Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини

Короткий опис

БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ЛАБІНСЬКА Богдана Ігорівна

УДК 801.316.4

Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини

Спеціальність 10.02.04
германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Пророченко Ольга Петрівна
кандидат філологічних наук, професор

Чернівці 2004

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..................................................................... 4
ВСТУП..................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1................................................................................................................ 13
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ на позначення фізичного стану людини ЯК УСКЛАДНЕНІ МОВНІ ЗНАКИ У СКЛАДІ ФРАЗЕОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ. ЗАГАЛЬНОМОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА 13
1.1. Вступні зауваження...................................................................................... 13
1.2. Денотативна співвіднесеність значень фразеологічних одиниць зі значенням компонентів як самостійних лексичних одиниць................................................. 16
1.2.1. Фразеологічні зрощення.......................................................................... 21
1.2.2 Фразеологічні єдності............................................................................... 25
1.2.3. Фразеологічні вирази (стійкі фрази)........................................................ 29
1.2.4. Структурно-граматичні типи досліджуваних мовних одиниць............. 33
1.2.5. Системні зв’язки у сфері досліджуваної фразеологічної мікросистеми 41
1.2.6. Синонімічні відношення у досліджуваній фразеологічній мікросистемі 43
1.2.7. Фразеологічна антонімія у досліджуваній фразеологічній мікросистемі 54
1.2.8. Полісемія та омонімія у сфері досліджуваних мовних одиниць............ 57
1.2.9. Функціонально-стилістичний аспект досліджуваних фразеологічних одиниць 63
Висновки до розділу 1.......................................................................................... 69
РОЗДІЛ 2................................................................................................................ 72
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ з компонентом на позначення фізичного стану людини ЯК ОДИНИЦІ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ.......................................... 72
2.1. Вступні зауваження...................................................................................... 72
2.2. Семантична сутність компонента на позначення фізичного стану людини та форми його семантичних зрушень як показник фразеологічності................................. 76
2.2.1. Метафоричне переосмислення найменування......................................... 79
2.2.2. Метонімічне переосмислення найменування........................................... 84
2.2.3. Порівняння як показник фразеологічності.............................................. 87
2.3. Асоціативна природа конотативних ознак та їх роль у формуванні фразеологічного значення................................................................................................................. 90
2.4. Роль образності у формуванні цілісного значення досліджуваних мовних одиниць 100
Висновки до розділу 2........................................................................................ 105
РОЗДІЛ 3.............................................................................................................. 108
Модифікації у сфері досліджуваних фразеологічних одиниць на позначення фізичного стану людини............................................ 108
3.1. Вступні зауваження.................................................................................... 108
3.2.1. Розробка проблеми структурно-семантичних модифікацій у сучасній фразеологічній науці........................................................................................... 110
3.2.2. Лексичні модифікації.............................................................................. 117
3.2.3. Семантичні модифікації.......................................................................... 133
Висновки до розділу 3........................................................................................ 139
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................... 142
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...146
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ......165
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ .....170
ДОДАТОК А.....173
ДОДАТОК Б......181
ДОДАТОК В.........208

ВСТУП

Мова є одним із найскладніших об’єктів пізнання, оскільки вона фіксує пізнавальну діяльність людини. У процесі історичного поступу будь-яка мова, як складна система, перебуває в умовах постійного розвитку і вдосконалення. Мова, як і кожне суспільне явище, безперервно розвивається, разом з нею у постійному русі перебуває і її фразеологічний фонд.
Фразеологічні одиниці (ФО), як особливі мовні знаки, належать до складних та суперечливих явищ мови. Саме вони найвиразніше передають дух і нев'янучу красу мови, яку витворив народ упродовж віків для потреб спілкування в усній та писемній формах. Для проникнення в сутність цього мовного феномена необхідний комплексний, багатосторонній підхід, який враховував би дані різних лінгвістичних дисциплін, адже семантика, компонентний склад, морфологічні та синтаксичні властивості ФО складні і цікаві в тому аспекті, що вони слугують яскравим доказом живого розвитку фразеологічної підсистеми мови, окремі складові компоненти якої, незважаючи на відносну стабільність, перебувають у стані нестійкої рівноваги [59, с.5].
Фразеологія виступає динамічною системою. Вона не є сталою, а розвивається разом із розвитком суспільства, адже ”мови не можуть не змінюватися перш за все з тієї простої причини, що в основі актів комунікації, засобом практичного втілення яких є мова, знаходиться відображення людиною оточуючої її навколишньої дійсності, яка сама перебуває у постійному русі та розвитку” [151, c.197].
