ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЗНАКОВИХ СЛІВ В АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ ЄВАНГЕЛІЯ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 811.111’373 :811.111’367 :226

Жихарєва Олена Олександрівна

ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЗНАКОВИХ СЛІВ
В АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ ЄВАНГЕЛІЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,
доцент Анікеєнко І.Г.

Київ 2004

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.4
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА ОЗНАКОВИХ СЛІВ В АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ ЄВАНГЕЛІЯ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ13
1.1. Поняття речі та ознаки....13
1.2. Семантика ознакових слів...18
1.2.1. Основні підходи до вивчення семантики ознакових слів.18
1.2.2. Лексико-граматичні класи ознакових слів.29
1.3. Дослідження ознакових слів у парадигматиці..33
1.4. Структура макрополя ознакових слів у текстах Євангелія.38
1.5. Лінгвокультурологічні дослідження біблійних текстів42
1.5.1. Лінгвістичні дослідження біблійних текстів..42
1.5.2. Літературні жанри, види та форми Євангелія...49
1.5.3. Біблійна мова в колі проблем лінгвокультурології...62
Висновки до першого розділу75
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОЗНАКОВИХ СЛІВ В АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ ЄВАНГЕЛІЯ У ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ.80

Дослідження ознакових слів у синтагматиці.80

Тенденції зрушень у семантичній структурі ознакових слів предметно-логічної сфери...86

2.2.1. Лексико-семантична група Ознаки фізичної властивості, стану
предметів, явищ”87
2.2.2. Лексико-семантична група Ознаки, що характеризують психічні,
фізичні, соціальні сторони життя людини (тварини)”.100
2.2.3. Лексико-семантична група Ознаки відповідності”..116
2.2.4. Лексико-семантична група Ознаки відокремленості,
самотності”...119
2.2.5. Лексико-семантична група Ознаки здатності”.122
2.2.6. Лексико-семантична група Ознаки кількості”.125
2.2.7. Лексико-семантична група Ознаки посесивності”..127
2.2.8. Лексико-семантична група Ознаки якості, стану речовини”..131
2.2.9. Лексико-семантична група Ознаки залежності/незалежності”..133
2.2.10. Лексико-семантична група Ознаки місткості”...135
2.2.11. Лексико-семантична група Ознаки просторових та часових
відношень”.136
2.2.12. Лексико-семантична група Ознаки існування”..141

Тенденції зрушень у семантичній структурі ознакових слів морально-оцінної сфери...145

2.3.1. Лексико-семантична група Ознаки психічного, емоційного,
розумового стану людини”..145
2.3.2. Лексико-семантична група Ознаки відношення”.150
2.3.3. Лексико-семантична група Ознаки відповідності якій-небудь
нормі”.152
2.3.4. Лексико-семантична група Ознаки релігійних та містичних
уявлень”..162
2.3.5. Лексико-семантична група Ознаки чистоти, охайності у вірі”..173
Висновки до другого розділу...177
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.185
ДОВІДКОВИЙ МАТЕРІАЛ.201
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...202
ДОДАТКИ..203

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Abstr - абстрактний
Adj - прикметник
Adv - прислівник
Coll - збірний
Concr - конкретний
Demonstr - вказівний
Fig образний, метафоричний
Indef - неозначений
Inter - питальний
Loc місцеположення, розташування
Mat матеріал
Mod сучасний
N - іменник
Obj - предмет
Opp - протилежний
Pers - особовий
Phyt - фітонім
Poss - присвійний
Ppl. a. - дієприкметник
Pr - займенник
Quant - кількісний
Refl - зворотній
Relat - відносний
Sb - субстантив
Syn - синонім
Temp - часовий
Usu - звичайно
V - дієслово
Zoo - зоонім

