Мазур Наталія Анатоліївна Соціально-економічні проблеми трудового потенціалу аграрного сектора економіки регіону

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Мазур Наталія Анатоліївна

УДК 631.158: 331.522.4

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ
ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.02. Економіка сільського господарства і АПК

Науковий керівник доктор економічних
наук, професор,
академік УААН
Тринько Роман
Іванович

Львів - 2002

ЗМІСТ
ВСТУП ... 3
РОЗДІЛ 1. наукові основи формування трудового потенціалу села
1.1. Соціально-економічна сутність категорії трудовий потенціал” ................9
1.2. Кількісні та якісні параметри, класифікація трудового потенціалу; методика дослідження ......................................................................................................... 25
1.3. Особливості формування та розвитку трудового потенціалу села .............. 36
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 .. 46
РОЗДІЛ 2. Особливості формування трудового потенціалу в аграрному секторі економіки Хмельницької області
2.1. Соціально-демографічна ситуація та її вплив на формування трудового потенціалу .. 48
2.2. Трудовий потенціал села: його склад, розподіл та використання ...................77
2.3. Соціально-економічні фактори розвитку трудового потенціалу .................. 98
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .... 112
РОЗДІЛ 3. Перспективи оздоровлення соціально-економічної ситуації як фактор розвитку трудового потенціалу аграрного сектора
3.1. Соціально-економічне самовизначення молоді як передумова формування трудового потенціалу ...................................................... 115
3.2. Формування ринку робочої сили в умовах аграрного підприємництва та оздоровлення соціально-економічного середовища ........................................ 125
3.3. Прогноз чисельності сільського населення і формування на її основі системи зайнятості та розвитку соціальної сфери ................. 147
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ... 157
ВИСНОВКИ ........................................................................ 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ..... 167
ДОДАТКИ ........................................................................... 181

