ОБРАЗНИЙ ПРОСТІР АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Короткий опис

КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БЄЛЄХОВА Лариса Іванівна

УДК 81.42 +801.631.5=111

ОБРАЗНИЙ ПРОСТІР АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

Науковий консультант
доктор філологічних
наук, професор
ВОРОБЙОВА Ольга Петрівна

Київ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП .

5

РОЗДІЛ 1

ГЕНЕЗИС СЛОВЕСНОГО ПОЕТИЧНОГО ОБРАЗУ ТА РОЗВИТОК ТЕОРЕТИЧНОЇ ДУМКИ ......................

22

1.1. Становлення та теоретичне осмислення словесного поетичного образу в архаїчну та канонічну епохи .........................

25

1.1.1. Словесний поетичний образ в архаїчну епоху ...

25

1.1.2. Словесний поетичний образ у канонічну епоху

34

1.1.3. Словесний поетичний образ у контексті доктрини прикрас” ...

57

1.2. Еволюція словесного поетичного образу та теоретичні підходи до нього у неканонічну епоху

65

1.2.1. Словесний поетичний образ в період Нового Часу ..

65

1.2.2. Словесний поетичний образ у Новітній історії .

70

1.2.3. Словесний поетичний образ в парадигмі морфологічної поетики ..

78

1.3. Розвиток словесного поетичного образу та його теорії у
ХХ столітті ..

82

1.3.1. Словесний поетичний образ в епоху модернізму ..

83

1.3.2. Словесний поетичний образ в епоху постмодернізму ..

111

1.3.3. Зародження когнітивного підходу до аналізу словесного поетичного образу в парадигмі структуралізму й постструктуралізму

137

1.3.4. Словесний поетичний образ у когнітивній лінгвістиці..

154

Висновки до першого розділу ..

166

РОЗДІЛ 2

СЛОВЕСНИЙ ПОЕТИЧНИЙ ОБРАЗ У КОГНІТИВНІЙ ПОЕТИЦІ .......

172

2.1. Теоретико-методологічні положення когнітивної поетики .......

172

2.2. Інтегрований підхід до тлумачення словесного поетичного образу .

188

2.2.1. Передконцептуальна сторона словесного поетичного образу ...

189

2.2.2. Концептуальна сторона словесного поетичного образу ...

194

2.2.3. Вербальна сторона словесного поетичного образу .......

202

2.3. Лінгвокогнітивні механізми формування словесного поетичного образу в різних поетичних напрямах американської поезії ...........................

216

2.3.1. Аналогове мапування та лінгвокогнітивні процедури формування словесних поетичних образів ...............................

218

2.3.2. Субститутивне мапування та лінгвокогнітивні процедури формування словесних поетичних образів ............

228

2.3.3. Контрастивне мапування та лінгвокогнітивні процедури формування словесних поетичних образів . ......

230

2.3.4. Наративне мапування та лінгвокогнітивні процедури формування словесних поетичних образів ..............................

233

2.3.5. Конструктивно-творче мапування як мовні операції і процедури формування словесних поетичних образів ............

238

2.4. Концептуальна інтеграція ментальних просторів як інструмент формування новизни словесних поетичних образів .....

251

2.5. Прототипова модель образного простору концепту ЖИТТЯ............

264

2.5.1. Концептуальна картина світу в американській поезії ...

265

2.5.2. Прототипові концептуальні схеми словесних поетичних образів........................................................................

272

Висновки до другого розділу ...

280

РОЗДІЛ 3

ТИПОЛОГІЯ СЛОВЕСНИХ ПОЕТИЧНИХ ОБРАЗІВ
В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ .

285

3.1. Архетипні словесні поетичні образи в американській поезії ...

286

3.1.1. Поняття архетипу” в сучасній парадигмі наукових знань .

286

3.1.2. Інвентар психологічних і культурних архетипів у світовій культурі .

292

3.1.3. Формування й функціонування архетипних словесних поетичних образів в американській поезії

303

3.2. Стереотипні словесні поетичні образи в американській
поезії ...

312

3.2.1. Культуреми образного простору американської поезії..

316

3.2.2. Класифікація стереотипних словесних поетичних образів ..

322

3.3. Новообрази в американській поезії ...

337

3.3.1. Критерії розмежування типів словесних поетичних образів...........................................................

337

3.3.2. Ідіотипні словесні поетичні образи..........................

341

3.3.3. Кенотипні словесні поетичні образи................................

359

Висновки до третього розділу ..

379

Загальні висновки

383

список використаних джерел ...

392

Довідкова література ..

457

Джерела ілюстративного матеріалу .

458

Додатки ...

