Ніколаєнко Тетяна Богданівна Теоретико-правові засади призначен­ня та виконання спеціальних покарань щодо військо­вослужбовців

Короткий опис

Ніколаєнко Тетяна Богданівна, доцент кафедри кримінального права та процесу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького: «Теоретико-правові засади призначен­ня та виконання спеціальних покарань щодо військо­вослужбовців» (12.00.08 - кримінальне право та кри­мінологія; кримінально-виконавче право). Спецрада Д 27.855.03 в Університеті державної фіскальної служби України ДФС України

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

НІКОЛАЄНКО ТЕТЯНА БОГДАНІВНА

УДК 343.241-053.36

ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ ЩОДО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

Т.Б.Ніколаєнко
(підпис)

Науковий консультант: Глушков Валерій Олександрович,
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

Київ – 2019

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ………………………………………………………….. 4
ВСТУП………………………………………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ 21
1.1 Генезис покарань, застосовуваних до військовослужбовців, і практика їх виконання на території України від витоків до кінця ХІХ ст 21
1.2 Розвиток законодавства України, що регулює призначення та виконання спеціальних покарань, застосовуваних до військовослужбовців 24
1.3 Характеристика методологічних засад дослідження особливостей призначення та виконання спеціальних покарань щодо військовослужбовців…………………………………………………………. 29
Висновки до розділу 1………………………………………………………. 59
РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА СПЕЦІАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ, ЩО
ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ 62
2.1 Військовослужбовець як суб’єкт кримінальних правовідносин та його ознаки 62
2.2 Поняття покарань, які призначаються військовослужбовцям, їх ознаки та види… 96
Висновки до розділу 2 121
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ 126
3.1 Правові засади призначення позбавлення військового звання та їх узгодження з нормами порядку проходження військової служби 126
3.2 Підстави та порядок призначення службових обмежень для військовослужбовців 141
3.3 Особливості призначення арешту з триманням на гауптвахті… 161
3.4 Призначення тримання в дисциплінарному батальйоні та правові аспекти
його регулювання 172
3.5 Особливості нормативного регулювання призначення військовослужбовцям покарання у виді позбавлення волі на певний строк 200
Висновки до розділу 3 229
РОЗДІЛ 4 НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВИКОНАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ, ПРИЗНАЧУВАНИХ ВІЙСЬКОВО-
СЛУЖБОВЦЯМ 233
4.1 Організаційно-правові засади виконання позбавлення військового звання 233
4.2 Порядок реалізації службових обмежень для військовослужбовців з урахуванням змін правового становища засудженого 243
4.3 Умови відбування арешту з триманням на гауптвахті для різних категорій засуджених військовослужбовців 261
4.4 Нормативно-правові та соціально-виховні засади, спрямовані на виправлення та ресоціалізацію військовослужбовців, що тримаються в дисциплінарному батальйоні 283
4.5 Особливості виконання позбавлення волі на певний строк щодо військовослужбовців 314
Висновки до розділу 4 339
РОЗДІЛ 5 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО- ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ ЩОДО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ 344
5.1 Проблеми імплементації міжнародного досвіду правового регулювання призначення та виконання спеціальних покарань щодо військовослужбовців у чинне законодавство України 344
5.2 Шляхи удосконалення нормативно-правових та організаційно- управлінських засад призначення та виконання спеціальних покарань щодо військовослужбовців 356
Висновки до розділу 5 382
ВИСНОВКИ 387
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 399
ДОДАТКИ 451

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні запропоновано вирішення науково-прикладної проблеми, що полягає у виробленні комплексної теоретико-методологічної моделі (парадигми) призначення та виконання покарань щодо військовослужбовців з обґрунтуванням концептуального підходу до розуміння сутності вдосконалення нормативно-правового та організаційно-управлінського забезпечення призначення та виконання спеціальних покарань стосовно військовослужбовців. За результатом дослідження, запропоновано ряд висновків і пропозицій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
1. На різних етапах історичного розвитку регулювання кримінальних правовідносин у разі порушення військової дисципліни зосереджувалося на диференціації відповідальності військовослужбовців, що полягало у формуванні їхнього цілісного правового регулювання, наближаючись до типу кримінально- правової системи як військово-кримінального права.
Від часів Київської Русі в таких нормативних документах, як Руська Правда, а в подальшому в Литовських статутах, Статуті військовому 1716 р., Військово- кримінальному статуті 1840 р., Уложенні про покарання кримінальні та виправні 1845 р., Положенні про місця утримання військових арештантських рот 1867 р., Військовому статуті про покарання 1868 р., Положенні про дисциплінарні батальйони 1878 р. і до кінця ХІХ ст. відбивається процес формування і становлення спеціальних покарань, застосовуваних до військовослужбовців, з нормативним визначенням спеціальних ознак і порядку їхнього виконання. У Руській Правді започатковані, а в Литовських статутах набули подальшого розвитку унормування державного захисту військових; диференціювання правових засобів з їх посиленням залежно від становості особи; визначеність видів покарань та особливостей їх застосування до військовослужбовців. У період Козацької доби вперше застосовується так званий «армійський арешт» (військовий арешт). Статут військовий 1716 р. став першим так званим військово-кримінальним кодексом, який унормував військові та кримінальні правовідносини. На підставі Уложення про

покарання кримінальні та виправні 1845 р. норми Військового статуту про покарання 1868 р. уперше регламентували покарання (кримінальні та виправні), які застосовувалися винятково до військовослужбовців.
У ХХ ст. спостерігається тенденція до започаткування заходів кримінально- правового характеру, застосовуваних щодо військовослужбовців, в єдиній системі кримінальних правовідносин як підґрунтя їхнього регулювання спеціальними нормами з пріоритетом досягнення мети покарання – виправлення та перевиховання засуджених військовослужбовців у межах військової служби засобами спеціального характеру (спеціальними покараннями).
2. Спеціальні покарання, застосовувані до військовослужбовців, становлять невід’ємну складову єдиної системи покарань і серед усіх інших в єдиній системі покарань визначаються спеціальними ознаками, уможливлюючи виокремлення як спеціальних, застосовуваних до військовослужбовців. Основними ознаками системи покарань, застосовуваних до військовослужбовців, виступають: статус військовослужбовця; визначеність установлених позбавлень та обмежень, пов’язаних з умовами проходження військової служби; реалізація покарань в умовах проходження військової служби; залишення чи втрата права на подальше проходження військової служби і статусу військовослужбовця. Для забезпечення цілісності єдиної структуризації системи покарання вбачається доцільним залишити критерій суворості покарання у визначенні ізоляції особи від суспільства в нормах законодавства про кримінальну відповідальність і кримінально-виконавчого законодавства.