Надворняк Ярослава Миколаївна. Ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України

Короткий опис

Надворняк Ярослава Миколаївна. Ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2006.

Надворняк Я.М. Ефективність виробництва м’яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, Харків, 2005.
В дисертації наведено основні результати проведеного комплексного дослідження проблеми економічної ефективності і вибору найбільш енергозберігаючих технологій вирощування зернофуражних і кормових культур та виробництва яловичини в Івано-Франківській області.
Експериментальним шляхом установлено взаємозалежність економіки виробництва яловичини в молочному і м’ясному скотарстві від затрат сукупної енергії, як найбільш лімітуючих чинників підвищення рівня економічної ефективності виробництва м’яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України.
Обґрунтовано основні перспективні показники розвитку галузі скотарства із врахуванням найбільш суттєвого критерію оцінки економічної ефективності рівня рентабельності та факторів впливу на її підвищення в Прикарпатті України.

1. Комплексна експериментальна, енергетична і економічна оцінка виробництва м’яса великої рогатої худоби в молочному і м’ясному скотарстві при різних способах утримання тварин і системи кормовиробництва дала можливість науково обґрунтувати поетапне підвищення ефективності виробництва високоякісної конкурентоспроможної яловичини в умовах Прикарпаття України.
2. Енергетична оцінка кормовиробництва показала, що найменші затрати сукупної енергії визначені при вирощуванні багаторічних трав на зелений корм - 13,95 ГДж на 1га, вирощування їх на сіно збільшує витрати сукупної енергії на 5,7%, зеленої маси однорічних трав на 23,5%. При вирощуванні кормових коренеплодів затрати сукупної енергії в 4,5 рази, кукурудзи на зелений корм і силос в 2,7 рази більші. Значний приріст енергії відзначається при вирощуванні багаторічних трав на сіно у 2,2 рази і на зелений корм у 1,5 рази, зерно озимої пшениці на 73,7%, зеленої маси однорічних трав на 64,8%. Негативний баланс енергії (вироблено менше, ніж затрачено) відмічено при вирощуванні кукурудзи на зелений корм і силос -54,0%, кормових коренеплодів -10,7%.
При вирощуванні зернових і зернобобових культур найбільшу питому вагу в затратах сукупної енергії встановлено по зернових культурах у період догляду за посівами 65,5-76,4%, кукурудзи на зелений корм і силос у період основного обробітку ґрунту і догляду за посівами, відповідно, 43,3 і 38,9%, зеленої маси однорічних трав передпосівний обробіток ґрунту - 76,1%, багаторічних трав на сіно догляд за посівами - 87,9%. По витратах паливо-мастильних матеріалів енергозберігаючими є витрати при вирощуванні багаторічних трав на сіно і зелену масу та однорічних трав на зелену масу, які складають відповідно 57,1кг/га, 37,2 і 66,7кг/га.
3. Для вирощування кормів при годівлі одного бугайця до 18-міс. віку по технології молочного скотарства необхідно виділяти 0,85га ріллі, на яких розміщувати багаторічні трави 0,19га, однорічні трави 0,12га, зернофуражні культури 0,31га, кукурудзу на зелений корм і силос 0,23га. По технології м’ясного скотарства для вирощування кормів на 1 бугайця, із врахуванням кормів на утримання корови, необхідно виділяти 1,46га ріллі, на яких розміщувати зернофуражні культури 0,56га, багаторічні трави 0,40га, кукурудзу на зелений корм і силос 0,33га, однорічні трави 0,16га, коренеплоди 0,01га.
4. Спосіб утримання молодняка худоби в молочному скотарстві впливає на його продуктивність. В умовах передгір’я Карпат за 18-місячний період безприв’язного вирощування молодняка на щілинних підлогах середньодобовий приріст живої маси становить 742 г, при цілорічному прив’язному утриманні - 758 г або на 2.2 % більший, а при прив’язному в зимовий період і безприв’язному на вигульно-кормових майданчиках влітку 781 г або більший на 5.3 %. Жива маса одного бугайця в 18-міс. віці досягла відповідно 437.9; 446.9 і 459.3 кг.
