Лінгвістичний аналіз німецької фахової мови лісівництва

Короткий опис

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Синьо Вікторія Василівна

УДК 811.112.2’373’42:630

Лінгвістичний аналіз німецької фахової мови лісівництва
Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Кияк Тарас Романович
доктор філологічних наук,
професор

Ужгород 2007

Зміст
Вступ 5
Розділ 1. Специфіка фахової мови лісівництва 12
1.1. Загальні особливості фахової мови лісівництва 12
1.1.1. Поняття „фахова мова” 12
1.1.2. Термін як головний компонент фахових мов 16
1.1.2.1. Ознаки термінологічних одиниць 22
1.1.2.2. Професіоналізми та номенклатура 32
1.2. Лексичні особливості німецької фахової мови лісівництва 35
1.2.1. Загальна характеристика термінологічного словотворення 35
1.2.2. Лексикологічна характеристика німецької терміносистеми лісівництва 40
1.2.2.1. Антрополінгвістичні аспекти формування німецької терміносистеми лісівництва 40
1.2.2.2. Лексичний склад німецької терміносистеми лісівництва 43
1.2.2.2.1. Дериваційні особливості німецьких термінів лісівництва 46
1.2.2.2.2. Семантичні особливості терміносистеми лісівництва 56
1.2.2.2.2.1. Багатозначність, синонімія та антонімія німецьких термінів лісівництва 56
1.2.2.2.2.2. Загальновживана лексика та елементи інших фахових мов у складі німецької терміносистеми лісівництва 65
Висновки до розділу 1 69
Розділ 2. Структурні та семантичні особливості німецьких двокомпонентних термінологічних одиниць лісівництва та аспекти їх нормалізації 72
2.1. Структурні особливості німецьких двокомпонентних термінів лісівництва 72
2.2. Семантичні особливості німецьких двокомпонентних термінів лісівництва 77
2.3. Структурно-семантичні моделі як характеристика та оцінка перспективи побудови термінологічних одиниць 83
2.3.1. Структурно-семантичні особливості двокомпонентних термінів лісівництва 83
2.3.2. Структурно-семантичні моделі німецьких двокомпонентних термінів лісівництва в аспекті їх вмотивованості 85
2.3.2.1. Вмотивованість терміна та її види 85
2.3.2.2. Кількісні параметри вмотивованості німецьких термінів лісівництва 94
Висновки до розділу 2 98
Розділ 3. Текстологічні аспекти німецької фахової мови лісівницта 100
3.1. Загальні особливості фахового тексту 100
3.1.1. Специфіка фахового синтаксису 108
3.2. Статистичні методики дослідження німецької фахової лексики лісівництва та текстів фахової комунікації 111
3.3. Граматичні особливості німецької фахової мови лісівництва 119
3.3.1. Морфологічні особливості фахових текстів лісівництва 119
3.3.2. Синтаксичні особливості фахових текстів лісівництва 125
3.4. Термінологічні аспекти формування німецькомовних навчальних текстів лісівництва 134
Висновки до розділу 3 140
Розділ 4. Прикладні аспекти німецької фахової мови лісівництва 143
4.1. Лексична спорідненість термінологічних одиниць лісівництва німецької, української та російської мов 143
4.2. Механізми нормалізації терміносистеми лісівництва на засадах формалізованих критеріїв 147
4.2.1. Термінологічне планування та стандартизація 147
4.2.2. Термінологічне планування фахової мови лісівництва 151
4.3. Перекладознавчі аспекти німецької фахової мови лісівництва 153
4.3.1. Способи та прийоми науково-технічного перекладу 153
4.3.2. Переклад термінів лісівництва з німецької мови українською 167
4.4. Аспекти реферування, анотування та квазіреферування німецьких текстів лісівництва 172
Висновки до розділу 4 178
Висновки 180
Додатки 186
Список використаних джерел 193
Словник лінгвістичних термінів 214

ВСТУП

Левову частку лексичного складу будь-якої мови складає спеціальна лексика і її значення постійно зростає. Тому закономірно, що мовознавці надають велике значення дослідженням у галузі термінології. За останні 20 років вітчизняними науковцями були проведені численні дослідження національних терміносистем. Термінологічні одиниці аналізувалися з точки зору особливостей словотворення, структури, семантики та мотивації. Зарубіжні та лише окремі лінгвісти в нашій країні останнім часом проводять комплексний аналіз термінів у складі фахових мов. Таким чином виник новий напрям сучасного мовознавства лінгвістика фахових мов. Саме в такому ракурсі в цьому дослідженні пропонується всебічний аналіз німецької фахової мови лісівництва.
Актуальність теми дослідження пояснюється зростаючим інтересом до вивчення термінів як головних компонентів фахових мов, а також проявом зацікавленості до таких явищ, як фаховий текст та науково-технічний переклад. У зв’язку із збільшенням кількості джерел науково-технічної інформації велику зацікавленість викликає вивчення проблем творення та функціонування фахових текстів. Виникає необхідність не тільки глибшого вивчення мовних засобів, які реалізують у фахових текстах комунікативну функцію, і складниками якої є локуція, ілокуція та перлокуція, а також проблем фахової літератури з позиції лінгвістики тексту та трансляції.
