Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові

Короткий опис

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Лесі Українки
На правах рукопису

ЗУБАЧ ОКСАНА АДАМІВНА

УДК 811.112.2’373.7

Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Гамзюк Микола Васильович
доктор філологічних наук, професор

Луцьк 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
Вступ 5
Розділ 1. КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛОРИСТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ 12
1.1. Поняття фразеологічна одиниця з колористичним компонентом” 13
1.2. Взаємовідношення між поняттями фразеологічна одиниця
з колористичним компонентом” та слово” 22
1.3. Віддзеркалення взаємозв’язку мови та культури при
формуванні фразеологічних одиниць з колористичним компонентом
з національно-культурною семантикою 38
1.4. Специфіка національно-культурної семантики фразеологічних
одиниць з колористичним компонентом 44
1.5. Місце фразеологічних одиниць з колористичним компонентом з
національно-культурною семантикою в колористичній мовній
картині світу 52
Висновки до першого розділу 64
Розділ 2. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ
СЕМАНТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОЛОРИСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ ПРИ ПЕРВИННОМУ ФРАЗОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ 66
2.1. Семантичні шляхи формування національно-культурної
семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом 67
2.2. Структурно-семантичні шляхи формування національно-культурної
семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом 85
2.3. Роль позамовних чинників у формуванні національно-культурної
семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом 92
2.4. Формування національно-культурної семантики запозичених
фразеологічних одиниць з колористичним компонентом 100
Висновки до другого розділу 109
Розділ 3. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ
СЕМАНТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОЛОРИСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ ПРИ ВТОРИННОМУ ФРАЗОТВОРЧОМУ ПРОЦЕСІ 111
3.1. Семантичні шляхи формування національно-культурної
семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом 113
3.2. Структурно-семантичні шляхи формування національно-культурної
семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом 131
Висновки до третього розділу 152
Загальні висновки 154
Список використаних джереЛ 156
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ 179
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 181
ДОДАТКИ 183
ДОДАТОК А 183
ДОДАТОК Б 228

Перелік умовних скорочень

КК колористичний компонент
КМКС колористична мовна картина світу
НКС національно-культурна семантика
ФО фразеологічна одиниця
ФОНКС фразеологічна одиниця з національно-культурною семантикою
ФОКК фразеологічна одиниця з колористичним компонентом
ФОККНКС фразеологічна одиниця з колористичним компонентом з національно-культурною семантикою

Вступ

Представлене дисертаційне дослідження присвячено вивченню національно-культурної своєрідності семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові.
Філософські аспекти формування національно-культурної своєрідності семантики мовних одиниць крізь призму взаємозв’язку мови та культури постульованої проблеми висвітлено у вченні В. фон Гумбольдта [55].
Лінгвокраїнознавча орієнтація у фразеології зумовила підвищений інтерес науковців до вивчення національно-культурної специфіки фразеологізмів (Р.Р. Аллаярова [9], С.Т. Богатирьова [23], Х. Бургер [211], О.М.Грунченко [54], О.П. Левченко [109], В.В. Місенева [120], С.М. Назаров [129], О.Я. Остапович [138], О.П. Пророченко [144], Е. Різель [259], Х.Шехтман [293]). Розкриттю сутності культурного компонента значення слова з позиції лінгвокраїнознавчої теорії слова присвячено низку досліджень Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова [33], В.І. Кодухова [92], Н.Г. Комлєва [95], П.Л. Коробка [98], В.В. Морковкіна [124], Ю.С. Прохорова [145], з погляду національно-культурного компонента або культурологічного (М.П. Брандес [25], О.Ф. Бурбак [28], В.А. Маслова [117], О.В. Сергієнко [159], В.М. Телія [172], Г.В. Онкович [137]) компонента як складової частини значення лексичних та фразеологічних одиниць, сутності походження, вживання та відображення в них народних звичаїв і традицій (Р.Р. Аллаярова [9], С.Н.Денисенко [58], В.І.Гав рись [40], Д.Г. Мальцева [116]).
Проблемам дослідження кольору як психофізіологічного та психолінгвістичного феномену присвячено праці вітчизняних (А.П. Василевич [30], Л.Р. Гатаулліна [47], І.О. Ізмайлов [81], Т.В. Пастушенко [140], Ю.О.Сорокін, А.Н. Крюков [203], Р.М. Фрумкіна [189]) та зарубіжних (Е.Адамс [204], Х. Конклін [215], М. Люшер [113], Р. МакЛорі [246], Д.Нікерсон [251], Е. Рош [261], Г. Тонквіст [178]) науковців, де колір аналізується як універсальне та особливе явище, притаманне людській свідомості.
