Миськів Галина Василівна. Формування та розвиток інтегрованих суб'єктів господарювання в Україні (на прикладі підприємств харчової промисловості)

Короткий опис

Миськів Галина Василівна. Формування та розвиток інтегрованих суб'єктів господарювання в Україні (на прикладі підприємств харчової промисловості) : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. — Л., 2005. — 182арк. — Бібліогр.: арк. 158-170

Миськів Г.В. Формування та розвиток інтегрованих суб’єктів господарювання в Україні (на прикладі підприємств харчової промисловості). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01- Економіка, організація і управління підприємствами. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006р.
Дисертація присвячена питанням розробки теоретико-методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо формування та забезпечення ефективності розвитку ІСГ. Результатом дисертаційної роботи стало: поглиблення соціально-економічної сутності поняття «інтегрований суб’єкт господарювання»; дослідження методологічних основ розвитку інтегрованих структур; розробка класифікації видів ІСГ за організаційними ознаками та виділення на цій основі передумов формування ІСГ; оцінка сучасного рівня і тенденцій розвитку харчової промисловості та інтегрованих структур в цій галузі; розробка показників визначення доцільності створення ІСГ вертикального та горизонтального видів а також показників для оцінки ефективності функціонування вже створеного підприємства з інтегрованою структурою; запропоновано напрямки перспективного розвитку ІСГ в Україні та основні шляхи вдосконалення їх діяльності як із середини, так і ззовні цих структур.
Основні результати дисертації впроваджені на діючому ІСГ, що засвідчує їх практичну цінність.

Дисертаційне дослідження Формування та розвиток інтегрованих суб’єктів господарювання в Україні” дає підстави зробити низку висновків та узагальнень, які мають як теоретичний так і прикладний характер і можуть бути використані при подальшій розробці проблеми розвитку інтегрованих структур.

Аналітичний огляд розвитку процесів інтеграції в світовому господарстві показав, що роль інтегрованих структур на світових ринках зростає, а інтеграційні процеси між підприємствами всередині держави позитивно впливають на стан галузей промисловості, а через них і на національну економіку в цілому. Однак діяльність інтегрованих суб’єктів є суперечливою і може призводити при певних умовах до негативних результатів, що вимагає їх комплексного дослідження. З огляду на це, проблема вивчення формування та розвитку ІСГ набуває особливої гостроти та актуальності.
Розвиток інтегрованих суб’єктів господарювання, зумовлюють процеси глобалізації підприємницького середовища, обмеженість ресурсів, посилення конкуренції, прагнення реалізувати внутрішній потенціал і досягти економічної ефективності. До інтеграції спонукає також необхідність оптимізації відносин з великою кількістю бізнес-партнерів та налагодження ефективної взаємодії між учасниками виробничого процесу.
Дослідження показало, що ІСГ є життєздатнішими організаційними структурами, можуть протидіяти спаду виробництва, сприяти формуванню раціональної структури економіки, активізувати інвестиційну та інноваційну діяльність, створювати нові робочі місця і приносити стабільні прибутки. Об'єднання всіх цих функцій забезпечує інтеграційній структурі більшу гнучкість у господарській діяльності, покращує виконання господарських угод, зміцнює її матеріальний, фінансовий і управлінський потенціал, що дає можливість їй конкурувати у складних ринкових умовах. Окрім того, ефект масштабу, який прослідковується у ІСГ, дає можливість суттєво знижувати витрати на виробництво одиниці продукції і тому реалізовувати продукцію за нижчою ціною, ніж із звичайних підприємств., що також підвищує їх конкурентноздатність на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Запропонована в роботі класифікація інтегрованих суб’єктів господарювання за такими організаційними ознаками: тип об’єднання, рівень функціонування, форма власності, рід занять, тип організаційної побудови та спосіб інтеграції., спрямована на поглиблення теоретично- методологічних засад створення інтегрованих структур та зумовлює можливість вибору найбільш раціональних з них, з врахуванням умов та особливостей української економіки.
У процесі дослідження встановлено, що на формування ІСГ в Україні впливають передумови як регіонального, так і міждержавного значення, котрі спонукають виникнення того, чи іншого виду ІСГ. Виявлені передумови поділено на такі групи: глобалізаційні, ресурсоощадливі, організаційно-фінансові, виробничо-технологічні, організаційно-кадрові та екологічні.
Методологічною основою аналізу діяльності ІСГ, поряд із SWOT- аналізом середовища підприємства та розрахунком синергійного ефекту інтегрованої структури, запропоновано вважати розроблені автором показники визначення доцільності створення та ефективності функціонування ІСГ. Показник доцільності створення горизонтальних ІСГ визначається на основі обчислення ринкової частки господарюючого суб’єкта; вертикальних ІСГ на основі обчислення частки постачальницької сировини і матеріалів у структурі собівартості готової продукції підприємства, яке прагне до інтеграції. Показник ефективності функціонування ІСГ розраховується на основі порівняння затрат незалежних підприємств до інтеграції із затратами об’єднання після інтеграції. Зручність застосування запропонованих показників вбачається в простоті їх розрахунків, для котрих використовуються лише поточні дані діяльності ІСГ, та легкості обґрунтування кінцевих результатів.
Обґрунтовано, що харчова промисловість є пріоритетною галуззю промисловості України для розвитку інтегрованих структур. Це зумовлено особливостями технологічного циклу виробництва продовольства, споживчим попитом на продукти харчування, швидкоокупністю вкладених у галузь інвестицій, прагненням підприємств виробляти конкурентоспроможну продукцію, а також тим, що розподіл ринку продовольчих товарів ще остаточно не завершився.
Політика держави щодо регулювання діяльності ІСГ має бути чітко спрямована на розвиток та подальше вдосконалення цих суб’єктів господарювання. Сукупність напрямків, методів і засобів сприяння створенню та функціонуванню ІСГ має стати невід'ємною частиною цілісної системи промислової політики держави. В свою чергу це призведе до збільшення відрахувань у бюджети всіх рівнів, працевлаштування тисяч працівників, покращення соціальної сфери та, найважливіше, забезпечить утворення належних економічних орієнтирів, які дають великі підприємства для національної економіки.
Процес організації ефективного функціонування ІСГ повинен охоплювати такі аспекти:

розробку нових нормативних актів та вдосконалення існуючої законодавчої бази, що регулює діяльність ІСГ, у напрямках перегляду антимонопольного законодавства і його нормативів та спрощення фіскальної і монетарної політики; усунення суперечливості в українському законодавстві, його невідповідності сучасним тенденціям розвитку світового господарства;
розробку алгоритму стратегічного управління для ІСГ, що базується на врахуванні особливої організаційної структури цього виду підприємств;
створення стратегічних альянсів, з метою наближення до європейських інтеграційних процесів та спрощення виходу на світовий ринок.