Друга половина XX століття стала для фразеології періодом надзвичайного розвитку, що дало їй змогу виокремитися у самостійну лінгвістичну дисципліну, однією із характерних рис якої на сьогоднішньому етапі її розвитку, є суттєве розширення фразеологічної проблематики. Віддаючи належне дослідницькій праці вітчизняних та зарубіжних мовознавців та їх досягненням у галузі фразеології [Баран Я.А. 11], [Білоноженко В.М. 16], [ Денисенко С.Н. 47], [Жуков О.В. 59], [Зорівчак Р.П. 64], [Кунін А.В.81], [Мокієнко В.М. 112], [Пророченко О.П. 137], [Райхштейн А.Д. 141], [Телія В.М. 173], [Чернишова І.І. 195], [Fleischer W. 221], [Palm Ch. 233] сучасні дослідники вимушені визнати, що понині не вирішені ще проблеми семантичної динаміки та проблеми фразеологізації і особливо проблеми стрижневого компонента, який характеризується формальними та змістовними властивостями. У зв’язку з цим стає зрозумілим той великий інтерес мовознавців до вивчення фразеології, який спостерігається сьогодні у фразеологічній науці і який засвідчує актуальність фразеологічної проблематики.
Актуальність проблеми зумовлена необхідністю комплексного дослідження фразеологічної номінації, під якою в сучасній мовознавчій науці розуміють найменування сутностей матеріального та ідеального порядку з використанням вже наявних у мові засобів, які зазнали повного або часткового переосмислення. Актуальність теми викликана також бажанням мовознавців виявити регулярні та специфічні властивості виникнення, формування та розвитку німецьких ФО на позначення фізичного стану людини та роль компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення.
Зв’язок роботи з науковими темами. Тема дисертації пов’язана з плановою науково-дослідною роботою кафедри іноземних мов Буковинської державної медичної академії Дослідження мотивації номінації субмови педіатрії у сучасній медичній літературі (англійська, німецька, французька, російська, українська) з метою вивчення особливостей структури, семантики лексичних і фразеологічних одиниць, їх парадигматичних та синтагматичних відношень і укладання шестимовного англійсько-німецько-французько-латинсько-російсько-українського словника” № 0100V005009 державної реєстрації.
Метою дослідження є комплексне вивчення ФО на позначення фізичного стану людини у сучасній німецькій мові, що передбачає виявлення специфічних властивостей досліджуваних мовних одиниць та їх компонентів, які беруть участь у формуванні цілісного фразеологічного значення. Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:
· інвентаризувати та систематизувати основний корпус досліджуваних фразеологічних одиниць на позначення фізичного стану людини з метою їх комплексного аналізу;
· виявити та дослідити структурно-семантичні та функціонально-стилістичні властивості цих мовних одиниць, визначити специфіку їх фразеологічної номінації;
· з’ясувати денотативну співвіднесеність значення ФО зі значенням компонентів як самостійних лексичних одиниць і семантичну сутність домінуючого компонента, форми його семантичних зрушень як показника фразеологічності;
· розглянути питання щодо ролі образності у формуванні цілісного фразеологічного значення;
· проаналізувати внутрішньосистемні зв’язки у сфері досліджуваної фразеотематичної групи;
· розглянути асоціативну природу конотативних ознак та їх роль у формуванні цілісного фразеологічного значення;
· виявити та описати різні модифікаційні властивості ФО, визначити чинники, які впливають на актуалізацію їх значення.
Об'єктом вивчення є ФО на позначення фізичного стану людини сучасної німецької мови, які розглядаються як один із продуктивних засобів вторинної номінації.
Предметом дослідження стали процеси перехідності у сфері фразеологічної підсистеми сучасної німецької мови - незмінні супутники її еволюції та вивчення семантичних властивостей ФО, які позначають концепти предметної сфери ''медицина'' і, перш за все, фізичний стан людини.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є вчення про соціальну сутність мови, теорію пізнання, діалектичну єдність форми та змісту, мови та мислення.
У роботі комплексно використовуються такі методи і прийоми:
· метод польової організації ФО дозволив здійснити системне дослідження конкретної фразеотематичної групи і виявити системні відносини між ФО та її складовими в синхронії, визначити процеси їх еволюції в діахронії;
· метод лінгвістичного спостереження й опису використано з метою інвентаризації, систематизації та класифікації досліджуваних мовних одиниць;
· аналіз словникових дефініцій, який дав можливість виокремити конституенти фразеотематичного поля;
· комплексний аналіз фразеологізмів здійснено шляхом виявлення, систематизації та загальномовної характеристики досліджуваних мовних одиниць, яка враховує комплекс критеріїв, необхідних для їх ідентифікації, а саме: граматичну (синтаксичну) структуру, утворення за моделлю тощо;
· метод кореляції лінгвістичних і соціокультурних явищ дозволив установити причини виникнення та розвитку досліджуваних ФО.