Попри значну кількість робіт, присвячених кольоронайменуванню в лексиці та фразеології російської (Р.В. Алімпієва [8], Н.Б. Бахіліна [19], С.Григорук [53], С.В. Іваненко [82], С.П. Муляр [125], М.Ф. Мур’янов [128], Г.П. Тиртова [180]), української (І.В. Ковальська [87], О.А. Шеховцова [199]), англійської (І. Гуменюк [56], О.В. Деменчук [57], М.Л. Жирмунська [62], Х.Елліс [219], П. Кей [235], С. Ніл [250], Т.В. Пастушенко [140], Е. Хейдер [229]), німецької (С. Вагнер [275], Х. Гіппер [225], С. Кауфманн [234], Л.А.Ковбасюк [89], В. Кох [237], В.І. Крепель [100], А.М. Куслик [104], О.Лауффер [242], А. Раббов [258], Д.Г. Сакаян [155], К. Фелдес [223], Г. Херне [231], Х.Г. Шпербер [271]) мов, вивчення фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (ФОКК), зокрема їхньої національно-культурної семантики (НКС), залишається певною мірою поза увагою дослідників.
Актуальність теми дослідження полягає у виявленні специфіки формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові; у визначенні механізмів формування національно-культурної семантики фразеологізмів із колористичним компонентом при первинному та вторинному фразотворчих процесах; у встановленні особливостей мовного відображення німецького світобачення у колірному вимірі.
Зв’язок роботи з науковою темою. Дисертація виконана в межах наукової теми Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів”, яка розробляється кафедрою німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (тему затверджено вченою радою ВДУ імені Лесі Українки, протокол № 9 від 21 травня 1998 року).
Об’єктом дослідження є національно-культурна семантика колористичної фразеології сучасної німецької мови, яка є складником колористичної мовної картини світу.
Предметом вивчення є лінгвокультурологічні аспекти колористичної фразеології сучасної німецької мови, що сприяє виявленню особливостей національного світосприйняття німецького лінгвосоціуму.
Матеріалом дослідження слугували 910 фразеологічних одиниць з колористичним компонентом з національно-культурною семантикою (ФОККНКС) сучасної німецької мови, отримані шляхом суцільної вибірки з 21лексико- й фразеографічного джерела сучасної німецької мови, напр.:
jm. Wangen blau servieren вдарити когось по обличчю” [302, 904];
schwarzen Schnee suchen даремно щось робити” [303, 1383];
Abend rot, Morgen grau gibt das schцnste Tagesblau ранок мудріший за вечір” [291, 23].
Метою дослідження є виявлення механізмів формування національно-культурної семантики у фразеологічних одиницях з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові.
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
визначити специфіку національно-культурної семантики ФОККНКС у сучасній німецькій мові;
встановити функцію кольоронайменувань у створенні цілісного фразеологічного значення та у колористичні мовній картині світу;
виявити продуктивні кольороназви у складі фразеологічних одиниць з національно-культурною семантикою та питому вагу національно-культурного компонента у семантичній структурі ФОККНКС;
розкрити механізми формування НКС ФОКК при первинному та вторинному фразотворчих процесах;
з’ясувати роль позамовних чинників при формуванні НКС фразеологізмів із КК та особливість функціонування запозичених ФОККНКС у сучасній німецькій мові.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використовуються такі методи лінгвістичного аналізу:
описовий метод для систематизації, інтерпретації структурних і семантичних властивостей ФОККНКС на сучасному етапі мовного розвитку;
метод фразеологічної ідентифікації для виявлення рівня фразеологічності того чи іншого усталеного словесного комплексу;
метод компонентного аналізу для виділення диференційних та індивідуальних семантичних ознак, які слугують основою перенесення найменувань досліджуваних ФОККНКС;
прийоми методу математично-статистичного аналізу для виявлення продуктивності окремих кольоронайменувань при формуванні НКС ФОКК сучасної німецької мови.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: 1) проведено комплексний та багатоаспектний аналіз механізмів формування НКС ФОКК сучасної німецької мови при первинному та вторинному фразотворчих процесах із позицій лінгвокультурологічного підходу до аналізу мовних одиниць; 2) визначено роль позамовних чинників при формуванні НКС та виявлення їх в ономасіологічних категоріях СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”, СВІТ+СТАВЛЕННЯ”, СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”; 3)з’ясовано специфіку національно-культурної семантики ФОКК сучасної німецької мови.
Наукова новизна отриманих результатів, що зумовлена вибором об’єкта та методів дослідження, може бути узагальнена в таких положеннях, які виносяться на захист:
1. Національно-культурна своєрідність семантики ФОКК німецької мови визначається специфікою національної культури, релігії, історичного досвіду німецького народу, які відображаються у значенні фразеологізмів.
2.Актуалізація національно-культурної специфіки колористичних компонентів ФО здійснюється через асоціативні зв’язки (за схожістю, суміжністю, контрастом та причинно-наслідковим зв’язком), які виникають з певним найменуванням кольору й узуалізуються.
3. Культурологічний компонент семантики ФОКК відбивається в ономасіологічних категоріях: СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”, СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”, СВІТ+СТАВЛЕННЯ”.
4.Національно-культурна своєрідність семантики виявляється у фразеологічній вибірковості ФОКК. ФОККНКС утворюють лише 11 назв кольорів (blau, braun, gelb, golden, grau, grьn, rosa, rot, schwarz, silbern, weiЯ) із більш ніж 1500.
5. ФОККНКС демонструють антропоцентричний характер через такі модально-оцінні категорії: зовнішні та внутрішні відчуття”, зорове та слухове сприйняття”, мовленнєву діяльність”, психічний стан” та фізичний стан”.
