НІМЕЧЧИНА У СТРУКТУРІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Короткий опис

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Кривонос Роман Анатолійович

УДК 327:94(430)

НІМЕЧЧИНА У СТРУКТУРІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

23.00.04. – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
політичних наук

Науковий керівник
Гайдуков Леонід Федорович,
доктор історичних наук,
професор

Київ – 2002

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. Джерельнa та концептуально–методологічна база дослідження 12

1.1. Огляд джерел і літератури 12

1.2. Методика та структура дослідження 20

РОЗДIЛ 2. Структура та особливості європейського співробітництва 24

2.1. Співробітництво у системі міжнародних відносин: теоретичні засади та концепції 24

2.2. Організаційні форми‚ сутність та еволюція співробітництва у Європі 38

РОЗДІЛ 3. Зовнішня політика ФРН у сучасній структурі європейського співробітництва 67

3.1. Сталі та змінні аспекти політики ФРН у контексті німецького об’єднання 70

3.2. Зміна ролі ФРН в міжнародній системі у 90–ті роки 107

РОЗДІЛ 4. Міжнародне співробітництво як визначальна складова європейської політики ФРН 129

4.1. Німеччина в європейських коопераційних та інтеграційних процесах 129

4.2. Місце ФРН у структурі європейської безпеки 166

ВИСНОВКИ 184

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189

ВСТУП
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю наукового обґрунтування подальшої розбудови українсько–німецьких відносин. ФРН є важливим партнером України у процесі її поступового входження до західноєвропейських та атлантичних інституцій. Однак‚ специфіка німецької зовнішньої політики‚ зумовлена переважним використанням інтеграційних та кооперативних стратегій для реалізації власних державних інтересів‚ донині не знайшла відповідного узагальнення‚ теоретичного обґрунтування та систематизації не лише в українській політичній науці‚ але й у працях дослідників з інших країн пострадянського простору. Результати наукового аналізу теоретичних концепцій‚ зовнішньополітичних стратегій і тактики ФРН можуть бути використані при розробці зовнішньополітичного курсу нашої держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою виконання комплексних програм науково–дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка Розбудова державності України № 0196U015204 й Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Розробка міжнародно–правових‚ політичних та економічних основ розбудови Української Держави № 97128, а також наукової теми кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Зовнішньополітична стратегія України в контексті розбудови нової європейської архітектури № 97129.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є дослідження реалізації Федеративною Республікою Німеччиною її зовнішньополітичних інтересів у рамках структури європейського співробітництва.
Для досягнення мети в дисертаційному дослідженні поставлені такі завдання:
• на основі критичного аналізу основних напрямів сучасної теорії міжнародних відносин з’ясувати значення співробітництва у міждержавних стосунках в Європі;
• визначити місце ФРН у структурі європейського співробітництва;
• виявити особливості європейської політики ФРН у період після об’єднання‚ засоби та методи реалізації Німеччиною власних державних інтересів;
• проаналізувати‚ якою мірою політична стратегія Німеччини враховує інтереси інших держав–акторів європейської підсистеми міжнародних відносин‚ перш за все України‚ та сформулювати конкретні рекомендації щодо інтенсифікації українсько–німецького співробітництва.
Об’єктом дослідження є ФРН як суб’єкт європейського співробітництва.
Предметом дослідження стала зовнішня політика ФРН‚ зокрема методи і засоби‚ якими Німеччина реалізує після об’єднання свої державні інтереси у Європі.
Методологія дисертаційної праці базується на загальних принципах логіки й об’єктивності‚ пріоритету фактів‚ конкретної істини та діалектики‚ які передбачають об’єктивний аналіз подій та явищ на основі науково–критичної інтерпретації різноманітних джерел‚ а також на використанні системного‚ логічного‚ емпірико–аналітичного і проблемного підходів та методу критичного раціоналізму.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому‚ що у дослідженні на основі сучасних досягнень теорії міжнародних відносин з’ясовано природу‚ структуру й організаційні форми європейського співробітництва. Це дало можливість по–новому‚ концентруючи увагу на кооперативній стратегії та тактиці‚ висвітлити зовнішню політику ФРН у контексті загальноєвропейських процесів. В українську науку введено конкретний документальний і фактичний матеріал‚ зібраний автором у процесі опрацювання документів органів державної влади ФРН та низки європейських і євроатлантичних міжнародних інституцій.
Отримані наукові результати можуть бути узагальнені наступним чином
• Встановлено‚ що завдяки врахуванню власного трагічного досвіду у минулому‚ а також зміні глобальної ситуації‚ спричиненій ідеологічною кризою комуністичних режимів в СРСР та країнах Центрально–Східної Європи, Німеччині вдалося‚ користуючись кооперативними стратегією і тактикою‚ досягти значного розширення свого політичного впливу та привести його у відповідність зі своєю економічною вагою у регіоні. Посівши чільне місце у структурі європейського співробітництва‚ Німеччина більше не сприймається сусідами як безпосередня загроза миру й безпеці у міжнародній системі. Тому посилення її впливу не зустрічає протидії.
• З’ясовано‚ що місце ФРН у постбіполярній Європі визначається тим‚ що вона отримала засоби структурного впливу на політичну й економічну ситуацію на європейському континенті, тобто здатність впливати на структуру міжнародних відносин, у рамках якої діють інші міжнародні актори. Це надає Німеччині значних переваг порівняно з її сусідами.
• Виявлено‚ що специфіка німецької зовнішньої політики полягає у тому, щоб збільшувати власний зовнішньополітичний потенціал у рамках діяльності в регіональних об’єднаннях і військових союзах‚ виключивши самостійні політичні стратегії та відмовившись від посилення автономності своїх дій у міжнародній системі (так званий мультилатералізм).
• Відстежено‚ що особливістю концептуальних засад зовнішньої політики Німеччини на сучасному етапі‚ попри нові елементи у військовій доктрині країни‚ залишається використання переважно несилових засобів для реалізації політичних цілей. Така політика передбачає цілеспрямований пошук розв’язань, які є прийнятними для інших зацікавлених сторін й передбачають співробітництво з ними; прагнення рівномірно розподіляти між партнерами кошти та вигоди кооперації; орієнтацію у міждержавних відносинах на спільні інтереси і цінності.
• Доведено‚ що мультилатералізм як політична стратегія Німеччини відповідає не лише її державним інтересам‚ але й інтересам інших держав–акторів міжнародної системи‚ зокрема і України. Адже залучення ФРН до європейських та євроатлантичних інтеграційних структур створює для партнерів можливість впливу на її зовнішню політику. При цьому німецька дипломатія, здійснюючи активну інтеграційну політику, прагне використовувати інститути і механізми ЄС та НАТО для забезпечення власних позицій у майбутній інтегрованій Європі.
Результати дослідження дозволили сформулювати наступні положення, які містять наукову новизну і виносяться на захист
• Сáме кооперативна стратегія і тактика дозволяють Німеччині ефективно реалізовувати власні національні інтереси‚ не провокуючи при цьому переходу наявних протиріч з іншими державами у конфлікт.
• Широка участь ФРН у структурах безпеки і співробітництва сприяє стабілізації міжнародної системи‚ підтримці миру та розбудові довіри у стосунках між державами в Європі.
• Окремі елементи кооперативних зовнішньополітичних стратегій і тактики ФРН можуть знайти застосування при розробці зовнішньополітичного курсу України.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності МЗС України й підрозділів інших державних установ‚ громадських організацій і суб’єктів підприємництва‚ діяльність яких пов’язана із розбудовою міжнародних зв’язків нашої держави. Рекомендації‚ розроблені у ході підготовки дисертації‚ були направлені автором до МЗС України‚ міжнародної громадської організації „Волинське братство” та київської філії адвокатської фірми „ЛББК” і знайшли практичне впровадження у їхній роботі‚ що документально засвідчено відповідними листами.
Матеріали і висновки дисертації можуть бути корисними для науково–дослідних інститутів та центрів‚ а також при підготовці підручників‚ навчальних посібників‚ нормативних і спеціальних курсів лекцій для вищих навчальних закладів з міжнародних відносин й зовнішньої політики‚ політології та державного управління.
Апробація роботи. Основні наукові положення дисертаційного дослідження оприлюднені автором у виступах на наукових конференціях в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 18 квітня 1995 року (тези виступу опубліковані), 15 квітня 1998 року (тези виступу опубліковані)‚ а також на наукових семінарах “Основи і перспективи європейської політики безпеки” (“Grundlagen und Perspektiven einer europäischen Sicherheitspolitik”), організованому 18 – 22 жовтня 1999 року Крефельдською фундацією св. Адальберта спільно з Академією інформації та комунікації бундесверу у м. Страусберґ (ФРН)‚ “Десять років німецької єдності: Роль Німеччини у світі” (“Zehn Jahre der deutschen Einheit: Deutschlands Rolle in der Welt”)‚ проведеному 30 березня – 15 квітня 2000 року Атлантичною Академією федеральної землі Рейнланд–Пфальц спільно з Гессенською фундацією досліджень з миру та безпеки у м. Ламбрехт (ФРН), “Історична наука як засіб політичної легітимізації в Україні та Німеччині у ХХ столітті”‚ організованому 8 – 9 листопада 2002 року історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка спільно з відділенням східноєвропейської історії Університету м. Кельн (ФРН) та Німецьким культурним центром “Ґете–Інститут Інтер Націонес” у м. Києві.
Результати дослідження і концептуальні матеріали дисертації були використані автором при розробці нормативних курсів „Всесвітня історія: країни Європи та Північної Америки” і „Країнознавство: Європа та Північна Америка”‚ а також спецкурсів „Демократичне врядування та культура миру” й „Гуманітарний чинник у світовій політиці” у рамках навчального плану Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка‚ про що свідчать відповідні довідки.
Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації опубліковані у 11 публікаціях‚ в т.ч. – 8 наукових статтях та 3 тезах виступів на наукових конференціях. За цикл статей, присвячених зовнішній політиці ФРН у контексті безпеки і співробітництва у Європі у 90–х роках 1–10, 18 травня 2000 року автор був нагороджений грамотою Президії Національної Академії Наук України.