Продуктивність вирощених по технології м’ясного скотарства помісних бугайців чорно-ряба х абердин-ангуська породи в однакових умовах утримання (прив’язне взимку і безприв’язне на вигульно-кормових майданчиках влітку) в порівнянні з бугайцями чорно-рябої породи, вирощених по технології молочного скотарства, на 6.8 % вища, середньодобові прирости склали 879 г, а жива маса в 18-міс. віці досягла 487.4 кг, що на 28.1 кг більше. На ріст продуктивності вплинув ефект гетерозису в тваринництві, при якому помісі першого покоління розвиваються інтенсивніше. Якісні показники м’яса помісних бугайців також вищі. Забійна маса помісного бугайця на 33.3 кг або 13.1 % важча від бугайця чорно-рябої породи. Забійний вихід помісних бугайців склав 61.2 %, тоді як чорно-рябих 57.1-57.7%.
5. Продуктивність праці залежить від способу утримання худоби. Так, при догляді за молодняком від 6 до 12-міс. віку в розрахунку на 100 голів оператор витрачає при безприв’язному утриманні на щілинних підлогах 263 хв., а при прив’язному 389 хв. або в 1.5 рази більше, тому і навантаження поголів’я на оператора при прив’язному утриманні 90 голів, а безприв’язному - 133 гол. При догляді за бугайцями віком 12-18 міс. в розрахунку на 100 голів треба витратити при безприв’язному утриманні 300-304 хв., при прив’язному утриманні - на 50.3 % більше. Установлено, що по фермі на 1000 скотомісць прив’язного утримання молодняка виробництво приросту живої маси досягає 118.94 ц на одного працюючого. При безприв’язному утриманні молодняка на щілинних підлогах продуктивність праці підвищується на 20.8 %, при прив’язному взимку і безприв’язному утриманні на вигульно-кормових майданчиках влітку - на 13.8 %.
6. Енергетична оцінка виробництва м’яса великої рогатої худоби показала, що затрати сукупної енергії на виробництво 1 ц приросту живої маси при різних способах утримання в межах технології молочного скотарства мало відрізняються між собою, але значно зростають при технології м’ясного скотарства. Так, найбільш енергозберігаючим є виробництво м’яса великої рогатої худоби при прив’язному утриманні молодняка взимку і безприв’язному на вигульно-кормових майданчиках влітку, при цілорічному прив’язному зростають на 14.4 % і безприв’язному на щілинних підлогах на 3.5 %. В аналогічних умовах утримання худоби по технології м’ясного скотарства затрати сукупної енергії збільшуються на 42.4 %.
7. Питомі капітальні вкладення при безприв’язному утриманні молодняка великої рогатої худоби на щілинних підлогах збільшуються на 11.4 %, при прив’язному в зимово-стійловий період і безприв’язному на вигульно-кормових майданчиках у літній період зростають на 14.1 % в порівнянні з прив’язним утриманням. Утримання худоби за технологією м’ясного скотарства в капітальних приміщеннях збільшує питомі капітальні вкладення на 34.1 % за рахунок додаткової вартості скотомісць для розміщення корів. Тому в умовах Прикарпаття необхідно вести пошук здешевлення приміщень для м’ясної худоби. Установлено, що вартість приміщень для розміщення тварин знаходиться в межах 38-45 % від загальної кошторисної вартості модульної ферми на 1000 скотомісць. Термін окупності основних фондів прибутками при виробництві м’яса великої рогатої худоби в молочному скотарстві 2.6-3.1 роки, в м’ясному скотарстві 7.2 роки.
8. Установлено, що собівартість виробництва 1 ц живої маси великої рогатої худоби в межах технології молочного скотарства мало залежить від способу утримання худоби і в більшій мірі від технології молочного чи м’ясного скотарства. Так, собівартість 1 ц живої маси при вирощуванні бугайців у зимово-стійловий період на прив’язі і в літній період на вигульно-кормових майданчиках складає 414.51 грн., при цілорічному безвигульному прив’язному вона зростає лише на 2.2 %, при безприв’язному на щілинних підлогах збільшується на 2.6 %, тоді як при застосуванні технології м’ясного скотарства вона збільшується на 53.71-64.49 грн. або 12.6-15.6 %. У структурі собівартості витрати на корми складають 75.0-75.5 %, оплату праці 4.0-4.8 %.
