МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

МУШАК НАТАЛІЯ БОГДАНІВНА

УДК 341.231.14 : 341.17

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ТА
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
В ЄВРОПЕЙСЬКИХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
МУРАВЙОВ Віктор Іванович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Концептуальні підходи до становлення та розвитку прав людини у Європі
1.1 Генезис сучасних політико-правових вчень та понять про права і свободи людини у Європі ..............................................................................
12
1.2 Загальнотеоретичні проблеми класифікації прав людини та основних свобод в умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів ............................................................................................................ 34

1.3 Система європейських міжнародних організацій у встановленні європейських стандартів прав людини .........................................................
52
Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 66

РОЗДІЛ 2. Основні напрями та особливості співробітництва європейських міжнародних організацій у загальноєвропейській системі захисту прав людини
2.1 Організаційно-правові засади європейської системи захисту прав людини Ради Європи ......................................................................................
69
2.2 Сучасна модель нормативного закріплення та гарантування прав людини у правовій системі Європейського Союзу .....................................
84
2.3 Специфіка діяльності Організації з безпеки і співробітництва у Європі в рамках «людського виміру» ...........................................................
102
2.4 Міжнародно-правові питання співробітництва і взаємодії правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та Організації з безпеки і співробітництва у Європі у сфері захисту прав людини .............................
120

Висновки до Розділу 2 .................................................................................... 138

РОЗДІЛ 3. Міжнародно-правове співробітництво України з європейськими міжнародними організаціями у сфері захисту прав людини
3.1 Основні напрями співробітництва між Україною і Радою Європи у сфері захисту прав людини ............................................................................
141
3.2 Правові основи співробітництва України з Європейським Союзом щодо захисту та забезпечення прав людини ................................................
159
3.3 Правові форми співробітництва України та Організації з безпеки і співробітництва у Європі у сфері захисту прав людини ............................
174
Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 189

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 193

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................... 197

ВСТУП

Актуальність теми. Регіональний захист прав людини на теренах Європи став невід’ємною частиною діяльності європейських міжнародних організацій – таких як Рада Європи (далі – РЄ), Європейський Союз (далі – ЄС) та Організація з безпеки і співробітництва у Європі (далі – ОБСЄ) – і водночас перетворився на важливий фактор інтеграційних процесів, що відбуваються у Європі.
Незважаючи на те, що в процесі свого розвитку Рада Європи, Європейський Союз та Організація з безпеки і співробітництва у Європі переслідували різні цілі, питання захисту прав людини завжди становило предмет діяльності кожної з цих організацій. Проте серед їхніх пріоритетних завдань захист прав людини мав неоднакове нормативне закріплення. Для РЄ пріоритетом завжди були права людини з верховенством права та розвитком плюралістичної демократії, ЄС та ОБСЄ вирішували власні політичні завдання, серед яких економічна інтеграція держав та забезпечення безпеки у Європі, відповідно, були основними постулатами кожної з них. На сьогодні такий чіткий розподіл між напрямами діяльності згаданих організацій змінився. Захист прав людини став об’єднавчим фактором співпраці останніх. Усі ці організації не тільки зближують свої правові норми та принципи в різноманітних сферах, а й перетворилися на європейські координаційні центри, у рамках яких діють ефективні механізми захисту та забезпечення прав людини.
Важливе значення питань захисту прав людини для України зумовлене тим, що наша держава не лише є учасницею всіх основних європейських регіональних угод у сфері прав людини, а й постійно бере участь у діяльності контрольних механізмів Ради Європи та Організації з безпеки і співробітництва у Європі. Це пов’язано як із загальним зобов’язанням України сприяти повазі до прав людини й основних свобод та їх дотриманню, так і з тим, що для України вагоме значення має її участь у європейських інтеграційних процесах, що є на сьогодні одним з основних зовнішньополітичних пріоритетів і стратегічних цілей нашої держави. У цьому контексті дослідження питань організації та функціонування загальноєвропейської системи захисту прав людини актуальне для вітчизняної науки, а також має практичне значення для системи органів державної влади, що беруть участь у розвитку та поглибленні співробітництва між Україною, з одного боку, і РЄ, ЄС, ОБСЄ – з другого.
Доктринальні дослідження в рамках цієї проблематики стосувалися лише окремих її аспектів, зосереджуючись на: питаннях участі держав у міжнародних організаціях (А. Азаров, С. Алексєєв, М. Баймуратов, В. Буткевич, В. Денисов, О. Задорожній, І. Лукашук, В. Мицик, В. Муравйов, О. Шпакович, А. Юркевич), проблемах захисту прав людини (В. Антипенко, Р. Валуєв, В. Гаврилов, Е. Лукашова, В. Мармазов, І. Піляєв, П. Рабінович, О. Святун, Ю. Шемшученко), правовому статусі актів міжнародних організацій (Ю. Безбородов, К. Бекяшев, О. Бурлак, Л. Грицаєнко, Ю. Колосов), проблемах європейської системи захисту прав людини в рамках Ради Європи та Євросоюзу (В. Андріанов, М. Анісімова, Л. Гіждіван, М. Гнатовський, О. Головко, П. Дебнахт, В. Капустянський, Н. Плахотнюк, Л. Тимченко, А. Федорова, С. Федик, С. Шевчук).
У зарубіжній міжнародно-правовій літературі питання міжнародного захисту прав людини досліджувалися в працях П. Алстона, Р. Більдера, Є. Бредлі, Т. Бюргенталя, Б. Бутрос-Галі, Н. Вальтікоса, К. Вассека, Д. Гом’єн, М. Дженіса, Ф. Джхабвала, Г. Дж. Еспіелля, Л. Зваака, І. Камерона, А. Кассезе, Р. Кея, Г. Лаутерпахта, С. Лекі, Д. МакГолдріка, Р. Норіса, Б. Рамчарана, А. Робертсона, І. Сабо, Х. Саба, П. Сіджхарта, Тео ван Бовена, М. Тарді, Д. Харріса, У. Шабота, Д. Шелтона та ін.
Однак, з огляду на комплексність та різноаспектність проблематики захисту прав людини, її фундаментальність для науки міжнародного права, а також динаміку міжнародно-правових відносин, дане дисертаційне дослідження є спробою подальшого переосмислення існуючих наукових розробок щодо міжнародно-правових засад захисту та забезпечення прав людини у європейських міжнародних організаціях і пошуком нового наукового підходу до розуміння міжнародно-правового співробітництва європейських міжнародних організацій у сфері захисту прав людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права НАН України згідно з планами науково-дослідної роботи кафедри в рамках комплексної теми «Правова система України в умовах сучасних національних та міжнародних тенденцій розбудови державності» (державний реєстраційний номер 0111U000006).
Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в комплексному аналізі міжнародно-правових засад захисту та забезпечення прав людини у європейських міжнародних організаціях (Раді Європи, Європейському Союзі та Організації з безпеки і співробітництва у Європі), виробленні пропозицій щодо вдосконалення міжнародного співробітництва та взаємодії європейських організацій і приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів прав людини.
Зазначена мета зумовила вирішення таких завдань:
- дослідити основні етапи еволюції політико-правових вчень та понять про права і свободи людини у Європі;
- проаналізувати проблемні питання класифікації прав людини у Європі;
- охарактеризувати систему європейських міжнародних організацій у встановленні європейських стандартів прав людини;
- розкрити організаційно-правові засади європейської системи захисту прав людини Ради Європи;
- здійснити аналіз сучасної моделі нормативного закріплення та гарантування прав людини у правовій системі Європейського Союзу;
- висвітлити специфіку діяльності Організації з безпеки і співробітництва у Європі в рамках «людського виміру»;
- з’ясувати міжнародно-правові питання співробітництва і взаємодії правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та Організації з безпеки і співробітництва у Європі у сфері захисту прав людини;
- висвітлити основні напрями співробітництва України і Ради Європи у сфері захисту прав людини;
- дослідити правові основи співробітництва України з Європейським Союзом щодо захисту і забезпечення прав людини;
- охарактеризувати правові форми співробітництва України й Організації з безпеки і співробітництва у Європі у сфері захисту прав людини.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини в рамках європейських міжнародних організацій щодо захисту та забезпечення прав людини.
Предметом дослідження є міжнародні документи, що визначають правові основи діяльності європейських міжнародних організацій у загальноєвропейській системі захисту прав людини, і роль кожної з них у цій системі, а також основні напрями міжнародно-правового співробітництва РЄ, ЄС та ОБСЄ щодо захисту і забезпечення прав людини.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система філософсько-світоглядних, загальнонаукових і спеціально-наукових методів та підходів, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмета. З огляду на специфіку теми, мету і завдання дослідження використовувалися такі методи:
- діалектичний метод пізнання (дав змогу проаналізувати основні проблеми та напрями співпраці європейських міжнародних організацій у сфері захисту прав людини на сучасному етапі);
- історико-правовий метод (надав можливість висвітлити основні етапи формування прав людини як політико-правового інституту, а також дослідити основні віхи становлення концепції прав людини в діяльності кожної з організацій);
- порівняльно-правовий метод (застосовувався при дослідженні питань захисту прав людини у європейських міжнародних організаціях, а також у процесі проведення аналізу щодо відповідності законодавства України європейським стандартам прав людини);
- формально-юридичний метод (дав змогу проаналізувати джерела права РЄ, ЄС та ОБСЄ щодо захисту та забезпечення прав людини, а також використовувався при формулюванні рекомендацій для вдосконалення практики міжнародно-правового співробітництва України з європейськими міжнародними організаціями);
- логіко-юридичний метод (застосовувався з метою з’ясування стану реалізації норм європейських міжнародно-правових актів, а також виявлення причин порушення прав людини).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним науково-теоретичним дослідженням, у якому досліджуються взаємодія і співробітництво правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та Організації з безпеки і співробітництва у Європі щодо захисту прав людини, а самі правові акти та діяльність європейських інституцій у цій сфері розглядаються не ізольовано, а як єдиний феномен у правовому контексті функціонування трьох європейських міжнародних організацій, що відображає динаміку і тенденції європейської інтеграції в теперішній час.
Наукову новизну основних положень дисертації та особистий внесок автора становлять такі висновки, положення та рекомендації:
уперше:
- визначено поняття «європейська міжнародна організація», яке означає об’єднання держав, що функціонує відповідно до міжнародного права на основі міжнародного договору, має систему органів, володіє правами, обов’язками та автономією волі, здійснюючи співпрацю в політичній, економічній, правовій та інших сферах на основі демократичних принципів і дотримання спільних європейських цінностей (верховенства права, поваги до прав та основних свобод людини тощо);
- запропоновано авторський варіант визначення поняття «загальноєвропейська система захисту прав людини», під якою розуміється сукупність норм у сфері захисту прав людини, ухвалених у рамках європейських міжнародних організацій (РЄ, ЄС та ОБСЄ), а також діяльність цих організацій щодо забезпечення виконання європейських норм у царині захисту прав людини;
удосконалено:
- визначення поняття «європейські стандарти прав людини», під якими розуміються визнані європейськими країнами та закріплені у їхніх спільних документах правові норми, а також механізми їх гарантії, захисту та забезпечення на практиці, що мають бути покладені в основу діяльності держав – учасниць європейських міжнародних організацій у сфері дотримання прав людини;
- положення про те, що приєднання ЄС до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року не розширить компетенцію ЄС, однак при цьому створить для його органів зобов’язання дотримуватися єдиних стандартів у сфері прав людини;
набули подальшого розвитку:
- аргументація щодо того, що саме Європа заклала фундамент, підкріплений поглядами мислителів, з одного боку, та ухваленням низки правових документів – з другого, не лише для європейського порядку у сфері захисту прав людини, а й для існування сучасного міжнародного співтовариства в цілому;
- положення про те, що, з огляду на концепцію прав людини, яка є динамічною і перебуває в стадії розвитку, класифікація прав людини змінюватиметься в бік масштабного розширення залежно від змін у суспільстві, досягнень людства, а тому сукупність прав, що виникатимуть у майбутньому, становитиме виклик міжнародній спільноті і, відповідно, потребуватиме подальшого і належного правового захисту;
- аргументація щодо того, що Європейський Союз, ухваливши Хартію основних прав, виступив новатором в об’єднанні різноманітних категорій прав у єдиному документі й створив фундамент для подальшого регулювання та ефективного здійснення захисту прав людини в рамках міжнародної спільноти;
- розуміння того, що відносини між РЄ, ОБСЄ і ЄС набули нового, гнучкого та прагматичного, характеру співпраці у сфері захисту прав людини, зокрема щодо захисту прав національних меншин, що, у свою чергу, потребуватиме й вимагатиме від міжнародної спільноти подальшої актуалізації та дослідження, враховуючи нові аспекти співпраці між цими організаціями;
- пропозиції щодо подальшої потреби в досягненні максимальної відповідності законодавства України європейським стандартам Ради Європи в галузі прав людини та запобігання їх порушенням, що сприятиме зменшенню кількості звернень громадян України до Європейського Суду з прав людини;