Публікації:
1. Кривонос Р.А. Об’єднана Німеччина та проблеми безпеки Східної Європи // Нова політика. –1995. – № 2. – С. 11 – 17.
2. Кривонос Р.А. Механізм формування та реалізації зовнішньої політики ФРН // Нова політика. - 1998. – № 2. – С. 16 – 24.
3. Кривонос Р.А. Німецькі вибори як фактор світової політики // Політика і час. –1998. – № 10. – С. 28 – 38.
4. Кривонос Р.А. Фішер: Немає зеленої зовнішньої політики‚ є лише німецька зовнішня політика // Політика і час. – 1999. – № 1. – С. 36 – 50.
5. Кривонос Р.А. Німеччина після виборів 1998 р.: проблеми і перспективи // Людина і політика. – 1999. – № 1. – С. 57– 64.
6. Кривонос Р.А. Геополітичні наслідки німецького об’єднання // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Київ: Київський університет‚ 1999. – Випуск 13. - Ч. 3. – С. 24 – 32.
7. Кривонос Р.А. Неформальна столиця об’єднаної Європи // Людина і політика. – 2000. – № 2. – С. 23– 27.
8. Кривонос Р.А. Об’єднана Німеччина в європейських інтеграційних процесах // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Київ: Київський університет‚ 2002. – Випуск 32. - Ч. 2. – С. 61 – 71.
9. Кривонос Р.А. Головні напрями німецької зовнішньої політики після об’єднання // Матеріали наукової конференції студентів та аспірантів‚ присвяченої 50–й річниці ООН. – Київ: Київський університет ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин‚ 1995. – С. 144 – 147 /тези виступу.
10. Кривонос Р.А. Репрезентація політичних інтересів в інституційному механізмі формування зовнішньої політики ФРН // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Київ: Київський університет‚ 1998. – Випуск 6. - Ч. 2. – С. 73 – 80 /тези виступу.
11. Kryvonos R. Deutsch-ukrainische Beziehungen vor dem Machtwechsel in Deutschland 1998 // Berliner Osteuropa Info. - Berlin: Osteuropa-Institut, 2000. - № 14. - S. 88 - 91 / тези виступу.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведений аналіз свідчить‚ що глобальні зміни‚ які відбулися у 90–і роки минулого століття‚ дозволили Німеччині посісти одне з провідних місць в системі міжнародних відносин у Європі. Досягнення цієї мети стало можливим завдяки використанню кооперативних зовнішньополітичних стратегій та тісній інтеграції держави у структури безпеки і співробітництва на континенті. Тепер ФРН уже не сприймається іншими державами як дестабілізуючий фактор у міжнародній системі‚ хоча її вплив зростає не лише на регіональному‚ але й на глобальному рівні.
Основні наукові і практичні результати дослідження дозволили зробити такі висновки:
1. Узагальнення сучасних наукових концепцій щодо структури системи міжнародних відносин на європейському континенті свідчить‚ що сáме посилення міжнародного співробітництва визначає стабільність цієї постконфронтаційної соціальної системи. Структура співробітництва складається із соціальних інститутів‚ тобто міжнародних норм‚ світосприйняття‚ цінностей‚ принципів і ролевих уявлень міжнародних акторів‚ що утворюють мережу міжнародних режимів та організацій‚ у якій діють держави‚ налаштовані на кооперацію.
Міжнародні інститути забезпечують підтримку довіри у відносинах між державами–акторами міжнародної системи і сприяють‚ таким чином‚ пошукові ними кооперативних стратегій для реалізації власних інтересів. Крім того‚ у рамках міжнародних інститутів створюються механізми санкцій‚ які збільшують матеріальні і нематеріальні кошти некооперативних дій окремих держав такою мірою‚ що змушують останніх відмовлятися від конфронтаційних стратегій. Тому структура європейського співробітництва відіграє роль своєрідного стрижня‚ який забезпечує мирну взаємодію європейських держав у постбіполярному світі.
2. Аналіз особливостей формування зовнішньої політики ФРН на сучасному етапі показує‚ що об’єднання Німеччини і пов’язане з розпадом СРСР посилення політичної й економічної ролі країни у європейській регіональній субсистемі міжнародних відносин поставило зовнішню політику ФРН перед низкою нових завдань та викликів. Насамперед‚ це – поглиблення європейської інтеграції‚ формування й одночасне розширення ЄС‚ реформування НАТО і ЗЄС‚ революції у країнах Центрально–Східної Європи‚ низка конфліктів у колишній Югославії та пов’язана із ними необхідність стабілізації Німеччиною свого системного оточення.
Тому зовнішня політика ФРН у 90–х рокax відзначається рядом змін і нових тенденцій. Пріоритетними серед них є‚ зокрема‚ прагнення до політичної ролі‚ яка б відповідала економічній могутності держави‚ постановка завдань військово–політичного оперування на глобальному рівні, перехід до прагматизму у стосунках з сусідами, нехарактерна раніше для Західної Німеччини тенденція підкреслення власних державних інтересів у рамках західних військових союзів та регіональних об’єднань.
3. Місце ФРН у постбіполярній Європі визначається тим‚ що вона перестала бути середньою регіональною країною‚ якою була до об’єднання. Проте об’єднана Німеччина не стала й великою державою у такому розумінні цього слова, яке склалося у часи “холодної війни”. Внаслідок глобальних змін кінця 80–х – початку 90–х років Німеччина отримала засоби структурного впливу на політичну й економічну ситуацію на європейському континенті, тобто здатність впливати на структуру міжнародних відносин, у рамках якої діють інші міжнародні актори. Такі засоби структурного впливу включають залежність низки валют малих європейських країн від німецької марки у 90–і роки минулого століття‚ інвестиційну та торговельну прив’язку цих країн до німецької економіки‚ визначальний вплив ФРН на формування бюджету ЄС й ряду інших європейських міжнародних організацій тощо. Це надає Німеччині відносних переваг порівняно з її сусідами.
4. Пріоритети німецької зовнішньої політики зумовлюють нову роль ФРН у Європі‚ що забезпечується дипломатією, якій вдається поєднувати одночасне осягнення багатьох цілей у кількох площинах міжнародних відносин. У стосунках в рамках НАТО Федеративна Республіка виступає як вірний американський союзник на континенті і‚ одночасно‚ як партнер Франції в розбудові Спільної зовнішньої політики і політики безпеки (СЗПБ) в межах ЄС. У комплексі відносин НАТО з Росією Німеччина відіграє роль держави, яка чітко ідентифікує себе з Північноатлантичним альянсом (на відміну від Франції, Греції чи Чехії), але послідовно виступає за врахування‚ по можливості‚ „легітимних” російських інтересів у діях блоку. В стосунках з іншими країнами Центрально–Східної Європи Німеччина‚ з одного боку‚ всіляко підтримує їхнє прагнення до інтеграції у ЄС, а з іншого – робить все, щоб до їхнього прийняття реформувати Союз таким чином, аби зберегти ефективність його діяльності за умов збільшення кількості держав–членів.
5. Розгляд методів реалізації Німеччиною власних державних інтересів дозволяє твердити‚ що специфіка німецької зовнішньої політики на сучасному етапі полягає у тому, щоб збільшувати власний зовнішньополітичний потенціал у рамках діяльності в регіональних об’єднаннях і військових союзах. Мультилатералізм як політична стратегія, що передбачає активну участь Німеччини в європейській та євроатлантичній інтеграції‚ змушує німецьких політичних діячів при проведенні зовнішньополітичних акцій віддавати перевагу тим рішенням‚ які враховують не лише державні інтереси ФРН‚ але й інтереси інших держав–акторів міжнародної системи.
