Макарчук Вікторія Вікторівна. Продуктивна праця в досвіді шкіл України (60-70-ті роки ХХ століття)

Короткий опис

Макарчук Вікторія Вікторівна. Продуктивна праця в досвіді шкіл України (60-70-ті роки ХХ століття) : дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Уманський держ. педагогічний ун-т ім. Павла Тичини. — Умань, 2006. — 231арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 178-202.

Макарчук В.В.Продуктивна праця в досвіді шкіл України (60-70-ті роки ХХ століття) Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2006.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню основних тенденцій розвитку продуктивної праці учнів у другій половині ХХ століття, науковому обґрунтуванню доцільності використання позитивного досвіду організації продуктивної праці учнів 6070-х роках ХХ ст. у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах України. Проаналізовано роль продуктивної праці у повноцінному розвитку особистості, виокремлено основні етапи розвитку продуктивної праці, співвідносно періодів розгортання української педагогічної думки у хронологічних межах ХХ ст. Сформульовано сутність поняття продуктивна праця”. Узагальнено досвід роботи В.О. Сухомлинського, І.Г. Ткаченка, О.А. Захаренка з організації продуктивної праці учнів. Виокремлено сучасний досвід організації продуктивної праці у загальноосвітніх школах і міжшкільних навчально-виробничих комбінатів окремих регіонів із традиційними центрами художньо-промислового виробництва. Встановлено тенденції відродження українських національних традицій у трудовому вихованні сучасних школах, звернення загальноосвітніх шкіл до цінностей матеріально-художньої культури, тенденції до поєднання утилітарних технологій і сучасних видів дизайну у продуктивній праці учнів.