Дослідження термінології конкретної фахової мови актуальне, також у плані виявлення конкретних форм реалізації загальних та часткових закономірностей термінотворення, що є суттєвим з гносеологічної точки зору, та у плані виявлення системності досліджуваної термінології і на цій основі визначення можливостей цілеспрямованого регулювання процесу термінотворення, вдосконалення терміносистеми лісівництва відповідно до практичних потреб комунікації. Запропонована робота є цінною і з прагматичної точки зору, оскільки досліджувана нами німецька фахова мова лісівництва вже давно сформована і є зручною моделлю для вивчення певних закономірностей інших терміносистем німецької мови.
Термінологічні одиниці та фахові мови різних галузей неодноразово виступали об’єктом аналізу вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Однак німецька фахова мова лісівництва до цього часу залишалася поза увагою українських науковців.
Концептуальним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці, які висвітлюють загальні проблеми термінології, зокрема таких авторів, як О.Ахманова, Г.Винокур, Б.Головін, Т.Кияк, Д.Лотте, А.Суперанська, В.Лейчик, Є.Вюстер, В.Даниленко та інших, а також праці, які стосуються питань фахових мов, лінгвістики тексту й перекладу, В.Алімова, Н.Гальперіна, А.Коваль, В.Карабана, В.Комісарова, Л.Латишева, О.Огуя, L.Hoffmann, H.Fluck, T.Roelcke, H.Picht, R.Arntz. Корисними були роботи дослідників, які аналізували галузеві терміносистеми Р.Іваницький, З.Куделько, І.Котеленець, Т.Перепелиця, Т.Пристайко та ін. Семантичні та словотвірні особливості української лісової та деревообробної термінології були описані у дисертаційному дослідженні Н.Шило.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше комплексно на макро- і мікрорівнях досліджується німецька фахова мова лісівництва. Новим є також намагання цілеспрямовано поєднати традиційні методи термінологічних досліджень із деякими прикладними аспектами функціонування термінів у фахових текстах. Наукова новизна запропонованого дисертаційного дослідження зумовлена спрямованістю сучасних мовознавчих студій на комплексне дослідження мовних явищ у взаємодії їх структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних аспектів, особливо у царині професійної комунікації.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у відповідності з планом наукових робіт кафедри іноземних мов факультету романо-германських мов Ужгородського національного університету „Соціолінгвістичні та прагматичні аспекти мовної взаємодії і навчання англо-німецькій та франкомовній комунікації” (тема затверджена на засіданні кафедри іноземних мов та Вченої ради ФРГФ 2000 року, перезатверджена 2005 року).
Мета роботи полягає у комплексному сучасному дослідженні фахової мови лісівництва на різних рівнях її функціонування. Дисертаційна робота займається дослідженням питань семантичних та структурних особливостей німецьких термінів лісівництва, функціонування фахових текстів цієї галузі та їх практичній реалізації в перекладі.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1) виявити корпус термінів, які входять до німецької терміносистеми
лісівництва з метою виявлення продуктивних та непродуктивних способів творення лексичних одиниць;
2) провести лексико-семантичний аналіз досліджуваних термінів;
3) побудувати структурно-семантичні моделі двоосновних термінів лісівництва з метою визначення параметрів продуктивності та вмотивованості;
4) проаналізувати термінологічну частотність та насиченість німецьких фахових текстів лісівництва та провести аналіз спільних та відмінних рис у синтаксисі й морфології фахових текстів;
5) виявити термінологічні особливості формування німецькомовних навчальних текстів на прикладі лісівницької тематики;
Методологічною основою дисертаційного дослідження слугували головні принципи діалектики наукового пізнання: принципи системності, єдності форми і змісту, єдності свідомості й діяльності, каузальності.
Основний метод дослідження описовий з прийомами культурно-історичної інтерференції. Застосовувались також статистичні прийоми, а також елементи порівняльно-зіставного аналізу вихідних слів.
Об’єктом дослідження є фахова мова лісівництва (лісозаготівля, лісосплав, лісове господарство, лісовий транспорт, назви приладів, технологічних процесів, продукції та професій). Терміни досліджуються як у парадигматиці, так і у синтагматиці в їх функціонуванні у фаховому тексті.
Предмет аналізу становлять структурні та семантичні особливості термінів лісівництва; граматичні особливості німецьких фахових текстів лісівництва, їх термінологічна насиченість, лексична спорідненість термінів лісівництва німецької, української та російської мов.
Матеріал дослідження склали близько 5000 термінів лісівництва, а також фахові тексти даної галузі (1500 сторінок). Джерелом матеріалу стали словники, навчальні посібники, енциклопедії, фахові журнальні публікації, звіти з лісокористування, закони про ліс.
На захист виносяться такі положення:
1. Німецька фахова мова лісівництва відзначається низьким ступенем
абстрактності, якій притаманні явища полісемії, синонімії та антонімії. Важливу роль у поповненні цієї терміносистеми відіграє загальновживана лексика.
2. Фахова мова лісівництва репрезентує всі канонічні прошарки лексики.
Їй властиві вузькогалузеві та загальнонаукові терміни, професіоналізми, номенклатура, загальновживана лексика.
3. Між структурними та семантичними моделями існує суттєва
взаємозалежність, що дозволяє здійснювати рекомендації для стандартизації та наступного продукування термінологічних одиниць досліджуваної фахової мови з урахуванням виявлених взаємозалежностей.
