Каталог / ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ / Механізми державного управління
скачать файл: 
- Назва:
- МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
- Альтернативное название:
- МЕХАНИЗМЫ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ОРГАНОВ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ И ОБЩЕСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ В РЕАЛИЗАЦИИ МОЛОДЕЖНОЙ ПОЛИТИКИ В УКРАИНЕ
- ВНЗ:
- НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
- Короткий опис:
- НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
На правах рукопису
КУЛІНІЧ Олег Васильович
УДК 35.072.3: 351
МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
В РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління
Науковий керівник
РОМАТ Євгеній Вікторович,
доктор наук з державного
управління, професор
Харків - 2009
ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 12
1.1. Концептуальні підходи до визначення громадських організацій 12
1.2. Сутність міжсекторної взаємодії в молодіжній політиці 29
1.3. Нормативно-правові засади взаємодії органів державної влади та громадських організацій в галузі роботи з молоддю в Україні 48
Висновки до першого розділу 63
РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНА МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ 66
2.1. Здійснення державної молодіжної політики в умовах трансформації суспільства 66
2.2. Громадські організації як суб’єкти державної молодіжної політики в Україні 89
2.3. Зміст механізмів міжсекторної взаємодії в галузі роботи з молоддю 112
Висновки до другого розділу 132
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СПІВПРАЦІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 134
3.1. Вплив міжсекторної взаємодії на ефективність державної молодіжної політики 134
3.2. Формування системи соціального партнерства органів виконавчої влади і громадських організацій в галузі роботи з молоддю 151
3.3. Напрямки розвитку механізмів міжсекторної взаємодії в реалізації державної молодіжної політики в Україні 171
Висновки до третього розділу 187
ВИСНОВКИ 190
ДОДАТКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 206
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВНЗ вищі навчальні заклади
ВРУ Верховна Рада України
ГО громадські організації
ГС громадянське суспільство
ДМП державна молодіжна політика
ЄС Європейський Союз
ЗМІ засоби масової інформації
ЗУ Закон України
ІКТ інформаційно-комунікаційні технології
ІРМ Індекс розвитку молоді
КМРВЄ Конгрес місцевих і регіональних влад Європи
КМУ Кабінет Міністрів України
МГО молодіжні громадські організації
Мінсім’ямолодьспорт Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту
ММСВ механізм міжсекторної взаємодії
МСВ міжсекторна взаємодія
МССП міжсекторне соціальне партнерство
НДО недержавні організації
НКО некомерційні організації
НПО неприбуткові організації
НУО неурядові організації
ОГС організації громадянського суспільства
ОДА обласна державна адміністрація
ОДУ органи державного управління
ООН Організація об’єднаних націй
РДА Районна державна адміністрація
УНКМО Український національний комітет молодіжних організацій
ЦСССДМ Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
ВСТУП
Актуальність теми. Перехід українського суспільства на якісно новий ступінь розвитку можливий лише за умови активного залучення до трансформаційних процесів молоді як найбільш динамічної частини населення. Вона є однією з найбільш соціально активних і масових груп суспільства (частка молодих людей у віці від 14 до 35 років складає понад 30% громадян країни).
Реалізація суспільного призначення молоді пов’язана з цілеспрямованою політикою держави щодо залучення молодих людей до процесів соціально-економічного розвитку країни. Ефективна державна молодіжна політика не тільки фактор соціальної стабільності, але й запорука безпеки держави в цілому. З огляду на це недостатня увага органів державного управління до потреб молодого покоління може призвести до перетворення його з інноваційного ресурсу на джерело дестабілізації суспільства.
Молодіжні об’єднання є важливою ланкою громадянського суспільства, в них сполучаються три головні напрямки соціалізації особистості: діяльність, спілкування та самопізнання. Становлення громадянського суспільства актуалізує завдання розробки дієвих механізмів участі об’єднань громадян у процесі формування та реалізації державної молодіжної політики. Внесок недержавних організацій у вирішення соціальних проблем суспільства взагалі, і молоді зокрема, визначається значною мірою станом партнерських відносин між органами влади та громадськими об’єднаннями. У той же час, певна активізація контактів владних установ з громадськими організаціями ще не свідчить про необхідну системність у роботі з молоддю, плідну співпрацю з нею, досконалість механізмів державного управління розвитком молодіжного руху.
У контексті європейських прагнень України особливого значення набуває запровадження європейських норм і стандартів реалізації державної молодіжної політики, удосконалення механізмів взаємодії органів державного управління і громадських організацій, використання вітчизняного та зарубіжного досвіду розв’язання проблем молоді.
Стан наукової розробки проблеми. Методологічною основою дослідження процесів соціальної взаємодії стали твори П.Бурдьє [1], М.Вебера [2], Е.Гіденса [3], Т.Парсонса [4], Н.Смелзера [5], П.Сорокіна [6], Дж.Хоманса [7] та ін.
Проблеми взаємовідносин держави та інститутів громадянського суспільства знайшли своє відображення у наукових працях соціально-філософського, політологічного, соціологічного та державно-управлінського спрямування Е.Арато [8], Х.Арендт [9], Ю.Габермаса [10; 245], А.Грамші [11], Р.Дарендорфа [242], Дж.Кіна [12], Дж.Коен [13], Р.Патнема [253], К.Поппера [14], Д.Сороса [261], А.деТоквіля [15], Ф.Фукуями [16], Р.Хайнемана [246] тощо.