Теоретична значущість роботи полягає в розробці моделі опису національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові, що сприяє розширенню методологічної бази лексико-семантичних досліджень семантики загалом. Установлення національно-культурної специфіки ФОККНКС робить внесок у лінгвокультурологію й етнолінгвістику.
Практична значущість роботи визначається тим, що її результати можуть бути застосовані при викладанні різних аспектів німецької мови. Висновки й матеріали дисертації можуть бути використані у курсах з лексикології німецької мови (розділи Лексична семантика”, Фразеологія”), лінгвокраїнознавства Німеччини, у фразеографії, а також у лексикографічній практиці.
Особистий внесок дисертанта полягає у встановленні та описі механізмів формування національно-культурної своєрідності семантики фразеологізмів із колористичним компонентом у сучасній німецькій мові та проведенні комплексного аналізу їх семантики, у встановленні сполучуваних властивостей колористичного компонента та у визначенні структури та питомої ваги національно-культурного компонента значення ФОККНКС.
Основні положення дослідження пройшли апробацію на засіданнях кафедри німецької філології Волинського державного університету імені ЛесіУкраїнки, відображені в доповідях на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2003 2007 рр.); на XIII Міжнародній науковій конференції ім. Сергія Бураго Мова і культура” (Київ, 2004 р.); на VII Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта ’2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); на III Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень ’2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); на Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004 р.); на V Міжвузівської конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007 р.); на науковій конференції Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2007р.); на ХIV Міжнародній лінгвістичній конференції Мова і світ” (Ялта, 2007 р.).
Публікації. Основні положення та результати роботи відображено в дев’яти статтях та трьох тезах автора, опублікованих у фахових виданнях України. Усі публікації виконані без співавторів.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 229 сторінок, із яких 155 нараховує текстова частина, складається зі списку прийнятих у роботі скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списків використаної наукової літератури (276 позицій) та двох додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність обраної тематики, висвітлено мету та завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, визначено фактичний матеріал, предмет, об’єкт і методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.
У першому розділі Культурологічний аспект дослідження колористичних фразеологічних одиниць сучасної німецької мови” висвітлено теоретичні засади дослідження колористичних фразеологізмів із національно-культурною семантикою сучасної німецької мови, з’ясовано особливість семантики ФОКК та сутність трактування значення КК як складника універсуму, його роль у творенні фразеологічного значення. Розглянуто й взаємозв’язок КМКС з іншими картинами світу.
У другому розділі Формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при первинному фразотворчому процесі” розглянуто формування національно-культурного компонента значення ФО у ході первинного фразотворчого процесу. Проаналізовано національно-культурну специфіку формування культурологічного компонента значення ФОКК, досліджено основні механізми аналізованого аспекту фразеологічного значення, визначено роль позамовних чинників при формуванні НКС ФОКК й розкрито специфіку функціонування запозичених ФОККНКС у сучасній німецькій мові.
У третьому розділі Формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при вторинному фразотворчому процесі” розкрито суть модифікації та утворення НКС ФОКК у ході вторинного фразотворчого процесу. Встановлено здатність КК до сполучуваності з певними лексико-семантичними групами.
У загальних висновках підбито підсумки дисертаційного дослідження, викладено його наукові результати, сформульовано рекомендації щодо їх використання, окреслено перспективи роботи з обраної проблематики.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження формування національно-культурної своєрідність семантики фразеологічних одиниць із колористичним компонентом у сучасній німецькій мові дає можливість зробити такі загальні висновки:
1. У створенні національно орієнтованої мовної картини світу важливе місце займає кольоронайменування. Національно-культурна своєрідність семантики ФОКК є результатом лунгвокультурної інтерпретації колірного простору внаслідок архівування історично-культурного досвіду німецького соціуму, що простежується у таких сферах, як політика, історія, економіка, релігія, духовність, побут.
2. Відображення національно-культурної своєрідності колористичних компонентів актуалізується в асоціативних зв’язках, які виникають із певним найменуванням кольору і закріплюється за ним традицією вживання. Характер асоціювання (за схожістю, контрастом, суміжністю та причинно-наслідковим зв’язком) має національно-культурне забарвлення.
3. Актуалізація НКС у ФОКК фіксується за такими параметрами. Домінуючою складовою мовної форми ФОКК є КК, який експліцитно виконує функцію звукосимволу. Семантика КК актуалізується як у колірній, так і неколірній номінаціях. Значення прототипу ФОКК є сигналізатором особливого сприйняття світу носієм німецької мови. Денотативно-сигніфікативне, конотативне та граматичне значення ФОКК висвітлюють генетичну” структурацію пізнання німецьким народом всесвіту.
4.Культурологічний компонент семантики ФОККНКС сучасної німецької мови відбивається у таких ономасіологічних категоріях: СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”, СВІТ+СТАВЛЕННЯ” та СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”. Найбільш продуктивними є категорії СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ” та СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”.
5. У фразеологічному фонді сучасної німецької мови виявлено 910 ФОККНКС, до складу яких входять 11 кольоронайменувань (blau, braun, gelb, golden/goldig, grau, grьn, rosa/rosig, rot, schwarz, silbern, weiЯ) із 1500. Найбільш продуктивними є ФОНКС з КК schwarz та КК blau, а найменш з КК braun, silbern, rosa/rosig.
