Максименко Ольга Володимирівна. Моделі та методи ризик-орієнтованого підходу, що забезпечують вірогідність результатів розрахунку основних показників проекту

Короткий опис

Максименко Ольга Володимирівна. Моделі та методи ризик-орієнтованого підходу, що забезпечують вірогідність результатів розрахунку основних показників проекту : дис... канд. техн. наук: 05.13.22 / Національний аерокосмічний ун-т ім. М.Є.Жуковського "Харківський авіаційний ін-т". - Х., 2005.

Максименко О.В. Моделі та методи ризик-орієнтованого підходу, що забезпечують вірогідність розрахунку основних показників проекту. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 управління проектами та програмами. Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут”, Харків, 2005.
Дисертація присвячена питанням дослідження ризиків в проектах створення нової техніки шляхом забезпечення вірогідності результатів проектного аналізу.
Науковими результатами є: метод вибору способів розрахунку основних показників проектів створення нової техніки та забезпечення вірогідності результатів проектного аналізу; методи ідентифікації, кількісної оцінки та управління ризиком отримання неточних результатів проектного аналізу; аналітичні моделі помилок основних показників проектів; продукційні моделі вибору способів розрахунку основних показників проектів створення нової техніки; прикладна інформаційна технологія підтримки прийняття рішень стосовно процесу проектного аналізу створення нової техніки.
Розроблений комплекс моделей та методів забезпечує підвищення ефективності й обгрунтованості прийняття рішень відносно вибору методів проектного аналізу.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й отримане нове рішення актуальної наукової задачі вибору та обґрунтування способів розрахунку основних показників проектів створення нової техніки, яке спрямоване на забезпечення вірогідності результатів, що одержуються. У роботі вирішено наступні задачі:
1. Проаналізовано сучасні способи розрахунку основних показників проектів створення нової техніки, що дозволило сформулювати вимоги, які різні методи пред'являють до якості вихідної інформації та виявити причини невірогідності результатів проектного аналізу.
2. Сформовано критерії для оцінки якості (повноти й вірогідності) вихідної інформації. На основі статистичних, аналітичних та експертних моделей та методів розроблено підхід оцінювання якості вихідних даних. Шляхом визначення відповідності складу та змісту проектної документації нормативним вимогам і вимогам, встановленим замовником, оцінюється повнота інформації.
3. На основі продукційних моделей знань розроблено метод вибору способів розрахунку основних показників проекту та забезпечення вірогідності результатів проектного аналізу при створенні нової техніки, що відповідає конкретній стадії проектування та наявної на цій стадії інформації. Створено продукційну модель для вибору способу оцінки витрат на створення нової техніки, що може застосовуватися у проектному аналізі. Це дозволило підвищити ефективність рішень, що приймаються у процесі проектного аналізу, скоротити строки його проведення, уникнути зайвих економічних витрат.
4. Розроблено методи ідентифікації, кількісної оцінки та управління ризиком отримання неточних результатів проектного аналізу, які дозволили окрім аналізу можливих втрат, виявити причини та фактори ризику, передбачити несприятливі ситуації і виробити заходи для їх запобігання.
5. На основі розроблених методів та моделей створено прикладну інформаційну технологію підтримки прийняття рішень, що дозволяє забезпечити вірогідність результатів проектного аналізу при створенні нової техніки.
6. Наукові результати застосовано на практиці. Прикладна інформаційна технологія підтримки прийняття рішень реалізована у вигляді програмного продукту. За допомогою прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень проаналізовано результати проектного аналізу при створенні нової техніки на декількох підприємствах України. Застосування прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень дозволило знизити ризик прийняття помилкових рішень і зменшити величину резервного фонду на покриття витрат, пов'язаних з можливими помилками проектного аналізу, завдяки чому були вивільнені оборотні кошти.