462

ВСТУП

Поетичний текст як один з найвищих проявів осмислення людиною реального й уявного світу, як злет фантазії та втілення у словесних поетичних образах ціннісних орієнтирів й оцінки людиною смислу її буття, місця у Всесвіті, привертав й продовжує привертати увагу вчених в аспекті виявлення онтологічної характеристики поетичного тексту, що пов’язано з питаннями структурно-семантичної організації його компонентів [див., напр.: 106; 112; 265; 283; 284; 286; 328; 357; 435; 436; 443; 454; 510; 513; 515], і гносеологічної, орієнтованої на визначення його функціональних та прагматичних властивостей [62; 92; 108; 212; 213]. Особливе місце займають дослідження з проблеми образності як домінантної ознаки поетичного тексту взагалі [91; 133; 134; 148; 180; 220; 222; 216; 247; 442; 616; 618; 675; 761; 762] та словесного поетичного образу зокрема [75; 115; 116; 117; 118; 122; 138; 165; 303; 324; 411; 466; 514; 546; 577; 644; 695; 761; 786].
Сьогодні у теорії словесного поетичного образу, або імажиології” [термін М.В. Нікітіна див. 331, 189], можна окреслити три основних напрями вивчення його природи: онтологічний, у руслі якого вчені намагаються визначити: що є словесний поетичний образ?” [див., напр.: 88, 102-156; 115, 3-21; 389, 32-42], гносеологічний, де ставиться питання: для чого він створюється у віршованому тексті?” [165, 4-6; 394, 14-17; 224, 68-71; 225, 3-5; 318, 406-431; 506, 441-457], і когнітивно-комунікативний, представники котрого мають на меті пошук відповіді: як формується й функціонує словесний поетичний образ у віршованому тексті?” [10; 287, 81-83, 91-96; 342; 407; 158; 71; 469; 578; 756; 761]. У кожному з напрямів виокремлюються різні підходи до тлумачення словесного поетичного образу, що обумовлено вибором предмета вивчення, акцентуацією уваги на тому чи іншому аспекті образу та домінуючою лінгвістичною парадигмою.
Так, у межах онтологічного напряму виділяються морфологічний [125; 565; 753], лінгвопсихологічний [362; 365, 32], структурний [455, 213-270; 503, 148-149, 233-236; 523, 465-473] та семантичний [88, 107-129; 492, 102-106; 389, 32-42; 341, 7-14; 389, 32-42; 231] підходи, орієнтовані на визначення іманентних властивостей словесного поетичного образу, на виявлення структурних і семантичних закономірностей його побудови.
У дослідженнях, виконаних у руслі гносеологічного напряму, словесний поетичний образ тлумачиться як спосіб відображення дійсності: міметичний [139, 7-8; 138, 4; 75, 14] чи дієгетичний [295, 11-13; 265, 570]. Слід зауважити, що впродовж довгого панування античних традицій в осмисленні природи образу, останній трактувався як мімезис реальності, тобто наслідування, або імітація дійсності [12, 810-813, 815, 817, 1252, 1273]. З плином часу обсяг поняття мімезис” змінювався залежно від філософського підходу до проблеми буття. В епоху Просвіти, під впливом філософських та естетичних концепцій Й.В. ґете, ґ.В.Ф. ґегеля, поетичний образ розглядався як засіб естетичного відображення життя, міметична функція якого полягала в художньому відбитті реальності [119, 81; 125, 16]. В епоху Новітньої історії й впродовж усього ХХ століття з розвитком рефлексії та саморефлексії як здібності автора переосмислювати культурний досвід [379, 237; 391, 25; 351, 170] словесний поетичний образ вважається засобом художнього освоєння життя [259, 5-7; 487, 10; 88, 106], за допомогою якого досягається не тільки імітування реальності (мімезис), а й художнє перетворення дійсності (дієгезис) [421, 139; 453, 19]. На сучасному етапі розвитку теорії словесного поетичного образу він трактується як засіб художнього осмислення реального й уявного світу [409, 342; 10, 4], як основа семіозису, нескінченного творення нових смислів.
Когнітивно-комунікативний напрям у дослідженнях словесного поетичного образу включає структурно-семіотичний [185; 282; 283], лінгво-семіотичний [408; 409], концептуальний [685; 567; 626; 129; 10; 433; 71] і прототиповий [695; 696; 761; 613; 614; 754; 756] підходи до висвітлення його окремих аспектів і сторін; до розкриття механізмів його формування й функціонування в поетичному тексті [469], вияву концептуальної картини світу окремих поетів [158] або концептуальних структур, які зумовлюють формування змісту образів у творах певного автора [343], до опису психологічного портрету митця та його/її портрету як мовної особистості [226].
Розмаїття теоретичних тлумачень природи словесного поетичного образу, викликане багатоплановістю його семантико-когнітивної структури, пояснюється постійною увагою науковців до образу, дослідження якого у кожній новій науковій парадигмі не вичерпує його сутності, а лише висвітлює нові грані й перспективи вивчення. Все це свідчить про актуальність вибору теми дисертації. Термінологічна невизначеність поняття образу, відсутність системного підходу в теорії словесного поетичного образу зумовлюють необхідність подальшого всебічного аналізу його природи з використанням новітніх методів, орієнтованих на проникнення в глибинні механізми мовної творчості. Актуальність роботи полягає також у загальній спрямованості сучасної лінгвопоетики на розгляд семантики художнього тексту в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії між мовою та мисленням, з’ясувати, як образ об’єктивує в словесних формах знання про світ і про мову.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми Основні категорії стилістики й лінгвістики тексту в синхронії й діахронії та лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика розглянутої дисертації вписується в коло питань, досліджених згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної і лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти” (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).
Метою дисертаційної роботи є визначення лінгвокогнітивних механізмів формування й функціонування словесних поетичних образів у віршованих текстах та встановлення їхньої ролі в побудові образного простору американської поезії. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
• визначити онтологічні та гносеологічні властивості словесного поетичного образу на основі вивчення його еволюції на тлі змін художньої свідомості та видів поетичного мислення;
• встановити характер взаємодії між типами художньої свідомості й видами поетичного мислення та тенденціями розвитку словесного поетичного образу в різних літературно-стильових напрямах;
• виявити мовні й позамовні чинники, що впливають на формування нових видів словесного поетичного образу, зокрема параболи й метаболи.
• окреслити конфігурацію й наповнення образного простору американської поезії через визначення типів і видів словесних поетичних образів;
• розкрити специфіку творення різних типів словесних поетичних образів шляхом аналізу їхньої концептуальної структури та визначення лінгвокогнітивних операцій і процедур, що забезпечують формування й функціонування словесних поетичних образів у поетичному тексті;
• на основі теоретичних положень когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики розробити методику концептуального аналізу словесних поетичних образів американської поезії й побудувати інтегративну когнітивну модель словесного поетичного образу, спрямовану на розкриття механізмів його формування в поетичному тексті взагалі та в певних поетичних напрямах і в окремих авторів зокрема.