ВСТУП
Упродовж більш ніж двох тисячоліть культура християнського світу звернена до Біблії, яка вважається книгою мудрості, джерелом моральних, духовних та етичних знань і настанов людству. Останнім часом все більше зростає зацікавленість учених у дослідженні лексики біблійних текстів. Біблеїзми та біблійна лексика становлять саме той пласт мовних одиниць, які формують образну біблійно-християнську картину світу, відображають культурно-історичні чинники та національно-специфічні надбання мови.
Вивчення лінгвокультурологічного аспекту лексики пов’язане з загальною проблемою взаємозв’язку та взаємодії мови і культури. Філософські начала цієї проблеми сприяли формуванню лінгвокультурології як самостійного напряму в лінгвістиці наприкінці ХХ століття [14; 105; 154 та інші].
У дисертації розглядаються ознакові слова біблійної лексики, які вживаються в англомовних текстах Євангелія. Ознакові слова представлені як лексична категорія, до якої належать прикметники та ад’єктивовані дієприкметники, в основі яких лежить категорія ознаки. Такі слова виконують функцію предикації; в контексті, як правило, вони пов’язані з новою, нестандартною інформацією й означають узагальнену властивість ознаку предмета мовлення.
Лінгвістичні праці останніх десятиріч з проблематики ознакових слів здебільшого спрямовані на розмежування предметних й ознакових слів [13; 14; 20; 47; 76; 88; 117; 161; 163 та інші] та на вирішення проблеми належності прикметника до певної лексичної категорії [190; 192; 210; 212 та інші]. Ознакові слова, головним чином, досліджувались на матеріалі словників [3; 16; 133 та інші] чи художніх текстів [54].
Традиційно пріоритетними для вивчення ознакових і предметних слів вважалися семіологічний [161], комунікативний [13], ономасіологічний [88] та семантичний [76; 117] підходи.
Семантичний підхід до вивчення ознакових слів найбільшою мірою відповідає меті нашого дослідження, його завданням та особливостям досліджуваного мовного матеріалу. Згідно з цим підходом до аналізу семантичної структури лексичних одиниць розрізняються предметні та ознакові значення, що відповідають поділу на предметні та ознакові слова. До предметних слів в англійській мові відносять: іменники, субстантивовані прикметники, субстантивовані займенники, кількісні числівники, інфінітив, герундій. До ознакових слів належать: прикметники, ад’єктивовані займенники, порядкові числівники, дієприкметники, дієслова, дієприслівники, прислівники. Ознакові слова не мають свого денотата, вони описують денотат, представлений означуваним предметним словом. Ознаковим словам притаманне сигніфікативне значення, вони виконують семіотичну функцію, описуючи те, що у висловленні представлене іншим словом.
Функціонування ознакових слів у біблійних текстах мало досліджувалося в лінгвокультурологічному аспекті. Роботи, присвячені вивченню біблійних текстів, обмежуються лише питаннями біблійної фразеології [59; 100; 120; 138; 169; 172] та біблійної образності [62; 198; 202].
Актуальність теми дисертації визначається спрямованістю сучасної лінгвістики на вивчення культурного фактора в мові та зумовлена необхідністю розкрити ті особливості семантичної структури ознакових слів англійської мови, які впливають на формування релігійного світовідчуття, релігійної свідомості та відтворюють культурно значущу інформацію про загальнолюдські морально-етичні принципи й цінності.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету з комплексної колективної теми Основні категорії стилістики і лінгвістики тексту в синхронії й діахронії та лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження”. Проблематика дисертації належить до кола питань держбюджетної наукової теми Міністерства освіти й науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тему затверджено Київським державним лінгвістичним університетом, протокол № 5 від 24 січня 2000 року).
Метою дослідження є встановлення лінгвокультурологічних особливостей ознакових слів в англомовних текстах Євангелія від Марка та Євангелія від Іоанна шляхом визначення тенденцій зрушень у їхній семантичній структурі в аспекті взаємодії екстралінгвальних та лінгвальних чинників.
Досягнення встановленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:

