ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

БІСЮК ОЛЕНА СЕРГІЇВНА
УДК 343.137.9

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ
В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Костюченко Олена Юріївна,
кандидат юридичних наук, доцент

КИЇВ – 2012

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………….…3
РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ДУМКИ ЩОДО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ ОКРЕМОЇ ДУМКИ СУДДІ
1.1. Зміст поняття окремої думки судді……………………………………..11
1.2. Історичний розвиток інституту окремої думки судді та її основних моделей…………………………………………………………………………….…..33
1.3.Міжнародний досвід правового регулювання окремої думки судді….38
1.4. Співвідношення відкритості окремої думки судді чи присяжного та таємниці ухвалення судового рішення………………………………………………45
Висновки до розділу 1………...…………………………………………...….55
РОЗДІЛ 2. ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ АКТ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
2.1. Суб’єкти та умови викладу окремої думки………………………...…..59
2.2. Ознаки, форма, структура та зміст окремої думки судді……………..87
2.3. Співвідношення предмету вироку та окремої думки судді….…….….97
Висновки до розділу 2………………………………………………………144
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВА РЕАЛІЗАЦІЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ СУДДІ
3.1. Засоби правової реалізації окремої думки судді…………..………….148
3.2. Значення інституту окремої думки судді……………………………...161
Висновки до розділу 3………………………………………….…………....169
ВИСНОВКИ………………………………………………………..………...172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…….176
ДОДАТКИ……………………………………………………………..….….197

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення України як незалежної правової держави вимагає створення ефективних правових механізмів реалізації основних засад судочинства з метою підвищення його ефективності. Важливим засобом виконання завдань кримінального судового провадження є ухвалення судом законних, обґрунтованих і вмотивованих рішень. Кримінальне процесуальне законодавство передбачає право судді при колегіальному ухваленні судового рішення на письмовий виклад власної окремої думки, проте наявна недосконалість її правового регулювання, відсутність механізму реалізації окремої думки судді призводить до проблем у судовій практиці, які потребують вирішення.
Дослідження ґрунтується на працях: М.І. Бажанова, В.Ф. Бохана, Г.П. Бушуєва, Т.В. Варфоломеєвої, О.М. Верещагіна, В.Г. Гончаренка, В.О. Гринюка, Ю. М. Грошевого, М.М. Гультай, Н.Л. Дроздович, А.Я. Дубинського, М.А. Жадяєва, О.В. Капліної, Є.Г. Коваленка, А.Л. Кононова, В.Я. Корсуна, О.Ю. Костюченко, І.І. Котюка, П.В. Куфтирева, О.П. Кучинської, В.В. Лазарева, Л.М. Лобойка, П.А. Лупінської, В.Т. Маляренка, Є.Г. Мартинчика, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.В. Молдована, В.Т. Нора, Г.М. Омельяненко, І.Д. Перлова, М.І. Понеделкова, В.О. Попелюшка, М.А. Погорецького, М.І. Сірого, Н.П. Сизої, В.І. Сліпченка, І.В.Смолькова, М.С. Строговича, В.М. Тертишника, О.Н. Толочка, Л.Д. Удалової, Ю.В. Феофанова, М.Л. Чельцова, С.Л. Шаренко, В.П. Шибіки, О.Г.Яновської та інших, в яких здійснено наукове дослідження деяких аспектів окремої думки судді. Проте серед вчених-процесуалістів не досягнуто єдності поглядів щодо поняття, змісту, значенням та механізму реалізації окремої думки судді.
Зазначені питання потребують глибокого теоретичного осмислення, систематизації, узагальнення існуючого теоретичного та практичного матеріалу та розробки на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства України в частині правового регулювання окремої думки судді, що свідчить про актуальність теми дослідження і обумовило її обрання дисертантом.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов’язаний з плановою темою, яка затверджена Вченою Радою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, протокол № 3 від 04 грудня 2009 року «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» (реєстраційний № 06БФ042-01, державна реєстрація № РК 0101U003579) та теми кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Проблеми розвитку законодавства про судочинство та судоустрій України» № 97165.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є комплексне розкриття правової сутності окремої думки судді у кримінальному судочинстві України та розробка науково обґрунтованих положень теоретичного та практичного характеру і пропозицій, спрямованих на вдосконалення правової регламентації окремої думки судді та забезпечення її практичної реалізації.
Мета дисертаційного дослідження зумовила постановку й необхідність вирішення наступних задач:
- удосконалити визначення поняття «окрема думка судді, присяжного»;
- за результатами аналізу історичного розвитку інституту окремої думки судді та її основних моделей, міжнародного досвіду правового регулювання окремої думки судді, визначити найбільш оптимальну модель її реалізації для кримінального судочинства України;
- визначити співвідношення відкритості окремої думки судді, присяжного та таємниці ухвалення судового рішення;
- окреслити коло суб’єктів та умови викладу окремої думки;
- визначити ознаки, форму, структуру та зміст окремої думки судді;
- розкрити співвідношення предмету вироку та окремої думки судді;
- запропонувати засоби правової реалізації окремої думки судді;
- обґрунтувати значення інституту окремої думки судді;
- внести пропозиції до кримінального процесуального законодавства України щодо вдосконалення правового регулювання окремої думки судді та її реалізації.
Об’єктом дослідження є правовідносини в межах яких відбувається формування, виклад та механізм реалізації окремої думки судді як самостійного правового явища в кримінальному судочинстві України.
Предметом дослідження є окрема думка судді в кримінальному судочинстві України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження були використані як загальнонаукові методи пізнання, так і спеціальні наукові методи, зокрема: з використанням історично-правового методу в роботі проведено дослідження історичного розвитку інституту окремої думки судді в кримінальному судочинстві України; системний і логіко-юридичний методи використовувалися дисертантом для послідовного викладення матеріалу дослідження та при обґрунтуванні висновків та пропозицій; метод системного аналізу правових норм використовувався в процесі порівняння загальних та спеціальних норм, що закріплюють засади судочинства та визначають обсяг повноважень суддів; порівняльно-правовий метод використовувався дисертантом для співставлення відповідних положень КПК України 1960 р., проектів нового кримінально-процесуального кодексу України з КПК України 2012 р., а також в процесі аналізу кримінального процесуального законодавства інших держав та норм міжнародного права; за допомогою аналітично-статистичного методу здійснено аналіз практики застосування окремої думки судді в кримінальному судочинстві України; метод соціологічних досліджень використовувався при аналізі результатів анкетування суддів.