6.Формування НКС зворотів із КК є результатом пізнання навколишнього світу та зосередженням фонових знань (загальнолюдських, регіональних, країнознавчих). ФОККНКС розмежовуються на безеквівалентні за суттю фразеологізми-реалії з КК; стійкі мікротексти з КК з інтеркультурними елементами плану змісту та специфічним планом вираження.
7.Антропоцентричний характер ФОККНКС простежується через модально-оцінні ідеографічні категорії: зовнішні та внутрішні відчуття”, зорове та слухове сприйняття”, мовленнєву діяльність”, психічний стан”, фізичний стан”.
8. Продуктивність механізмів первинного фразотворчого процесу значно відрізняється від механізмів вторинного фразотворчого процесу при формуванні НКС ФОКК. Механізми первинного та вторинного фразотворчих процесів поділяються на семантичні та структурно-семантичні шляхи формування НКС. Кількість утворених ФОККНКС при первинному фразотворчому процесі перевершують відсоткову кількість ФОККНКС, які виникли при вторинному фразотворенні. При первинному фразотворчому процесі домінуючими є семантичні шляхи формування НКС, при вторинному структурно-семантичні (див. табл. 2.1 та 3.1).
9. Дослідження має перспективи подальшого розвитку. Перспективним вбачається вивчення засобів перекладу ФОКК зі збереженням їх національно-культурного компонента та особливостей функціонування ФОККНКС в контексте міжкультурної комунікації та дослідження національно-культурної семантики при номінації кольоронайменувань у зіставному аспекті.

Список використаних джерел

1. Авалиани Ю.Ю. К взаимодействию лексики и фразеологии // Уровни языка и их взаимодействие. М., 1967. С. 79.
2. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. Харків, 1983. 137с.
3. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування // Мовознавство. ─ 1987.─ №1.─ С. 4346.
4. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. ─ Л.: Наука, 1975. ─ 176 с.
5. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. ─ К.: Наукова думка, 1989. ─136 с.
6. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. ─ Харків: Вища школа, 1987. ─ 135 с.
7. Алефиренко Н.Ф., Золотых Л.Г. Проблема фразеологического значения и смысла (в аспекте межуровневого взаимодействия). Астрахань: Изд-во Астрахан. пед. ун-та, 2000. 220 с.
8. Алимпиева Р.В. Семантическая значимость слова и структура лексико-семантической группы (на материале прилагательных цветообозначения русского языка). ─ Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1986. ─ 178 с.
9.Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики устойчивых словесных комплексов современного немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1987. 207 с.
10. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. 130 с.
11. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка: Ментальные действия. ─ М.: Наука, 1993. ─ С. 36.
12. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке: Основы теории устойчивых фраз и проблемы общей фразеологии. Ростов н/Д: Изд-во Ростов. ун-та, 1964. 315 с.
13.Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. ─ М., 1957.─295с.
14. Бабкин А.М. Русская фразеология. Её развитие и источники. Л.: Наука, 1970. 262 с.
15. Базиев А.Т., Исаев М.И. Язык и нация. ─ М.: Наука, 1973. ─ 247 с.
16. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. ─ М.: Изд-во иностр. л-ры, 1955. ─ 416 с.
17. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища шк., 1980. 156 с.
18. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови: Автореф. дис. канд. філол. наук. 10.02.04. ─ К.: Знання, 1999. ─ 32 с.
19. Бахилина Н.Б. История цветообозначений в русском языке. М.: Наука, 1975. 288 с.
20. Башиева С.К. Стилистический компонент фразеологического значения: Дис. д-ра. филол. наук: 10.02.01, 10.02.19. Нальчик, 1995. 318 с.
21. Беляевская Е.Г. Семантика слова. ─ М., 1987. ─ 128 с.
22.Бережан С.Г. Синонимическая эквивалентность лексических единиц. Кишинев: Штиинца, 1973. 372 с.
23.Богатырева С.Т. Национально-культурная семантика фразеологии современного английского и немецкого языков // Одиниці та категорії сучасної лінгвісти/ Зб. ст. присвяч. ювілею В.Д. Каліущенка. Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд”, 2007. С. 2939.
24. Богдан С. Мовний етикет як елемент мовної картини світу Волинян // Дивослово. ─ 2001. ─ № 10. ─ С. 1114.
25. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка. М.: Высш. шк., 1990. 320 с.
26. Брутян Г.А. Гипотеза Сепира-Уорфа. Ереван: Луйс, 1968. 66 с.
27. Будагов Р.А. Язык и культура: Теория и практика: В 3-х частях. Ч. 1.─ М.: Добросвет, 2001. ─ 192 с.
28.Бурбак О.Ф. Сутність та функції національно-культурного компонента лексичного значення реалій // Мовознавство. 1986. № 4. С. 5658.
29. Бурвикова Н.Д., Костомаров В.Г. Воспроизводимые сочетания слов как лингвокогнитивная и терминологическая проблема // Филологические науки. 2006. № 2. С. 4553.
30.Василевич А.П. Исследование лексики в психолингвистическом эксперименте. На материале цветообозначения в языках разных систем. М.: Наука, 1987. 140 с.