Таким чином‚ дослідження зовнішньої політики ФРН дозволяє зробити загальний висновок про те‚ що у нинішньому світі державні інтереси можуть реалізуватися лише при згоді з близькими і далекими сусідами та іншими зацікавленими сторонами. Тому шанси на успіх має тільки така зовнішня політика, яка погоджує власні інтереси з інтересами сусідів, розглядає інші держави як партнерів, з якими можлива не лише конкуренція, але й кооперація.
Підготовка дисертації дозволила зробити ряд практичних рекомендацій‚ що мають сприяти подальшому поглибленню українсько–німецьких відносин та використанню нашою державою досвіду зовнішньої політики ФРН.
Оскільки політико–правовою базою стосунків між Україною та ФРН залишається Спільна Декларація про основи відносин‚ підписана майже десять років тому‚ 1 червня 1993 року‚ було б доцільним розпочати роботу з укладення широкого договору про добросусідство‚ партнерство і співробітництво‚ подібного до договорів‚ укладених ФРН з Польщею та Російською Федерацією.
Важливою проблемою у двосторонніх відносинах між Україною та ФРН є недостатнє залучення до них органів місцевого самоврядування на рівні областей‚ міст та районів. З цією метою необхідно створити реєстр партнерських зв’язків між окремими землями‚ округами та громадами ФРН і відповідними їм суб’єктами місцевого самоврядування України‚ а також державну програму встановлення таких зв’язків‚ метою якої мало б стати налагодження якомога більшої кількості партнерств на усіх рівнях.
Беручи до уваги‚ що кількість українських громадян у ФРН збільшується‚ видається необхідним інтенсифікувати роботу українських закордонних представництв з місцевою українською діаспорою та громадянами України німецького і єврейського походження‚ які прибули до ФРН на постійне проживання. Для цього було б доцільно створити при посольстві та консульських представництвах України в Німеччині культурні центри за моделлю Інституту ім.І.В.Гете або Польсько–Німецького Інституту з бібліотекою‚ аудіо– і відеотекою та конференційною залою.
Окрім того‚ не можна обійти мовчанням питання про необхідність регулярного видання Міністерством Закордонних Справ України невеликих за обсягом інформаційних бюлетенів українською та німецькою мовами‚ які б подавали об’єктивну інформацію про останні події в Україні‚ кроки українського керівництва‚ заходи‚ що проводяться українськими представництвами‚ життя місцевих українських громад.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Кривонос Р.А. Три роки після об’єднання: інтеграція чи активне відчуження? // УНІАН–Світ. – 1994. – 12–18 квітня. – № 15(46). – С. 8 – 9.
Кривонос Р.А. Європейський спільний ринок: перші результати // УНІАН–Світ. – 1994. – 9-15 грудня. – № 49 (80). – С. 7- 8.
Кривонос Р.А. Німеччина... як гарант міжнародного миру і безпеки // УНІАН–Світ. – 1995. – 13 – 19 січня. – № 3 (86). – С. 5 – 6.
Кривонос Р.А. Учора – майже остання‚ сьогодні – ледве не перша // УНІАН–Світ . – 1994. - 10-16 травня. – № 19 (50). - С. 6-7.
Кривонос Р.А. Інтеграція велить не квапитись і не впадати у відчай // Віче. – 1996. – № 12. – С. 96 – 101.
Кривонос Р.А. Європа ХХІ століття – "континент Венеція"? Спроба футурологічного аналізу // Політика і час. – 1998. – №1. – С. 51 – 57.
Кривонос Р.А.‚ Oвсій I.O. Українсько–німецькі відносини у 90–х роках ХХ століття // Людина і політика. – Київ. - 1999. – № 4. – С. 3– 10.
Кривонос Р.А. Польсько–німецькі відносини у 90–і роки // Універсум. – 1999. – № 3 (65 – 66). – С. 12.
Кривонос Р.А. Рада Європи та міжнародні неурядові організації // Людина і політика. – Київ. - 1999. – № 6. – С. 21 – 24.
Кривонос Р.А. Чи буде Конституція об’єднаної Європи // Рейтинґ–Аналіз. –1998. – Ч. 12 (121). – С. 3 – 4.
Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. - Bonn: Bundeszentrale für politische Bildung, 1999. - 96 S.
Der Vertrag über die abschließende Regelung in bezug auf Deutschland // Kaiser K. Deutschlands Vereinigung. - Bergisch Gladbach: Bastei-Lübbe, 1991. - S. 260 - 265.
Vertrag über die Schaffung einer Währungs-, Wirtschafts- und Sozialunion vom 18. Mai 1990 // Kaiser K. Deutschlands Vereinigung. - Bergisch Gladbach: Bastei-Lübbe, 1991. - S. 250 - 257.
Vertrag zwischen der Bundesrepublik Deutschland und der Deutschen Demokratischen Republik über die Herstellung der Einheit Deutschlands - Einigungsvertrag - vom. 31. August 1990 mit der Vereinbarung vom 18. September 1990 // Der Vertrag zur deutschen Einheit. - Frankfurt/M, Leipzig: Insel, 1990. - S. 45 – 49.
Außenpolitik der Bundesrepublik Deutschland. Dokumente von 1949 bis 1994. - Köln: AA, 1995. - 1200 S.
Dokumentation zur Ostpolitik der Bundesregierung: Verträge, Vereinbarungen und Erklärungen. - Bonn: Glausen & Bosse, Leck, 1990. - 450 S.
Weizsäcker R. v. Die deutsche Geschichte geht weiter. - Berlin (West): Mittler, 1983. - 250 S.
Herzog R. Reden und Interviews: in vier Bänder. - Bonn: Presse- und Informationsamt der Bundesregierung, 1996 - 1998.
Rau J. Die Quelle der Legitimation deutlich machen. Eine föderale Verfassung für Europa // Frankfurter Allgemeine Zeitung. - 1999. - 04.11.
Коль Г. Це великий крок уперед // Політика і час. – 1993, – № 7. - С. 5 – 8.
Die Sicherheitsinteressen Deutschlands. Rede des Bundeskanzlers Dr. Helmut Kohl anläßlich der 30. Konferenz für Sicherheitspolitik am 6. Februar 1993 in München. // Bulletin des Presse- und Informationsamtes der Bundesregierung. - 1993. - № 13. - S. 104 -107.
Kohl H. Deutschlands Zukunft in Europa: Reden und Beiträge des Bundeskanzlers. - Herford: Mittler, 1990. - 758 S.
Kohl H. Bericht der Bundesregierung zur Lage der Nation, abgegeben am 8. November 1989 // Kaiser K. Deutschlands Vereinigung. Die Internationalen Aspekte. - Bergisch Gladbach: Bastei-Lübbe, 1991. - S. 156 - 158.
Kohl H. 1990 wird auch das Jahr der Einheit für die CDU in Deutschland // Union in Deutschland. – 1990 - № 20. - S.5-10.
Kohl H. Auf dem Weg ins 21. Jahrhundert. Reden zur Regierungspolitik 1997. - Bonn: Presse- und Informationsamt der Bundesregierung, 1998. - 423 S.
Kohl H. Die deutsche Einheit (mit dem Vorwort von M. Gorbatschow). - Bergisch Gladbach: Gustav Lübbe Verlag, 1992. - 320 S.
Muchler G., Hofmann K. Helmut Kohl: Kanzler der deutschen Einheit. Eine Biographie. - Bonn: Bouvier, 1992. - 450 S.
Regierungserklärung von Bundeskanzler Gerhard Schröder am 10. November 1998 in Bonn vor dem Deutschen Bundestag. - Bonn: Presse- und Informationsamt der Bundesregierung, 1998. - 83 S.
Der Weg nach vorne für Europas Sozialdemokraten. Ein Vorschlag von Gerhard Schröder und Tony Blair (Schröder-Blair-Papier). - http//www.spd.de/erneuerung/perspektiven/index.
Genscher H.-D. Der Weg Europas zur Überwindung seiner Teilung als erste Etappe zu seinem Eintritt in die Welt des 21. Jahrhundert // Universitätsschriften der Europa-Universität-Viadrina. - Frankfurt/O.: Europa-Universität Viadrina, 1999. - S. 119 - 135.