4. Найуживаніша семантична модель «тіло, яке має атрибутом
властивість», котра здебільшого відповідає структурній моделі «прикметник + іменник»: reifer Bestand. Ця модель відзначається високими показниками вмотивованості, що дозволяє рекомендувати останню для утворення нових термінів у межах вказаної семантичної моделі.
5. Для німецьких фахових текстів лісівництва характерними є такі явища,
як цілісність, зв’язність, скорочення речень, анонімізація, які досягаються за допомогою граматичних засобів загальновживаної мови.
6. Завдяки сформованості, низькому рівневі абстрактності, наближеності
до побутової лексики та достатній кодифікованості структурної організації тексти фахової мови лісівництва піддаються відносно легкій їх передачі українською мовою та демонструють усі види та механізми трансляції.
7. Німецькі тексти лісівництва дають можливість як для реферування, так
і для відносно об’єктивного квазіреферування за напрацьованими в сучасному термінознавстві методами.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у системному підході до аналізу структури й семантики німецьких термінів лісівництва, термінологічної частотності та насиченості, морфології та синтаксису фахового тексту. Виявлення специфіки терміносистеми певної галузі має важливе теоретичне та практичне значення для подальшого вивчення механізмів формування і функціонування інших терміносистем, у тому числі тих, що розвиваються.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його положень та висновків у викладанні курсу лексикології німецької мови, лінгвістики тексту й теорії та практики перекладу, а також при написанні курсових та дипломних робіт. Окрему цінність результати дослідження мають для аналогічного аналізу інших терміносистем. Зібраний лексичний матеріал може бути джерелом для укладання перекладного словника термінів лісівництва.
Апробація результатів роботи відбулася на засіданнях кафедри німецької філології Ужгородського національного університету, на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету; на засіданні кафедри германської філології Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка; на міжнародній конференції „Німецька мова у взаємодії культур” (Ужгород, 2004); на наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора І.В.Шаровольського (Київ, 2006) та на міжнародній конференції Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007). Результати дослідження знайшли своє відображення у 4 публікаціях.
Структура роботи. Текст дисертації містить 185 сторінок. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та двох додатків.
У вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, визначаються актуальність, об’єкт, предмет, мета й конкретні завдання роботи, розкриваються її наукова новизна, теоретичне й практичне значення, визначаються методи дослідження, наводяться дані про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі „Специфіка фахової мови лісівництва” розглядаються загальні теоретичні питання, які пов’язані з поняттями „фахова мова” та „термін”. Тут визначаються головні компоненти фахових мов, ознаки терміна, його функції. Описуються дериваційні та семантичні особливості німецьких термінів лісівництва.
У другому розділі Структурні та семантичні особливості німецьких двокомпонентних термінологічних одиниць лісівництва та аспекти їх нормалізації” проводиться семантичний та структурний аналіз двоосновних термінологічних одиниць німецької фахової мови лісівництва, визначається їх рівень вмотивованості.
Третій розділ „Текстологічні аспекти німецької фахової мови лісівництва” присвячений питанням функціонування та конструювання фахових текстів лісівництва, визначається абсолютна та відносна частотність термінологічних одиниць, термінологічна частотність та насиченість текстів лісівництва різних типів. Тут також аналізуються синтаксичні та морфологічні особливості досліджуваних текстів.
У четвертому розділі „ Прикладні аспекти німецької фахової мови лісівництва” розглядаються питання лексичної спорідненості термінологічних одиниць лісівництва німецької, української та російської мов, термінологічного планування та стандартизації досліджуваної терміносистеми; головні способи та прийоми перекладу німецької фахової мови лісівництва, а також питання анотування та реферування німецьких фахових текстів лісівництва.
У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальших досліджень з обраної проблематики.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Результатом проведеного нами дослідження стало виявлення головних закономірностей і особливостей лінгвістичних аспектів функціонування термінів німецької мови на прикладі фахової мови лісівництва та аналіз стилістичних, лексичних, функціональних та семантичних особливостей німецької фахової мови лісівництва з позиції лінгвістики тексту в парадигматичному та синтагматичному планах.
1. Теоретичною основою аналізу структурно-семантичних особливостей термінів лісівництва стали роботи вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, які досліджували різноманітні аспекти загального термінознавства та специфіку функціонування галузевих терміносистем. Так, фаховою мовою називаємо сукупність всіх мовних засобів, які використовуються у певній вузькопрофесійній галузі, щоб забезпечити порозуміння між людьми, які працюють в даній сфері. Фахові мови функціонують на трьох рівнях: лексичному, синтаксичному та текстовому. Одним з найбільш важливих їх компонентів є термінологічні одиниці. Терміном вважаємо мовну одиницю (слово чи словосполучення) переважно субстантивного характеру, яка позначає певне поняття фахової мови та призначене для задоволення професійних потреб спілкування. Розрізняють вузькоспеціальні, загальнонаукові та міжгалузеві терміни, а також сигніфікативні й денотативні. До фахової мови належать теж професіоналізми та номенклатурні найменування, які не можуть бути повноцінними елементами терміносистеми.