ВСТУП

В Україні 90-ті роки ознаменувались загостренням проблем людського розвитку загалом і відтворення трудового потенціалу, як одного з його індикаторів, зокрема. Складовими цього процесу є постійне зубожіння народу, зростання безробіття у всіх його формах, деградація кадрового потенціалу, наростання депопуляції.
Наукова актуальність і практичне значення дослідження безпосередньо диктуються своєрідністю сучасної економічної ситуації. Еволюція економічних відносин від планово-командного стану до вільного ринкового підприємництва ставить перед наукою завдання нового осмислення питань теорії і практики формування і розвитку людини і сукупності її здібностей, потреб, інтересів, життєвих цілей та орієнтацій, їх ефективної реалізації, аналізу соціально-економічних передумов і закономірностей формування трудового потенціалу, умов залучення і повного використання всіх можливостей людського фактора, їх впливу на ефективність народного господарства.
У світлі цих завдань і вимог виконана дана робота. Стержнем дослідження соціально-економічних закономірностей формування трудового потенціалу є концепція, яка покликана пояснити методологічні основи визначення як трудового потенціалу, так і механізму його відтворення, з одного боку, та зміни основних напрямків удосконалення умов реалізації трудового потенціалу і трансформацію стратегії зайнятості з іншого.
Щоб побудувати соціально орієнтовану економіку на нових підвалинах, потрібні насамперед глибокі знання потенціалу працівників, суб’єктів господарювання. Потрібна нова концепція зайнятості, ефективного відтворення трудового потенціалу, яка, пропонуючи розв’язання загальних питань формування і ефективного використання трудового потенціалу, в той же час дає можливість керувати цим процесом у кожному регіоні з урахуванням його особливостей, а також в кожному трудовому колективі самостійно обирати шляхи розв’язання конкретних завдань.
Треба добре усвідомити, що ринок починається з людини і створюється для того, щоб люди мали повну свободу підприємництва, господарського розкріпачення і реалізації інтересів. Поруч із соціальним захистом ринок оцінить індивідуально конкретну працю кожного і забезпечить йому умови відповідно до творчого пошуку і якості праці.
Актуальність теми. Найважливішою соціально-економічною категорією, що характеризує можливості суспільства і слугує інтегральною оцінкою діяльності людини, пов’язаної зі сферою праці, є трудовий потенціал. Сучасний стан і перспективи cоціально-економічного відтворення сільського населення та його трудового потенціалу в Хмельницькій області зумовили актуальність проблеми розвитку трудового потенціалу і необхідність поглибленого дослідження його формування.
Ключові питання трудового потенціалу, трудових ресурсів досліджені у численних роботах вчених економістів-аграрників. Великий внесок у розробку цієї проблеми зробили відомі вчені С.І. Пирожков, О.А. Бугуцький, В.С. Дієсперов, О.І.Здоровцов; останнім часом проблема трудового потенціалу, його розвитку і відтворення займає значне місце в працях Д.П. Богині, Г.І. Купалової, І.А. Маслової, П.Т. Саблука, К.І. Якуби, Е.М. Лібанової, Р.І. Тринька, А.М. Уманського, В.С. Стешенко. Більшість робіт, присвячених соціально-економічним закономірностям формування трудового потенціалу, є, на наш погляд, відображенням однобічного вирішення проблеми. Часто робиться спроба виробити механізм удосконалення умов формування трудового потенціалу без з’ясування суті цього поняття, без належного вияву закономірностей і особливостей їх розвитку в умовах переходу України до ринкових відносин. Багато з опублікованих досліджень присвячено тільки біолого-демографічним чи виробничо-трудовим аспектам трудового потенціалу, а також аналізові взаємозв’язків категорій: сукупна робоча сила і особистий фактор виробництва, трудові ресурси і трудовий потенціал, сукупний працівник суспільства і людський фактор економічного розвитку та ін. Однак подібний аналіз проблеми не вичерпує. Найменше досліджені суть і поняття умов відтворення трудового потенціалу, особливості їх формування в сільському господарстві. Тому вивчення даної проблеми, осягнення методологічних принципів аналізу, виявлення шляхів і методів формування трудового потенціалу стають визначальними для становлення ринкової економіки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематики планів наукових досліджень кафедри статистики і аналізу Львівського державного аграрного університету Аналіз та прогнозування тенденцій соціально-економічного розвитку в умовах багатоукладності аграрної економіки” (номер державної реєстрації 0193U023691). Дисертаційне дослідження проведене автором на виконанння основних напрямів державної політики розвитку трудового потенціалу і відповідає Державній програмі розвитку трудового потенціалу в Україні на 2000-2010 рр., що розроблена згідно Указу Президента України Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року” від 19 серпня 1999 року.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення, поглиблення та розробка теоретичних і методичних питань стану та розвитку соціально-економічного середовища, його взаємозв’язку та впливу на формування трудового потенціалу аграрного сектора; а також розробка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів удосконалення та оздоровлення соціально-економічних умов та їх впливу на формування трудового потенціалу.
Досягнення поставленої мети вимагає розв’язання наступних завдань:
- узагальнити теоретичні підходи у визначенні соціально-економічної сутності категорії трудовий потенціал”;