- визначення напрямів співпраці України з ОБСЄ у сфері захисту прав людини, що розглядаються як елемент політики європейської інтеграції України, спрямованої на набуття членства у Європейському Союзі;
- положення про те, що інтеграція України до ЄС, будучи одним з основних зовнішньополітичних пріоритетів і стратегічних цілей нашої держави, залежатиме не лише від існування в ній ринкової економіки, гармонізації її законодавства з правом Євросоюзу, а й від того, наскільки повно Україна поділятиме європейські спільні цінності, зокрема щодо захисту прав людини.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що положення та висновки можуть слугувати підґрунтям для подальшого розвитку у вітчизняній науці концептуальних уявлень про специфіку співпраці європейських міжнародних організацій у сфері захисту прав людини. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок, наприклад, пов’язаних з інтеграцією України до ЄС. Це дослідження буде корисним при розробці курсів та спецкурсів для студентів вищих навчальних закладів, а також може використовуватися при викладанні дисципліни «Міжнародне публічне право», спецкурсів «Право міжнародних організацій», «Міжнародне право прав людини», «Європейське право в галузі захисту прав людини», «Європейська система захисту прав людини», «Захист прав людини в Україні». Основні положення дисертації можуть бути використані органами державної влади, що займаються питаннями співробітництва з Радою Європи, Європейським Союзом та Організацією з безпеки і співробітництва у Європі.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права НАН України. Основні положення дисертації пройшли апробацію на наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції (Косів, 27–31 січня 2009 р.); Всеукраїнській конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (Київ, 2009 р.); Наукових читаннях, присвячених пам’яті В. М. Корецького (Київ, 2010 р.); «Круглому столі» молодих учених (Київ, 18 травня 2010 р.); Конференції молодих учених «Актуальні проблеми міжнародних відносин 2010» (Київ, 22 жовтня 2010 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції (Київ, 28 жовтня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2010 року» (Харків, 22–23 листопада 2010 р.); Наукових читаннях, присвячених пам’яті В. М. Корецького (Київ, 2011 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції (Київ, 28 квітня 2011 р.); Науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2011 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції (Київ, 24 листопада 2011 р.), Наукових читаннях, присвячених пам’яті В. М. Корецького (Київ, 2012 р.); Науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2012 р.). Тези доповідей опубліковано.
Окремі результати дослідження було апробовано при викладанні лекцій з дисципліни «Європейська інтеграція України: правові і політичні аспекти» у Київському університеті права НАН України.
Публікації. Основні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження дістали відображення в п’яти статтях у вітчизняних наукових фахових виданнях і в тринадцяти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Специфіка теми дослідження, його мета і завдання визначили структуру дисертації, послідовність та логіку викладу матеріалу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел, який нараховує 365 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок, основний текст викладено на 196 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовано найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, зроблено теоретичні узагальнення наукового завдання щодо міжнародно-правових засад захисту та забезпечення прав людини у європейських міжнародних організаціях.
1. Встановлено, що поділ прав на покоління є зручним, однак обґрунтовано позицію, що в основі концепції поколінь прав людини закладено історичний прогрес забезпечення прав людини та основних свобод. Відповідно, і сукупність прав, що потребують захисту, постійно змінюватиметься в бік масштабного розширення. З огляду на ці обставини, можна вважати, що концепція поколінь прав людини становить певні «сходинки розвитку суспільства», оскільки поява кожного нового покоління прав людини буде зумовлена певними корінними змінами в суспільстві, зміною світогляду, досягненнями людства тощо.
2. Запропоновано визначення поняття «загальноєвропейська система захисту прав людини», під якою розуміється сукупність норм у сфері захисту прав людини, ухвалених у рамках європейських міжнародних організацій (Ради Європи, Європейського Союзу та Організації з безпеки і співробітництва у Європі), а також діяльність цих організацій щодо забезпечення виконання європейських норм у царині захисту прав людини. В основі функціонування загальноєвропейської системи захисту закладено єдину систему європейських цінностей, таких як сприяння верховенству права, свобода, повага до прав людини та основних свобод, утвердження демократичних принципів, необхідних для подальшої розбудови європейської спільноти.
3. Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва у Європі та Європейський Союз запроваджують європейські стандарти прав людини, спільною рисою яких виступають природні та невід’ємні права людини. Європейські стандарти прав людини визнано європейськими країнами; у їхніх спільних документах закріплено правові норми, а також механізми їх гарантії, захисту та забезпечення на практиці, що мають бути покладені в основу діяльності держав – учасниць європейських міжнародних організацій у сфері дотримання прав людини. Відповідно, для втілення таких стандартів у життя кожну з організацій наділено ефективними механізмами гарантій їх захисту та забезпечення на практиці.
4. РЄ, ОБСЄ та ЄС ефективно співпрацюють між собою у сферах, що мають для них пріоритетне значення, зокрема – у захисті прав людини (включно з правами національних меншин), боротьбі проти тероризму, діях проти торгівлі людьми, сприянні терпимості, усуненні дискримінації тощо. У той час як ОБСЄ виступає ініціатором і новатором політичних і політико-економічних засобів та механізмів захисту прав людини, РЄ та ЄС створюють усі умови для переговорів та прийняття юридично обов’язкових документів для держав-членів. Таким чином, виконуючи свої функції, ці три організації сприяють імплементації та виконанню норм міжнародного права в країнах-членах.
5. Визначено, що Організацію з безпеки і співробітництва у Європі слід вважати європейською міжнародною організацією, попри те, що сьогодні, крім європейських держав, до неї належать країни Центральної Азії та Північної Америки. Доведено, що європейську організацію характеризує насамперед не тільки і навіть не так географічне положення її держав-членів, як їх культура включно з політичними та правовими традиціями. Відповідно, автором запропоновано дефініцію європейської міжнародної організації як об’єднання держав, яке здійснює співпрацю в різних сферах на основі міжнародного договору, маючи у своєму складі систему органів, володіючи правами, обов’язками та автономією волі і керуючись при цьому та дотримуючись таких спільних європейських цінностей, як верховенство права, повага до прав та основних свобод людини тощо.