2. Для збагачення системи німецьких термінів лісівництва використовуються усі головні способи словотвору сучасної німецької мови: морфологічний, семантичний, синтаксичний та запозичення. Найпродуктивнішим способом словотвору німецької терміносистеми лісівництва є морфологічний (79%). 62% термінів лісівництва утворені за допомогою словоскладання, 17% за допомогою афіксації. Для творення термінів лісівництва активно використовується суфікс ung та -er. Менш частотними суфіксами для німецької терміносистеми лісівництва є -ling, -keit. Терміни-кореневі слова становлять 6,8%, термінологічні словосполучення 13,3%. У фаховій мові лісівництва майже не вживаються інтернаціоналізми.
3. Для досліджуваної терміносистеми характерна також наявність багатозначних, синонімічних та антонімічних термінів. Аналіз термінологічних одиниць лісівництва засвідчив, що синонімія в досліджуваній фаховій мові досить помітне явище (10%); більшість зафіксованих синонімів словотвірні синоніми. Полісемантичні терміни становлять 8% від усієї досліджуваної терміносистеми. Багатозначність притаманна насамперед похідним термінам та складним словам. Для проаналізованої терміносистеми характерні контрадикторні антоніми; більшість з них однокореневі (словотвірні) антоніми.
4. Для німецької фахової мови лісівництва притаманна термінологізація загальновживаних слів та використання термінів інших фахових мов. Конкретизація даних термінів відбувається за допомогою означень, які вказують на їх належність до фахової мови лісівництва.
5. Двоосновні терміни становлять 58% проаналізованих термінологічних одиниць. Найбільш поширеними структурними моделями німецьких термінів лісівництва виявилися S+S (70%) та A(а)+S (25%), українських термінів лісівництва a+S (60%).
В роботі було зафіксовано 23 семантичні моделі двоосновних термінів лісівництва. Терміни, які відносяться до лексико-семантичної категорії „тіло”, становлять 54%. Терміни даної категорії найкраще виконують номінативну функцію та свідчать про предметність фахових слів. Найбільш поширеними семантичним моделями двоосновних термінів лісівництва є R001X040R′061X060 („тіло, яке має атрибутом якість)(19% від загальної кількості проаналізованих двоосновних термінів) та R001X020R′053X040 18% („дія, яка має об’єктом тіло”). Найбільш уживаною моделлю для похідних одноосновних термінів є R001X020R′053X040 (38%) („дія, яка має об’єктом тіло”).
6. Виходячи зі взаємин між внутрішньою формою та лексичним значенням, розрізняють повну та часткову вмотивованість термінологічних одиниць, відсутність вмотивованості та абсолютну вмотивованість. Для термінів лісівництва характерна повна та часткова вмотивованість.
Терміни, які відносяться до категорії „тіло” демонструють високі кількісні показники вмотивованості. Серед проаналізованих термінів найвищі показники вмотивованості демонструють термінологічні одиниці, які належать до семантичної моделі R001X040R′002X040 (тіло, яке має частиною інше тіло”) показник вмотивованості 0,62 та R001X040R′061X060 („тіло, яке має атрибутом якість) 0,53. Структурно-семантичні моделі з однаковими семантичними формулами, до складу яких входять вживаніші структурні моделі, демонструють також вищі параметри вмотивованості .
7. Фаховий текст це єдиний мовний продукт, для якого характерні такі категорії, як цілісність, зв’язність, завершеність, адресність. До головних стильових рис фахових текстів відносяться абстрагована узагальненість та підкреслена спеціальними засобами логічність викладу. Важливою категорією фахового тексту є його інформативність. Інформація, отримана реципієнтом, повинна бути якомога ближчою до авторської. На формування фахових текстів впливають конкретні цілі комунікантів. Категорія адресності досягається за допомогою термінів. Терміни сприяють підвищенню інформативності тексту і служать для оптимізації процесу фахової комунікації.
8. Статистичні дослідження допомагають також зафіксувати базовий словниковий склад певної фахової мови та сприяють відбору лексики при укладанні частотних словників. Досліджені тексти лісівництва відзначаються досить високим рівнем термінологічної насиченості (57%). У проаналізованих текстах кількісну перевагу мають денотатні терміни (63%) та вузькофахова лексика (58%).
9. Фахова мова лісівництва використовує всі типові для синтаксису фахової комунікації мовні засоби. Цілісність у фахових текстах забезпечується сукупністю інформаційних блоків, зв’язність використанням займенників, повторів, сполучників, означеного артиклю. У текстах фахової комунікації чітко простежується тенденція до скорочення речення, що досягається частим використанням прийменникових конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів; до анонімізації та узагальнення фахового повідомлення шляхом використання пасиву в реченнях та третьої особи. Домінантну роль у досліджених фахових текстах відіграють прості поширені речення, які підвищують інформаційну насиченість. Для передачі більшої кількості інформації речення поширюються за рахунок дієприкметникових, дієприслівникових та інфінітивних зворотів. Функцію теми реалізовує переважно граматичний підмет та додаток (52%), реми інша частина речення.
10. Речення середньої довжини найбільш точно виражають логічні судження і дозволяють читачу їх добре запам’ятовувати. Для вираження складних логіко-семантичних відносин між реченнями і абзацами використовуються такі засоби зв’язку, як займенники та сполучники. На лексичному рівні для досягнення точності використовуються повтори, слова-замінники та терміни.