У роботі фрагментарно використовуються дані історико-етимологічного аналізу та лексикографічний метод, який уможливив інвентаризацію ФО на позначення фізичного стану людини.
Елементи контекстологічного методу дозволили виявити внутрішній механізм функціонування ФО у мовленні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне вивчення ФО на позначення фізичного стану людини у сучасній німецькій мові на основі їх денотативної, логіко-предметної спільності. Вперше проаналізовано одиниці підсистеми медицини з урахуванням їх фразеологічної перехідності, які зберігають або відновлюють змістовні та формальні властивості вихідної фразеологічної одиниці та її складових.
Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає у можливості використання її основних положень і висновків у лекціях та семінарських заняттях з лексикології сучасної німецької мови (розділ Фразеологія”), а також у спецкурсах Фразеологічна номінація” та спецкурсах, присвячених питанням мовної еволюції, проблемам функціонування мови. Положення роботи та її практичні результати можуть бути використані на заняттях з німецької мови у вищих навчальних закладах, у практиці перекладу, при написанні методичних рекомендацій, у наукових пошуках магістрів, аспірантів, а також у навчальній лексикографічній практиці.
Особистий внесок здобувача полягає у виявленні закономірностей та специфіки динамічних процесів розвитку фразеотематичної групи сучасної німецької мови, яка характеризує одну з найважливіших сфер людського пізнання медицину”. Поряд з цим виявлено етимологію, характер і тенденції розвитку досліджуваної мікросфери. Проведено комплексний аналіз німецьких ФО на позначення фізичного стану людини, здійснено системне дослідження цієї фразеотематичної групи, проаналізовано семантичну кореляцію у формуванні цілісного фразеологічного значення ФО, проведена їх інвентаризація.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що її результати є певним здобутком подальшого вивчення онтологічної сутності мови та розуміння її динамічної природи. Окремі висновки та положення сприятимуть розв’язанню актуальних проблем загальної теорії фразеології, теорії фразеологічної семантики, зокрема проблемі фразеологічної номінації та фразеологічної перехідності, що забезпечують якісні та кількісні зміни в мові.
Матеріалом дослідження слугували 1500 ФО, виокремлені у результаті суцільної вибірки з фундаментальних лексикографічних, фразеографічних джерел, із сучасних німецькомовних медичних текстів, публіцистичних та художніх творів: Dornseiff G. Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen”; Duden 10. Bedeutungswörterbuch”; Duden 11. Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten”; Duden 12. Zitate und Aussprüche”; Friederich W. Moderne deutsche Idiomatik”; Küpper H. Wörterbuch der deutschen Umgangssprache”; Röhrich L. Lexikon der Sprichwörtlichen Redensarten”; Гаврись В.І. Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові”; Бинович Л.Е., Гришин Н.Н. Немецко-русский фразеологический словарь”; Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник”.
Апробація отриманих результатів дисертації здійснювалась щорічно на засіданнях кафедри іноземних мов Буковинської державної медичної академії, а також на 3-й, 4-й та 5-й міжнародних наукових конференціях Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (м.Полтава, 2000 р.; 2002 р.; 2004 р.), на 7-й міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ , 2004).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено у 11 публікаціях: 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та 6 тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. Загальний обсяг тексту дисертації 144 сторінки, загальний обсяг роботи 222 сторінки.
У вступі обґрунтовуються вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються конкретні завдання, методи, предмет і об’єкт дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність роботи, формулюються основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі роботи викладаються теоретичні та методологічні передумови дослідження, пропонується загальномовна характеристика досліджуваних мовних одиниць, розглядається проблема денотативної співвіднесеності значення ФО зі значенням компонентів як самостійних лексичних одиниць, описуються лексико-граматичні типи їх комплексних знаків, з’ясовуються внутрішньо-системні зв’язки у сфері досліджуваних мовних одиниць, а також розглядається їх функціонально-стилістичний аспект.
Другий розділ присвячено розгорнутому вивченню німецьких ФО на позначення фізичного стану людини як одиниць вторинної номінації та визначенню ролі тематичного індикатора у формуванні цілісного фразеологічного значення, висвітленню семантичної сутності та різних форм семантичних зрушень, опису асоціативної природи конотативних ознак і ролі образності у формуванні цілісного фразеологічного значення.
У третьому розділі розглядаються модифікаційні особливості вищезазначених мовних одиниць, зокрема, структурно-семантичні, семантичні, та лексичні модифікації, поведінка та мовленнєве використання досліджуваних мовних одиниць у тексті.
У висновках узагальнюються основні результати проведеного дослідження, окреслюються його подальші напрямки.
Список використаних джерел складається з 354 найменувань вітчизняних і зарубіжних авторів.
Список лексикографічних джерел налічує 62 найменування.
Список джерел ілюстративного матеріалу 55 назв.