31. Васильев Л.М. Семантические и грамматические свойства фразеологизмов как критерии отграничения фразеологизмов от нефразеологических сочетаний // Семантико-грамматические свойства фразеологизмов русского языка. ─ Челябинск: ЧГПИ, 1985. ─ С. 39.
32.Венжинович Н. Лінгвокультурологічний і когнітивний підходи до встановлення фразеологічного значення // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. / В.Д. Каліущенко (ред.кол.) та ін. Донецьк: ДонНУ, 2006. Вип. 14. С. 117128.
33. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М., 1980. 320 с.
34.Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвистическая проблематика страноведения в преподавании русского языка иностранцам. М., 1971. 83 с.
35. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура // Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М., 1976. 248 с.
36. Вилюман В.Г. Английская синонимика. М.: Высш. шк., 1980. 128 с.
37. Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М., 1977. С. 140161.
38. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М.: Междунар. отношения, 1980. 352 с.
39. Волочай М. Семантична структура фразеологічних одиниць в художньому тексті (оригінальному й перекладному) // Вісник Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка. Сер. Філологічні науки”. ─ 2000.─ Вип. 45. С. 172176.
40. Гаврись В.І. Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові. К., 1971. 247 с.
41.Гаврись В.И. Крылатые выражения и их роль в обогащении фразеологического состава современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. ─ К., 1971. ─ 20 с.
42. Гаврись В.І. Фразеологізація крилатих виразів сучасної німецької мови // Мовознавство 1969. ─ № 4. ─ С. 1419.
43. Гавриш М.М. Контамінація фразеологічних одиниць у сучасній німецькій мові // Іноземна філологія. 1988. Вип. 90. С. 7075.
44. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и речи. М.: Наука, 1998. С. 1126.
45.Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць: На матеріалі німецької мови: Монографія. К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. ─ 256 с.
46. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (Досвід дослідження синхронії та діахронії): Дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. ─ К., 2001. ─ 424 с.
47.Гатауллина Л.Р. Роль цветообозначений в концептуализации действительности (на примере цветообозначения чёрный”) // Семантика разноуровневих единиц в языках различного уровня. Уфа, 2005. С. 351362.
48. Гвоздарёв Ю.А. Основы русского словообразования. ─ Ростов: Изд-во Ростов. ун-та, 1977. ─ 184 с.
49.Говердовский В.И., Радченко И. Эвфемизмы как проявление индивидуально-психологического и социального поведения человека // Вісник ХДУ ім. В.Н. Каразіна. Сер. Романо-германська філологія. 1999. № 424. С. 1721.
50. Голдованський Я. Етимологічні принципи семантичної послідовності та констатації прототипа // Філологічні студії. 2003. № 2(22). С. 3640.
51. Головачёва А.В. К вопросу о прагматике загадки // Из работ московского семиотического круга. ─ М.: Языки русской культуры, 1997. ─ С. 396416.
52. Горбачук Д. До питання семантичної, структурної характеристики стійких сполучень слів офіційно-ділового стилю // Вісник Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка. Сер. Філологічні науки”. ─ 2000. ─ Вип.4-5. С. 94108.
53. Григорук С. И. Колористическая лексика в поэзии Г.Р. Державина (в контексте поэтической речи эпохи): Дис. канд. филол. наук: 10.02.02/ ЛГУ им. И. Франко. Л., 1998. 208 с.
54. Грунченко О.М., Попов Р.Н. О национально-культурной специфике фразеологизмов литературного языка и народных говоров // Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках / Отв. ред. В.Н. Телия. М.: Языки славянской культуры, 2004. С. 180185.
55. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культури. ─ М.: Прогресс, 1985. 349 с.
56. Гуменюк І. Гендерний аспект англійських фразеологізмів з компонентом кольоропозначення // Матеріали ІV Міжвуз. конф. молод. учених (13 лютого 2006 р.) Ч.1. / Ред. колегія: В.Д. Каліущенко (відп. ред.), М.Г.Сенів, І.Г. Альошина, Л.М. Ягупова, Л.Б. Ніколаєва, Ш.Р. Басиров. Донецьк, ДонНУ, 2006. С. 9799.
57. Деменчук О.В. Колоративна композита в англійській мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ КНЛУ. К., 2003. 240 с.
58. Денисенко С.Н. Культурологічний компонент в семантиці фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької фразеології) // Мова і культура. К.: Вид. Дім Д.Бураго, 2000. Вип. 1. Т. 2. Культурологічний компонент мови. С. 96100.
59. Дискурс іноземномовної комунікації: Монографія. Львів: Вид-во ЛНУ ім.І.Франка, 2001. 495 с.
60. Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Идиоматика в тезаурасе языковой личности // Вопросы языкознания. 1993. № 2. С. 515.
61. Єфремова Н.В. Градуальні опозиції в лексико-семантичній системі мови // Науковий вісник ВДУ. Сер. Романо-германська філологія. Луцьк: Вежа, 1996. Вип. 1. С. 3335.
62.Жирмунская М.Л. Словообразовательные потенции прилагательных цветообозначения в современных германских языках: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1982. 253 с.
63. Жуков В.П. Русская фразеология. М.: Высш. шк., 1986. 310 с.
64. Жуков А.В. Переходные фразеологические явления в русском языке. ─ Новгород, 1996. ─ 132 с.