11. Найбільш уживаними частинами мови у досліджених текстах лісівництва є іменники та прикметники (52%). Вони задовільняють потреби фахової номінації й відрізняються багатовалентністю. Дієслова (12%) десемантизуються і замінюються віддієслівними іменниками та партиципами. Високими показниками вживаності у досліджених фахових текстах лісівництва відрізняється давальний відмінок. Іменники використовуються переважно у однині. Найбільш поширеною часовою формою дієслова є теперішній час. Використання пасивних стану (54%) акцентує увагу читача на змісті і посилює тим інформаційно-методичну роль навчально-методичних текстів.
12. Терміни лісівництва німецької, української та російської мов характеризуються високим рівнем лексичної спорідненості за внутрішньою формою та низьким ступенем лексичної спорідненості за зовнішньою формою. Це свідчить по те, що досліджувана терміносистема достатньо сформована та нормалізована у міжмовній практиці; аналізовані терміносистеми формувалися незалежно одна від одної. Близькість термінів лісівництва української та російської мов підтвердив зафіксований високий рівень лексичної спорідненості за зовнішньою та внутрішньою формою. Іншою причиною цього була тенденція до інколи навіть штучного наближення терміносистем у мовах союзних республік до російської термінології.
13. Здійснюючи переклад німецьких фахових текстів лісівництва перекладач вдається до різноманітних трансформацій: конкретизації, генералізації, логічного розвитку, антонімічного перекладу, синтаксичних трансформацій, перерозподілу змісту чи повного переформулювання. При цьому виникають такі перекладацькі розбіжності, як приріст, пропуск та заміна. В терміносистемі лісівництва майже не зафіксовано „хибних друзів перекладача”, оскільки вона вже давно сформована і в ній рідко використовуються інтернаціоналізми.
14. Реферати дають нам змогу ознайомитися з більшою кількістю інформації та оптимізувати її пошук. Складання реферату на основі вибору та комбінування готових фрагментів фахового тексту, насиченого термінологічними одиницями, може бути одним із варіантів компресії тексту. В основі квазіреферування фахового тексту лежить поняття лексичних зв’язків та функціональної ваги речення. Отримані за такою прикладною методикою реферати з 4-6 речень добре передають зміст досліджуваних фахових текстів малих та середніх форматів.
15. Особливості формування навчальних текстів обумовлено їх прагматичною спрямованістю. Вони проявляються як за допомогою мовних а також невербальних засобів.
У своєму дисертаційному дослідженні ми вирішили суттєвий але, очевидно, не остаточний ряд поставлених перед нами завдань. Звісно, що підходи до вивчення функціонування фахових мов на цьому не вичерпуються і потребують подальшого вдосконалення й поглиблення методики аналізу, розкриваючи перед науковцями горизонти нових пошуків. На перший погляд може здатися, що ми намагалися дослідити занадто різні сфери функціонування фахових мов. Однак, нами було зроблено одну з перших спроб у вітчизняному мовознавстві здійснити з позицій лінгвістики всебічний аналіз типової німецької фахової мови лісівництва з урахуванням досвіду сучасних європейських лінгвістів, згідно з якими чисто термінознавчі дослідження, не дивлячись на їхню актуальність, все-таки хибують консервативністю та односторонністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория граматики / В.Г. Адмони Л.: Высшая школа, 1988. 182 с.
2. Акуленко В.В. Научно-техническая революция и проблема интернациональной терминологии / В.В. Акуленко // Научно-техническая революция и функционирование языков мира. М., 1977. С. 74-80.
3. Алимов В.В. Теория перевода. Перевод в сфере профессиональной коммуникации / В.В. Алимов М.: Едиторал УРСС, 2004. 158 с.
4. Аннотирование и реферирование. Пособие по английскому языку / [Славина Г.И., Харьковский З.С., Антонова Е.А., Рыбакина М.А.]. М.: Высшая школа, 1991. 156 с.
5. Афанасьева Н.С. Частота вживання граматичних дієслів присудків у сучасній українській художній прозі / Н.С. Афанасьева // Структурні рівні мови і методи їх дослідження К.: Наук. Думка, 1972. С. 91-97.
6. Ахманова О.С. Некоторые теоретические проблемы современного языкознания (в связи с выходом в свет энциклопедии „Русский язык) / Ахманова О.С., Александрова О.В. // Вопросы языкознания. М., 1969. №6 С. 23-31.
7. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. / О.С. Ахманова М.: Советская энциклопедия, 1969. 608 с.
8. Ахманова О.С. Терминология лингвистическая / Ахманова О.С. // Лингвистический энциклопедический словарь. М., 1990. 600 с.
9. Баженова Е.А. Научный текст в аспекте политтекстуальности / Баженова Е.А. Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 2001. 270 с.
10. Бархударов Л. С. Язык и перевод / Бархударов Л. С. М.: МО, 1975. 237 с.
11. Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз) / Безпояско О.К. К.: Наукова думка, 1991. 172 с.
12. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / Белодед И.К. Х.: Вища школа, 1980. 208 с.
13. Березин Ф.М. Общее языкознание / Березин Ф.М., Головин Б.Н. М.: Просвещение, 1979. 416 с.
14. Береснев С.Д Грамматика декодирования немецкого научно-технического текста русским реципиентом / Береснев С.Д К.: УМКВО, 1991. 141 с.