Вагомий науковий внесок у розробку методології взаємодії держави та об’єднань громадян належить вітчизняним дослідникам Т.Бутирській [17], В.Князєву [18], В.Купрію [19], А.Колодій [20], В.Корженку [21], О.Крутій [22], О.Крюкову [23], В.Мартиненку [24], В.Нікітіну [25], Н.Нижник [26], М.Пірен [27], О.Радченку [28], Ю.Сурміну [29], В.Степаненку [30], М.Томенку [31], О.Якубовському [17] та ін.
Перші спроби наукового дослідження соціального партнерства в контексті формування громадянського суспільства були здійснені українськими вченими Н.Діденко [32], М.Дубровським [33], І.Дубровським [33], С.Жданенко [34], В.Жуковим [35, 36], Д.Неліпою [37], В.Новак [38], Н.Піроженко [39], В.Скуратівським [36] та російськими науковцями С.Івановим [40], В.Якимцем [41] тощо.
Прикладні аспекти взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями в Україні розробляють В.Бульба [42; 44], С.Горбунова-Рубан [42-44], Н.Ковалішина [45], Є.Ромат [46], А.Стойка [47], А.Тамм [42; 44], О.Тинкован [48] та ін.
Особливості формування і реалізації державної молодіжної політики в Україні досліджували О.Балакірєва [49], Є.Бородін [50], Я.Немирівський [51], М.Перепелиця [52], О.Старинець [53], С.Толстоухова [54], Н.Черниш [55], О.Яременко [56].
Аналізу формування та розвитку молодіжного громадського руху в Україні присвятили свої праці: В.Барабаш [57], Т.Голобуцька [58], О.Голобуцький [58], М.Головатий [56; 59], В.Головенько [60], Л.Кривачук [61], Ю.Криворучко [62], В.Кулік [58], В.Леник [63] та ін.
На політичній суб'єктності молодіжних об'єднань зосередили свою увагу В.Бебик [64], О.Корнієвський [65; 66], В.Рябіка [67], В.Якушик [66], Я.Ярош [68] та інші вітчизняні науковці.
Проте роль молодіжних громадських організацій в реалізації державної молодіжної політики в країні вивчена недостатньо. Зокрема, потребують додаткового вивчення питання, пов’язані з теоретичним осмисленням даного феномена та вдосконаленням механізмів державного управління цими процесами, що обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування», а саме науково-дослідних робіт кафедри соціальної і гуманітарної політики ХарРІНАДУ «Соціальна політика Української держави та особливості її реалізації на регіональному рівні» (державний реєстраційний номер 0105U002742), «Соціальна безпека Української держави та механізми її забезпечення на регіональному рівні» (державний реєстраційний номер 0106U012327). Доробок автора полягає в обґрунтуванні суб’єктності громадських організацій соціального спрямування в реалізації державної молодіжної політики в Україні.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні, розробці методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення співпраці між ними.
Досягнення визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:
· з’ясувати сутність міжсекторної взаємодії суб’єктів суспільно-політичних процесів у сфері роботи з молоддю;
· розкрити зміст механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій у молодіжній сфері, опрацювати їх класифікацію;
· проаналізувати механізми формування і реалізації державної молодіжної політики на сучасному етапі суспільного розвитку;
· обґрунтувати суб’єктність громадських організацій у реалізації державної молодіжної політики в Україні;
· визначити підходи до виміру ефективності державної молодіжної політики, дослідити вплив на неї міжсекторної взаємодії суб’єктів суспільно-політичних процесів;
· виявити тенденції та чинники розвитку партнерських відносин між органами державного управління і громадськими організаціями в реалізації державної молодіжної політики в Україні та запропонувати засоби вдосконалення механізмів державного управління реалізацією молодіжної політики в контексті міжсекторного соціального партнерства.
Об`єкт дослідження процеси взаємодії інститутів держави та громадянського суспільства у сфері державної молодіжної політики.
Предмет дослідження механізми взаємодії органів державного управління та громадських організацій у сфері роботи з молоддю.
Методи дослідження. Досягнення мети та реалізація завдань дослідження здійснювалися шляхом комплексного використання таких загальнонаукових і спеціальних методів: системний підхід для дослідження міжсекторної взаємодії як системи, що складається із взаємозалежних елементів (підрозділи 1.2, 2.3, 3.1); типологізації для дослідження процесів у молодіжному громадському русі (підрозділ 2.2); кластерного аналізу для дослідження особливостей взаємодії органів державного управління та громадських організацій (підрозділ 2.2); історико-порівняльного для вивчення процесів становлення державної молодіжної політики в Україні та країнах європейської спільноти (підрозділ 2.1); контент-аналізу для вивчення законодавчої та нормативно-правової бази молодіжної політики в Україні (підрозділи 1.3, 2.1); структурно-функціонального та компаративного методів для співставлення зарубіжного досвіду функціонування механізмів міжсекторної взаємодії з умовами і можливостями їх використання в Україні (підрозділи 2.1, 2.3, 3.3); моделювання (створення ідеальних типів) для визначення технології формування міжсекторного соціального партнерства (підрозділ 3.2) та ін.
Емпіричну базу дослідження складають матеріали експертних опитувань фахівців з питань молодіжної політики, результати вторинного аналізу даних соціологічних досліджень, офіційні документи ООН та ЄС, Конституція України, закони та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали аналітичних установ, звіти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, статутні документів громадських організацій, публікації в періодичних виданнях.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні механізмів державного управління реалізацією молодіжної політики в Україні.