визначити межі лексичної категорії ознаковості в англійській мові;

уточнити зміст лексико-граматичного класу ознакових слів англійської мови та виявити їх функції;

розкрити специфіку вживання ознакових слів в англомовних текстах Євангелія;

систематизувати корпус ознакових слів у ракурсі парадигматики за лексико-семантичними критеріями з опорою на словникові дефініції;

встановити тенденції зрушень у семантичній структурі ознакових слів, що вживаються в англомовних текстах Євангелія, з урахуванням лінгвокультурологічних чинників;

побудувати макрополе ознакових слів за результатами аналізу їх функціонування у ракурсі синтагматики з урахуванням контекстуальних і культурологічних чинників.

Об’єктом дослідження є ознакові слова, а саме, прикметники й ад’єктивовані дієприкметники в англомовних текстах Євангелія від Марка та Євангелія від Іоанна.
Предметом дослідження є структурні, семантичні та функціональні особливості ознакових слів в англомовних текстах Євангелія у площині їхньої культурно-релігійної значущості.
Матеріал дослідження становлять 124 лексичні одиниці та 580 їх слововживань, виділених шляхом суцільної вибірки із Нового Завіту англомовної авторизованої версії короля Якова 1611 року, а саме, з текстів Євангелія від Марка та Євангелія від Іоанна. У процесі вивчення відібраної лексики залучалися лінгвістичні й енциклопедичні словники і довідники.
Для досягнення поставленої у праці мети використовувались такі методи: метод аналізу словникових дефініцій для визначення обсягу інтенсіоналу ознакових слів; методи компонентного та контекстуального аналізу для виділення індивідуальних сем і встановлення контекстуальних значень імплікаціоналу та екстенсіоналу ознакового слова й перебудови їхньої семантичної структури в контексті; польовий метод для побудови лексико-семантичних полів ознакових слів; кількісний метод для визначення кількісних показників слововживань і сполучуваності ознакових слів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що ознакові слова в англомовних текстах Євангелія від Марка та Євангелія від Іоанна вперше розглядаються в аспекті лінгвокультурологічного підходу. Такий підхід дозволив розкрити характер культурологічного компонента значення ознакових слів в англомовних біблійних текстах та виявити особливості вживання досліджуваних одиниць. Новим є розподіл ознакових слів англійської мови за сферами (предметно-логічна і морально-оцінна) та лексико-семантичними групами, а також аналіз їх семантичних трансформацій в англомовних текстах Євангелія під впливом лінгвальних та екстралінгвальних факторів. Встановлено особливості семантичної структури ознакових слів, роль ознакових слів у передачі культурно значущої інформації та у відтворенні заповітних універсальних смислів, християнських ідей і морально-етичних принципів, закладених у текстах Євангелія.
Теоретичне значення дисертації визначається тим, що отримані результати є внеском у вивчення проблеми слова у мові та мовленні. Отримані результати дозволяють встановити системний характер організації біблійних ознакових слів на основі теорії поля, розкрити особливості їх функціонування та виявити тенденції зрушень у їхній семантичній структурі при вживанні в англомовних текстах Євангелія від Марка та Євангелія від Іоанна.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів у викладанні курсів лексикології англійської мови (розділи Полісемія”, Семантичні зв’язки слів у лексичній системі англійської мови”, Словниковий склад англійської мови як система лексичних одиниць”, Значення лексичних одиниць”, Сполучуваність лексичних одиниць”), загального мовознавства (розділ Мова і культура”), а також спецкурсів з проблем лексичної семантики, у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів з англійської філології, для створення навчальних і методичних посібників з лексикології та укладання біблійних словників.
Основні положення, що виносяться на захист:

Лінгвокультурологічний підхід до вивчення ознакових слів у текстах Євангелія свідчить про те, що останні являють собою особливий тип лінгвокультурних знаків, в яких знання про слово як одиницю мови сполучається з культурно значущою інформацією про загальнолюдські морально-етичні принципи, християнські ідеї. Саме лінгвокультурологічний аспект значення ознакових слів забезпечує вплив на формування релігійного світовідчуття, релігійної свідомості.