Основні положення, які виносяться на захист:
1. Німецькі фразеологічні одиниці з компонентом на позначення фізичного стану людини сформувавалися внаслідок образного сприйняття навколишнього світу. Досліджувана фразеологічна мікросистема є динамічною системою, що безперервно поповнюється новими ускладненими мовними знаками, які виникають як результат взаємодії мовних і позамовних чинників.
2. У розвитку досліджуваних мовних одиниць постійно простежується діалектичний взаємозв’язок загальномовної системи з її усталеними формами та категоріями і присутністю у ній відповідних компонентів з національно-культурною маркованістю. Досліджувана фразеотематична група відображає цілеспрямовано конкретний фрагмент мовної картини світу.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати дослідження, присвяченого комплексному аналізу німецьких фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини, підтверджують положення, які виносяться на захист, і дозволяють дійти таких загальних висновків:
1. Системний підхід до досліджуваної проблематики, комплексний аналіз конкретної фразеотематичної групи, об’єднаної спільним тематичним індикатором, дав можливість установити, що вона є адаптивною фразеогрупою, яка не втрачає своєї комунікативної цінності, здатності до саморегуляції та пристосування до умов функціонування, які можуть змінюватися і розвиватися під впливом як мовних, так і позамовних чинників.
2. Складність семантики ФО та специфіка фразеологічного значення пов'язані через значення вже існуючих у мові фразеологічних одиниць і своєрідний характер позначення дійсності, який полягає в тому, що ФО передає те чи інше поняття через конкретний образ за допомогою семантичних механізмів переосмислення, через метафору, метонімію та порівняння тощо.
Серед компонентів з прямою позамовною співвіднесеністю у досліджуваному корпусі ФО нами зафіксовано мовні одиниці інших концептосфер, які виконують роль домінуючого компонента й актуалізуються внаслідок семантичних зрушень і втрати своєї співвіднесеності з основною предметною сферою, формуючи фразеологічне значення, співвіднесене зі значенням "фізичний стан людини":
· соматизми: der Arm, die Hand, der Hals тощо;
· анімалізми: der Bär, das Кalb тощо;
· фітоніми: der Baum, das Gras, die Eiche та ін.;
· метали: das Eisen, der Stahl, das Blei та ін.;
· артифакти національної культури: die Folterbank, das Lot, die Latsche, der Balg та ін.;
· назви абстрактних понять: der Verstand, die Zeit, der Geist, die Seele, das Elend та ін.;
· міфічні істоти: der Engel, die Hölle, der Teufel, der Gott та ін.;
· власні імена: Matthäi, Christi, Neptun, Basel та ін.;
· діалектизми та слова повсякденного вжитку: die Plauze, die Puste, der Yapser, der Mumm, die Pantine та ін.;
· назви конкретних предметів: das Rad, der Löffel, der Kuffer, die Kugel, der Haufen, das Haus, das Zimmer, die Schraube, das Bett та ін.
3. Співвіднесеність, яка існує між загальним значенням ФО і тематичним індикатором, а також базуючись на тому, що модифіковане слово є головним семантичним центром у складі досліджуваних одиниць, дозволило нам виявити такі розряди: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення та фразеологічні вирази, елементи яких ієрархічно пов’язані між собою, і перебувають у синонімічних і антонімічних стосунках. Певні закономірності системних відношень спостерігаються також у внутрішніх зв’язках між значеннями полісемантичних мовних одиниць.
4. Функціонально-стилістична специфіка досліджуваних мовних знаків полягає у наявності трьох груп ФО: розмовні, книжні та міжстильові, комунікативна функція яких перебуває у прямій залежності від характеру експресивної функції, від емоційної спрямованості, співвіднесення яких у різних фразеологізмів різне.
5. Враховуючи відомий постулат сучасної лінгвістики про те, що в основі всіх видів номінацій знаходиться асоціативний характер людського мислення, а також визнання того, що конотативні ознаки супроводжують імена непредметних сутностей, які називають константи психіки та їх прояви, елементи сфери мислення, абстрактні поняття тощо, доведено асоціативну природу конотативних ознак та їх роль у формуванні фразеологічного значення, що дало нам можливість констатувати участь асоціацій у формуванні фразеологічного значення, а отже, формування нових смислів, нових концептів.
6. Сутність образності досліджуваних ФО зумовлюється їх структурно-семантичною двоплановістю, яка виникає внаслідок об’єктивного бачення двох картин світу і породжує яскравий та експресивний образ, що відтворює картину світу, збагачену новими почуттями суб’єкта, його ставленням до навколишньої дійсності і підвищує семантичну інформативність і функціональну активність досліджуваних мовних знаків. Отже, носій мови співвідносить власне емоційно-оцінне ставлення та цілісне значення зі змістом мовної одиниці, а образний зміст ФО з еталоном і стереотипами культурно-національного світобачення та світосприйняття.
