Олійник Олена Сергіївна Принципи кримінального права

Короткий опис

Олійник Олена Сергіївна, професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Принципи кримінального права». Шифр та назва спеціальності 12.00.08 кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Спецрада Д 08.727.04 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

«НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА»
ПРИВАТНА УСТАНОВА
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ОЛІЙНИК ОЛЕНА СЕРГІЇВНА
УДК 343.01
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
12.00.0$ - кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право
(081 - Право)
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело О С. Оліййник
Науковий консультант:
Бєрзін Павло Сергійович, доктор юридичних наук, доцент
КИЇВ-2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 20
ВСТУП 21
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНІ ТА ІСТОРНКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА 35
1.1. Методологічний інструментарій дослідження принципів
кримінального права 35
1.2. Принципи в праві: поняття та загальна характеристика 50
1.3. Поняття принципів кримінального права 66
1.4. Історико-правові джерела походження принципів кримінального
права 82
Висновки до розділу 1 126
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА 131
2.1. Наукові підходи шодо систематизації принципів кримінального
права 131
2.2 Загальні принципи кримінального права 137
2.3. Галузеві принципи кримінального права 185
2.4. Міжгалузеві принципи кримінального права 200
2.5. Інститушйні принципи кримінального права 209
2.6. Міжінститушйні принципи кримінального права 215
Висновки до розділу 2 224
РОЗДІЛ 3. ПРИНЦНПИКРНМІНАЛЬНОГО ПРАВА В ЗАКОНОДАВСТВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА НОРМАХ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 228
3.1. Обумовленість та правова природа загальноправових і спеціальних
принципів в системі кримінального Прага зарубіжних країн. 228
3.2. Закріплення та реалізація принципів кримінального права у нормах
міжнародного права 269
ВИСНОБКИ до розділу 3 283
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ВРАХУВАННЯ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА У ЗМІСТІ РІЗНИХ ЕЛЕМЕНТІВ МЕХАНІЗМУ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ 288
4.1. Обумовленість існування та закріплення приниипіБ кримінального
Прага Конституцією України та Кримінальним кодексом України 288
4.2. Юридичні факти як передумова виникнення, існування та припинення
кримінально-правових відносин 314
4.3. Вплив принципів кримінального права на виникнення, існування та
припинення кримінально-правових відносин 321
4.4. Відображення та зміст принципів в актах застосування та реалізації
кримінального права 334
Висновки до розділу 4 344
РОЗДІЛ 5. ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ АКТІВ КРИМІНАЛЬНОГО
ЗАКОНОДАВСТВА 349
5.1. Вплив принципів кримінального права на подолання колізій та прогалин в кримінальному законодавстві України 349
5.2 Вплив принципів кримінального права на рішення Конституційного Суду України 368
Висновки до розділу 5 382
ВИСНОВКИ 385
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 395
ДОДАТКИ 452
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АРК
ВРУ
ВСУ
єс
єкпл Автономна Республіка Крим Верховна Рала України Верховний Суд України Європейський Союз
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950
єспл
закон про кримінальні правопорушення року
Європейський суд з прав людини Закон України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України шодо спрощення досудового розслідування окремих категорій
КК
КНР
КПК
КСУ
м.
мвс
н. е. ООН п.
ППВСУ
р
РФ
РБ
снд
СРСР
ст.
США
т. 1Н.
т.п.
т.ч.
ФРН
ч. кримінальних правопорушень»
Кримінальний кодекс Китайська Народна Республіка Кримінальний процесуальний кодекс Конституційний Суд України місто
Міністерство внутрішніх справ України нашої ери
Організація Об'єднаних Націй пункт
Постанова Пленуму Верховного Суду України рік
Російська Федерація
Республіка Виорусь
Співдружність Незалежних Держав
Союз Радянських Соціалістичних Республік
стаття
Сполучені Штати Америки таке інше тому подібне тому ЧИСЛІ
Федеративна республіка Німеччини частина

ВСТУП
Обгрунтування вибору темн дослідження. Непорушним постулатом кримінального права є те, шо його принципи (лат. ргіпсірішп - початок, основа) розглядаються в якості загальних, основних, провідних і непортаних засад цієї галузі права, шо визначають її побудову взагалі та окремих інститутів і норм зокрема, їх системні характеристики, спрямовують правозастосовну діяльність у правильне русло, мають пряму дію, пряму регулятивну функцію тошо.