Розв’язання окресленого кола завдань можна здійснити за умови поєднання інтерпарадигмальних (міждисциплінарних) знань та нової парадигми лінгвістики когнітивної, природним фокусом якої є поєднання мови й мислення (і ширше свідомості), що на практиці уможливлює голографічний (об’ємний)” опис мови [302, 3]. Такий опис базується на інтерференції двох основних джерел семантичної інформації про будь-який денотат: інформації поняттєво-концептуальної та її лінгвістичного двійника [236, 34-42; 239, 7; 240, 8-11]. Саме в когнітології розроблено методологічний апарат, придатний до аналізу багатовимірної структури поетичного тексту та його домінанти образного простору.
У дисертації пропонується інтегрований підхід до вивчення природи словесного поетичного образу, спрямований на систематизацію розмаїття наукових поглядів на нього та його розуміння як багатовимірної величини, що є результатом інтеріоризації знань про певний фрагмент дійсності та їх екстеріоризації у словесній тканині поетичного тексту.
Ключовим у вивченні природи словесного поетичного образу є поняття поетичного тексту, який у рамках когнітивно-дискурсивної парадигми розуміється нами як вид художньої комунікації, спрямованої на розкриття текстової, підтекстової та позатекстової інформації, що стоїть за словесними поетичними образами, котрі її опредметнюють. Наявність різних видів інформації в поетичному тексті забезпечується його двовимірною семантичною структурою: змістовно-фактуальною й змістовно-концептуальною, що зумовлено різними площинами мовного вираження думки: експліцитним та імпліцитним [106, 37-40; 322, 12, 112; 331, 42-43; 218, 35, 40, 45]. Специфіка поетичного тексту полягає в його орієнтованості на змістовно-концептуальну інформацію, на імпліцитність, що вмотивовано його основною естетичною функцією слугувати емоційному задоволенню читача [527, 362; 161, 19-21]. Одна з властивостей емотивності тексту пов’язана з переживанням новизни, оскільки одноманітність вбиває емоції” [161, 159], а відчуття нового, переживання подиву необхідні читачеві для насиченості гностичними” (з грец. gnosis знання) емоціями [322, 21]. Гностичні емоції пов’язані не тільки з отриманням нової інформації, а й з когнітивною гармонією” головною властивістю поетичного твору, суть якої у пошуках знайомого серед незнайомого, зрозумілого серед незвичного [там само]. Ефект новизни виникає лише за умови зіставлення знайомого образу з незнайомим [108, 162]. Нове не сприймається, якщо воно хоча б частково не спирається на традицію [286, 32].
Об’єктом дослідження є словесні поетичні образи американської поезії ХУІІ-ХХ століть, а предметом вивчення лінг­вокогнітивні механізми формування й функціонування словесних поетичних образів у віршованому тексті. У роботі розрізнено поняття образу” як конкретної чуттєвої даності, поетичного образу” як вираження ідеї, узагальненого змісту віршованого тексту та словесного поетичного образу” як втілення образу, ідеї й змісту в словесній формі.
В основі дослідження лежить думка про те, що кожний поетичний образ існує не сам по собі, а є вписаним у семантичний простір конкретного тексту й, ширше, у семантичний простір всієї американської поезії, яку, слідом за Ю.М. Лотманом, можна розглядати як частину семіосфери, семіотичного простору світової культури [289, 433]. Образний простір віршованого тексту є картиною місцевості проживання” та взаємодії типологічно різних словесних поетичних образів [108, 144]. Образні ландшафти” текстів, тобто конфігурації образного простору, різняться між собою тим, як словесні поетичні образи вплетені у тканину віршованого тексту.
Для визначення й пояснення особливостей формування й функціонування словесних поетичних образів у семантичному просторі окремого поетичного тексту й у загальному семантичному просторі американської поезії нами сформульована робоча гіпотеза, згідно з якою поетичний образ виникає у ході художнього освоєння життя митцем і не зникає з репертуару художніх засобів відображення та інтерпретації світу, натомість є основою безкінечного семіозису. Актуалізація й подальше функціонування образу в словесній тканині поетичного тексту відбувається завдяки формуванню словесного поетичного образу, який забезпечує його відтворення в різні періоди поетичної творчості. Один і той самий поетичний образ як узагальнене вираження, ідея конкретно-чуттєвого змісту одиничних предметів, явищ і подій реального й уявного світу (наприклад, образи любові, природи, життя, смерті тощо) втілюється у різноманітних словесних поетичних образах шляхом різних лінгвокогнітивних засобів. Під останніми розуміємо операції і процедури мовного й концептуального характеру.
Кожному словесному поетичному образу як одиниці вторинної номінації та художній категорії поетичного тексту притаманні онтологічні й гносеологічні властивості, зміни яких зумовлені його еволюцією на тлі розвитку художньої свідомості й видів поетичного мислення. Іманентна, онтологічна сутність словесного поетичного образу детермінована його формою, значенням й функціями у віршованому тексті. Відстеження тенденцій в еволюції словесного поетичного образу пов’язане з виявом змін у конкретних його параметрах, оскільки кожний із параметрів задає тенденції його розвитку й напрями наукового дослідження. Дослідження формального аспекту словесного поетичного образу включає параметри його синтагматики й парадигматики, які, в свою чергу, пов’язані з синтаксичною упорядкованістю, розміщенням у семантичному просторі тексту та в загальному образному просторі конкретної поезії (у даному випадку американської). Семантика словесного поетичного образу задається параметрами значення, змісту й смислу. Функціональний аспект словесного поетичного образу відбиває взаємодію між його естетичною й емотивною функціями та функціями, які виявляються домінантними в певному поетичному тексті (зображальною, виражальною тощо).
Залежно від того, які тропи й фігури використані в утворенні словесних поетичних образів, виокремлюються їх види, від простих образів образів-метафор, образів-метонімій і таке інше, до складних образів образів- парабол й образів-метабол.
Види й типи словесних поетичних образів окреслюють конфігурацію образного простору окремого віршованого тексту й американської поезії загалом. Розмежування типів образів здійснюється за цілим комплексом критеріїв, домінантними серед яких є архаїчність новизна, простота складність семантико-синтаксичної та концептуальної структури; здатність нездатність створювати нове значення або концептуальний прорив” у поняттєвій системі людини та типи знання, що опредметнені в семантиці поетичного тексту. У результаті застосування цих критеріїв словесні поетичні образи американської поезії розподіляються нами на архе­типи, стереотипи та новообрази ідіотипи та кенотипи (з давньогрецької: idios новий, особливий, kainos новий, незвичний) [819, 442, 856].
Архетипи за К.ґ. Юнґом це загальні образні схеми, колективне позасвідоме”, код історії, код культури людства [517, 98]. Вони створюють світ людських уявлень і стійкими мотивами проходять крізь всю історію культури. Архетипи первісно задані психічною діяльністю усякого індивіда. Вони повторюються в багатьох творах, а їх джерела знаходяться у первісній імлі позасвідомості. Архе­тип є проявом позачасового шару колективної душі” [3, 110].
Виходячи з того, що стереотипи виражають стійкі уявлення, розхожі істини, притаманні певному колу людей або цілому народу [432, 241; 240, 177], стереотипними вважаються в роботі словесні поетичні образи, підґрунтям яких є прототипові, взірцеві, схеми поетичного мислення, що відбивають укорінені, усталені знання про предмети, явища та події реального та уявного світу.
Новоо

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Словесний поетичний образ це багатовимірна величина, параметри якого визначаються його онтологічними, епістемологічними й когнітивними властивостями. Виявлення особливостей і специфіки кожної із властивостей словесного поетичного образу залежить від того, який з його аспектів знаходиться у фокусі уваги дослідників та в термінах якої наукової парадигми вони розглядаються.
Залучення методологічного апарату когнітивної лінгвістики, теоретичних положень когнітивної поетики, теорій схем та перспектив і, нарешті, когнітивно-дискурсивного підходу до природи образності дали змогу проникнути в онтологічну й гносеологічну суть словесного поетичного образу, розкрити лінгвокогнітивні механізми його формування й осмислення в поетичному тексті, визначити типологію словесних поетичних образів в американській поезії.
Онтологія словесного поетичного образу як художньо-естетичної категорії поетичного тексту вмотивована діалектикою його розвитку на тлі змін типів художньої свідомості та видів поетичного мислення.
Поступовий перехід від міфологічної до міфопоетичної свідомості, розвиток аналогового й асоціативного поетичного мислення обумовили генезис словесного поетичного образу, підґрунтям якого в архаїчну епоху стали магічні й міфологічні словесні образи. Вони виявилися його передконцептуальною стороною, материнським лоном, заплідненим ще несвідомими уявленнями про природу світу, що визріли в перші цеглинки смислу ще нерозчленованої у міфологічній свідомості реальності. Розщеплення синкретичного мислення, розходження міфічного й поетичного почалось з усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами й явищами оточуючої дійсності, з відчуття відстороненості, відчуження від предметів реальності через абстрагованість від цілісності шляхом виділення їх ознак і властивостей та співвіднесення між собою за допомогою уяви, а не тільки фантазії. Уява як когнітивна здібність до абстрагування, до осмислення однієї царини знання крізь призму іншої знаменувала початок авторської поетичної творчості. Осьовий час людства, пов’язаний з творчістю давньогрецьких поетів та становленням світових релігій, є межею між міфологічною та раціонально-логічною художньою свідомістю.
Канонічна епоха стала скарбницею європейської поетичної культури взагалі та американської зокрема. З цього невичерпного джерела поети й дотепер черпають натхнення та беруть прототипові сюжети й образи для своїх творів. У канонічний період словесний поетичний образ завдяки жорстким нормам канону сформувався як одиниця поетичного тексту. У канонічну епоху сформувалися стереотипні поетичні образи, в яких закарбувалися найкращі взірці поетичного мислення, відбилися національні особливості освоєння світу людиною.
Зміна традиціоналістської художньої свідомості на індивідуально-творчу вплинула на характер художнього відображення дійсності в поетичній творчості. В епоху Відродження з розвитком парадоксального поетичного мислення міметичний спосіб художнього зображення світу поступається місцем дієгетичному, орієнтованому не на імітацію дійсності, а на відбиття світу, переломлене крізь творче переосмислення реального та ймовірного буття. Уможливленість такого відображення досягається побудовою нових, ідіотипних словесних поетичних образів, в яких традиційні поетичні метафори, метонімії й оксиморони набувають нових стилістичних якостей завдяки семантико-когнітивним і лексико-синтаксичним зрушенням у поетичному мовленні, зумовлених переходом від конвергентного до дивергентного стилю.
Неканонічна епоха розвитку словесного поетичного образу характеризується становленням есеїстичного поетичного мислення, обумовленого появою й поширенням есе як жанру літературних творів. У поезії есеїстичне мислення веде до дивергенції образів в образному просторі віршованих текстів, що, в свою чергу, розширює семантичний й синтаксичний обсяг словесного поетичного образу. Останній обіймає не тільки словосполучення, речення, а й увесь поетичний текст.
Діалектика словесного поетичного образу в епохи модернізму й постмодернізму визначається поступовою зміною антропоцентричного принципу зображення світу на антропокосмічний, зміною, що зумовлена загальною тенденцією світової поезії до інтегративного, екологічного мислення, орієнтованого на збереження культурних традицій, на універсальний гуманізм і нову дисципліну розуму, яка узгоджує індивідуальні думки з всесвітнім розумом. Кристалізація колективного досвіду виражена в нових, кенотипних словесних поетичних образах.
Теорія словесного поетичного образу визначається різними підходами до його тлумачення, що склалися в певних поетиках під впливом домінуючої наукової парадигми знань. Мереологічні моделі дослідження словесного поетичного образу в різних поетиках, висвітливши широкий спектр його характеристики, стали підґрунтям інтегрованого підходу до вивчення цього багатогранного феномена поетичного тексту.
У рамках лінгвокогнітивної парадигми на основі творчого опрацювання положень когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики словесний поетичний образ отримав у нашій роботі статус лінгвокогнітивного текстового конструкта, що інкорпорує в собі три іпостасі: передконцептуальну, концептуальну й вербальну.
Передконцептуальна іпостась словесного поетичного образу є смислом образу, його архетипом, який активується автоматично позасвідомими когнітивними операціями. У контексті дисертаційного дослідження когнітивне позасвідоме розуміємо як передкатегоріальну діяльність, уможливлену наявністю емоціогенних передзнань, викликаних емоційним досвідом людини, який зберігається у колективному позасвідомому.
Передконцептуальна іпостась словесного поетичного образу структурована образ-схемами. Їх трансформація шляхом лінгвокогнітивних операцій спеціалізації, модифікації, компресії тощо зумовлює конфігурацію концептуальної структури словесного поетичного образу.
Концептуальна іпостась словесного поетичного образу є когнітивним кодом словесного поетичного образу, його узагальненим змістом, який структурований концептуальними схемами, що вилучаються за допомогою концептуальної метафори, метонімії та оксиморона. Реконструкція концептуальної сторони словесного поетичного образу уможливлює вияв прототипових концептуальних схем, що, в свою чергу, веде до окреслення прототипової образної картини світу американської поезії.
Вербальна іпостась поетичного образу є втіленням передконцептуальної і концептуальної структури в словесну тканину віршованого тексту шляхом різних лінгвокогнітивних операцій і процедур, серед яких конструктивно-творче мапування є ведучим. Словесний поетичний образ як тривимірна величина гнучко змінює свої контури залежно від когнітивних і мовних операцій, що домінують у формуванні образу та від виду поетичного мислення (аналогового, асоціативного парадоксального, параболічного, або есеїстичного), який зумовлює характер і напрям мапування.
Відмінності в синтаксичній структурі словесних поетичних образів та особливості їхньої семантики пояснюються мовними й позамовними чинниками. Мовні чинники детерміновані загальними тенденціями тих процесів та змін, що відбуваються в мові взагалі та в поетичному тексті зокрема. Дві протилежні тенденції в американському віршованому мовленні: аналітизація та синтезація зумовлюють лексико-семантичні зсуви та синтаксичні зміни у структурі словесних поетичних образів. Яскравими прикладами таких змін слугують словесні поетичні образи Е.Камінгса pity this busy monster manunkind not”, he picked up all his was of shall”, У.Паунда but-not-altogether-satisfactory lady”, К.Сендберга Where are the snows of yesteryear?”.
Тенденція до концентрації тропів та активізації стилістичних фігур, що увиразнилася у розгортанні словесних поетичних образів у радіальну й ланцюжкову семантико-синтаксичні структури, привела до виникнення нових видів: словесного поетичного образу-параболи й образу-метаболи. Тенденція до групування словесних поетичних образів у конкретному відрізку віршованого твору обумовила формування образного простору як домінанти смислу й змісту поетичного тексту. Конфігурацію образного простору поетичного тексту визначають тенденції до конвергенції і дивергенції образів, що зумовлено тим, які й яким чином види й типи словесних поетичних образів вплетені у тканину поетичного тексту.
Позамовними чинниками розвитку словесного поетичного образу виявляються способи художнього відображення (мімезис, дієгезис чи семіозис) й художні методи: реалізм, символізм, імажизм, романтизм, постсимволізм чи метареалізм та види поетичного мислення (аналогове, асоціативне, парадоксальне, параболічне чи есеїстичне), превалювання яких у певному культурно-історичному періоді й літературно-стильовому напрямі визначає характер мапування як лінгвокогнітивних операцій формування поетичних образів.
Розроблена в роботі інтегративна когнітивна модель словесного поетичного образу висвітлює шляхи й способи формування й осмислення словесних поетичних образів в образному просторі американської поезії, а також допомагає відтворити механізми творення новизни через реконструкцію образного простору й розкриття лінгвокогнітивних операцій і процедур концептуальної інтеграції ментальних просторів, що стоять за семантикою поетичного тексту.
У кожну культурно-історичну епоху свого розвитку словесний поетичний образ американської поезії характеризується особливостями креативності та тим чи іншим ступенем новизни. Його новизна визначається на тлі канону й поетичної традиції.
Ідіотипні словесні поетичні образи створюються завдяки здатності креативного мислення до створення так званого організованого порушення когнітивних процесів” (organized violence against cognitive processes) [772, 4]. Розкриття механізмів формування новизни дало можливість стверджувати, що деформація когнітивних процесів відбувається не хаотично, а є закономірним порушенням закономірностей. Модифікація й спеціалізація лінгвокогнітивних операцій формування ідіотипних образів супроводжується низкою лінгвокогнітивних процедур, скерованих селективними когнітивними обмеженнями. Останні, в свою чергу, підпорядковані принципам і способам художнього зображення світу, характерним для певної культурної епохи й літературно-стильового напряму. Так, у словесних поетичних образах the misery of folders”, sadness of pencils” (T.Roethke) спостерігається реверсивний напрям мапування ознак сутностей царини джерела на сутності царини мети. Порушення стандартного характеру мапування мапування конкретних сутностей на абстрактні пояснюється закономірним порушенням селективного когнітивного обмеження, зумовленого домінуванням в американській поезії модернізму антропоцентричного принципу в художньому відображенні світу. В модернізмі людина та її властивості є міркою світу, центром з яким порівнюються інші сутності. Натомість в американській поезії постмодернізму панує антропокосмічний принцип художнього відображення картини світу, внаслідок чого закономірними є словесні поетичні образи типу stupid like a street”, в яких людина перестає бути центром Всесвіту, а її ознаки основою для аналогового мапування.
Образний простір американської поезії формується та вимірюється типами словесних поетичних образів. Архетипні словесні поетичні образи визначають його глибину та відображають міфопоетичну картину світу в американській поезії. Стереотипні широчінь простору та відбивають як універсальну, так і національну специфіку поетичного мислення й культурологічні особливості поезії певного народу. Ідіотипні словесні поетичні образи є результатом індивідуально-творчого осмислення світу. Кенотипні словесні поетичні образи руйнують звичні концептуальні схеми, їх смисл створює концептуальний прорив у поняттєвій системі людини, в них відбита кристалізація нового досвіду людства.
Підґрунтям архетипних словесних поетичних образів виступає міфологема, яка є згорнутим змістом міфопоетичних й біблійних сюжетів, мотивів і тем, що розгортаються у словесних поетичних образах, головним чином, шляхом лінгвокогнітивних операцій субститутивного й наративного мапування та лінгвокогнітивної процедури інтертекстуалізації. Міфологема є когнітивною одиницею зберігання знання про певне коло міфів, легенд, пов’язаних спільним сюжетом, темою чи мотивом. Так, міфологема Води об’єднує всі міфи про походження світу з води, натомість архетип ВОДА містить концептуальні імплікації про властивості, ознаки й характеристики цього концепту, такі як плинність, чистота, очищення, жива й мертва вода.
У контексті роботи архетип розуміється як колективне когнітивне позасвідоме, що активується в художній свідомості та розгортається у численні архетипні концептуальні схеми. Наприклад, архетип ВОДА дає архетипні схеми: ВОДА Є ЖИТТЯ, ВОДА Є ОЧИЩЕННЯ, ВОДА Є РУЙНУВАННЯ, ВОДА Є ЧИСТОТА. Втілюючись у словесній тканині поетичних текстів, з розвитком поетичного мислення названі схеми зазнають певних трансформацій, внаслідок чого виформовуються прототипові концептуальні схеми, ті, що стають базою ізотипних словесних поетичних образів. Так, ізотипні словесні поетичні образи: in the sea of generations”; life’s unresting sea” (O.Holmes); before the pool of day to come” (C.Sandburg); ‘the tides of life” (R.W.Emerson); the day is like wide water without sound” (W.Stevens); the life is a stagnant river, a scummy creek’s damned pool” (L.Buzbee) містять прототипову концептуальну схему ЖИТТЯ Є ВОДНА СТИХІЯ. Внаслідок систематичного повторювання словесні поетичні образи: the river of life, the sea of life, the oceans of life стали укоріненими, стереотипними в поетичному мисленні багатьох народів. Стереотипні словесні поетичні образи тлумачаться нами не як кліше або сталі словесні вирази, натомість як еталони поетичного мислення. Ядром таких словесних поетичних образів є культуреми, одиниці культурної інформації, згорнуті формули культурного коду конкретної спільноти людей, зокрема американської.
Природнім бажанням кожного автора є прагнення створити словесні поетичні образи, що не схожі на вже існуючі. Новий словесний поетичний образ (ідіотип чи кенотип) є сплетінням концептуальних схем у його концептуальній іпостасі, яка втілена в словесну тканину тексту шляхом лінгвокогнітивних операцій мапування, спеціалізації й модифікації та лінгвокогнітивних процедур компресії, перспективізації, інтертекстуалізації, комбінації, зштовхування й нарощення. Ядром новообразів є есема сполучення концептуальних схем у концептуальній структурі словесного поетичного образу, або різома плетиво й компресія концептуальних схем.
Одним із шляхів формування кенотипів є руйнування архетипних схем через парадоксальне осмислення концептів, що увиразнюється в оксимороні. Звідси специфіка особливості семантико-синтаксичної структури кенотипного словесного поетичного образу. Як правило, вони характеризуються простою синтаксичною структурою, вираженою словосполученням, простим реченням з іменниковим присудком, або навіть одним словом, що набуло нового значення через взаємодію з іншими словесними поетичними образами у віршованому тексті. Специфіка формування кенотипу полягає у співтворчості автора й читача. Його зміст збагачується новими смислами залежно від фонових знань читача, від схем і схемати як структур знання, що активуються при реконструкції образного простору поетичного тексту. Закріплення схеми знань забезпечується стереотипами. Ідіотипні словесні поетичні образи сприяють оновленню схеми знань. Схемата осяяння виникає в результаті творення змісту й смислу кенотипу, що розосереджені по всьому образному простору поетичного тексту.
Отже, у своєму розвитку словесний поетичний образ проходить тернистий шлях від метафори-ототожнення через аналогію й асоціацію до метафори-інтеграції метаболи, де кожна із сутностей її царин пов’язана, зчеплена одна з іншою й водночас вільна, спроможна випромінювати власний смисл. Задля досягнення цієї мети словесний поетичний образ продирається крізь пастки парадоксів і парабол, вздовж лабіринтів невизначеності й непрозорості змісту в пошуках вічних істин і цінностей. Попри невгамовну фантазію й уяву поета, формування словесних поетичних образів скеровується мовними закономірностями та спільними архетипними схемами, що забезпечує їх інтерпретацію читачем. Наявність спільних знань та когнітивних здібностей допомагає досягти злетів метафоричного мислення поета та збагнути нові смисли, навіть ті, що й не були в його замислі.
Дослідження словесних поетичних образів у світлі когнітивної поетики із залученням міждисциплінарних знань дозволило уточнити характер взаємодії між поетичним мисленням і його словесним втіленням та стверджувати, що якщо метафорами ми живемо”, то словесними поетичними образами ми розуміємо життя.
Подальшою перспективою наукового пошуку може бути зіставне дослідження когнітивних стилів різних поетів, виявлення культурологічних особливостей словесних поетичних образів, що сприятиме окресленню культурно-ціннісної картини світу в американській поезії.

Список використаних джерел
1. Абрамова Е.Ю. Аллюзия в лирике: функциональный аспект (на материале произведений И.А. Бродского, А.С. Кушнера, А.А. Тарковского): Дис канд. филол. наук: 10. 02. 19 / Симферопольский гос. университет. Симферополь, 1994. 231 с.

2. Аверинцев С.С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. М.: Наука, 1966. 458 с.
3. Аверинцев С.С. Аналитическая психология К.Г. Юнга и закономерности творческой фантазии // О современной буржуазной эстетике. Вып. 3. М.: Искусство. 1972. С. 110 155.
4. Аверинцев С.С. Символика раннего Средневековья. (К постановке вопроса) // Семиотика и художественное творчество. М.: Наука. 1977.
С. 308 338.
5. Аверинцев С.С. Древнегреческая поэтика и мировая литература // Поэтика древнегреческой литературы. М.: Наука. 1981. С. 10 67.

6. Аверинцев С.С., Андреев М.Л., Гаспаров М.Л., Гринцер П.А. Категории поэтики в смене литературных эпох // Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания. М.: Наследие. 1994. С. 3 38.

7. Агафонов А.Ю. Человек как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысла. Самара: Издательский Дом БАХРАХ-М”, 2000. 336 с.

8. Аллахвердов В.М. Опыт теоретической психологии. СПб.: Алетейя”, 1993. 346 с.

9. Алпатов В.М. История лингвистических учений: Учебное пособие (Studia Philologica). М.: Языки русской культуры, 1998. 368 с.
10. Андреева С.А. Поэтическое слово в когнитивном аспекте (на материале английских поэтических произведений викторианского периода): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ. М., 1999. 19 с.

11. Андрієнко Л.О Генеза та особливості структури поетичної метафори барокко: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Харьків, 1997. 160 с.

12. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. 1392 с.

13. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1973. 304 с.
14. Арнольд И.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста // Иностранные языки в школе. 1978. № 4. С. 23 31.

15. Арнольд И.В. Семантика. Стилистика. Интертекст. СПб.: Изд-во
С.-Петербургского университета, 1999. 444 с.

16. Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры // Изв. АН СССР. Серия лит. и языка. 1978. Т. 37, №4. С. 333 343.
17. Арутюнова Н. Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поетика. М.: Наука, 1979. С. 147 174.
18. Арутюнова Н. Д. Образ (опыт концептуального анализа) // Референция и проблемы текстообразования. М.: Наука. 1988. C. 18 24.
19. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры. // Res Philologica. Филологические исследования. М., Л.: Наука. 1990. C. 71 89.
20. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 15 32.

21. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М: Языки русской культуры, 1998. 896 с.

22. Архипов И.К. Традиционные подходы к лексической полисемии в свете прототипической семантики // Когнитивная семантика: Материалы Второй международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. 11-14 сентября 2000 / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Ред. : Е.С. Кубрякова и др. : В 2 ч. Часть 2. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина. 2000. С. 21 23.

23. Ашурова Д.У. Лингвистическая природа художественного сравнения (на материале англ. языка): Автореф. дисканд. фил. наук: 10.02.04 / Московский гос. пед. ин-т иностр. языков. М., 1970. 22 с.

24. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика: Пер. с франц. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
25. Барт Р. Від твору до тексту // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис. 1996. С. 378 384.

26. Бахтин М.М. Слово у Ф. М. Достоевского // Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. М.: Советский писатель, 1963. С. 242 338.

27. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. М.: Художественная литература, 1975. 502 с.

28. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Прим. С.С. Аверинцева, С.Г. Бочарова. 2-е изд. М.: Искусство, 1986. 444 с.
29. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи / Сост. С. Бочаров и В.Кожинов. М.: Художественная литература, 1986. 543 с.