6. Хартія основних прав ЄС стала унікальним документом у сфері прав людини в міжнародно-правовій практиці (враховуючи попереднє розмежування категорій прав людини), оскільки в ній поєднано всі види прав не за наявністю певного критерію поділу прав людини, а відповідно до системи цінностей ЄС, якими є гідність, свободи, рівність, громадянство та правосуддя. Таким чином, Європа завдяки діяльності та функціонуванню ЄС виступила новатором в об’єднанні різноманітних категорій прав людини в одному уніфікованому документі й створила фундамент для подальшого регулювання та ефективного здійснення захисту прав людини в рамках міжнародної спільноти.
7. Встановлено, що приєднання ЄС до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року не вплине на компетенцію ЄС, визначену установчими договорами, оскільки внаслідок такого приєднання ЄС візьме на себе юридичне зобов’язання дотримуватися Конвенції та підпадатиме під зовнішній контроль з боку Європейського Суду з прав людини, що, у свою чергу, забезпечуватиме узгодженість захисту прав людини, який здійснюватиметься Судом ЄС та Європейським Судом з прав людини, а також, безперечно, позитивно впливатиме на імідж ЄС, що постійно звертає увагу європейських держав – не членів ЄС, з якими він підтримує двосторонні відносини, на необхідність дотримання положень Конвенції.
8. Україна, вступивши до Ради Європи у 1995 році, ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини і основних свобод 1950 року, посідає п’яте місце серед 47 країн – членів РЄ за кількістю звернень до Європейського Суду з прав людини, що свідчить про наявність на національному рівні проблем не лише з дотриманням гарантованих Конвенцією прав, а й з їх ефективним судовим захистом, з одного боку, і недосконалістю внутрішнього законодавства (а в деяких випадках – суттєвими прогалинами в ньому) – з іншого. Відповідно, з огляду на негативні тенденції до збільшення подання громадянами України скарг до Європейського Суду з прав людини, обґрунтовано необхідність і надалі реформувати внутрішнє законодавство нашої держави згідно з європейськими стандартами РЄ.
9. Аналіз стану наближення законодавства України до правової системи ЄС дав змогу виявити, що внутрішня нормативно-правова база потребує якісного та системного реформування і ключовим моментом такої трансформації є законодавство про права людини в усіх сферах її діяльності. Важливими інструментами співробітництва між Україною і ЄС на сьогодні є документ під назвою «Східне партнерство», що визначає інтеграційний напрям співпраці між нашою державою і ЄС, та «Порядок денний асоціації Україна – Європейський Союз», що має сприяти реалізації Україною угоди про асоціацію з ЄС.
10. Україна, що приєдналася до ОБСЄ у 1992 році, залучена до всіх процесів, пов’язаних зі зміцненням безпеки в регіоні, а також до політичного, військового, людського, економічного та екологічного вимірів, що свідчить про активну участь нашої держави в роботі цієї організації. Зазначено, що, завдяки членству в ОБСЄ, реально досягти значних практичних результатів стосовно реалізації національних інтересів України, пов’язаних з європейською інтеграцією.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашидзе А. А. Новое поколение прав человека: соматические права / А. А. Абашидзе, А. М. Солнцев // Московский журнал международного права. – 2009. – № 1. – С. 69–82.
2. Абашидзе А. А. Нюрнбергский кодекс и дальнейшее международно-правовое регулирование вопросов биоэтики / А. А. Абашидзе, А. М. Солнцев // Российский ежегодник международного права. 2006. – СПб., 2007. – С. 122–133.
3. Академічний курс : підручник / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка]. – [2-е вид.]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 312 с.
4. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / Алексеев С. С. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Норма, 2002. – 608 с.
5. Алиев А. И. Хельсинский заключительный акт: содержание и статус / А. И. Алиев // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2009. – № 2 (45). – С. 14–21.
6. Андріанов К. До питання про юрисдикцію Європейського суду з прав людини / К. Андріанов // Право України. – 2000. – № 8. – С. 46 –51.
7. Антонович М. Міжнародна система захисту прав людини: крізь призму України / М. Антонович // Український часопис міжнародного права. – 2004. – № 3. – С. 18 – 22.
8. Антонович М. Міжнародна система захисту прав людини: крізь призму України / М. Антонович // Право України. – 2007. – № 3. – С. 37– 41.
9. Антонович М. Міжнародне публічне право / М. Антонович. – К. : Видавничий Дім «КМ Академія»; Алеута, 2003. – 308 с.
10. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель ; [пер. с древнегреч. ; общ. ред. А. И. Доватура]. – М. : Мысль, 1976 –1983. – 2008.
Т. 4. – 1983. – 830 с.
11. Астанінська декларація ОБСЄ «Назустріч безпековому співтовариству» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://euroatlantica.info/index.php?id=228&content=3102.
12. Баймуратов М. Імплементація норм міжнародного права про свободу пересування і вибір місця проживання у право України / М. Баймуратов // Право України. – 2003. – № 9. – С. 133–138.
13. Баймуратов М. А. Международно-правовые аспекты становления и развития европейской системы безопасности на пороге XXI века : [монография] / М. А. Баймуратов, А. А. Делинский. – Одесса : Юрид. лит., 2004. – 184 с.
14. Баймуратов М. О. Міжнародне публічне право / Баймуратов М. О. – Харків : Одіссей, 2008. – 704 с.
15. Бельгійська лінгвістична справа [Електронний ресурс]. – 23 липня 1968 р. – Серія А. – № 6. – С. 34–35, пар. 10. – Режим доступу :
http://helsinki.org.ua/files/docs/1251638730.pdf.
16. Блажівська Н. Є. Виконання рішень Європейського суду з прав людини. Порівняльний аспект / Н. Є. Блажівська // Вісник Вищої Ради Юстиції. – 2010. – № 2. – С. 82–89.
17. Бонвичини Р. Социальное партнерство и трудовые отношения в Европе. Приемлемы ли для России европейские модели? / Р. Бонвичини. – М. : Права человека, 2005. – 196 с.
18. Бринчук М. М. Теоретические основы экологических прав человека / М. М. Бринчук // Государство и право. – 2004. – № 5. – С. 5–15.
19. Буткевич В. Г. Класифікація прав людини / В. Г. Буткевич // Міжнародне право. Основні галузі. – К. : Либідь, 2004. – С. 206–208.
20. Вагизов Р. Г. Общая характеристика роли ОБСЕ в обеспечении и защите прав человека в Европе / Р. Г. Вагизов // Адвокат. – 2008. – № 6. – С. 80–82.
21. Варламова Н. В. Права человека как предмет юридической интерпретации / Н. В. Варламова // Государство и право. – 2009. – № 2. – С. 24–29.
