НАЧАЛЬНИК СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ ЯК СУБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

МАМКА ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.14

НАЧАЛЬНИК СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ ЯК
СУБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ

12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Удалова Лариса Давидівна
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Київ — 2011
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ ТА ЙОГО СУБ’ЄКТИ 10
1.1. Поняття, зміст і мета кримінально-процесуального доказування 10
1.2. Класифікація суб’єктів кримінально-процесуального доказування 26
1.3. Місце начальника слідчого відділу в системі суб’єктів кримінально-процесуального доказування 37
Висновки до розділу 1 47
РОЗДІЛ 2 ФОРМИ ТА СПОСОБИ УЧАСТІ НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ У ЗБИРАННІ, ПЕРЕВІРЦІ ТА ОЦІНЦІ ДОКАЗІВ 49
2.1. Форми та способи участі начальника слідчого відділу у збиранні та перевірці доказів 49
2.2. Оцінка доказів начальником слідчого відділу 61
Висновки до розділу 2 92
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ ЯК СУБ’ЄКТА ДОКАЗУВАННЯ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 95
3.1. Діяльність начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування у стадії порушення кримінальної справи 95
3.2. Діяльність начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування у стадії досудового розслідування 113
Висновки до розділу 3 152
ВИСНОВКИ 154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 157
ДОДАТКИ 175

ВСТУП

Актуальність теми. Теорія і практика кримінального судочинства розвивається шляхом дослідження та розроблення найбільш актуальних проблем, що сприяють підвищенню його ефективності. Важлива роль в цьому процесі належить начальнику слідчого відділу, від діяльності якого, багато в чому залежить забезпечення гарантованих Конституцією прав і законних інтересів громадян під час розслідування кримінальних справ. Тому наша держава ставить високі вимоги до професійної майстерності начальника слідчого відділу, одночасно покладаючи на нього персональну відповідальність за результати діяльності підлеглих йому слідчих по розслідуванню кримінальних справ і відповідно вимагає вдосконалення організації його кримінально-процесуальної діяльності.
Слід визнати, що нерідко начальнику слідчого відділу доводиться вибирати той або інший варіант поведінки у зв’язку з ситуацією, що склалася.
Альтернативний характер його діяльності обумовлений не тільки законодавчо, але і проблемами організаційного характеру, пов’язаними із забезпеченням належної взаємодії між учасниками розслідування, їх підбором, створенням нормальних умов для отримання достатніх доказів по справі, вибором необхідного рішення по керівництву розслідуванням.
Тому визначення ролі начальника слідчого відділу у виконанні завдань доказування на досудовому слідстві і зміцненні законності при розслідуванні злочинів можна справедливо вважати одним з найбільш гострих і важливих питань в науці кримінального процесу. Аналіз наукових праць радянського періоду і ряду робіт, опублікованих останніми роками, свідчить про те, що питання пов’язані з особливостями правового статусу начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування залишається одним з самих дискусійних в теорії вітчизняного кримінального процесу.
Розглядаючи дану проблему, необхідно перш за все зупинитися на питанні щодо процесуальної функції, яку виконує начальник слідчого відділу, оскільки саме з урахуванням останньої і визначається його місце і роль в кримінальному процесі. Більше того, від вирішення питання процесуальної функції начальника слідчого відділу на стадії досудового розслідування, безпосередньо залежить визначення його ролі як суб’єкта доказування.
Проблеми визначення повноважень начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування, були предметом уваги таких вчених, як: Р.С. Бєлкіна, О.В. Бауліна, Е.І. Вороніна, А.К. Гаврилова, В.І. Галагана, Ю.М. Грошевого, А.П. Гуляєва, І.М. Гуткіна, А.Я. Дубинського, А.В. Іщенка, Є.Г. Коваленка, В.С. Кузьмічова, Є.Д. Лук’янчикова, В.Т. Маляренка, П.І. Мінюкова, А.П. Мінюкова, М.М. Михеєнка, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, Н.М. Обрізан, Д.П. Письменного, О.В. Пєткова, М.А. Погорецького, С.В. Слінька, С.М. Стахівського, В.М. Савицького, Р.Ю. Савонюка, С.М. Смокова, М.С. Строговича, В.М. Тертишника, Л.Д. Удалової, В.С. Чистякової, А.А. Чувільова, С.А. Шейфера, М.Є. Шумила та ін. Незважаючи на великий обсяг спеціальної літератури до теперішнього часу у кримінально-процесуальній науці відсутнє комплексне дослідження особливостей діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування. Наведені обставини зумовили обрання теми дисертаційної роботи, її актуальність та практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до Стратегії національної безпеки України (затв. Указом Президента України від 12.02.2007 р. №105/2007), Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан злочинності у державі та координацією діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції» (затв. Указом Президента України від 27.10.2009 р. №870/2009), тематиці Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки (затв. наказом МВС України від 29.07.2010 р. №347), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2009-2012 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення сучасної наукової концепції становища та процесуальної діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта кримінально-процесуального доказування, а також внесення науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, зміцнення становища та ролі начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування в кримінальному процесі.
Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувались такі задачі:
– з’ясувати сутність поняття, зміст та мету кримінально-процесуального доказування;
– визначити місце начальника слідчого відділу в системі суб’єктів кримінально-процесуального доказування;
– визначити форми та способи участі начальника слідчого відділу у збиранні, перевірці та оцінці доказів;
– вивчити сучасний стан та тенденції розвитку кримінально-процесуального законодавства України, що регламентує діяльність начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування в кримінальному процесі;
– визначити теоретичні положення діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування у стадії порушення кримінальної справи та у стадії досудового розслідування;
– сформулювати пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового регулювання участі начальника слідчого відділу у кримінально-процесуальному доказуванні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування.