На жаль, на сьогодні у тексті національного закону про кримінальну відповідальність положення про його принципи безпосередньо не регламентовані (виключення становить хіба шо ч. 1 ст. З КК України, де вказано, шо «законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права»). Так само й у вітчизняній юридичній літературі немає універсального наукового дослідження з проблем кримінально-правових принципів, яке б реалізовувалося в межах базової докторської дисертації. За останні десятиліття написані та захишені лише окремі кандидатські та докторські праці, в яких питання кримінально-правових принципів були розкриті у контексті того чи іншого їх виду або певних характеристик (наприклад, з огляду на принципи законності, гуманізму, невідворотності кримінальної відповідальності, кримінального покарання та його призначення тошо).
Внаслідок відсутності належної регламентованості принципів у законі про кримінальну відповідальність та фрагментарності їх вивчення у наукових працях українські суди, як свідчать проведені власні емпіричні дослідження, згадують про такі принципи у своїх рішеннях у 6,34 разів менше, порівняно із принципами кримінального процесу. Пріоритет принципам кримінального процесу замість принципів кримінального права також надається й у вивчених рішеннях ЄСПЛ, оскільки перші превалюють і так би МОЕИТИ «поглинають» другі (така ситуація спостерігається у 90,3 % випадках).
Водночас 95,9 % опитаних респондентів (417 осіб) переконані, шо саме принципи кримінального Прага виграють одну з ключових ролей у механізмі кримінально-правового регулювання.
Варто вказати, шо наукові дослідження проблемних питань щодо принципів кримінального права здійснювала у своїх працях низка українських учених-правників - П.С. Берзін, АА. Вознюк, В.О. Гаиелюк, І.М. Гнатів, С.Ф Денисов, О.О. Дудоров, М І. Колос, І.С. Михалко, Є.С. Назимко, Н А. Орловська, М.Й. Коржанський, В В. Кузнецов, О.М. Литвинов, В О. Навроцький, М І. Панов, Ю.С. Резнік, А В. Савченко, О.Є. Скакун, А.Х. Степанюк, В В. Сташис, Н А. Сторчак, В Я. Ташй, О.В. Ус, П.Л. Фріс, а також радянських і зарубіжних науковців - І. В. Андреев, Є. В Благов, Д. О Гарбатович, Л. Д. Гаухман, О. А Герцензон, Л. В Горбунова, В. К. Дуюнов, Н Т. Ідрісов, М. Г. Кадников, І. Я Клівер, В В Колосовський,
A. В. Корнеева, В. М. Кудрявцев, Н Ф Кузнецова, Б О. Куринов, Г. О. Левииький, В І. Малихін. В В Марчук, Г. В Назаренко, А. В Наумов,
B. А Ніконов, О. С. Новиченко, К. В Ображиев, І. П Пиленко, М. І. Пікуров,
О. І. Плотников, О І Рарог, В М. Степашин, Д Ю. Фісенко, В.I. Шакун та ін. Окремо слід вказати на комплексне дисертаційне дослідження на ріБні докторської дисертації в одній з країн найближчого зарубіжжя, яке було підготовлене Т.Р. Сабітовим за темою «Кримінально-правові принципи: поняття, система та види» (Єкатеринбург, РФ, 2019 р ), але об’єктом і предметом цієї праш були дешо інші компоненти та яБиша.