Науково-теоретичною основою дослідження є праці українських та іноземних вчених-юристів в галузі загальної теорії права, конституційного права, кримінального права та кримінального процесуального права в яких розкривається зміст та сутність окремої думки судді.
Нормативною базою дослідження є Конституція України, міжнародно-правові акти в сфері забезпечення прав людини, ратифіковані Верховною Радою України, законодавство України та інших держав (Російської Федерації, Великої Британії, США, ФРН та ін.).
Емпіричну базу дослідження становлять дані, отримані в результаті: аналізу судової практики, матеріалів 250 кримінальних справ, судової статистики, анкетування суддів місцевих судів м. Києва, апеляційних судів м. Києва, Київської області та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці кримінального процесу комплексним монографічним дослідженням проблемних питань правового регулювання та практичної реалізації окремої думки судді в кримінальному судочинстві України. Наукову новизну результатів проведеного дослідження можна конкретизувати в таких положеннях і висновках:
вперше:
— запропоновано введення у судове кримінальне провадження України моделі повної відкритості (гласності) окремої думки судді чи присяжного, сутність якої полягає у включенні до КПК України обов’язку головуючого повідомити учасників судового провадження після проголошення судового рішення про наявність окремої думки судді чи присяжного та роз’яснення їх права вільного доступу до її тексту для ознайомлення та копіювання;
— доведено, що відкритість окремої думки судді чи присяжного для ознайомлення учасників судового провадження не порушує вимоги щодо таємниці ухвалення судового рішення, не зменшує правових наслідків його прийняття, а є елементом реалізації засади гласності та відкритості судового провадження, невід’ємною складовою забезпечення реалізації їх права на ознайомлення зі всіма матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою);
— обґрунтовано необхідність внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) не лише судових рішень судів загальної юрисдикції, а й окремих думок суддів щодо цих рішень, з внесенням відповідних змін до Закону України «Про доступ до судових рішень», як додаткового засобу реалізації відкритості окремої думки судді, присяжного;
— сформульовано пропозицію, що окрема думка судді, присяжного повинна бути обов’язково оцінена прокурором при вирішенні питання щодо оскарження судового рішення на предмет перевірки його законності судом вищого рівня;
— сформульовано пропозицію щодо засобу правової реалізації окремої думки судді, присяжного та запропоновані зміни до КПК України про те, що колегія суддів апеляційного чи касаційного суду після вивчення та оцінки доводів скарг та окремої думки судді чи присяжного своєю ухвалою повинна прийняти наступні рішення: 1) за наявності викладених суддею чи присяжним в окремій думці обставин, які істотно вплинули на правильність судового рішення та призвели до неправильного застосування кримінального закону, вийти за межі апеляційних чи касаційних скарг – змінити вирок, не погіршуючи становища засудженого, виправданого; за наявності доводів про істотне порушення вимог КПК України – скасувати вирок і повернути справу на новий судовий розгляд; 2) якщо окрема думка судді не містить зазначених вище ознак — залишити вирок без змін;
удосконалено:
— визначення поняття окремої думки судді, як викладу власної правової позиції судді, присяжного при колегіальному винесенні судового рішення, що ґрунтується на його внутрішньому переконанні, з питань, що вирішуються при ухваленні судового рішення, викладену в нарадчій кімнаті в окремому процесуальному акті, який є одним із проявів процесуальної форми та невід’ємною частиною матеріалів кримінального провадження;
— положення, що підґрунтям особистої правової позиції судді, присяжного, викладеній в окремій думці є: правові, морально-етичні та психологічні фактори;
— визначення умов викладу окремої думки судді, присяжного: здійснюється при реалізації функції правосуддя тільки суддею, присяжним, які розглядали справу в колегіальному складі; при наявності колізії позицій суддів чи присяжних зі складу судової колегії при відповіді на правові питання, що вирішуються під час прийняття судового рішення; якщо вони залишилися в меншості при голосуванні;
— ознаки окремої думки судді, присяжного: вона є процесуальним актом, що містить власну, одноособову правову позицію судді; викладається у встановленому законом порядку; обов’язкова письмова форма; за своєю внутрішньою будовою має складатись з трьох частин (вступної, описово-мотивувальної та заключної); зміст окремої думки повинен співпадати з її структурою та відображати фактичні й юридичні питання, мотиви, що зумовили необхідність цього акту; свідчить про можливу незаконність судового рішення;
дістало подальший розвиток:
— позиція, що в процесі історичного розвитку окремої думки судді у світовій судовій практиці було сформовано її чотири основні моделі: повної закритості (секретності), невизначеності, часткового доступу, повної відкритості (гласності);
— положення, що окрему думку можуть викласти суддя, народний засідатель (КПК України 1960 р.), присяжний (КПК України 2012 р.) при колегіальному розгляді матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) судом першої інстанції, при перегляді судових рішень професійними суддями апеляційної, касаційної інстанцій, Верховного Суду України та перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами, які при прийнятті рішення визнали це за доцільне;
— пропозиція вважати виклад окремої думки суддею, присяжним, при незгоді з судовим рішенням його правом, а не обов’язком;
— висловлена у теорії позиція про те, що предмет окремої думки судді по своїй правовій сутності є похідним від судового рішення, тому, коло питань, що вирішуються судом при його ухваленні може знайти своє відображення і в окремій думці судді, присяжного;
— процесуальне значення окремої думки судді, присяжного як одного з процесуальних засобів реалізації загальних засад кримінального провадження, зокрема: верховенства права, законності, рівності, незалежності судді, присяжного та гарантування їх убезпечення від обвинувачення в участі у постановленні завідомо неправосудного вироку, ухвали.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані і аргументовані теоретичні положення, висновки та пропозиції вносять певний вклад у розвиток науки кримінального процесу, оскільки можуть бути використані для подальших наукових досліджень з питань формування та викладу правової позиції судді у судовому рішенні та в окремій думці судді, присяжного. Комплексний аналіз проблем окремої думки судді в кримінальному судочинстві України містить результати, що сприятимуть викладу окремої думки суддями, формуванню більш ефективним засобам її реалізації та можуть бути використані:
у науково-дослідній роботі – як підґрунтя для подальшої наукової розробки та вдосконалення з питань формування та викладу правової позиції судді, присяжного в судовому рішенні та окремій думці;
у правотворчій роботі – при доопрацюванні проекту КПК України (Лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України № 04-19/14-2063 від 02.10.2012 р.);
у навчальному процесі кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під час проведення лекцій, семінарських і практичних занять зі студентами юридичного факультету при викладанні навчальних дисциплін: «Актуальні проблеми кримінального процесу України», «Кримінальний процес України», «Актуальні проблеми судоустрою України», «Судоустрій України» (Акт впровадження № 07/09-2011 від 15 вересня 2011 р.), при підготовці окремих розділів підручників і навчальних посібників з кримінального процесуального права України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: науково-практичній конференції «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності», присвяченої пам'яті професора А.Я.Дубинського (2009 р, м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні правові питання очима молодих дослідників» (2009 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (2010 р., м. Київ); Всеукраїнській заочній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Право XXI століття: виклики та проблеми» (2009 р,); Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Правова система, громадянське суспільство та держава» (2010р., м. Львів); Всеукраїнській науковій конференції ад'юнктів, аспірантів та здобувачів на тему: «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (2010 р., м. Львів); Міжнародній науковій конференції «Проблеми процесуальної науки: історія та сучасність» (2010 р., м. Київ).