7. Вивчення семантичної сутності домінуючого компонента і різних форм його семантичних зрушень засвідчує такі основні форми семантичного переосмислення:
а) метафоричне переосмислення найменування, яке сприяє семантичному оновленню компонентного складу ФО і появі нового знання про світ та зумовлення” його значення;
б) метонімічне переосмислення, яке здійснюється на основі логічних стосунків: причинно-наслідкових, просторових, локальних та інших;
в) порівняння як показник фразеологічності, суть якого полягає у зіставленні предметів, явищ з метою виявлення рис подібності або розбіжності між ними.
8. Аналіз функціональних властивостей досліджуваних ФО виявляє специфіку їх мовленнєвої поведінки, а також розмаїття структурно-семантичних і семантичних складників.
Отже, досліджувані німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини як номінативні одиниці мови є продуктом культурно-гноселогічної здатності німецького етносу, які фіксують стереотипне власне антропометричне ставлення до мовної картини світу, яке представлене в його культурі, традиціях, звичаях і вербалізованій фразеосистемі.
Вирішення поставлених у пропонованій роботі завдань має перспективу подальших досліджень фразеологічної номінації у плані:
· зіставного аналізу ФО на позначення фізичного стану людини німецької, української та латинської мов;
· залученні до вивчення текстових модифікацій аналізованих одиниць текстів таких жанрів публіцистика, ідеографічна класифікація досліджуваних одиниць, що належать до ідеографічного поля здоров’я людини”;
· перекладу ФО українською мовою.

Список використаних джерел

1. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування // Мовознавство, 1971. № 1. C. 43-46.
2. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. Харків: Вища шк., 1983. 137 с.
3. Актуальные вопросы сравнительного языкознания. Л.: Наука, 1989. 240 с.
4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища шк. Вид-во Харк. у-ту, 1987. 133 с.
5. Антонюк М.О. Метафора та її роль в мовній картині світу // Мовні і концептуальні картини світу. 2002. - №7. С. 15-19.
6. Артюнова Н. Д. Язык и мир человека. М.: Прогресс, 1982. 480 с.
7. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 c.
8. Архангельська А.М. Мовна картина світу у слав’янській фразеології // Слав’янський вісник. - 1998. вип. 1. С. 210-213.
9. Бакай Б.Я. Формування фразеології в переломні моменти історії народів Європи (на матеріалі української, російської, англійської, французької мов у період першої та другої світових воєн): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.15 К., 2000. 16 с.
10. Балакай А.Г. О функциональном аспекте изучения русской фразеологии // Фразеологизмы о системе языковых уровней. Л., 1986. C. 93-99.
11. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища шк., 1980. 155 с.
12. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Автореф. дис д-ра філол. наук: 10.02.04 К., 1999. 32 с.
13. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови: Монографія Івано-Франківськ: Лілея, 1997. 176 c.
14. Баранов А. Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия РАН. Серия литературы и языка. Т. 56. 1997. С. 11-21.
15. Белявская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах: Дис д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 1992. 389 с.
16. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наук. думка, 1989. 154 с.
17. Билица Я.Т. Политическая фразеология современного немецкого языка как особый разряд единиц его фразеологического состава: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 К., 1988. 24 с.
18. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 153-172.
19. Бліншунова Г.Є. Взаємодія вербальних і невербальних факторів у сучасній німецькій мові. Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 М., 1994. 21 с.
20. Близнюк М.В. Емотивність фразеологічної системи української мови. К., 2001.
21. Величко С.І. Фразеологізми-прислів’я як конституенти функціонально-семантичного поля спонукання в сучасній німецькій мові. Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 К., 1996. 20 с.
22. Веселовский А.Н. Психологический параллелизм и его формы в отражении поэтического стиля. Соч: 1.- М., 1985. - С. 183-190.
23. Виноградов В.В. История слов: Ок. 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанные / Виноградов В.В.; РАН. Отд-ние лит. яз. М., 1999. 1138 с.
24. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / Избр. труды Лексикология и лексикография”. М.: Наука, 1977. C. 339-364.
25. Виноградов В.В. Основные понятие русской фразеологии как лингвистической дисциплины // Труды юбил. научн. сессии, Л.:, 1946. C. 46-48.
26. Виноградов В.В. Русский язык: Грамат. учение о слове / Под ред. Г.А. Золотовой 4-е изд. М.: Рус. яз., 2001. 718 с.
27. Возна М.О. До питання про прагматичні особливості фразеологічних одиниць із структурою речення в діахронічному аспекті // Семантико-стилістична будова тексту та функціонування одиниць різних мовних рівнів // Тематичний зб. наук. праць. К., 1995. C. 142-145.
