомлень випуску на головну сторінку та сторінки рубрик. Кількісний розподіл ключових слів в текстах інтернет-новин свідчить про їх антропоцентризм.
З’ясовано, що відбір інформації є одним із найважливіших прийомів представлення дійсності. Встановлені фактори відбору інформації для інтернет-новин: новизна”, негативність”, несподіваність”, релевантність”, відповідність”, виділення”, залучення адресата”, елітність”, джерело інформації”, фактуальність”. Найголовнішими факторами відбору інформації визначено фактори новизни та негативності.
Дослідження дискурсивного оформлення гіпертекстів інтернет-новин дало можливість виділити стратегії оптимальної організації матеріалу в інтернет-новинах, які забезпечують ефективність повідомлення: розподіл інформації та компресія інформації. Дані стратегії реалізуються на трьох рівнях: рівні веб-сайту новин, який включає головну сторінку та сторінки рубрик, рівні повідомлення та речення. Використовується три типи компресії інформації: опущення інформації, узагальнення, конструкція. Головні сторінки веб-сайтів та сторінки рубрик, які складаються з заголовків повідомлень, зв’язок-індексів та гіпермедійних розширень є носіями найбільш компресованої інформації. Компресія інформації в межах повідомлення відбувається завдяки оформленню окремих понять у зв’язки-розширення, які мають потенціал розгортання у нові тексти. Зв’язки-заголовки повідомлень, які містять скорочення, абревіатури та акроніми найбільш компресовані носії інформації на лексичному рівні, несуть найбільше інформаційне навантаження.
У результаті аналізу повідомлень інтернет-новин встановлено, що для привернення уваги адресата до події, вираження оцінки та здійснення впливу у текстах інтернет-новин використовуються такі риторичні засоби: інтенсифікація та емфазування окремих частин повідомлення, повтор та протиставлення, парцельовані конструкції, метафора та перифраза.
Комплексний аналіз інтернет-новин встановлює, що ефективний вплив інтернет-новин реалізується завдяки потужному потенціалу невербальних засобів представлення інформації, які включають параграфеміку, кольорове маркування, зображення. Вони виконують такі функції: інформативна, привернення уваги адресата, економія інформаційного простору, полегшення пошуку необхідної інформації, підвищення ефективності впливу вербальної інформації.
Зображення і слова у полікодовому повідомленні інтернет-новин не є простою сумою семіотичних знаків, їх значення інтегруються та створюють загальний зміст повідомлення. Між вербальною та візуальною частинами інтернет-новин встановлюються різні кореляції залежно від їхнього референтного співвіднесення: відношення паралельної кореляції, за яких зміст зображення і вербальної частини цілком збігаються; відношення компліментарної кореляції, за яких зміст візуальної та вербальної частин частково перекриваються; відношення субститутивної кореляції, за яких іконічна інформація заміщує вербальну інформацію. Ефективний вплив спостерігається у відношеннях компліментарної кореляції, де вербальний компонент містить інформацію денотативного, а візуальний компонент конотативного характеру.
Дане дисертаційне дослідження є першою спробою аналізу гіпертексту інтернет-новин. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на аналізі відео- та аудіофрагментів веб-сайтів інтернет-новин, дослідженні інтерактивних рекламних банерів, поглибленому аналізі інтерактивних комунікативних веб-сайтів інтернет-новин форумів та чатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алещанова И.В. Цитация в газетном тексте (на материале современной английской и российской прессы): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгоградский гос. ун-т. Волгоград, 2000. 22 с.
2. Андерсон Бенедикт. Воображаемые сообщества: Размышления об истоках и распространении национализма. Пер. с англ. В.Г. Николаева. М.: Канон-Пресс-Ц, 2001. 286 c.
3. Анисимова Е.Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов). М.: Академия, 2003. 128 с.
4. Античные теории языка и стиля. M. Л.: Соцэкгиз, 1936. 236 с.
5. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
6. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 136-137.
7. Арутюнова Н.Д. Метафора // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 296-297.
8. Арутюнова Н.Д. Пропозиция, факт, событие (опыт концептуального анализа) // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. М., 1981. Т.46, № 6. С. 546-629.
9. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
10. Атабекова А.А. Лингвистический дизайн WEB-страниц: проблемы "коммуникативных неудач" // "Коммуникация-2002" Ч.1 Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2002. С. 148-153.
11. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Гуманитарные исследования в Интернете. М.: МожайскТерра, 2000. С. 11-39.
12. Бабанин Л.Н. Интернет и развитие творческого мышления. 1999. Internet URL: http://iol.spb.osi.ru/IOL1999/SECT_C/C013.HTML
13. Бабаян В.Н. Критический анализ теории дискурса в плане учёта молчащего наблюдателя // Педагогический вестник. 1997. № 2. С.19-22.
14. Баранов А.Н., Бонно К., Василевская Н.Б. Дискурсивные слова русского языка: опыт контекстно-семантического описания. М.: Метатекст, 1998. 446 с.
15. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. М., 2003. 360 c.
16. Баранов А.Н. Очерк когнитивной теории метафоры // Русская политическая метафора: материалы к словарю. М.: Ин-т рус. яз. АН СССР, 1991. 193 с.
17. Баранов А.Н., Паршин П.Б. Воздействующий потенциал варьирования в сфере метаграфемики // Проблемы эффективности речевой коммуникации. М.: ИНИОН, 1989. С. 41-115.
18. Белинская Е.П., Жичкина А.Е. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты // Образование и информационная культура: Социологические аспекты. Труды по социологии образования. Том V. Выпуск VII / под ред. В.С. Собкина. М.: Центр социологии образования РАО, 2000. С. 395-430.
19. Белов А.И. Цветовые этнойдемы как объект этнолингвистики // Этнопсихолингвистика. М.: Наука, 1988. С. 49-58.
20. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К., 1997. 311 с.
21. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. Лингвистика. Теория коммуникации. Английский язык. К.: Логос, 2003. 304 с.
22. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наукових праць КНУ ім. Тараса Шевченка, факультет іноземної філології. К.: Логос, 1999. C. 98-103.
23. Бєлова А.Д. Hypertext New Stage in Text Evolution and Communicative Technologies // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наукових праць КНУ ім. Тараса Шевченка, факультет іноземної філології. К., 2000. С. 24-28.
24. Бергельсон М. Языковые аспекты виртуальной коммуникации. 1999. Internet URL: http://www.rik.ru/vculture/seminar/index.html
25. Бергер Питер. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания: пер. с нем. М.: Московский философский фонд, 1995. 322 c.
26. Бессарабова Н.Д. Метафора и образность газетно-публицистической речи // Поэтика публицистики. М.: Изд-во МГУ, 1990. C. 21-34.
27. Бисималиева М. К. О понятиях «текст» и «дискурс» // Филологические науки. 1999. № 2. С. 78-85.
28. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти: теоретикоэмпирическое исследование языка и его использование в социальном контексте // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С. 88-126.
29. Богданов В.В. Речевое общение. Прагматические и семантические аспекты. Л.: ЛГУ, 1990. 87 c.
30. Богданов В.В. Текст и текстовое общение. СПб.: СПбГУ, 1993. 67 с.
31. Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. М.: МГУ, 1991. 127с.
32. Борботько В.Г. Общая теория дискурса: принципы формирования и смыслопорождения. Автореф. д-ра филол. наук: 10.02.19 / Кубанск. гос. ун-т. Краснодар, 1998. 48 с.
33. Борботько В.Г. Элементы теории дискурса. Грозный: ЧИГУ, 1989. 113с.
34. Буданцев Ю.П. Основы изучения и организации информационно-пропагандистской работы. М.: МГИМО, 1989. 274 с.