У дисертації вперше:
· доведено залежність ефективності державної молодіжної політики в Україні від типів міжсекторної взаємодії суб’єктів суспільно-політичних процесів, особливостей молодіжних об’єднань та досконалості механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій;
· запропоновано до наукового обігу поняття «якість взаємодії органів державного управління та громадських організацій в роботі з молоддю» як сукупності властивостей і характеристик взаємовідносин, що уможливлюють максимальне задоволення важливих інтересів молоді, а також визначено мінімально допустимий, оптимальний та ідеальний рівні якості;
удосконалено:
· методологічні підходи до визначення ефективності державної молодіжної політики в контексті її складових результативності, дієвості, економічності та соціальної значущості;
· типологію моделей державної молодіжної політики з урахуванням розвиненості механізмів державного управління цією сферою та ролі недержавних організацій у вирішенні проблем молоді;
дістало подальший розвиток:
· визначення поняття «механізм взаємодії органів державного управління і громадських організацій» як сукупності зовнішньо організованих державних та суспільних інститутів, правових норм, що регламентують відносини між ними, соціальних технологій взаємодії, матеріальних і нематеріальних ресурсів;
· класифікація механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні з обґрунтуванням актуалізації використання механізмів електронного врядування та солідарних.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення і висновки дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій. Практична значущість роботи реалізується у визначенні технологічної моделі формування системи соціального партнерства органів державного управління і громадських організацій у сфері молодіжної політики з урахуванням особливостей окремих стадій управлінського циклу та методичних підходів до вивчення молодіжного громадського руху на основі застосування багатовимірної моделі з використанням запропонованої класифікації молодіжних громадських організацій за критерієм їх відносин з органами влади.
Результати дослідження використані Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту при вдосконаленні нормативно-правової бази взаємодії органів державної влади і молодіжних громадських організацій (дод.А довідка від 11.11.2008р. №3.4/13597), Управлінням у справах молоді та спорту Сумської облдержадміністрації при створенні Сумського міського центру дозвілля молоді (дод.Б довідка від 07.11.2008р. №2105/11-01), Харківським обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді при удосконаленні методів державної підтримки молодіжних організацій (дод.В довідка від 18.09.2008р. №1168), а також Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при розробці програм, лекційних курсів і планів практичних занять з дисциплін «Соціальна політика», «Управління соціальним і гуманітарним розвитком» (дод.Г акт про впровадження від 15.04.2009р.) та у практичній діяльності молодіжних громадських організацій в рамках їх співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування.
Апробація результатів дослідження Основні результати дослідження оприлюднено на VIІХ міжнародних наукових конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м.Харків, 2006р.; м.Харків, 2007р.; м.Харків, 2008р.; м.Харків, 2009р.); міжнародних та міжрегіональних науково-практичних конференціях «Взаємодія молодіжних громадських організацій та органів влади в реалізації молодіжної політики» (м.Харків, 2006р.), «Органи влади та молодіжні громадські організації. Інноваційні рішення в молодіжній політиці» (м.Харків, 2007р.), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м.Одеса, 2007р.), «Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи» (м.Луцьк, 2007р.), «Молодим управлінцям міжнародний досвід» (м.Луцьк с.Світязь, 2008р.), «Державна молодіжна політика: регіональний аспект» (м.Харків, 2008р.), «Впровадження європейських принципів побудови молодіжної політики на основі співуправління» (м.Київ, 2008р.), «Молодь як інноваційний ресурс розвитку сучасного російського суспільства» (м.Ростов-на-Дону, 2008р.) та ін.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 19 наукових працях, у тому числі у чотирьох статтях, опублікованих у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки державного управління.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі розв’язано актуальне наукове завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні сутності механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні, розробці методичних і практичних рекомендації щодо вдосконалення співпраці між ними. Одержані результати дозволяють запропонувати такі узагальнення, висновки та рекомендації:
1. Забезпечення конструктивної взаємодії інститутів держави та молодіжних громадських організацій, як важливих каналів артикуляції, трансляції та захисту інтересів молодих громадян, належить до актуальних завдань державного управління.
2. З’ясування сутності міжсекторної взаємодії суб’єктів суспільно-політичних процесів у роботі з молоддю дозволяє визначити поняття «взаємодія органів державного управління та громадських організацій» як складного соціального явища взаємообумовлених і нормативно впорядкованих соціальних дій інститутів різних секторів суспільства при реалізації особистих інтересів.
3. Механізм взаємодії органів державного управління та громадських організацій це динамічна система зовнішньо організованих державних і громадських інститутів, правових норм, що регламентують відносини між ними, соціальних технологій взаємодії, матеріальних та нематеріальних ресурсів.
На сучасному етапі суспільного розвитку в державній молодіжній політиці в Україні використовуються конкурсні, організаційно-структурні, соціально-технологічні, процедурні, солідарні, електронного врядування та комплексні механізми взаємодії.
4. На основі аналізу механізмів формування і реалізації державної молодіжної політики вдосконалено визначення її моделей з урахуванням сталості державної влади, рівнів розвитку механізмів державного управління молодіжною політикою та ролі недержавних організацій у суспільно-політичних процесах. Встановлено, що державна молодіжна політика в Україні відповідає трансформаційній моделі.
5. Молодіжні громадські організації є суб’єктами державної молодіжної політики. Запропоновано методологічні підходи до дослідження молодіжного громадського руху з використанням класифікації молодіжних громадських організацій за критерієм їх ставлення до органів влади.