22. Вестник МИД СССР. – 1991. – № 20. – С. 17–22.
23. Вильдхабер Л. Место Европейского суда по правам человека в европейском конституционном ландшафте / Л. Вильдхабер // Конституционное правосудие. – 2002. – № 2 (16). – С. 92–98.
24. Висновки та рекомендації БДІПЛ за результатами спостереження Ukraine, Parliamentary Elections 31 March 2002 Final Report. – 38 p. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ОБСЄ. – URL. – Режим доступу :
http://www.osce.org/documents/odihr/2002/05/1293_uk.pdf.
25. Висновок Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) щодо Закону України «Про вибори народних депутатів України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_749.
26. Висновок 2/94 від 28 березня 1996 р. щодо приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод // Rec. p. 1. 6079, Revue Universelle des Droits de l’Homme, 1996. – Р. 167.
27. Висновок Економічного та Соціального Комітету від 22 вересня 1999 р. (СES 851/99) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://vitaliy.es/files/books/eulaw/EC%20Law%20Book%20ed2%20Petrov.pdf
28. Висновок Парламентської асамблеї № 190 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_590http://www.ula.com.ua/ukr/publikacii_ukr/evropey_sud_ukr.htm.
29. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на представленні Спеціальної доповіді «Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини» з нагоди 60-річчя Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 22 жовтня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0001715-10.
30. Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – С. 263–271.
31. Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – С. 260–268.
32. Вільдхабер Л. Місце Європейського Суду з прав людини у європейському конституційному контексті / Л. Вільдхабер // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – № 1. – С. 56–59.
33. Волошин В. А. Природа, характер та динаміка співробітництва України з інститутами ОБСЄ : дис. ... канд. політ. наук : 23.00.04 / Волошин В. А. – К., 2006. – 189 с.
34. Волошин О. Головування України в ОБСЄ [Електронний ресурс] / О. Волошин. – Режим доступу :
http://www.aoss.org.ua/cgi-bin/index.pl?page=anons&id=669.
35. Габоев А. Б. Защита прав и свобод человека – важнейший составной элемент при осуществлении государственной национальной политики / А. Б. Габоев // Государство и право. – 2005. – № 1. – С. 28–33.
36. Гавриш С. Головування в ОБСЄ: Україна має готувати свій план [Електронний ресурс] / С. Гавриш. – Режим доступу :
http://www.europexxi.kiev.ua/%D1%96ntervyu/golovuvannya-v-obs%D1%94-ukra%D1%97na-ma%D1%94-gotuvati-sv%D1%96i-plan-%E2%80%93-gavrish.
37. Глотов С. А. Конституционно-правовые проблемы сотрудничества России и Совета Европы в области прав человека : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.02 / Глотов С. А. – Саратов, 1999. – 181 с.
38. Глотов С. А. Права человека и их защита в Европейском суде / С. А. Глотов, Е. Г. Петренко. – Краснодар : Ин-т нац. стратегии реформ, 2000. – 139 с.
39. Глотов С. А. Совет Европы как политико-правовой институт: Логические схемы и таблицы / Глотов С. А. – Краснодар : Советская Кубань, 1999. – 190 с.
40. Глухарева Л. И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование) / Глухарева Л. И. – М. : Юристъ, 2003. – 304 с.
41. Глушкова С. И. Права человека в России : [учеб. пособие] / Глушкова С. И. – М. : Юристь, 2005. – 494 с.
42. Гнатовський М. Концепція «європейського правового простору» у контексті проблем європейської інтеграції / М. Гнатовський // Право України. – 2003. – № 1. – С. 133–142.
43. Гнатовський Микола Миколайович. Становлення та тенденції розвитку європейського правового простору : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Гнатовський Микола Миколайович. – К., 2002. – 193 с.
44. Гоббс Т. Левіафан / Т. Гоббс. – К. : Дух і літера, 2001. – 606 с.
45. Гоббс Т. О гражданине / Т. Гоббс // Сочинения : в 2 т. – М. : Московский рабочий, 1989–1989. –
Т. 1. – 1989. – 432 с.
46. Головатий С. Нові можливості щодо захисту прав людини в Україні / С. Головатий // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 1999. – № 1. – С. 11–18.
47. Головко О. І. Механізми адаптації законодавства європейських держав до правових стандартів Європейського Союзу / О. І. Головко // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / [за ред. В. Н. Денисова]. – К. : Юстиніан, 2006. – С. 11–19.
48. Горшкова С. А. Стандарты Совета Европы по правам человека и российское законодательство. Монография. – М. : НИМП, 2001. – 352 с.
49. Громко С. Формування єдиного європейського підходу до концепції прав людини та передумови його нормативного закріплення в праві ЄС / С. Громко // Український часопис міжнародного права. – 2004. – № 8. – С. 17–24.
50. Гусейнов Л. Г. Международная ответственность государств за нарушение прав человека / Гусейнов Л. Г. – К. : Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого HAH Украины, 2000. – 99 с.
51. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози. – М. : Междунар. отношения, 1999. – 321 с.
52. Даниленко Г. М. Международная защита прав человека. Вводный курс : [учеб. пособние] / Даниленко Г. М. – М. : Юристь, 2000. – 256 с.
53. Действующее международное право : в 3 т. / [под ред. Ю.М. Колосова] – М. : Изд-во Московск. независимого ин-та междунар. права, 1999–2007. –
Т. 1. – 1999. – 462 с.
54. Декларація принципів, якими держави-учасниці будуть керуватися у взаємних відносинах [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://politics.ellib.org.ua/pages-324.html.
55. Декларація про державний суверенітет України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55.
56. Дело «Габчиково – Надьмарош» (Венгрия против Словакии), I. C. J., Judgment 25 сентября 1997 г. (Отдельное мнение судьи Веерамантри) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.cawater-info.net/bk/water_law/4_2_1.htm.
57. Денисов В. Н. Проблеми створення публічного порядку в зовнішньополітичній діяльності України / В. Н. Денисов // Суверенітет України і міжнародне право / [за ред. В. Н. Денисова та В. І. Євінтова]. – К. : Манускрипт, 1995. – С. 7–36.
58. Дергачов О. Нова Європа для старої України / О. Дергачов // Пік. – 2003. – № 7. – С. 13–19.
59. Де Сальвиа М. Прецеденты Европейского суду по правам человека. Руководящие принципы судебной практики, относящейся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 год / Де Сальвиа М. – СПб. : Ин-т права и публичной политики, 2004. – 132 с.
