Мазченко Віталій Феодосійович. Особливості соматичного й функціонального розвитку підлітків у періоді статевого дозрівання




  • скачать файл:
  • Назва:
  • Мазченко Віталій Феодосійович. Особливості соматичного й функціонального розвитку підлітків у періоді статевого дозрівання
  • Альтернативное название:
  • Мазченко Виталий Феодосиевич. Особенности соматического и функционального развития подростков в периоде полового созревания
  • Кількість сторінок:
  • 378
  • ВНЗ:
  • Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця
  • Рік захисту:
  • 2007
  • Короткий опис:
  • Мазченко Віталій Феодосійович. Особливості соматичного й функціонального розвитку підлітків у періоді статевого дозрівання : дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2007. — 378арк. — Бібліогр.: арк. 166-190.








    Мазченко В.Ф. Особливості соматичного і функціонального розвитку підлітків в періоді статевого дозрівання. Рукопис.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2007.
    Дисертацію присвячено питанням будови тіла підлітків, яка порівнювалась з соматичним статусом дорослих людей юнацького віку (17-21 років), віковій динаміці показників функціонування кардіореспіраторної й мязової систем та статевого розвитку хлопчиків і дівчаток підліткового віку. Будова тіла підлітків вивчалась за 52 антропометричними параметрами для визначення ступеня вікового розвитку ознак використаний метод їх пропорційної ідентифікації з розмірами юнацького віку. Для стандартизації вікових норм маси тіла визначався масо-об’ємний індекс, об’єм тіла визначався у формі куба, за значеннями дев’яти діаметрів тіла. Компонентний склад маси тіла вираховували за формулами Я. Матейка (1921). Визначення конституціональних типів проведено методом плечо-ростового індексу (Шевкуненко, Геселевич, 1935), встановлені закономірності змін розподілу соматичних типів протягом підліткового періоду. Вікова динаміка функціональних ознак вивчалась за 7 параметрами. Встановлено зниження працездатності в періодах найбільшої активності ростових процесів, особливо у хлопчиків доліхоморфного типу статури. Розробленні стандарти статевого дозрівання хлопчиків і дівчаток підліткового віку. Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити силу і направленість зв’язків між антропометричними, функціональними параметрами і показниками статевого розвитку підлітків.