Проте, як уявляється, поки шо завчасно робити висновки про завершеність та вичерпність науково-практичних розробок проблематики, яка стосується принципів кримінального права. Чимало очевидних векторів наукових пошуків з пригоду кримінально-правових принципів не тільки не досліджувалися, але й взагалі не були сформульовані теоретично Б ЯКОСТІ завдань. Звідси не достатньо розробленим або не БИЕЧЄНИМ взагалі у контексті принципів кримінального права є широкий спектр питань, шо складає комплексну проблему, яка охоплює методологічні, понятійно- категоріальні, історнко-правові засади, систем}' принципів кримінального праьа, їх специфіку в нормах кримінального законодавства зарубіжних країн та нормах міжнародного права, особливості Бракування таких принципів у змісті різних елементів механізм}' кримінально-праЕОБого регулювання, їх значення дія застос}*вання актів кримінального законодавства можливі варіанти удосконалення положень закон}' про кримінальну відповідальність тошо. Саме ці сфери становлять неабияку актуальність і потребують СЕОГО системного науково-теоретичного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Робота виконана в Науково-дослідному інституту публічного права відповідно до: Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (розпорядження Кабінет}- Міністрів України ви 23 листопада 2015 р. X® 1393-р); Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки (Указ Президента України від 20 травня 2015 р. X® 276 2015); Національної стратегії у сфері прав людини (Указ Президента України ви 25 серпня 2015 р. X® 501 2015); Рішення Ради національної безпеки і оборони України ви 06 травня 2015 р «Про заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю в Україні» (Указ Президента України від 16.06.2015 № 341 2015); Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» (Указ Президента України ви 12 січня 2015 р. X® 5/2015); Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2016-2020 роки (постанова загальних зборів Національної академії правових наук України ви 3 березня 2016 р); Стратегії національної безпеки України (Указ Президента України ви 26 травня 2015 р. X® 2S7 2015).
Тема дисертації затверджена на засианні вченої ради ДВНЗ Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана 20 грудня 2018 р. (протокол X® 5).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка комплексної характеристики принципів у кримінальному праві, формування уніфікованого теоретико-прикладного уявлення про їх поняття, ознаки, сутність, систем}', взаємообумовленість, реалізацію у нормах кримінального права зарубіжних країн і нормах міжнародного права, врахування у змісті різних елементів механізму кримінально-правового регулювання, значення для застосування актіБ кримінального законодавства, а також формулювання на цій ОСНОБІ ВІДПОВІДНИХ пропозицій шодо законодавчої регламентації принципів у законі про кримінальну відповідальність.
Задля досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені такі завдання:
- визначити методологічний інструментарій наукового дослідження
принципів кримінального права,
- з’ясувати поняття та загальну характеристику принципів у праві як підгрунтя дослідження принципів кримінального права;
- сформулювати універсальне поняття принципів кримінального права;
- вивчити історико-правові джерела походження принципів
кримінального
права;
- з’ясувати наукові підходи шодо систематизації принципів
кримінального права та розглянути сутність їх загальноправових, галузевих, міжгалузевих, інститушйних та міжінституиійних груп;
- встановити обумовленість та правову природу загальноправових і спеціальних принципів в системі кримінального права зарубіжних країн;
- розкрити специфіку закріплення та реалізації принципів
кримінального права у нормах міжнародного права;
- продемонструвати обумовленість існування та закріплення принципів кримінального права Конституцією України та КК України;
- охарактеризувати юридичні факти як передумова виникнення, існування та припинення кримінально-правових БІДНОСИН, а також їх зв'язок з кримінально-правовими принципами:
- проаналізувати вплив принципів кримінального права на виникнення, існування та припинення кримінально-правових відносин;
- визначити виоораження та зміст приниипів Б актах застосування та реалізації кримінального права
- встановити вплив принципів кримінального права на подолання колізій та прогалин в кримінальному законодавстві України;
- розкрити, яким чином принципи кримінального права вплигають на рішення КСУ;
- провести власні емпіричних дослідження (зокрема, анкетування респондентів, вивчення матеріалів національної та європейської судової практики),а також узагальнити та проаналізувати їх результати;
- розробити пропозиції стосовно законодавчої регламентації приниипів у законі про кримінальну відповідальність.