28. Волченко Ш.М. Архаїзми та історизми у складі фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 К., 1995. 18 с.
29. Гаврись В.І. Сталі сполучення слів у сучасній німeцькій мові. К.: Рад. шк., 1971. 247 с.
30. Гаврысь В.И. Крылатые выражения и их роль в обогащении фразеологического состава современного немецкого языка: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04 М., 1971. 244 с.
31. Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 К., 1988. C. 3-17.
32. Гак В.Г. К типологии функциональных подходов к изучению языка // Проблемы функциональной грамматики. М.: Наука, 1985. C. 5-15.
33. Гак В.Г. Национально-культурная специфика меронимических фразеологизмов // Фразеология в контексте культуры. М.: Наука, 1999. C. 260-265.
34. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії): Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 2001. 31 с.
35. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення в процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови): Монографія. К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. 256 с.
36. Гамзюк М.В. Знакові властивості і семантична структура фразеологічних одиниць // Вісник КДЛУ: Дослідження молодих вчених. Серія Філологія”. Вип.3. Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. К.: КДЛУ, 1997. C. 79-84.
37. Гамзюк М.В. Скорочення структури твірних мовних одиниць у процесі створення фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) // Наук. вісн. Чернів. ун. Вип.84: Германська філологія Чернівці: ЧУ Рута, 2000. C. 122-128.
38. Гнатишина І.М. Сучасна німецька медична термінологія (аспекти етимології, структури та інтернаціоналізації): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 Чернівці, 1996. 24 с.
39. Годинер Е.С. Вторичная номинация в современном немецком языке (на материале класса имен существительных): Автореф. дис канд. филол. наук Ленингр. гос. пед. ин-т. - Л., 1983. 20 с.
40. Гойман М.А. О доле участия компонентов фразеологической единицы в создании ее глобального смысла // Семантико-стилістична будова тексту та функціонування одиниць різних мовних рівнів. Тематичний зб. наук. праць. К., 1995. C. 158-166.
41. Гуменюк О.О. Етнологічні аспекти лексичної семантики / Наукові записки. Вип. ХІІ. Кіровоград: Вид-во Кіровоград” пед. ун-ту, 1997. С. 17-20.
42. Давиденко Л.Б. Синтаксичні функції і структурно-семантичні модифікації фразеологічних одиниць: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський пед. ін-т. К., 1992. 23 с.
43. Даль В. Пословицы русского народа. В 3 т. М.: Рус. кн., 1993. Т.1 640 с.
44. Девкин В.Д. Различное понимание вариативности // Всесоюз. конф. Проблемы вариативности в германских языках”. М.: Наука, 1988. С. 14-16.
45. Денисенко С.Н Визначення функцій як базового лінгвістичного поняття у мовознавчих дослідженнях // Семантика мови і тексту: Зб. статей VI Міжнар.наук. конф. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С. 154-158.
46. Денисенко С.Н. Когнітивні аспекти фразотворення // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності. - Львів: Літопис, 1999. C. 50-53.
47. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке (фразеологические деривация как системный фактор фразообразования). Львов, 1988. 194 с.
48. Денисенко С.Н. Фразеологічна деривація як системний фактор фразотворення (на матеріалі німецької лексикографії) // Іноземна філологія. 1981.- Випуск 61. С. 51-56.
49. Денисенко С. Н. Функциональное осмысление фразеологических единиц в системе языка (на материале немецкой фразеологии) // Фразеология лингвистики. Язык. Человек. Власть. Материалы конференции. Ялта, 1 6 октября 2001г. Симферополь: СLС. 2001. С. 62-63.
50. Джурюк О.Г. До проблеми поняття „синонімія” в сучасній лінгвістиці // Наук. вісн. Чернівецького університету. Вип.115: Герм. філологія. Чернівці: Рута, 2001. С. 10-14.
51. Добровольский Д.О. Когнитивные методы исследования фразеологии // Общественные науки и современность. 1994. - №3. - 6. С. 54-73.
52. Добровольский Д.О. Национально культурная специфика во фразеологии // Вопросы языкознания. 1997. - №6. С. 37-48.
53. Добровольский Д.О., Малыгин В.Г., Коканина Л.Б. Сопоставительная фразеология. Владимир, 1990. 80 с.
54. Дубровська І.Б. Біблійно-християнська метафора в німецькій мові: Номінативний аспект: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1997 16 с.
55. Дудка В.І. Становлення та розвиток фразеологічного поля радість і горе” в німецькій мові (досвід діахронічного дослідження): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1994 - 16 с.
56. Дузян Т.Г. Роль компонента у формуванні фразеологічного значення усталених словосполучень (на матеріалі фразеологічних одиниць з анімальним компонентом в сучасній англійській мові) // Наука і сучасність Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. том ХXVIII. К.: Логос, 2001. С. 139-145.