60. Дешко Л. Правова природа рішень Європейського Суду з прав людини / Л. Дешко, О. Боднар // Правничий часопис Донецького університету. – 2008. – № 2. – С. 76–80.
61. Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_242.
62. Добрянський Святослав. Інститут прав людини у сучасному міжнародному праві: деякі тенденції становлення та розвитку / Святослав Добрянський // Незалежний культорологічний часопис «Ї». – 2001. – № 21. – С. 13–15.
63. Довгопол Ярослав. Саміт невиправданих надій. [Електронний ресурс] / Ярослав Довгопол. – Режим доступу :
http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=603277578&mode=thread&order=0&thold.
64. Документ Копенгагенского совещания Конференции по человеческому измерению СБСЕ 1989 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg.
65. Документ Московского совещания Конференции по человеческому измерению СБСЕ 1991 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.osce.org/ru/odihr/77678?download.
66. Документы по человеческому измерению ОБСЕ / [под ред. Г. В. М. Игнатенко]. – Варшава : БДИПЧ, 1995. – 117 с.
67. Доповідь Групи обраних осіб 20 червня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.litopys.lviv.ua/katalog/pdf/living_together.pdf.
68. Доповідь Комітету із соціальних питань, охорони здоров’я і сім’ї 06 жовтня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.minjust.gov.ua/0/202.
69. Друзенко Г. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу: досвід часткового Аcquis Сommunautaire без чіткої перспективи членства в Союзі / Г. Друзенко // Юридичний журнал. – 2005. – № 4. – С. 74–79.
70. Европейский Союз на пороге XXI века: Выбор стратегии развития / [под ред. Ю. А. Борко и О. В. Буториной]. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 472 с.
71. Европейский Суд – не сторонний наблюдатель // Юридическая практика. 2002. – № 14 (224). – С. 4–12.
72. Европейское международное право : учебник / [отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова, П. В. Саваськов]. – М. : Междунар. отношения, 2005. – 360 с.
73. Европейское право. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека : учебник для вузов / [рук. авт. кол. и отв. ред. Л. М. Энтин]. – [2-е изд., пересмотр. и доп.]. – М. : Норма, 2007. – 960 с.
74. Единый европейский акт. Договор о Европейском Союзе / [под ред. Ю. А. Бортко]. – М. : Право, 1994. – 217 с.
75. Євграфов П. Правотлумачна діяльність Європейського суду з прав людини і її значення для України / П. Євграфов, В. Тихий // Юридичний вісник України. – 2005. – № 44. – С. 24–32.
76. Євінтов В. І. Імплементація рішень Європейського суду з прав людини: міжнародний та український досвід / В. І. Євінтов // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / [ред. В. Н. Денисов]. – К. : Юстініан, 2006. – С. 184–197.
77. Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів 1977 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_307.
78. Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню 1987 року 1987 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_068.
79. Європейська конвенція про соціальну та медичну допомогу та Протокол до неї (ETS N 14) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_649.
80. Європейські пенітенціарні правила 1987 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_032.
81. Європейська соціальна хартія (Переглянута ETS № 163) від 03 травня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_062.
82. Європейська тимчасова угода про програми соціального забезпечення у зв’язку зі старістю, інвалідністю та втратою годувальника 1953 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.coe.kiev.ua/docs/cets/cets013.htm.
83. Європейська угода про правила, що регулюють пересування осіб між державами-членами Ради Європи (ETS N 25). [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.coe.kiev.ua/docs/cets/cets025.htm.
84. Євтушенко О. Із практики застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини / О. Євтушенко // Практика Європейського Суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2002. – № 3. – С. 21–27.
85. Заблоцька Л. Г. Політико-правові аспекти діяльністі Ради Європи : навч. посібник / Заблоцька Л. Г., Федорова А. Л., Шинкаренко Т. І. – К. : Фенікс, 2007. – 224 с.
86. Загальний огляд стану з правами людини та основоположними свободами у 2009–2010 роках [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://helsinki.org.ua/index.php?id=1298287318.
87. Заінчковський М. Л. Права людини як новоєвропейський філософський та політико-правовий феномен : дис. ... канд. філос. наук : 12.00.12 / Заінчковський М. Л. – К., 2003. – 163 с.
88. Зайцев Ю. Потреба використання практики Європейського суду з прав людини / Ю. Зайцев // Практика Європейського суду з прав людини: Рішення. Коментарі. – 2002. – № 3. – С. 5–13.
89. Зайцев Ю. Проблема виконання судових рішень у практиці Європейського суду з прав людини / Ю. Зайцев // Виконання судових рішень. – К. : Юстиніан, 2002. – С. 42–51.
90. Заключний акт НБСЄ 1975 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?code=994_.
91. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України» від 09 лютого 2006 р. № 3436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3436-15.
92. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС» : проект (з усіма редакціями проекту, а також дотичними документами) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.eclc.gov.ua/new/html/ukr/7/national_approximation_programme.html.
93. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС» від 18 березня 2004 р. № 1629-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1629-15.
94. Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» вiд 01 липня 2010 р. № 2411-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2411-17.
95. Закон України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 22 листопада 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 3. – Ст. 12.
96. Закон України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва» вiд 10 лютого 2000 р. № 1446-III [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
97. Збірка договорів Ради Європи (Українська версія) / [під ред. Є. М. Вишневського]. – К. : Парламентське вид-во, 2000. – 654 с.
98. Иванов Д. В. Международное право защиты и поощрения прав человека: прошлое, настоящее и будущее / Д. В. Иванов, Е. В. Тарасьянц // Московский журнал международного права. – 2009. – № 1. – С. 35–49.
99. Итоговый документ Венской встречи 1986 года. Представителей государств – участников Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе 15 января 1989 г. // Действующее международное право : в 3 т. / [под ред. Ю. М. Колосова] – М. : Изд-во Московского независимого ин-та междунар. права, 1999–2007. –
Т. 1. – 1999. – 462 с.
100. Йорыш А. И. Правовые и этические проблемы клонирования человека / А. И. Йорыш // Государство и право. – 1998. – № 11. – С. 87–93.
101. Кавун Валентин Федорович. Механізми міжнародного контролю у сфері прав людини : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Кавун Валентин Федорович. – К., 2008. – 214 с.
102. Кант І. Критика практичного розуму / І. Кант. – К. : Юніверс, 2004. – 240 с.
103. Капустин А. Я. Европейский Союз: интеграция и право / Капустин А. Я. – М. : Изд-во «Эксмо», 2000. – 436 с.