65. Жyков В.П., Гвоздарёв Ю.А. Семантика фразеологических оборотов. ─ М.: Просвещение, 1978. ─ 160 с.
66. Звегинцев В.А. Теоретико-лингвистические предпосылки гипотезы Сепира-Уорфа // Новое в лингвистике. ─ М.: Изд-во иностр. лит., 1960. ─ Вып. 1. ─ С. 111134.
67.Золотова Л.М. К проблеме регулярности в сфере фразеологической номинации // Фразеологическая система немецкого и английского языков: Межвуз. сб. науч. тр. Челябинск, 1979. С. 3847.
68.Золотых Л.Г., Терехова Л.Г. Диахронический аспект исследования фразеологической семантики // Кирилло-мефодиевские традиции на Нижней Волге. Материалы науч. конф. 2425 мая. Волгоград, 2002. С.197201.
69. Зубач О.А. Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць німецької мови з колористичним компонентом // Філологічні студії. Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2003. № 2 (22). С. 5057.
70. Зубач О.А. Колористичний компонент фразеологічних одиниць як складова частина універсуму (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник ВДУ. Сер. Романо-германська філологія. Луцьк: Вежа, 2004. Вип. 3. С.111115.
71. Зубач О.А. Лінгво-культурна асиміляція запозичених фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (на матеріалі німецької мови) // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Харків: Константа, 2004. № 636. С.198200.
72. Зубач О.А. Семантичні шляхи формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при первинному фразотворчому процесі // Слов’янський вісник: Зб. наук. пр. Сер. Філологічні науки”: Зб. наук. пр. Рівне: Рівнен. ін-т слов’янознавства Київ. славістич. ун-ту. 2004. Вип. 5. С. 100107.
73. Зубач О.А. Віддзеркалення взаємозв’язку мови та культури у фразеологічних одиницях з колористичним компонентом (на матеріалі німецької мови) // Мова і культура. К.: Вид. Дім Д. Бураго, 2004. Вип.VII. Т. 6. Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. С. 105111.
74. Зубач О. Висвітлення властивостей субституції колористичної фразеології (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Сер. Германська філологія”: Зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 2005. Вип. 232. С. 2733.
75. Зубач О.А. Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць із колористичним компонентом сучасної німецької мови в екстралінгвальному ракурсі // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Сер. Філологічні науки. Луцьк: Вежа, 2007. № 3. С. 371374.
76. Зубач О.А. Семантичні шляхи формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при вторинному фразотворчому процесі в сучасній німецькій мові// Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецьк: ДонНУ, 2007. Вип.15. С. 145154.
77. Зубач О.А. Колоритні” властивості національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (ФОКК) сучасної німецької мови у процесі мовної комунікації // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції Наука і освіта ‘2004” (1025лютого). Том 23. Синтаксис: структура, семантика, функція. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 2325.
78. Зубач О.А. Вторинна фразотворча номінація у колористичному висвітленні// Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції Динаміка наукових досліджень ‘2004” (2130 червня). Том 20. Синтаксис: структура, семантика, функція. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С.1617.
79. Зубач О.А. Прагматичні аспекти дослідження національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (на матеріалі німецької мови) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали V Міжвузівської конференції молодих учених (2931 січня 2007 р.) Донецьк: ДонНУ, 2007. С. 7980.
80. Зубач О.А. Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) // Культура народов Причорномор’я: Научный журнал Межвузовский центр Крым”, 2007. № 110. Т. 1. С. 208210.
81. Измайлов И.А. Психофизиология цветового зрения. ─ М.: Изд-во МГУ, 1989.─206 с.
82. Іваненко С.В. Одиничне та особливе в лексико-семантичних групах на позначення кольору в сучасній російській мові: Автореф. канд. філол. наук: 10.02.02. Д., 2001. 20 с.
83. Івченко І. Засади етимологічного аналізу української народної фразеології // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. 1998. Т. 7. С. 105122.
84. Капуш А. Евфемізми як детермінант динаміки німецької лексики суспільно-політичного змісту // Наукові записки. Сер.: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченко, 2000. Вип.22. Ч. 1. С. 272284.
85. Касландзия В.А. Синонимия в немецкой фразеологии. М.: Высшая школа, 1990. 188 с.
86. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
87. Ковальська І.В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних текстів): Дис. канд. філол. наук: 10.02.16/ ЛНУ ім. І. Франка. Львів, 2001. 228 с.
88. Ковальська І. Конотативна семантика кольороназв у художньому тексті як проблема перекладу (на матеріалі української та англійської мов) // Вісник Львів. ун-ту. Сер. Іноземні мови. 2001. ─ Вип. 9. ─ С. 243250.
89. Ковбасюк Л.А. Семантичний та функціональний аспекти одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Херсон, 2004. 241 с.
90. Ковтун В.С. Тенденції до економії як складова єдиного процесу розвитку мови // Вісник КДЛУ. Сер. Філологія. Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. 1997. Вип. 3. С. 243247.
91. Кодухов В.И. Логические и культурно-исторические компоненты значения слова // Теоретические проблемы семантики и её отражение в одноязычных словарях. Кишинёв, 1982. С. 612.