35. Бурбело В.Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології // Вісник київського університету. Сер. Іноземна філологія. К., 2002. Вип. 32-33. С. 79-84.
36. Бурдье, Пьер. Социология политики. Пер. с фр. М.: Socio-Logos, 1993. 333 c.
37. Буряк В.Д. Комунікативність інформаційно-художньої свідомості: форми архітектоніки тексту // Наукові записки інституту журналістики. Київський національний університет ім. Т.Шевченка. Інститут журналістики. К., 2002. Т. 6. С. 53-60.
38. Валин Р., Фоли У. Референциально-ролевая грамматика // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 11. М.: Прогресс, 1982. C. 376-410.
39. Вашунина И.В. Коммуникативнофункциональные особенности некодифицированных графических средств: На материале немецкого языка: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский гос. лингвист. ун-т. Минск, 1995. 22 c.
40. Вежбицка А. Из книги «Семантические примитивы». // Семиотика / Под ред. Ю.О. Степанова. М.: Радуга, 1983. С. 225-252.
41. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 776 с.
42. Водак Р. Язык. Дискурс. Политика. Пер. с англ. Волгоград: Перемена. 1997. 139с.
43. Войскунский А.Е. Развитие речевого общения как результат применения Интернета. 2001. Internet URL: http://psynet.carfax.ru/texts/voysk6.htm#down
44. Войтасик Л. Психология политической пропаганды. Пер. с пол. М.: Прогресс, 1981. 278 с.
45. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 229 с.
46. Воробьев Г.Г. Психосемиотика цвета. Колористика и психосемиотика // Психосемиотика познавательной деятельности. М.: МГПИ, 1988. С. 51-70.
47. Вус М.А., Кульба В.В. Информатизационное общество. Информатизационное управление. Переход к устойчивому развитию России // Тезисы Первого Всероссийского социологического конгресса «Общество и социология: новые реалии и новые идеи». СПб.: Скифия, 2000. С. 342-343.
48. Гак В.Г. О плюрализме в лингвистических теориях // Филологические науки. 1997. N6. С. 60-70.
49. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгоградский гос. ун-т. Волгоград, 2001. 19 с.
50. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка. М.: Высшая школа, 1981. 334 с.
51. Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. 2003. Internet URL http://www.cjes.ru/lib/content.php?content_id=1934&category_id=3]
52. Гете И.В. Избранные сочинения по естествознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1957. 553 с.
53. Головина Л.В. Влияние иконических и вербальных знаков при смысловом восприятии текста: Автореф. дис...канд. филол. наук: 10.02.01 / Ун-т дружбы народов им. Патриса Лумумбы. М., 1986. 15 c.
54. Горный Е. О гестбуках. 2000 Internet URL: http://www.litera.ru/slova/gorny/eg_gb.html
55. Грабельников А.А. Общественное самоуправление и массовая коммуникация. М.: Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1992. 64 c.
56. Гриценко О.М. Влада інформації, її місце й роль в інформаційному суспільстві // Наукові записки інституту журналістики. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Інститут журналістики. К., 2000. Т. 1. С. 76-82.
57. Гуманитарные исследования в Интернете: Сб. науч. ст. Под ред. А.Е.Войскунского. М.: Можайск-Терра, 2000. 431с.
58. Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В.В. Різуна. К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1994. 60 с.
59. Гуревич П.С. Философская антропология. Учеб. пособие П.С. Гуревич; Ин-т философии Рос. акад. наук, Акад. гуманитар. исслед. М.: Вестник, 1997. 443 с.
60. Данилюк С.С. Особливості структури текстів персональних інтернетсторінок сучасних лінгвістів // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. К., 2002. № 7. С. 131-136.
61. Дейк, Т.А. Ван. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 153-211.
62. Дейк, Т.А. Ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 321 с.
63. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциопсихологии. М.: Наука, 1984. 268 с.