Об’єктом дослідження є кримінально-правові суспільні виносини, шо виникають і грунтуються на системі принципів кримінального права, що потребують своєї наукової розробки
Предметом дослідження є принципи кримінального права
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, вибір яких зумовлений особливостями мети, завдань, об'єкта і предмета дослідження. Зокрема, діалектичний метод використовувався в усіх розділах і підрозділах дисертації, оскільки дозволяє розглянути виповідне кримінально-правове явище у розвитку та з урахуванням базових законів діалектики (переходу кількісних показників у якісні; заперечення заперечення; єдності і боротьби протилежностей); історичний метод (пирозділ 1.4.), ЯКИЙ передбачає дослиження принципів кримінального права в їх історичному розвитку. Він є засобом дія розуміння сьогодення та передбачення майбутнього. Застосування даного методу зумовлює: звернення до аналізу відповиних історичних кримінально-правових джерел; розгляд становлення, розвитку та функціонування кримінально-правових принципів у вітчизняному та зарубіжному законодавстві; дослідження конкретних проектів норматиЕно- праБових актів тощо. Завдяки вивченню хронологічної послиовності ПЄБНИХ кримінально-правових феноменів забезпечується розуміння генезису принципів кримінального права, розкриваються їхні внутрішні закономірності та ЗБ'ЯЗКИ; порівняльно-правовий (розділ 3), який допоможе у визначенні змісту та сутності законодавчих і теоретичних положень про принципи кримінального права в Україні та іноземних державах, а також у міжнародно-правових документах (зокрема, конвенціях), рішеннях ЄСПЛ та інших судів тошо; догматичний (розділ 1, підрозділи 1.2, 1.3; розділ 2, підрозділи 2.1-2.6; розділ 3, підрозділ 3.1; розділ 4, підрозділ 4.1) забезпечує коментування положень про принципи кримінального права України та практики їх застосування, а також слугує систематизації кримінально- правових норм, визначенню термінів, розкриттю понять, побудові юридичних конструкцій, з'ясуванню дійсного змісту тих чи інших норм шляхом їх тлумачення; системний (підрозділи 1.2-1.4, розділів 2-5), у контексті дослідження кримінально-правових принципів дозволяє продемонструвати внутрішню побудову норм, з яких вони випливають, їх взаємозв'язок та взаємообумовленість як елементів у її середині, так і з іншими кримінально-правовими поняттями і категоріями, а також сприяє виявленню суперечностей і неузгоджених моментів кримінального законодавства, формулюванню висновків і пропозицій щодо його змін і доповнень; соціологічний (вступ, підрозділ 1.1, розділу 2, додатки до дисертації) використаний у процесі анкетування практичних працівників правоохоронних органів з окремих проблемних питань про принципи кримінального права України задля підтвердження чи спростування положень, шо виносяться на захист: статистичний (вступ, підрозділ 1.1, розділу 2 та додатки до дисертації), слугував для акумулювання та аналізу статистичної інформації, яка була отримана внаслідок вивчення матеріалів вітчизняної та зарубіжної правозастосоБної практики; юридичної герменевтики (підрозділи 1.2-1.5, розділи 2-5) призначення якого полягає Б неупередженій інтерпретації текстів відповідних кримінально-правових положень, сприянні розумінню їх змісту, обсягу, стилю, мови й техніки.
історичних особливостей, іноземної специфіки тошо; синергетичний (підрозділи 1.1, 1.3. розділи 2-4). Цей метод дозволяє розширити та збагатити поняття та категорії кримінально-правових принципів, здійснити впорядковування хаотичних пов'язаних з ними явиш: виявити можливості переростання випадковості в реальність і визначити набуття нею закономірності; метод моделювання (висновки до підрозділів і загальних висновках), який дозволив вивчити досліджувані об'єкти, феномени і процеси не безпосередньо, а за допомогою їх замінників - моделей.
Нормативно-правову та інформаційну основу дослідження становлять: Конституція України, КК України, КПК України, інші закононодавчі та підзаконні нормативно-правові акти України, закони і кодекси зарубіжних держав, ППВСУ, рішення КСУ та ЄСПЛ, інших судів України
Доктринальну основу дисертації складають наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі філософії, філології, наукознавства, логіки, загальної теорії держави та права, конституційного, міжнародного й кримінального права, кримінології, кримінального процесу.
Емпіричну базу дослідження склали: а) результати анкетування 435 працівників правоохоронних органів (працівників органів прокуратури, поліції та Державного бюро розслідувань) шодо з'ясування їхньої думки з приводу- сутності та значення принципів кримінального права у період з вересня 2018 по березень 2020 року; б) результатами вибіркового БИЕЧЄННЯ 1200 (тисяча двохсот) матеріалів судової практики (вироків, ухвал і постанов), у тексті яких судами зазначалося про принципи кримінального права та кримінального процесу у період з 1 січня 2010 по 30 квітня 2020 року; в) результатами вибіркового вивчення 21" рішень ЄСПЛ у контексті особливостей визначення принципів кримінального права з огляду на положення ЄКПЛ від 4 листопада 1950 року; в) статистичні та аналітичні дані науковців СТОСОБНО принципів кримінального Прага.