57. Железанова Т.Т. Номинация паралингвистических явлений в современном немецком языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1986. 26 с.
58. Жоржолиани Д.А. Некоторые проблемы фразеологической номинации в ономасиологическом аспекте // Сб. науч. тр. Моск. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. - М., 1988. - Вып.311. С. 12-29.
59. Жуков А.В. Фразеологическая переходность в русском языке. Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1984. С. 93-94.
60. Жуков В.П. О сопоставлении многозначительности фразеологических единиц с многозначительностью слова // Проблемы устойчивости и вариативности. М.: 1978. С. 195-202.
61. Задорожний Б.М. Проблеми загального та германського мовознавства: Збірка праць. Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2000. 250 с.
62. Задорожна І.П. Деякі особливості компонентів фразеологічних одиниць у німецькій мові // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Вип.84: Герм. філологія. Чернівці: Рута, 2000. С. 136-142.
63. Задорожна І.І. Семантичні та сполучувальні властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові. Автореф. дис канд. філол. наук / 10.02.04 Л.: 2003. 20 с.
64. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. Л.: Вища шк., 1983. 172 с.
65. Іваницька П. Латинська мова з медичною термінологією. - К.: Здоров’я, 2000. - 311 с.
66. Іліаді О.І. Структура і семантика праслав'янського слова в генетичному гнізді: Автореф. дис канд. філол. наук / 10.02.03 К., 2001. 19 с.
67. Ищенко Н.Г., Пророченко О.П. Семантическое варьирование в лексике и фразеологии современного немецкого языка // Коммуникативно-прагматические функции языковых единиц. Межвуз. сб. Куйбышев, 1990. С. 140-147.
68. Касландзия В.А. Синонимия в немецкой фразеологии: Справочник. М.: Высш. шк., 1990. 187 с.
69. Кобжева М.Ф. Формирование номинативных единиц в сфере специальной лексики. ( на материале немецкой генетической терминологии ) Автореф. дис канд. филол. наук К., 1985. 23 с.
70. Ковшова М.Л. Культурно-национальная специфика фразеологических единиц: когнитивный аспект: Автореф. дис канд. филол. наук. М., 1996. 22 с.
71. Кодухов В.Н. Семантическая переходность как лингвистическое понятие // Семантика переходности: Сб. науч. тр. Л.: ЛГПИ, 1977. С. 5-16.
72. Колданов Н.И. Логика. Пособие для учителей. М.: Учпедгиз, 1954. 512 с.
73. Коломієць З. Порівняльні фраземи у складі Ф.С.Г.: інтелектуальні якості людини в українській та німецькій мовах // Нова Філологія. №3 Запоріжжя, ЗДУ, 2002. С. 100-113.
74. Копиленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии. Проблемы, методы, опыты. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1989. 190 с.
75. Коротких Т.А. Некоторые тенденции фразеологического варьирования в немецком литературном языке // Материалы всесоюз. междунар конф. Проблемы вариативности в германских языках” М.: Наука, 1988. С. 78-80.
76. Кравчук А.М. Польська фразеологія з ономастичним компонентом. К., 1999. С. 18-19.
77. Крепель В.И. Взаимодействие языковых и внеязыковых факторов в процессе фразеологической номинации (на материале немецких фразеологических единиц с цветообозначающим компонентом): Автореф. дис канд. филол. наук. К., 1986. 24 с.
78. Кріцберг Р.Я. Про деякі особливості фразеологічних одиниць американського походження // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Вип.84: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2000. С. 128-136.
79. Кубрякова Е.С. О природе варьирования языковых единиц и его основных типах // Проблемы вариативности в германских языках. М., 1988. С. 25-27.
80. Кудина Е.Ф. Фразеологические единицы с компонентом имя собственное” современного немецкого и украинского языков. Автореф. дис канд. филол. наук К., 1982. 22 с.
81. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского язика. М., 1996. 336 с.
82. Куркова Л.С. Фразеологический фрагмент семантического поля мышления” в современном немецком языке в сопоставлении с русским языком: Автореф. дис канд. филол. наук. М., 1980. 25 с.
83. Лабінська Б.І. Проблема антонімії у системі фразеології (на матеріалі німецьких фразеологічних одиниць з медичним компонентом) // Матеріали 84-ї підсумкової наукової конференції, присвяченої 60-річчю Буковинської державної медичної академії. Чернівці: БДМА, 2003. С. 190-192.
84. Лабінська Б.І. Проблема синонімії в системі фразеології (на матеріалі німецьких фразеологічних одиниць з медичним компонентом) // Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції: Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної. Полтава, 2002. С. 165-167.
85. Лабінська Б.І. Структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць з медичним компонентом // Наука і сучасність. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, том. XXIX. К.: Логос, 2003. С.195-202.