64. Дридзе Т.М. Диалог как механизм организации социокультурного пространства-времени // Культурный диалог города во времени и пространстве исторического развития. М., 1996. С.15-23.
65. Дридзе Т.М. Социальная коммуникация и культура в экоантропоцентрической парадигме // В контексте конфликтологии. Вып. 1. М., 1997. С.78-81.
66. Егорова-Гантман Е., Плешаков К. Политическая реклама. М., 1999. 237 с.
67. Ерасов Б.С. Социальная культурология. М.: Аспект-пресс, 1996. 590 c.
68. Ермакова О.И. Этика в компьютерном жаргоне // Логический анализ языка науки. Языки этики. М.: Языки русской культуры, 2000. C.246-253.
69. Єфименко В.А. Дискурсивна характеристика потоку свідомості в англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський ун-т ім. Т. Шевченка. К., 1997. 16 с.
70. Жалагина Т.А. Коммуникативный фокус в английской диалогической речи: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04/ ЛГУ им. А.А.Жданова Л., 1988. 16 с.
71. Желінська Н.О. Формування риторичних прийомів на логіко-риторичному рівні поверхневої структури риторико-стилістичної організації художнього тексту // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: КНЛУ, 2002. С. 98-103.
72. Жичкина А.Е. Взаимосвязь идентичности и поведения в Интернете пользователей юношеского возраста: Автореф. дисс. псих. наук: 19.00.05 / МГУ. М., 2001. 25 c.
73. Жуков И.В. Война в дискурсе современной прессы // Лингвистические исследования 2001 года: Сб. науч. тр. / Ред. А.П. Сытов. СПб.: Изд. ИЛИ РАН, 2001. С. 53-65.
74. Журавлев А.П. Фонетическое значение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. 159 с.
75. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996. 333 c.
76. Земская Е.А. Активные процессы современного словопроизводства // Русский язык конца ХХ столетия (19851995). М.: Языки русской культуры, 1996. С. 90-141.
77. Золотарева Т.В. Коммуникативнопрагматический формант парентезы в приключенческой литературе // Новости науки. Алтайский гос. ун-т. Барнаул, 2002. C. 9-11.
78. Иванов Д.В. Феномен компьютеризации как социологическая проблема. 2000. Internet URL: http://www.soc.pu.ru:8101/publications/pts/divanov.html
79. Ильина И.З. Перифраз и его стилистические функции в произведениях английской художественной литературы: Дис канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ. М., 1954. 206 с.
80. Иноземцев В.Л. "Вечные ценности" в меняющемся мире // Свободная мысль. ХХІ, 2001. № 8. С. 42-51.
81. Исаев И.А. Опыт автоматизации лексикографических исследований. Система DIALEX // Слово Достоевского. М.: Наука, 1996. С. 58-72.
82. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 284 с.
83. Іванов В.Ф. Деякі моменти когнітивно-регулятивного підходу до масової комунікації // Наукові записки інституту журналістики. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Інститут журналістики. К., 2001. Т. 4. С. 85-88.
84. Ільченко О.М. Про дискурсивні аспекти етикетизації англомовного наукового дискурсу // Записки з романо-германської філології: Зб. наук. пр. O.: Латстар, 2000. Вип. 8. С. 68-75.
85. Ісакова Є.П. Ергономічні характеристик категорій англійського дієслова. Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2001. 20 с.
86. Ісакова Є.П. Темпоральна репрезентація повідомлення з точки зору ергономіки // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. КНУ ім. Тараса Шевченка, факультет іноземної філології. К.: Логос, 1999. С.131-138.
87. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): Автореф. дис. ...д-ра філол. наук: 10.02.05 / Київський національний лінгвістичний ун-т. К., 2003. 32 с.
88. Каптерев, А.И. Виртуальность культуры: прошлое, настоящее, будущее. 1997. Internet URL: http://www.gpntb.ru/win/kvk/doclad_1.htm
89. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. М.: ЭКСМОПресс, 2002. 833 с.