Предмет дослідження – начальник слідчого відділу як суб’єкт кримінально-процесуального доказування.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети і завдань, з урахуванням об’єкта і предмета дослідження. Їх основу складає теорія пізнання соціально-правових явищ і традиційні наукові методи: історико-правовий, що був використаний для дослідження мети та аспектів розвитку поняття та змісту кримінально-процесуального доказування (розділ 1), порівняльний – для розкриття змісту та мети доказування (розділ 1), логіко-юридичний; метод системно-структурного аналізу – для збирання та перевірки доказів (розділ 2), для класифікації суб’єктів кримінально-процесуального доказування (розділ 1) та обґрунтування концептуальних основ місця начальника слідчого відділу в системі суб’єктів кримінально-процесуального доказування (розділ 1), формально-логічний метод – для дослідження особливостей діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування у досудових стадіях кримінального процесу (розділ 3); за допомогою формально-юридичного методу досліджувалися правові норми Конституції України, чинного КПК України, інших законів України, з’ясовувалися зміст і значення використаних у них понять і термінів, обґрунтовувалися пропозиції щодо їх зміни та доповнення (розділи 1-3).
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначається і забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України; дані отримані в результаті опитування 160 начальників слідчих відділів різних регіонів України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні монографічним дослідженням теоретичних і практичних питань діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта кримінально-процесуального доказування. У роботі сформульовано ряд нових положень і висновків, які мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести такі:
вперше:
– визначено недоцільність поєднання в одній особі начальника слідчого відділу процесуальних повноважень керівника досудовим слідством і організатора його здійснення;
– обґрунтовано висновок про те, що начальник слідчого відділу є суб'єктом доказування, що витікає з його кримінально-процесуальної функції процесуального контролю за роботою підлеглих йому слідчих, відповідно до якої на нього покладений обов’язок забезпечити своєю діяльністю повне, всебічне і об’єктивне провадження досудового слідства в кримінальних справах;
– сформульовано пропозицію про внесення доповнень до ч. 4 ст. 97 КПК після слів «...слідчий» словами «начальник слідчого відділу», а також змін до ч. 2 ст. 114-1 КПК, виклавши її в такій редакції: «Начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, передавати матеріали перевірки заяв і повідомлень про злочин та справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також має право порушити кримінальну справу в порядку, встановленому цим Кодексом, брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого».Такими змінами остаточно буде вирішено питання про право начальника слідчого відділу на порушення кримінальної справи;
удосконалено:
– поняття, сутності та змісту кримінально-процесуального доказування як регламентованої кримінально-процесуальним законом пізнавальної діяльності учасників процесу по виявленню, збиранню, дослідженню, перевірці, закріпленню та оцінці доказів і їх джерел з метою встановлення істини та на її основі правильного вирішення справи по суті;
– положення щодо характеристики діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування щодо всебічного, повного й об’єктивного встановлення та дослідження обставин, які складають предмет доказування в кримінальній справі з урахуванням норм чинного КПК України ;
дістали подальший розвиток:
– наукові точки зору щодо обґрунтування специфіки, особливостей та складових елементів кримінально-процесуальної діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування;
– пропозиції про вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства щодо участі начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування в стадії порушення кримінальної справи;
– положення про те, що діяльність начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування на досудовому слідстві, перш за все, полягає у сприянні проведенню належної процесуальної діяльності підлеглих йому слідчих, і тільки, в окремих випадках, його безпосередня участь у процесі проведення досудового слідства у повному обсязі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції вже використовуються:
- у законотворчій роботі – для удосконалення кримінально-процесуального законодавства (акт впровадження комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВР України від 02.06.2011 р. №04-19/14-1112);
- у практичній діяльності з розслідування злочинів (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 12.05.2011 р.);
-у навчальному процесі – при підготовці підручників і навчальних посібників з кримінально-процесуального права, при підготовці лекцій, а також при підготовці до семінарських і практичних занять з курсу «Кримінальний процес України» за відповідними темами (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 15.12.2010 р.; акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії від 14.04.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися автором і були обговорені на: міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2009), науково-практичній конференції «Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки» (м. Київ, 2010).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано п’ять статей, у тому числі три наукові статті опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОНмолодьспорту України та дві – тези виступів на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У роботі на основі проведеного дослідження питань, що пов’язані з регламентацією в кримінально-процесуальному законодавстві діяльності начальника слідчого відділу як суб’єкта кримінально-процесуального доказування, сформульовано наукові положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та практики, а саме:
1. Кримінально-процесуальне доказування — єдиний процесуальний спосіб встановлення і закріплення обставин, що мають значення для справи, але не єдиний шлях пізнання істини. При цьому, кримінально-процесуальне доказування — це регламентована кримінально-процесуальним законом пізнавальна діяльність учасників процесу по виявленню, збиранню, дослідженню, перевірці, закріпленню та оцінці доказів і їх джерел з метою встановлення істини та на її основі правильного вирішення справи по суті.
Метою кримінально-процесуального доказування є встановлення об’єктивної істини. У кримінальному судочинстві об’єктивна істина носить характер абсолютної і відносної. Потрібно констатувати, що в процесі доказування одна і та ж істина може одночасно виступати і абсолютною, і відносною.
2. Начальник слідчого відділу є суб’єктом доказування, що витікає з його кримінально-процесуальної функції процесуального контролю за роботою підлеглих йому слідчих, відповідно до якої на нього покладений обов’язок забезпечити своєю діяльністю повне, всебічне і об’єктивне провадження досудового слідства в кримінальних справах.
3. Діяльність начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування, перш за все, полягає у сприянні проведенню належної процесуальної діяльності підлеглих йо¬му слідчих, і тільки, в окремих випадках, у безпосередній участі у процесі проведення досудового слідства у повному обсязі.