За структурою собівартості виробництва м’яса великої рогатої худоби енергетична оцінка істотно не відрізняється від грошової. Так, питома вага витрат на оплату праці при грошовій оцінці становила від 4.0 до 4.8 %, на корми 75.0-75.5%, на утримання основних фондів 6.3-7.1 %, на енергоносії 1.6-6.9 %; при енергетичній оцінці, відповідно, - на оплату праці від 4.6 до 8.9 %, на корми 71.3-80.8 %, на утримання основних фондів 2.1-4.2 %, на енергоносії 9.6-12.1 %.
9. Експериментальним шляхом установлено, що виручка від реалізації молодняка великої рогатої худоби в значній мірі залежить як від технології виробництва в молочному і м’ясному скотарстві, так і від способу утримання худоби. Так, при безприв’язному утриманні бугайців чорно-рябої породи на щілинних підлогах виручка від реалізації однієї голови склала 2674.79 грн., з них туша 2362.80 і субпродукти 311.89 грн.; при цілорічному прив’язному утриманні вона зростає на 84.36 грн. або 3.2 % і при прив’язному взимку і безприв’язному на вигульно-кормових майданчиках влітку на 140.41 грн. або 5.2 %. У м’ясному скотарстві при реалізації помісного бугайця виручка досягає 3159.24 грн. або на 18.1 % більша.
10. Прибуток від реалізації м’яса великої рогатої худоби залежить від собівартості живої маси молодняка і ціни його реалізації. Реалізаційна ціна 1 ц живої маси залежить від якості м’яса. Якість м’яса бугайців у межах технології молочного скотарства мало залежала від способу утримання молодняка, і реалізаційна ціна знаходилась на рівні 610.82-617.40 грн./ц. Прибуток у молочному скотарстві залежав в основному від собівартості: чим нижча собівартість, тим більший прибуток. Так, при утриманні бугайців на прив’язі взимку і безприв’язно на вигульно-кормових майданчиках влітку прибуток на 1 ц живої маси склав 198.42 грн., при цілорічному прив’язному менше на 2.2 %, і при безприв’язному на щілинних підлогах знизився на 6.5 %.
У м’ясному скотарстві висока якість реалізованого м’яса помісних бугайців не змогла перекрити значно більшої собівартості виробництва живої маси, тому прибуток отримано менший, ніж у молочному скотарстві. Якщо виручка від реалізації 1 ц живої маси в м’ясному скотарстві склала 648.18 грн., що на 5.0-5.8 % більше, ніж в молочному скотарстві, а собівартість вища на 12.6-15.6 %, то прибуток знизився до 169.26 грн./ц або на 8.8-14.7 %.
11. У молочному скотарстві Прикарпаття України при прив’язному утриманні молодняка великої рогатої худоби в зимово-стійловий період і безприв’язному утриманні на вигульно-кормових майданчиках протягом літнього періоду на першому етапі при середньодобових приростах живої маси 500 г можна досягти собівартості 1 ц живої маси 410.37 грн. і рентабельності 46.2 %, на другому етапі при 700 г середньодобового приросту можна знизити собівартість на 6.9 % і підвищити рентабельність до 57.0 %, на третьому етапі при середньодобових приростах молодняка 900 г, відповідно, на 16.8 % і до 75.7 %. При цьому на першому етапі в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь можна виробляти 4.44 ц приросту живої маси молодняка худоби, на другому етапі на 4.5 % більше і на третьому етапі на 8.6 %. З 1 га сільськогосподарських угідь на першому етапі можна отримати 841.96 грн. прибутку, на другому на 20.0 % більше, на третьому етапі на 48.0 % більше.
12. У м’ясному скотарстві при прив’язному утриманні молодняка і корів взимку і безприв’язному на вигульно-кормових майданчиках влітку на першому етапі, коли середньодобові прирости складуть 500 г, собівартість 1 ц живої маси може бути 565.32 грн., на другому при середньодобових приростах 700 г на 5.0 % нижчою і на третьому при 900 г нижчою на 13.8 %. На 1 га сільськогосподарських угідь на першому етапі можна виробляти приросту живої маси 2.29 ц, на другому 2.71 ц і на третьому 3.05 ц. З 1 га можна отримати прибутку на першому етапі 193.92 грн., на другому 305.3 грн., на третьому 498.37 грн.