МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СТИПЕНДІЇ, ПЕНСІЇ ЧИ ІНШИХ УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПЛАТ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

На правах рукопису

ФІГУРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 343.98:343.4

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СТИПЕНДІЇ, ПЕНСІЇ ЧИ ІНШИХ УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПЛАТ

Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Когутич Іван Іванович
доктор юридичних наук, доцент

Львів – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СТИПЕНДІЇ, ПЕНСІЇ ЧИ ІНШИХ УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПЛАТ……………………………………..16

1.1. Предмет посягання злочину, пов’язаного з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат………………………16
1.2. Спосіб, обстановка та слідова картина невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат……………………....26
1.3. Криміналістично значущі ознаки особи злочинця та особи потерпілого….43
Висновки до розділу 1……………………………………………..……………...51

РОЗДІЛ 2. ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ І ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СТИПЕНДІЇ, ПЕНСІЇ ЧИ ІНШИХ УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПЛАТ……………………………………..53

2.1. Аналіз та оцінка первинного матеріалу і прийняття рішення про порушення кримінальної справи………………………………………………………………..53
2.2. Типові слідчі ситуації та особливості їх перевірки на початковому етапі розслідування…………………………………………………………………….....77
2.3. Особливості організації та планування розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат…………………………………………………………………………….....90
2.4. Попередження та подолання протидії розслідуванню……………………..102
Висновки до розділу 2……………………………………………...……………117

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ, НАСТУПНИЙ ТА ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАПИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СТИПЕНДІЇ, ПЕНСІЇ ЧИ ІНШИХ УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПЛАТ……………………………………119

3.1. Особливості виїмки, обшуку та огляду документів………………………..119
3.2. Особливості тактики допиту окремих категорій осіб……………………...132
3.3. Особливості підготовки та призначення судових експертиз……………...149
3.4. Наступний і завершальний етапи розслідування та окремі питання попередження невиплат заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат……………………………………………………163
Висновки до розділу 3……………………………………………………...……184