4. З метою врегулювання розбіжностей між нормами чинного КПК України та практичною діяльністю, на нашу думку, доцільно доповнити ч. 4 ст. 97 КПК України після слів «...слідчий» словами «начальник слідчого відділу», а також змінити ч. 2 ст. 1141 КПК України, виклавши її в такій редакції: «Начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій; передавати матеріали перевірки заяв і повідомлень про злочин та справу від одного слідчого іншому; доручати розслідування справи декільком слідчим, а також має право порушити кримінальну справу в порядку, встановленому цим Кодексом, брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого».
Положення ст. 1141 КПК України «про провадження окремих слідчих дій» необхідно змінити на «про провадження процесуальних дій», що виключить неоднозначне розуміння об’єму процесуальних повноважень начальника слідчого відділу щодо надання слідчому вказівок.
5. Особливість доказування у стадії порушення кримінальної справи проявляється в тому, що доказуванню підлягає «звужений предмет доказування», а сам процес відбувається за допомогою арсеналу обмежених законом засобів.
6. У стадії порушення кримінальної справи начальник слідчого відділу як суб’єкт кримінально-процесуального доказування перевіряє матеріали дослідчої перевірки, з’ясовує законність їх отримання і повноту, наявність чи відсутність передбачених законом приводів і підстав до порушення кримінальної справи, доручає прийняття рішення по суті заяви чи повідомлення про злочин конкретному підлеглому слідчому (або особисто приймає відповідне рішення), контролює дотримання строків перевірки та вирішення заяв і повідомлень про злочини, правильність кваліфікації діяння, законність і обґрунтованість рішення про порушення кримінальної справи чи про відмову в цьому.
7. Повноваження начальника слідчого відділу в стадії досудового розслідування випливають зі змісту ч. 1 ст. 1141 КПК України, що приписує йому здійснювати контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і їх запобіганню, вжиття заходів до найбільш повного, всебічного і об’єктивного провадження досудового слідства у кримінальних справах.
8. Діяльність начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування на досудовому слідстві полягає у забезпеченні всебічного, повного і об’єктивного встановлення та дослідження передбачених законом обставин, що складають предмет доказування в кримінальній справі. З огляду на необхідність підвищення якості та ефективності доказування, пропонується уточнити та доповнити права й повноваження начальника слідчого відділу, передбачені ст. 1141 КПК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Erol Cihan, Feridun Yenisey Geza Muhakmesi hukuku. — Istanbul, 1998. — C. 19-20.
2. Адаменко В. Д. Советское уголовно-процессуальное представительство / В. Д. Адаменко. — Томск : Том. ун-т, 1978. — 196 с.
3. Алексеев В. Б. Оценка доказательств в надзорной инстанции в советском уголовном процессе / В. Б. Алексеев: автреф. дис …канд. юрид. наук.  М. : Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1965. — 18 с.
4. Алексеев Н. С. Советский уголовный процесс / Н. С. Алексеев. — М. : Юрид. лит., 1989. — 410 с.
5. Аленин Ю. П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика : [монографія] / Аленин Ю. П. — Одесса, 1996. — 267 с.
6. Альперт С. А. Обвинение в советском уголовном процессе : [учебное пособие] / Альперт С. А. — Харьков, 1974. — 38 с.
7. Арсеньев В. Д. Вопросы общей теории судебных доказательств в советском уголовном процессе / Арсеньев В. Д. — М. : Юрид. лит., 1964. — 179 с.
8. Арсеньев В. Д. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе / Арсеньев В. Д. — М., 1957. — 95 c.
9. Арсеньев В. Д. Доказывание фактических обстоятельств дела в отдельных стадиях советского уголовного процесса / В. Д. Арсеньев // Труды Иркут. ун-та. Серия юрид. — 1969. — Т. 45. — Вып. 8. — Ч. 4. — С. 193-196.
10. Арсеньев В. Д. «Практическая достоверность» в уголовно-процессуальном доказывании / В. Д. Арсеньев // Проблемы надежности доказывания в советском уголовном процессе. — М., 1984. — С. 26-29.
11. Асриев Б. В. Начальник следственного отдела: Процессуальное положение и руководство следователями : [учебное пособие] / Асриев Б. В. — М., 1986. — 153 с.
12. Бажанов М. И. Об истинности процессуальных актов в советском уголовном судопроизводстве / М. И. Бажанов // Проблемы социалистической законности на современном этапе развития Советского государства. — Харьков, 1968. — С. 216-217.
13. Баженов Н. А. Порядок проведения судебно-медицинской экспертизы требует усовершенствования / Н. А. Баженов, С. А. Шейфер // Вопросы борьбы с преступностью. — М., 1975. — Вып. 23. — С. 154-171.
14. Балашов А. Н. Действительно ли возбуждение уголовного дела — первоначальная стадия уголовного процесса? / А. Н. Балашов // Соц. законность. — 1989. — № 8. — С. 53-54.
15. Батищев В. И. Ведомственный процессуальный контроль и укрепление законности на предварительном следствии / В. И. Батищев // Развитие теории и практики уголовного судопроизводства в свете нового законодательства о Верховном Суде СССР, Прокуратуре СССР и Адвокатуре в СССР. — Воронеж, 1981. — С. 151-153.
16. Бекешко С. П. Подозреваемый в советском уголовном процессе / С. П. Бекешко, Е. А. Матвиенко. — Минск, 1969. — 128 с.
17. Белкин Р. С. Криминалистика и доказывание / Р. С. Белкин, А. И. Винберг. — М. : Юрид. лит., 1969. — 170 с.
18. Белкин Р. С. Профессия — следователь. Введение в юридическую специальность / Р. С. Белкин. — М. : Юристъ, 1998. — 168 с.
19. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств / Р. С. Белкин. — М. : Наука, 1966. — 295 с.
20. Белкин А. Р. Теория доказывания : [научно-методическое пособие] / А.Р. Белкин. — М. : Норма, 1999. — 429 с.
21. Белозеров Ю. Н. Проблемы обеспечения законности и обоснованности возбуждения уголовного дела : [учебное пособие] / Ю. Н. Белозеров, А. А. Чувилев. — Москва, 1973. — 127 с.
22. Белый Н. А. Процессуальное положение подозреваемого в уголовном процессе (по законодательству Украины и Молдовы) / Н. А. Белый : автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1995. — 20 с.
23. Беляев Н. А. Криминология : [учебник] / Н. А. Беляев, И. В. Волгарева, Н. М. Кропачев и др. Под ред. В. В. Орехова. — Санкт-Петербург, 1992. — 216 с.
24. Бойко В. Ф. Стан вчинення в Україні правосуддя в 1998 р. та завдання по удосконаленню організації роботи судів / В. Ф. Бойко // Право України. — 1999. — № 3. — С. 3-12.
25. Бойков А. Д. Уголовное судопроизводство и судебная этика // Курс советского уголовного процесса : Общая часть. — М. : Юрид. лит., 1989. — 640 с.
26. Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказательства: Криминалистическое и уголовно-процессуальное исследование / Т. В. Варфоломеева : автореф. дис… канд. юрид. наук. — К., 1973. — 20 с.
27. Васильев А. Н. Рассмотрение сообщений о совершенных преступлениях / А. Н. Васильев. — М. : Юрид.лит, 1978. — 72 с.
28. Винберг А. И. Криминалистика: Введение в науку : [учебное пособие] / под ред. Р. С. Белкина. — М., 1962. — 96 с.
29. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах / Владимиров Л. Е. — 3-е изд. — СПб., 1910. — 440 с.
30. Воронин Э. И. Процессуальное положение начальника следственного отдела органа внутренних дел : [учебное пособие] / Э. И. Воронин. — Хабаровск : ХВШ МВД СССР, 1984. — 56 с.
31. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України : [монографія] / В. І. Галаган. — К., 2002. — 300 с.
32. Галкин В. М. Средства доказывания в уголовном процессе / В. М. Галкин. — М. : Наука, 1970. — 68 с.
33. Гапанович Н. Н. Отказ в возбуждении уголовного дела / Н. Н. Гапанович. — Минск, 1977. — 114 с.
34. Голунский С. А. Об оценке доказательств в советском уголовном процессе / С. А. Голунский // Советское государство и право. — 1955. — № 7. — С. 70-79.
35. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Г. Ф. Горский, Л. Д. Кокорев, П. С. Элькинд. — Воронеж, 1978. — 303 с.
36. Гродзинский М. М. Улики в советском уголовном процессе / М. М. Гродзинский // Ученые труды. — Вып. 7. — 1944. — С. 72-74.
37. Грошевий Ю. М. Поняття і класифікація засобів доказування в кримінальному процесі / Ю. М. Грошевий // Вісник Академії правових наук України. — 1997. — № 7. — С. 69-76.
38. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе / А. П. Гуляев. — М. : Юрид. лит., 1981. — 191 с.
39. Гуткин И. Начальник следственного отдела и его процессуальные полномочия / И. Гуткин // Советская милиция. — 1967. — № 4. — С. 67-69.
40. Доля Е. А. Оценка доказательств в российском уголовном процессе / Е. А. Доля // Государство и право. — 1996. — № 5. — С. 85-94.
41. Домбровский Р. Г. Соотношение познания и доказывания в судебном исследовании / Р. Г. Домбровский. — Рига, 1975. — С. 33-35.
42. Дубинский А. Я. Основания к прекращению уголовного дела в стадии предварительного расследования : [учебное пособие] / А. Я. Дубинский. — К. : КВШ МВД СССР, 1973. — 124 с.
43. Дубинский А. Я. Понятие, структура и содержание уголовно-процессуальной деятельности / А. Я. Дубинский // Проблемы социалистической законности. — Х., 1989. — Вып. 24. — С. 46-52.
44. Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования : [учебное пособие] / Дубинский А. Я. — К. : КВШ МВД СССР, 1975. — 132 с.
45. Дубинский А. Я. Привлечение в качестве обвиняемого : [учебное пособие] / А. Я. Дубинский, В. А. Сербулов. — К. : КВШ МВД СССР, 1989. — 56 с.
46. Дубинський А. Я. Щодо предмета доказування в радянському кримінальному процесі / А. Я. Дубинський // Радянське право. — 1983. — № 1. — С. 57-62.
47. Духовской М. В. Русский уголовный процесс : издание для студентов. — М.: Тип. А. П. Поплавского, 1910. — 448 с.
48. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. — М. : Госюриздат, 1965. — 368 с.
49. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5. — Ст. 30.
50. Зеленецкий В. С. Предупреждение преступлений следователем / Зеленецький В. С. — Харьков: Вища школа, 1975. — 171 с.
51. Зеленецький В. С. Наслідки порушення кримінальної справи / В. С. Зеленецький // Вісник Академії правових наук України. — Харків, 1997. — № 3 (10). — С. 64-69.
52. Зелинский А. Ф. Криминальная психология : научно-практическое издание / Зеленецький В. С. — К. : Юринком Интер. — 1999. — 237 с.
53. Зинатуллин З. З. Подследственность уголовных дел / З. З. Зинатуллин, М. С. Салахов, Л. Д. Чулюкин. — Казань : Казан. ун-т, 1986. — 100 с.
54. Зинатуллин З. З. Уголовно-процессуальное доказывание : [учебное пособие] / З. З. Зинатуллин. — Ижевск : Издательство Удмурдского университета, 1993. — 180 с.