Ознакові слова в англомовних текстах Євангелія є системою лексичних одиниць, згрупованих двома основними семантичними сферами предметно-логічною та морально-оцінною, у складі яких виявляється певний набір лексико-семантичних груп, підгруп, класів, підкласів. Така структурація, згідно з лексико-семантичним критерієм та критерієм частотності вживання, з урахуванням ядерних та периферійних ланок ознакових слів, репрезентує набір біблійно-християнських тем, понять та ознак за ступенем їх важливості та значущості для релігійно-духовної свідомості.

Семантична організація ознакових слів, виявлена в парадигматиці згідно зі словниковими дефініціями, являє собою макрополе ознакових слів, в структурі якого предметно-логічна сфера переважає за кількістю лексико-семантичних варіантів морально-оцінну сферу. Особливості функціонування ознакових слів в англомовних текстах Євангелія, виявлені з урахуванням як мовних, так і позамовних, культурно-історичних, релігійно-християнських чинників, визначили зрушення у структурі макрополя ознакових слів в синтагматиці: значне збільшення загальної кількості лексико-семантичних варіантів ознакових слів у морально-оцінній сфері порівняно з предметно-логічною.

Особливістю функціонування ознакових слів у текстах Євангелія є нівелювання меж між предметно-логічною та морально-оцінною сферами. Це фундаментальне зрушення семантичних акцентів у структурі ознакових слів уможливлює міграцію цих слів з предметно-логічної сфери до морально-оцінної. Це стосується, зокрема, таких лексико-семантичних груп: ознаки, що характеризують психічні, фізичні, соціальні сторони життя людини (тварини)”, ознаки фізичної властивості, стану предметів, явищ”, ознаки існування”, ознаки залежності/незалежності”, ознаки просторових та часових відношень”. Більшість ознакових слів предметно-логічної сфери поповнюють групу ознаки релігійних та містичних уявлень” морально-оцінної сфери, тому що саме ця група відтворює найбільш важливі християнські настанови та уявлення. Спостерігається також міграція ознакових слів предметно-логічної сфери не лише до морально-оцінної сфери, а й у межах предметно-логічної до інших лексико-семантичних груп.

Будь-який фрагмент картини світу в англомовних текстах Євангелія може набувати релігійної значущості та аксіологічної забарвленості. Характерним є те, що номінації не лише ознак, а навіть об’єктів предметно-логічної сфери: ознаки розміру, стану здоров’я людини, кольору, ознаки звучання, ознаки просторових відношень, ознаки залежності/незалежності, в текстах Євангелія використовуються для цілей моралізації, впливу на людську свідомість.

Серед основних тенденцій зрушень у семантичній структурі ознакових слів в англомовних текстах Євангелія домінуючими є: 1) процеси, що відбуваються в інтенсіоналі ознакових слів (а) зміщення домінанти в семантичній структурі слова з інтенсифікацією нової ознаки, (б) розширення інтенсіоналу, (в) звуження або спеціалізація інтенсіоналу, (г) антонімічна зміна частини інтенсіоналу; 2) процеси, що відбуваються в імплікаціоналі ознакових слів (а) набуття аксіологічно-нейтральними ознаковими словами оцінних конотацій, (б) розширення або звуження імплікаціоналу лексичного значення, (в) зміна значення імплікаціоналу та доповнення негативною семою; 3) процеси, що відбуваються в екстенсіоналі ознакових слів (а) розширення екстенсіоналу значення, (б) набуття супутнього контекстуального значення, (в) розвиток фонових ознак; 4) процеси загальних зрушень у семантичній структурі ознакових слів (а) символізація значення, (б) метафоризація.