Нау кова новизна одержаних результатів полягає у тому, шо робота є першим в Україні за останні десятиліття комплексним і системним дослідженням принципів кримінального права. Наукову новизну дисерташйного дослідження розкривають, зокрема, такі основні положення:
вперше:
- доведено, шо принципи кримінального права формуються на підставі та Е поєднанні філософських, історичних, релігійних, соціальних, економічних, політичних, ідеологічних, евро інтеграційних та інших чинників, відповідають засадам кримінально-правової політики держави та, у свою чергу, впливають на формування похідних від них принципів, шо є підгрунтям ДЛЯ ІНШИХ кримінально-правових інститутів (зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання та ного відбування, кримінально-правової кваліфікації кримінальних правопорушень);
- встановлено, шо в історичному плані виникнення конкретних принципів кримінального права у відповідних історико-правових джерелах не можна прив'язати до чітких дат, меж і періодів, оскільки такі принципи безпосередньо або випливали з відповідних нормативно-правових документів, або були там сформульовані, з часом зникали або відновлювалися знов, набували іншої чи більш досконалої форми, впливали на формування решти кримінально-правових засад, а отже генезис кримінально-правових принципів відповідає генезису самого кримінального права, його інститутів та норм;
- визначено, шо ступінь впливу модельного кримінального законодавства при формулюванні кримінально-правових принципів не є однаковим у державах різних правових сімей та політико-правових утворень, і якщо Модельний (Приблизний) КК СІЛА 1962 р. та Модельний КК СНД 1996 р. свого часу справили суттєвий вплив на оновлення й реформування кримінального законодавства відповідно СІЛА і пострадянських республік, то у Модельному КК ЄС 2000 р. хоча і прописані «традиційні» та «нові» принципи, проте вони за понад двадцятирічний термін СБОГО існування так і не вибилися у національних КК держав €С;
дослідженням принципів кримінального права. Наукову новизну дисертаційного дослідження розкривають, зокрема, такі основні положення:
вперше:
- доведено, шо принципи кримінального права формуються на підставі та Е поєднанні філософських, історичних, релігійних, соціальних, економічних, політичних, ідеологічних, евро інтеграційних та інших чинників, відповідають засадам кримінально-правової політики держави та, у свою чергу, впливають на формування похідних від них принципів, шо є підгрунтям для інших кримінально-правових інститутів (зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання та його вибування, кримінально-правової кваліфікації кримінальних правопорушень);
- встановлено, шо в історичному плані виникнення конкретних принципів кримінального права у виповідних історико-правових джерелах не можна прив'язати до чітких дат, меж і періодів, оскільки такі принципи безпосередньо або випливали з виповідних нормативно-правових документів, або були там сформульовані, з часом зникали або відновлювалися знов, набували іншої чи більш досконалої форми, впливали на формування решти кримінально-правових засад, а отже генезис кримінально-правових принципів відповиає генезису самого кримінального права, його інститутів та норм;
- визначено, шо ступінь впливу модельного кримінального законодавства при формулюванні кримінально-правових принципів не є однаковим у державах різних правових сімей та політико-правових утворень, і якщо Модельний (Приблизний) КК СІЛА 1962 р. та Модельний КК СНД 1996 р. свого часу справили суттєвий вплив на оновлення й реформування кримінального законодавства відповино США і пострадянських республік, то у Модельному КК ЄС 2000 р. хоча і прописані «традиційні» та «нові» принципи, проте вони за понад двадцятирічний термін СБОГО існування так і не вибилися у національних КК держав €С;
зо
визначення поняття принципів кримінального права, як основоположних відправних ідей буття кримінального права, шо виступають підґрунтям цієї галузі права відповідно до існуючого типу держави і права, реалізують її завдання, є однопорядковими із сутністю права та включають їх імперативність на доктринальному, правотворчому та правозастосоБному рівнях існування кримінального права як уявлення суспільства про злочинність та караність діяння та вимог держави у цій сфері;
методологічний інструментарій шодо дослідження принципів кримінального права, який дозволяє визначити стратегію основної концепті дисертації, її генеральну лінію, а отже й результативність наукових здобутків, формулювання теоретико-прикладних висновків і рекомендацій, при цьому водночас він має бути унікальним та універсальним, шо забезпечить його надійність і комплексність застосування;