15. Блинова О.И. Семантическая структура слова / Блинова О.И. Кемерово: КГУ, 1984 148 с.
16. Блюм Ш. Современный иврит / Блюм Ш., Рабин Х. М.: МЦ АПН, 1990. 352 с.
17. Бондар Л. Структурно-семантичні моделі німецьких екологічних термінів / Бондар Л. // Сучасні дослідження з іноземної мови. Ужгород: Ужгородський національний університет, 2005. Випуск 3 С. 340-346 (Збірник наукових праць).
18. Боженкова Р.К. О категориальной сущности и единицах текста в коммуникативно-лингвокультурологическом аспекте / Боженкова Р.К. // Филологический анализ текста: проблемы и поиски. Курск, 2000. С. 39-45. (Сб. научных статей).
19. Божно Л.И. Технический термин в немецком языке: пособие для преподавателей / Божно Л.И. М.: Высшая школа, 1961. 75с.
20. Борисова Л.И. О контекстной семантике общенаучного текста / Борисова Л.И. // Семантика текста и проблемы перевода.. М., 1984. С. 31-41. (Сб. научных статей).
21. Бородина А.И. О некоторых структурно-семантических тенденциях в английском терминообразовании / Бородина А.И. // Вісник Харківського держ. ун-ту. Харків, 1997. № 390. С. 19-22.
22. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс (на материале немецкого языка) / Брандес М.П. М.: „ Прогрес-Традиция” „Инфра М”, 2004. 414 с.
23. Брандес М.П. Практикум по функциональной стилистике немецкого языка / Брандес М.П., Пиронкова М.П. М.: Высшая школа, 1975. 195 с.
24. Бурдин С.М. О терминологической лексике / Бурдин С.М. // Научные доклады высшей школы. М., 1958. №4 С. 2-6. (Филологические науки).
25. Василевич Г.Я. Дериваційні значення похідних у словотвірному гнізді кореня мисл у сучасній українській мові / Василевич Г.Я. // Словотвірна семантика слов’янських мов. К.: Наукова думка, 1983. С. 169 176.
26. Виноградов В.В. Русский язык. (Грамматическое учение о слове) / Виноградов В.В. М.: Высшая школа, 1986 3-е издание. 640 с.
27. Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Винокур Г. О. // Сборник статей по языковедению М.: ТР. МИИФЛИ, 1939. Т. V. С. 3-54.
28. Витт Н.В. Влияние характеристик научно-технического текста на учебную деятельность / Витт Н.В., Тункель В.Д. // Иностранные языки в высшей школе М.: Высшая школа, 1974. Вып.8. С. 52-57.
29. Волкова И.Н. Стандартизация научно-технической терминологии / Волкова И.Н. М.: Изд-во стандартов, 1984. 199 с.
30. Воробьев В.Т. Пути развития и спопобы образования спортивной лексики совренного немецкого язика: дис... канд. фил. наук: 10.02.04. / Воробьев В.Т. К., 1972. 212 с.
31. Вюстер Е. Международная стандартизация в технике / Вюстер Е. Л.-М.: Стандартиз, 1935. 302 с.
32. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология / Гак В.Г. М.: Международные отношения, 1977. 264 с.
33. Гак В.Г. Языковые преобразования / Гак В.Г. М. Школа: Языки русской культуры, 1998. 786 с.
34. Гальперин Н. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Гальперин Н. Р. М.: Изд-во «Наука», 1981. 140 с.
35. Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д.І., Олійник І.С. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
36. Гиндин С.И. Онтологическое единство текста и виды внутритекстовой организации / Гиндин С.И. // Машинный перевод и прикладная лингвистика. М.: МГГИИЯ им. М. Тореза, 1971. Вып. 14. С. 114-135.
37. Годована М. П. Формування сучасної української геологічної термінології: дис... канд. філ. наук: 10.02.01 / Годована М. П. К., 1994. 228 с.
38. Головин Б. Н. Из курса лекций по лингвистической статистике / Головин Б. Н. Горький: Изд-во Горьковского ун-та, 1966. 58 с.
39. Головин Б.Н. Лингвистические основы учения о терминах / Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. М., 1987. 103 с.
40. Головин Б.Н. Типы терминосистем и основания их различения / Головин Б.Н. // Термин и слово Горький, 1981. С. 3-10. (Межвуз. сборник).
41. Головин Б. Н. Термин и слово / Головин Б. Н. Горький, 1980. 156 с.
42. Головин Б. Н. Язык и статистика / Головин Б. Н. М., 1970. 190 с.
43. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія / Горпинич В.О. Дніпропетровськ.: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1998. 189 с.
44. Готлиб К.Г.М. Словарь „ложных друзей переводчика (русско-немецкий и немецко-русский) / Готлиб К.Г.М. М.: Русский язык., 1985. 160 с.
45. Гринев С.В. Введение в терминоведение / Гринев С.В М.: Наука, 1993. 309 с.
46. Гринев-Гриневич С.В., Основы антрополингвистики (к лингвистическим основаним эволюции мышления): учебное пособие / Гринев-Гриневич С.В., Сорокина Э.А., Скопюк Т.Г. М.: Компания Спутник+, 2005. 114 с.
47. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов / Даниленко В.П. // Исследования по русской терминологии. М.: Наука, 1971. С. 55-56.
48. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания / Даниленко В.П. М., 1973. №4 С. 76-85.
49. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического анализа / Даниленко В.П. М.: Наука, 1977. 246 с.
50. Даниленко В.П. Терминология современного языка науки / Даниленко В.П. // Терминоведение и терминография в индоевропейских языках. Владивосток, 1987. С. 61-66.
51. Демченко В.М. Частотний аспект аналізу юридичних текстів / Демченко В.М. // Проблеми культури професійної мови фахівця: теорія і практика: матеріали V всеукраїнської науково-методичної конференції 25-26 січня 2005. Донецьк, 2005. С. 44-48.
52. Дзюбишина Н.Я. До питання про категорію відмінка / Дзюбишина Н.Я. // Структура і функціонування мови. К.: Наукова думка, 1982. С. 34-39
53. Дмитриевская И.В. Методологические аспекты исследования текста как системы: автореф. дис. на здобуття ступеня д-ра фил. наук: 10.02.01 / Дмитриевская И.В. Куйбышев, 1989. 38 с.
54. Донской Я.Л. Частотный параметр в терминографии / Донской Я.Л. // Терминография и перевод научного текста Горький, 1989. С. 14-22. (Межвузовский сборник).
55. Дрезден Э.К. Научно-технические термины и обозначения и их стандартизация / Дрезден Э.К. М., Стандартиз, 1936. 136 с.
56. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология / Дридзе Т.М. М.: Высшая школа, 1980. 224 с.
57. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): дисканд. філол. наук: 10.02.04 / Дуда О.І. Львів, 2000. 259 с.
58. Д’яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. К.: Academia, 2000. 217 c.
59. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад / Зорівчак Р.П. Львів, 1989. 216 с.
60. Іваницька М. Терміносистема екологічного менеджменту в німецькій мові (в контексті англійської та української мов) / Іваницька М., Коваль К., Іваницький Р. // Сучасні дослідження з іноземної мови Ужгород: Ужгородський національний університет, 2005. Випуск 3. С. 265-279. (Збірник наукових праць).
61. Іваницький Р.В. Елімінація синонімії в термінографічній діяльності / Іваницький Р.В. // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Германська філологія. Чернівці, 1996. Вип. I. С. 94-100.
62. Іваницький Р.В. П’ятимовний тлумачний словник з інформатики / Іваницький Р.В., Кияк Т.Р. К.: Academia, 1995. 372 с.
63. Іванченко Р. Г. Рукопис у редактора / Іванченко Р. Г. Х.: Ред.-видавничий відділ Книжкової палати УРСС, 1967. 219 с.
64. Іващишин О.М. Структурні особливості та семантична диференціація термінів словосполучень у науково-технічних текстах / Іващишин О.М. // Іноземна філологія. 1996. Вип. 109. С. 41-44.
65. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем (на примере англоязычной терминологии венчурного финансирования): учебно-методическое пособие / Ивина Л.В. М.: Академический Проект, 2003. 304 с.
66. Ігнатова Н.М. Трансформаційний переклад: засоби та можливості / Ігнатова Н.М. // Актуальні проблеми науково-технічного перекладу Дніпропетровськ: Видавництво НГУ, 2005. С. 12-18.
67. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу / Ільченко О.М. К.: „Політехніка”, 2002. 287 с.
68. Информационно-поисковая система „БИТ К., 1968. 219 с.
69. Исаев М.И. О языках народов СССР / Исаев М.И. М.: Наука, 1978. 224 с.
70. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову / Карабан В.І. Ч. 1. Граматичні труднощі. К.: Політична думка, 1997. 302 с.
71. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу наукової і технічної літератури на українську мову / Карабан В.І. Ч. 2. Термінологічні і жанрово-стилістичні труднощі. Київ Кременчуг, 1999. 252 с.
72. Квылов А.И. Термин и контекст / Квылов А.И // Языковие единицы и контекст. Л.: Наука, 1973. С. 92.
73. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения / Кияк Т.Р. К.: УМК ВО, 1989. 103 с.
74. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц (количественные и качественные характеристики): дисдоктора филол. наук: 10.02.19 / Кияк Т.Р. Черновцы, 1987. 442с.
75. Кияк Т.Р. Мотивированость лексических единиц / Кияк Т.Р. Львов, 1988. 161 с.
76. Кияк Т.Р. Теорія і практика перекладу (німецька мова) / Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Вінниця: Нова книга, 2006. 586 с.
77. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: дис....канд. філ. наук: 10.02.04. / Клименко О.Л. Запоріжжя, 1999. 198с.
78. Клименко Н.В. Складні іменники із значенням абстрактної дії / Клименко Н.В. // Мовознавство К.: Наука, 1977. № 3. С. 20-24.
79. Клименко Н.В. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики / Клименко Н.В., Пещак М.М., Савченко Л.Ф. К.: Наукова думка, 1982. 252 с.
80. Ковалёва К.И. Оригинал и перевод: два лица одного текста / Ковалёва К.И. М.: Высшая школа, 2001. 97 с.
81. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту / Коваль А.П. К.: Вид-во Київського ун-ту, 1970. 306 с.