Genscher H.-D. Rede auf der Tagung des Institute for East-West-Studies in Potsdam, 11. Juni 1988 // Genscher H.-D. Unterwegs zur Einheit. Reden und Dokumente aus bewegter Zeit. - Berlin, 1991. - S. 151 - 169.
Genscher H.-D. Erinnerungen. - Berlin: Siedler, 1995. - 850 S.
Genscher H.-D. Eine neue Chance für die OSZE // Nordsee-Zeitung. - 15.01.2000.
Stärkung der Sicherheit in Europa. Erklärung von Bundesminister Dr. Kinkel in Brüssel // Bulletin des Presse- und Informationsamtes der Bundesregierung. - № 111. - S. 1221.
Fischer J. Quo vadis, Europo // Gaseta Wyborcza. - 2000.- 25.05.
Fischer J. Außenpolitik im Widerspruch // Die Zeit. - 2000.- 03.02.
Rühe V. Deutschlands Verantwortung: Perspektiven für das Neue Europa. - Frankfurt / M., Berlin: Ullstein,1994. - 150 S.
Schäuble W. Der Vertrag: Wie ich über die deutsche Einheit verhandelte. - Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt, 1991. - 520 S.
Schäuble W. Grundfragen der europäischen Integration aus der Sicht der CDU/CSU-Fraktion // Hellwig W. (Hrsg.) Der Deutsche Bundestag und Europa. - München: Beck, 1993. - S. 88 - 92.
Vertrag über die abschließende Regelung in bezug auf Deutschland mit vereinbarter Protokollnotiz // Bulletin des Presse- und Informationsamtes der Bundesregierung. - 1990. - № 109. - S. 1153-1156
Europäische Union, Europäische Gemeinschaft: die Vertragstexte von Maastricht; mit den deutschen Begleitgesetzen / bearb. u. eingeleitet von T.Läufer. - 5.Aufl.- Bonn: Europa Union Verlag, 1996. – 450 S.
Vertrag von Amsterdam: Texte des EU-Vertrages und EG-Vertrages.- Bonn: Presse- und Informationsamt der Bundesregierung, 1997. - 351 S.
Agenda 2000 - Eine stärkere und erweiterte Union / Pressemitteilung der Europäischen Kommission IP/97/660. – Brüssel: Europäische Kommission 1998. – 89 S.
Gorbatschow M. Erinnerungen. - Berlin: Propiläen, 1995. - 958 S.
Горбачев М.С. Как это было. – М.: Вагриус, 1999. – 239 с.
Teltschik H. 329 Tage. Innensichten der Einigung. – Berlin: Siedler, 1991. - 450 S.
Thatcher M. Dawning Street No. 10. Die Erinnerungen. - Düsseldorf u.a.: Kaiser, 1993. - 900 S.
Klein H. Es begann im Kaukasus. - Berlin - Frankfurt/M.: Ullstein Verlag, 1991. - 368 S.
Loewski G. v. Einigkeit und Recht und Freiheit… - Berlin: Herbig Verlag, 2000. - 352 S.
Zelikow Ph., Rice C. Sternstunde der Diplomatie: Die deutsche Einheit und das Ende der Spaltung Europas / aus Amer. von Klaus-Dieter Schmidt. - Berlin: Propyläen, 1997. - 664 S.
Falin V. Politische Erinnerungen / Aus d. Russ. von Haddy Pross-Werth.- München: Droemer Knaur, 1993. - 518 S.
Модров Г. Я был за поэтапное сближение двух немецких государств // Международная жизнь. – 1999. – № 11. – С. 29 – 35.
Modrow H. Aufbruch und Ende.- Hamburg: Konkret Literatur Verlag, 1991. - 188 S.
Walters V. Die Vereinigung war voraussehbar. - Berlin: Siedler, 1994. - 192 S.
Arnold H. Deutschlands Größe. - München: Beck, 1995. - 220 S.
Arnold H. Europa neu denken: Warum und wie weiter. - Bonn: Europa-Union-Verl., 1999. - 180 S.
Baring A. Deutschland, was nun? / ein Gespräch mit Dirk Rumberg und Wolf Jobst Siedler. – Berlin: Ullstein, 1991. - 182 S.
Baring A. Wie neu ist unsere Lage? Deutschland als Regional-Macht // Internationale Politik. - 1995. - № 4. - S. 31 - 42.
Baring A. Scheitert Deutschland? Abschied von unseren Wunschwelten. - Stuttgart: Haupt, 1997. - 352 S.
Bredow W. V., Jäger T. Neue deutsche Außenpolitik: nationale Interessen in internationalen Beziehungen. - Opladen: Leske und Budrich, 1993. - 452 S.
Pfetsch F.R. Die Außenpolitik der Bundesrepublik 1949 - 1992: von der Spaltung zur Vereinigung. - München: Fink, 1993. - 450 S.
Hacke Ch. Weltmacht wieder Willen. Die Außenpolitik der Bundesrepublik Deutschland. - Frankfurt/M. - Berlin, 1993. - 585 S.
Kaiser K. Deutschlands Vereinigung. Die internationalen Aspekte. Mit wichtigen Dokumenten Bergisch Gladbach: Bastei-Lübbe, 1991. - 520 S.
Kaiser K., Maul H. Die Zukunft der deutschen Außenpolitik.- Bonn: DGAP, 1992. - 87 S.
Wir müssen Kurs halten // Der Spiegel. - 1989. - 25.09. - S. 16 - 20.
Kohl H. Zehn-Punkte-Programm zur Überwindung der Teilung Deutschlands und Europas // Texte zur Deutschlandpolitik 1989. - Bonn: Bundesministerium für innerdeutsche Beziehungen, 1990. - Reihe 3. - Bd. 7. - S. 426 - 433.
Mechterscheimer A. Friedensmacht Deutschland. Plädoyer für einen neuen Patriotismus. - Frankfurt/M., Berlin, 1993. - 450 S.
Olt R. Der Riese erwacht. Osteuropa nach 1989. Facetten aus Gesellschaft, Politik und Medien. - Frankfurt/M.: Lang, 1995. - 250 S.
Rode R. Deutsche Außenpolitik. – Amsterdam: G und B Verlag Fakultas, 1996. - 352 S.
Schöllgen G. Stationen deutscher Außenpolitik. – München: Beck, 1992. - 210 S.
Schöllgen G. Macht in der Mitte Europas. Stationen der deutschen Außenpolitik vom Friedrich dem Großen bis zur Gegenwart. - München: Beck, 1992. - 208 S.
Schöllgen G. Angst vor der Macht: die Deutschen und ihre Außenpolitik. - Berlin; Frankfurt/M.: Ullstein, 1993. - 192 S.
Schöllgen G. Außenpolitik der Bundesrepublik Deutschland. - München: Beck 1999. - 248 S.
Schock B. Deutschlands Einheit und Europas Zukunft. – Frankfurt/M: Ullstein, 1991. – 282 S.
Hanrieder W. F. Deutschland, Europa, Amerika: die Außenpolitik der Bundesrepublik Deutschland 1949 - 1994. - Paderborn: Ferdinand Schöningh, 1995. - 450 S.
Weißmann K. Rückruf in die Geschichte. Die deutsche Herausforderung: Alte Gefahren - neue Chancen. - 2. erw. Aufl. - Frankfurt/M., Berlin: Ullstein, 1994. - 216 S.
Czempiel E.-O. Kluge Macht. Außenpolitik für das 21. Jahrhundert. - München: Beck, 1999. - 274 S.
Grosser A. Deutschland in Europa. - Weinheim u. Basel: Belz Quadriga Verl., 1998. - 256 S.
Guerin-Sendelbach V. Frankreich und das vereinigte Deutschland: Interessen und Perzeptionen im Spannungsfeld. - Opladen: Leske und Budrich, 1999. - 320 S.
Picht R. Fremde Freunde: Deutsche und Franzosen vor dem 21. Jahrhundert. - München Piper Verl, 1997. - 259 S.
Thomas C., Weiner K.-P. Auf dem Weg zur Hegemonialmacht?: Die deutsche Außenpolitik nach der Vereinigung. - Köln: Papy Rossa-Verl., 1993. - 322 S.
Schwarz H.-P. Die Zentralmacht Europas. Deutschlands Rückkehr auf die Weltbühne. - Berlin: Ullstein, 1994. - 520 S.
Ash Th. G. Im Namen Europas. Deutschland und der geteilte Kontinent. - München: Carl Hanser Verl., 1993. - 582 S.
Kaiser K.‚ Maul H.–W. Deutschlands neue Außenpolitik: in 4 Bd./ DGAP.- Band 1: Grundlagen. - München: Oldenbourg Verl.‚ 1991. - 282 S.
Kaiser K.‚ Maul H.–W. Deutschlands neue Außenpolitik: in 4 Bd./ DGAP.- Band 2: Herausforderungen. - München: Oldenbourg Verl.‚ 1995. - 305 S.
Kaiser K.‚ Krause J. Deutschlands neue Außenpolitik: in 4 Bd./ DGAP. - Band 3: Interessen und Strategien. - München: Oldenbourg Verl.‚ 1996. - 300 S.
Kaiser K.‚ Eberwin W.-D. Deutschlands neue Außenpolitik: in 4 Bd./ DGAP. - Band 4: Institutionen und Ressourcen. - München: Oldenbourg Verl.‚ 1996. - 298 S.
Brzezinski Z. The Premature Partnership // Foreign Affairs. - 1994. - Vol. 73. - № 2 (March/April). - S. 67 - 82.