6. Запропоновано методичні підходи до обчислення ефективності державної молодіжної політики в контексті її складових: результативності, дієвості, економічності та соціальної значущості. Ефективність державної молодіжної політики в Україні залежить від типу взаємодії та особливостей молодіжних громадських організацій. При цьому певні механізми взаємодії впливають на різні складові ефективності.
7. До наукового обігу запропоновано поняття «якість взаємодії» (органів державного управління та громадських організацій у реалізації молодіжної політики) як сукупності властивостей і характеристик взаємовідносин, що уможливлюють максимальне задоволення інтересів молоді з визначенням мінімально припустимого, оптимального та ідеального рівнів якості.
8. У сучасних соціально-економічних умовах набуває актуальності завдання побудови дійової системи міжсекторної взаємодії в роботі з молоддю. У зв’язку з цим запропоновано до впровадження технологічну модель формування системи міжсекторного соціального партнерства в молодіжній політиці на основі зіставлення процесу побудови взаємодії зі стадіями управлінського циклу. В узагальненому вигляді на цих етапах мають ідентифікуватися проблеми, здійснюватися цілепокладання, обґрунтування та прийняття рішень, формування механізмів взаємодії (в контексті їх складових), планування, реалізація партнерства та оцінювання результатів.
9. Вивчення тенденцій та факторів, які впливають на розвиток партнерських відносин органів державного управління і громадських організацій в реалізації молодіжної політики в Україні, дозволило визначити шляхи розбудови системи міжсекторного соціального партнерства в роботі з молоддю, обґрунтувати, що перспективні напрямки вдосконалення співпраці відповідають структурі механізмів взаємодії органів державного управляння та громадських організацій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. БурдьеП. Социология политики / П.Бурдье; [пер. с фр. / сост., общ. ред. и предисл. Н.А.Шматко]. - М.: Socio-Logos, 1993. 336с.
2. ВеберМ. Избранные произведения / М.Вебер; [пер. с нем.]. М.: Прогресс, 1999. 804с.
3. ГіденсЕ. Соціологія / Е.Гіденс; [пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник; наук. кер. О.Іващенко]. К.: Основи, 1999. 726с.
4. ПарсонсТ. Система современных обществ / Т.Парсонс; [пер. с англ. Л.А.Седова и А.Д.Ковалева, под ред. М.С.Ковалевой]. — М.: Аспект Пресс, 1998. 270с.
5. СмелзерН. Социология / Н.Смелзер; [пер. с англ.]. М.: Феникс, 1998. 688с.
6. СорокинП.А. Система социологии / П.А.Сорокин. - М.: Астрель, 2008. 628с.
7. ХомансДж. Социальное поведение как обмен / Дж.Хоманс // Современная зарубежная социальная психология. М.: Изд-во Московского университета, 1984. С.8291.
8. АратоА. Концепция гражданского общества: восхождение, упадок и воссоздание и направления для дальнейших исследований / А.Арато // Полис. №3. С.4857.
9 АрендтХ. Джерела тоталітаризму / Х.Арендт; [пер. з англ.]. К.: Дух і літера, 2002 539с.
10. ГабермасЮ. Структурні пертворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Ю.Габермас; [пер. з нім.]. Львів: Літопис, 2000. 318с.
11. ГрамшиА. Избранные произведения / А.Грамши; [пер. с итал. под общ. ред. И.В.Григорьевой и др.; вступит. статья Г.П.Смирнова; примеч. И.В.Григорьевой, К.Ф.Мизиано]. М.: Политиздат, 1980. 422с.
12. КінДж. Громадянське суспільство: старі образи, нове бачення / Дж.Кін; [пер. з англ. Ол.Грищенко; літ. ред. О.Грищенко]. К.: К.І.С., 2000 192с.
13. КоэнЛ.Дж., АратоЭ. Гражданское общество и политическая теория / Л.Дж.Коен, Э.Арато; [пер. с англ.; общ. ред. И.И.Мюрберг]. М.: Весь Мир, 2003. 784с.
14. ПопперК. Відкрите суспільство та його вороги: в 2т. / К.Поппер; [пер. з англ. О.Коваленка] К.: Основи, 1994. Т.2. 496с.
15. Токвиль Алексис де. Демократия в Америке / Алекс де Токвіль; [пер. с фр.; предисл. Г.Дж.Ласки]. М.: Прогресс, 1992. 554с.
16. ФукуямаФ. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф.Фукуяма; [пер. с англ.]. М.: ООО «Издательство ACT», 2004. 730с.
17. ЯкубовськийО.П. Державна влада і громадянське суспільство: система взаємодії: [монографія] / О.П.Якубовський, Т.О.Бутирська. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. 196с.
18. КнязєвВ.М. Держава і громадянське суспільство: еволюція стосунків та їх осмислення / В.М.Князев, Ф.М.Канак // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи: зб.наук. пр. УАДУ / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2001. С.326.
19. КупрійВ.О. Залучення раціонально-критичного потенціалу організацій громадянського суспільства до творення державної політики / В.О.Купрій // вісн. Нац. академії держ. управління при Президентові України. 2005. №2. C.305311.
20. КолодійА.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні: [монографія] / А.Ф.Колодій. Львів: Вид-во «Червона калина», 2002. 276с.