82. Ковальчук Л.Ю. Синонімія термінів у російському усному науковому мовленні / Ковальчук Л.Ю. Одеса, 1993. 16 с.
83. Кожина М.М. До основ функціональної стилістики / Кожина М.М. // Теоретичні проблеми лінгвістичної стилістики. К.: Наук. Думка, 1972. С. 21-32.
84. Кожина М.Н. Стилистика русского языка / Кожина М.Н. М.: Просвещение, 1983. 222 с.
85. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации / Колегаева И.М. Одесса, 1991. 121 с.
86. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке Колшанский Г.В. М.: Наука, 1990. 108 с.
87. Комарова З. И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание / Комарова З. И. Свердловск: изд-во Уральского ун-та, 1991. 156 с.
88. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение / Комиссаров В.Н. М.: Издательство „ЭТС”, 2000. 188 с.
89. Котеленець І.В. Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва: дис...канд. філ. наук: 10.02.04. / Котеленець І.В. К., 2002. 222с.
90. Котелова З. К. вопросу о специфике термина / Котелова З. К. // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М., 1970. 125с.
91. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: підручник / Кочерган М.П. К.: Видавничий центр «Академія», 1999. 288 с.
92. Краткое методическое пособие по разработке и упорядочению научно-технической терминологии. / [сост. Коршунов С.И., Самбуров Г.Г.] М.: „Наука” ,1979. 126 с.
93. Краус И. Языковая ситуация в странах развитого социализма и проблема культуры языка / Краус И. // Вопросы языкознания, 1985. №1. С. 24-27.
94. Крыжановская А.В. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / Крыжановская А.В., Симоненко Л.О. К.: Наукова думка, 1987. 158 с.
95. Куделько З.Б. Англійська терміносистема ринкових відносин: синтагматичні та парадигматичні особливості: дисканд. філол. наук: 10.02.04 / Куделько З.Б. Чернівці, 2003. 239 с.
96. Кузьмин А.Е. Значение фактора получателя в переводе журнальной публицистики / Кузьмин А.Е. // Смысл текста в процесе коммуникации. М.: МГИИЯ им. М. Тереза, 1990. Вып. 363. С. 86-101.
97. Куликова И.С. Введение в металингвистику (системный, лексикографический и коммуникативно-прагматический аспекты лингвистической терминологии) / Куликова И.С., Салмина Д.В. СПб.: Изд-во «Сага», 2002. 352 с.
98. Кутузов А.Б. О денотативной модели перевода компьютерных терминов / Кутузов А.Б. // Научно-техническая терминология М., 2006. Выпуск 2. С. 31-36. (Научно-технический реферативный сборник).
99. Кухаренко В.А. Интерпретация текста / Кухаренко В.А. М.: Просвещение, 1988. 192 с.
100. Кухарєва В.І. Комунікативний потенціал односкладних речень у науковому тексті (на матеріалі науково-технічної літератури): дис.... кан. філ. наук: 10.02.01. / Кухарєва В.І. К., 2003. 194 с.
101. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания / Латышев Л.К. М.: Просвещение, 1988. 160 с.
102. Латышев Л.К. Перевод: теория, практика и методика преподавания / Латышев Л.К., Семенов А.Л. М.: Academia, 2003. 192 с.
103. Латышев Л.К. Технология перевода / Латышев Л.К. М.: НВИ-Тезаурус, 2001. 280 с.
104. Левицкий Ю.А. Лингвистика текста / Левицкий Ю.А. М.: Высшая школа, 2006. 207 с.
105. Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала / Левковская К.А. М.: Высшая школа, 1974. 296 с.
106. Лейчик В.М. Исходные понятия, основные положения, определения современного терминоведения и терминографии / Лейчик В.М. // Іноземна філологія Львів, 1996. Вип.109. С. 147-180.
107. Лейчик В.М. Новое в советской науке о терминах / Лейчик В.М. ВЯ, 1983. № 5. С. 118-127.
108. Лейчик В.М. Предмет, методы и структура терминоведения: атореферат на соискание ученой степени докт. фил. наук 10.02.01 / Лейчик В.М. М., 1989. 38 с.
109. Лейчик В.П. Терминоведение. Предмет, методы, структура / Лейчик В.П. М.: URSS, 2006. 254 с.
110. Лейчик В.П. Терминология и нформатики: теоретические и практические вопросы / Лейчик В.П., Смирнов Н.П., Суслова Н.М Том 2. М.: ВИНИТИ, 1977. 138 с.
111. Лемов А.В. Система, структура и функционирование научного термина / Лемов А.В. Саранськ: изд-во Мордовського ун-та, 2000. 192 с.
112. Лесоводство. Сборник текстов на немецком языке. / [сост. М.В. Соколовская]. М.: Высшая школа, 1962. 114 с.
113. Лещук Т.Й. Наукова німецька мова. (Вчора, сьогодні, завтра у світі науки і техніки): навч. посібник / Лещук Т.Й. Львів: Вид-во „Центр Європи”, 2005. 102 с.
114. Лещук Т. Й. Типологія термінологічних підсистем. Іншомовні запозичення, фразеологія, семантичні термінотворення, лексикографія (монографічне дослідження на матеріалі німецької мови) / Лещук Т.Й. Львів: Видавничий центр Держ. ун-ту ім. Ів. Франка, 1999. 2