Brzezinski Z. A Geostrategy for Eurasia // Foreign Affairs. – 1997. – Vol. 73. – № 2 (September/October). – S. 50 - 64.
Brzezinski Z. Macht und Moral: neue Werte für die Weltpolitik. – Hamburg: Hoffmann und Campe. – 1994. – 272 S.
Brzezinski Z. A Plan for Europe // Foreign Affairs. - 1995. - Vol. 74. - № 1 (January/February). - S. 26 - 42.
Brzezinski Z. Die Einzige Weltmacht. - Weinheim; Berlin: Beltz Quadriga Verl., 1997. - 311 S.
Kissinger H. Memorien 1973 - 1974. - München: Beck, 1982. - 450 S.
Kissinger H. NATO and Partnership for Peace // Washington Post. - 1994. - 21.10.
Kissinger H. NATO: Russias De Facto Veto // Washington Post. - 1997. - 12.07.
Pond E. Germany in the New Europe // Foreign Affairs. - 1992. - № 71 (Spring). - P. 114 - 130.
Pond E. Germany Finds Its Niche as a Regional Power // Washington Quarterly. - 1996. - № 19 (Winter). - P. 30 - 42.
Pond E., Schoenbaum D. The ‘German Question’ and other German Questions. - New York: St. Martin’s Press, 1996. - 520 p.
Haas R. N. What to do with American Primacy. - Foreign Affairs. - 1999. - Vol 78. - № 5. - P. 37 - 49.
Wohlforth W.C. The Stability of a unipolar World // International Security. - 1999. - Vol. 24. - № 1. - P. 5 - 41.
Maul H.-W., Gordon Ph. German Foreign Policy and the German ‘National Interest’ // German and American Perspectives. - AICGS Seminar Paper 5. - Washington: American Institute for Contemporary German Studies, 1993, - S. 90 - 122.
Grieco J.M. The Maastricht Treaty, Economic and Monetary Union, and the Neo-Realist Research Programm // Review of International Studies. - 1995. - № 21 (January). - S. 20 - 40.
Ely J. The Frankfurter Allgemeine Zeitung and Contemporary National Conservatism // German Politics and Society. - 1995. - № 13 (Summer). - 81 - 121.Germany and the European Community: Beyond Hegemony and Containment? / ed. by C.F.Lankowski. - New York: St. Martin’s Press, 1993. - 540 p.
Nye J. Jr. Understanding International Conflicts.- New York: Longman, 1997. - 420 p.
Nye J. Jr. What New World Order? // Foreign Affairs. - 1992. - Vol.71. - № 2 (Spring). - P. 83 - 96.
Rosecrance R. A New Concert of Powers. // Foreign Affairs. - 1992. - Vol. 71. - № 2 (Frühling). – P. 64 -83.
Caporaso J.A., Keeler J.T.S. The European Union and Regional Integration Theory // The State of the European Community: in 3 vol. / ed. by C. Rhodes, S. Mazey. - Vol. 3: Building a European Polity? - Boulder: Lynne Rienner, 1995. - P. -29 - 62.
Wendt A. Constructing International Politics // International Security. - 1995. - Vol. 20. - № 1. - P. 71 - 81.
The Culture of National Security / ed. by P. Katzenstein. - New York: Columbia University Press, 1996. - 400 p.
Mitteluropa. Between Europe and Germany / ed. by P. Katzenstein. - Providence - Oxford: Berghahn Books, 1997. - 310 p.
Tamed Power. Germany in Europe / ed. by P. Katzenstein. - Ithaca; London: Columbia University Press, 1997. - 314 p.
Wood S. Germany, Europe and the presistence of nations: transformation, interests and identity, 1989 - 1996. - Aldershot a. o.: Ashgate, 1998. - 381 S.
Markovits A. S., Reich S. Das deutsche Dilemma / mit einem Vorwort von Joschka Fischer. - Berlin: Alexandr Fest Verlag, 1998. - 363 S.
Bach J. P. G. Between sovereignty and integration. German foreign Policy and National Identity after 1989. - Münster; NewYork: Lit. St. Martin’s Press, 1999. - 226 S.
Егоров И.А. Европа на пути в третье тысячелетие // Мировая экономика и международные отношения. – М.‚ 1990. – № 7. – С. 58 – 72.
Власов С.Н. Европейская безопасность: в контексте германских интересов. – К.: Наукова думка 1991. –198 с.
Борко Ю.А., Загорский А.В., Караганов С.А. Общий европейский дом: что мы о нем думаем? – М.: Политиздат‚ 1991. – 130 с.
Фурман О.О. Єдина Європа: проблеми становлення. – К.: Наукова думка‚ 1990. – 120 с.
Дашичев В. Европа на германских весах // Комсомольская правда. – 1990. – 15.05;
Смольников С. Россия, Германия, Eвропа // Межд.жизнь. – 1990. – № 11. – С. 78 – 87.
Меньшиков П. Единое германское отечество? // Межд.жизнь. – 1990. – № 6. – С. 32 – 48.
Максимычев И. Новая Германия в новой Европе // Межд.жизнь. – 1990. – № 11. – С. 21 – 32.
Борко Ю. Германия – да! Германия – куда? // Новое время. – 1990. – № 8. – С. 22 – 24.
Копелев Л. Преодоление абсурда // Новое время. – 1990 . – № 14;
Бовин А. Европа, Германия, мы... // Известия. - 1990– 11.11.
Новая стратегическая ситуация в Европе, позиции Запада и интересы безопасности России / Д.А.Данинов, С.А.Кaраганов, И.Ф.Максимычев и др. / Под ред. П.Г.Подлесного. – М.:Ин–т Европы РАН, 1994. – 71 с.
Максимычев И.Ф. Место ФРГ в общеевропейской системе межгосударственных отношений.): Автор. дисс... докт. пол. наук в форм. научн. доклада: 23.00.04. – М., 1993. – 60 с.
Максимычев И.Ф. Германский фактор европейской безопасности // Международная жизнь. – 1996. – № 11. – С. 36 – 47.
Максимычев И.Ф. Падение стены // США: экономика, политика, идеология. – 1996. – № 10. – С. 59 – 68.
Рогов С.М. Евразийская стратегия для России. – М.: Ин–т США и Канады РАН, 1998. – 60 с.
Братчинов И. Третье измерение в отношениях России и Германии // Международная жизнь. – 1997. – № 3. – С. 74 – 80.
Маслов В.И. Россия и Германия в современной истории // Вестник Моск. ун–та. – Политические науки. – 1998. – № 5. – С. 42 – 66.
Иванов И. Расширение Евросоюза: сценарий, проблемы, последствия // МЭМО. – 1998. – № 9. – С. 22 – 23.
Иванов П. Халоша Б. НАТО и интересы национальной безопасности России // МЭМО. – 1997. – № 8. – С. 17 – 31; – № 9. – С. 42 – 51.
Новое в восточной политике стран Западной Европы / Под ред. И.К.Арбатова, К.П.Зуева. – М.: ИМЭМО. – 1991 – 216 с.
Стратегия для России: Повестка дня для президента – 2000 / Под ред. С.А. Карaганова. – М: Вагриус, 2000. – 315 с.
Загорский А., Лукас М. Россия перед европейским вызовом. – М. Международные отношения, 1993. – 256 с.
Zagorski A. Rußlands Erwartungen an Deutschland // Aus Politik und Zeitgeschichte. – 1997. – № B1-2. – S. 46 - 53.
Zagorski A. Die Rolle Rußlands im russischen Hegemonialbereich und in ganz Europa // Europas Sicherheitspolitik im globalen Rahmen / E.Reiter (Hrsg.). - Frankfurt / M. u. a.: Lang 1997. - S. 81 - 92.
Павлов Н.В. Внешняя политика ФРГ: концепции и реалии 80–х годов. – М.: Межд. отнош., 1989. – 256 с.
Павлов Н.В. Германия на пути в третье тысячелетие. Пособие по страноведению. – М.: Высш. школа, 2001. – 367 с.
Дугин А. Основы геополитики и политическое будущее России. – М.: Арктогея‚ 1997. – 608 с.
Митрофанов А. Шаги новой геополитики. – М.: Арктогея, 1997. – 520 с.
Бабурин С.Н. Территория государства: правовые и геополитические проблемы. – М.: Изд–во Московского ун–та, 1997. – 480 с.
Eсин Е.М.‚ Александров В.В. Объединение Германии и провал германской политики советского руководства. – М.: Международные отношения, 1995. – 160 с.
Нарочницкая Н. Избежать нового передела мира // Межд. жизнь. – 1999. – № 11. – С. 19 – 28.
Терехов В. Германия – пятьдесят лет спустя // Межд. жизнь. – 1999. – № 10. – С. 29 – 39.