55. Золотых В. В. Проверка допустимости доказательств в уголовном процес се / Золотых В. В. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. — 288 с.
56. Іщенко В. Способи збирання доказів у кримінальному процесі України / В. Іщенко // Право України. — 2000. — № 10. — С. 75-77.
57. Каз Ц. М. Субъекты доказывания в советском уголовном процессе / Ц. М. Каз. — Саратов : Сарат. ун-т, 1968. — 68 с.
58. Каз Ц. М. Субъекты доказывания в советском уголовном процессе / Ц. М. Каз // 50 лет Советской власти и актуальные проблемы правовой науки : материалы к конференции по итогам научно-исследовательской работы за 1966 г. — Саратов, 1967. — С. 174-176.
59. Карнеева Л. М. Доказательства в советском уголовном процессе : [учебное пособие] / Карнеева Л. М. — Волгоград ВСШ, 1988. — 65 с.
60. Карнеева Л. М. Развитие основных понятий теории доказательств в советском уголовном процессе / Л. М. Карнеева // Развитие науки и практики уголовного судопроизводства в свете требований Конституции СССР. — М., 1978. — С. 110-114.
61. Карнеева Л. М. Доказательства и доказывание в уголовном процес се / Карнеева Л. М. — М., 1994. — 136 с.
62. Квачевский А. Об уголовном преследовании, дознании и предварительном исследовании преступлений по судебным уставам 1864 года: О предварительном следствии. Теоретическое и практическое руководство / Квачевский А. — Ч. 3. — Вып. 1-2. — СПб., 1866. — 650 с.
63. Кипнис Н. М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве / Кипнис Н. М. — М. : Юрист, 1995. — 128 с.
64. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [підручник] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 687 с.
65. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : [підручник] / Коваленко Є. Г. — Київ : ЮрІнком Інтер, 2006. — 631 с.
66. Колбая Г. Н. Соотношение предварительного следствия и судебного разбирательства / Колбая Г. Н. — М. : Юрид. лит., 1975. — 152 с.
67. Кони А. Ф. Уголовный процесс: нравственные начала / Кони А. Ф. — 2-е изд., испр. — М., 2000. — 150 с.
68. Кореневский Ю. В. Судебная практика и совершенствование предварительного расследования / Кореневский Ю. В. — М., 1974. — 112 с.
69. Криминология : [учебник] / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой и Г. М. Миньковского. — М., 1994. — 415 с.
70. Кримінальний процес України : [підручник] / Ю. М. Грошевий, Т. М. Мірошниченко, Ю. В. Хоматов та ін. ; за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. — Харків : Право, 2000. — 496 с.
71. Кримінально-процесуальний кодекс України : прийнятий 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1961. — № 2. — Ст. 15.
72. Кудрявцев В. Н. К вопросу об изучении причин преступности / В. Н. Кудрявцев // Советское государство и право. — 1964. — № 5. — С. 11-13.
73. Кузнецов Н. П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела / Кузнецов Н. П. — Воронеж, 1983. — 117 с.
74. Курс советского уголовного процесса. Общая часть / Под. ред. А. Д. Бойкова и И. И. Карпеца. — М. : Юрид. лит., 1989. — 639 с.
75. Курылев С. В. Основы теории доказывания в советском правосудии / Курылев С. В. — Минск : Издательство БГУ, 1969. — 203 с.
76. Лазарева В. А. Судебная власть и ее реализация в уголовном процессе / Лазарева В. А. — Самара : Изд-во Самар. ун-та, 1999. — 136 с.
77. Ларин A. M. Доказывание на предварительном расследовании в советском уголовном процессе / А. М. Ларин : дисс... канд. юрид. наук. — М., 1962. — 194 с.
78. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами / Ларин А. М. — М. : Юрид. лит., 1966. — 155 с.
79. Ларин А. М. Доказывание на предварительном расследовании в советском уголовном процессе / А. М. Ларин : автореф. дис … канд. юрид. наук. — М., 1962. — 15 с.
80. Ларин А. М. Истребование и представление предметов и документов в стадии расследования / А. М. Ларин // Актуальные проблемы совершенствования производства следственных действий. — Ташкент : Ташкентская высшая школа, 1982. — С. 63-64.
81. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами / Ларин А. М. — М. : Юрид. лит., 1966. — 155 с.
82. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / Ларин А. М. — М. : Юрид. лит., 1986. — 160 с.
83. Лейленд Пiтер. Кримінальне право: злочин, покарання, судочинство. (Англійський пiдхiд) / Переклад з англ. П. Таращук. — К. : Основи, 1996. — 207 с.
84. Лисиченко В. К. Концептуальні напрямки й етапи розвитку кримінально-процесуального законодавства / В. К. Лисиченко // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. — 1997. — № 1. — С. 98–104.
85. Лузгин И. М. Расследование как процесс познания : [учебное пособие] / Лузгин И. М. — М. : Изд-во ВШ МВД СССР, 1969. — 178 с.
86. Лупинская П. А. Доказывание в советском уголовном процессе / Лупинская П. А. — М., 1966. — 102 с.
87. Лупинская П. А. Субъекты доказывания / П. А. Лупинская // Курс советского уголовного процесса. Общая часть : [учебник] / под ред. А. Д. Бойкова, И. И. Карпеца ; [авт. : Алексеев В. Б. и др.]. — М., 1989. — С. 605-634.
88. Маляренко В. Головні напрямки розбудови кримінального судочинства, структура і зміст майбутнього КПК України / В. Маляренко, П. Пилипчук // Право України. — 2000. — № 8. — С. 11-20.
89. Мамка Г. М. Щодо питання класифікації суб’єктів кримінально-процесуального доказування / Г. М. Мамка // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 7. — С. 166-168.
