Нужна Олена Костянтинівна. Морфологічні особливості селезінки після тимектомії та дії імунорегулюючих препаратів (анатомо-експериментальне дослідження)

Короткий опис

Нужна Олена Костянтинівна. Морфологічні особливості селезінки після тимектомії та дії імунорегулюючих препаратів (анатомо-експериментальне дослідження) : дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2006

Нужна О.К. Морфологічні особливості селезінки після тимектомії та дії імунорегулюючих препаратів.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, МОЗ України.- Сімферополь, 2006.
Дисертація присвячена вивченню морфології селезінки в нормі, після тимектомії (модель імунодефіцитного стану), після введення тимогену та декарису (модель імуностимуляції) та після тимектомії з подальшим введенням тимогену та декарису (модель імунокорекції). Експериментальне дослідження виконано на 240 білих щурах статевозрілого віку.
Вперше отримані дані, які характеризують морфофункціональні зміни селезінки щурів під впливом тимектомії та введення тимогену та декарису в умовах імуностимуляції та імунокорекції. Виразність та спрямованість цих змін залежала від виду впливу та тривалості експерименту. Вперше досліджена динаміка змін ультрамікроскопічної будови білої та червоної пульпи селезінки після тимектомії, після введення тимогену та у контрольних тварин.
Встановлено кореляційні залежності між досліджувальними параметрами та визначена статистична вірогідність впливу умов експерименту на морфометричні показники селезінки.

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача вивчені морфофункціональні особливості будови селезінки щурів статевозрілого віку після тимектомії (модель імунодефіцитного стану), введення тимогену та декарису (в умовах імуностимуляції), введення тимогену та декарису після тимектомії (в умовах имунокорекції). Ступінь та наявність змін залежать від строків спостереження та умов експерименту.
1. При вивченні морфологічних особливостей селезінки щурів після тимектомії тварин усі органометричні показники селезінки були вірогідно менше контрольних значень на 2,08%-6,3% (р<0,05). Загальна площа періартеріальної зони у тимектамованих тварин нижче контролю на 15,3- 32,4%, максимальна різниця - на 7 добу після операції.
2. У групі тварин після введення їм курсу тимогену відбувається збільшення усіх органометричних параметрів селезінки. Відхилення від контрольних значень на 3,1%-12,5% (р<0,05). Загальна площа гермінативних центрів лімфоїдних вузликів селезінки даної групи вище контролю на 11,9- 26,4%, найбільш виразні ці показники на 7 добу спостереження.
3. Після введення курсу декарису експериментальним тваринам нами встановлено збільшення довжини, товщини та об’єму селезінки на 1,4%- 11,3% (р<0,05). Загальна площа гермінативних центрів у даної групи тварин перевищувала контрольні значення на 8,1-15,7%, максимально відрізняючись на 15 добу спостереження.
4. У групі тварин, які приймали тимоген після проведеної тимектомії, спостерігалося збільшення усіх органометричних показників селезінки, особливо на 7 добу спостереження відносно групи тварин, які не приймали коректор, відхилення від контролю на 2,5%-10,2% (р<0,05). Загальна площа періартеріальної зони перевищувала контрольні значення на 5,9-10,2%, загальна площа мантійної зони мала відхилення від контролю на 6,4-11,8%, особливо на 7 добу спостереження.
5. Після проведеної корекції декарисом прооперованих тварин спостерігається збільшення усіх органометричних параметрів селезінки на 1,64%-9,2% (р<0,05), максимальна різниця - на 15 добу спостереження. Загальна площа періартеріальної зони перевищувала контрольні значення на 3,2-8,2%, загальна площа мантійної зони мала відхилення від контролю, збільшуючись на 4,6-9,8%, особливо на 15 добу спостереження.
6. Електронномікроскопічні зміни через 7 доб після тимектомії у періартеріальній зоні селезінки щурів проявляються через наявність дрібних лімфоцитів з нечіткими контурами. Наявність у ядрі лімфоцитів гетерохроматину, знижена кількість вільних та зв’язаних рибосом, знижена кількість пор клітинних мембран можуть опосередковано свідчити про знижену функціональну активність селезінки.
На ультрамікроскопічному рівні на 7 добу після введення тимогену в гермінативних центрах лімфатичних вузликів селезінки переважають функціонально активні середні лімфоцити. Наявність у ядрі лімфоцитів еухроматину, збільшення кількості вільних та зв’язаних рибосом, збільшення пор, опосередковано свідчать про підвищення функціональної активності органа.
7. Відповідно до даних кореляційного аналізу, гістоморфометричні параметри загальної площі білої пульпи селезінки мають середній кореляційний зв’язок із загальною площею лімфатичних вузликів (r=0,40), загальною площею періартеріальної зони (r=0,50), загальною площею крайової (r=0,48) та мантійної зон (r=0,51). Встановлено кореляційний зв'язок між загальною площею білої пульпи з площею гермінативних центрів та площею періартеріальних лімфатичних піхв (r=0,30 и r=0,39 відповідно).
За даними дисперсійного аналізу нами встановлено, що усі умови даного експерименту є статистично значущими факторами для морфометричних показників селезінки (F розрах.>F-верх. кр).