30. Башляр Г. Психоанализ огня. М.: Прогресс, 1993. 346 с.
31. Башляр Г. Вода и грёзы. Опыт о воображении материи: Пер. с франц. М.: Изд-во гуманитарной литературы (Французские философы ХХ века), 1998. 268 с.

32. Белехова Л.И. Поэтический словесный образ в свете прототипической семантики (на материале текстов современной американской поэзии) // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки”. Випуск 7. Черкаси. 1998. С. 46 58.
33. Белехова Л.И. Новообразы в современной американской поезии (лингвокогнитивный взгляд на природу образа) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. 1998. Т. 1, № 1. С. 50 59.
34. Белехова Л.И. Архетипические словесные образы в современной американской поэзии // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. 1999. Т. 2, № 2. С. 26 38.
35. Белехова Л.И. Историческая ретроспектива словесного поэтического образа как художественной категории // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки”. Випуск 11. Черкаси. 1999. С. 82 100.
36. Бєлєхова Л.І. Образна картина світу у віршованих текстах К.Сендберга та М.Рильского // Проблеми зіставної семантики: Збірник наукових статей за доповідями Міжнародної наукової конференції Проблеми зіставної семантики”. К.: КДЛУ. 1999. С. 320 324.
37. Белехова Л.И. Образное пространство поэтического текста (на материале американской поэзии) // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки (романо-германська філологія). Луцьк: Вежа. 1999. С. 80 82.
38. Белехова Л. И. Когнитивные функции архетипических словесных поэтических образов (на материале американской поэзии) // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. Вип. 4. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету. 1999. С. 13 18.
39. Белехова Л. И. Словесный поэтический образ: пути развития теории // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки”. Випуск 15. Черкаси. 2000. С. 107 118.
40. Бєлєхова Л.І. Лінгвокогнітивні механізми формування словесного поетичного образу (на матеріалі американської поезії) // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія, педагогіка і психологія. 2000. Вип. 3. К.: Видавничий центр КДЛУ. С. 189 196.
41. Белехова Л. И. Прототипическая модель концепта ЖИЗНЬ в американской поэзии // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія, педагогіка і психологія. 2000. Вип. 2. К.: Видавничий центр КДЛУ. С. 132 139.
42. Бєлєхова Л. І. Еволюція словесного поетичного образу в американській поезії епохи модернізму і постмодернізму // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. Вип. УІІ. Херсон: Айлант. 2000. С.36 43.
4 43. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ у когнітивній парадигмі: огляд робіт американських лінгвістів // Філологічні студії. Науковий часопис Волинського державного університету імені Лесі Українки. № 2. Луцьк: Волинський академічний дім Планета”. 2001. С. 24 31.
44. Бєлєхова Л. І. Інтегративна модель інтерпретації поетичного тексту в контексті перекладу // Проблеми зіставної семантики: Збірник наукових статей. Вип. 5. К.: КДЛУ. 2001. С. 314 322.
Б 45. Бєлєхова Л. І. Стереотипні словесні поетичні образи в американській поезії // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2001. Т. 4, № 1. С. 39 55.
46. Бєлєхова Л. І. Інтегративна модель інтерпретації поетичного тексту (на матеріалі американської поезії) // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія, педагогіка і психологія. 2001. Вип. 3. К.: Видавничий центр КДЛУ. С.193 199.
47. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ у когнітивній парадигмі: огляд робіт американських лінгвістів // Філологічні студії. Науковий часопис Волинського державного університету імені Лесі Українки. 2001. № 2. Луцьк: Волинський академічний дім Планета”. С. 24 31.
48. Бєлєхова Л.І. Види аналогового мапування як когнітивні процедури формування словесних поетичних образів (на матеріалі американської поезії) // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. Вип. VIIІ. Херсон: Айлант. 2000. С. 117 124.
49. Бєлєхова Л. І. Аналогове мапування в поетичному тексті (на матеріалі американської поезії) // Вісник Житомирського педагогічного університету. Вип. 8. Житомир: Редакційно-видавничий відділ Житомирського педагогічного університету імені Івана Франка. 2001. С. 153 159.
50. Белехова Л. И. Типология образного пространства в американской поэзии // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. № 3. Запоріжжя: Запорізький державний університет. 2001. С. 17 23.
51. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в американській поезії мови” // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Т. ХХХ. К.: Логос. 2002. С. 153 160.
52. Бєлєхова Л.І. Архетипи в образній картині світу Лесі Українки та Емілі Дікінсон // Матерали міжнародної конференції Мова і культура”. Одеса: Вид-во Таврія”. 2001. С. 12 19.
53. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в концептуальній поезії (на матеріалі американської і російської поезії) // Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. Вип. ІХ. Херсон: Айлант. 2000.
С. 117 124.
54. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект. Монографія. Херсон: Айлант, 2002. 368 с.
55. Белый А. Магия слова // А. Белый. Символизм как миропонимание. М.: Республика, 1994. С. 131 142.

56. Белый А. Мастерство Гоголя. М.: МАЛП, 1996. 351 с.

57. Берг М. Литературократия: Проблема присвоения и перераспределения власти в литературе. М.: Новое литературное обозрение, 2000. 352 с.

58. Берест Т.М. Семантика художнього слова в поезії 80-90-х років ХХ століття (на матеріалі творів молодих українських авторів): Дис канд. філол. наук: 10. 02. 01. Харків, 1999. 199 с.

59. Бернштейн И. Новая жизнь вековых образов // Вопросы литературы. 1985. № 7. С. 86 113.

60. Бирдсли М. Метафорическое сплетение: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 201 218.

61. Блэк М. Метафора: Пер. с англ. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 153 172.

62. Богомолов Н.А.