Апробація основних положень і результатів дослідження здійснювалася на 5 конференціях, у тому числі: міжнародних: конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 10-річчю незалежності України Наука і молодь” (Київ, 2001), конференції студентів і молодих вчених Політ-2002” (Київ, 2002), республіканській: Сьомій національній конференції TESOL в Україні (Чернігів, 2002), науково-практичних у КНЛУ: Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001), Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002).
Публікації. Основні результати дослідження викладено в трьох статтях автора, опублікованих у фахових виданнях, і трьох тезах наукових конференцій.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 224 сторінки. Обсяг тексту дисертації 184 сторінки.
У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об’єкт та предмет, теоретичне та практичне значення, викладено основні положення, що винесені на захист.
У першому розділі розглядаються вихідні теоретичні положення та підходи до проблематики ознакових слів, дається огляд основних лінгвістичних та лінгвокультурологічних досліджень біблійних текстів, здійснюється систематизація досліджуваних одиниць польовим принципом розподіл на сфери та лексико-семантичні групи на основі їх первинних словникових значень.
У другому розділі досліджується специфіка вживання ознакових слів в англомовних текстах Євангелія, визначаються зрушення у семантичній структурі ознакових слів у процесі їх функціонування в контексті, та, відповідно, відбувається коректування структури макрополя ознакових слів з урахуванням лінгвальних та екстралінгвальних чинників.
У висновках узагальнюються результати проведеного дослідження та намічаються перспективи подальших досліджень.
У додатках подається класифікація ознакових слів за сферами та лексико-семантичними групами, наводяться парадигматична модель макрополя ознакових слів і таблиця сполучуваності ознакових слів з їх міграцією в межах макрополя.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Для цілей нашого дослідження важливим є досвід лінгвістів щодо розробки понять предмет” та ознака”. Одні вчені вважають, що ознаками є якості предмета, інші стверджують, що якусь річ можна описати за допомогою ознаки, тобто ознака якась особливість предмета, завдяки якій визначається цей предмет.
Предметні та ознакові значення відповідають поділу слів на предметні та ознакові. Ознакові слова відрізняються від предметних за семантичною структурою, а саме, за структурою інтенсіонала та екстенсіонала. Оскільки ознакові слова в контексті, головним чином, пов’язані з новою та нестандартною інформацією, то більш важливими є особливості функціонування, ніж змістовні характеристики. У залежності від того, яка категорія вважається первинною предметність чи ознаковість проходить поділ слів на предметні та ознакові. Ці дві категорії є відносними, оскільки предметність складається з декількох ознак. Класичними ознаковими словами є прикметники та дієслова. На думку більшості лінгвістів ознаковим словам притаманний сигніфікативний (понятійний) смисл.
На основі компонентного аналізу значень, згідно зі словниковими дефініціями, весь корпус ознакових слів (124 лексичні одиниці) було розподілено на дві сфери, сімнадцять лексико-семантичних груп, сорок вісім підгруп, тридцять два класи та п’ятнадцять підкласів, які відображають їх багатоаспектну особливість.
Семантичне згруповання макрополя ознакових слів у парадигматиці, з опорою на їхні словникові дефініції, виявило, що кількість лексико-семантичних варіантів ознакових слів предметно-логічної сфери переважає морально-оцінну, відповідно 89::72. Ознакові слова цього рівня передають пряме номінативне значення.