- здійснити системний аналіз сучасного стану соціально-економічного середовища, його взаємозв’язку з проблемою формування та відтворення трудового потенціалу;
- з’ясувати суть умов розвитку трудового потенціалу та проаналізувати особливості їх формування в сільському господарстві;
- визначити основні напрямки підвищення ефективності формування і використання трудового потенціалу в умовах переходу до ринку;
- обґрунтувати інтегральний показник розвитку соціальної сфери як вирішального середовища розвитку трудового потенціалу;
- розкрити соціально-економічні аспекти формування трудового потенціалу сільської молоді;
- розробити прогноз чисельності трудового потенціалу Хмельницької області як базу формування соціально-економічного середовища та відтворення трудового потенціалу, обґрунтувавши модель розвитку об’єкта на перспективу.
Об’єктом дослідження вибрано соціально-економічне середовище функціонування, формування та відтворення трудового потенціалу аграрного сектора економіки, особливості територіальної організації системи зайнятості у взаємозв’язку з розвитком різних форм власності та підприємництва на рівні регіону, представленого Хмельницькою областю.
Предметом дослідження є теоретично-методичні та прикладні аспекти компплексної оцінки соціально-економічного середовища та його вплив на формування і використання трудового потенціалу аграрного сектора економіки.
Методи дослідження. З метою вивчення формування трудового потенціалу села залежно від мети і наявної інформації в роботі застосовані прийоми порівняння, рядів динаміки, індексний, кореляційно-регресійний аналіз, групування, балансовий, графічний методи та інші. У роботі часто застосовувався спосіб порівняння при зіставленні показників різних районів, років, при порівнянні із середньообласними показниками. Серед інших в роботі використовувався спосіб середніх і відносних величин для визначення цілої низки показників, монографічний спосіб для детальнішого вивчення стану формування трудового потенціалу в районах даного регіону.
Використовувався також такий важливий спосіб вибіркового спостереження, як анкетування, для вивчення впливу суб’єктивних чинників на формування трудового потенціалу села.
Вивчення тенденції розвитку явищ в часі забезпечується застосуванням рядів динаміки.
При складанні прогнозів сільської зайнятості у роботі використовувався балансовий спосіб для співставлення наявності трудових ресурсів і потреби в них. При складанні прогнозу чисельності сільського населення регіону використаний метод екстраполяції, оснований на способі найменших квадратів, а також метод зсуву віку.
Наочне відображення динаміки, структури явищ тощо забезпечує графічний прийом аналізу, який включає графіки, діаграми тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором:
- розкрито та конкретизовано поняття трудового потенціалу регіону, його структури в умовах становлення ринкових відносин;
- узагальнено і вдосконалено методичні підходи до оцінки трудового потенціалу АПК, сільського господарства і села;
- здійснено оцінку основних тенденцій і перспектив соціально-демографічного розвитку трудового потенціалу регіону та впливу соціально-економічних, організаційно-технічних та інших факторів на формування та використання трудового потенціалу на етапі переходу до ринкових відносин;
- обґрунтувано основні параметри організації і функціонування ринку праці;
- вперше розроблено інтегральний показник розвитку соціальної сфери та проведено оцінку його вливу на соціально-економічний розвиток регіону;
- визначено вартість відтворення робочої сили в аграрній сфері економіки;
- розкрито соціально-економічні аспекти формування трудового потенціалу сільської молоді;
- розроблено та обґрунтувано модель перспективної оцінки трудового потенціалу регіону за різними варіантами розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють основу для вирішення проблем формування і функціонування ринку праці на селі. Теоретичні і науково-методичні висновки дисертації можуть бути використані для вдосконалення наукових основ територіального управління і прогнозування, складення схем і проектів планування трудових ресурсів, для соціально-економічного вивчення інших регіонів України. Конкретні рекомендації, спрямовані на поліпшення формування трудового потенціалу, передані Головному управлінню сільського господарства і продовольства Хмельницької обласної державної адміністрації та Хмельницькому обласному центру зайнятості населення для їх практичного використання.
Особистий внесок здобувача. В дисертації висвітлені ідеї та розробки, що належать особисто її автору. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, які сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Вони написані одноосібно їх автором і відображають його конкретний особистий внесок у розвиток економіки сільського господарства як підгалузі економічної науки.
Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового дослідження викладені на ряді звітних наукових конференцій у Львівському державному аграрному університеті та Подільській державній аграрно-технічній академії (1999-2001 рр.), конференції молодих вчених-економістів в ІАЕ УААН (м.Київ).
Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 5 статтей у збірниках наукових праць та матеріалах конференції в ІАЕ УААН загальним обсягом 1,4 друкованих аркушів, написані автором одноосібно.
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 206 сторінках комп’ютерного тексту. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, пропозицій, списку використаної літератури (172 позиції), додатків, ілюстрована 37 таблицями, 7 рисунками. Загальний обсяг дисертації - 157 сторінок.