21. КорженкоВ.В. Методологічні та евристичні інтенції сучасної концепції Governance / В.В.Корженко, В.В.Нікітін // Державне будівництво [Електронне видання]. 2007. №1. Ч.1. Режим доступу до журн.: http // www.kbuapa.kharkov.ua.
22. КрутійО.М. Зарубіжний досвід діалогової політики у контексті його реалізації в Україні / О.М.Крутій. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРі НАДУ «Магістр», 2007. - №1(31). С.250-260.
23. КрюковО. Демократичні інститути як чинник становлення громадянського суспільства / О.Крюков // Державне будівництво [Електронне видання]. 2008. №2. Режим доступу до журн.: http // www.kbuapa. kharkov.ua.
24. МартиненкоВ.М. Інноваційна стратегія демократичного розвитку України: від місцевої демократії до демократичної держави: [монографія] / В.М.Мартиненко. Х.: Константа, 2004. 225 с.
25. НікітінВ.В. Ресурсний потенціал становлення громадянського суспільства в Україні: [монографія] / В.В.Нікітін. Х.: Вид-во Хар РІ НАДУ «Магістр», 2006. 248с.
26. НижникН.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе: [монография] / Н.Р.Нижник. НАН Украины; Ин-т гос-ва и права. К., 1995. 207с.
27. ПіренМ.І. Національна ідея стрижнева основа утвердження цінностей громадянського суспільства в Україні / М.І.Пірен // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи. К.: Вид-во УАДУ, 2001. С.6577.
28. РадченкоО.В. Реалізація механізму народовладдя у контексті теорій демократії / О.В.Радченко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. №2 (20): у 2-х ч. Ч.1. С.241248.
29. СурмінЮ.П. Концептуальні основи створення системи взаємодії органів державної влади із суб'єктами громадянського суспільства в контексті інтеграційних процесів / Ю.П.Сурмін // Бюлетень «Україна-НАТО». 2006. №2 (8).
30. СтепаненкоВ. Проблеми формування громадянського суспільства в Україні: інститути, практики, цінності / В.Степаненко // Українське суспільство: 10 років незалежності [за ред. В.Ворони]. К.: ІС НАН України, 2001. С.169 183.
31. ТоменкоМ. Абетка української політики: Довідник / М.Томенко. К.: Смолоскип, 2003. 328 c.
32. ДіденкоН.Г. Державне управління і соціальне партнерство: актуальні проблеми теорії і практики: [монографія] / Н.Г.Діденко. Донецьк, 2007. 404с.
33. ДубровськийМ.Л. З міжнародного досвіду сучасного соціального партнерства / М.Л.Дубровський, І.М.Дубровський // Соціальне партнерство: навч. посіб. К.: Програма Тасіс Демократія (TACIS Democracy); Центр соціальних досліджень ім. В.Старосольського, 1999. С.207235.
34. ЖданенкоС.Б. Партнерство як соціальний інститут / С.Б.Жданенко // наук. записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Харків: ХВУ, 2002. Вип. ХV. С.8589.
35. ЖуковВ.І. Проблеми інституалізації соціального партнерства в Україні / В.І.Жуков // зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип.2. Ч.ІІ. С.346353.
36. СкуратівськийВ. Соціальне партнерство в Україні: Навчальний посібник / В.Жуков, В. Скуратівський. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 200с.
37. НеліпаД.В. Система соціального партнерства як інститут громадянського суспільства / Д.В.Неліпа // Політологічний вісник: зб. наук. пр. К.: ТОВ «ХХІ століття: діалог культур», 2004. Вип.17. С.171182.
38. НовакВ. Неурядові організації або соціальне партнерство між державою і громадянським суспільством: зарубіжний досвід / В.Новак // вісн. Національної академії державного управління при Президентові України, 2005. №1. C.359364.
39. ПіроженкоН. Соціальне партнерство органів державної влади й неурядових непідприємницьких організацій як умова підвищення якості законодавчих актів і державно-управлінських рішень / Н.Піроженко // Актуальні проблеми державного управління: наук. зб. О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. Вип. 3(23). С.167180.
40. ИвановС.А. Социальное партнерство как феномен цивилизации / С.А.Иванов // Журнал социологии и социальной антропологии, 2005. ТомVIII. №3. С.7999.
41. ЯкимецВ.Н. Межсекторное социальное партнерство: основы, теорія, принципы, механизмы / В.Н.Якимец. М.: Едиториал УРСС, 2004. 347с.
42. Соціальна політика регіону: [моногр.] / В.В.Говоруха, В.Г.Бульба, С.О.Горбунова-Рубан та ін. Х.: Вид-во ХАР РІ НАДУ«Магістр», 2006. 240с.
43. Горбунова-РубанС.О. Партнерські відносини органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями як механізм формування ефективного соціального захисту / С.О.Горбунова-Рубан, О.І.Гамова // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во Хар РІ НАДУ«Магістр», 2005. №2. С.328333.
44. Соціальний паспорт Харкова: 7-ме вид., переробл. та допов. [кер. авт. кол. С.О.Горбунова-Рубан, А.Є.Тамм], Х.: «Контур», 2006. 316с.
45. КовалішинаН.П. Паритетна взаємодія органів державної влади й громадських організацій запорука розвитку гендерної демократії в Україні / Н.П.Ковалішина // зб. наук. пр. УАДУ. 2001. Вип.2. С.214222.
46. РоматЄ.В. Співпраця з громадськими організаціями як чинник ефективного державного управління рекламною діяльністю в Україні / Є.В.Ромат // Вісник УАДУ. 2002. № 1. С.113120.