92. Кодухов В.И. Лингвострановедческие принципы описания языка и методики обучения лексике и фразеологии // Лингвострановедческий аспектв преподавании русского языка как иностранного. Воронеж, 1984. С.4551.
93. Колшанский Г.В. Структура языка в гносеологическом аспекте // Всесоюзная научная конференция по теоретическим вопросам языкознания. ─ М.: Наука, 1974. ─ С. 8594.
94. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. ─ М., 1969. ─ 192 с.
95. Комлев Н.Г. О культурном компоненте лексического значения // Вестник Моск. ун-та. Сер. 10. Филология. 1966. № 5. С. 4350.
96. Кононенко В.І. Мова і народна культура // Мовознавство. ─ 2001. ─ № 3. ─ С. 6269.
97.Кононенко В.І. Словесні символи в семантичній структурі фраземи // Мовознавство. ─ 1991. ─ № 6. ─ С. 3036.
98.Коробка П.Л. Идиоматическая фразеология как лингвистическая и культурологическая проблема: Дис. канд. филол. наук. ─ М., 1999. ─ 156 с.
99. Костюк Г.С. Психологія. К.: Рад. шк.., 1968. 572 с.
100.Крепель В.И. Взаимодействие языковых и внеязыковых факторов в процессе фразеологической номинации (на материале немецких фразеологических единиц с цветообозначающим компонентом): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1986. 179 с.
101. Кузнецов А.М. От компонентного анализа к компонентному синтезу. ─ М.: Наука, 1986. ─ 126 с.
102. Кунин А.В. Английская фразеология. ─ М., 1970. ─ 344 с.
103. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. М.: Изд-во Международ. отношения”, 1972. 288 с.
104. Куслик А.М. Роль прилагательных, обозначающих цвет в лексической системе современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1967. 19 с.
105.Кухарук Т. Роль прислів’їв та приказок у формуванні фонетичних, граматичних та лексичних навичок // Науковий вісник ВДУ. Сер. Романо-германська філологія. Луцьк: Вежа, 1998. Вип. 3. С. 134135.
106.Кучеренко І.К. Фразеологізм як об’єкт синтаксису // Українське мовознавство. 1983. Вип. 10. С. 915.
107. Левицкий В.В. Квантативные методы в лингвистике. Черновцы: Рута, 2004. 190 с.
108.Левицький В.В. Основи германістики. Вінниця: Нова книга, 2006. 528 с.
109. Левченко О.П. Фразеологічна символіка: Лінгвокультурологічний аспект: Монографія. Львів: ЛІДУ НАДУ, 2005. 352 с.
110.Літвінова М.М. Лексико-граматичні шляхи первинного фразотвору одиниць на позначення рис характеру людини // Лінгвістика. Мова та соціокультурний простір: Зб. наук. пр. Луганськ: Альма-матер, 2006. № 3(9). С. 114121.
111.Лисиченко Л.А., Павловская Г.В. и др. Современный русский язык.Лексикология и фразеология / Под ред. Л.А. Лисиченко. К.: ИСИО, 1993. 144 с.
112. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 480 с.
113. Люшер М. Сигналы личности: ролевые игры и их мотивы. ─ Воронеж: НПО МОДЭК”, 1995. ─ 176 с.
114. Магия цвета / Ответств. за вып. С.Ф. Зайков. ─ Харків: АО «Сфера»; «Сварог», 1996. ─ 432 с.
115. Малікова О.В. Про семантичні варіанти фразеологічних виразів біблійного походження // Зб. наук. ст. Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: КНЛУ. 2001. Вип. 7. С. 161164.
116. Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы. ─ М.: Высш. шк., 1991. ─ 173 с.
117. Маслова В.А. Лингвокультурология. М.: Академия, 2001. 208 с.
118. Мізін К.І. Компаративні фразеологічні одиниці сучасної німецької мови: шляхи утворення та ідеографія: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2004. 237 с.
119. Миллер Е.Н. Природа лексической и фразеологической антонимии. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1990. 221 с.
120. Мисенева В.В. Генезис образности фразеологических единиц, не имеющих соответствий в системе слов // Вісник ХДУ ім. В.Н. Каразіна. Сер. Філологія. 2004. Вип. 39. № 607. С. 186189.
121. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. М.: Высш. шк.., 1980. 207 с.
122.Мокра О.М. Структурні та прагматико функціональні особливості ідіоматичних виразів із заперечним компонентом // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Наук. журнал / Ред. кол.: В.Д. Каліущенко (голов. ред.) та ін. Донецьк: ДонНУ, 2005. Т. 2. № 2 (5). С. 3141.
123.Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. ─ Л.: Наука, 1977. ─ 282 с.
124. Морковкин В.В. О лингвострановедении и некоторых смежных вопросах // Лингвострановедческий аспект в преподавании русского языка как иностранного. ─ Воронеж, 1984. ─ С. 5868.
125.Муляр С.П. Колористическая семантика в структуре русского художественного текста (язык поэзии 70-80 х гг. XX века): Дис. канд. филол. наук: 10.02.02/ ВДУ им. Леси Украинки. Луцк, 2003. 227 с.
126. Стилистика английского языка / В.В. Мороховский, О.П. Воробьёва, Н.И.Лихошерст, З.В. Тимошенко. К.: Высш. шк., 1991. 272 с.