    У дисертації подано нове вирішення наукового завдання щодо вивчення динаміки соматичних і функціональних змін людини в підлітковому періоді розвитку. Вперше виконано дослідження фізичного розвитку підлітків за 52 соматометричними ознаками в пропорційному порівнянні з параметрами юнацького віку, функціональними показниками і ступенем статевого дозрівання, описана їх вікова динаміка й кореляційні взаємозв’язки. Визначені нормативні вікові стандарти соматичного, функціонального і статевого розвитку підлітків.
    1. Дефіцит маси тіла підлітків, який за визначеним масо-об’ємним індексом у 12 років складає у хлопчиків 7,8-8,3%, а у дівчаток 5,0-5,4%, зникає внаслідок прискорення накопичення маси тіла в періоді статевого дозрівання. У підлітковому періоді у хлопчиків збільшується питома маса м’язової тканини (з 32,3-32,5 до 44,0-44,2%) і зменшується частка підшкірного жиру (з 19,1-19,3 до 13,8-13,9%), а в дівчаток збільшення м’язового (з 32,0-32,2 до 17,1-17,3%) і жирового компонентів (з 20,4-20,6 до 24,3-24,5%) супроводжується зменшенням питомої маси кісткової тканини (з 18,5-18,7 до 15,5-15,7%).
    2. Середній приріст довжини тіла, який в підлітковому віці у хлопчиків складає 24,5-24,7 см, а в дівчаток 9,0-9,2 см, забезпечується в основному за рахунок збільшення нижньої кінцівки, менше тулуба й шиї і зовсім незначно голови. Максимальний приріст довжини тіла у хлопчиків і дівчаток спостерігається, відповідно, у періодах з 13 до 14 років (7,2-7,4 см/рік) і з 12 до 13 років (4,1-4,2 см/рік).
    3. Протягом підліткового періоду головний показник, який у хлопчиків і дівчаток відповідає брахікефалії, збільшується, відповідно, з 84,0-84,1 до 84,4-84,6% і з 84,2-84,3 до 86,2-86,4%. Лицевий показник у хлопчиків, збільшуючись з 85,0-85,1% у 12 років до 87,1-87,2% в юнацькому віці, знаходиться в межах, які відповідають мезопрозопії, а у дівчаток лептопрозопії (87,1-88,2%). На початку підліткового періоду тулуб у хлопчиків і дівчаток пропорційно зменшений, відповідно, на 2,8-2,9 і 2,2-2,4%, шия на 3,3-3,4 і 2,0-2,2%, грудна клітка за поперечним розміром на 2,5-2,6 і 1,7-1,8%, за сагітальним збільшена на 3,4-3,5 і 1,4-1,5%. У поздовжньому й поперечному напрямку з усіх сегментів кінцівок найбільш швидко розвиваються дистальні сегменти. На початку підліткового періоду стегно й гомілка пропорційно збільшені за шириною. Дівчатка переважають хлопчиків за товщиною шкірно-жирових складок. У дівчаток підшкірний жир розподіляється трункофугально, у хлопчиків рівномірно.
    4. За даними середніх значень плечо-ростового індексу в 12-13 років у дівчаток і в 13-14 років у хлопчиків спостерігається граціалізація соматичної статури підлітків, яка зникає в процесі подальшого пубертатного розвитку. У хлопчиків у 12-14 років значення індексу знаходиться в межах 0,2023-0,2027, а з 15 років починає збільшуватись до 0,2073±0,0017 в юнацькому віці. У дівчаток індекс Башкірова в 12-13 років складає 0,2043-0,2046, а в юнацькому віці 0,2078±0,0024.
    5. У дівчаток початкові рівні розвитку молочної залози спостерігаються в 9 років, волосся в пахвинній ділянці в 11 років, волосся в пахвовій ділянці у 12 років. Перші менструації з’являються в 11 років, середній вік появи першої менструації у 13 років. У хлопчиків волосся в пахвинній ділянці починає з’являтися в 11 років, в пахвовій в 12 років. У групах підлітків одного віку хлопчики і дівчатка з високими рівнями статевого розвитку мають більші розміри тіла. Більш раннє статеве дозрівання властиве для хлопчиків і дівчаток брахіморфного типу статури.
    6. Індекс Руф’є, який в 12 років у хлопчиків і дівчаток становить, відповідно, 9,7±0,2 і 9,8±0,2 підвищується до 11,9±0,3 в 14 років і 11,4±0,3 в 15 років у хлопчиків і до 11,0±0,3 в 13 років у дівчаток, що свідчить про зниження фізичної працездатності в цьому віці. Підвищення індексу супроводжується переважним підвищенням ЧСС за останні 15 секунд першої хвилини відновлення. До зниження працездатності схильні підлітки з ознаками доліхоморфності і більш низьким рівнем розвитку вторинних статевих ознак.
    7. Життєва ємність легенів, яка у хлопчиків і дівчаток у 12 років складає, відповідно, 2,5±0,1 і 2,7±0,1 л, максимально додає, відповідно, з 14 до 15 років (на 0,6-0,8 л) і з 13 до 14 років (на 0,4,-0,5 л). Значення показника життєвої ємності легенів у юнаків та дівчат 17-21 року дорівнює, відповідно, 4,7±0,1 і 4,1±0,1 л. Сила стиснення кисті на правій і лівій руці в 12 років складає, відповідно, 25,6±0,4 і 20,6±0,4 кг у хлопчиків, 27,3±0,4 і 20,8±0,4 кг у дівчаток. Максимальний приріст показника динамометрії правої і лівої кисті у хлопчиків відбувається в періоді з 14 до 15 років (відповідно, 7,2-7,3 і 7,4-7,5 кг), у дівчаток з 13 до 14 років (відповідно, 3,0-3,2 і 4,3-4,4 кг).
  • Список літератури:
  • -
  • Стоимость доставки:
  • 125.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА