НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ДЕТЕРМІНАЦІЯ КОНТРАБАНДИ В УКРАЇНІ: ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРОТИДІЯ

Короткий опис

Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ

на правах рукопису

КОСЯК ЄВГЕН ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 343.9

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ДЕТЕРМІНАЦІЯ КОНТРАБАНДИ В УКРАЇНІ: ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРОТИДІЯ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Литвинов Олексій Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………………4
ВСТУП……………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1. Кримінологічна характеристика контрабанди в Україні……...14
1.1. Кількісні та якісні показники контрабанди…………………………16
1.2. Характеристика особи злочинця-контрабандиста………….............38
1.3. Детермінація контрабанди в Україні………………………………...50
Висновки до розділу 1……………………………………………………...73

РОЗДІЛ 2. Нормативно-правова детермінація злочинності та засоби протидії їй
2.1. Поняття, типи та види нормативно-правової детермінації злочинності………………………………………………………………………....76
2.2. Кримінологічна експертиза як засіб виявлення та мінімізації дії нормативно-правових факторів злочинності…………..…………………..97
2.3. Кримінологічний моніторинг правового регулювання як засіб протидії нормативно-правовій детермінації злочинності………..……...116
Висновки до розділу 2…………………………………………………….125

РОЗДІЛ 3. Характеристика нормативно-правових факторів контрабанди в Україні та шляхи мінімізації їх впливу
3.1. Характеристика нормативно-правових факторів контрабанди у сфері правового регулювання переміщення через митний кордон культурних цінностей та шляхи мінімізації їх впливу ……………..…...…………….128
3.2. Характеристика нормативно-правових факторів контрабанди у сфері правового регулювання переміщення через митний кордон отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї, боєприпасів, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та шляхи мінімізації їх впливу………..…………140
3.3. Характеристика нормативно-правових факторів контрабанди у сфері правового регулювання діяльності митних органів та шляхи мінімізації їх впливу………………….………………………………………………...…160
3.4. Аналіз кримінологічної ефективності кримінально-правових норм про відповідальність за контрабанду……………….…………………….170
Висновки до розділу 3…………………………………………………….179

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...193
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...222

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Умовне позначення: Значення:
ВРУ Верховна Рада України
ДМСУ Державна митна служба України
ЄС Європейський Союз
ЗЕД Зовнішньоекономічна діяльність
КК України Кримінальний кодекс України
КМУ Кабінет Міністрів України
МВС Міністерство внутрішніх справ
МК України Митний кодекс України
ОВС Органи внутрішніх справ
СБУ Служба безпеки України

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Сучасний період державотворення в Україні характеризується певними системними деформаціями в державному управлінні. Несформованість єдиної концепції соціального адміністрування призводить до дисбалансу, а подекуди і конфлікту у напрямках та засобах державної політики: економічної, правової, ідеологічної, кримінологічної тощо. Наслідком такого дисбалансу є недостатня ефективність цілеспрямованого впливу практично на всі сфери суспільні відносини, що є об’єктом управління. В свою чергу, неефективність державного управління компенсується механізмами саморегулювання соціальної системи, в тому числі й за рахунок інтенсифікації процесів відтворення злочинності. Однак, враховуючи перехідний статус базової для соціального організму – економічної системи України – найбільш криміногенною виявляється саме сфера господарювання у її широкому розумінні. Економічна злочинність, становлячи значну змістовну частину тіньового сектора економіки, з діалектичної точки зору, враховуючи зазначені вище конфліктні характеристики державного управління, є явищем закономірним. Ефективна протидія цьому явищу можлива виключно шляхом усунення базових, концептуальних протиріч в сфері соціального адміністрування. А враховуючи те, що в механізмі останнього найбільш вагома роль, як регулятора суспільних відносин, відводиться правовій системі, то, відповідно, до неї виникає безпосередній кримінологічний інтерес.
Поряд з цим, злочинність у сфері економіки є неоднорідною та суттєво різниться в залежності від інтенсивності правового регулювання відповідної сфери господарювання. Відтак, з метою оптимізації процесу кримінологічного дослідження необхідним видається диференціація наукового пошуку за критерієм спеціальних правових режимів. Одним з таких є митний режим, який, власне кажучи, зумовлює існування такого злочину, як контрабанда. В свою чергу, будучи одним з досить поширених злочинів, перш за все, економічної спрямованості, контрабанда становить суттєву загрозу національній економічній безпеці України. Порушення бюджетного балансу, створення умов для недобросовісної конкуренції, а також загроз для здоров’я населення, громадської безпеки – найбільші фактори ризику поширення контрабанди.
Контрабанда в усі часи була прибутковим видом злочинної діяльності. Але суттєве її зростання у нашій країні в даний час в значній мірі визначається лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності, спрощенням митного контролю, нормативно-правовими недоліками регулювання діяльності господарюючих суб’єктів, внутрішньо-економічними дестабілізуючими факторами, різким збільшенням кількості осіб, які перетинають з різною метою державний кордон Украї¬ни, прагнуть ввезти чи вивезти контрабандним способом будь-який товар, що користується попитом. Поширення ввізної контрабанди обумовлює створення робочих місць на закордонних виробництвах та відповідні негативні тенденції у структурі вітчизняної економіки. А це, в свою чергу, спричиняє до ланцюгової реакції щодо погіршення показників внутрішнього валового продукту, скорочення видатків на соціальну сферу, зростання соціальної напруженості, недовіри до органів влади, поширення правового нігілізму та, в решті-решт, загострення криміногенної ситуації практично за всіма параметрами.
Викладене свідчить про те, що цей вид зло¬чинної діяльності є надзвичайно небезпечним, набув загрозливого стану та масо¬вого характеру. Зазначене обумовлює необхідність провадження досліджень його сучасного детермінаційного комплексу, в якому чільне місце посідають недоліки правової системи.
Цей напрямок наукової розробки на рівні монографічного дослідження є принципово новим на теренах нашої держави.
У своїй сукупності наведені обставини обґрунтовують актуальність обраної теми дисертації.
Проблеми протидії контрабанді як кримінально-правовими, так і кримінологічними засобами, були і є предметом дослідження численних вчених, серед яких: В. І. Адамович, Л. В. Багрій-Шахматов, С. О. Баранов, В. О. Білецький, В. П. Будюк, М. М. Василина, Є. П. Гайворонський, Ю. О. Данилевська, С. І. Дмитров, Є. В. Додін, Л. В. Дорош, О. О. Дудоров, Ю. М. Дьомін, М. І. Камлик, В. В. Коваленко, О.О. Кравченко, О. С. Мільчуцька, Ю. А. Молчанова, Є. П. Озернюк, О. М. Омельчук, А. П. Павлов, І. Ю. Потлов, І. В. Пшеничний, Б. В. Романюк, О. Й. Токарчук та ін. Не заперечуючи суттєвий вклад зазначених науковців в розробку досліджуваної проблематики, слід, однак, зазначити, що їх напрацювання стосуються переважено кримінально-правової та кримінологічної характеристики контрабанди в цілому, окремих її предметів, а також відповідних заходів протидії без специфікації до особливостей саме нормативно-правової детермінації. Природа останньої ж, а також засоби протидії їй у формі кримінологічної експертизи нормативно-правових актів та кримінологічного моніторингу їх дії досліджувалась у працях М. О. Барановського, Є.В. Богданова, О. М. Джужи, А. І. Долгової, В. О. Дятлової, С. В. Задирана, А. П. Закалюка, С.А. Калініна, А. В. Кирилюка, О. М. Костенка, О. М. Литвинова, В. В. Лунєєва, Ю. В. Орлова, В. І. Поклада, В. М. Поповича, Д. А. Шестакова та ін. Проте, їх наукові доробки в означеному контексті мають концептуальний характер, безвідносно до конкретних видів злочинів.
Таким чином, наукових розробок монографічного характеру стосовно характеристики нормативно-правової детермінації контрабанди та її протидії в Україні у вітчизняній науці й дотепер не здійснено.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з п. 7 Додатку 2 до Наказу МВС України від 29.07.2010 № 347 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років» (теоретичні та прикладні проблеми протидії злочинності кримінально-правовими та кримінологічними засобами), а також положеннями Концепції наукової діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 роки.
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є надання комплексної характеристики та визначення основних шляхів і засобів протидії нормативно-правовій детермінації контрабанди в Україні.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
– проаналізувати кількісні й якісні показники контрабанди в Україні;
– надати характеристику особистості злочинця-контрабандиста;
– дослідити загальні та специфічні фактори детермінації контрабанди в Україні;
– дослідити природу й типи нормативно-правової детермінації злочинності, класифікувати нормативно-правові криміногенні фактори;
– надати характеристику кримінологічній експертизі як засобу виявлення та мінімізації дії нормативно-правових факторів злочинності;
– дослідити природу та концептуальні параметри кримінологічного моніторингу правового регулювання як засобу протидії нормативно-правовій детермінації злочинності;
– дослідити нормативно-правові фактори контрабанди у сфері правового регулювання переміщення через митний кордон культурних цінностей та виробити рекомендації щодо мінімізації їх впливу;
– дослідити нормативно-правові фактори контрабанди у сфері правового регулювання переміщення через митний кордон отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї, боєприпасів, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та виробити рекомендації щодо мінімізації їх впливу;
– дослідити нормативно-правові фактори контрабанди у сфері правового регулювання діяльності митних органів та виробити рекомендації щодо мінімізації їх впливу;
– дослідити кримінологічну ефективність кримінально-правових норм про відповідальність за контрабанду та виробити рекомендації щодо її підвищення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері запобігання контрабанді та нейтралізації її нормативно-правових детермінант.
Предмет дослідження становлять характеристика та заходи протидії нормативно-правовій детермінації контрабанди в Україні.
Методи дослідження. Враховуючи особливості об’єкту та предмету дослідження його методологічною основою стала філософія діалектичного детермінізму у поєднанні із широким використанням загальнонаукових, формально-логічних, конкретно-соціологічних та статистичних методів пізнання.
Використання законів та категорій діалектичного детермінізму, а саме: закону діалектичного протиріччя, принципів системності, всезагального універсального зв’язку, історизму – дозволило з’ясувати закономірності нормативно-правової детермінації злочинності, дослідити її динамічний та статичний типи (підрозділ 2.1), а також удосконалити підходи до розуміння кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів та кримінологічного моніторингу правового регулювання (підрозділи 2.2, 2.3).
Загальнонаукові та формально-логічні методи пізнання, такі як гіпотеза, аналіз, синтез, індукція, дедукція, класифікація, порівняння, знайшли своє використання при дослідженні нормативно-правових факторів контрабанди у різних сферах правового регулювання (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3, 3.4), а також формуванні концептуального бачення предмету кримінологічного моніторингу правового регулювання (підрозділ 2.3).
Конкретно-соціологічні та статистичні методи дослідження, такі як опитування, спостереження, експертні оцінки, контент-аналіз, були використані при наданні кримінологічної характеристики сучасної контрабанди в Україні (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3) та характеристиці її нормативно-правових факторів у різних сферах правового регулювання (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3, 3.4).
Емпіричну базу дослідження складали дані державної статистичної звітності, аналітичні матеріали СБУ, ДМСУ, МВС України, Державної прикордонної служби України, матеріали 110 архівних кримінальних справ про контрабанду, результати опитувань 145 працівників митних органів у Донецькій, Харківській, Луганській областях, 75 слідчих та 80 оперативних працівників УСБУ у Донецькій, Луганській, Харківській, Львівській, Одеській та Закарпатській областях, результати вітчизняних та зарубіжних наукових кримінологічних, соціологічних досліджень, а також політико-правова публіцистика за 2006-2012 роки.
Правовою основою дослідження є конституційні норми, нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України.
Наукова новизна дослідження. Вперше в Україні на дисертаційному рівні здійснено комплексне дослідження нормативно-правової детермінації контрабанди та сформовано рекомендації щодо протидії їй. Змістовним ознакам наукової новизни роботи відповідають наступні положення:
вперше:
- кримінологічний моніторинг, який визначено як засіб інформаційного забезпечення оперативного управління системою протидії злочинності з урахуванням невизначеної ситуації, обумовленої дією того чи іншого кримінологічно значущого чинника, розглянуто як засіб протидії нормативно-правовій детермінації злочинності;
- досліджено нормативно-правові фактори контрабанди у сфері правового регулювання переміщення через митний кордон наступних груп об’єктів: 1) культурних цінностей; 2) отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї, боєприпасів, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та вироблено рекомендації щодо мінімізації їх впливу;
- досліджено нормативно-правові фактори контрабанди у сфері правового регулювання діяльності митних органів та вироблено рекомендації щодо мінімізації їх впливу;
удосконалено:
- систему наукових положень про типи нормативно-правової детермінації злочинності на підставі використання критеріїв правового регулювання та правового випливу;
- положення про кримінологічну ефективність нормативно-правових актів з урахуванням показнику їх ролі в механізмі загальносоціальної профілактики злочинів, а також кримінологічної ефективності спеціальних нормативно-правових актів у системі протидії злочинності: а) кримінально-правових норм; б) кримінально-процесуальних норм права; в) кримінально-виконавчих норм права; г) норм права, що регулюють організаційно-управлінські відносини у діяльності спеціалізованих суб’єктів запобігання злочинам;
- систему критеріїв класифікації нормативно-правових детермінант злочинності, до якої запроваджено недоліки у встановленні правових обмежень та заборон, а також у закріпленні правових засобів стимулювання правомірної поведінки і примусу за неправомірну;
дістало подальшого розвитку:
- розширювальне розуміння кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів як форми поєднання правової та кримінологічної політик держави;
- наукові положення щодо предмету кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів, у структурі якого запропоновано виділити: а) злочинність у сфері регулювання об’єкту експертизи; б) існуючі криміногенні фактори у відповідній сфері суспільних відносин, які є (можуть стати) предметом правового регулювання об’єкту експертизи; в) зміст об’єкту експертизи – правова інформація; г) сфера соціальних традицій та інноваційних тенденцій;систематизація факторів детермінації контрабанди в Україні з урахуванням сучасних параметрів кримінологічної ситуації;
- обґрунтування висновку про природу двохстороннього детермінуючого зв’язку системи права та злочинності, який виявляється через недоліки правового регулювання та правового впливу на соціальне середовище каналами інформаційної та ціннісної (аксіологічної) дії права.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, які містяться у дисертації, можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері – при подальшій розробці проблематики нормативно-правової детермінації злочинності, дослідженні кримінологічних факторів криміналізації суспільно небезпечних діянь та декриміналізації злочинів, а також проблем протидії контрабанді в Україні. Крім того, одержані в дисертації висновки можуть сприяти подальшому розвитку знань про особливості кримінологічного моніторингу правового регулювання (акт впровадження результатів дослідження в науково-дослідну діяльність Кримінологічної асоціації України від 9 червня 2012 року);
- у галузі правотворчості – при розробці положень проекту Закону України «Про кримінологічну експертизу нормативно-правових актів і їх проектів», а також при розробці Законів щодо внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» й інших нормативно-правових актів з метою усунення виявлених в них нормативно-правових факторів контрабанди;
- у правозастосовній діяльності реалізація сформованих рекомендацій обумовить зміцнення контролю за функціонуванням митних органів України з метою зменшення в їх діяльності корупціогенних ризиків та можливостей пособництва у контрабанді й іншого її обумовлення;
- у навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані при викладанні курсу «Кримінологія» у юридичних ВНЗ та факультетах, а також при написанні монографій, підручників, посібників (акт впровадження результатів дисертації в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 11 червня 2012 року).
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ.
Результати дослідження оприлюднено на п’яти науково-практичних конференціях, зокрема: «Трансформація юридичної відповідальності на сучасному етапі розвитку суспільства» (м. Донецьк, 12 червня 2008 р.); «Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення» (Харків, 19 жовтня 2010 р.); «Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності» (м. Донецьк, 10 грудня 2010 р.); «Актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції» (м. Харків, 12 травня 2012 р.); «Поглиблення інтеграційних процесів в сучасному світі та національне законодавство» (м. Львів, 1-2 червня 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації знайшли своє відображення в трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та семи тезах доповідей на науково-практичних конференціях, опублікованих у відповідних збірниках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження нами зроблено низку висновків та пропозицій щодо характеристики нормативно-правової детермінації контрабанди в Україні та основних напрямків і засобів протидії їй. Основні з них такі.
1. Сучасна контрабанда в Україні характеризується високим рівнем, несприятливою динамікою. Так, з 2001 по 2006 рік спостерігалося поступове зниження рівня контрабанди. Однак з 2006 й до 2008 року фіксується порівняно незначне збільшення зареєстрованих злочинів досліджуваного виду. А вже з 2009 року й до початку 2012 року реєструється різке зростання відповідних показників. У 2011 році рівень контрабанди сягає 761 зареєстрованого злочину. Середньорічний темп приросту при цьому становить близько 4 %.
Здійснене нами дослідження дозволило дійти висновку також і про ціну контрабанди в Україні за критерієм прямої шкоди від ненадходження до державного бюджету відповідних платежів від митних зборів. Отже, за 2011 рік ціна контрабанди (за матеріалами розслідуваних кримінальних справ) склала близько 177,8 млн. грн. Поряд з цим, аналіз означених показників здійснюється з достатнім ступенем критичності і з урахуванням суттєвого рівня латентності контрабанди, який становить 60-70 %.
У структурі контрабанди переважають товари легкої та хімічної промисловості (41,9 %), підакцизні товари (14,55 %), транспортні засоби (11 %). Разом з тим такий розподіл предметів досліджуваного злочину не відповідає зовнішньо-торгівельній структурі свідчить про значний рівень латентності контрабанди електротехнічного обладнання, машин, механізмів (в тому числі, контрафактного обладнання), недорогоцінних металів, побутової техніки, будівельних матеріалів та нафтопродуктів. Переважно контрабандним шляхом здійснюється переміщення через митний кордон культурних цінностей та об’єктів права інтелектуальної власності.
Доводиться, що суттєвою ознакою сучасної контрабанди, яка впливає на рівень латентності та ціну, є організований та триваючий характер злочинної діяльності.
2. Ознаки особистості злочинця-контрабандиста диференціюються в залежності від його типу, який визначається за критерієм глибини та стійкості антисоціальної спрямованості (епізодичні, ситуативні та злісні), а також характеристики предмету злочину: 1) особа злочинця, який вчиняє контрабанду товарів, не обмежених у цивільному обігу; 2) особа злочинця, який вчиняє контрабанду культурних цінностей; 3) особа злочинця, який вчиняє контрабанду отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів; 4) особа злочинця, який вчиняє контрабанду спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Поряд з цим, відносно типовими соціально-демографічними ознаками для більшості осіб контрабандистів є наступні: особи чоловічої статі (близько 75 %), безробітні (82 %), мають в переважній більшості повну загальну середню освіту (близько 73 %), віком від 30 до 40 років (53 %).
Серед морально-психологічних рис видається за можливе виділити такі, як комунікабельність, зібраність, енергійність, здатність на ризик, підвищена збудливість та емоційність, правовий нігілізм, прагматично-меркантильна мотивація діяльності.
3. Дослідження детермінаційного комплексу контрабанди засвідчило поєднання у ньому факторів загального для злочинів економічної спрямованості характеру, а також специфічних, властивих лише для контрабанди, що обумовлюється вадами спеціальних правових режимів. В першій групі факторів виявлено превалювання соціально-економічних детермінант, обумовлених природою перехідного типу ринкової економіки, а також хронічними кризовими процесами в системі господарювання. Крім того, суттєвими виявляються також і соціально-психологічні (хиби економіко-правової свідомості та суспільної моральності) й організаційно-управлінські фактори, які поєднують недоліки адміністрування у сфері економіки, а також низку вад у роботі правоохоронних органів.
Серед специфічних для контрабанди факторів виявлена група детермінант економіко-правового характеру, які полягають у криміногенних недоліках в правовому регулюванні оподаткування, а також зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Окремим видом специфічних факторів є нормативно-правові детермінанти контрабанди, які диференційовані за предметом злочину, законодавчої конструкції його складу, а також на підставі недоліків у правовому регулюванні діяльності митних органів.
4. Нормативно-правова детермінація злочинності – процес появи, дії, загострення (інтенсифікація, розширення, поглиблення) зв’язку між нормами права та злочинністю, що може проявлятися в обумовленні останньої нормативно-правовим чинником, або ж його деструктивному впливі на систему протидії злочинності. Відповідні детермінуючі положення деструктивного характеру визнаються нормативно-правовими криміногенними факторами (нормативно-правовими детермінантами злочинності).
В залежності від особливостей правового впливу та правового регулювання, запропоновано виділяти два типи нормативно-правової детермінації злочинності – динамічний та статичний. В основі динамічного типу знаходяться криміногенні недоліки у реалізації виховної, інформативної, ціннісно-орієнтаційної, ідеологічної функцій правової системи через нормативно-правові акти. Статичний же тип нормативно-правової криміногенної детермінації відображає недоліки у догматичній, суто нормативній складовій правової системи. При цьому, базовими каналами криміногенного впливу права є інформаційний та ціннісний (аксіологічний).
Надано класифікацію нормативно-правових детермінант злочинності за критеріями:
- недоліків у закріпленні (фіксації) норм права у нормативно-правових актах: а) криміногенні прогалини в нормативно-правових актах; б) криміногенні колізії в нормативно-правових актах; в) криміногенні недоліки техніко-юридичного характеру; г) криміногенні недоліки формально-логічного характеру;
- недоліків у закріпленні правових засобів стимулювання правомірної поведінки і примусу за неправомірну: а) криміногенні недоліки у правових засобах заохочення правомірної поведінки; б) криміногенні недоліки у видах та межах юридичної відповідальності: безпідставна криміналізація окремих правопорушень або необґрунтоване закріплення кримінальної відповідальності; відсутність юридичної відповідальності за окремі правопорушення.
- недоліків у встановленні правових обмежень та заборон: а) недостатнє використання правових обмежень та заборон; б) необґрунтовано широке використання правових обмежень та заборон
5. Доводиться, що одним з потенційно ефективних засобів протидії нормативно-правовій детермінації злочинності є кримінологічна експертиза нормативно-правових актів і їх проектів. У вузькому розумінні остання представляється як спеціальне, здійснюване на основі науково обґрунтованої методики кримінологічне дослідженням нормативно-правових актів і їх проектів, метою якого є виявлення в них нормативно-правових криміногенних факторів та формування обґрунтованих рекомендацій щодо їх усунення (мінімізації впливу).
Поряд з цим сформоване й широке розуміння кримінологічної експертизи, як інституту кримінологічної практики, що відображає поєднання правової та кримінологічної політик держави і використовує засоби правового регулювання й впливу, як інструменти протидії злочинності.
Аргументується, що предметом кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів доцільно визнати групу наступних елементів соціально-правової дійсності: а) злочинність у сфері регулювання об’єкту експертизи; б) існуючі криміногенні фактори у відповідній сфері суспільних відносин, які є (можуть стати) предметом правового регулювання об’єкту експертизи; в) зміст об’єкту експертизи – правова інформація; г) сфера соціальних традицій та інноваційних тенденцій
Встановлено, що вихідним параметром спрямованості кримінологічної експертизи нормативно-правових актів і їх проектів є категорія кримінологічної ефективності, яка визначається з урахуванням показнику ролі нормативно-правових актів в механізмі загальносоціальної профілактики злочинів, а також кримінологічної ефективності спеціальних нормативно-правових актів у системі протидії злочинності: а) кримінально-правових норм; б) кримінально-процесуальних норм права; в) кримінально-виконавчих норм права; г) норм права, що регулюють організаційно-управлінські відносини у діяльності спеціалізованих суб’єктів запобігання злочинам
З метою науково-методичного забезпечення провадження кримінологічної експертизи, розроблено перелік критеріїв кримінологічної ефективності нормативно-правових актів, серед яких запропоновано виділяти: невідповідність правового регулювання соціальним запитам, традиціям та інноваціям внутрішньо-системного суспільного розвитку; відсутність кореспондування обов’язку відповідному праву, встановленому (закріпленому) у об’єкті експертизі; матеріальна, кадрова та інша ресурсна незабезпеченість можливості реалізації нормативно-правового акту – об’єкту експертизи; відсутність юридичної відповідальності за порушення норм права – об’єкту кримінологічної експертизи; необґрунтована криміналізація чи декриміналізація діянь, пов’язаних з порушеннями відповідних норм права, які є об’єктом експертизи.
6. Доводиться, що невід’ємним елементом у системі протидії нормативно-правовій детермінації злочинності є кримінологічний моніторинг правового регулювання, який розглядається як засіб інформаційного забезпечення оперативного управління системою протидії злочинності з урахуванням невизначеної ситуації, обумовленої дією правового чинника.
Інформація, як предмет кримінологічного моніторингу правового регулювання, диференціюється на наступні групи:
- базова інформація кримінологічного моніторингу правового регулювання, що має вихідний характер в аспекті формування уявлення дослідника про механізм правового регулювання, його статичні та динамічні складові. Базову інформацію кримінологічного моніторингу правового регулювання доцільно поділяти на наступні підвиди: а) кримінологічна інформація щодо правових засобів; б) кримінологічна інформація про суб’єктів правового регулювання: як адресатів норм права, так і інших суб’єктів, чиїх прав, свобод і обов’язків стосуватиметься правова діяльність адресату норм права; в) кримінологічна інформація про результати діяльності суб’єктів правового регулювання (ступінь досягнення мети правового регулювання, види та напрямки зловживання правом, інші конфлікти, пов’язані з реалізацією права);
- поточна інформація кримінологічного моніторингу правового регулювання, яка актуалізує постановку конкретних аналітичних завдань щодо виявлення інформації про нормативно-правові фактори злочинності як в елементах механізму реалізації норм права, так і в елементах механізму державного примусу. Вона поділяється на наступні підвиди:
а) об’єктна інформація, що охоплює відомості про конкретні норми, інститути права, нормативно-правовий акт чи їх сукупності у сфері як зовнішнього, так і внутрішнього управлінського впливу суб’єктів системи протидії злочинності;
б) предметна інформація кримінологічного моніторингу правового регулювання, яка складається з масиву даних про: a) стан злочинності у сфері правового регулювання, зокрема, показники її динаміки, структури; b) наявні та усталені традиції (норми-звичаї) поведінки суб’єктів правового регулювання, їх потреби у галузі правового регулювання; c) діяльність суб’єктів апарату державного примусу та інших суб’єктів, відповідальних за забезпечення реалізації права; d) результати досягнення мети правового регулювання та його зв’язок зі змінами у стані злочинності.
Джерелами інформації для кримінологічного моніторингу правового регулювання можуть виступати державні статистичні обліки, офіційні документи, думки фахівців (експертні оцінки), матеріали засобів масової інформації, результати наукових досліджень, громадська думка з приводу проблемних питань у сфері правового регулювання, звіти органів державної влади (в тому числі й правоохоронних органів), діяльність яких є дотичною до відповідної сфери правового регулювання.
7. Серед нормативно-правових факторів контрабанди у сфері правового регулювання переміщення через митний кордон культурних цінностей виявлено наступні: а) криміногенні колізії у формі суперечностей щодо тлумачення категорії «культурні цінності» у різних нормативно-правових актів та паралельним (в деяких випадках розмежувальним, а в деяких і тотожним, взаємозамінним) вживанням категорій «історичні цінності», «культурна спадщина», «антикварні предмети» тощо; б) криміногенні прогалини, що мають прояв у обмежувальній деталізації культурних цінностей, що не дозволяє охопити весь можливий спектр предметів злочину; в) невиправдано широкі дискреційні повноваження суб’єктів, що володіють дозвільно-реєстраційними повноваженнями у сфері обігу (в тому числі й переміщення через митний кордон України) культурних цінностей. Запропонований комплекс відповідних заходів щодо усунення виявлених криміногенних нормативно-правових факторів.
8. Досліджено нормативно-правові фактори контрабанди у сфері правового регулювання переміщення через митний кордон отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї, боєприпасів, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, серед яких слід звернути увагу на такі: а) відсутність спеціалізованого нормативно-правового акту щодо регламентації переміщення через митний кордон сильнодіючих та отруйних речовин, що становить криміногенну колізію через відсутність належних дозвільно-реєстраційних, обмежувальних процедур та умов (ліцензування, квотування, санітарно,- фармаколого-контрольних й інших спеціалізованих превентивних факторів); б) в низці нормативно-правових актів надаються суперечливі (подекуди взаємовиключні) визначення отруйних речовин, що є криміногенною колізією, адже створює умови для ситуативного маніпулювання категоріальною приналежністю тих чи інших речовин та сприяння (пособництво), таким чином, їх контрабанді; в) відсутність визначення у чинному законодавстві поняття «сильнодіючі речовини» та їх переліку, що є криміногенною прогалиною.
З метою усунення виявлених нормативно-правових детермінант контрабанди нами запропоновано: а) розробити та прийняти Закон України «Про обіг отруйних та сильнодіючих речовин в Україні», де урегулювати питання, пов’язані з їх однозначним та чітким визначенням, переліком, порядком виробництва, аптечного виготовлення, збуту, придбання, перевезення, в тому числі, через митний кордон України; б) запровадити дозвільно-реєстраційну або сертифікаційну процедуру переміщення отруйних та сильнодіючих речовин через митний кордон України, обов’язок забезпечення реалізації якої покласти на відповідні центральні органи виконавчої влади (Міністерство надзвичайних ситуацій та Держлікслужба).
9. Встановлено, що суттєвим нормативно-правовим фактором контрабанди вибухових речовин є те, що законодавством не встановлені єдині критерії визначення речовини як вибухової. Така ситуація надає експертним підрозділам можливість ситуативного маніпулювання власними повноваженнями у сфері відповідних досліджень як у митному процесі, так і в аспекті сприяння органам дізнання та досудового слідства при розслідуванні злочинів. На нашу думку, таку колізію можливо віднести до розряду корупціогенних і таких, що обумовлюють контрабанду шляхом пособництва з боку контролюючих суб’єктів.
Крім того, акцентується увага на застосуванні у законодавстві як тотожних категорій «вибухові речовини» та «вибухові матеріали». Натомість, склад злочину контрабанди в означеному контексті прив’язується виключно до вибухових речовин. Ці обставини створюють аналогічні можливості зловживання повноваженнями для сприяння контрабанді. Також, зазначено, що в переліку предметів контрабанди неогрунтовано не вказується такий їх специфічний вид, як вибухові пристрої.
10. Доводиться, що сфера правового регулювання обігу в цілому та переміщення через митний кордон України, зокрема, засобів негласного отримання інформації, в тому числі, спеціальних технічних засобів негласного отрмиання інформації (СТЗ) характеризується: а) відсутністю спеціального нормативно-правового акту рівня закону; б) значною кількістю підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються різними відомствами, що створює ситуацію відомчої правотворчості та, відповідно, обумовлює прив’язку до неї складу злочину, передбаченого ст. 201 КК України, в аспекті контрабанди спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Це є неприпустимим з точки зору принципів криміналізації та забезпечення кримінологічної ефективності кримінально-правових норм; в) відсутністю єдиного та вичерпного переліку зазначених засобів та їх ознак. У сукупності, вказані риси правового регулювання створюють значну кількість нормативно-правових факторів контрабанди.
У зв’язку з наведеним, доводиться необхідність у прийнятті спеціалізованого закону, у якому були б зафіксовані однозначне визначення та несуперечливий перелік предметів (або ж їх деталізованих ознак), які є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.
11. Виявлені та охарактеризовані нормативно-правові фактори контрабанди у сфері правового регулювання діяльності митних органів, серед яких: а) невичерпний та неконкретний перелік підстав і приводів для проведення митного пост-аудиту, що у сукупності із законодавчим скороченням строків на проходження митного контролю і запровадженням компромісного класифікаційного рішення щодо товару, створює широке поле для службових зловживань з боку митний органів та зумовлює привабливість контрабандних шляхів переміщення предметів перед законними; в) із набуттям чинності новим МК від 13.03.2012 № 4495-VI запроваджено специфічного суб’єкту ЗЕД – «уповноваженого економічного оператору», контрольні повноваження митних органів щодо якого надто звужені, що обумовлює можливості вчинення контрабанди «під прикриттям» діяльності згаданого суб’єкту; г) значна кількість підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність митних органів, в яких у значній кількості закріплені широкі дискреційні повноваження у сфері митного контролю, що також є умовою поширення контрабанди; ґ) правові колізії у сфері повноважень СБУ та ДМС, позбавлення КПК України 2012 року митних орагнів повноважень органів дізнання у справах про контрабанду. У відповідності до цього, в дисертації пропонується комплекс заходів щодо усунення виявлених факторів.
12. Досліджено кримінологічну ефективність кримінально-правових норм про відповідальність за контрабанду, в результаті чого зроблені висновки про невідповідність декриміналізації контрабанди товарів вимогам кримінологічної доцільності. Зокрема, віднесення контрабанди товарів у великих розмірах до розряду адміністративних правопорушень унеможливлює використання всього інструментарію, методів оперативно-розшукової діяльності (які, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» застосовуються виключно при вчиненні злочину або ж готування до нього) для виявлення відповідних фактів та забезпечення притягнення винних до відповідальності. Особливо актуальною ця проблема виглядає на фоні активізації діяльності міжнародних, транснаціональних злочинних угруповань, які замаються контрабандою у вигляді злочинних промислів. Документування їх діяльності та притягнення до відповідальності організаторів, пособників, можливо виключно шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.
Таким чином, декриміналізація контрабанди товарів у великих розмірах не сприяє зміцненню режиму законності в державі, обумовлює поглиблення негативних тенденцій у сфері економічних відносин за рахунок поширення недобросовісної конкуренції, завдає суттєвої шкоди вітчизняному товаровиробнику, а, отже, і всій національній економіці. У зв’язку з цим запропоновано відновити кримінальну відповідальність за контрабанду товарів у великих розмірах.
Виявлені в ході дисертаційного дослідження нормативно-правові фактори контрабанди хоча і здійснені з урахуванням відповідних науково-методичних засад, все ж мають приватний характер. Відтак, доводиться актуалізувати потребу у запровадженні кримінологічної експертизи та кримінологічного моніторингу до системи протидії злочинності. Цьому процесу мають передувати розроблення наукових напрямків в межах кримінології правотворчості, які відповідали б запитам різних галузей права у кримінологічній ефективності нормативно-правових актах, що їх складають: кримінального права, адміністративного права, цивільного права тощо. Існує нагальна потреба у формуванні відповідного банку кримінологічної інформації, яка б забезпечувала потреби кримінологічної експертизи та моніторингу правового регулювання. Тобто, новітні виклики щодо ефективної протидії нормативно-правовій детермінації злочинності передбачають консолідацію наукового знання з кримінології правотворчості та аналітико-інформаційного забезпечення функціонування системи кримінально-превентивної діяльності, теорії управління. Таким чином, – це комплексна проблема, розв’язання якої має відбуватися поступальним рухом та специфікацією до окремих галузей правового регулювання і видів злочинності. Контрабанда, в цьому розумінні, не є виключенням. Викладені результати нашого дослідження, сподіваємось, сприятимуть активізації роботи щодо зниження її суспільної небезпечності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. A Step Backward for Economic Freedom in 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.heritage.org/index/about
2. Bhagwati J., Hansen B. A Theoretical Analysis of Smuggling / J. Bhagwati, B. Hansen // The Quarterly Journal of Economics. – Vol.87. – №2. (May, 1973). – P.172-187
3. Chowdhury F. L. Smugglіng, Tax Structure and The Need for Antі-Smugglіng Drіve / F. L. Chowdhury // Fіscal Frontіer. – 2000. - № 6. – P. 89-108.
4. Deflem M., Henry-Turner K. Smuggling / Encyclopedia of Criminology and Deviant Behavior. – Clifton D. Bryant, Editor-in-Chief. – Vol. 2, Crime and Juvenile Delinquency, edited by D. Luckenbill and D.L. Peck. – Philadelphia, PA: Brunner-Routledge. – 2001. – Р.473-475.
5. Norton D. A. On the Economic Theory of Smuggling / D. A. Norton // Economica, New Series. - Vol. 55. - №217. (Feb., 1988). – P.107-118.
6. Parsons T. Family, socialization and interaction process / T. Parsons, R. Baylz. – Columbia, 1955. – 246 p.
7. Paulus I., Simpson C. Opportunity, Benefit, and Subjective Disposition: Determinants of Nonprofessional Smuggling / I. Paulus, C. Simpson // The Pacific Sociological Review. – Vol. 24. – №3 (Jul., 1981). – P. 299-327.
8. Pitt M. Smuggling and price disparity / M. Pitt // Journal of International Economics. – 1981. – №11. – P.447-458.
9. Savona E. Initial Methodology for the Crime Proofing of New or Amended Legislation at the EU Level / Е. Savona // European Journal of Criminal Policy and Research. – 2006. – № 12. – P. 221–228.
10. Sheikh M. A. Smuggling, production and welfare / M. A. Sheikh // Journal of International Economics. – 1974. – №4. – P.355-364.
11. Smith A. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations / A. Smith / Book V Of the Revenue of the Sovereign or Commonwealth. – MetaLibri, 2007 – 754 p.
12. Smuggling (from Interpol’s materials) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.interpol.int/News-and-media/Publications#n626
13. Wiegand B. Black Money in Belize: The Ethnicity and Social Structure of Black-Market Crime / B. Wiegand // Social Forces. – Vol. 73. – №1. (Sep., 1994). – Р.135-154.
14. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования / С. С. Алексеев. – М.: «Юрид. лит-ра», 1996. – 386 с.
15. Алексеев С. С. Общая теория права: учеб. – 2-е изд., перераб. и доп. / С. С. Алексеев. – М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2008.
16. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М.: Статут, 1999. – 347 с.
17. Андриенко С. НДС из ЕС? YES! / С. Андриенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kontrakty.com.ua/show/rus/print_article/2/ 1220055090.html.
18. Антонян Ю. М. Криминология: избр. Лекции / Ю. М. Антонян. – М.: НОРМА-М, 2004. – 378 с.
19. Архів Ворошиловського районного суду м. Донецька. Кримінальна справа № 1385.
20. Архів Київського районного суду м. Донецька. Кримінальна справа № 236.
21. Архів Київського районного суду м. Донецька. Кримінальна справа № 236.
22. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 1220.
23. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 1242.
24. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 1427.
25. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 1480.
26. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 1214.
27. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 1296.
28. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 895.
29. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 1401.
30. Архів Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кримінальна справа № 1268.
31. Бабаев М. М., Шляпочников А. С. Экономические факторы в механизме преступного поведения / М. М. Бабаев, А. С. Шляпочников // Советское государство и право. – 1979. – № 2. – С. 60 – 67.
32. Багрій-Шахматов Л. В. Кримінально-правові та кримінологічні проблеми боротьби з контрабандою в Україні / Л. В. Багрій-Шахматов // Проблеми людини. – К., 2000. – Т. 18. – С. 306-313.
33. Багрій-Шахматов Л. В. Кримінально-правові та кримінологічні проблеми боротьби з контрабандою в Україні / Л. В. Багрій-Шахматов // Митна справа. 2000. – № 2. – С. 3-12.
34. Бандурка О. М. Протидія злочинності та профілактика злочинів: монографія / О. М. Бандурка, О. М. Литвинов. – Х.: ХНУВС, 2011. – 308 с.
35. Баранов В. М. Поощрительные нормы советского социалистического права / В. М. Баранов – Саратов, 1978. – 56 с.
36. Барановский Н. А. Методология криминологической экспертизы проектов нормативно-правовых актов / Н. А. Барановский // Юстиция Беларуси. – 2006. – №5. – С. 56-62.
37. Барановский Н. А. Антидевиантная политика: теория и социальная практика: моногр. / Н. А. Барановский. – Минск: Белорус. наука, 2011. – 271 с.
38. Басін К. В. Юридична відповідальність: природа, форми реалізації та права людини: Дис…. канд. юрид. наук: 12.00.01 / Басін Кирило Володимирович. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – 214 с.
39. Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства / И. Бентам. — М.: РОССПЭН, 1998. – 415 с.
40. Бірченко Ю. І. Визначення поняття ефективності правових норм / Ю. І. Бірченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Spec/2001_19-1/49_birchenko_ yui.pdf.
41. Бородин С. В., Лунеев В. В. О криминологической экспертизе законов и иных нормативно-правовых актов / С. В. Бородин, В. В. Лунеев // Государство и право. – 2002. - №6. – С. 40-45.
42. Бусол О. Ю., Ложкін В. Ю. Стан боротьби з контрабандою та порушенням митних правил в Україні / О. Ю. Бусол, В. Ю. Ложкін // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2008. – № 18 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/bozk/18text/g18_05.htm
43. Василина М. М. Соціально-психологічний портрет особи контрабандиста / М. М. Василина // Теорія оперативно-службової діяльності правоохоронних органів України / За ред. проф. В. Л. Регульського. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2000. – С. 34-36.
44. Васильев А. В. Теория государства и права: Курс лекций / А. В. Васильев. – М.: Флинта: МПСИ, 2006. – 248 с.
45. Великоредчанина С. Мониторинг прав человека: Лекции / С. Великоредчанина. – М.: НОРМА, 2003. – 146 с.
46. Владимиров В. А., Загородников Н. И. Государственные преступления / В. А. Владимиров, Н. И. Загородников. – М.: Высшая школа, 1961.
47. Владимиров М., Кусков Е. Реформа НДС: Движение в сторону европейского законодательства / М. Владимиров, Е. Кусков [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: www. kuzbassinvest. Ru /digest / 2.
48. Волженкин Б. В. Экономические преступления / Б. В. Волженкин. – СПб.: 1999. – 315 с.
49. Володавська О. С. Окремі питання кримінальної відповідальності за контрабанду / О. С. Володавська // Вісник Кримінологічної асоціації України : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції, присвяченої 20-річчю заснування кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ «Актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції» (м. Харків, 12 травня 2012 року). – Х.: Золота миля, 2012. – С. 65-69.
50. Володько Н. В Ответственность за контрабанду в советском уголовном праве / Н. В. Володько. – К.: КВШ МВД СССР, 1978. – 95 с.
51. Воробей П. А., Коржанський М. Й., Щупаковський В. М. Завдання і дія кримінального закону / П. А. Воробей, М. Й. Коржанський, В. М. Щупаковський. – К., 1997. – 156 с.
52. Гайворонський Є. П. Контрабанда культурних цінностей: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання: дис… канд. юрид. наук: 12.00.08 / Гайворонський Євген Петрович. – Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2009. – 224 с.
53. Ганеева Ж. Г. Определение понятия «мониторинг» а различных сферах его применения / Ж. Г. Ганеева [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lib.csu.ru/vch/8/2005_01/006.pdf.
54. Гончаренко Г. С. Криминологический мониторинг правовых мер противодействия коррупции / Г. С. Гончаренко // Законы России: опыт, анализ, практика. – 2009. – № 8. – С. 104-107.
55. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. – М.: Юридическая литература, 1972. – 352 с.
56. Горшенков А. Г., Горшенков Г. Н. Криминологический мониторинг противодействия коррупции / А. Г. Горшенков, Г. Н. Горшенков // Актуальные проблемы экономики и права. – Н. Новгород: Нижегородская академия МВД России, 2010. – С. 145-148.
57. Гречаний Д. М. Умови застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) / Д. М. Гречаний // Митна справа. – 2009. – № 5 (65). – С. 31-36.
58. Гурвич Г. Идея социального права. Развитие и система социального права / Пер. с фр. Е. В. Кононова / Г. Гурвич. – СПб: Питер, 2007. – 402 с.
59. Данилевська Ю. О. Кримінальна відповідальність за контрабанду крізь призму законодавчих змін / Ю. О. Данилевська // Часопис Академії адвокатури України. – 2012. – № 1 (14). – С. 1-4.
60. Деякі питання здійснення документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України: Постанова КМУ від 05.10.2011 р. № 1030 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2011-%D0%BF.