127. Москвин В.П. К типологии способов эвфемистической номинации // Кирилло-мефодиевские традиции на Нижней Волге. Материалы науч. конф. (2425 мая). Волгоград: Пермена”, 2002. С. 126135.
128. Мурьянов М.Ф. К истории старословянских цветообозначений // Вопросы языкознания 1978. ─ № 5. ─ С. 9597.
129.Назаров С.Н. Устойчивые словесные комплексы с национально-культурным компонентом содержания в современном немецком языке (опыт синхронного описания): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1987. 188 с.
130. Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка. М.: Высш. шк., 1987. 287 с.
131. Никитин М.В. Лексическое значение слова: Структура и комбинаторика. ─ М., 1983. ─ 127 с.
132. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.: Высш. шк., 1988. 168 с.
133. Никитина Т.Г. К вопросу о классификационной схеме фразеологического словаря // Вопросы языкознания. ─ 1995. ─ № 2. ─ С. 6882.
134. Новикова Н.С., Черемисина Н.В. Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира // Филологические науки. ─ 2000. № 1. С. 4049.
135. Носова Е.Г. К проблеме связи номинативных средств языка с внеязыковой действительностью: немецкая традиционная рождественская выпечка как особый код описания мира и человека // Вестник Моск. ун-та Сер. 9. Филология. 2001. № 6. С. 171180.
136. Оніщенко Н.А. Фразеологічна варіантність: когнітивні та конотативні основи (на матеріалі німецької мови) // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. 2004. № 636. С. 2328.
137.Онкович Г. Фразеологізми як національно-культурний компонент українознавства // Дивослово. ─ 1994. ─ № 9. ─ С. 1216.
138.Остапович О.Я. Національно-марковані фразеологічні одиниці австрійського варіанту в сучасній німецькій мові: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1999. 178 с.
139.Парій А.В. Роль конотацій у формуванні фразеологічного значення // Мовознавство. ─ 1988. ─ № 1. ─ С. 4548.
140. Пастушенко Т.В. Цветовая номинация как элемент вторичной языковой картины мира (на материале современного английского языка): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. ─ К., 1998. ─ 196 с.
141. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів. Вінниця: Нова книга, 2001. 168 с.
142. Плотников Б.А. Основы семасиологии. Минск: Вышейша школа, 1984. 223 с.
143. Пророченко О.П. Слова-символы в немецко-украинских фразеологических параллелях // Семантика единиц различных уровней в романо-германских языках. К.: КГПИИЯ, 1982. С. 198205.
144. Пророченко О.П. Лінгвокраїнознавчий аспект слів-символів в німецько-українських фразеологічних паралелях (німецькою мовою) // Лінгвістика тексту. К., 1991. С. 2426.
145. Прохоров Ю.С., Чернявская Т.Н. Лингвострановедение сегодня: от итогов симпозиума к перспективам конгресса // РЯЗР. 1994. № 3. С. 110114.
146.Прутчикова В.В. Семантико-функціональні особливості німецьких висловлень-прислів’їв: Автореф. канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, 2003. 20 с.
147.Пташник С.Б. Структурно-семантичні особливості фразеологічних модифікацій та їхні функції в німецькому газетному тексті: Автореф. канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2003. 18 с.
148. Райхштейн А.Д. Немецкие устойчивые фразы. ─ Л., 1971. ─ 184 с.
149.Райхштейн А.Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии. ─ М.: Высшая школа, 1980. ─ 143 с.
150. Ризель Э.Г. К вопросу о коннотации // Сб. науч. тр. Моск. гос. пед. ин-та иностр. яз. им. М. Тореза. 1978. Вып. 125. С. 918.
151. Розен Е.В. Немецкая лексика: история и современность. М., 1991. 95 с.
152.Ройзензон Л.И. Страноведческий аспект преподавания русской фразеологии иностранцам // Актуальные проблемы преподавания русского языка в странах Азии, Африки, Среднего и Ближнего востока: Междунар. симп. Тезисы докладов. Ташкент, 1972. С. 176177.
153. Ройзензон Л.И. Лекции по общей и русской фразеологии. Самарканд, 1973. 223 с.
154.Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира / Б.А.Серебренников, Е.С. Кубрякова, В.И. Постовалова и др. М.: Изд. группа Прогресс”, 2001. 656 с.
155.Сакаян Д.Г. Сложные прилагательные, обозначающие цвет в современномнемецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та им. М.В. Ломоносова, 1964. 15 с.
156.Свердан Т.П. Усічення як тип структурно-семантичного варіювання і спосіб трансформації у фразеології: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Чернівці, 2003. 267 с.
157.Седых А.П. Языковое поведение, конвенциональная семантика и национальные архетипы // Филологические науки. 2004. № 3. С. 5156.
158.Сеидова Т.Г. Явление эллипсиса в некоторых атрибутивных словосочетаниях английского языка // Вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. Вып.6. С. 5156.
159. Сергієнко О.В. Лінгвокультурологічний досвід як форма відображення соціального досвіду // Мова і культура: Матеріали VI Міжнародної конференції. Т.1. Філософія мови культури. ─ К.: Collegium, 1998. ─ С.123126.
160.Сидоров О.В. Прагматический статус заимствований в современном