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковані у п’яти наукових статтях у фахових наукових виданнях, затверджених МОНмолодьспорт України, 7 тезах виступів у збірниках матеріалів конференцій, на яких доповідались результати дослідження.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення і нового вирішення наукового завдання, яке полягає в комплексному розкритті правової сутності окремої думки судді та присяжного в кримінальному судочинстві України та розробці науково обґрунтованих положень теоретичного та практичного характеру і пропозицій, спрямованих на вдосконалення правової регламентації окремої думки судді та присяжного, як правового інституту кримінального судочинства України та забезпечення його практичної реалізації.
До основних висновків та пропозицій належать наступні положення:
1. Удосконалено визначення поняття окремої думки судді, присяжного, як викладу власної правової позиції судді, присяжного при колегіальному винесенні судового рішення, що ґрунтується на його внутрішньому переконанні, з питань, що вирішуються при ухваленні судового рішення, викладену в нарадчій кімнаті в окремому процесуальному акті, який є одним із проявів процесуальної форми та невід’ємною частиною матеріалів кримінального провадження.
2. За результатами аналізу історичного розвитку процесуального інституту окремої думки судді встановлено, що у світовій судовій практиці було сформовано чотири основні її моделі: повної закритості (секретності); невизначеності, при якій в законодавстві відсутня як явна заборона, так і прямий дозвіл кому-небудь (крім суддів) знати зміст окремої думки; часткового доступу, що передбачає доступ до окремих думок для окремих осіб, які беруть участь у справі, але не для широкого загалу; повної відкритості (гласності). Окрема думка судді за КПК України 1960 р. (ст. 339) мала риси моделі «невизначеності».
3. Модель повної відкритості (гласності) окремої думки судді має місце в інших державах, зокрема, у Великій Британії окрема думка, викладена суддею Верховного Суду (до 1 жовтня 2009 року Палати лордів), який при голосуванні залишився в меншості, як і саме рішення суду, підлягає публікації та доводиться до загального відома; у США рішення суду і окремі думки суддів систематизуються, друкуються в збірнику рішень Верховного суду США і є джерелом права для всіх судів країни, відповідно може бути запозичена і для застосування в Україні.
4. Найбільш прийнятною для кримінального судочинства України є модель повної відкритості (гласності) окремої думки судді чи присяжного, сутність якої полягає у включенні до КПК України обов’язку головуючого повідомити учасників судового провадження після проголошення судового рішення про наявність окремої думки судді чи присяжного та роз’яснення їх права вільного доступу до її тексту для ознайомлення та копіювання.
5. Доведено, що відкритість окремої думки судді чи присяжного для ознайомлення учасників судового провадження не порушує вимоги щодо таємниці ухвалення судового рішення, не зменшує правових наслідків його прийняття, а є елементом реалізації засади гласності та відкритості судового провадження, невід’ємною складовою забезпечення реалізації їх права на ознайомлення зі всіма матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).
6. Як додатковий засіб реалізації відкритості окремої думки судді, присяжного, обґрунтовано необхідність внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) не лише судових рішень судів загальної юрисдикції, а й окремих думок суддів щодо цих рішень, з внесенням відповідних змін до Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року.
7. Суб’єктами викладу окремої думки можуть бути тільки суддя, народний засідатель (КПК України 1960 р.), присяжний (КПК України 2012 р.) при колегіальному розгляді матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) судом першої інстанції, при перегляді судових рішень професійними суддями апеляційної, касаційної інстанцій, Верховного Суду України та перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами, які при прийнятті рішення визнали це за доцільне.
8. Підґрунтям особистої правової позиції судді, присяжного, викладеній в окремій думці є: правові, морально-етичні та психологічні фактори.
9. Виклад окремої думки суддею, присяжним, при незгоді з судовим рішенням є його правом, а не обов’язком.
10. Визначено умови викладу окремої думки судді, присяжного: здійснюється суддею, присяжним при реалізації функції правосуддя, покладеною на них Конституцією України, законодавством про судоустрій та статус суддів і кримінальним процесуальним законодавством; може бути викладена тільки суддею, присяжним, які розглядали справу в колегіальному складі; при наявності колізії позицій суддів чи присяжних зі складу судової колегії при відповіді на правові питання, що вирішуються під час прийняття судового рішення; якщо вони залишилися в меншості при голосуванні.
11. Визначено ознаки окремої думки судді, присяжного: вона є процесуальним актом, що містить власну, одноособову правову позицію судді; викладається у встановленому законом порядку; обов’язкова письмова форма; за своєю внутрішньою будовою має складатись з трьох частин (вступної, описово-мотивувальної та заключної); зміст окремої думки повинен співпадати з її структурою та відображати фактичні й юридичні питання, мотиви, що зумовили необхідність цього акту; свідчить про можливу незаконність судового рішення.
12. Розкрито співвідношення предмета вироку та окремої думки судді, що він є похідним від судового рішення, тому, коло питань, що вирішуються судом при його ухваленні може знайти своє відображення і в окремій думці судді, присяжного.
13. Наголошено, що механізм реалізації окремої думки судді, зазначений у ч. 2 ст. 339 КПК України 1960 року, що окрема думка разом з справою направлялася голові вищестоящого суду для вирішення питання про необхідність перегляду справи в порядку нагляду не функціонував з часу скасування інституту судового нагляду, отже не існувало правових засобів реалізації окремої думки судді. Не зайшов свого закріплення механізм реалізації окремої думки судді й у КПК України 2012 року.
14. Запропоновано засоби правової реалізації окремої думки судді, присяжного шляхом обов’язкової оцінки прокурором при вирішенні питання щодо оскарження судового рішення на предмет перевірки його законності судом вищого рівня; крім того, сформульовано пропозицію щодо змін до КПК України про те, що колегія суддів апеляційного чи касаційного суду після вивчення та оцінки доводів скарг та окремої думки судді чи присяжного своєю ухвалою повинна прийняти наступні рішення: 1) за наявності викладених суддею чи присяжним в окремій думці обставин, які істотно вплинули на правильність судового рішення та призвели до неправильного застосування кримінального закону, вийти за межі апеляційних чи касаційних скарг – змінити вирок, не погіршуючи становища засудженого, виправданого; за наявності доводів про істотне порушення вимог КПК України – скасувати вирок і повернути справу на новий судовий розгляд; 2) якщо окрема думка судді не містить зазначених вище ознак — залишити вирок без змін.
15. Процесуальне значення окремої думки судді, присяжного полягає в тому, що вона є засобом реалізації загальних засад кримінального провадження, зокрема: верховенства права, законності, рівності, незалежності судді, присяжного та є гарантом їх убезпечення від обвинувачення в участі у постановленні завідомо неправосудного вироку, ухвали.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1966. – 187 с.
2. Арсеньев В. Д. Вопросы общей теории судебных доказательств в советском уголовном процессе / В.Д. Арсеньев. – М.: Юрид. лит., 1964. – 179 c.
3. Бажанов М. И. Законность и обоснованность основных судебных актов в советском уголовном судопроизводстве: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / М.И. Бажанов. – Х.,1967. – 474 с.
4. Бажанов М. И. Проверка законности и обоснованности определений вышестоящих судов / М.И. Бажанов // Учен. записки Харк. юрид. ун-та. - Вып.6, - 1955. ¬– С. 85-98.
5. Баранов В.М. Правовая позиция как общетеоретический феномен / В.М. Баранов, В.Г. Степанков. – Н. Новгород., 2003. – 180 с.
6. Басангов Д.А. Юридическая природа особого мнения судьи конституционного суда Российской федерации / Д.А. Басангов // Журнал российского права. ¬– 2006¬. – №2. ¬– с. 24-34.
7. Басков В.И. Прокурор в суде второй инстанции по уголовным делам / В.И. Басков, О. П. Темушкин. – М.: Юрид. лит, 1972. – 159с.
8. Білецький-Носенко П. Словник української мови / П. Білецький-Носенко. [Під ред. Німчука В.В.]. – Т.2. – (Г-Ж). – К.: «Наукова думка», 1971. – 540с.
9. Білоусенко В., Пилипчук П. Суд присяжних: яким йому бути? / В. Білоусенко, П. Пилипчук // Вісник Верховного Суду України. – 1998. – № 2. – С.15–16.
10. Бісюк О.С. Окрема думка судді в кримінальному процесі / О.С. Бісюк // Держава і право: Зб. наук. пр. – Вип. 51. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2011. – С.525-531.
11. Богдановская И. Ю. Прецедентное право / И. Ю. Богдановская. – М.: Наука, 1993. – 239 с.
12. Бойков А. Д. Предмет и пределы гласности уголовного судопроизводства / А. Д. Бойков // Охрана прав граждан в уголовном судопроизводстве: труды ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка. – М., 1989. – 134 с.
13. Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. [Електронний ресурс] / гл. ред. А.М. Прохоров. – [3-е изд.]. – М.: Советская энциклопедия, 1969–1978. // Режим доступу: http://www.rubricon.com. – назва з титул. екрану.
14. Бринцев В. Норматив¬не і організаційне забезпечення участі представників народу у здійсненні пра¬восуддя / В. Бринцев // Право України. – 2004. – № 5. – С. 28-31.
15. Бохан В.Ф. Формирование убеждений суда / В.Ф. Бохан. – Минск: Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1973. – 160с.
16. Бышевский Ю. В. Наказание и его назначение: учебн. пособие / Ю. В. Бышевский, А. И. Марцев. – Омск, 1975. – 82 с.
17. Бушуев Г.П. Совещание судей при постановлении приговора / Г.П. Бушуев. – Отв. ред. М.А. Шапкин. – М.: Юрид. лит., 1988. – 112с.
18. Варфоломеєва Т.В. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини": актуальні проблеми юридичної науки і освіти та правозастосовної практики. / Т.В. Варфоломеєва // Академічні читання: "Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини": актуальні проблеми юридичної науки і освіти та правозастосовної практики". – 14 червня 2006 р. – С.8.
19. Великий енциклопедичний словник / [за ред. Ю.С. Шемшученко]. – К.: ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2007 – 992с.
20. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [кер. видавн. проекту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак]. – К.: «Дніпро», 2009. – 1332с.
21. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 слів і словосполучень / [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – К.:ВТФ „Перун”, 2004. – 1440с.
22. Верещагин А.Н. Особые мнения в российских судах / А.Н. Верещагин // Государство и право. – №2. – 2008. – С. 13 –23.
23. «Вікіпедія. Вільна енциклопедія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org – Назва з екрану.
24. Вышинский А. Я. Теория судебных до¬казательств в советском праве / А. Я. Вышинский. – [3-е изд.]. – М.: Госюриздат, 1950. – 308c.
25. Гаджиев Г.А. Правовые позиции Конституционного Суда РФ как источник конституционного права / Г.А. Гаджиев // Конституционное правосудие в посткоммунистических странах: Сборник докладов. – М., 1999. – С. 109–112.
26. Герасимчук О. П. Реалізація потерпілим диспозитивності у кримінальному судочинстві України: Монографія / О.П. Герасимчук – К.: Прецедент, 2009. – 175 с.
27. Горбачов А.В. Процесуальні документи у кримінальному процесі: Конспект лекцій / А.В. Горбачов, В.М. Хотенець. – Харків: Вид-во Української держ. юрид. акад., 1994. – 32 с.
28. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Г. Ф. Горский, Л. Д. Кокорев, П. С. Элькинд. – Воронеж, 1978. – 303с.
29. Господарський процесуальний кодекс України: за станом на 02.10.2012р. [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12/print1351461249054720
30. Грачева Ю.В. Судейское усмотрение в уголовном праве: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ю. В. Грачева; Московская государственная юридическая академія . – М., 2002. – 160 с.
31. Громов В. Уголовно-судебные доказательства. Теория доказательств и практика применения норм доказательственного права / В. Громов, Н. Лаговиер / [под ред. А.Я. Вышинского]. – М.: Юрид. Суд. НИЮ РСФСР, 1929. – 142 с.
32. Грошевой Ю. М. Некоторые вопросы судейского убеждения в уголовном судопроизводстве / Ю. М. Грошевой. – Вопросы государства и права: Сборник. / Белорусский гос. у-тет им. В.И. Ленина. – Минск, 970. – с. 45 — 50.
33. Грошевий Ю. М. Правові властивості вироку – акту правосуддя: Навч. посіб. / Ю. М. Грошевий. – Харків: УкрЮА, 1994. – 48 с.
34. Грошевой Ю.М. Правовые свойства приговора – акта социалистического правосудия: Учеб. пособие / Ю. М. Грошевой. – Харьков: УКРЮА. –1978. – 60с.
35. Грошевой Ю. М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводст¬ве / Ю. М. Грошевой. – Харьков: Издат. Объединение «Вища школа», 1975. – 144с.
36. Грошевой Ю.М. Роль суду в змагальному кримінальному процесі // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Ю. М. Грошевой. – Відп. ред. В.Я. Тацій. – X.: Нац. юрид. акад. України, 2009. – Вип. 100. – с. 337–345.
37. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе / Ю.М. Грошевой. – Харьков: Вища школа, 1979. –143с.
38. Гультай М.М. Виявлення і виправлення слідчих та судових поми¬лок у кримінальному процесі України (стадії досудового розслідування, попереднього розгляду справи суд¬дею, судового розгляду та апеляційного провадження): монографія / М.М. Гультай. – Харків: Вид-во «Кроссроуд», 2008. – 184 с.
39. Гультай М.М. Деякі проблемні питання кримінального судочинства / М.М. Гультай. – Х.: Харків юридичний, 2010. – 124с.
40. Гурвич М.А. Судебное решение. Теоретические проблемы / М.А. Гурвич. – М.: Юрид. лит., 1976. – 173 с.
41. Давид Р. Основные правовые системы современности / Рене Давид [пер. с фр. и вступ. В.А.Туманова]. – М.: Прогрес, 1988. – 496с.
42. Давид Р. Основные правовые системы современности = Les grands systems de droit contemporains / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози; пер. с фр. В. А. Туманова. – М. : Международные отношения, 1997. – 400 с.
43. Давыдов П.М. Приговор. / П.М. Давыдов // Советский уголовный процесс. – М., 1980. – С. 387.
44. Джатиев В. Особое мнение судьи / Владимир Джатиев // Советская юстиция. – 1993. – № 15. – С.22.
45. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: Современное написание: В 4 т. - Т. 2. (И–О) / В.И. Даль. – М.: ООО «Изд-во ACT», 2003. – 1280с.
46. Домбровський І. Якщо через день змінювати правову базу – порядку в державі не буде ніколи [Електронний ресурс] / І. Домбровський. – Режим доступу: http://www.zib.com.ua/article/1162466531531/
47. Дроздович Н.Л. Формування внутрішнього переконання судді у Кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Н. Л. Дроздович; Академія адвокатури України. - К., - 2011. – 16 с.
48. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы / А. Я. Дубинский. – Киев: Наукова думка, 1984. – 182с.
49. Дубровіна І.О. Проблема істини в кримінально-процесуальному праві України / І.О. Дубровіна // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали ІІ-ї між¬народної наук.-практ. конф. (Одеса, 8 жовтня 2010 р.). У 2 т. – Т. 2. – Одеса, 2010. – С. 127-129.
50. Дубовицкий В. Н. Законность и усмотрение в советском государственном управлении / В.Н. Дубовицкий [ред. А.Е. Лунев]. – Минск: Наука и техника, 1984. – 126с.
51. Жадяева М. А. Кассационный порядок рассмотрения уголовного дела в российском уголовном судопроизводстве: автореф. дис. на соискание научной степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / М. А. Жадяева. – Саранск, 2010. – 29 с.
52. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»: за станом на….. [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3477-15/print1351445422097325
53. Закон України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України» за станом на 12.07.2001р. № 2533-III // Відомості Верховної Ради України. – № 34. – 2001. – № 34. – Ст. ВВР, стаття 187
54. Закону України «Про доступ до судових рішень»: за станом на 17.05.2012р. [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3262-15/print1351445422097325
55. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»: за станом на 14.04.2009р. [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3782-12/print1351445422097325
56. Закон України «Про Конституційний Суд України»: за станом на 17.05.2012р. [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/422/96-вр/print1351548845281976
57. Закон України «Про судоустрій і статус суддів»: за станом на 02.10.2012р. [Електронний ресурс]. // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/print1351445422097325
58. Закон України «Про третейські суди»: за станом на 07.04.2011р. [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15/print1351445422097325
59. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела / В.С. Зеленецкий. – Харьков: Изд-во «КримАрт», 1998. – 340с.
60. Капліна О. В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права: монографія / О.В. Капліна. — X.: Право, 2008. — 296 с.
61. Кобликов А.С. Судебный приговор / А.С. Кобликов. – М.: Юрид. Лит. – 1966. – 135с.
62. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. / Є.Г. Коваленко – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
63. Коваленко Є. Г. Наукові засади кримінально-процесуального доказування : монографія / Є.Г. Коваленко – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 448 с.
64. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : підручник / Є.Г. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 632 с.
65. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: підручник – [2-е вид.]. – / Є. Г. Коваленко., В. Т. Маляренко – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 712с.
66. Коваленков. М. П. Основы советского уголовного судопроизводства / М.П. Коваленков. – М., 1925, – 128с.
67. Кодекс адміністративного судочинства України: за станом на 16.10.2012р. [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1351461249054720
68. Колодина И. Президиум Высшего арбитражного суда может разрешить своим судьям вывешивать "особые мнения" в Интернете [Електронний ресурс] / И. Колодина // Российская Бизнес-газета. – 2008. – № 661 – http://www.rg.ru/2008/07/08/sud.html
69. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РФ / [Отв. ред. В.И. Радченко; научн. ред. В.Т. Томин.]. – 2 изд. – М.: ЮРАЙТ-ИЗДАТ, 2006. – 1124 с.
70. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004/print1351461249054720
71. Кононов А.Л. Право на особое мнение / А.Л. Кононов // Журнал «Закон» . – № 11. – 2006. – с. 43 - 46.
72. Конституція України [Електронний ресурс.]: Конституція України від 28.06. 1996.: за станом на 12.04.2012р. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/print1351461249054720
73. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / М.Й. Коржанський. – К. : Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.
74. Костюченко О.Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: Монографія / О.Ю. Костюченко. – К. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 182 с.
75. Костюченко О. Ю. Апеляційне провадження, як засіб забезпечення законності судового рішення у кримінальному процесі України / О.Ю. Костюченко // Розвиток права України: від Конституції Пилипа Орлика до сьогодення: зб. наук. праць Міжнародної наук. конф. юрид. ф-ту Київського нац. у-ту імені Тараса Шевченка (20 травня 2010 р.). – К. : ВГЛ «Обрії», 2010. – с. 199-202.
76. Котюк І.І. Теорія судового пізнання : Монографія / І.І. Котюк. – К.: Видавничо-поліграфіч¬ний центр "Київський університет", 2006. – 435 с.
77. Котюк О.І., Костенко О. М. Кримінальне, кримінально-процесуальне та кримінально-виконавче право України: Гендерна експертиза / О. І. Котюк, О. М. Костенко. – К.: Логос, 2004. – 127 с.
78. Краткая философская энциклопедия / [Под. ред. Губского Е.Ф. и др.]. – М.: Прогресс, 1994. – 575с.
79. Кримінальний процес: підручник / за ред. Ю. М. Грошевого, О. В. Кап¬ліної. – X. : Право, 2010. – 608с.
80. Кримінальний процес України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов та ін. – Харків: Право, 2000. – 496 с.
81. Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 р. [Електронний ресурс]. // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1001-05
82. Кримінальний процесуальний кодекс України: текст прийнято Верхов. Радою України 13 квіт. 2012р. – К.:Видавець Михайленко, 2012. – 504с.
83. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [за заг. ред В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка]. – К.: Форум, 2003. – 938 с.
84. Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / [за заг. ред В. Т. Маляренка, Ю. П. Аленіна]. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 944с.
85. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [за заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка]. – [6-те вид.]. – К. : Юрисконсульт ; Юстініан. – 2010. – 896 с.
86. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [За заг. ред. В.Г. Гончаренка, В.Т.Нора, М.Є.Шумила]. – К.: «Юстініан» , 2012. – 1224 с.
87. Кримінально-процесуальне право України: Підручник / [за заг. ред Ю.П. Аленіна]. – X.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 816 с.
88. Кримінально-процесуальний кодекс України: проект станом на 13 грудня 2007р. №1233 [Електронний ресурс]. // Законодавство України – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?pf3516=1233&skl=7
89. Кримінально-процесуальний кодекс України: проект станом на 10 грудня 2007р. // [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://minjust.gov.ua
90. Кримінально-процесуальний кодекс України: проект запропонований Мінюстом станом на 01.07.2011 року // [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/files/KPK_20110705.zip
91. Кросс P. Прецедент в английском праве / Руперт Кросс; [пер. с англ. T. В. Апаровой] / Под. ред. Ф. M. Решетникова. – M.: Юри¬д. лит., 1985. – 238 с.
92. Кряжков В.А. Конституционное правосудие в субъектах Российской Федерации (правовые основы и практика) / В.А. Кряжков. – М.: Формула права, 1999. – 768 с.
93. Куйбіда Р.О. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи: монографія / Р. О. Куйбіда. – К.: Атіка, 2004 – 288 с.
94. Куцова Э.Ф. Приговор / Э.Ф. Куцова. – Отв. ред. Д.С. Карев. – Госюриздат, 1986. – 39с.
95. Кучинська О.П. Кримінальний процес України: Навч. посіб. / О.П. Кучинська, О.А. Кучинська. – К.: Прецедент, 2005. – 202 с.
96. Кучинська О.А. Принцип справедливості як етико-правова основа кримінального судочинства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. А. Кучинська. — К., 2011. — 18 с.
97. Кушніренко О.Г. Окрема думка судді Конституційного Суду України як невід’ємна частина судового рішення / О.Г. Кушніренко, Т.М. Слінько // Зб. матеріалів конф. «Актуальні проблеми сучасної науки" МНПІК (Київ, 22-24 жовтня 2012 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/kushnirenko-og-slinko-tm-okrema-dumka-suddi-konstitutsiynogo-sudu-ukrayini-yak-nevidemna-chastina-sudovogo-rishennya/
98. Лаза¬рев В. В. Эффективность правоприменительных актов / В. В. Лаза¬рев. – Вопросы теории. Ка¬зань: Изд-во Казан. ун-та, 1975, – 207с.
99. Лазарев Л.В. Правовые позиции Конституционного Суда России / Л.В. Лазарев. – М.: ОАО Издательский дом "Городец"; "Формула права", 2003. – 528 с.
100. Латинско-русский и русско-латинский словарь крылатых слов и выражений [Електронний ресурс] / Н.Т. Бабичев, Я.М. Боровской. – М.: Русский Язык. 1982. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/latin_proverbs/4585/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B5
101. Лисиченко В.К. Концептуальні напрямки і етапи розвитку кримінально-процесуального законодавства України / В.К. Лисиченко, Г.М. Омельяненко // Вдосконалення законодавства України в сучасних умовах. Зб. наук. статей. - Вип. 1. – К., 1996. – С. 177-186.
102. Лобойко Л. Основні підстави і цілі реформування кримінально-процесуального законодавства України / Л. Лобойко // Право України. – 2009. – С. 36-42.
103. Лобойко Л.Н. Уголовно-процессуальное право: Учеб. пособие: курс лекций / Л.Н. Лобойко. – X,: Одиссей, 2007. – 672 с.
104. Лопатин В. В. Русский толковый словарь: Более 35 000 слов. Около 70 000 устойчивых словосочетаний. / В. В. Лопатин, Л. Е. Лопатина – М.: Эксмо, 2005. – 923с.
105. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: их виды, содержание и формы / П.А. Лупинская. – М.: Юрид. лит., 1976. – 168 с.
106. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство, практика / П. А. Лупинская. – [2-е изд.]. – М. : Норма, 2010. – 240 с.
107. Лучина В.О. Особое мнение судьи Конституционного Суда Российской Федерации В.О. Лучина. [Електронний ресурс]. // "Российская газета" – Режим доступу: http://www.rg.ru/oficial/doc/min_and_vedom/ks/17p_pril.htm
108. Люблинский. Я. И. О доказательствах в уголовном суде / Я.И. Люблинский. – М.: Книгоизд-во “Право и жизнь”, 1924. – 115с.
109. Мазалов А.Г. Гражданский иск в уголовном процессе / А.Г. Мазалов. – М.: Юрид. лит., 1977. – 176с.
110. Малков В. Применение общих начал назначения наказания / В.Малков // Сов. юстиция. – 1986. − № 14. – С. 10–13.
111. Малый толковый словарь русского языка / [под ред. В.В. Лопатина, Л.Е. Лопатиной]. – М.: Рус.яз., 1990. – 704с.
112. Маляренко В.Т. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – [3-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрисконсульт, КНТ, 2006. – 890 с.
113. Маляренко В. До питання про участь представників народу у здійсненні кримінального правосуддя / В. Маляренко // Вісник Верховного Суду України.— 1999.— № 6. – С. 49.
114. Маляренко В. До питання доктрини кримінальної юстиції в Україні / В. Маляренко // Право України. – 2009. – № 2. – С. 11–23.
115. Маляренко В. Позитиви і негативи суду присяжних / В. Маляренко // Право України. – 2000. – № 3. – С. 3-12.
116. Манышев Ю.Г. О структуре убеждения как философско-социологической категории. / Ю.Г. Манышев // Труды Иркутского ин-та народного хозяйства. – Вып. 4. – Иркутск, 1967. – С. 221–238.
117. Мартынчик Е.Г. Особое мнение судьи по уголовному делу / Е.Г. Мартынчик. – [под ред. П.С. Никитюка]. – Кишенев: «Штиинца», 1981 – 130с.
118. Михайленко А. Уголовно-процессуальные акты и их роль в обеспечении законности / А. Михайленко // Проблемы охраны прав граждан в сфере борьбы с преступностью. – Иваново: Ивановск. госуд. ун-т, 1980. –С. 115-123.
119. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посіб. / О.Р. Михайленко. – [2-е вид.]. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 256 с.
120. Михайленко О.Р. Проблеми реформування кримінально-процесуального закону України / О.Р. Михайленко. // Наук. вісн. Юрид. акад. МВС України. – 2004. – Спецвипуск №1. – С. 12.
121. Михеєнко М.М. Кримінальний процес України: Підручник для юрид. вищ. закладів освіти і фак. / М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибiко – [2-ге вид., перероб. и доп.]/ – К.: Либідь, 1999. – 534 с.
122. Михеєнко М.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України / М.М. Михеєнко, В.П. Шибіко, А.Я. Дубинський. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 624с.
123. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори / М.М. Михеєнко. – К.: Юринком Інтер, 1999. – 240 с.
124. Молдован В.В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН:: Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Валер’ян Васильович Молдован – К.: Кондор, 2003. – 256 с.
125. Молдован В. В., Кацавець Р. С. Кримінальний процес України. Практикум : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / В.В. Молдован, Р.С. Кацавець – К. : Алерта, 2006. – 295с.
126. Молдован В. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США : навч. посіб. / В. В. Молдован, А. В. Молдован. – Київ : Юрінком Інтер, 1999. – 400 с.
127. Мотовиловкер Я.О. Некоторые вопросы теории советского уголовного процесса в свете нового уголовно-процессуального законодательства / Я.О. Мотовиловкер. – ч.2. – Кемерово: Кн. изд-во, 1964. – с. 152.
128. Мотовиловкер Я. Особое мнение судьи по уголовному делу / Я. Мотовиловкер, Е. Ширшов // Советская юстиция. – М.: Юрид. лит., 1980 – № 10. – С. 14-15.
129. Нажимов В.П. Отношения между судьями в составе суда / В.П. Нажимов // Осуществление правосудия по уголовным делам. – Калининград, 1987. – С.41–42.
130. Назаров В.В. Кримінальний процес України: Навч. посіб. / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. – [ 2-ге вид, доп. і перероб.] – К.: Атіка, 2007. – 584с.
131. Намясенко О. К. Правовий статус судді Конституційного Суду України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 / О. К. Намясенко; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Київ, 2009.
132. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [Ю.В.Александров, П.П.Андрушко, В.І.Антипов та ін.]. /Відп. ред. С.С. Яценко. – [4-те вид., переробл. та допов.]. – К.: А.С.К., 2005. – 848 с.
133. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РФ. – М.: Спарк, 1997. – 479с.
134. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / [Под общ. ред. В.М. Лебедева; науч. ред. В.П. Божьев]. – М.: Спарк, 2002. – 524с.
135. Народні депутати України Г.А. Васильєв, В. Р. Мойсик, О. М. Бандурка та інші. Висновок на проект Кримінально-процесуального кодексу України № 3456-1 від 19 травня 2003 р. [Електронний ресурс] / Г.А. Васильєв, В. Р. Мойсик, О. М. Бандурка та інші. // Законодавство України – Режим доступу: http://rada.gov.ua
136. Недбайло П. О. Внутреннее убеждение судей и социалистиче¬ская законность / П.О. Недбайло // Сб. дальнейшее развитие советской демократии и социалистической законности. М., 1958, – С. 34.
137. Новый энциклопедический словарь. – М.: Большая Российская энциклопедия: РИПОЛ классик, 2006. – 1456 с.
138. Нор В. Захист у кримінальному судочинстві майнових та особистих прав потерпілих від злочину за проектами КПК України: здобутки та прорахунки / В. Нор // Право України. – 2009. – № 2. – С. 43-51.
139. Нор В.Т. Істина у кримінальному судочинстві: концептуальні підходи та їх реалізація / В.Т. Нор. // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали ІІ-ї між¬народної наук.-практ. конф. (Одеса, 8 жовтня 2010 р,). У 2 т. - Т. 2. – Одеса, 2010. – С. 239–243.
140. Обуховский В. А. Уголовные доказательства в истории и советском праве : научное издание / В. А. Обуховский. – Х. : Юриздат НКЮ, 1926. – 188 с.
141. Ожегов С.И. Словарь русского язика / С.И. Ожегов / [под ред. Н.Ю. Шведовой]. – [16-е изд.] – М.: Русский язык, 1991. – 917с.