90. Карасик В.И. Лингвистика текста и анализ дискурса. Архангельск Волгоград: Перемена, 1994. 36 с.
91. Карасик В.И. О типах дискурса // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С.5-20.
92. Карасик В.И. Этнокультурные типы институционального дискурса // Этнокультурная специфика речевой деятельности: Сб. обзоров. М.: ИНИОН РАН, 2000. C. 37-64.
93. Кастельс Мануель. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура. Пер. с англ. М.: ГУ ВШЭ, 2000. 606 c.
94. Клюканов И.Э. Семиотический фетишизм в межкультурном общении. Тверь: Изд-во Тверcкого ун-та, 1998. 196 с.
95. Клюканов И.Э. Структура и функции параграфемных элементов текста. Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Сарат. гос. ун-т. Саратов, 1983. 19 с.
96. Князев А. Энциклопедический словарь СМИ. Internet URL: http://www.cjes.ru/lib/content.php?content_id=3703&category_id=3]
97. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
98. Колеватов В.А. Социальная память и познание. М.: Мысль, 1984. 125с.
99. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: Редакционно-издательский отдел обл. упр. по печати, 1991. 121 с.
100. Коломієць Н.В. Дискурс інтернету як різновид дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць К.: Логос, 2001. №5. С. 93-98.
101. Коломієць Н.В. Зв’язка-заголовок як структурна одиниця інтернет- новин // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Логос, 2004. № 10. С. 308-316.
102. Коломієць Н.В. Особливості комунікації в інтернеті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. Вип.8. С. 150-156.
103. Коломієць Н.В. Подання інформації на веб-сайтах служби новин CNN: структурні особливості резюме // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Логос, 2002. №7. С. 254-262.
104. Коломієць Н.В. Стилістичні й риторичні прийоми у презентації інтернет-новин // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. Вип. 11. Книга 1. С. 215-219.
105. Кондаков И.В. Цвет в природе и искусстве: Методология вопроса// Художественное творчество. Вопр. комплекс. изуч. Л.: Наука, 1990. С.178-186.
106. Корнієнко О. Довжина слова та частота фонем у композиційних одиницях інформаційного повідомлення // Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці: Рута, 2003. Вип. 168: Германська філологія. C. 146-156.
107. Крейдлин Г.Е. Время сквозь призму временных предлогов // Логический анализ языка: Язык и время. М.: Индрик, 1997. С. 139-152.
108. Крол Эд. Все об Internet. Пер. с англ. К.: АО "Балтэк": Торг.-изд. бюро BHV, 1995. 591 с.
109. Крылов И.В. Маркетинг (социология маркетинговых коммуникаций). М.: Центр, 1998. 364 с.
110. Кубрякова Е.С. Модели порождения речи и главные отличительные особенности речепорождающего процесса // Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. С. 21-81.
111. Кубрякова Е.С. Теория номинации и словообразование // Языковая номинация (Виды наименований) / Отв. ред. Б.А. Серебренников, А.А.Уфимцева. М.: Наука, 1977. С. 467-469.
112. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 387-415.
113. Лузина Л.Г. Распределение информации в тексте. М.: ИНИОН, 1996. 139 с.
114. Лыков А.Г. Можно ли окказиональное слово называть неологизмом?// РЯШ 1972. №2. С. 85-89.
115. Макаров М.Л. Интерпретативный анализ дискурса в малой группе. Тверь, 1998. 200 с.
116. Макаров М.Л. Изучение структуры речевой коммуникации: от теории речевых актов к дискурсанализу // Англистика. Тверь, 1999. C. 75-87.
117. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. 280 с.
118. Маккормак Э. Когнитивная теория метафоры // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 358-387.
119. Маркина Л.С. Межкультурный фактор в переводе. М.: ПАИМС 2001. 123 с.
120. Матвеева Т.В. Функциональные стили в аспектах текстовых категорий: Автореф. дис. &hellip