47. СтойкаА.В. Міжсекторальна взаємодія: органи державної влади та місцевого самоврядування і громадські (неурядові) організації / А.В.Стойка // зб. наук. пр. ДонДУУ, т.V, сер. «Державне управління», вип.37 «Фінансовий механізм державного управління економікою України». Донецьк: Норд-Прес, 2004. С.347356.
48. ТинкованО. Взаємодія органів державної влади та недержавних організацій в Україні: проблемні питання / О.Тинкован // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Дніпропетровськ: ДРІДУ УАДУ, 2002. Вип.4(10). С.4754.
49. БалакірєваО.М. Соціальний моніторинг як стратегія соціального дослідження / О.М.Балакірєва // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Зб. наук. публ. Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконаних наукових програм і проектів у 1997 році. Х.: НВФ «Студцентр», 1998. Вип.7. C.8081.
50. БородінЄ.І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991 2004рр.): [монографія] / Є.І.Бородін. Дніпропетровськ: Герда, 2006. 472с.
51. Організаційно-нормативне забезпечення та досвід реалізації молодіжної політики на регіональному рівні: наук. звіт / кер. теми Я.Немирівський. К.: УкрНДІ проблем молоді. 1995. С.50-54.
52. ПерепелицяМ.П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект) / М.П.Перепелиця. К.: Український інститут соціальних досліджень; Український центр політичного менеджменту, 2001. 242с.
53. СтаринецьА. Молодежная политика в Украине: решение проблем / А.Старинець // Правова держава. 2003. № 6. С.248254.
54. ТолстоуховаС.В. Соціальна робота в Україні з молоддю як невід’ємна складова соціальної політики держави / С.В.Толстоухова // Особливості соціальної молодіжної політики в Україні та ФРН на сучасному етапі: наук. зб. [Редкол.: А.І.Кудряченко (відп. ред.) та ін.]. К.: МАУП, 2004. С. 94-109.
55. ЧернишН.Й. Соціологія молоді та основи державної молодіжної політики в Україні. Лекція / Н.Й.Черниш. - К.: Вид-во Інституту державного управління і місцевого самоврядування при КМУ, 1994. 39с.
56. ЯременкоО. Молодь України у дзеркалі соціально-економічних та політичних трансформацій суспільства (економічний вимір) / ГоловатийМ., ЯременкоО. К.: Національний ін-т стратегічних досліджень, 1996. 204с.
57. БарабашВ.В. Молодіжний рух як об’єкт і суб’єкт реалізації молодіжної політики / В.В.Барабаш // Український соціум. 2004. №1(3). C.119 130.
58. КулікВ. Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива: Дослідження / В.Кулік, Т.Голобуцька, О.Голобуцький. К.: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. 460с.
59. ГоловатыйН.Ф. Молодежное движение как объективный и субъективный факторы молодежной политики / Н.Ф.Головатий // Социология молодежи. К.: МАУП, 1999. С.135163.
60. ГоловенькоВ.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті (історико-політологічний аналіз основних періодів) / В.А.Головенько. - К.: А.Л.Д., 1997. 160с.
61. КривачукЛ.Ф. Становлення молодіжного руху в Україні та співпраця інститутів державної влади і молодіжних громадських організацій / Л.Ф.Кривачук // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. Львівського регіон. інст-ту держ. упр. Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.О.Чемериса. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2003. Вип.4. С.229236.
62. КриворучкоЮ.З. Свобода у громадянській сфері і соціальних діях молоді / Ю.З.Криворучко // «Наукові записки» Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Філософія, 2000. № 9. С.3642.
63. ЛеникВ. Українська організована молодь / В.Леник. Мюнхен-Львів: Вид-во «Фенікс ЛТД», 1998. 215с.
64. БебикВ. Політична культура сучасної молоді / В.Бебик, М.Головатий, В.Ребкало. К.: А.Л.Д., 1996. 112с.
65. КорнієвськийО.А. Український молодіжний рух: історія та сьогодення / В.А.Головенько, О.А.Корнієвський. К.: Наукова думка, 1994. 111с.
66. КорнієвськийО.А. Молодіжний рух та політичні об'єднання в сучасній Україні / О.А.Корнієвський, В.М.Якушик. К.: Київське братство, 1997. 132с.
67. РябикаВ.Л. Молодежь Украины: Вчера, сегодня, завтра / В.Л.Рябика, В.Н.Соколов. Одесса: Маяк, 1998. 152с.
68. ЯрошЯ. Суб’єктність молодіжних об’єднань у політичних процесах незалежної України / Я.Ярош // наук. вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. Вип.173174. «Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини». Чернівці: Рута, 2003. С.446454.
69. ХархордінО. Проект Достоєвського / О.Хархордін // Pro et Contra. 1997. Т.2. №4. С.3238.
70. БелокуроваЕ.В. Концепция гражданского общества в российском прочтении: обзор публикаций последних лет / Е.В.Белокурова // Граждане и власть: проблемы и подходы: сб. учеб. м-лов по курсу «Политическая регионалистика» [Под ред. Г.М.Михалевой и С.И.Рыженкова (при уч. Е.В.Белокуровой]. М.; СПб.: Летний сад, 2001. 174с.
71. ФилатовА.С. Гражданское общество и местное самоуправление: Учебно-методическое пособие / А.С.Филатов. Симферополь: ЦЭСИ, 2002. 148с.