Список використанИХ літературНиХ ДЖЕРЕЛ

1.

Конституція України. К.: Українська правнича фундація, 1996. 64 с.

2.

Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. К.: Праця, 1994. 164 с.

3.

Про зайнятість населення: Закон Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. - №14. С. 361-375.

4.

Про порядок введення в дію Закону УРСР Про зайнятість населення”: Постанова Верховної Ради УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. - №14. С. 375-376.

5.

Про пенсійне забезпечення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 1992. - № 3. С. 42-70.

6.

Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 1998. - № 25. С. 442-448.

7.

Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України // Агро компас. 2000. - № 1. С.14-15.

8.

Указ Президента України "Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості" від 19 березня 1999 р. № 262/99 // Збірник Указів Президента України. - Вип. 1 /січень-березень 1999 р./. - К., 1999. - С. 247.

9.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. На сучасному етапі розвитку сільського господарства ставляться нові вимоги до формування і використання трудового потенціалу, виникає необхідність створення дійових стимулів і механізмів активізації потенціалу особистості і суспільної праці. Вивчення трудового потенціалу як багатогранної соціально-економічної категорії дозволяє: по-перше, більш повно показати формування працівника нового типу, адекватного ступеню розвитку ринкових відносин в аграрному секторі економіки, здатного адаптуватися з найменшими витратами до умов вільного працевлаштування і ринку праці, і по-друге, здійснювати розробку проблем економіки праці в умовах послідовної трансформації планово-адміністративної економіки в соціально-ринкову.
2. Структурно-динамічні зрушення чисельності сільського населення Хмельниччини, як і України в цілому, відбуваються в двох протилежних напрямках: з одного боку, зменшується кількість дітей, підлітків та осіб працездатного віку, з іншого зростає кількість пенсіонерів віком 70 років і старше. Отже, сільське населення регіону старіє, звужуються демографічні передумови демовідтворювальних процесів. До того ж темпи цих динамічних зрушень протягом досліджуваного періоду набули стабільного, тенденційного характеру.
Якщо раніше основною загрозою існування села був відплив жіночої молоді, то тепер скорочення демогенеративної функції жінок фертильного віку внаслідок зниження життєвого рівня селян. Це соціально тривожне явище може мати трагічні наслідки щодо природного відтворення сільського населення зони, його трудового потенціалу, збереження і відродження українського села.
3. У досліджуваному регіоні досить великий відсоток припадає на населення старше працездатного віку (в середньому 35 %), працездатне займає в структурі 47 % і населення молодше працездатного віку 18 %, що характеризує дану вікову структуру як досить несприятливу для подальшого формування трудового потенціалу досліджуваної зони. Збільшення частки середньовікової категорії знижує ефективність робочої сили та її гнучкість, що в свою чергу ускладнює можливості її географічної та професійної адаптації. Крім того, прогресивне зменшення числа молодого населення, яке характерне для досліджуваного регіону, призводить до погіршення трудового забезпечення такої галузі, як сільське господарство, адже молодь більш схильна до зміни роботи, а також має можливість проявити свої трудові здібності в нових галузях, що пропонують вищі рівні зарплати та кращі умови праці.
Протягом досліджуваного періоду (останнього десятиріччя) демографічні процеси в Хмельницькій області в цілому і її Придністров’ї зокрема, характеризувались різнонаправленими тенденціями. Аналіз динаміки показників народжуваності однозначно вказує на її зниження. І оскільки відтворення населення формує природні межі трудового потенціалу як у цілому, так і за статтю та віком, то відповідно до загальної тенденції демографічна структура трудового потенціалу також поступово еволюціонувала у бік погіршення, підкорюючись характеру впливу основних демографічних компонентів. Як наслідок, відзначаємо погіршення демографічної якості населення, втрати демографічного потенціалу, деформації у трудовому потенціалі регіону.
