Нечипоренко Костянтин Сергійович. Корекція і розвиток самооцінки у соціально-депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності

Короткий опис

Нечипоренко, Костянтин Сергійович. Корекція і розвиток самооцінки у соціально-депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності : автореферат дис. ... канд. психол. наук : 19.00.08 / К. С. Нечипоренко ; наук. кер. В. І. Бондар ; М-во освіти і науки України, Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2015. - 222 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М П. ДРАГОМАНОВА
На правах рукопису УДК 376.3:159.922.763
НЕЧИПОРЕНКО КОСТЯНТИН СЕРГІЙОВИЧ
КОРЕКЦІЯ ТА РОЗВИТОК САМООЦІНКИ
У СОЦІАЛЬНО-ДЕПРИВОВАНИХ ПІДЛІТКІВ
З ОБМЕЖЕННЯМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
19.00.08 - спеціальна психологія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України,
Бондар Віталій Іванович
Київ - 2015

2
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОБЛЕМИ САМООЦІНКИ СОЦІАЛЬНО - ДЕПРИВОВАНИХ ПІДЛІТКІВ З ОБМЕЖЕННЯМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 17
1.1. Аналіз поглядів вчених на визначення поняття, сутність та
структуру самооцінки особистості 17
1.2. Підлітковий вік як особливий період життєдіяльності особистості
з обмеженням життєдіяльності 37
1.3. Депривація як психологічний феномен та її вплив на самооцінку підлітків з обмеженням життєдіяльності в умовах інтернатного
закладу 53
Висновки до розділу 1 67
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ У СОЦІАЛЬНО-ДЕПРИВОВАНИХ ПІДЛІТКІВ З ОБМЕЖЕННЯМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 71
2.1. Організація та методика дослідження самооцінки соціально -
депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності 71
2.2. Діагностика стану сформованості самооцінки у соціально -
депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності 82
Висновки до розділу 2 97
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З КОРЕКЦІЇ І РОЗВИТКУ САМООЦІНКИ У СОЦІАЛЬНО- ДЕПРИВОВАНИХ ПІДЛІТКІВ З ОБМЕЖЕННЯМ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩОЇ ГРУПОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 100

3
3.1. Соціально значуща групова діяльність як ефективний засіб
корекції і розвитку самооцінки у соціально-депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності 100
3.2. Психолого-педагогічні умови розвитку самооцінки у соціально -
депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності засобами соціально значущої групової діяльності 122
3.3. Динаміка сформованості самооцінки соціально-депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності в умовах формувального
експерименту 145
Висновки до розділу 3 168
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175
ДОДАТКИ 201

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення та наукове розв’язання комплексу проблем, пов’язаних із корекцією і розвитком самооцінки соціально-депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності в умовах інтернатних закладів.
1. Теоретичний аналіз спеціальної літератури та сучасних підходів вчених до виховання та навчання підлітків з обмеженням життєдіяльності засвідчив недостатній рівень розвитку досліджуваної проблеми, що актуалізувало пошук особливостей і напрямків корекції і розвитку самооцінки у соціально-депривованих підлітків інтернатного закладу.
2. Обґрунтовано компоненти самооцінки у соціально-депривованих підлітків, основними серед яких визначені такі: позитивне ставлення до себе та ситуативна підтримка інших; впевненість у собі, самоконтроль, самокритичність, самоповага; вмотивоване ставлення до успіхів і невдач, до схвалень і зауважень; психологічна стійкість, ініціативність, володіння прийомами розумової діяльності; цілеспрямованість у подоланні труднощів для досягнення бажаного результату; співставлення себе з іншими і самим собою; дотримання моральних норм поведінки і здатність до самозахисту від заниженої оцінки себе іншими як особистості. Критеріями розвитку досліджуваного феномена є завищена, адекватна і занижена самооцінка.
3. Встановлено, що за ступенем розвитку самооцінки підлітків з обмеженям життєдіяльності ділять на три групи.
До першої групи відносяться підлітки з обмеженям життєдіяльності із завищеною самооцінкою. Їх виявлено в середньому 10%. Вони ставлять перед собою більш високі цілі, ніж ті, яких реально можуть досягти, рівень домагань перевищує рівень можливостей. Це проявляється у переоцінці власних можливостей, некритичному ставленні до себе, зневажливому ставленні до інших (приниженні, тиску, намагання маніпулювати ними).