104. Капустинський В. А. Європейський суд з прав людини як одна із основних міжнародних правозахисних інституцій загальноєвропейської системи захисту прав людини / В. А. Капустинський // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 12 (64). – С. 28–30.
105. Карпачова Н. Омбудсман України та Європейський суд на захисті прав і свобод людини : виступ на Міжнародній конференції / Н. Карпачова // Право України. – 2011. – № 7. – С. 16–22.
106. Карташкин В. А. Права человека в международном и внутригосударственном праве / Карташкин В. А. – М. : Юристь, 1995. – 133 с.
107. Кашкин С. Ю. Европейский Союз: Основополагающие акты в редакции Лиссабонского договора с комментариями / Кашкин С. Ю. – М. : Инфра-М, 2008. – 698 с.
108. Кашкин С. Ю. Лиссабонский договор и основные тенденции и перспективы развития европейского права / С. Ю. Кашкин // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2008. – № 2. – С. 28–34.
109. Кашкин С. Ю. Право Совета Европы и право Европейского Союза: проблемы соотношения и преподавания [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.dissercat.com/content/mezhdunarodno-pravovye-formy-sotrudnichestva-soveta-evropy-i-evropeiskogo-soyuza.
110. Кількісні результати громадського моніторингу виконання Україною Плану дій з візової лібералізації та Національного плану з виконання ПДВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://novisa.org.ua/.
111. Клінтон Хілларі. Промова на саміті Астані [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://glavcom.ua/articles/2298.html.
112. Князєва О. До питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу / О. Князєва // Юридичний журнал. – 2006. – № 11. – С. 22–31.
113. Коваль О. Співробітництво України з Парламентською асамблеєю Ради Європи / О. Коваль // Віче. – 2009. – № 6. – С. 14–19.
114. Кодекс достойної поведінки у сфері проведення виборів (прийнятий Венеціанською комісією 2002 року з питань правових стандартів демократії) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// eu.prostir.ua/files/1200936153506/Progress%20report_Ukr.doc.
115. Козюбра Н. Природа социально-экономических прав и практика Конституционного Суда Украины / Н. Козюбра // Тезисы ко ІІ Междунар. форуму «Конституционный статус социально-экономических прав» [Електронний ресурс]. – Рига, 1999. – Режим доступу :
http://www.info-pressa.com/article-204.html.
116. Конвенция о защите прав человека и основных свобод // Действующее международное право : в 3 т. / [сост.: Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М. : Изд-во Московского независимого ин-та междунар. права, 1999–2007.
Т. 2. – 2004. – С. 108–124.
117. Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину 1997 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.uapravo.net/data2008/base61/ukr61117.htm.
118. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення 2007 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_927.
119. Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору) / [пер. Геннадія Друзенка та Світлани Друзенко ; за заг. ред. Геннадія Друзенка]. – К. : «К.І.С.», 2010. – 536 с.
120. Конституційні акти Європейського Союзу. Ч. 1 / [упоряд. Г. Друзенко ; за заг. ред. Т. Качки]. – К. : Вид-во «Юстиніан», 2005. – 512 с.
121. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К. : Преса України, 1997. – 80 с.
122. Косміна Я. Україна в системі міжнародних відносин (Розділ 18) / Я. Косміна // Політологія / [за наук. ред. М. П. Гетьманчука]. – К. : Ельга, Ніка-Центр, 2003. – С. 123–131.
123. Кофи Аннан. Выступление в Комиссии ООН по правам человека [Електронний ресурс] // Проблема вмешательства : Выступления Генерального секретаря Организации Обьединненых Наций, 1999. – Режим доступу :
http://www.un.org/russian/basic/sg/interven2.htm.
124. Кофод М. Московское совещание по человеческому изменению / М. Кофод // Московский журнал международного права. – 1992. – № 2. – С. 41–45.
125. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права : [навч. посібник] / Кравчук М. В. – [3-є вид., змін. й доп.]. – Тернопіль : Карт-Бланш, 2002. – 247 с.
126. Крайемайер А. На пути к единой системе ценностей в рамках СБСЕ / А. Крайемайер // Московский журнал международного права. – 1993. – № 3. – С. 62–79.
127. Крегул Ю. І. Права і свободи людини : навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Крегул Ю. І., Ладиченко В. В., Орленко В. І. – К. : Книга, 2004. – 288 с. – (М-во освіти і науки України, Київський нац. торг.-економ. ун-т).
128. Кучин М. В. Прецедентное право Совета Европы и правовая система Российской Федерации: Проблемы взаимопонимания / М. В. Кучин // Правоведение. – 2001. – № 1. – С. 50–52.
129. Лепешков Ю. Европейский Союз и права человека / Ю. Лепешков // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2007. – № 3. – С. 18–23.
130. Лисенко О. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як джерело права у правові системі України / О. Лисенко // Віче. – 2011. – № 2. – С. 26–30.
131. Лисяк-Рудницький І. Європейський напрям зовнішньої політики України [Електронний ресурс] / І. Лисяк-Рудницький. – Режим доступу :
http://elise.com.ua/ru/content/rozdil-x-yevropejskij-napryam-zovnishnoyi-politiki-ukrayini.
132. Лісабонські консолідовані договори про Європейський Союз і функціонування Європейського Союзу // Право Європейського Союзу : підручник / [за ред. В. І. Муравйова]. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – С. 528 – 691.
133. Лобов Д. В. Організаційно-правовий вимір факторів міжнародної безпеки в сучасних умовах / Д. В. Лобов // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 4. – С. 45–54.
134. Локк Д. Два трактати про врядування / Д. Локк. – К. : Основи, 2001. – 265 с.
135. Лоран Жан-Луї. Роль Ради Європи у процесах демократизації та забезпеченні верховенства права [Електронний ресурс] / Жан-Луї Лоран // Перша сесія Української школи політичних студій (17–19 лютого 2006 р.). – Режим доступу :
http://usps.parlament.org.ua/index.php?mid=32&art_id=92.
136. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть : [учебник] / Лукашук И. И. – М. : Изд-во БЕК, 2001. – 415 с.
137. Луць Л. Основні заходи та способи Європейської правової інтеграції / Л. Луць // Право України. – 2002. – № 5 – С. 146–148.
138. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України / Луць Л. А. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.
139. Макаренко А. Б. Общеевропейская международная организация общей компетенции / А. Б. Макаренко // Правоведение. – 1997. – № 1. – С. 156–165.
