Малоног Катерина Петрівна. Гігієнічна оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря міста з розвинутою хімічною промисловістю

Короткий опис

Малоног Катерина Петрівна. Гігієнічна оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря міста з розвинутою хімічною промисловістю : дис... канд. біол. наук: 14.02.01 / Черкаський держ. технологічний ун-т. — Черкаси, 2007. — 192арк. — Бібліогр.: арк. 147-165.

Малоног К.П.Гігієнічна оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря міста з розвинутою хімічною промисловістю. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна (біологічні науки). ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2007.
Вперше на Україні проведено масштабне дослідження з гігієнічної оцінки канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров’я населення міста, обумовлених впливом забруднюючих атмосферне повітря хімічних речовин. Проведена робота дозволила дати кількісну та якісну оцінку впливу аерогенних забруднювачів на здоров’я населення та зробити здоров’я елементом керування. Встановлено зв’язок між розрахованими рівнями ризиків та захворюваністю населення досліджуваного міста. На основі проведеної роботи сформульовано пропозиції щодо використання методології оцінки ризику в роботі санітарно-епідеміологічної та екологічної служб. На прикладі гігієнічної оцінки вмісту в атмосферному повітрі хімічних речовин показано більшу інформативність показників ризику у порівнянні з ГДК.

У роботі вирішено актуальне наукове завдання на основі застосування методології оцінки ризику проведено гігієнічну оцінку неканцерогенного та канцерогенного ризиків для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря міста з розвинутою хімічною промисловістю (на прикладі м. Черкаси), що дало змогу дати кількісну та якісну оцінку впливу аерогенних забруднювачів на здоров’я населення та зробити здоров’я елементом керування.
1. На підставі проведених досліджень визначено стабільне забруднення атмосферного повітря м. Черкаси широким спектром хімічних сполук, концентрації яких перевищують середньорічні: аміак (1,756,5 ГДК), діоксид азоту (2,155,0 ГДК), діоксид сірки (2,0 ГДК), оксид вуглецю (2,24,8 ГДК), сірководень (1,6 ГДК), сірковуглець (3,07,0 ГДК), формальдегід (10,012,3 ГДК), бензол (1,9 ГДК), бенз(а)пірен (1,05 ГДК), свинець (1,1 ГДК).
2. Установлено нерівномірний характер забруднення атмосферного повітря на території міста. Найбільш високі концентрації хімічних сполук спостерігаються на території Промислового, найнижчі на території Дніпровського району.
3. За встановленою величиною коефіцієнтів неканцерогенної небезпеки щодо ризику для здоров’я населення м. Черкаси токсичні речовини розподіляються наступним чином: формальдегід (HQ=12,3-10,0) > сірководень (HQ=13,0-1,0) > діоксид азоту (HQ=4,5-2,1) > оксид вуглецю (HQ=2,92-1,33) > аміак (HQ=2,6-1,4) > діоксид сірки (HQ=1,1).
За ступенем сумарного неканцерогенного ризику для здоров’я, що зазнає населення, райони міста розподіляються наступним чином: Промисловий (НІ=35,55) > Дніпровський (НІ=18,52) > Центральний (НІ=18,12) > Південно-західний (НІ=17,14).
4. Канцерогенний ризик для здоров’я населення м. Черкаси обумовлений, в першу чергу, забрудненням атмосферного повітря бензолом, формальдегідом та хромом (VI) і в меншій мірі свинцем та бенз(а)піреном.
Більшого популяційного канцерогенного ризику зазнає населення, що проживає в Центральному та Південно-західному районах, і суттєво меншого - в Дніпровському та Промисловому.
5. На прикладі гігієнічної оцінки вмісту в атмосферному повітрі хрому (VI) показано більшу інформативність показників ризику у порівнянні з ГДК. Незважаючи на те, що концентрація цієї сполуки в атмосферному повітрі міста не перевищує ГДК (установлену за критерієм токсичної дії), вона дає суттєвий внесок у формування індивідуального канцерогенного ризику для населення міста (3,4 - 4,0Ч10-4).
6. Установлено залежність між рівнем неканцерогенного ризику та показниками захворюваності населення в місті: із збільшенням індексу неканцерогенної небезпеки збільшується показник захворюваності.
7. Кореляційний аналіз даних про рівні канцерогенних та неканцерогенних ризиків для здоров’я та закономірностей формування патології у населення м. Черкаси дозволив встановити наявність достовірного (р<0,05) прямого сильного кореляційного зв’язку (rху=+0,961+0,996) між цими явищами.
8. Результати проведеної роботи показали ефективність застосування в гігієнічних дослідженнях методології оцінки ризику для здоров’я населення від забруднювачів навколишнього середовища, що сприятиме реалізації положень Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.06 № 182 „Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу”.
9. Сформульовано пропозиції для міської санітарно-епідеміологічної станції щодо моніторингових спостережень за вмістом пріоритетних сполук і проведення заходів із зменшення їх концентрацій в атмосферному повітрі міста як основи профілактики захворюваності населення, обумовленої екологічними чинниками.