Завдяки урахуванню лінгвальних, екстралінгвальних, культурно-історичних, релігійно-християнських чинників, відбувається переструктурування макрополя ознакових слів у синтагматиці. Результати контекстуального аналізу функціонування ознакових слів свідчать про те, що зрушення відбуваються в інтенсіоналі, імплікаціоналі, або в екстенсіоналі значення ознакових слів. Аналіз функціонування виявляє вплив різних типів контексту на реалізацію значення досліджуваних одиниць. Таким чином, були визначені основні тенденції зрушень у семантичній структурі ознакових слів 1) процеси, що відбуваються в інтенсіоналі: зміщення домінанти в семантичній структурі слова з інтенсифікацією нової ознаки; розширення інтенсіоналу; звуження або спеціалізація інтенсіоналу; антонімічна зміна частини інтенсіоналу; 2) процеси, що відбуваються в імплікаціоналі ознакових слів: набуття аксіологічно-нейтральними ознаковими словами оцінних конотацій; розширення або звуження імплікаціоналу лексичного значення; зміна значення імплікаціоналу та доповнення негативною семою; 3) процеси, що відбуваються в екстенсіоналі: розширення екстенсіоналу значення; набуття супутнього контекстуального значення; розвиток фонових ознак; 4) процеси загальних зрушень у семантичній структурі ознакових слів: символізація значення; метафоризація.
Ці основні тенденції викликають зрушення у структурі макрополя ознакових слів. Внаслідок цього, ознакові слова виявляються здатними до міграції не тільки всередині предметно-логічної сфери, а й переходити у морально-оцінну. Головним чином, поповнюється група ознаки релігійних та містичних уявлень” морально-оцінної сфери та утворюються нові підгрупи та класи всередині цієї сфери: положення у духовному просторі” (right, upper, left), ознаки-символи” (white, purple, deep, straight), ознаки-образи” (small, high, old, long, last, new), супровідні ознаки ритуальності” (large, young, sweet), духовне звільнення від гріха” (free, clean), духовна велич” (great), смерть як тимчасовий стан” (dead), супровідні ознаки влади сатани” (wild), духовна недосконалість” (blind, deaf, sick, impotent). Таким чином, відбувається розширення морально-оцінної сфери у порівнянні з предметно-логічною (104::98), що є логічно обумовленим, адже зростає кількість ознакових слів, що відтворюють ті моральні цінності, християнські заповіти, етичні принципи, що закладені в текстах Євангелія. Тобто, специфіка функціонування ознакових слів у текстах Євангелія свідчить про зрушення акцентів у семантичній структурі досліджуваних одиниць та нівелювання меж між предметно-логічною та морально-оцінною сферами.
У християнській картині світу навіть ознаки предметно-логічного характеру (ознаки кольору, розміру, просторових відношень та ін.) стають ціннісно забарвленими, набувають оцінних значень та релігійної значущості.
Аналіз текстів Євангелія версії короля Якова в аспекті діахронічного розвитку мови у порівнянні з Новою міжнародною версією підтверджує, що остання містить більше ознакових слів, тобто, прослідковується тенденція до прямої номінації ознаки прикметником. Інший аспект категоризації лексики свідчить, що логії Ісуса Христа в текстах Євангелія переважають у кількісному відношенні нарації та інші висловлювання (його учнів; релігійних діячів; осіб, які спілкувалися з Ісусом). Лексичне переважання логій Ісуса є дуже значущим фактором, оскільки досягається мета текстів Євангелія, переконання людей в істинності божественних заповітів та спрямування людства на істинний шлях.
Здійснений у праці лінгвокультурологічний аналіз ознакових слів був спрямований на з’ясування чинників, за допомогою яких семантика ознакових слів відтворює заповітні універсальні смисли. Шляхом особливих семантичних переосмислень ознакові слова передають ті біблійні заповіти, морально-етичні принципи, настанови, які стають універсальними символами християнської культури, особливим типом лінгвокультурних знаків, оскільки виражають культурно значущу інформацію про духовне надбання людства.
Через біблійну мову стає можливим здобути культурну інформацію не тільки національного характеру, а й загальнолюдського, оскільки в ній закодовані універсалії, які притаманні різним культурам” (В.М.Телія). У вивченні семантики ознакових слів визначається своєрідність біблійних значень, вплив культурологічного багатства досліджуваних текстів та особливостей функціонування в них ознакових слів.
До перспективних напрямів подальших дослідження у вирішенні проблеми функціонування ознакових слів слід віднести здійснення аналізу не тільки прикметників та ад’єктивованих дієприкметників, але й таких ознакових слів, як прислівники та дієслова, які вживаються у текстах Євангелія, Нового Завіту та Старого Завіту. Потребує також розгляду порівняльний семантико-когнітивний аспект текстів Нового та Старого Завітів. Перспективним вбачається типологічний аналіз функціонування ознакових слів у перекладах Євангелія різними мовами.

СпИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Абрамович С.Д., Ткачев Ю.Г. Библия и древняя русская литература: Учебн. пособ. Черновцы: Рута, 1999. 79 с.

Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова. М.: Наука, 1976. 328 с.

Агеева Н.Г. Типология и механизмы глагольной метонимии в современном английском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1990. 199 с.

Азимов А. В начале: Пер. с англ. М.: Политиздат, 1989. 374 с.

Акуленко В.В. Функциональное описание языка и вопросы изучения функционально-семантических полей // Романские и германские языки. К.: Наукова думка, 1985. С. 517.

Акулова Е.А. Лексико-семантическая группа существительных со значением искусство” в современном русском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.02. К., 1998. 172 с.

Алексеева Е.А. Семантические особенности лексики, связанной с обозначением объектов культурной символики (на примере символа Бог в русской и французской лингвокультурах): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Саратовск. гос. ун-т им. Н.Г. Чернышевского. Саратов, 2001. 20 с.

Амосова Н.Н. Английская контекстология. Л.: ЛГУ им. А.А. Жданова, 1968. 104 с.

Анікеєнко І.Г. Аналіз предметно-атрибутивного рівня англійських народних балад // Мовознавство. 1980. №1. С. 5760.

Антонини Б. Введение в Библию: Пер. с итал. М.: Колледж католической теологии им. св. Фомы Аквинского, 1993. 157 с.

Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 368 с.

Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация (Виды наименований). М.: Наука, 1977. С. 304357.

Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. М.: Наука, 1976. 383 с.

Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.

Архелюк В.В. Прикметники розміру в сучасній англійській мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Чернівці, 1999. 176 с.

Афанасьева О.В. Адъективный класс лексики в современном английском языке и формы его языковой репрезентации: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1994. 395 с.

Баркли У. Толкование Евангелия от Иоанна: Пер. с англ. ВСБ, 1985. 304 с.

Баркли У. Толкование Евангелия от Марка: Пер. с англ. ВСБ, 1984. 406 с.

Басилая Н.А. Аспекты признаковых отношений в языке. Слово, словосочетание, предложение: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. Тбилиси, 1989. 382 с.

Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с.

Библейская энциклопедия: В 2 т. М.: NB press. Центурион. 1991. Т.1. 496 с.

Библейская энциклопедия Брокгауза / Под ред. Ф. Ринекер, Г. Майер. Кременчуг: Христианская Зоря, 1999. 1088 с.

Библейские имена: люди, мифы, история / И.Н. Лосева, Н.С. Капустин, О.Т. Кирсанова, В.Г. Тахтамышев. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 608 с.

Библия и возрождение духовной культуры русского и других славянских народов / П.А. Дмитриев и др. СПб.: Петрополис, 1995. 250 с.

Біблія і культура: Зб. наук. ст. Чернівці: Рута, 2000. 244 с.

Біблія як релігійно-історична та літературна пам’ятка: Методичні рекомендації для студентів усіх форм навчання / В. Глушко, І. Мозговий. Суми: Козацький вал, 1998. 73 с.

Блумфилд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 607 с.

Богачевская И.В. Философский анализ языка религии в контексте учения А.А. Потебни: Дис. канд. философ. наук: 09.00.11. Севастополь, 1998. 159 с.

Бондарко А.В. К теории поля в грамматике. Залог и залоговость // Вопросы языкознания. 1972. № 3. С. 2035.

