Маляревський Павло Юрійович. Моделювання ішемічного ушкодження мозку на органотиповій культурі гіпокампу та вивчення нейропротекторної дії L-фенілаланіну

Короткий опис

Маляревський Павло Юрійович. Моделювання ішемічного ушкодження мозку на органотиповій культурі гіпокампу та вивчення нейропротекторної дії L-фенілаланіну : Дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / НАН України; Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 125арк. — Бібліогр.: арк. 106-125.

Маляревський П.Ю. Моделювання ішемічного ушкодження мозку на органотиповій культурі гіпокампу та вивчення нейропротекторної дії L-фенілаланіну. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04. патологічна фізіологія. Інститут фізіології
ім.О.О.Богомольця НАН України, Київ 2006.
Дисертація присвячена розробці моделі ішемічного ушкодження мозку на органотиповій культурі гіпокампу та пошуку нових ефективних засобів нейропротекції. Відомо, що ароматичні амінокислоти, а саме L-фенілаланін, має виражену нейропротективну дію, але механізми цієї дії вивчені недостатньо. Ми досліджували вплив L-фенілаланіну на життєздатність та морфологію СА1 нейронів культивованих зрізів гіпокампу в умовах експериментально викликаної ішемії. Проведена морфо-функціональна оцінка культивованих зрізів після киснево-глюкозної депривації (КГД) різної тривалості через 1, 4 і 24 години. Для тестування L-фенілаланіну була обрана короткотривала (10 хв.) КГД з часом спостереження 1 та 4 години. L-фенілаланін (100 мкМ) був присутнім у культуральному середовищі за 30 хв. до КГД, під час КГД та протягом реоксигенації. Оцінювали життєздатність клітин культивованих зрізів гіпокампа та морфологію нейронів СА1 зоні. Результати показали, що додавання L-фенілаланіну суттєво підвищувало життєздатність клітин, та зменшувало морфологічні ознаки ішемічного ушкодження. Таким чином, L-фенілаланін має протективну дію в умовах експериментально викликаної ішемії, що припускає потенційну можливість використання ароматичних амінокислот у медичній практиці з метою запобігання ішемічних ушкоджень мозку.

В дисертаційній роботі короткотривала киснево-глюкозна депривація була використана для моделювання ішемічного ушкодження мозку на органотиповій культурі гіпокампа. Ця модель застосовувалась для дослідження особливостей розвитку та механізмів ураження нервових клітин, а також для тестування нейропротекторних властивостей L-фенілаланіну.

На підставі аналізу морфо-функціональних змін нервових клітин органотипової культури гіпокампу в умовах киснево-глюкозної депривації за допомогою оцінки життєздатності зрізів (за рівнем цитозольного ферменту лактат-дегідрогенази у культуральному середовищі та забарвленням зрізів трипановим синім) та морфологічних змін СА1 нейронів гіпокампу (світлова мікроскопія) встановлено залежність життєздатності нейронів культивованих зрізів гіпокампу від тривалості киснево-глюкозної депривації та часу, що минає з моменту її припинення.
З’ясовано, що короткотривала (10 хвилин) киснево-глюкозна депривація є найбільш слушною для вивчення особливостей і механізмів ішемічного ушкодження нервової тканини при дефіциті кисню і глюкози та для виявлення нейропротекторної дії L-фенілаланіну.
Встановлено, що в умовах короткотривалої киснево-глюкозної депривації, ушкодження клітин культивованих зрізів гіпокампу пов’язане, як з глутаматною ексайтотоксичністю, так і з дією вільних радикалів.
Показано, що L-фенілаланін, у використаній концентрації, має виражену нейропротекторну дію в умовах моделювання ішемічного ушкодження на органотиповій культурі гіпокампу при додаванні його як за 30 хвилин до киснево-глюкозної депривації, так і при його введенні у культуральне середовище під час або відразу після киснево-глюкозної депривації.
Встановлено, що в умовах киснево-глюкозної депривації L-фенілаланін здійснює свій нейропротекторний вплив, частково через конкурентне зв’язування глутаматних рецепторів, а частково завдяки антиоксидантним властивостям.