140. Мармазов В. Європейська Конвенція про захист прав та основних свобод людини як специфічний об’єкт судового тлумачення / В. Мармазов // Право України. – 2002. – № 10. – С. 33–35.
141. Мармазов В. Є. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції / В. Є. Мармазов, І. С. Піляєв. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2000. – 472 с.
142. Мартиненко П. Політизація конституційного судочинства: доктрина суддівського обемження [Електронний ресурс] / П. Мартиненко. – Режим доступу :
http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1548_page_20.html.
143. Марченко М. Н. Проблемы универсализации прав человека в условиях глобализации / М. Н. Марченко // Права человека и современное государственно-правовое развитие. – М. : Проспект, 2007. – С. 64–72.
144. Марченко М. Н. Юридическая природа и характер решений Европейского Суда по правам человека / М. Н. Марченко // Государство и право. – 2006. – № 2. – С. 11–19.
145. Международное право / [под ред. Г. И. Тункина]. – М. : Юрид. лит., 1994. – 512 с.
146. Международное публичное право / [под ред. К. А. Бекяшева]. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во «Проспект», 2005. – 784 с.
147. Международные акты о правах человека : сб. документов / [под ред. О. О. Миронова]. – М. : Норма, 1998. – 653 с.
148. Меморандум про взаєморозуміння між Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Урядом України щодо створення нової форми співробітництва [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_309.
149. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва. Відень, 13 липня 1999 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу :
URL http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
150. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Радою Європи стосовно заснування в Україні Офісу Ради Європи та його правового статусу від 06 листопада 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_775.
151. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Радою Європи стосовно заснування в Україні Офісу Ради Європи та його правового статусу // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 24. – С. 229–238.
152. Микієвич М. М. Правове регулювання торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом / М. М. Микієвич, З. М. Мозіль // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / [за ред. В. Н. Денисова]. – К. : Юстиніан, 2006. – С. 540–550.
153. Мицик В. Діяльність Європейського Союзу та Організації з безпеки та співробітництва в Європі з питань захисту прав національних меншин / В. Мицик // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 3. – С. 83–90.
154. Мицик В. Діяльність Ради Європи щодо вирішення проблем захисту прав національних меншин / В. Мицик // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 1. – С. 48–56.
155. Мицик В. В. Права людини у міжнародному праві. Міжнародно-правові механізми захисту : [підручник для ВУЗів] / Мицик В. В. – К. : Видавничий Дім «Промені», 2010. – 722 с. – (Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т Міжнар. відносин).
156. Мицик В. В. Права національних меншин у міжнародному праві / Мицик В. В. – К. : Київський ун-т, 2004. – 287 с.
157. Міжнародні організації : навч. посібник / [за ред. О. С. Кучика]. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Знання, 2007. – 749 с.
158. Муравйов В. Захист прав людини в Європейському Союзі / В. Муравйов, О. Святун // Право України. – 2011. – № 6. – С. 85–99.
159. Муравйов В. І. Законотворчість. Вступ до права Європейського Союзу / Муравйов В. І. – К. : Реферат, 2005. – 96 с.
160. Муравйов В. І. Зближення законодавства України із правом Європейського Союзу: сучасний стан та перспективи / В. І. Муравйов // Інтеграція України в європейські правові, політичні та економічні системи : монографія / [за ред. Л. В. Губерського]. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – С. 156–162.
161. Муравйов В. І. Правові засади гармонізації законодавства в Європейському Союзі / В. І. Муравйов // Право України : Юридичний журнал. – 2002. – № 7. – С. 114–118.
162. Мюллерсон Р. А. Права человека: идеи, нормы, реальность / Мюллерсон Р. А. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
163. Новгородцев П. И. Нравственный идеализм в философии права / П. И. Новгородцев // Проблемы идеализма. – СПб., 1902. – 436 с.
164. Общая теория прав человека / [рук. авт. кол. и отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : Изд-во «НОРМА», 1996. – 520 с.
165. Общая теория права и государства : учебник / [под ред. В. В. Лазарева]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
166. Обязательства ОБСЕ в области человеческого измерения : сб. документов в тематическом порядке : в 2 т. / [под ред. Ю. А. Макаренко]. – М. : Юристь. 2006–2009. –
Т. 1. – 2006. – 285 с
167. Оніщенко Н. М. Права людини: поняття та структура / Н. М. Оніщенко // Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / [за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – С. 43–51.
168. Паліюк В. Запровадження європейських стандартів у галузі прав людини в українську судову практику / В. Паліюк // Юридичний журнал. – 2008. – № 7–8. – С. 73–81.
169. Паліюк В. П. Застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод / Паліюк В. П. – К. : Фенікс, 2004. – 312 с.
170. Паліюк В. П. Особливості застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод / Паліюк В. П. – Миколаїв : Атол, 2003. – 129 с.
171. Петров Р. Європейські «спільні цінності»: імплікації для України / Р. Петров // Право України. – 2006. – № 10. – С. 168–171.
172. Підсумковий документ Мадридської зустрічі представників держав-учасників НБСЄ підтверджено положення Заключного акту [Електронний ресурс]. – Редим доступу :
http://pui.if.ua/sites/default/files/material/ebook/6.pdf.
173. Пітер Джонс. Права людини [Електронний ресурс] / Пітер Джонс. – Режим доступу :
http://www.ji.lviv.ua/n21texts/jonson.htm.
174. План дій Ради Європи 2005. Варшава Третього саміту [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.coe.kiev.ua/sammit/Council%20of%20Europe%20Summit%20of%20Heads%20of%20States%20and%20Governments%20-%20Warsaw%2016-17%20May%202005.htm.
175. План дій Україна – Європейський Союз [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=12853472.
176. Порядок денний асоціації Україна – ЄС на 2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/delegations/ukraine/eu_ukraine/political_relations/association_agenda/association_agenda_en.htm.
177. Постанова Кабінету Міністрів «Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» № 1496 від 16 серепня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – №24 – Ст. 870.
178. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1998 р. № 557 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=557-98-%EF.
179. Права человека : учебник для вузов / [отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : Изд-во «НОРМА», 2003. – 573 с.
180. Право Европейского Союза : учебник для вузов / [под ред. С. Ю. Кашкина]. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во «Юрайт»; Высшее образование, 2010. – 1119 с.
181. Право Європейського Союзу. Особлива частина : навч. посібник / [за ред. М. Р. Аракеляна, О. К. Вишнякова]. – К. : Істина, 2010. – 528 с.
182. Право Європейського Союзу : навч. посіб