174
До другої групи відносяться підлітки з обмеженям життєдіяльності із заниженою самооцінкою. Їх виявлено в середньому 34% від загальної кількості досліджуваних. Ці підлітки ставлять перед собою нижчі цілі, ніж ті, яких можуть досягти, відрізняються невпевненістю в собі, недостатньою рішучістю, наявністю страху перед невдачею.
До третьої групи відносяться підлітки з адекватною самооцінкою своїх пізнавальних здібностей, взаємодії, рівнем домагань. Вони впевнені в собі, настирливі у досягненні цілей, результативні у груповій діяльності, вмотивовано ставляться до успіхів і невдач. Ця група підлітків (за результатами досліджень) склала 56%.
4. За результатами констатувального експерименту виявлено низку причин неадекватної самооцінки, найсуттєвішими серед яких виявились такі: некомфортність перебування серед вчителів, вихователів, ровесників; суб’єктивне почуття самотності серед великої кількості оточуючих людей; незнання власних можливостей, здібностей, особистих якостей, споживацьке ставлення до потреб та способів їх задоволення. Результати дослідження показують, що немає жодних підстав вважати досліджувану категорію підлітків безнадійними стосовно розвитку в них адекватної самооцінки. Разом із тим, встановлено, що для цієї категорії підлітків загальноприйнятих засобів переважно фронтальної роботи недостатньо, тому вони виявились найменш підготовленими до самооцінки своїх дій і себе як особистості.
5. Обґрунтовано, що найбільш успішним засобом розвитку адекватної самооцінки досліджуваної категорії підлітків є соціально значуща групова діяльність, яка має багато переваг над іншими засобами: зменшує напругу, сприяє більш сміливому самовиявленню, самопізнанню, самоаналізу, самореалізації, самотворення як особистості.
6. Експериментально перевірено, що системна робота з розвитку адекватної самооцінки засобами соціально значущої групової діяльності досліджуваної категорії підлітків дає позитивні наслідки: самооцінка стрімко зростає: якщо у 5-х класах адекватна самооцінка протягом навчального року

175
зросла на 1,2% (молодші підлітки ще оцінюють себе так, як їх оцінюють дорослі), то в 9-х класах цей показник зріс на 23% порівняно із зростанням адекватної самооцінки у контрольних класах.
В цілому показник рангової кореляції, одержаний за допомогою математичної обробки даних, становить R=0,998, що свідчить про прямий і стійкий зв’язок між адекватністю самооцінки і ефективністю запропонованої нами програми.
Підтвердженням практичної цінності проведеної експериментальної роботи є повторне діагностування комфортності підлітків серед значущих для них людей (вчителів, вихователів, ровесників).
Комфортність зросла за досліджуваний період на 16,6% - серед учителів, на 16,6% - серед вихователів, серед ровесників знизилась на 6,9%. Кількість підлітків, які живуть серед усіх і особливо ні до кого не прихильні, знизилась у 2 рази. Це означає, що відбулися позитивні зміни у стосунках із дорослими, завдяки надання ними можливості підліткам самим активно включатись у різносторонню, соціально і особистісно значущу групову діяльність аналізувати, оцінювати власну навчальну, пізнавальну діяльність і процес соціального становлення себе як особистості.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми корекції і розвитку самооцінки у соціально-депривованих підлітків з обмеженням життєдіяльності. Перспектива її подальшої розробки полягатиме у вивченні засобів активізації соціально значущої діяльності молодших школярів, спрямованої на розвиток адекватної самооцінки як підґрунтя для усвідомленого і виваженого ставлення до себе і своїх дій у більш старший період їх життя.