4. Для трудоресурсної ситуації ринку робочої сили на селі в області характерні такі негативні прояви:
- вузькоспеціалізована моногалузева структура зайнятості населення, домінування аграрної зайнятості, недостатній розвиток сфери прикладання праці поза сільськогосподарським виробництвом, низька професійно-галузева і територіальна мобільність населення;
- превалювання зайнятості у великих сільськогосподарських підприємствах, низькі темпи розвитку на селі нових форм господарювання, що не сприяє відродженню почуття власника і нової мотивації до праці;
- більш високий, порівняно з іншими галузями, вік працюючих, нераціонально висока питома вага зайнятості жінок у аграрній сфері;
- відсутність ефективної цілісної системи соціального захисту сільських трудівників, що забезпечувала б правові, матеріальні і соціальні гарантії їх захищеності у випадку вимушеного безробіття, банкрутства підприємства.
Одним із негативних моментів скорочення чисельності зайнятих у сільському господарстві є те, що переважна частина тих, хто залишає село, - освічена молодь.
5. За період 1996-2001 рр. чисельність працюючих в аграрній сфері Хмельниччини скоротилася на 2,4 тис. чол. (або на 0,6 %). Повільніші темпи загального зменшення чисельності трудових ресурсів села порівняно із скороченням зайнятого сільського населення працездатного віку пояснюється інтенсивним залученням до народного господарства працюючих пенсіонерів. Частка зайнятих в усіх сферах економічної діяльності сіл Хмельниччини зменшилась із 388,6 у 1995 році до 358,6 тис. чол. у 2001 році, що складає відповідно 97,4 % та 90,4 % всіх трудових ресурсів.
Головним фактором, що спричинив найбільший тиск на сільський ринок праці, став інтенсивний процес скорочення зайнятості сільського населення у сільському господарстві державних і колективних сільськогосподарських підприємств. Незважаючи на намагання позитивного реформування сільського господарства, результати залишаються невтішними як з точки зору обсягів виробництва, так і фінансових результатів господарювання.
6. Впродовж 1995-2001 рр. у Придністровській зоні загальна чисельність зареєстрованих безробітних зросла в 4,5 р., в тому числі безробітних жінок збільшилось на 924 чол. (в 4,2 рази), а молоді в 4,7 раз (!) більше. Підвищення цін у попередні роки призвело до погіршення структури та якості споживання населення. Реальна заробітна плата залишається на рівні, що не забезпечує обсягів споживання матеріальних благ, достатніх для відновлення фізичної та інтелектуальної здатності до праці. Зменшення рівня зайнятості населення, зростання рівня безробіття, низький рівень оплати праці та пенсійного забезпечення, заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат, що мають суто економічне підґрунтя, відсутність розвинутої системи страхування життєвих ризиків та адресної соціальної допомоги стали головними причинами виникнення та поширення бідності.
7. У соціальній сфері відбулися серйозні негативні зрушення. Серед них інтенсивне скорочення мережі об’єктів соціальної сфери, зокрема у малих і віддалених населених пунктах. Крім цього, занепадають підприємства і організації соціальної сфери, розміщені у районних центрах, внаслідок чого скорочується їх персонал, значну частину якого становлять сільські жителі маятникові мігранти. Скорочення кількості побутових підприємств пов’язане зі зниженням якості, значимості побутових послуг, а також із неспроможністю сільського населення регіону задовольнити свої потреби в побутовому обслуговуванні, що пов’язане з низьким життєвим рівнем. На низькому рівні в регіоні перебуває і сфера медичного обслуговування населення (у 36 населених пунктах досліджуваної зони (або 16,8 %) немає жодного лікарняного закладу).
Стан і перспективи відтворення сільського населення області можна охарактеризувати як незадовільні. Визначальна залежність демографічного розвитку від стану справ в економіці проявляється в тому, що нормалізація становища може відбутися лише за умови докорінних позитивних зрушень в економіці, завдяки яким рівень життя населення стабілізується і почне зростати.