90. Манаев Ю. В. Обоснованность процессуальных решений следователя / Ю. В. Манаев // Советское государство и право. — 1987. — № 5. — С. 84-88.
91. Матюшин Б. Т. Общие вопросы оценки доказательств в судопроизводстве / Матюшин Б. Т. — Хабаровск, 1987. — 245 с.
92. Меглицкий Г. Н. Понятие и значение контроля как функции управления предварительным следствием / Г. Н. Меглицкий // ХХVI съезд КПСС и проблемы уголовно-процессуальной и организационной деятельности органов предварительного следствия. — Волгоград, 1982. — С. 102-107.
93. Мешков М. В. Процессуальное положение начальника следственного отдела в советском уголовном процессе / М. В. Мешков : дисс. канд. юрид. наук. — М., 1991. — 310 с.
94. Миньковский Г. М. Пределы доказывания в советском уголовном процессе / Миньковский Г. М. — М. : Юрид. лит., 1956. — 192 с.
95. Михайленко О. Р. Про роль відомчого контролю в забезпеченні законності на попередньому слідстві / О. Р. Михайленко // Сучасні проблеми держави та права. — К., 1990. — С. 175-177.
96. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М. М. Михеенко. — К. : Вища школа, 1984. — 133 с.
97. Михеенко М. М. Вопросы расширения процессуальных гарантий прав личности при прекращении уголовных дел / М. М. Михеенко // Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. Вибрані твори. — К. : Юрінком, 1999. — С. 84-86.
98. Михеєнко М. Про момент виникнення функції обвинувачення у кримінальному процесі / М. Михеєнко, К. Сейтназаров // Право України. — 1995. — № 11. — С. 64-66.
99. Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 240 с.
100. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : [підручник] / М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, В. П. Шибіко. — 2-е вид., перероб. і доп. — К. : Либідь, 1999. — 536 с.
101. Михеєнко М. Про момент виникнення функції обвинувачення у кримінальному процесі / М. Михеєнко, К. Сейтназаров // Право України. — 1995. — № 11. — С. 64-66.
102. Михеєнко М. М. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України / М. М. Михеєнко, В. П. Шибiко, А. Я. Дубинський. — К. : Юрінком, 1997. — 624 с.
103. Мінюков П. І. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством / П. І. Мінюков, А. П. Мінюков. — К., 2004. — 214 с.
104. Минюков П. И. Использование процессуальных полномочий начальниками следственных подразделений органов внутренних дел в руководстве расследованием / П. И. Минюков : [научно-практическое пособие]. — К., 1981. — 52 с.
105. Молдован В. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США : [навчальний посібник] / В. В. Молдован, А. В. Молдован. — К.: ЦНВ, 2005. — 349 с.
106. Мосеян Г. С. Оценка доказательств в советском уголовном процессе (основные вопросы) / Г. С. Мосеян : автореф. дис ...канд. юрид. наук. — Х., 1965. — 18 с.
107. Мотовиловкер Я. О. Некоторые аспекты вопроса о допустимости (недопустимости) источников доказательств в советском уголовном судопроизводстве / Я. О. Мотовиловкер // Доказывание по уголовным делам : Межвуз. сб. — Красноярск, 1986. — С. 54-62.
108. Мухин И. И. Важнейшие проблемы оценки судебных доказательств в уголовном и гражданском судопроизводстве. — М. : МГУ, 1981. — 205 с.
109. Мухин И. И. Объективная истина и некоторые вопросы оценки судебных доказательств при осуществлении правосудия. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1971. — 184 с.
110. Нагнойный Я. П. О возможности назначения судебной экспертизы до возбуждения уголовного дела / Я. П. Нагнойный // Криминалистика и судебная экспертиза. — Вып. 4. — К., 1967. — С. 174-178.
111. Нажимов В. П. Об уголовно-процессуальных функциях / В. П. Нажимов // Правоведение. — 1973. — № 5. — С. 73-82.
112. Назаров В. В. Кримінальний процес України : [підручник] / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. — К. : Юридична думка, 2005. — 548 с.
113. Наказ МВС України від 25 листопада 1992 р. № 745 «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення структури і організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України» (додаток № 1).
114. Наказ МВС України від 31березня 2008 р. № 160 «Про організацію діяльності органів досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України».
115. Николайчик Н. И. Проблемы доказывания, осуществляемого в стадии возбуждения уголовного дела / Н. И. Николайчик // Проблемы совершенствования законодательства и правоприменительной деятельности в СССР. — Минск, 1983. — С. 328-330.
116. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. — Львів, 1978. — 112 с.
117. Обсуждение спорных вопросов теории доказательств в уголовном процессе // Социалистическая законность. — 1965. — № 5. — С. 85-86.
118. Ожегов С. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / РАН; Институт русского языка им. В.В. Виноградова / С. Ожегов, Н. Шведова. — 4.изд., доп. — М. : Азбуковник, 1999. — 944 с.
119. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70 000 слов / С. И. Ожегов ; ред. Н. Ю. Шведова. — 23-е испр. изд. — М. : Рус.яз., 1991. — 916 с.
120. Орлов Ю. К. О соотношении и содержании категорий истины и достоверности в судебном доказывании / Ю. К. Орлов // Вопросы борьбы с преступностью. — М., 1976. — Вып. 25. — С. 129-130.
121. Пашкевич П. Ф. Объективная истина в уголовном судопроизводстве. — М.: Госюриздат, 1961. — 171 с.
122. Петрухин И. Л. Надежность системы судебных доказательств / И. Л. Петрухин // Проблемы надежности доказывания в советском уголовном процессе. — М., 1984. — С. 11-14.
123. Пешков А. М. Функции суда, прокурора и полиции при производстве арестов и обысков в уголовном процессе США / А. М. Пешков // Государство и право. — 1998. — № 1. — С. 92-95.