У дисертації здійснено наукове узагальнення організації продуктивної праці учнів у 60-70-х роках ХХ ст. та окреслено перспективи використання наукового здобутку у сучасних умовах.
Одержані у процесі дослідження результати дають підстави для таких загальних висновків.
1. На основі теоретичного узагальнення ідей вітчизняних та зарубіжних педагогів стосовно поєднання навчання з продуктивною працею учнів визначено, що характерними особливостями емпіричного досвіду організації продуктивної праці в українській трудовій школі є спрямування на професіоналізм і профорієнтацію, збереження національних цінностей української етнопедагогіки, поєднання утилітарних й естетичних характеристик у результатах продуктивної праці.
Встановлено, що основними причинами гальмування розвитку продуктивної праці в українській школі радянського періоду були: русифікація української школи і нав’язування ідеї політехнізму”, ігнорування традиційної зорієнтованості української трудової школи на професіоналізм”, ліквідація особливостей української освітньої системи і централізація командно-адміністративного стилю управління трудовою політехнічною школою з єдиним директивним центром у Москві.
2. Виходячи з періодизації розвитку української педагогічної думки (за О.В. Сухомлинською), встановлено основні етапи організації продуктивної праці учнів загальноосвітніх шкіл.
І. 19201933 р.р. етап романтизму продуктивної праці.
ІІ. 19331958 р.р. етап авторитарної політехнізації продуктивної праці.
ІІІ. 19581990 р.р. етап гуманізації продуктивної праці в окремих школах педагогів-новаторів.
Новітній ІV етап починається з 1990 р. і характеризується пошуком шляхів профілізації старшої школи та визначенням місця продуктивної праці у профільному навчанні старшокласників.
3. У процесі дослідження проблеми було вивчено та узагальнено новаторські підходи до організації продуктивної праці в авторських школах В.О. Сухомлинського, І.Г. Ткаченка, О.А. Захаренка в становленні і розвитку трудового навчання та виховання молоді.
Суть специфіки організації продуктивної праці у школі-лабораторії В.О. Сухомлинського полягає у дотриманні принципу наступності і неперервності від вступу до завершення навчання у школі; у використанні міжпредметних зв’язків природничих дисциплін із продуктивною працею учнів; у використанні виховного і розвивального потенціалу продуктивної праці.
У процесі здійснення наукового пошуку нами встановлено, що розробка І.Г. Ткаченком змісту та форм системи трудового виховання школярів у Богданівській школі мала новаторський характер. Особливість продуктивної праці в ній характеризується професійною орієнтацією на сільськогосподарські спеціальності. Тут апробувалася цілісна система професійної підготовки учнів із нахилом до сільськогосподарської праці, було закладено основи проектно-цільового планування майбутнього працівника сільськогосподарського регіону; успішно реалізувалася ідея поєднання продуктивної праці учнів з різними рівнями виробничих досліджень; продуктивна праця використовувалася як ефективний засіб виховання колективізму та почуття інтернаціоналізму у спеціально створених педагогічних умовах інтернаціонального табору праці та відпочинку Дружба”; перша учнівська виробнича бригада в Україні була створена в Богданівській школі.
У школі-толоці О.А. Захаренка організація продуктивної праці забезпечувалася різнобічним спрямуванням, орієнтацією на різні профілі підготовки старшокласників: сільськогосподарський, технічний, будівельний, обслуговуючий. Особливістю продуктивної праці у школі була участь старшокласників у розбудові школи спільно з учителями та батьками, у зміцненні взаємозв’язків із соціальним і господарським середовищем села Сахнівки. Гармонія розумових і фізичних сил особистості досягалася колективною продуктивною працею, що є актуальним для сучасних профільних шкіл України.
За основу організації продуктивної праці учнів у названих педагогічних системах українських педагогів-новаторів було взято досвід А.С. Макаренка, нові педагогічні технології (школи-господарства, школи-толоки, школи з елементами сезонної праці).
У досвіді шкіл України 6070-х роках ХХ століття мала місце значна перевага організації продуктивної праці за професійними напрямами людина природа” і людина техніка” порівняно з такими професійними напрямами, як людина людина”, людина знакові системи”, людина художні образи”.
4. У досліджуваний період розвитку української школи науково обґрунтовано перспективи трансформації досвіду продуктивної праці в сучасну профільну підготовку старшокласників. В умовах ринкової педагогіки особливого значення буде набувати праця школярів як навчальна, так і продуктивна, оскільки вона готуватиме майбутнього громадянина до життя і праці в умовах ринкової держави. Встановлено, що не тільки утилітарно-матеріальна, але й художньо-промислова продукція може бути результатом продуктивної праці, і це зумовлює актуалізацію нового напряму продуктивної праці учнів людина художні образи”, яка вимагає розробки теорії і практики художньо-промислової освіти, пов’язаної з українськими народними ремеслами і промислами.
Науково обґрунтувано перспективи трансформації досвіду продуктивної праці 6070-х роках ХХ ст. у сучасну профільну підготовку учнів загальноосвітніх шкіл і міжшкільних навчально-виробничих комбінатів. Воно пов’язане з методологічною настановою, що продуктивною є праця не лише в матеріальній сфері, але й у сфері послуг, духовній. Згідно сказаного, перспективним є залучення учнів до продуктивної праці за різними напрямами, а саме: людина художні образи”, актуалізація предметно-перетворювальної діяльності продуктивного типу різного змісту й характеру. Сучасна продуктивна праця, модернізована етнодизайном і профільним навчанням, може стати ефективним засобом профорієнтації і професіоналізму, проектної творчості і політехнізму, забезпечення суспільних потреб у компетентних працівниках, а також основою для розвитку ідеї ринкових освітніх послуг.
З переходом на 12-річний термін навчання актуальності набуває профільне навчання старшокласників, а тому перспективним може бути дослідження педагогічних умов організації профільного трудового навчання в умовах МНВК з урахуванням національних особливостей продуктивної праці. Окремих досліджень потребує організація продуктивної праці старшокласників, пов’язаної з профільним навчанням за напрямами людина природа”, людина техніка”, людина людина”, людина знакові системи”, людина художні образи”