8. На підставі всебічного аналізу показників народжуваності, смертності та міграції населення, чинників, що їх зумовлюють в сучасних умовах і визначатимуть у перспективі залежно від характеру реалізації соціально-економічної політики в країні, розроблений прогноз дозволяє оцінити демографічні параметри українського села Хмельниччини у найближчому 10-річному періоді. Згідно з середнім варіантом зазначеного прогнозу чисельність сільського населення Хмельницької області у 2010 році досягне 560 тис. чол., а надлишок трудових ресурсів складатиме 12 тис. осіб.
9. Подолання кризових явищ в демографічному розвитку українського селянства диктує об'єктивну необхідність розроб­лення та реалізації соціально-економічних заходів, спрямованих на оздоровлення демографічної ситуації в сільській місцевості, сукупність яких складає механізм прямого і опосередкованого регулювання демографічними процесами. Ці заходи повинні бути пов'язані із системою соціальних гарантій і соціального захисту сільського населення та працівників агропромислового комплек­су. Умовно їх можна розділити на два основні блоки:
а) Заходи щодо оздоровлення демографічної ситуації в сіль­ській місцевості та поліпшення соціального становища селян:
- сприяти формуванню сільської родини шляхом надання молодим сім'ям, що працюють в сільському господарстві, без­коштовного та кредитного житла котеджного типу. Для цього необхідно створити фонд спеціального призначення для будівництва такого житла;
- розробити пакет законодавчих актів (Верховною Радою та Кабінетом Міністрів) щодо розширення сфери прикладання праці селян шляхом збереження старих та створення нових робочих місць у сільській місцевості за рахунок розвитку соціальної інфраструктури села, підприємництва, сіль­ського туризму тощо;
- Верховній Раді у законодавчих актах щодо реформування соціальної ін­фраструктури села передбачити заборону скорочення в сільській місцевості лікарень, поліклінік, ФАПів, акушерських пунктів і пологових будинків, а також дошкільних дитячих закладів, за­гальноосвітніх шкіл, об'єктів культури і спорту.
б) Заходи щодо поліпшення умов праці у сільському госпо­дарстві:
- Верховною Радою розробити пакет законодавчих актів щодо реалізації сіль­ськогосподарської продукції, які забезпечать гарантовану еконо­мічну вигоду для сільського господарства;
- розробити і впровадити у виробництво рекомендації щодо оплати праці в сільському господарстві, в яких передбачити га­рантований мінімальний рівень оплати за одиницю відпрацьова­ного часу;
- переглянути "Список виробництв, професій і робіт з тяж­кими і шкідливими умовами праці жінок" у напрямі зменшення норм гранично допустимих навантажень при піднятті і перемі­щенні важких речей вручну з урахуванням міжнародної практики і стандартів та розробити для жінок норми виробітку і розцінки на всі види робіт у рослинництві, тваринництві та інших галузях аграрної сфери АПК, що ґрунтуються на гранично допустимих навантаженнях жінок.
Враховуючи територіально-галузеві особливості де­мографічної політики в сільській місцевості, реалізація викладе­них вище пропозицій щодо оздоровлення тут демографічної си­туації та поліпшення соціального становища селян насамперед повинна ґрунтуватись на міцній економічній базі розвитку сіль­ського господарства і соціальному відродженні села на базі реального бюджету стосовно села і аграрного сектора, з тим щоб певною мі­рою оптимізувати це співвідношення. Оцінка існуючого співвід­ношення і наукове обґрунтування його оптимізації та реалізація через законодавчу систему значною мірою зменшили б податко­вий тиск на селян і поліпшили їх соціальне становище, у тому числі жінок, активізуючи механізм демографічної політики в сільській місцевості.
Соціальні перетворення слід спрямовувати на створення сприятливого соціального середовища для під­вищення престижності та мотивації праці, насамперед молоді, привабливих умов для проживання в сільській місцевості, призупинення руйнації об'єктів соціальної інфраструктури. Серед соціальних пріоритетів має бути також державна допомога селу.
10. Першочерговими кроками у забезпеченні продуктивної зайнятості сіль­ського населення мають бути:
а) розробка економічного механізму регулювання процесів трудової міг­рації в занепадаючих сільських районах, залучення робочої сили у підсобні виробництва і промисли, а також у галузі невиробничої сфери;