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………187

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...194

ДОДАТКИ………………………………………………………………………...217

ВСТУП

Актуальність теми. Україна, обравши шлях незалежного розвитку, проголосила одним зі своїх головних завдань побудову держави на принципах верховенства права та демократії, втілення принципу «держава для людини», забезпечення прав та свобод кожної особи згідно з міжнародними нормами та стандартами.
Аналізуючи правову ситуацію в Україні, доводиться констатувати, що в нашій молодій державі ще не повною мірою забезпечується дотримання прав і свобод громадян, а також інтересів суспільства. Однією з причин цього є постійна і нагальна потреба в удосконаленні нормотворчої діяльності.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. При цьому виникає необхідність правового захисту вказаних конституційних положень від протиправних посягань, і зокрема злочинів. Державна діяльність у цій сфері реалізується на підставі норм чинних кримінального і кримінально-процесуального законів. На сьогодні завершилась робота Верховної Ради України з прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу (далі – КПК України), який має стати певним гарантом реалізації положень Конституції України щодо захисту прав і свобод людини у сфері кримінального судочинства.
Одним із основних видів конституційних прав є соціально-економічні. Вони стосуються підтримання та нормативного закріплення соціально-економічних умов життя індивіда, визначають місце людини у сфері праці, побуту, зайнятості, соціальної захищеності з метою створення умов, за яких люди можуть бути вільними від страху втратити роботу та засоби до існування.
Однією із основних гарантій захисту державою права на отримання заробітної плати чи інших виплат, в тому числі стипендій та пенсій, які для більшості населення країни є єдиним джерелом існування, а також права на достойний рівень життя та соціальну захищеність на випадок втрати працездатності або можливості здійснювати трудову функцію, досягнення пенсійного віку, можна розглядати норму, яка міститься в ст. 175 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Саме вона, у 2001 р. вперше встановивши кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стала ефективним засобом боротьби з порушеннями прав людини у цій сфері.
Незважаючи на вказані правові гарантії, констатуємо, що невиплати грошової винагороди за виконану роботу (заробітної плати) все ж мають місце. Так, за даними Державної служби статистики України, в останні 3–5 років в державі стабільним є стан невиплати заробітної плати, наявності значної заборгованості перед працівниками. Зокрема, станом на 01.01.2010 року цей борг становив 1 473 329 тис. грн., станом на 01.01.2011 року – 1 218 072 тис. грн., на 01.01.2012 – 977 400 тис. грн. У такий спосіб, незважаючи на систематичне зменшення заборгованості, темпи ліквідації боргу залишаються надзвичайно повільними, а це, своєю чергою, будучи, фактично, однією з форм безробіття, призводить до виникнення соціальної напруги, росту рівня злочинності тощо.
Сприяє цьому явищу і те, що відповідні правоохоронні органи (у нашому випадку слідчі прокуратури) недостатньо готові до розслідування цього виду злочину. Це, своєю чергою, пов’язано з нестачею у слідчих необхідних знань з методики розслідування аналізованого виду злочину, що закономірно обумовлено відсутністю відповідних науково-обґрунтованих напрацювань з цього питання. Відтак, відносна новизна самого складу злочину, відсутність методичних рекомендацій з розслідування аналізованого виду злочину, створюють певного роду підґрунтя для процвітання безпідставних невиплат заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.
З огляду на це, існує потреба в розробленні і впровадженні у практичну діяльність відповідних правоохоронних органів методики розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат .
Методика розслідування злочинів не є новою темою в криміналістиці. Вітчизняні і закордонні вчені-криміналісти зробили значний внесок у вирішення цієї проблеми. Серед них Т. В. Авер’янова, В. П. Бахін, Ф. Ю. Бердичевський, Р. С. Бєлкін, О. М. Васильєв, І. О. Возгрін, А. Ф. Волобуєв, В. К. Гавло, Ю. В. Гаврилін, В. І. Галаган, І. Ф. Герасимов, В. Г. Гончаренко, Л. Я. Драпкін, В. А. Журавель, А. В. Іщенко, Н. С. Карпов, Н. І. Клименко, І. І. Когутич, О. М. Колесніченко, В. О. Коновалова, В. І. Котюк, О. М. Ларін, В. К. Лисиченко, І. М. Лузгін, Б. Є. Лук’янчиков, Є. Д. Лук’янчиков, Г. А. Матусовський, С. П. Мітрічев, В. О. Образцов, Є. П. Осипова, М. О. Селіванов, Л. О. Сергєєв, В. В. Тіщенко, Є. В. Ципленкова, В. Ю. Шепітько, В. І. Шиканов, А. В. Шмонін, М. Г. Шурухнов, М. П. Яблоков та інші.
Вказані автори надали істотну наукову допомогу слідчій практиці, внесли багато нового в теорію і практику розслідування злочинів, створили підґрунтя для проведення подальших досліджень. Однак спеціальних досліджень щодо розслідування невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат на теренах України на сьогодні не проводилося, хоча актуальність теми сумнівів не викликає.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний, зокрема, зі Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 12 лютого 2007 року № 105/2007, Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767.
Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідницької роботи кафедри кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на 2006–2009 роки «Актуальні питання запровадження положень криміналістики в практику кримінального судочинства України» (номер державної реєстрації роботи 0106U005910). Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 22/3 від 26.03.2008 р.), та зареєстрована у Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права Академії правових наук України (№ 659).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування теоретичних засад методики розслідування у кримінальних справах про невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат та вироблення на їх основі практичних рекомендацій слідчим щодо ефективного провадження в конкретних справах даної категорії .
Відповідно до зазначеної мети були поставлені такі завдання:
- встановити та розкрити зміст основних структурних елементів криміналістичної характеристики аналізованого виду злочинів;
- проаналізувати організаційні та тактичні особливості проведення попередньої перевірки повідомлення про невиплату заробітної плати (інших установлених законом виплат) для прийняття обґрунтованого підсумкового рішення;
- типізувати слідчі ситуації, характерні для кожного етапу розслідування у досліджуваній категорії справ та узагальнити оптимальний перелік слідчих, процесуальних дій, оперативно-розшукових та інших організаційних заходів для їх вирішення;
- розробити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення організації і планування розслідування аналізованого виду злочинів;
- визначити основи та заходи з попередження та подолання протидії розслідуванню, а також особливості криміналістичної профілактики у справах про злочини аналізованого виду;
- дослідити специфіку організації і тактики проведення окремих слідчих дій у цій категорії справ (виїмки, обшуку, огляду документів, допиту, призначення судових експертиз).
Об’єктом дослідження є: злочинна діяльність щодо невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат; діяльність щодо виявлення, розслідування та попередження невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.
Предметом дослідження є методика розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети і завдань, об’єкта й предмета дослідження. Під час написання роботи використано положення діалектики про співвідношення загального, окремого та особливого, а також про взаємозв’язок та взаємообумовленість соціальних процесів. Відтак, теоретичним підґрунтям дисертації став діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ (застосовувався у всіх розділах дисертації) та засновані на ньому загальнонаукові та спеціальні методи.