72. Основи демократії. Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив: М.Бессонова, О.Бірюков та ін. / За заг. ред. А.Колодій. К.: Ай Бі, 2002. 684 с.
73. РечицкийВ.В. Свобода и государство / В.В.Речицкий; Харьк. правозащитная группа. Х.: Фолио, 1998. 144с.
74. СунгуровО. Організації-посередники в структурі громадянського суспільства / СунгуровО. // Політична думка. 1999. №4. С.4357.
75. АвтономовА.С. Конституционные основы взаимодействия общества и государства / А.С.Автономов // Межсекторные взаимодействия (методология, технологии, правовые нормы, механизмы, примеры). Настольная Книга-2002. [под ред. Н.Л.Хананашвили]; М.: Российский благ. фонд «Нет алкоголизму и наркомании» (НАН), 2002. С.68 97.
76. Информационный бюлетень / М.: Программа «Поддержка общественных инициатив», 1996. Сентябрь.
77. ЛиборакинаМ. Некоммерческий сектор: международный опыт [Електронний ресурс] / М.Либоракина // Фонд «Институт экономики города». Режим доступу: http://www.urbaneconomics.ru.
78. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України вiд 28.12.1994р. №334/94 // ВВР України. 1995. N4. ст.28.
79. Про непідприємницькі організації: Проект Закону України // Юридичний журнал. 2005. №4.
80. Український прорив: для людей, а не політиків [Електронний ресурс]: Програма діяльності КМУ. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=104231107&cat_id=47292901.
81. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003р. №435-IV. // ВВР. 2003. NN40-44. - ст.356.
82. О некоммерческих организациях: Федеральный закон от 12.01.1996г. N7-ФЗ// Собрание законодательства РФ. 1996. №3. ст.145.
83. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно правового статусу неурядових організацій в Європі №СМ/Rec(2007)14 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=6032308&mode=thread&order=0&thold=0.
84. Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі [Прийнято учасниками багатосторонньої зустрічі, організованою Радою Європи, Страсбург, 5липня 2002р.] // Юридичний вісник України. 2002. №50.
85. ТкачукА.Ф. Законодавство для третього сектору: необхідність та перспектива змін / А.Ф.Ткачук. К.: Інститут громадянського суспільства, 2002. 32с.
86. О негосударственных некоммерческих организациях [Електронний ресурс]: Закон Республики Узбекистан от 14.04.1999г. N763-I. Режим доступу: http://lawlib.freenet.uz/laws/ uzbek/pocket/ngo.html.
87. Рейнольдс К. Вопросы и направления развития взаимодействия Всемирного банка с организациями гражданского общества / К.Рейнольдс. Всемирный банк, 2003. С8.
88. Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства: Розпорядження КМУ від 21.11.2007р. № 1035-р. // Офіц. вісн. України. - 2007. - № 89.
89. БодровА. Неурядові організації як чинник становлення громадянського суспільства / А.Бодров // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІНАДУ Магістр”, 2007. Вип. 3 (18). С. 337-343.
90. Об общественных объединениях: Закон СССР от 09.10.1990г. // Российский судья. 2001. №8. С.4648.
91. Об общественных объединениях: Закон Росийской Федерации // Собрание законодательства РФ. 1995. №21. ст.1930.
92. Третій сектор в Україні: проблеми становлення: [монографія] / Авт. М.Ф.Шевченко, В.А.Головенько, Ю.М.Галустян та ін. К.: Укр. ін-т соц. дослід., 2001. 173с.
93. Про об’єднання громадян: Закон України вiд 16.06.1992р. №2460-XII // ВВР України. 1992. №34. ст.504.
94. Политика и программы, касающиеся молодежи [Електронний ресурс]: Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН от 06.10.2005 №60/2. Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base16/ukr16511.htm "
95. Про молодіжні та дитячі громадські організації: Закон України від 01.12.1998р. №281-ХІV // ВВР України. 1999. N1. ст.2.
96. КолодійА. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлень про нього (формування ідеалу) / А.Колодій // "Ї". 2001. №21. C.6 33.
97. Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
98. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України 2002-2006 роки: Звіт за даними дослідження / [автори упор. Л. Паливода, О.Кікоть]. K.: БФ „Творчий центр «Каунтерпарт»”, 2006. 160с.
99. Американська благодійність: независимая информация и аналитика из США [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.washprofile.org/ ru/node/5723.
100. ХананашвилиН.Л. Про чистоту рядов в борьбе за социальный заказ / Н.Л.Хананашвили // Межсекторные взаимодействия (методология, технологии, правовые нормы, механизмы, примеры). Настольная Книга-2002. [под ред. Н.Л.Хананашвили]; М.: Российский благ. фонд «Нет алкоголизму и наркомании» (НАН), 2002. С.98-123.
101. СідєльнікЛ. Послуги НДО як інструмент забезпечення життєздатності третього сектору / Л.Сідєльнік // Громадянське суспільство. 2009. №1(8).
102. Неурядові організації Європейського Союзу: порівняльний аналіз громадських організацій України. К., 2002. 48с.
103. Міжнародна декларація принципів діяльності неурядових організацій. Львів: Товариство Лева, 1999. С.1011.
104. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. 1440 с.
105. КолесникК.О. Щодо понять «взаємодія» та «координація» в контексті державного управління / К.О.Колесник. Теорія та практика державного управління. Вип.2: Державне управління та місцеве самоврядування: Тези ІІІ Міжнародного наукового конгресу 26 лютого 2003р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2003. С.6768.