Арбатов А.Г. Российская национальная идея и внешняя политика. – М.: Российский общественный научный фонд, 1998. – 96 с.
Барановский В. Микромодель европейской безопасности // МЭМО. – 1996. – № 6. – С. 40 – 50.
Филитов А.М. Германский вопрос: от раскола к объединению: Новое прочтение. - М.: Междунар. отношения, 1993. - 240 с.
Погорельская С.В. Некоторые аспекты европейской политики объединенной Германии // МЭМО. – 2000. – № 1. – С. 89 – 95.
Власов С.Н. Внешнеполитические концепции социал–демократической партии Германии; 1969–1982: Критический анализ: Автореферат дисс... канд. ист. наук: 07.00.05. / КГУ им. Т.Г.Шевченко. – К.‚ 1984 . – 35 с.
Гулевич В.Н. Роль ХДС/ХСС в формировании внутренней и внешней политики ФРГ // Социальная природа буржуазных партий в современном мире. – К.: Haукова думка, 1980. – 150 с.
Мирончук В.Д. Советско–западногерманские отношения на современном этапе. – К.: Наукова думка, 1981. – 170 с.
Огрызко В.С. Политика ФРГ по отношению к ГДР (1969 – 1982 гг.): Дисс... канд. ист. наук: 07.00.05. – К., 1986. – 259 с.
Субботин А.А. Франко–западногерманские отношения в 1974 – 1988 годах: Дисс... канд. ист. наук: 07.00.05. – К.‚ 1990. – 230 с.
Філоретов В.М. Політика ФРН щодо Туреччини в 60–х – на початку 1980 рр.: Дисс... канд. ист. наук: 07.00.02. – К.‚ 2000. – 247 с.
Сочнев В.В. Проблемы отношений ФРГ с европейскими социалистическими странами в западногерманских внешнеполитических концепциях (втор. полов, 60–х – нач. 80–х гг.): Дисс... канд. ист. наук: 07.00.03 – К.‚ 1986. – 244 с.
Кудряченко А.І. Європейська політика Федеративної Республіки Німеччини‚ 1970 – 1991. – К.: Наукова думка‚ 1995. – 239 с.
Кудряченко А.І.‚ Грабарчук Г.О. Україна й Німеччина – двосторонні відносини на початку 90–х років. – К.: Наукова думка‚ 1994. – 25 с.
Іванов О.Ф., Вольська О.П. Перші вільні демократичні вибори в НДР та їх історична роль // Вісник Київського університету. Серія історія. Вип. 49. – К., 2001. – С. 12 – 15.
Манжола В.А. Копiйка В.В. Європейський Союз у міжнародних відносинах. Конспект лекцій. – К.: Інститут міжнародних відносин‚ 1998. – 100 с.
Манжола В.А. Загальноєвропейський процес та його роль у завершенні епохи блокового протистояння // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 56 – 76.
Копійка В.В.‚ Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і становлення. Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Видав. Дім Ін Юре‚ 2001. – 448 с.
Копійка В.В.‚ Суботін А.А. Інтеграційні процеси у Європі: від Європейського Співтовариства до Європейського Союзу // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 266– 299.
Камінський Є. На терезах європейської стабільності. До питання розширення НАТО на Схід // Політика і час. – 1996. – № 2. – С. 22 – 28.
Hajdukov L. Transformation of NATO within Modern and Future European Security Structure // The Security Quadrangle for XXI century: NATO, NATO Partners, Russia and Ukraine. - Brussels: Manfred Wörner Fellowship under the auspices of the North Atlantic Treaty Organization, 2000. - P. 4 - 30.
Гайдуков Л.Ф. Україна в міжнародних відносинах кінця ХХ ст. // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 541– 596
Крушинський В.Ю. Німецька проблема в міжнародних відносинах // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70–ті роки). – К.: Либідь‚ 1999. – С. 75 – 96.
Крушинський В.Ю.‚ Якубов В.О. Остаточне врегулювання німецької проблеми і кінець ялтинсько–потсдамської системи // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 77 – 98.
Лакішик Д.М. Німеччина в європейській політиці США кінця 80–х – 90–х роки ХХ століття: Автореферат дис... канд. іст. наук: 07.00.02. / КНУ ім. Т.Г.Шевченка. – К.‚ 2002 . – 16 с.
Сербіна Н.Ф. До питання про соціально–економічні і політичні проблеми об’єднаної Німеччини: 1990 – 1995 роки // Питання нової і новітньої історії. – 1996. – Вип. 42. – С. 188 – 185.
Яцишин М.М. Українсько-німецькі культурні зв'язки кінця 80-х - у 90-ті роки ХХ століття. — Луцьк: Вежа, 1999. — 204 с.
Мінгазутдінов І.О. Міжнародна та європейська безпека: Конспект лекцій. – К.: Інститут міжнародних відносин‚ 1998. – 61 с.
Mінгазутдінов І.О., Гринько С.В. Нові параметри міжнародної та європейської безпеки у постконфронтаційний період // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 174–206.
Каменецький М.С. Країни Центральної‚ Східної та Південно–Східної Європи у міжнародних відносинах // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 300 – 335.
Маначинський О.Я. Косово і Метохія: історичні перехрестя / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К.: МАУП, 2001. — 112с. — с. 107-110.
Вулевич М.Р. Косово и Метохия: очерк политико–правовой истории и современное положение. – К.: Оріяни‚ 1999. – 76 с.
Лапшин А. Е. Конфликт в бывшей Югославии (1991-1995) в системе международных отношений / Одесский гос. ун-т им. И.И.Мечникова. Институт социальных наук. Кафедра международных отношений. — Одесса : АстроПринт, 1999. — 24с.
Рудяков П. Расчленение Югославии - передел Европы // Политическая мысль. – Киев, 1994. - № 3. – С. 23 – 38.
Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби: Навч. посібник – К.: Либідь‚ 1998. – 248 с.
Гуменюк Б.І. Щерба О.В. Сучасна дипломатична служба: Навч. посібник. – К.: Либідь‚ 2001. – 255 с.
Білоусов М.М. Криза політики розрядки і посилення конфронтації між Заходом і Сходом // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 6 – 30.
Galaka S. Problem of non-proliferation of nuclear weapons in the Central and East European Region in the Context of NATO’s Enlargement to the East // The Security Quadrangle for XXI century: NATO, NATO Partners, Russia and Ukraine. - Brussels: Manfred Wörner Fellowship under the auspices of the North Atlantic Treaty Organization, 2000. - P. 55 - 69.
Гончар Б.М. Овсій І.О. Міжнародні наслідки розпаду СРСР і виникнення нових незалежних держав // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 140–173.
Губерський Л.В.‚ Камінський Є.Є. Сучасний стан і перспективи розвитку системи міжнародних відносин // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 597 – 616.
Камінський Є.Є. Формування нової системи міжнародних відносин на переломі тисячоліть у світлі проблем стабілізації розвитку України // Геополітичне майбутнє України. Матеріали міжнародної науково–практичної конференції. – К.: Дипломатична Академія України‚ 1998. – С. 154 – 166.
Шергін С.О. Міжнародна система‚ безпека і глобальний розвиток. Конспект лекцій з курсу "Порівняльна політологія". – К.: Київський ун–т‚ 1996. – 26 с.
Krishanowski W. Die Ukraine und Europa-Sicherheitspolitische Positionen aus ukrainischer Sicht // Die Ukraine in der europäischen Sicherheitsarchitektur / S. Bock, M.Schünemann (Hrsg.). - 1. Aufl. - Baden-Baden: Nomos Verl.-Ges., 1997. - S. 32 - 42.
Крижанівський В.П. Початок нового курсу СРСР у зовнішній політиці // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки). – К.: Либідь‚ 2000. – С. 31–55.
Tomala M. Zjednoczenie Niemiec. Aspekty międzynarodowe i polskie. – Warszawa: PWN‚ 1991. - 50 s.