У роботі використано наступні методи: догматичний – для тлумачення юридичних категорій, який дозволив уточнити понятійний апарат; системно-структурний та наукової абстракції – для типізації та систематизації слідчих ситуацій, версій, ознак елементів криміналістичної характеристики; статистичний – для ілюстрації теоретичних висновків відомостями, одержаними із матеріалів розслідування конкретних кримінальних справ; соціологічний – під час проведення анкетування слідчих прокуратури; формально-логічні (індукція, дедукція, аналіз, синтез) – для класифікації елементів криміналістичної характеристики, під час систематизації способів і слідів вчинення та приховання невиплати заробітної плати (інших установлених законом виплат), під час типізації слідчих ситуацій та відповідно слідчих версій. Усі методи дослідження використовувалися у взаємозв’язку і взаємозалежності, що спрямовано на всебічність, повноту та об’єктивність дослідження, переконливість та істинність наукових результатів.
Науково-теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних науковців з кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, кримінології, юридичної психології, трудового права, економіки та бухгалтерського обліку.
Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Кодекс законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, які стосуються питань, пов’язаних із темою дослідження та інші чинні нормативно-правові акти.
Емпіричну базу дослідження складають: результати узагальнення 136 кримінальних справ, порушених за ст. 175 КК України (регіон вивчення: м. Львів, Львівська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська, Івано-Франківська області України), що перебували в проваджені в 2004–2011 роках; результати анкетування 90 слідчих прокуратур Львівської, Рівненської, Тернопільської областей України.
Використано аналітичні та статистичні матеріали Верховного Суду України і Апеляційного суду м. Києва.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих проблем дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, у якому на основі сучасних положень загальної теорії криміналістики, узагальнення слідчої й судової практики розроблено методику розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.
У зазначеному контексті в роботі запропоновано низку нових положень, висновків і рекомендацій, зокрема:
уперше:
 розроблено типову структуру видової методики розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Елементами цієї методики виправдано вважати: криміналістичну характеристику цього виду злочину; криміналістичні питання порушення кримінальної справи; типові слідчі ситуації, характерні для кожного етапу розслідування аналізованого виду злочинів; слідчі версії, організацію і планування (програми) розслідування; слідчі, процесуальні дії, оперативно-розшукові та інші організаційні заходи початкового етапу розслідування, особливості їх виконання; тактику слідчих дій наступного і завершального етапів розслідування злочинів зазначеного виду; особливості подолання протидії розслідуванню та попередження невиплат заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат;
 визначено елементний склад криміналістичної характеристики злочинів аналізованого виду. Серед обов’язкових елементів цієї характеристики необхідно розглядати узагальнені дані про: предмет посягання; спосіб вчинення злочину в його широкому розумінні; слідову картину в її широкій інтерпретації; особу злочинця; особу потерпілого;
 побудовано класифікацію типових способів вчинення досліджуваного виду злочинів. А саме: залежно від конкретних видів установлених законом виплат (невиплата заробітної плати; невиплата стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат); залежно від форм невиплати (невиплата у грошових знаках, що мають законний обіг на території України; невиплата у натурі); залежно від форми розрахунків (невиплата у готівковій формі; невиплата у безготівковій формі); залежно від наявності самого факту «нарахування» установлених законом виплат (нарахування зазначених виплат; ненарахування зазначених виплат);
 виокремлено типові слідчі ситуації, характерні для кожного етапу розслідування невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Зокрема, найпоширенішою підставою їх класифікації на початковому етапі розслідування є характер вихідної інформації, що служить приводом до порушення кримінальної справи (злочин виявлено оперативним шляхом і матеріали оперативної перевірки підтверджують факт наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 175 КК України; злочин виявлений у зв’язку із затриманням керівника підприємства, установи, організації чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності з поличним; злочин виявлено під час проведення перевірки прокуратурою, територіальною державною інспекцією праці, управліннями, відділами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, іншими державними контролюючими органами; злочин виявлений органом дізнання, слідчим, прокурором безпосередньо у ході проведення слідчих, процесуальних дій чи інших оперативно-розшукових заходів під час розслідування інших злочинів; злочин виявлений посадовими особами, представниками влади, громадськості або окремими громадянами і які заявили про нього у компетентні державні органи; злочин виявлено в результаті проведення тактичної операції і затримання керівника злочинної організованої групи чи окремих її членів, діяльність яких була пов’язана в тому числі і з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат);
 у контексті типових слідчих ситуацій розроблено комплекси слідчих, процесуальних дій, оперативно-розшукових та інших організаційних заходів. Зокрема, запропоновані їх відповідні алгоритми: на етапі попередньої перевірки повідомлення про злочини (за ситуацій, які потребують додаткової (складнішої із структурної точки зору) перевірки повідомлення про злочини та які такої перевірки не потребують або потребують в меншій мірі); на початковому етапі розслідування (за ситуацій, коли злочин виявлений посадовими особами, представниками влади, громадськості або окремими громадянами і які заявили про нього у компетентні державні органи та коли злочин виявлений у зв’язку із затриманням керівника підприємства, установи, організації чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності з поличним); на наступному етапі розслідування (за ситуацій, коли обвинувачений визнає себе винним у повному обсязі пред’явленого обвинувачення; визнає себе винним частково; не визнає себе винним); на завершальному етапі (за ситуацій, коли досудове слідство закінчене і кримінальна справа з обвинувальним висновком направлена в суд; досудове слідство зупинене);
 узагальнено і класифіковано типові форми протидії розслідуванню невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Найпоширенішими є (за спрямованістю дій): приховування даних про подію злочину та причетних до нього осіб (намагання повністю чи частково знищити сліди злочину; здійснення психологічного, фізичного впливу на потерпілих, щоб запобігти їх зверненню до правоохоронних органів) і втручання в розслідування злочину (давання свідомо неправдивих показань; відмова від давання показань, їх зміна; здійснення психологічного чи фізичного впливу на потерпілих, свідків з метою схилення їх до давання неправдивих показань; підкуп із метою схилення до давання неправдивих або відмови від давання показань (висновку) потерпілих, свідків, експертів; здійснення психологічного впливу на слідчого тощо);