124. Полянский Н. Н. Вопросы теории советского уголовного процесса / Н.Н. Полянский. — М. : МГУ, 1956. — 271 с.
125. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27 грудня 1985 р. «Про додержання судами України процесуального законодавства, що регламентує судовий розгляд кримінальних справ» із змінами від 29 червня 1990 р. № 5, від 4 червня 1993 р. № 3 та від 3 грудня 1997 р. № 12 // Зб. постанов Пленуму Верховного Суду України (1963–1997 роки). — Сімферополь, 1998.
126. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 р. № 6 «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу» // Право України. — 1999. — № 11.
127. Прокофьев Ю. Н. Процессуальная форма документов на стадии возбуждении уголовного дела / Ю. Н. Прокофьев // Проблемы советского государства и права. — Иркутск, 1975. — Вып. 9-10. — С. 119-128.
128. Рахунов Р. Д. Участники уголовно-процессуальной деятельности по советскому праву / Р. Д. Рахунов. — М. : Госюриздат, 1961. — 277 с.
129. Рахунов Р. Д. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе. — М. : Госюриздат, 1954. — 88 с.
130. Резепов В. П. Субъекты доказывания в советском уголовном процессе / В. П. Резепов // Вопросы государства и права. — М., 1958. — Вып. 10. — С. 110-123.
131. Резник Г. М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств / Резник Г. М. — М. : МГУ, 1977. — 256 с.
132. Резник Г. М. Оценка доказательств по внутреннему убеждению в советском уголовном процессе / Г. М. Резник : автореф. дис … канд. юрид. наук. — М., 1969. — 19 с.
133. Рыжаков А. П. Следственные действия и иные способы собирания доказательств / Рыжаков А. П. — М. : Филинъ, 1997. — 336 с.
134. Рожнова В. Сутність і правова природа ревізій у кримінальному процесі / В. Рожнова // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 12. — С. 170-173.
135. Савицкий В. М. Государственное обвинение в суде / Савицкий В. М. — М. : Наука, 1971. — 343 с.
136. Савицкий В. М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве / Савицкий В. М. — М. : Наука, 1975. — 383 с.
137. Савицкий В. М. Уголовный процесс России на новом витке демократизации / В. М. Савицкий // Государство и право. — 1994. — № 6. — С. 96-104.
138. Савицький Д. О. Процес доказування у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів / Д. О. Савицький : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 2003. — 18 с.
139. Савонюк Р. Ю. Доказування в досудовому слідстві : [навчальний посібник] / Р. Е. Савонюк. — Сімферополь : Доля, 2003. — 183 с.
140. Савонюк Р. Е. Если вы: свидетель, потерпевший, гражданский истец, гражданский ответчик, подозреваемый, обвиняемый, подсудимый : [учебное пособие] / Р. Е. Савонюк. — Сімферополь : Таврия плюс, 1998. — 62 с.
141. Савонюк Р. Е. Проблемы обеспечения следователем реализации прав субъектами уголовного процесса в досудебном следствии / Р. Е. Савонюк // Проблеми права на зламі тисячоліть : матеріали міжнародної наукової конференції. — Дніпропетровськ, 2001. — С. 271–277.
142. Савонюк Р. Ю. Начальник слідчого відділу, його роль та деякі повноваження в кримінальному процесі / Р. Ю. Савонюк // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. — 1998. — № 1. — С. 139-145.
143. Савонюк Р. Ю. Про деякі загальні положення та статус начальника слідчого відділу як суб’єкта доказування в проекті КПК України 2000 р. / Р. Ю. Савонюк // Вісник Університету внутрішніх справ. — 2001. — Випуск 13. — С. 142-147.
144. Савонюк Р. Ю. Характеристика та особливості кримінального процесу Туреччини / Р. Ю. Савонюк // Весы Фемиды. — 2000. — № 1 (13). — С. 25.
145. Селюков Ф. Т. К вопросу об исследовании и следственном осмотре первичных бухгалтерских документов / Ф. Т. Селюков. — Вестник Моск. ун-та. Сер. 10. Право, 1963. — № 3. — С. 41.
146. Собирание доказательств в советском уголовном процессе: методологические и правовые проблемы / С. А. Шейфер. — Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1986. — 171 c.
147. Советский уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности / отв. ред. В. М. Савицкий. — М. : Наука, 1979. — 319 с.
148. Советский уголовный процесс / Под ред. М. И. Бажанова и Ю. М. Грошевого. — К. : Вища школа, 1983. — 439 с.
149. Соловьев В. В. Доказывание, доказательства и их источники в уголовном процессе : [учебное пособие] / В. В. Соловьев, Н. А. Громов, В. В. Николайченко. — Саратов, 1995. — 119 с.
150. Стахівський С. М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування : [монографія] / С. М. Стахівський. — К., 2005. — 271 с.
151. Стахівський С. М. Кримінально-процесуальні засоби доказування : дис. ... докт. юрид. наук (12.00.09) / С. М. Стахівський. — Київ, 2005. —331 с.
152. Стахівський С. М. Показання свідка як джерело доказів в кримінальному процесі : автореф. дис …канд. юрид. наук / С. М. Стахівський. — К. : УАВС, 1996. — 24 с.
153. Степанов В. В. Предварительная проверка первичных материалов о преступлениях. — Саратов, 1972. — 142 с.
154. Строган А. Ю. Розгляд і вирішення клопотань на досудовому слідстві : дис. ... канд. юрид. наук (12.00.09) / А. Ю. Строган. — Київ, 2008. — 216 с.
155. Строгович М. С. Курс уголовного процесса : [в 2 т.] / М. С. Строгович. — М. : Наука, 1968-1970. — Т. 1: Основные положения науки советского уголовного процесса, 1968. — 470 с.
156. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / Строгович М. С. — Т. 2. — М. : Наука, 1970. — 325 с.
157. Строгович М. С. Материальная истина и судебные доказательства в уголовном процессе. — М., 1955. — 384 с.
158. Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступления против личности: Сборник судебных решений по уголовным делам. — К. : Знання, 1993. — 240 с.
159. Теория доказательств в советском уголовном процессе / Белкин Р. С., Винберг А. И., Дорохов В. Я., Карнеева Л. М., и др. ; Редкол. : Жогин Н. В. (Отв. ред.), Миньковский Г. М., Ратинов А. Р., Танасевич В. Г., Эйсман А. А. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Юрид. лит., 1973. — 736 c.
160. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая / Белкин Р. С., Винберг А. И., Дорохов В. Я., Звирбуль В. К., и др. ; Редкол. : Жогин Н. В. (Отв. ред.), Злобин Г. А., Каминская В. И., Карпец И. И., Кочаров Г. И., Миньковский Г. М. — М. : Юрид. лит., 1966. — 584 c.
161. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая / Белкин Р. С., Винберг А. И., Дорохов В. Я., Звирбуль В. К., и др.; Редкол. : Жогин Н. В. (Отв. ред.), Злобин Г. А., Каминская В. И., Карпец И. И., Кочаров Г. И., Миньковский Г. М. — М., 1968. — 648 с.
162. Терехов Д. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / Д. Терехов // Соц. законность. — 1951. — № 6. — С. 29-31.
163. Терзиев Н. В. Лекции по криминалистике. — М., 1951. — 138 с.
164. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України : [навчальний посібник] / Тертишник В. М. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 574 с.
165. Тертышник В. М. Уголовный процесс: учебное издание / Тертишник В. М. — Харьков : Арсис, 1997. — 528 с.
166. Тертышник В. М. Теория доказательств / В. М. Тертышник, С. В. Слинько. — Х., 1998. — 256 с.
167. Тетерин Б. П. О способах собирания доказательств в уголовном процессе / Б. П. Тетерин // Правоведение. — 1964. — № 2. — С. 67-72.
168. Томин В. Т. Острые углы доктринального обеспечения радикальной реформы уголовного судопроизводства / В. Т. Томин // Цель и средства в уголовном произвосдтве. — Нижний Новгород, 1991. — С. 3-19.
169. Трусов А. И. Проблемы надежности процессуального доказывания / А. И. Трусов // Проблемы надежности доказывания в советском уголовном процессе. — М., 1984. — С. 8-10.
170. Уголовное право Украины. Общая часть // Под ред. М. И. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тация. — Харьков, 1998. — 511 с.
171. Уголовно-процессуальный кодекс Украины : Научно-практический комментарий / Под общ. ред. В. Т. Маляренко и Ю. П. Аленина. — Харьков, 2003. — 525 с.
172. Уголовный процесс : [учебник] / Под ред. П. А. Лупинской. — М. : Юристъ, 1995. — 544 с.
173. Уголовный процесс РСФСР / Под ред. В. Е. Чугунова, Л. Д. Кокорева. — Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1968. — 392 с.
174. Уголовный процесс : [учебник] / Под ред. П. А. Лупинской и И. В. Тыричева. — М. : МЮИ, 1992. — 312 с.
175. Ульянова Л. Т. Оценка доказательств судом первой инстанции. — М., 1959. — 168 с.
176. Ульянова Л. Т. О доказывании в стадии возбуждения уголовного дела / Л. Т. Ульянова // Вестник Московского ун-та. Серия. 12. — Право. — 1971. — № 3. — С. 28-29.
177. Фаткуллин Ф. Н. Общие проблемы процессуального доказывания / Фаткуллин Ф. Н. ; Науч. ред. : Аврах Я. С. — Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1973. — 176 c.
178. Фаткуллин Ф. Н. Общие проблемы процессуального доказывания / Фаткуллин Ф. Н. — 2-е изд., доп. — Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1976. — 207 с.
179. Фаткуллин Ф. Н. Общие проблемы процессуального доказывания / Фаткуллин Ф. Н. — Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1973. — 305 с.
180. Философский энциклопедический словарь. — М. : ИНФРА-М, 2000. — 524 с.
181. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства / Фойницкий И. Я. — СПб. : Альфа, 1996. — Т.2. — 606 с.
182. Хоменко І. В. Логіка для юристів: [підручник] / Хоменко І. В — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 224 с.
183. Хомич В. Предшествующая проверка материалов, которые послужили поводом к возбуждению уголовного дела / В. Хомич // Законность. — 1995. — № 12. — С. 24-26.
184. Шейфер С. А. Следственные действия: Система и процессуальная форма / Шейфер С. А. — М. : Юрид. лит., 1981. — 128 с.
185. Шейфер С. А. Сущность и способы собирания доказательств в советском уголовном процессе : [учебное пособие] / Шейфер С. А. — М., 1972. — 130 с.
186. Шумилин С. Ф. О функциях начальника следственного отдела / С. Ф. Шумилин // Проблемы социалистической законности. — Харьков, 1986. — Вып. 17. — С. 82-87.
187. Эйсман А. А. Логика доказывания / Эйсман А. А. — М. : Наука, 1971. — 285 с.
188. Элькинд П. С. Сущность советского уголовно-процессуального права / Элькинд П. С. — Л. : ЛГУ, 1963. — 172 с.
189. Якуб М. Л. Проблемы оценки доказательств в советском уголовном процессе / М. Л. Якуб // Вестник МГУ. — Серия «Право». — 1974. — № 6. — С. 18-22.
190. Ясинский Г. Надзор прокурора за законностью возбуждения уголовных дел / Г. Ясинский // Соц. законность. — 1965. — № 6. — С. 53-55.