Stosunki polsko–niemieckie. Analiza i dokumenty / Redakcja Hans–Adolf Jacobson, Mieczysław Tomała. – Warszawa: PWN‚ 1992. - 110 s.
Krajobraz po transformacji. Środowisko miądzynarodowe Polski lat dziewięćdziesiątych / Pod redakcją R. Kurniara. – Warszawa: Uniw. Warsz.‚ 1992. - 89 s.
Kobylińska E., Lawaty A., Rüdiger S. Deutsche und Polen. 100 Schlüsselbegrieffe. - München-Zürich: Beck, 1992. - 110 s.
Klessman Ch., Wichert G. Polen und Deutschland. Belastungen der Vergangenheit und Chancen künftiger Kooperation. - Düsseldorf: Landeszentrale für politische Bildung Nordreihn-Westfalen, 1993. - 82 S.
Pflüger F., Lipscher W. (Hrsg.). Feinde werden Freunde. Von den Schwierigkeiten der deutsch-polnischen Nachbarschaft. - Bonn: Europa-Union-Verl, 1993. - 69 S.
Polacy wobec Niemców. Z dziejów kultury politycznej Polski 1945 - 1989 / Praca zbiorowa pod redakcją A. Wolff-Powęnskiej. - Poznań: Instytut Zachodni, 1993. - 82 s.
Polen und Deutschland. Nachbarn in Europa /Hahn H.H., Jakobmeyr W., Krzemiñski A., Tomala M., Or³owski H. - Hannover: Niedersächsische Landeszentrale für politische Bildung, 1995. - 138 S.
Niemcy - Polska - Rosja. Bezpieczeństwo europejskie i wspłpraca społeczeństw / pod red. M. Dobroczyńskiego. - Warszawa: Uniw. Warsz, 1996. - 140 s.
Podzielona jedność. Raport o Niemczech lat dziewiędziesiątych / Wolff-Powęska A., Orłowski H., Wilczyński W., Mazur, Z. - Poznań: Instytut Zachodni, 1994. - 152 s.
Janicki L., Koszel B. Zjednoczenie Niemiec. Studia politologiczno-ekonomiczno-prawne / pod red. W. Wilczyńskiego. - Poznań: Instytut Zachodni, 1996. - 150 s.
Rola nowych Niemiec na arenie międzynarodowej / pod red. Z. Mazura. - Poznań: Instytut Zachodni, 1996. - 120 s.
Droga Niemiec do ponownego zjednoczenia Państwa / pod red. A. Czubińskiego. - Poznań: Instytut Zachodni, 1990. - 85 s.
Interesy bezpieczeństwa w Europie. Polska - Rosja - Niemcy / pod red. J. Kiwerskiej. - Poznań: Instytut Zachodni, 1996. - 92 s.
Koszel B. Mitteleuropa redivia. Europa Środkowo- i Poludniowo-Wschodnia w polityce zjednoczonych Niemiec. - Poznań: Instytut Zachodni, 1999. - 420 s.
Bingen D. Rahmenbedingungen der deutsch-polnischen Beziehungen nach 1991 // Deutsch-polnisches Symposium 22. - 24. Januar 1995 in Strausberg. – Strausberg: AIK, 1995. - S. 55 - 58.
Bingen D., Wêc J. J. Die Deutschlandspolitik Polens 1945 - 1991. Von der Status Quo-Orientierung bis zum Paradigmenwechsel // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace z Nauk Politycznych. - 1993. - Z. 51. - S. 155 - 159.
Bingen D. Deutschland Polen und die europäische Integration // Welt Trends. - 1996. - № 13. - S. 21 - 24.
Bingen D. Polityka republiky bonńskiej wobec Polski: od Adenauera do Kohla 1949 - 1991. - Krakw: Uniw. Jagelonski. - 1997. - 128 s.
Bingen D. Entwicklung der deutsch-polnischen Beziehungen seit 1991 / BIOst-Bericht. - № 52/97. - Köln: BIOst, 1997. - 42 S.
Inoti A. Economic Implications of German Unification for Central and Eastern Europe. - Washington: Brookings Inst., 1992. - 89 pp.
Wagener H.J., Heiko F. Im Osten was Neues. Aspekte der EU-Osterweiterung. - Bonn: Europa-Union-Verlag, 1998 - 215 S.
Royen Ch. Zjednoczone Niemcy i ich sąsiedzi w Europie Środkowej // "Sprawy Międzynarodowe". - 1997. - № 1. - S. 87 - 105.
Schwarz S. Deutschland und die Instabilität des Ostens. Risiken in Osteuropa und Wege ihrer Minderung // Deutschland-Archiv. - 1994. - № 3. - S. D 820 - D 842.
Timmermann H. Deutschland und Rußland: Ihre Beziehungen heute und morgen / BIOst-Bericht. - № 14/93. - Köln: BIOst, 1993. - 55 S.
Timmermann H. Die GUS-Staaten, Rußland und der Westen / BIOst-Bericht. - № 57/94. - Köln: BIOst, 1994. - 50 S.
Timmermann H. Rußland und Deutschland (I). Ihre Beziehungen als integraler Bestandteil gesamteuropäischer Kooperation / BIOst-Bericht. - № 39/95. - Köln: BIOst, 1995. - 65 S.
Timmermann H. Rußland und Deutschland (II). Bilaterale Beziehungen, wechselseitige Erwartungen, Szenarien / BIOst-Bericht. - № 40/95. - Köln: BIOst, 1995. - 65 S.
Timmermann H. Rußland und die internationalen europäischen Strukturen / BIOst-Bericht. - № 29/99. - Köln: BIOst, 1999. - 55 S.
Timmermann H. Rußlands Strategie für die Europäische Union / BIOst-Bericht. - № 5/00. - Köln: BIOst, 2000. - 45 S.
Oldenburg F. Germany’s Interest in Russian Stability / BIOst-Bericht. - № 33/93. - Köln: BIOst, 1993. - 55 S.
Oldenbug F. Deutsche Einheit und Öffnung der NATO / BIOst-Bericht. - № 52/96. - Köln: BIOst, 1996. - 34 S.
Oldenburg F. Sowjetische Außenpolitik 1985 - 1991 / BIOst-Bericht. - № 53/97. - Köln: BIOst, 1997. - 38 S.
Oldenburg F. Die Erneuerung der sowjetischen Deutschlandpolitik in der Phase der Wiedervereinigung / BIOst-Bericht. - № 22/98. - Köln: BIOst, 1998. - 40 S.
Freudenstein R., Tewes H. In die Zukunft investieren. Strategie für einen Neubeginn in der deutsch-polnischen Partnerschaft. - Serie: Zukunftsforum der Politik. - Sankt-Augustin: Konrad-Adenauer-Stiftung. - 2000.– Nr. 7. - 24 S.
Meyer B., Schlotter P. Kosovo-Kriege 1998/99. Die internationale Interventionen und ihre Folgen. - Frankfurt/M.: HSFK, 2000. - 180 S.
Smyser W.R. The Europe of Berlin. On a New Division of Labor Across the Atlantic. - Gütersloh: Bertelsmann-Stiftung‚ 1995. - 25 S.
Kosten, Nutzen und Chancen der Osterweiterung für die Europäische Union. - Gütersloh: Verl. Bertelsmann Stift, 1998. - 79 S.
Kempe I. Direkte Nachbarschaft: Die Beziehungen zwischen der erweiterten EU und der Russischen Föderation, Ukraine, Weißrußland und Moldova. - Gütersloh: Verl. Bertelsmann Stift, 1998. - 64 S.
Hacke Ch. Neue deutsche Fragen. Übernimmt die Bundesrepublik Deutschland in Europa und in der Welt von morgen mehr Verantwortung? // Frankfurter Allgemeine Zeitung. - 1991. - 04.01. - S. 8.
Fordran E. Politik nach dem Ost- West-Konflikt. - Baden-Baden: Nomos-Verl.-Ges., 1992. - 206 S.
Fordran E. Europäische Sicherheit nach dem Ende des Warschauer Paktes. - Baden-Baden: Nomos-Verl.-Ges., 1993. - 395 S.
Bernd M. Japan and Germany in the modern world. - Providence RI: Berghahn Books, 1995. - 304 S.
Kaiser K., Brenke G. Zukunft der deutschen Außenpolitik. - Bonn: Europa-Union-Verlag, 1993. - 105 S.
Kaiser K. Neue Weltpolitik. - Baden-Baden: Nomos-Verl.-Ges., 1995. - 551 S.
Niedhart G. Deutschland in Europa. - Mannheim: Platinum-Verl, 1997. - 402 S.
Uterwede H. Deutschland und seine Nachbarn. - Grünwald: Hans-Seidel-Stift., 1998. - 117 S.
Stares P.B. (ed.) New Germany and the new Europe. - Washington, DC: Brookings Institution, 1992. - 406 S.
Wickert U. Angst vor Deutschland. Die neue Rolle der Bundesrepublik in Europa und der Welt, München: Beck, 1992. - 180 S.
Wolfsohn M. Keine Angst vor Deutschland! - Bonn - Wien: Europa-Union-Verl., 1990. - 120 S.
Goldberger B. Why Europe Should Not Fear the Germans // German Politics. - 1993. - August. - P. 288 - 310.
Gillessen G. Deutschland im weltpolitischen Umbruch. - Berlin: Duncker und Humboldt, 1993. - 191 S.
Popper K. Logic of scientific Discovery. - London: Hutchinson, 1975. - 479 p.
Popper K. Objektive Erkenntnis. - Hamburg: Hoffmann and Campe, 1994. - 414 S.
