Місюк Микола Васильович. Формування регіонального ринку м'ясної продукції

Короткий опис

Місюк Микола Васильович. Формування регіонального ринку м'ясної продукції: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний агроекологічний ун-т {Житомир}. - Житомир, 2004

Місюк М.В. Формування регіонального ринку м’ясної продукції. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.
У дисертації досліджені теоретичні аспекти та організаційно-економічні проблеми формування регіонального ринку м’ясної продукції, розглянуто питання кон’юнктури ринку м’яса, проведено аналіз витрат на виробництво, визначено його економічну ефективність та вплив різних факторів на собівартість одиниці продукції, рентабельність, затрати праці тощо. Розглянуто проблеми розвитку виробництва в умовах різноукладної економіки і трансформації соціально-економічної бази аграрного сектора. З’ясовано сутність товарно-грошових відносин та місце особистого господарства населення, як товаровиробника на ринку аграрної продукції.
В загальному плані основними складовими організаційного механізму розширеного відтворення товарних ресурсів м'яса і м'ясної продукції розглядаються: визначення конкретної мети кожного підприємства в кожній окремій галузі і розробка відповідних заходів по оптимізації структури виробництва; застосування прогресивних технологій; балансова ув'язка міжгалузевих пропорцій та ін.
Основна увага в роботі приділена проблемі удосконалення територіально-організаційної структури виробництва і механізму формування ринку м’яса шляхом інтенсифікації розвитку скотарства та свинарства. Обґрунтовано концептуальний підхід до проблеми нарощування поголів’я всіх видів худоби і птиці на основі оптимізації галузевої структури та прогноз виробництва продукції на період до 2010 року. На цей же період запропонована організаційно-технологічна модель реструктуризації кормовиробництва, збалансованого за обсягом з потребами тваринництва у процесі його розвитку в регіоні.

1. В області відбувається активна адаптація господарюючих суб’єктів до ринкової економіки. Господарства населення за обсягом виробництва валової продукції сільського господарства займають домінуюче положення, у тому числі з виробництва продукції тваринництва (72,4%). В області, порівняно з іншими регіонами, спостерігаються кращі показники щодо виробництва цієї продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь та на душу населення. Водночас, як і в інших регіонах, відбулося значне скорочення натуральних обсягів виробництва, зокрема м’яса, молока, вовни.
2. Основними причинами кризової ситуації у тваринництві стали в першу чергу економічні чинники через недостатність державного впливу на ціноутворення, відсутність правових і соціальних передумов, необхідних для ефективного функціонування економічного механізму на ринку м’яса.
Дослідження показують, що регіональний ресурсний потенціал м’ясного підкомплексу як в аграрній сфері, так і в переробній промисловості в ближчі роки буде спрямований на стабілізацію поголів’я худоби і птиці, підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом інтенсифікації виробництва.
3. В останні роки суттєво змінилися економічні структуроутворюючі чинники, а отже, і функції та чинність адміністративно-територіальних одиниць в межах місцевого самоврядування селищних рад. Формується певний тип соціуму та інтегрованих виробничих систем на основі утворення різних підприємницьких структур, ринкової інфраструктури, зокрема з надання послуг по закупівлі продукції, зооветеринарному обслуговуванню, використанню матеріально-технічних ресурсів тощо.
В результаті реформування земельних та майнових відносин основним виробником і постачальником продукції на ринку м’яса і молока у наступні 5-7 років все ще залишатимуться особисті господарства населення, де обсяг її виробництва стабілізується.
4. Прогнозований рівень виробництва м’яса в області на період до 2010 р. передбачено в обсязі 220 тис. т, з них яловичини і телятини 134,6 тис. т, або 61,2%. Ресурси міжрегіонального обміну становитимуть близько 30% виробленої продукції.
Основний приріст виробництва м’ясної продукції в господарствах регіону на період до 2010 року очікується у сільськогосподарських підприємствах, де він зросте у 4 рази, і має забезпечуватися шляхом підвищення ефективності використання традиційних ресурсів (спеціалізація, раціональне розміщення і концентрація виробництва, нові форми організації та оплати праці, удосконалення господарювання тощо).
5. З метою поступового нарощування продукції в галузі скотарства пропонується модель розширеного відтворення м’ясного потенціалу за рахунок оптимізації структури і кількості поголів’я. Схема передбачає зворотний зв’язок між сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення у процесі розвитку між ними товарно-грошових відносин, в першу чергу шляхом обміну маточного поголів’я на молодняк худоби для дорощування і відгодівлі у великих різновікових групах тварин, з метою одержання високого середньодобового приросту та вгодованості худоби, що реалізується на м’ясо.
6. Відтворення свинарства пропонується здійснювати шляхом створення (відродження) в кожному регіоні виробничих комплексів з інтенсивного вирощування і відгодівлі свиней, шляхом залучення зовнішніх (вітчизняних) інвестицій. Окупність комплексу за умови реконструкції існуючих приміщень потужністю 10 тис. ц виробництва свинини в рік становитиме близько 4 років.
7. Вирішення проблеми реструктуризації кормовиробництва не може бути ні адміністративною, ні разовою акцією, оскільки на це немає відповідних ресурсів і це суперечило б ринковій орієнтації економіки аграрного сектора. Як у часі, так і просторі вона буде вирішуватись залежно від активності господарюючих підприємницьких структур, базового стану та вихідних позицій, на яких знаходяться ті чи інші галузі тваринництва і кормовиробництво зокрема. Проблема створення ринку кормів, без формування якого неможлива інтенсифікація тваринництва і структурна перебудова рослинництва, потребує невідкладного вирішення.
8. Дослідження і розрахунки показують, що, по-перше, у перспективі істотно зміниться кількість і співвідношення потрібних кормів на виробництво тієї чи іншої продукції. По-друге, окремі категорії господарств матимуть різну структуру потреби кормів по галузях, що в кінцевому підсумку визначатиме відповідні відміни по видах фізичних кормів, а отже, і структуру посівів тощо. Так, основна частка приросту потреби в кормах припадає на виробництво м’яса великої рогатої худоби. Загальна потреба по всіх категоріях господарств збільшується на 120 тис.тонн корм. од., або у 2,71 раза, а в сільськогосподарських підприємствах - у 4,3 раза.
Загальна потреба на виробництво продукції скотарства за період з 2001 по 2010 р. зросте в 2,08 раза, у сільськогосподарських підприємствах - втричі, а в особистих господарствах населення - на 25%.
На потреби молочної галузі (виробництво молока) сільськогосподарським підприємствам у 2010 р. потрібно 776 тис. тонн корм. од., або 30,7% всієї потреби в кормах, тоді як у 2001 р. вона становила 81%. Потреба в кормах на продукцію свинарства становитиме всього 13,6%, а на продукцію інших галузей разом 3,4%, оскільки вони мають підсобний характер.
9. Вирішення проблеми організації кормовиробництва, яка у період переходу до розширеного відтворення виробництва продукції тваринництва передбачає практичне освоєння ландшафтної (контурно-меліоративної) системи землеробства, а це висуває на перший план проблему насінництва багаторічних трав. Літнє утримання худоби повинно базуватися на системі зеленого конвеєра (природні пасовища, сіяні трави, зелена маса пізніх культур тощо).