 розроблено засоби з подолання протидії розслідуванню аналізованого виду злочину. Зокрема, найефективнішими криміналістичними засобами нейтралізації дій з приховання даних про подію злочину і причетних до нього осіб є: психологічний вплив на конкретну протидіючу особу, щоб вона самостійно відмовилась від подальшої протидії та своєчасне її попередження (заздалегідь вчинювані дії слідчого з метою створення умов, що виключають ефективність протидії з боку конкретних зацікавлених осіб прогнозованим способом);
 узагальнено основні форми попереджувальної діяльності слідчого у справах про невиплату заробітної плати та особливості їх здійснення. Серед таких виправдано виокремити: припинення розпочатої і запобігання реально можливій злочинній діяльності зі сторони осіб, підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні злочину; встановлення причин злочину і вжиття заходів до їх усунення; встановлення умов, що сприяли вчиненню злочину і вжиття заходів до їх усунення; узагальнення криміногенних факторів, встановлених під час розслідування за однорідними кримінальними справами, і подання пропозицій щодо їх усунення у відповідні органи і установи;
удосконалено:
 організаційні та тактичні особливості проведення попередньої перевірки повідомлень про злочини;
 особливості взаємодії слідчого, органів дізнання та державних установ під час розслідування злочинів;
дістали подальшого розвитку:
 питання організації та планування слідчої діяльності під час розслідування злочинів;
 рекомендації щодо організації й тактики проведення окремих слідчих дій, зокрема, виїмки, обшуку, слідчого огляду документів, допитів свідків, потерпілих, підозрюваних (обвинувачених), призначення судових експертиз;
 особливості використання спеціальних знань під час розслідування злочинів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані висновки, положення та пропозиції можуть бути використані у: подальших наукових розробках проблем методики розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат; практичній діяльності – для підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів з виявлення та розслідування злочинів аналізованого виду; навчальному процесі – при підготовці лекцій, практичних занять та навчально-методичних матеріалів для студентів юридичних вищих навчальних закладів та працівників слідчого апарату. Основні результати дослідження використовувалися автором та викладачами кафедри кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка при викладанні навчальної дисципліни «Криміналістика» та спецкурсів «Методика розслідування окремих видів злочинів» та «Методика підтримання державного обвинувачення».
Результати дослідження впроваджено у практичну діяльність з розслідування злочинів (акт про впровадження прокуратури Львівської області від 30.01.2012 р.), а також у навчальний процес Львівського державного університету внутрішніх справ (акт про впровадження № 17 від 04.04.2012 р.) та Івано-Франківського факультету Національного університету «Одеська юридична академія» (акт про впровадження від 21.03.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, представлена і обговорена на засіданні кафедри, схвалена нею і рекомендована до захисту.
Окремі положення дисертації оприлюднені у вигляді виступів і доповідей на науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (9 жовтня 2009 р., м. Одеса); XV Регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (4–5 лютого 2009 р., м. Львів); VII Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» (4–5 червня 2010 р., м. Луцьк); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (8 жовтня 2010 р., м. Одеса); Всеукраїнська науково-практична конференція «Вдосконалення діяльності прокуратури – шлях до реформування кримінальної юстиції» (28 травня 2010 р., м. Львів); XVІ Регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (8–9 лютого 2010 р., м. Львів); VIIІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» (17–19 червня 2011 р., м. Луцьк); ХVIII Міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Ломоносов» (11–15 квітня 2011 р., м. Москва); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (28 жовтня 2011 р., м. Одеса); XVІІ Регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (3–4 лютого 2011 р., м. Львів); XVІІІ Регіональна науково-практична конференція «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (26–27 січня 2012 р., м. Львів).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у 17 публікаціях, з них 6 статей у виданнях, віднесених до переліку наукових фахових видань України, а також 11 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробленні основних положень методики розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати. Головними теоретичними та прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. Виходячи із типової структури окремих криміналістичних методик, у видовій методиці розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, виправдано розглядати такі елементи: криміналістичну характеристику цього виду злочину; криміналістичні питання порушення кримінальної справи; типові слідчі ситуації, характерні для кожного етапу розслідування аналізованого виду злочинів; слідчі версії, організацію і планування (програми) розслідування; слідчі, процесуальні дії, оперативно-розшукові та інші організаційні заходи початкового етапу розслідування, особливості їх виконання; тактику слідчих дій наступного і завершального етапів розслідування злочинів зазначеного виду; особливості подолання протидії розслідуванню та попередження невиплат заробітної плати.
2. Серед обов’язкових елементів криміналістичної характеристики злочинів аналізованого виду необхідно розглядати узагальнені дані про: предмет посягання; спосіб вчинення злочину в його широкому розумінні; слідову картину в її широкій інтерпретації; особу злочинця; особу потерпілого.
3. Способи вчинення невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, можна класифікувати на види. Зокрема, залежно від конкретних видів установлених законом виплат (невиплата заробітної плати; невиплата стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат); залежно від форм невиплати (невиплата у грошових знаках, що мають законний обіг на території України; невиплата у натурі); залежно від форми розрахунків (невиплата у готівковій формі; невиплата у безготівковій формі); залежно від наявності самого факту «нарахування» установлених законом виплат (нарахування зазначених виплат; ненарахування зазначених виплат). Узагальнюючи можна виокремити наступні способи вчинення злочину, передбаченого ст. 175 КК України: ненарахування і невиплата (неперерахування на особистий рахунок, непередання певних товарів в рахунок заробітної плати) заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат; нарахування, але наступна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат у готівковій формі; нарахування, але наступне неперерахування заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат на особистий рахунок конкретної фізичної особи; нарахування, але наступне непередання певних товарів, дозволених для виплати в рахунок заробітної плати.
4. Слідові картини невиплати заробітної плати мають як окремі, тобто відмінні, так і загальні риси. Зокрема, загальним для всіх досліджуваних діянь є участь у слідоутворенні головного бухгалтера та керівника підприємства, установи, організації чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності. Саме вони виступають слідоутворюючими об’єктами в цьому процесі взаємодії. Специфіка розглянутих злочинів така, що вони завжди вчиняються щонайменше на очах працівників та інших громадян, які мають законне право на отримання відповідних установлених законом виплат і яким вони не виплачуються. Тобто під час вчинення злочину, передбаченого ст. 175 КК України, залишаються завжди і так звані ідеальні сліди.
5. У справах про злочини аналізованого виду виправдано умовно виокремлювати наступні етапи їх розслідування: попередньої перевірки повідомлення про злочини; початковий; наступний; завершальний.