61. Джужа О. Кримінологічна експертиза як засіб удосконалення законотворчого процесу / О. Джужа, А. Кирилюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. – 2003. - №8. – С. 125-137.
62. Дрёмин В. Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества: Монография / В. Н. Дрёмин. – Одесса: Юридическая литература, 2009. – 616 с.
63. Дудоров О. О., Свириденко Т. В. До питання співвідношення контрабанди та ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів / О. О. Дудоров, Т. В. Свириденко // Митна справа. 2002. – № 1. – С. 15-26.
64. Дьомін Ю. М. Перспективи щодо розширення повноважень митних органів України / Ю. М. Дьомін // Митна справа. – 2010. – № 3 (69). – С. 30-33.
65. Дятлова В. Криминологическая экспертиза как специальная мера предупреждения преступности / В. Дятлова // Юстиция Беларуси. – 2006. – №5. – С. 38-40.
66. Егоров С. Н. Аксиоматические основы теории права / С. Н. Егоров. – СПб.: Лексикон, 2001. – 421 с.
67. Задиран С. Криминологическая экспертиза проектов нормативно-правовых актов: современный этап нормативного обеспечения и общие подходы к методике проведения / С. Задиран // Юстиция Беларуси. – 2006. – №1. – С.41-44.
68. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3-х кн. Кн. 1 / А. П. Закалюк. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 423 с.
69. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. Кн. 3 / А. П. Закалюк. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 317 с.
70. Звіт Східної митниці про боротьбу з порушеннями митних правил за 2005-2011 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://customs.dn.ua/index.php?id=135.
71. Зелинский А. Ф. Криминальная психология / А. Ф. Зелинский. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.
72. Иеринг Р. Борьба за право / Пер. с нем М. В. Шарковой / Р. Иеринг. – М.: НОРМА, 2001. – 276 с.
73. Имашев Б. О проблемах антикоррупционной экспертизы нормативных правовых актов / Б. Имашев // Антикоррупционная экспертиза: международный опыт и механизмы ее проведения в Республике Казахстан: сб. материалов междунар. науч.-практ. конф., Астана, 27 окт. 2006 г. – Астана, 2006.
74. Калинин С. А. Криминологическая экспертиза в контексте правового обеспечения управленческого решения / С. А. Калинин // Вестник Конституционного Суда Республики Беларусь. – 2007. – № 4. – 152-154.
75. Калинин С. А. Основы методологии исследования криминогенности правовых норм / С. А. Калинин // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Украіні: Матеаріали XIII регіональноі навуково-практичноі конференціі, 8–9 лютого 2007 р., Львів / Львівскій Нац. ун-т ім І. Франка. – Львів, 2007. – С. 465-467.
76. Кальман О. Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та прикладні проблеми попередження: Дис…доктора юрид. наук: 12.00.08 / Кальман Олександр Григорович. – Х.: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2004. – 431 с.
77. Карбонье Ж. Юридическая социология / пер. и вступ. статья В. А. Туманова / Ж. Карбонье. – М.: Прогресс, 1986. – 326 с.
78. Ким Е. П. К вопросу о методах проведения криминологического мониторинга наркоситуации / Е. П. Ким [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.articrimes.com.ua/url?sa=2Frio%2Fj2011-4%2F27.doc&ei= GVS3T9DgJZLa4QT3guHYCQ&usg=AFQjCNGkzkrqwSXl7gQDFsXBDpsrqZBj.
79. Кириченко І. Контрабанда алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні: кримінологічний аспект / І. Кириченко // Право України. – 2006. – №2. – С. 78-82.
80. КМУ предлагает разрешить экспорт лома цветных металлов и сплавов с 2006 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/all_news.html?a2=07062005a3=13735.
81. Коваленко В. В. Взаємозв’язок контрабанди з організованою злочинністю / В. В. Коваленко // Збірник наукових праць Харківського центру вивчення організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – 2003. – № 5. – С. 119-124.
82. Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення від 01.03.1991 р.: Закон України від 03.12.1997 р. № 687/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/687/97-%D0%B2%D1%80.
83. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – ст. 141.
84. Коренев А. П. Кодификация административного права и правила законодательной техники / А. П. Коренев. – М.: Прогресс, 1970. – 264 с.
85. Косович В. Правовий вплив і правове регулювання: критерії розмежування / В. Косович // Вісник Львівського університету. – 2008. – Вип. 46. – С. 21-25.
86. Костенко О. М. Культура і закон – у протидії злу: монографія / О. М. Костенко. – К.: Атіка, 2008. – 352 с.
87. Костенко О. Соціальний натуралізм як методологічний принцип юриспруденції і кримінології / О. Костенко // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - №4(39). – С. 133-145.
88. Кравченко О. О. Кримінально-правові норми про контрабанду потребують реконструкції / О. О. Кравченко // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 1. – С. 24-33.
89. Криминология: учеб. пособие / Н. Ф. Кузнецовой [и др. ] ; под общ. ред. Н. Ф. Кузнецовой. – М. : Зерцало, ТЕИС, 1996. – 158 с.
90. Криминология: учебник / Под ред. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – М.: Юристъ, 1997. – 512 с.
91. Криминология: учебник для вузов / Под общ. ред. д.ю.н., проф. А. И. Долговой. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА), 2002. – 848 с
92. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
93. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / В. Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1976. – 211 с.
94. Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии / В. Н. Кудрявцев. – М.: Юрид.лит., 1968. – 175 с.
95. Кузнецов В. В. Кримінально-правова характеристика електроенергії як стратегічно важливого предмету зовнішньоекономічних відносин / В. В. Кузнецов // Митна справа. – 2001. – № 2. – С. 49-56.
96. Кузнецова О. А. Пороки правовой нормы: «диагностика»и предупреждение / О. А. Кузнецова // Журнал российского права. – 2007. – № 3. – С. 127–133.
97. Кузьменкова Н. НДС: хороший опыт можно использовать / Н. Кузьменко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // belpages.com/news/wmview.php?ArtID=3629.
98. Курс лекций по криминологии / Под ред. проф. Даньшина И. Н. (Общая часть) и проф. Голины В. В. (Особенная часть). – Х.: «Одиссей», 2007. – 280 с.
99. Куршев М. Возможные пути эволюции транснациональной организованной преступности / М. Куршев // Уголовное право. – 2002. - №4. – С. 128-130.
100. Литвак О. М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект): дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. юр. наук: 12.00.08: захищена 09.02.02 / Литвак Олег Михайлович. – Х.: Національна юридична академія Украї