106. МалиновськийВ.Я. Словник термінів і понять з державного управління / В.Я.Малиновський. К.: Атака, 2005. 240с.
107. Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю: Закон України вiд 21.06.2001р. №2558-III // ВВР України. 2001. N42. ст.213.
108. ЖеребцоваЛ.А., Омаров М.М. Проблемы взаимодействия властных и предпринимательских структур / Л.А.Жеребцова, М.М.Омаров // Российское предпринимательство. 2007. №8(2). С.100104.
109. ЗадорожнийГ.В. Соціальне партнерство реальний шлях до відкритого суспільства / Г.В.Задорожний, О.В.Коврига, В.В.Смоловик Х.: ХІБМ, 2000. 192с.
110. АвтономовА.С. Социальные технологии межсекторного взаимодействия в современной России: Учебник / А.С.Автономов, Т.И.Виноградова, М.Ф.Замятина, Н.Л.Хананашвили; под общей ред. д.юр.н., проф. А.С.Автономова; М.: Фонд НАН, 2003. 416с.
111. СкуратівськийВ.А. Соціальні системи та соціологічні методи дослідження: Навч. посібник / В.А.Скуратівський, М.Ф.Шевченко. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 188с.
112. КозловК.І. Соціальна взаємодія органів влади і громадських організацій / К.І.Козлов // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. - Вип.2(21). Х.: Вид-во ХарРі НАДУ «Магістр», 2008. С.323329.
113. Гурковський В.І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки: автореф. дис. канд.Наукздерж.упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного упрравління» / В.І.Бурковський. К., 2004. 20с.
114. ЛеухінаА. Взаємодія між об'єднаннями громадян та інститутами держави: концепція й можливі моделі [Електронний ресурс] / А.Леухіна. - Режим доступу: http://www.library.ukma.kiev.ua/elib/NZ/NZV31_2004_polityk /04_leukhina_ag.pdf
115. ЯргомскаяН. Почему НКО и власти нужны друг другу: Модели взаимодействия в регионах Северо-Запада / Н.Яргомская, Е.Белокурова, М.Ноженко, Д.Торхов // Публичная политика: вопросы мягкой безопасности в Балтийском регионе [под ред. М.Горного]. СПб., 2004. C.52147.
116. КулінічО.В. Сутність міжсекторної взаємодії органів влади з недержавними організаціями / О.В.Кулініч // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. Вип.4(34). С.96104.
117. МельникА.Ф. Державне управління: навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Расіна, Л.Ю.Гордієнко; за ред. А.Ф.Мельник. 2-е вид., випр. і доп. К.: Знання, 2004. 342с. (Вища школа ХХІ століття).
118. ЛеоноваИ.Г. Управление взаимодействием с негосударственными некоммерческими организациями: Ненаписанная глава из учебника по муниципальному управлению [Електронний ресурс] / И.Г.Леонова, В.Г.Леонов. Центр «Социальное партнерство". 2003. Режим доступу: http://www.spcenter.ru
119. Москаленко С.О. Управління взаємодією з громадськими організаціями як суб’єктами соціальної політики / С.О.Москаленко // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 22 березня 2007р.: у 2ч. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2007. Ч.2. С.8791.
120. ОдінцоваГ.С. Державне управління і менеджмент: навч. посіб. у таблицях і схемах / Г.С.Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю.Амосов та ін.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г.С.Одінцової. Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. 492с.
121. ДжинчарадзеН.Г. Основи громадянського суспільства: Словник для студ. вищ. навч. закл. / Н.Г.Джинчарадзе, М.А.Ожеван, А.В.Толстоухов та ін. К.: Знання України, 2006. 232с.
122. РадченкоО.В. Цінність в системі державного управління: Категоріальний аспект / О.В.Радченко // Державне будівництво [Електронне видання]. 2008. №2. Режим доступу до журн.: http//www.kbuapa. kharkov.ua.
123. Про схвалення «Концепції проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 роки»[Електронний ресурс]: Розпорядження КМУ від 11.06.2008р. N825-р. Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=825-2008-%F0
124. ХананашвилиН.Л. Концепция системы взаимодействия органов власти РФ с негосударственными некоммерческими организациями [Електронний ресурс] / Н.Л.Хананашвили. Режим доступу: http://www.sovetpamfilova.ru.
125. ПлоскийК.В. Принципи співробітництва об’єднань молоді з суспільними інституціями / К.В.Плоский // Органи влади та молодіжні громадські організації. Інноваційні рішення в молодіжній політиці: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (26-27 червня 2007 року) / відп. ред. О.В.Кулініч. Х.: ППВ «Нове слово», 2007. С.5660.
126. КрутійО. Діалогічне підґрунтя громадянського суспільства як умова ефективного місцевого самоврядування / О.Крутій // Політико-управлінський потенціал органів місцевого самоуправління міста: [моногр.] / За заг. ред. В.В.Лісничого. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. С.93114.
127. ЮзьковЛ.П. Государственное управление в политической системе развитого социализма / Л.П.Юзьков. К.: Вища шк., 1983.-156с.-
128. КулінічО.В. Сутність механізмів взаємодії органів державного управління та громадських організацій / О.В.Кулініч // Менеджер: вісник Донецького державного університету управління. 2008. № 4. С.5358.
129. ИвановВ.Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / В.Н.Иванов., В.И.Патрушев. [изд-е второе, перераб. и доп.]. М.: Экономика, 2001. 327с. (Энциклопедия уп
- Стоимость доставки:
- 125.00 грн