142. Окрема думка судді [Електронний ресурс] / М. І. Сірий, Г. А. Кравчук, В. І. Євінтов.// Юридична енциклопедія – Режим доступу: http://cyclop.com.ua/content/view/1219/58/1/14/
143. Окрема думка по справі № 11-261 апеляційного суду Хмельницької області [Електронний ресурс] – Електронна система документообігу апеляційного суду Хмельницької області.
144. Окрема думка по справі №11-402-2009 суду Хмельницької області Латюка П.Я. по справі [Електронний ресурс] – Електронна система документообігу суду Хмельницької області.
145. Оніщук М. Новий Кримінальний процесуальний кодекс суттєво посилить захист прав людини та підвищить ефективність розслідування злочинів / М.Оніщук. // Право України. – 2009. – с.24-28.
146. «Основні принципи щодо незалежності судових органів» Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року// Міжнародні стандарти у сфері судочинства. [Електронний ресурс] – К.:Істина, 2010. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Windows 98- Windows 7 (рос./укр.). – Назва з контейнера.
147. Пашкевич П.Ф. Законность и обоснованность судебного приговора: автореф. дисс. на соискание научной степени канд. юрид. наук / П.Ф. Пашкевич– М., 1957. – 20 c.
148. Перлов И.Д. Приговор в советском уголовном процессе / И.Д. Перлов. – М.: Госюриздат, 1960. – 263 c.
149. Петренко В. М. О внутреннем убеждении при исследовании доказательств в уголовном процессе / В.М. Петренко // Труды Высшей школы МВД СССР. - Вып. 24. – М., 1969 – С. 67—71.
150. Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе / И.Л. Петрухин. – М.: Наука, 1989. – 256 c.
151. Петрухин И.Л. Теоретические основы эффективности правосудия / И.Л. Петрухин, Г.П. Батуров, Т.Г. Морщакова. – М.: Наука, 1979. – 392 с.
152. Петрушенко В.Л. Тлумачний словник основних філософських термінів / В.Л. Петрушенко. – Львів: вид-во Нац. Ун-ту "Львівська політехніка", 2009. – 264 с.
153. Погорецький М. Новий КПК України: політичні, теоретичні та юридичні питання / М. Погорецкий // Право України. – 2009. – С.29–35.
154. Познышев С. В. Доказательства в уголовном про¬цессе/ С.В. Познышев. – М., 1929, – 142с.
155. Понеделков М.И. Приговор суда и убеждение народных заседателей / М.И. Понеделков // Соц. законность. 1970. – № 2. – С. 33– 34.
156. Попелюшко В. О. Судовий розгляд кримінальної справи: навч. посібник / В.О. Попелюшко. – К.: Кондор, 2006. – 234c.
157. Порівняльне судове право: Пiдручник для юрид. вищ. закладів освіти і фак.-тів / М.М.Михеєнко, В.В.Молдован, Л.К.Радзієвська. – К.:Либідь, 1993. – 328с.
158. Постанова ПВСУ “Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ” [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-85/print1343249354867553
159. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами Укра¬їни законодавства про звільнення особи від кримінальної відпові¬дальності» [Електронний ресурс]. // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/vb001700-05/print1351445422097325
160. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законо¬давства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04
161. Постанова ПВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0022700-95/print1351445422097325
162. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743. – К.: НАН Украї¬ни. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. Інститут археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, 1997. – С XXXVII, 437–452.
163. Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. / [К.А. Вислобоков (упоряд.); Ю. С. Шемшученко (відп. ред. та авт. передм.)]. – К., 1997. – 547 с.
164. Правознавство: словник термінів / [за ред. В.Г. Гончаренка]. (Навч. посіб.). – К.: Юрисконсульт, КНТ. – 2007. – 636 с.
165. Прилуцький П.В. Концепція проблеми істини у кримінальному процесі України: монографія / П.В.Прилуцький. – Сміла, КВП – «Тясмин», 2006. – 200с.
166. Принцип незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану (порівняльно-правове дослідження) : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Аскеров Садіг Сафар огли ; Академія адвокатури України. – К., 2008. – 199 арк.
167. Регламент Європейского суда по правам человека [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://www.echr.ru/documents/doc/12016643/12016643-001.htm
168. Регламенту Конституційного Суду України [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v001z710-97/print1329900415524888
169. Регламент Міжнародного суду ООН [Електронний ресурс] // Законодавство України – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_h85/print1351445422097325
170. Рожкова М.А Особое мнение судби арбитражного суда // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 2008. – №3. – С.4-15.
171. Рожнова В. В. Кримінальний процес України у питаннях і відповідях : посібник / В. В. Рожнова, Ю.І. Азаров, С. О. Заїка. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 260с.
172. Роцька Т.М. Одразу всіх і не назвеш, котрі ось так сповідуються [Електронний ресурс] / Т.М.Роцька. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/B21359712844DB4FC32572E6002A8C47?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=B21359712844DB4FC32572E6002A8C47&Count=500&
173. Русанова І.О. Проблеми організації суду присяжних в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 / І.О. Русанова / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2003. – 20 с.
174. Сабалиев Б. Народный заседатель в советском суде / Б.Сабалиев. – Алма-Ата: «Казахстан», 1970. – 48с.
175. Самохвалов В. П. Загальна теорія судової влади: системно-правові аспекти розвитку: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. України / Віктор Самохвалов. – К.: Юстініан, 2010. – 136 с.
176. Сборник постановлений Пленума Верховного Суда СССР 1924 –1963, – М.: «Известия» – 1964. – 479с.
177. Сиза Н.П. Суд і кримінальне судочинство в добу Гетьманщини / Н.П. Сиза. – К.: Українська видав¬нича спілка, 2000. – 120с.
178. Силин А.Б. Приговор суда: Методическое пособие для судей местных судов. – Х.: Харьков юридический, 2010. – 84с.
179. Скомороха В.Є. Конституційний Суд України в механізмі державної влади: дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / В.Є. Скомороха / Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 230с.
180. Сліпченко В.І. Співвідношення гласності судового процесу та охорони державної таємниці на стадії попереднього розгляду справи суддею / В.І. Сліпченко // Вісн. Луганськ. держ. у-ту внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. Спец. випуск. – в 2-х ч.. - Ч.1 – 2009. – №2. – С. 203-2112.
181. Сліпченко В.І. Завдання апеляційного провадження як форми судового контролю на стадії досудового розслідування / В.І. Сліпченко. // Підприємство, господарст