6. У справах про ознаки злочину, передбаченого ст. 175 КК України, попередня перевірка повідомлення про злочини є самостійним етапом розслідування. Для його позначення виправдано використовувати словосполучення «попередня перевірка повідомлення про злочин». Під час проведення цієї перевірки можуть виникати характерні для неї типові ситуації. Всіх їх за достатністю (повнотою) первинної (вихідної) інформації про вчинений злочин можна умовно поділити на: ті, які потребують додаткової (складнішої із структурної точки зору) перевірки; ті, які такої перевірки не потребують або потребують в меншій мірі. Кожну з цих підгруп, своєю чергою, можна класифікувати за різноманітними критеріями, наприклад: залежно від форми власності суб’єкта господарювання та частоти зміни керівництва; залежно від часу утворення заборгованості; залежно від кількості працюючих тощо.
7. Найпоширенішою підставою класифікації слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування є характер вихідної інформації, що служить приводом до порушення кримінальної справи: злочин виявлено оперативним шляхом і матеріали оперативної перевірки підтверджують факт наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 175 КК України; злочин виявлений у зв’язку із затриманням керівника підприємства, установи, організації чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності з поличним; злочин виявлено під час проведення перевірки прокуратурою, територіальною державною інспекцією праці, управліннями, відділами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, іншими державними контролюючими органами; злочин виявлений органом дізнання, слідчим, прокурором безпосередньо у ході проведення слідчих, процесуальних дій чи інших оперативно-розшукових заходів під час розслідування інших злочинів; злочин виявлений посадовими особами, представниками влади, громадськості або окремими громадянами і які заявили про нього у компетентні державні органи; злочин виявлено в результаті проведення тактичної операції і затримання керівника злочинної організованої групи чи окремих її членів, діяльність яких була пов’язана в тому числі і з невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.
8. На початковому етапі розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, конструюються такі типові слідчі версії: щодо характеру події, що відбулась; щодо особливостей суб’єктного складу злочину; щодо причин невиплати заробітної плати (інших установлених законом виплат); щодо кількості осіб, яким не виплачувалась заробітна плата (інші установлені законом виплати); щодо терміну утворення заборгованості.
9. У контексті типових слідчих ситуацій доречно вважати оптимальним наступний перелік слідчих, процесуальних дій, оперативно-розшукових та інших організаційних заходів на початковому етапі розслідування: 1) скласти загальний план розслідування; 2) за умови наявності великих масштабів підприємства, установи, організації чи великої кількості потенційних потерпілих – залучити до співпраці відповідні органи дізнання; 3) провести виїмку документів та інших предметів (врахувавши, що дані бухгалтерського обліку і звітності можуть міститися на електронних носіях інформації); 4) за відмови добровільно видати документи та предмети, зазначені в постанові про проведення виїмки – невідкладно провести обшук і вилучення необхідних об’єктів пошуку; 5) витребувати відповідну інформацію з податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві; 6) провести слідчі огляди предметів і документів, вилучених чи витребуваних в результаті проведення вищезгаданих заходів; 7) призначити перевірку або ревізію з метою встановлення руху коштів у підприємстві, установі, організації; 8) допитати керівника підприємства, установи, організації чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності, головного бухгалтера; 9) допитати працівників підприємства, установи, організації чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності як свідків; 10) визнати працівників, яким не виплачувалась заробітна плата потерпілими, їх допитати; 11) провести за необхідності оперативно-розшукові та інші заходи. Після проведення зазначених дій можна визначатися з потенційними обвинуваченими та обсягом обвинувачення та вирішувати інші питання.
10. Серед форм протидії розслідуванню невиплати заробітної плати, виправдано виокремити такі: за спрямованістю дій (приховування даних про подію злочину та причетних до нього осіб; втручання в розслідування злочину); залежно від видів суб’єктів протидії (протидія виходить від осіб, пов’язаних з подією злочину; осіб, не пов’язаних з такою); за кількістю суб’єктів протидії (здійснювана однією особою; групою осіб; організованим злочинним формуванням); залежно від об’єктів впливу (вплив на фізичних осіб; вплив на предмети матеріального світу, що є джерелом інформації, яка має доказове значення); залежно від наявності впливу з боку зацікавлених осіб на носії інформації, яка має доказове значення (активна; пасивна) та інші. Найпоширенішими з них є за спрямованістю дій.
11. Серед найефективніших засобів подолання протидії розслідуванню невиплати заробітної плати можна розглядати психологічний вплив на конкретну протидіючу особу та своєчасне її попередження. До прийомів психологічного впливу можна віднести: викриття, переконання, психологічне навіювання, емоційний, логічний вплив, приклад тощо. Попередження полягає у заздалегідь вчинюваних діях слідчого з метою створення умов, що виключають ефективність протидії з боку конкретних зацікавлених осіб прогнозованим способом. Засоби з подолання протидії у формі втручання у розслідування злочину залежать від конкретного її способу та виду.
12. Найрезультативнішими способами збирання доказів у справах про злочини аналізованого виду є: проведення виїмки, обшуку, слідчого огляду документів, допиту, призначення і виконання судової експертизи. Ці слідчі дії, за винятком окремих особливостей, проводяться з використанням загальних тактичних прийомів та рекомендацій, напрацьованих криміналістикою.
13. Найпоширенішими слідчими ситуаціями наступного етапу розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, з урахуванням ставлення особи до пред’явленого їй обвинувачення, є: обвинувачений визнає себе винним у повному обсязі пред’явленого обвинувачення; обвинувачений визнає себе винним частково; обвинувачений не визнає себе винним у повному обсязі пред’явленого обвинувачення. Завданнями цього етапу є: формування системи доказів щодо обвинувачення особи в повному обсязі у вчиненні аналізованого злочину та інших пов’язаних з ним злочинів; встановлення усіх співучасників вчинення цього та інших зло¬чинів, збір доказової бази для їх обвинувачення; встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів і вжиття заходів до їх усунення; збір інформації про особу обвинуваченого, необхідної для винесення судом обґрунтованого і справедливого вироку та інші. Відповідно до цього типовий алгоритм дій слідчого наступний: доручення органам дізнання або особисте направлення запитів з вимогою надати документи, що характеризують особу обвинуваченого; допит обвинуваченого (деталізований з використанням аудіо- і відеозапису); допит осіб, на яких вказав обвинувачений і які ще не були допитані; невідкладне проведення очних ставок між обвинуваченим і іншими особами за наявності протиріч в їх показаннях; виїмка предметів і документів, що стосуються кримінальної справи і які ще не були вилучені або на які звернув увагу обвинувачений; огляд цих предметів і документів та визначення напрямів їх використання; призначення судових експертиз щодо обставин, які заперечуються чи стверджуються обвинуваченим; накладення, за необхідності, арешту на майно обвинуваченого; пред’явлення обвинувачення в повному обсязі виявлених і доказаних епізодів злочинної діяльності і повторний допит обвинуваченого.