86. Лабінська Б.І. Структурно-семантичне варіювання в сфері фразеології сучасної німецької мови (на матеріалі німецьких фразеологічних одиниць з медичним компонентом) // Наука і сучасність. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, том ХXVIII. К.: Логос, 2001. С. 233-240.
87. Лабінська Б.І. Структурно-семантична організація фразеологічних одиниць з медичним компонентом (до проблеми асоціативної природи конотативних ознак та їх роль у формуванні цілісного фразеологічного значення) // Наука і сучасність. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, том ХXІХ. К.: Логос, 2001. С. 165-171.
88. Лабінська Б.І. Структурно-семантичні властивості німецьких фразеологічних одиниць з медичним компонентом // Матеріали третьої міжнародної конференції: Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної. Полтава, 2000. С. 57-58.
89. Лабінська Б.І. Фразеологічні одиниці з медичним компонентом як знаки вторинної номінації // Наука і сучасність. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, том ХXІХ. К.: Логос, 2001. С. 203-213.
90. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Пареміографія // Українська усна народна творчість. К.: Знання, 2001. 591 с.
91. Ларин Б.А. Эстетика слова и языка писателя. Л.: Худож. лит., 1974. 285 с.
92. Латинська мова: Навчальний. посібник / за ред. А.Г.Ступинської. Львів: Вища шк., 1986. 231 с.
93. Лебедева Т.Б. Динаміка розвитку військової лексичної підсистеми в сучасній німецькій мові: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 Харків, 2002. 19 с.
94. Левченко О.П. Безеквівалентна російська і українська фразеології: Автореф. дис канд. филол. наук К., 1995. 23 с.
95. Лексикология и фразеология: новый взгляд. Раздел „Фразеология” / Тезисы 2-й межвузовской конференции. М., 1990. 90 с.
96. Лексикологія і фразеологія німецької мови: Практичне завдання до семінарських занять / Укладач Н.П.Щербань. Чернівці: ЧДУ, 1997. 28 с.
97. Лексико-фразеологическая система немецкого языка и ее реализация в тексте / Отв.ред. И.И.Чернышева. М.: МГПИИЯ, 1984. 231 с.
98. Лексическая и грамматическая семантика. Межвуз. сб. научн. тр. Редкол.: Е.Н.Борисова и др. Смоленск: Изд-во Смоленск. ун-та, 1986. 123 с.
99. Літвінова М. Кількісний аналіз якісних змін підгруп у складі фразеологічного поля „риси характеру людини” (на матеріалі німецької мови) // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Вип.114: Герм. філологія. Чернівці: ЧУ Рута, 2001. С. 79-91.
100. Лингвистика на рубеже эпох. Идеи и топосы. Российский гос. Гуманитарный ун-т. Историко типол. и сем. исследован. М., 2001. 390 с.
101. Лисенко О.М. Вторинні фразотворчі процеси фразеологічних біблеїзмів // Наук. вісн. ЧНУ. Вип.71. Герм. філологія. - Чернівці: Рута, 2000. С. 95-105.
102. Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики. М.: Издво Питер, 1998. 720 с.
103. Маловицкий Л.Я. Переходность как отражение исторических изменений в языке. // Семантика переходности. Л., 1977. С. 25-27
104. Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы. М.: Высш. шк., 1991. 173 с.
105. Мальцева Д.Г. Фразеологические единицы немецкого языка в лингвострановедческом аспекте и проблемы перевода. М.: Высш. шк., 1993. 133 с.
106. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо? Харків: Вища шк., 1983. 232 с.
107. Междубовський М.Р. Семантичне моделювання фразеологічних одиниць // Семантико-стилістична будова тексту та функціонування одиниць різних мовних рівнів. Тематичний зб. наук. праць. К.: 1995. С.164-167.
108. Мелерович А.М. Проблема семантического анализа фразеологической единицы современного русского языка. Ярославль, 1979. 79 с.
109. Меньшикова Н.В. Военная фразеология в современном немецком языке (к проблеме языкового динамизма). Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 К., 1987. 24 с.
110. Милехина В.И., Попова З.Д. Перифразы как тип фразеосочетаний // Образование и функционирование фразеологических единиц / отв. ред. Ю.А. Гвоздарев. Ростов на Дону: Издво Ростов н./Д. у-та Сев. Кавк. научн. центр., 1981. С. 38-44.
111. Мокиенко В.М. Образы русской речи. Л.: ЛГУ., 1986. 278 с.
112. Мокиенко В.М. Славянская фразеология: Учебное пособие. М.: Высш. шк., 1989. 286 с.
113. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка Л.: Наука АН СССР Ин-т русского языка, 1977. 280 с.
114. Муниця С.М. Стилістичні особливості ад’