б) відродження гарантованої грошової оплати праці в сільському госпо­дарстві, визначення мінімальних погодинних гарантованих ставок та поетап­ного їх впровадження для різних категорій працюючих, зайнятих в різних формах господарювання, недопущення заборгованості по виплаті заробітної плати;
в) розробка Міністерствами аграрної політики, праці та со­ціального захисту, освіти України як складової частини до Національної програми зайнятості населення України програми реструктуризації зайнятості сільського населення, насамперед в аграр­ному секторі, та підготовки і перепідготовки, соціального захисту кадрів, що вивільнятимуться з нього. В ній необхідно передбачити заходи щодо пере­кваліфікації, збереження і стабілізації зайнятості працюючих, особливо ква­ліфікованих кадрів, при зміні власника, приватизації, банкрутстві сільськогос­подарських підприємств, зміні їх спеціалізації;
г) створення на селі додаткових високопрестижних робочих місць, насам­перед для молоді і жінок, у підсобних, переробних підприємствах, соціальній сфері, підтримка молодіжного підприємництва і фермерства. Розвиток ринкової інфраструктури, насамперед щодо маркетингової, заготівельно-збутової діяльності, інформаційного обслуговування виробників сільськогос­подарської продукції;
д) призупинення скорочення та закриття на селі об'єктів соціальної сфе­ри, зокрема установ охорони здоров'я, освіти, культури, побуту, дитячих дош­кільних закладів тощо, забезпечення гарантованого мінімуму соціального об­слуговування сільського населення, насамперед, в галузях охорони здоров'я, екологічної безпеки, освіти, культури; фінансування передбачених законо­давством заходів підтримки сільських забудовників;
е) виділення бюджетних асигнувань на фінансування державних капі­тальних вкладень у соціальну інфраструктуру села та відшкодування витрат господарств на утримання і будівництво її об'єктів відповідно до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві";
и) забезпечення збереження виробничого профілю в процесі привати­зації об'єктів торгівлі, громадського харчування та побуту, поліпшення діяль­ності заготівельно-збутових кооперативів на селі;
і) всебічна підтримка з боку державних і місцевих органів влади та са­моврядування (зокрема, пільгове кредитування) нових суб'єктів господарювання, зокрема малих та середніх комерційних підприємств, що надають сільському населенню різноманітні по­слуги;
ж) забезпечення сприятливої цінової і соціально-економічної політики, яка б усунула диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, створила умови для підвищення платоспроможного попиту населення, насамперед, на сільськогосподарську продукцію.
11. В перспективі головне соціально-економічне завдання полягатиме в створенні комплексу умов для "безболісного" переливу робочої сили з однієї сфери діяльності, галузі виробництва в іншу, насамперед з аграрної в неаграрні сфери, із суспільного у приватний сектор, від однієї структури зайнято­сті до іншої.
Необхідно вже зараз створювати соціально-економічні й правові умови для сприяння зайнятості молоді на селі, збільшення престижних, механізова­них робочих місць у галузях сільського господарства і соціальної інфраструк­тури відповідно до потреб села, організації оплачуваних громадських робіт, захисту від безробіття, державної підтримки міжгалузевої міграції робочої си­ли. Враховуючи сезонний характер сільськогосподарської праці, необхідно забезпечити умови для рівномірної зайнятості молоді протягом року.
12. З метою прискорення реалізації завдань щодо поліпшення зайнятості і упередження безробіття, підвищення рівня доходів на селі необхідно також прийняти ряд законодавчих актів, зокрема Закони України «Про сприяння за­йнятості випускників загальноосвітніх шкіл, професійних училищ, вищих навчальних закладів»; «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оплату праці». Це дозволить усунути залежність формування тарифної сітки (визначення міжпосадових, міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок, посадових окладів) від розміру мінімальної заробітної пла­ти.
На нашу думку, пропозиції, викладені в цій роботі, мають всі підстави для їх реалізації, оскільки розроблялись вони на основі оцінки реальних можливостей їх здійснення.

