Надворна Ольга Миколаївна. Особливості статевого та фізичного розвитку дівчат-підлітків в екологічно несприятливих районах Півдня України

Короткий опис

Надворна Ольга Миколаївна. Особливості статевого та фізичного розвитку дівчат-підлітків в екологічно несприятливих районах Півдня України : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2005.

Надворна О.М. Особливості статевого та фізичного розвитку дівчатпідлітків в екологічно несприятливих районах Півдня України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2005.
Дисертація присвячена вирішенню актуального питання сучасної дитячої гінекології розробці медико-профілактичних рекомендацій для підвищення ефективності діагностики статевого та фізичного розвитку дівчат та дівчат-підлітків, що знаходяться під комплексним впливом несприятливих факторів навколишнього середовища. Наукова новизна проведених досліджень полягає в тому, що вперше визначені показники фізичного та статевого розвитку дівчат та підлітків, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, визначені рівні гонадотропних та стероїдних гормонів цих дітей, встановлені регіональні особливості каріотипу та родоводів, а також проаналізовано особливості харчування у дівчат, що досліджувались.
На підставі отриманих результатів встановлено, що у дівчат з екологічно несприятливого району відмічається менша маса тіла та менші показники річного приросту, починаючи з 13-річного віку, а також встановлено тенденцію до формування плоского тазу. При вивченні статевого розвитку, встановлена пізніша поява вторинних статевих ознак, явища „неправильного” пубертату на фоні підвищеної кількості ФСГ, зниженими показниками ЛГ, естрадіолу та прогестерону, що може бути причиною виникнення безпліддя ендокринного походження
у дівчат з екологічно несприятливих районів.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на підвищення ефективності ранньої діагностики формування репродуктивної системи дівчат та підлітків за умов комплексної дії несприятливих факторів довкілля шляхом розробки медико-профілактичних рекомендацій.
1. У дівчат з екологічно несприятливого району Півдня України переважають хвороби органів дихання (24,2±2,4), шлунково-кишкового тракту (13,9±1,9), сечовивідних шляхів (10,6±1,7) та серцево-судинної системи (8,9±1,6). Також у дівчат цієї групи спостерігаються порушення у встановленні менструальної функції (нерегулярний менструальний цикл 32,1% , гіперполіменорея 19,7%, дисменорея 48,2%).
2. У дівчат-мешканок екологічно несприятливого району відмічається достовірно менша маса тіла та показники річного приросту, починаючи з 13-річного віку у порівнянні з дівчатами контрольної групи. Переважання ендоморфного соматотипу у дівчат ”забрудненого” району є показником залученням адаптаційних механізмів організму в умовах комплексної дії несприятливих факторів довкілля.
3. У дівчат основної групи відмічається пізніша поява вторинних статевих ознак та явища „неправилього” пубертату на фоні запізнення темпів зростання таза за прямим розміром, тенденцією до формування плоского тазу, а також порушення менструального циклу за типом оліго-, полі- та дисменореї, що свідчить про наявність ановуляторних циклів. Всі ці зміни спостерігаються на фоні збільшення кількості гетерохроматину, що, в свою чергу, може приводити до збільшення асоціативної здатності акроцентричних хромосом і є додатковим фактором до їх нерозходження і виникнення хромосомних аномалій у нащадків.
4. Гормональна функція репродуктивної системи у дівчат основної групи у порівнянні з контрольною характеризується підвищеною кількістю ФСГ, достовірно нижчими показниками ЛГ, естрадіолу, прогестерону, тестостерону та тироксину, що може бути причиною формування синдрому хронічної ановуляції та порушення репродуктивної функції.
5. Харчові раціони дівчат обох районів за своїм якісним складом не відповідають гігієнічним рекомендаціям, є дефіцитними за вмістом тваринного білка та кальцію на тлі енергетичній надмірності. У районі з високим рівнем екологічного ризику якісний склад харчових раціонів характеризувався більш високим споживанням жирів та мікроелементів.
6. Дівчата-підлітки в віці до 13 років включно, які мешкають у районах екологічного неблагополуччя, відносяться до груп високого ризику за порушенням становлення менструальної та репродуктивної функції і потребують нагляду дитячого гінеколога, ендокринолога та генетика і проведення корекції шляхом нормалізації харчових раціонів (підвищення вмісту білка тваринного походження, кальцію, зменшення споживання жирів) та зменшення експозиції радону в приміщеннях постійного перебування дітей шляхом дотримання гігієнічних норм.