14. Головне завдання завершального етапу розслідування, залежно від можливих його слідчих ситуацій (досудове слідство закінчене і кримінальна справа з обвинувальним висновком направлена в суд; досудове слідство зупинене) полягає, як видається, у всесторонній оцінці виконаної у кримінальній справі роботи, зібраних доказів і прийнятті рішення про завершення розслідування. За названих ситуацій на цьому етапі розслідування може виникнути необхідність провести наступну роботу: усунути упущення і недоліки, що мали місце на попередніх етапах розслідування; проаналізувати повноту перевірки слідчих версій; усунути протиріччя між існуючими доказами, отриманими в результаті проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів на початковому та наступному етапах розслідування; провести повторні слідчі дії у зв’язку із відновленням досудового слідства у зупиненій або закритій кримінальній справі, поверненням зі стадії судового розгляду; повідомити потерпілих, оголосити обвинуваченим про закінчення досудового слідства та надати їм право ознайомитись з матеріалами кримінальної справи; розглянути і вирішити клопотання різних учасників процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров Д. С. Актуальні питання кримінально-правової протидії комп’ютерним злочинам / Д. С. Азаров // Зб. наук. праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – Х. : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив. – 2002. – Вип. 5. – С. 5–23.
2. Андреев И. С. Криминалистика : учеб. пособие / И. С. Андреев, Г. И. Грамович, Н. И. Порубов ; под ред. Н. И. Порубова. – Мн. : Выш. шк., 1997. – 344 с.
3. Бабаева Э. У. Некоторые теоретические и практические аспекты учения о преодолении противодействия уголовному преследованию / Э. У. Бабаева. – М., 2004. – 132 с.
4. Баев О. Я. Конфликтные ситуации на предварительном следствии и криминалистические средства их предупреждения и разрешения : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. : 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно–розыскная деятельность». / О. Я. Баев. – Ленинград., 1985. – 20 с.
5. Балугина Т. С. Проблема следственных ситуаций в криминалистической литературе / Т. С. Балугина // Правоведение. – 1983. – № 1. – С. 81–85.
6. Басков В. И. Оперативно-розыскная деятельность : учеб. метод. пособие / В. И. Басков. – М. : БЕК, 1997. – 91 с.
7. Бахін В. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів / В. Бахін, Б. Лук’янчиков // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – № 1 (4). – С. 39–43.
8. Безлепкин Б. Т. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / Б. Т. Безлепкин. – М., 2002. – С. 176.
9. Белкин Р. С. Курс криминалистики : учеб. пособие для вузов / Р. С. Белкин. – 3-е изд., доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА ; Закон и право, 2001. – 837 с.
10. Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3 т. : Криминалистические средства, приемы и рекомендации / Р. С. Белкин. – М. : Юристь, 1997. – Т. 3. – 480 с.
11. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы / Р. С. Белкин. – Наука, 1966. – 165 с.
12. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лившиц. – М., 1997. – 176 с.
13. Бердичевський Ф. Ю. Расследование нападений с целью завладения государственными и общественными денежными средствами. Методические рекомендации / Ю. Ф. Бердичевский, А. М. Ларин, В. А. Образцов. – М., 1976. – 90 с.
14. Берназ В. Д. К вопросу о понятии обстановки совершения краж социалистического имущества на морском транспорте / В. Д. Берназ // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1985. – Вып. 3. – С. 45–47.
15. Берназ В. Д. Психологія протидії слідчій діяльності / В. Д. Берназ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 2. – С. 79–83.
16. Бирюкова Т. П. Основы раскрытия и расследования преступлений, связанных с незаконным изготовлением и сбытом поддельных денег : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Т. П. Бирюкова. – К., 2003. – 214 с.
17. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого : монографія / П. Д. Біленчук. – К. : Атіка, 1999. – 352 с.
18. Братковская В. Предупреждение хищений в сельском хозяйстве / В. Братковская // Соц. законность. – 1972. – С. 26–33.
19. Бурчак Ф. Г. Объективная сторона преступления / Ф. Г. Бурчак, Е. Ф. Фесенко [и др.] // Уголовное право Украинской ССР на современном этапе : часть общая. – К., 1985. – 447 с.
20. Буторин Л. A. Процессуальные гарантии прав личности и принуждение в стадии возбуждения уголовного дела / Л. А. Буторин // Уголовно-процессуальное принуждение и ответствен¬ность, их место в решении задач предварительного расследования. – Волгоград, 1987. – С. 90–95.
21. Вандышев В. В. Уголовный процесс в схемах / В. В. Вандышев. – 2-е изд. – СПб., 2003. – 496 с.
22. Васильев А. Н. О криминалистической классификации преступлений / А. Н. Васильев // Методика расследования преступлений : общие положения : мат. науч. практ. конференции. – М., 1976. – С. 23–27.
23. Веліканов С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. В. Веліканов. – Харків, 2002. – 218 с.
24. Веліканов С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно–розшукова діяльність». / С. В. Веліканов. – Х., 2002.
25. Вехов В. Б. Тактические особенности расследования преступлений в сфере компьютерной информации : науч. практ. пособие / В. Б. Вехов, В. В. Попова, Д. А. Илюшин. – Самара : Офорт, 2003. – 188 с.
26. Винокуров С. И. Криминалистическая характеристика преступлений, ее содержание и роль в построении методики расследования конкретного вида преступлений / С. И. Винокуров // Методика расследования преступлений : общие положення : мат. науч.-практ. конференции. – М., 1976. – С. 101–104.
27. Возгрин И. А. Введение в криминалистику : история, основы теории, библиография / И. А. Возгрин. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 475 с.
28. Возгрин И. А. О структуре методик расследования отдельных видов преступлений / И. А. Возгрин // Вопросы теории и практики борьбы с преступностю. – Л., 1974. – С. 74–84.
29. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 336 с.
30. Волобуєв А. Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв ; за ред. О. М. Бандурки. – Х. : Рубікон, 2000. – 336 с.
31. Гавло В. К. О следственной ситуации и методике расследования хищений, совершаемых с участием должностных лиц / В. К. Гавло // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., 1973. – С. 90–98.
32. Гаврилин Ю. В. Криминалистика : методика расследования отдельных видов преступлений : курс лекций / Ю. В. Гаврилин, Н. Г. Шурухнов ; под ред. Н. Г. Шурухнова. – М. : Книжный мир, 2004. – 468 с.
33. Герасимов И. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в методике расследования / И. Ф. Герасимов // Методика расследования преступлений : общие положения. – М., 1976. – 96 с.
34. Герасимов И. Ф. Общие положения расследования преступлений / И. Ф. Герасимов, Е. В. Цыпленкова // Криминалистика. – М. : Высшая школа, 1994.
35. Глазырин Ф. В. Криминалистическое изучение личности обвиняемого : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. : 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно–розыскная деятельность». / Ф. В. Глазырин. – Свердловск, 1973. – 35 с.
36. Головин А. Ю. Криминалистическая систематика / А. Ю. Головин ; под ред. Н. П. Яблокова – М. : ЛексЭст, 2002. – 335с.
37. Головіна В. П. Використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування шахрайств із грошово-кредитними ресурсами в банківській сфері / В. П. Головіна // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України : наук. практ. журнал. – Луганськ : РВВ ЛАВС. – 2002. – № 2 – С. 169–175.
38. Гончаренко В. Г. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві / В. Г. Гончаренко, Ф. М. Сокиран. – К., 1994. – 48 с.