Список використаної літератури

1.

Конституція України. К.: Українська правнича фундація, 1996. 64 с.

2.

Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. К.: Праця, 1994. 164 с.

3.

Про зайнятість населення: Закон Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. - №14. С. 361-375.

4.

Про порядок введення в дію Закону УРСР Про зайнятість населення”: Постанова Верховної Ради УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. - №14. С. 375-376.

5.

Про пенсійне забезпечення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 1992. - № 3. С. 42-70.

6.

Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників: Закон України // Відомості Верховної Ради України. 1998. - № 25. С. 442-448.

7.

Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України // Агро компас. 2000. - № 1. С.14-15.

8.

Указ Президента України "Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості" від 19 березня 1999 р. № 262/99 // Збірник Указів Президента України. - Вип. 1 /січень-березень 1999 р./. - К., 1999. - С. 247.

9.

Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року: Указ Президента України // Людина і праця. 1999. - № 8. С. 32-37.

10.

Програма "Україна - 2010". Проект / Міністерство економіки України. - К., 1999.

11.

Про Стратегію подолання бідності: Указ Президента України. // Праця і зарплата. - 2001. - №32 (276). - С.1-3.

12.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про розмір виплат платника податку на професійну підготовку або перепідготовку" від 24 грудня 1997 р. №1461 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. - 1998. - № 2. - С. 48-49.

13.

Аграрна праця та соціальний розвиток села. / За ред. О.А.Бугуцького (Автори: О.А. Бугуцький, Г.І. Купалова, М.К. Горлатий та ін.). К.: ІАЕ УААН, 1996. 302 с.

14.

Бабенко А.Г., Голубєва Т.В., Осипович І.Г. Основні напрями вдосконалення механізму функціонування ринку робочої сили. // Економіка АПК. 1995. - №5. с.20.

15.

Бєсов А. Соціально-правові аспекти формування ринку праці // Економіка України. 1993. - №7. С. 82-84.

16.

Богачев В.И. Становление рыночных отношений в Украине: Учеб. пособие для студентов и преподавателей экономических специальностей. Луганск: Світлиця, 1994. 138 с.

17.

Богдановский В. Экономический механизм и социальные отношения в коллективном хозяйстве.// АПК: экономика, управление. 1997. - №1.- с.58-65.

18.

Богиня Д.П., Долгова Л.І., Куліков Г.Т. та ін. Мотивація праці в ринковій економіці: проблеми теорії і практики. К.: ІЕ НАН України, 1997.- С.113-114.

19.

Богиня Д., Юдина В. О формировании рынка рабочей силы на селе // АПК: экономика, управление. - 1992. - №6. - С.55-58.

20.

Бондар І., Ярошенко Г. Акції протесту та економічні реформи в Україні // Економічні реформи сьогодні. - 1997. - №8. - С.2-7.

21.

Боярский А.Я. и др. Основы демографии: Учеб. пособие. / Боярский А.Я., Валентей Д.И., Кваша А.Я. М.: Статистика, 1980. 295 с.