Бондина О.Н. Прилагательные размера в современном немецком языке (к вопросу исследования системности в лексике): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Ростов-на-Дону, 1981. 239 с.

Босова Л.М. Исследование семантического поля beautiful: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1980. 206 с.

Босова Л.М. Соотношение семантических и смысловых полей качественных прилагательных: психолингвистический аспект: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.19 / Алтайск. гос. ун-т. Барнаул, 1998. 48 с.

Браунригг Р. Кто есть кто в Новом Завете: Словарь: Пер. с англ. М.: Внешсигма, 1998. 336 с.

Брутян Г.А. Гипотеза Сепира-Уорфа. (Лекция, прочитанная в Лондонском университете в 1967г.). Ереван: Луйс, 1968. 67 с.

Ваард Я., Найда Ю.А. На новых языках заговорят. (Функциональная эквивалентность в библейских переводах): Пер. с англ. / Под ред. А.А.Алексеева. СПб.: Российское библейское общество, 1998. 272 с.

Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 105113.

Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.

Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и грамматики: Пер. с англ. М.: Языки русской культуры, 2001. 272 с.

Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 411 с.

Вернер К. Библия как история: Пер. с англ. М.: КРОН-ПРЕСС, 1998. 480 с.

Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке: Учеб. пособ. М.: Высшая школа, 1986. 120 с.

Верещагин Е.М. Почему Библия называется Библией и сколько в ней книг // Азия и Африка сегодня. 1993. №7. С. 6873.

Верещагин Е.М. Из каких книг состоит Новый Завет и как он соотносится с Ветхим Заветом // Азия и Африка сегодня. 1993. №8. С. 4045

Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М.: Русский язык, 1983. 269 с.

Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). М.: Высшая школа, 1972. 614 с.

Виппер Р.Ю. Рим и раннее христианство. М.: Академия наук СССР, 1954. 268 с.

Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наукова думка, 1988. 256 с.

Вишивана Н.В. Прикметники оцінки в сучасній німецькій мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 1999. 19 с.

Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного (на материале иберо-романских языков). М.: Наука, 1978. 200 с.

Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 226 с.

Воробьев В.В. О понятии лингвокультурологии и ее компонентах // Язык и культура. II международная научная конференция. Доклады. К.: Библиотека журнала Collegium. 1993. С. 4246.

Гайсина Р.М. Межчастеречные семантические поля // Исследования по грамматике. Вып. 13. Уфа: Изд-во Башкир. гос. ун-та. 1988. С. 3138.

Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация (Общие вопросы). / Отв. ред. Б.А. Серебренников, А.А. Уфимцева. М.: Наука, 1977. С. 230293.

Голикова Т.О. Коммуникативно-семантические аспекты признаковых имен в тексте американского короткого рассказа (на материале произведений И.Шоу и Э.Хемингуэя): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1999. 276 с.

Головащенко С.І. Історія християнства. Курс лекцій: Навч. посібник. К.: Либідь, 1999. 352 с.

Горбач О. Українська народня релігійно-християнська термінологія й лексика // Збірник Мовознавчої Комісії Наукового Конгресу в тисячоліття Хрищення Руси-України. Наукові записки. Мюнхен: Buchdruckerei LOGOS”. 1988. Ч. 13. С. 99146.

Грамматика современного русского литературного языка / Отв. ред. Н.Ю. Шведова. М.: Наука, 1970. 310 с.

Гудинг Д. Новый взгляд на Евангелие от Луки: Пер. с англ. Duncanville, USA: World Wide Printing, 1997. 569 с.

Дубровська І.Б. Біблійно-християнська метафора в німецькій мові: номінативний аспект: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2001. 250 с.

Дулуман Є.К. Слово про Біблію // Людина і світ. 1990. № 9. С. 2025.

Есперсен О. Философия грамматики. М.: Изд-во иностранной литературы, 1958. 404 с.

Ефремова М.Ю. Библейская образность