39. Гончаренко В. И. Использование звукозаписи при расследовании преступлений / В. И. Гончаренко // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1967. – № 4. – С. 129–135.
40. Гончаренко В. И. Понятие криминалистической характеристики преступлений / В. И. Гончаренко, Г. А. Кушнир, В. А. Подпалый // Криминалистика и судебная экспертиза. –1986. – Вып. 33. – С. 3–8.
41. Гончаренко В. И. Применение киносъемки в следственной практике / В. И. Гончаренко, З. М. Ломако // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1968. – № 5. – С. 57–60.
42. Горбаньов І. М. Процесуальна регламентація використання матеріалів оперативної закупівлі як ефективного заходу з документування незаконного розповсюдження комп’ютерних програм / І. М. Горбаньов // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України : спец. випуск у двох частинах. – Луганськ : РВВ ЛАВС – 2004. – № 3. – Ч. 2.
43. Горяинов К. К. Теория оперативно-розыскной деятельности : учебник / К. К. Горяинов, В. С. Овчинский, Г. К. Синилов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА*М, 2012. – 690 с.
44. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/господарський
45. Григорьев В. Н. Обнаружение признаков преступления органами внутренних дел : учеб. пособие / В. Н. Григорьев. – Ташкент, 1986. – 86 с.
46. Густов А. Г. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений / А. Г. Густов // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. труд. – М., 1984. – С. 43–48.
47. Данилова Н. А. Обстоятельства, подлежащие установлению по делам о невыплате заработной платы и иных установленных законом выплат / Н. А. Данилова, Е. П. Осипова // Криминалистъ. – СПб. – 2009. – № 2 (5). – С. 63–67.
48. Даньшина Л. И. Возбуждение уголовного дела и предварительное расследование в уголовном процессе России : учеб. пособие для вузов / Л. И. Данышина. – М., 2003. – 192 с.
49. Драпкин Л. Я. Основы криминалистической теории следственных ситуаций : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криманалистика; судебная экспертиза; оперативно–розыскная деятельность». / Л. Я. Драпкин. – М., 1987. – 45 с.
50. Драпкин Л. Я. Понятие и классификация следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин // Следственная ситуация и расрытие преступлений : науч. труды Свердловск. юрид. ин-та. – Свердловск. – 1975. – Вып. 41. – С. 43–46.
51. Драпкин Л. Я. Предмет доказывания и криминалистические характеристики преступлений / Л. Я. Драпкин // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений. – Свердловск. – 1978. – Вып. 69. – С. 11–18.
52. Дубровицкая Л. П. Планирование расследования: учеб. пособие / Л. П. Дубровицкая, И. М. Лузгин. – М., 1972. – 54 с.
53. Ермолович В. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений / В. Ф. Ермолович. – Минск : Амалфея, 2001. – 304 с.
54. Жогин Н. В. Воз¬буждение уголовного дела / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М., 1961. – 206 с.
55. Журавель В. А. Криміналістична характеристика злочинів : реальність чи ілюзія? / В. А. Журавель // Правничий часопис Донецького університету. – 2001. – № 1 (6). – С. 56–60.
56. Журавлев С. Ю. Противодействие деятельности по раскрытию и расследованию преступлений и тактика его преодоления: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. : 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно–розыскная деятельность». / С. Ю. Журавель. – Новгород, 1992. – 12 с.
57. Загородников Н. И. Объективная сторона преступления / Н. И. Загородников // Уголовное право : часть общая. – М., 1996. – 592 с.
58. Закон України від 18 січня 2001 р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2240-14.
59. Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2050-14.
60. Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14.
61. Закон України від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/про оплату праці
62. Закон України від 26 січня 1993 р. № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-12.
63. Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/про пенсійне забезпечення
64. Закон України від 7 квітня 2011 р. № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3206-17.
65. Закон України від 9 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12.
66. Закон України від 9 липня 2003 р. № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.
67. Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15.
68. Захаров М. Л. Комментарий к новому пенсионному законодательству / М. Л. Захаров, В. Б. Савостьянова, Э. Г. Тучкова. – М. : Проспект, 2003. – 334 с.
69. Зеленский В. Д. О содержании организации расследования / В. Д. Зеленський // Актуальные проблемы криминалистики на современном этапе. – Краснодар, 2002. – С. 40–45.
70. Зелинский А. Ф. Криминология : курс лекций / А. Ф. Зелинский. – Х., 1996. – 238 с.
71. Зорин Г. А. Теоретические основы криминалистики / Г. А. Зорин. – Минск : Амалфея, 2000. – 416 с.
72. Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления : дис. …д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Г. Г. Зуйков. – М., 1970. – 205 с.
73. Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криманалистика; судебная экспертиза; оперативно–розыскная деятельность». / Г. Г. Зуйков. –М., 1970. – 34 с.
74. Ивашков В. А. Из опыта взаимодействия специалиста со следователем и оперативным работником при осмотре места происшествия / В. А. Ивашков // Вопросы уголовного процесса и криминалистики : сб. науч. трудов адъюнктов и соискателей. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1988. – С. 3–6.
75. Ильин А. Н. Тактика предварительной проверки сообщения о преступлении / под. ред. В. П. Лаврова. – М. : Юрлит-информ, 2010. – 160 с.
76. Калужна О. М. Криміналістична характеристика злочинів як уніфікована форма криміналістичного дослідження злочинної діяльності окремих видів : традиції і новації / О. М. Калужна // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : мат. ХІІІ регіональної наук. практ. конференції 8–9 лютого 2007 р. – Львів : юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. – С. 528–530.
77. Калужна О. М. Криміналістична характеристика фальшивомонетництва : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно–розшукова діяльність». / О. М. Калужна. – К., 2007. – 22 с.
78. Карагодин В. Н. Проблемы подготовки к расследованию в условиях противодействия / В. Н. Карагодин // Актуальные проблемы следствинной деятельности. – Свердловск, 1990. – С. 3–9.
79. Карпов Н. С. Криміналістичне вивчення злочинної діяльності / Н. С. Карпов // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 3. – С. 229–232.
80. Клименко Н. И. О возможности криминалистической идентификации личности / Н. И. Клименко // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1972. – Вып. 9. – С. 216–219.
81. Коваленко Д. А. Особенности доказывания по уголовным делам о нарушении авторских и смежных прав на досудебных стадиях судопроизводства : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.09 / Д. А. Коваленко. – Москва, 2002. – 229 с.
82. Когутич І. І. Криміналістика : курс лекцій / І. І. Когутич. – К. : Атіка, 2008. – 888 с.
83. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/працю
84. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
85. Козяк В. Д. Проблеми формування ефективної моделі економічної системи / В. Д. Козяк // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». – 2011. – № 704. – С. 144–150.
86. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы методики расследования отдельных видов преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криманалистика; судебная экспертиза; оперативно–розыскная деятельность». / А. Н. Колесниченко ; Харьковский юридический институт им. Ф. Э. Дзержинского. – Харьков, 1967. – 28 с.
87. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / под ред. А. В. Смирнова. – СПб., 2003. – 1008 с.
88. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации. Постатейный / под общ. ред. Н. А. Петухова, Г. И. Загорского. – М., 2002 – 780 с.
89. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / под общ. и науч. ред. А. Я. Сухарева. – 2-е изд. – М., 2004.
90. Коновалова В. Е. Версия : концепция и функции в судопроизводстве / В. Е. Коновалова. – Х. : Консум, 2000. – 176 с.
91. Коновалова В. Е. Криминалистическая характеристика преступлений / В. Е. Коновалова, А. Н. Колесниченко. – Х., 1985. – 93 с.
92. Коновалова В. Е. Обыск : тактика и психология : учеб. пособие / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. – Х. : Гриф, 1997. – 80 с.
93. Коновалова В. Е. Теоретические проблемы криминалистической характеристики / В. Е. Коновалова, А. Н. Колесниченко // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. трудов. – М., 1984. – С. 15–19.
94. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/конституція україни
95. Корж В. П. Методика расследования экономических преступлений, совершаемых организованными группами, преступными организациями. Руководство для следователей : науч. практ. пособие / В. П. Корж. – Х., 2002. – 280 с.
96. Кравець В. І. Інституційна структура фінансового ринку Україна : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси та кредит». / В. І. Кравець. – К., 2011. – 23 с.
97. Кривошеев А. С. Изучение личности обвиняемого в процессе расследования / А. С. Кривошеев. – М. : Юрид. лит., 1971. – 80 с.
98. Кригер Г. А. Объективная сторона преступления / Г. А. Кригер // Советское уголовное право. – М., 1988. – 367 с.
99. Криминалистика / под. ред. В. А. Образцова. – М. : Юристь, 2001. – 760 с.
100. Криминалистика : учебник / под. ред. А. Г. Филиппова. – 3-е узд., перераб. и доп. – М. : Спарк, 2004. – 750 с.
101. Криминалистика / под. ред. В. Ю. Шепитько. – Харьков : Одиссей, 2001. – 528 с.
102. Криминалистика : учеб. / отв. ред. проф. Н. П. Яблоков. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2005. – 781 с.
103. Криминалистика : учеб. / под. ред. Е. П. Ищенко. – М. : Юристь, 2000. – 751 с.
104. Криминалистика : учеб. пособие / А. В. Дулов, Г. И. Грамович, А. В. Лапин [и др.] ; под. ред. А. В. Дулова. – М. : Экоперспектива, 1996. – 415 с.
105. Криминалистика : учебник для вузов / [Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская] ; ред. Р. С. Белкина. – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 990 с.
106. Криминалистическая характеристика и пространственно временные факторы / отв. ред. В. И. Шиканов. – Иркутск, 1991. – 32 с.
107. Криміналістика / В. С. Кузмічов, Г. І. Прокопенко ; за ред. В. Г. Гончаренка та Є. М. Моісеєва. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 366 с.
108. Криміналістика : курс лекцій / В. П. Бахін, І. В. Гора, П. В. Цимбал. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. – ч. 1. – 356 с.
109. Криміналістика : підручник / за ред. В. Ю. Шепітька ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Ін Юре, 2004. – 728 с.
110. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів / за ред. проф. В. Ю. Шепітька. – Х., 1998. – 368 с.
111. Кримінальна справа № 0256/04 // Архів Краснодонського районного суду Луганської області. – 2004. – С. 41–46.
112. Кримінальна справа № 1-212/06 // Архів Костопільського районного суду Рівненської області. – 2006.
113. Кримінальна справа № 1-242/07 // Архів Личаківського районного суду м. Львова. – 2007.
114. Кримінальна справа № 1-28/09 // Архів Шевченківського районного суду м. Львова. – 2009.
115. Кримінальна справа № 1-48/10 // Архів Личаківського районного суду м. Львова. – 2009.
116. Кримінальна справа № 1-69/08 // Архів Личаківського районного суду міста Львова. – 2008.
117. Кримінальна справа № 1-742/10 // Архів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. – 2010.
118. Кримінальна справа № 1-906/10 // Архів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. – 2010.
119. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов [та ін.] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Х. : Юрінком Інтер, 2001. – 416 с.
120. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко [та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К. : Юрид. думка, 2004. – 565 с.
121. Кримінальний кодекс України : наук.–практ. коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш [та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : ІнЮре, 2003. – 1196 с.
122. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/кримінальний
123. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1001-05.
124. Кругликов А. П. Сущность и правовые формы взаимодействия органов предварительного следствия и дознания : учеб. пособие / А. П. Кругликов. – Волгоград, 1985.
125. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев // Советское уголовное право : общая часть. – М., 1974. – 445с.
126. Кузнецова Н. Ф. Объективная сторона преступления / Н. Ф. Кузнецова // Уголовное право : общая часть. – М., 1998.
127. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Н. Ф. Кузнецова. – М., 1984. – 200 с.
128. Кулагин Н. И. Планирование расследования сложных многоэпизодных дел / Н. И. Кулагин. – Волгоград, 1976. – 63 с.
129. Курс уголовного судопроизводства : учеб. – В 3 т. / под ред. В. А. Михайлова. – Воронеж : МОДЕК, 2006. – Т. 2.
130. Лавров В. П. Исходные следственные ситуации как объект кафедрального научного исследования / Исходные следственные ситуации и криминалистические методы их разрешения : сб. науч. трудов / В. П. Лавров. – М. : ВЮЗШ МВД РФ, 1991.
131. Ларин A. M. Расследование по уголовному делу. Планирование и организация / А. М. Ларин. – М., 1970. – 224 с.
132. Лисиченко В. К. Основи подолання протидії розслідуванню корисливо-насильницьких злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями : навч. посібник / В. К. Лисиченко, Р. М. Шеханцов ; МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2004. – 176 с.
133. Лисиченко В. К. Следственная ситуация и ее значение в криминалистике и следственной практике / В. К. Лисиченко, О. В. Батюк // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1988. – № 36. – C. 3–9.
134. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) : монографія / С. Я. Лихова. – К. : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – 2006. – 573 с.
135. Лісовий В. В. Роль спеціаліста при розслідуванні порушень роботи автоматизованих систем / В. В. Лісовий // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ : наук. теорет. журнал. – Луганськ : РВВ ЛІВС, 2001. – № 2 – С. 223–228.
136. Лукин Ю. Н. О первоначальных следственных действиях по делам об убийствах, совершенных из огнестрельного оружия / Ю. Н. Лукин // Вестник МГУ, серия IX : Правоведение. – 1968. – № 4. – С. 77–80.
137. Малинин В. Б. Объективная сторона преступления / В. Б. Малинин, А. Ф. Парфенов. – СПб., 2004. – 301 с.
138. Масленникова JI. А. Проверочные действия в стадии возбуждения уголовного дела / Л. А. Масленников // Соц. законность. – 1989. – № 6. – С. 48–49.
139. Матусевич И. А. Изучение личности обвиняемого в процессе предварительного расследования преступлений / И. А. Матусевич. – Минск. : БГУ, 1975. – 175 с.
140. Матусовский Г. А. Экономические преступления. Криминалистический анализ / Г. А. Матусовский. – Х. : Консум, 1999. – 480 с.
141. Матусовський Г. А. Ситуаційний підхід до розслідування злочинів / Г. А. Матусовский // Криміналістика : підр. для вузів. – Х., 1998. – С. 165–170.
142. Мельник П. Расследование преступлений в сфере економики : науч. практ. пособие / П. Мельник, С. Новиков, Г. Самылик. – К. : Дия, 1998. – 182 с.
143. Михайлов А. И. Обыск / А. И. Михайлов, Г. С. Юрин. – М., 1971. – 92 с.
144. Моторина Е. В. Первоначальный этап расследования нарушений авторских и сумежных прав в аудиовизуальной сфере : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.09 / Е. В. Моторина. – Ростов–на–Дону, 2005. – 193 c.
145. Назаров В. В