Popper K. Conjectures and Refutations. - London-New York: Routledge, 1991. - 431 p.
Singer J. D. The Level-of-Analysis Problem in International Relations, in: Knorr, Klaus / Verba, Sidney (Hrsg.): The International System: Theoretical Essays. – Princeton, N.J.: Princeton Univ. Press, 1961. - S. 77 - 92.
Reh W. Quellen- und Dokumentanalyse in der Politikfeldforschung // Einführung in die Methoden der Politikwissenschaft / Herg. Von U.v.Alemann, W. Tönnesmann. - Haagen: Fernuniversität Haagen, 1994. - S. 179 - 219.
Романов В., Рудік С., Брус Т. Вступ до аналізу державної політики. – К.: Видавництво Соломії Павличко Основи‚ 2001. – 238 с. – С. 28–29.
Bellers J., Kipke R. Einführung in die Politikwissenschaft. – München; Wien: Oldenbourg, 1993. – 307 S.
Walt S.M. International Relations: One World, Many Theories // International Relations: One World, Many Theories, in: Foreign Policy, Spring 1998, S. 29 - 46.
Waltz K. N. Theory of International Politics. - Reading, Mass.: Brook, 1979. - 750 p.
Вендт А. Четыре социологии международной политики // Международные отношения: социологические подходы / Рук. авт. колл. проф. П.А.Циганков. – М.: Гардарика, 1998. –С. 48 – 90.
Gärtner H. Modelle Europäischer Sicherheit. - Wien: Braumüller, 1997. – 158 S.
Ruggie J.G. Continuity and Transformation in the World Polity: Towards a Neorealist Synthesis // World Politics. - 1983. - № 35. - P. 261 - 285.
Buzan B., Jones Ch., Little R. The Logic of Anarchy: Neorealism to Structural Realism. - New York, NY: Columbia Univ. Press, 1993. - 925 p.
Bull Hedley The Anarchical Society. A Study of Order in World Politics. - London u.a.: Macmillan, 1977. - 832 p.
Link W. Der OSt-West-Konflikt. Die Organisation der internationalen Beziehungen im 20. Jahrhundert. - 2., überarb. u. erw. Aufl.. – Stuttgart u.a.: Kohlhammer, 1988. - 580 S.
Keohane R. International Institutions and State Power: Essays in International Relations Theory. - Boulder, San-Francisco, London: Routledge, 1989. - 250 pp.
Zürn M. Interessen und Institutionen in der internationalen Politik. Grundlegung und Anwendungen des situationsstrukturellen Ansatzes. - Opladen: Leske u.Budrich, 1992. - 615 S.
Hoffman S. Reflection on the nation state in Western Europe today // Journal of Common Market Studies. - 1982. - Vol. 21. - P. 22 - 44.
Keohane R. O. International Institutions and State Power. Essays in International Theory. - Boulder a.o.: Westview. - 670 p.
Göhler G. Wie verändern sich Institutionen? Revolutionärer und schleichender Institutionenwandel // G.Göhler (Hrsg.) Institutionenwandel. - Leviathan. -1996. - Sonderheft 16. - S. 21 - 56.
Тальков В. Проблемы международно–правового регулирования статуса международных организаций // Юридическая практика. – 1997. – № 4 (38)). – Фвраль. – С. 1 – 2.
Спеціалізовані установи системи ООН: Навч. посібник / В.С. Бруз‚ В.М.Грабажей‚ В.О. Єлфімов та ін; за ред. В.С. Бруза. – К.: Либідь‚ 1995. – 116 с.
Ruggie J.G. Multilateralism. The Anatomy of an Institution // Multilateralism Matters. The Theory and Praxis of an Institutional Form / Ed. by J.G.Ruggie. - New York; NY: Columbia UP. - P. 3 - 47.
Girschner W. Theorie sozialer Organisationen. - Weinheim, München: Juventa Verlag, 1990. - 222 S. - S. 62 - 63.
Luhman N. Funktionen und Folgen Formaler Organisation. - Berlin: Propiläen, 1987. - 580 S.
Müller H. Die Chance der Kooperation. Regime in den internationalen Beziehungen. - Darmstadt: Wiss. Buchges. - 1993. - 220 S.
Pfetsch F.R. Internationale Politik. - Stuttgart, Berlin, Köln: Kohlhammer, 1994. - 325 S.
Mearsheimer J.J. The False Promise of International Institutions // International Security. - 1994/95. - № 3. - 5 - 49.
Rümmer H.O. Konflikt und Konfliktanalyse // AIK-Tekste. - 1997. - № 3. - Strausberg: AIK. - 35 S.
Перепелица Г.Н. Конфликт в Приднестровье (причина, прогноз развития и проблемы урегулирования ). - K. Стилос, 2001. - 148 с.
Czempiel E. O. Weltpolitik im Umbruch. Das internationale System nach dem Ende des Ost-West-Konflikts. - München: Beck, 1991. - 350 S.
Galtung J.A. A Structural Theory of Aggression // Journal of Peace Research. -1964. - № 2. - p. 98 - 99.
Sztompka, Piotr. Vertrauen: die fehlende Ressource in der postkommunistischen Gesellschaft // Brigitta Nedelmann (Hrsg.) / unter Mitarb. Von Thomas Koepf. Politische Institutionen im Wandel. – Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie. - 1995. - Sondeheft 35. - S. 255 - 276.
Устав Организации Объединенных Наций и Статут Международного Суда. – Нью-Йорк: ООН. Департамент Общественной Информации, 1989. – 112 с.
Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Заключительный Акт // От Хельсинки до Будапешта: История СБСЕ/ОБСЕ в документах 1973 – 1994 гг.: в трех томах. - Т. 1. – М.: Наука, 1996. – 400 с. – С. 47 – 87.
Парижская Хартия для новой Европы, Париж, 21 ноября 1990 г. // От Хельсинки до Будапешта: История СБСЕ/ОБСЕ в документах 1973 – 1994 гг.: в трех томах. - Т. 2. – М.: Наука, 1996. – 400 с. – С. 303–316.
Хельсинский документ 1992 года. Вызов времени перемен, 10 июля 1992 г. // От Хельсинки до Будапешта: История СБСЕ/ОБСЕ в документах 1973 – 1994 гг.: в трех томах. - Т. 2. – М.: Наука, 1996. – 400 с. – С. 323–333.
Декларация Будапештской встречи на высшем уровне // От Хельсинки до Будапешта: История СБСЕ/ОБСЕ в документах 1973 – 1994 гг.: в трех томах. Т. 3. – М.: Наука, 1996. – 512 с. – С. 464 –469.
Решения Будапештской встречи 1994–го года на высшем уровне // От Хельсинки до Будапешта: История СБСЕ/ОБСЕ в документах 1973 – 1994 гг.: в трех томах. Т. 3. – М.: Наука, 1996. – 512 с. – С. 472 – 512.
Венский документ 1992 года по мерам укрепления доверия и безопасности // От Хельсинки до Будапешта: История СБСЕ/ОБСЕ в документах 1973 – 1994 гг.: в трех томах.– М.: Наука, 1996. – Т. 2. – С. 9 – 43.
Gemeinsames Konzept für die Entwicklung der Zusammenarbeit zwischen einander verstärkenden Institutionen. - Wien: OSZE, 1997. - 19 Dezember. - MC (6).DEC/5. – 125 S.
Kommuniqué der Ministertagung des Nordatlantikrates, 4. Juni 1992, Oslo // Bulletin. - Bonn: Presse- und Informationsamt der Bundesregierung, 1992. - Nr. 64. - 12. Juni. - 55 S.
Статут Ради Європи // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 11 – 26.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини людини // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 27 – 46.
Конвенція про участь іноземців у суспільному житті на місцевому рівні // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 219 – 228.
Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському‚ або такому‚ що принижує гідність поводженню чи покаранню // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 143 – 152.
Рамкова конвенція про захист національних меншин // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 163 – 174.
Європейська хартія регіональних мов або мов меншин // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 175 – 196.
Європейська хартія місцевого самоврядування // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 197 – 206.
Конвенції про транскордонн