- теоретичні положення шодо властивостей, функцій та інших характеристик кримінально-правових принципів, які забезпечують одноманітність всієї системи кримінального права та єдність кримінально- правового регулювання суспільних відносин,
- позицію, про те, шо оптимальним варіантом необхідно вважати виділення такої системи принципів кримінального права: загальноправові; галузеві (спеціальні); міжгалузеві; інстнтушйні, міжінституційні;
- концепцію того, шо найбільш повним джерелом міжнародного кримінального права є Римський статут Міжнародного кримінального суду, де принципи вбудовані в систему судочинства та визначають як загальні напрямки розвитку міжнародного кримінального права, так і правила застосування норм останнього;
- розуміння обумовленості визначення та закріплення кримінально- правових принципів нормами Конституції України та КК України;
- механізми впливу принципів кримінального права на виникнення, існування та припинення кримінально-правових відносин, а також форми відображення цих принципів Б актах застосування та реалізації
кримінального права;
- теоретичний зміст понять «колізія», «прогалина», «аналогія» та способи їх подолання за допомогою принципів кримінального права;
надули подальшого розвитку:
- твердження про те, шо з усіх принципів, властивих ТИМ ЧИ ІНШИМ феноменам, найважливіше значення належить саме правовим принципам завдяки природі самого права, його загальносошальному, універсальному, інтегративному, регулятивному та охоронному, такому, шо відбиває виший рівень справедливості, характеру;
- аргументи про відсутність у вітчизняній теорії кримінального права всеохоплюючого наукового дослідження проблем його принципів, яке б реалізовувалося в межах докторської дисертації, при цьому наведено обгрунтування, шо дозволяють окреслити коло напрямів, які потребують свого актуального розгляду;
- положення про те, шо моральними орієнтирами в створенні принципів кримінального права виступають самі моральні норми, орієнтовані на такі категорії, як добро, честь, совість, гідність, справедливість тошо, які в свою чергу виступають критеріями оцінки поведінки людей в усіх сферах їх діяльності;
- розуміння того, шо становлення та розвиток системи кримінально- правових принципів у будь-якій правовій системі визначається географічним положенням відповідної держави, менталітетом населення, звичаями, традиціями, здатністю до сприйняття іноземного досвіду, при цьому у державах різних правових сімей можуть існувати спільні підходи щодо застосування принципів кримінального права та правових норм, які на них побудовані;
- уявлення про те, шо принципи кримінального права обумовлені закономірностями суспільного розвитку та механізму кримінально-правового регулювання, мають найвиший рівень імперативності та загальної значущості, визначають пронеси правоутворення, праБореалізашї і правоохоронні
- підходи до визначення принципів українського кримінального права Б ЯКОСТІ аналогів міжнародно-правових ідей, пристосованих до національної правової системи;
- поняття, зміст, сутність, ознаки та інші риси юридичних фактів, шо дозволяє сформувати думку про їх місце та роль в механізмі кримінально- правового регулювання, а отже оцінити їх вплив на формування принципів кримінального права.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертації становлять собою теоретичні положення, висновки, пропозиції та рекомендації, які в подальшому можуть бути використані:
- право творчості - при вдосконаленні норм кримінального законодаства, зокрема Загальної частини КК (акт впровадження результатів дисертації в діяльність Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 23 жовтня 2020 р );
- правозастосовнін діяльності - під час застосування кримінального законодавства правозастосовчимн органами (акти впровадження результатів дисертації в діяльність: Державного бюро розслідувань, центральний апарат, розташованого у місті Києві, вул. Симона Петлюри, 15 від 10 вересня 2020 р., Тренінгового центру прокурорів України, м. Київ, вул Ю. Іллєнка від 1 ЖОЕТНЯ
2020 р.);
- науково-дослідній діяльності та навчальному процесі - як підгрунтя для подальших наукових розробок і досліджень проблем визначення принципів кримінального права, їх систематизації;
- освітній процес - під час викладання кримінального права, теорії кваліфікації злочинів, порівняльного правознавства та інших навчальних дисциплін; у процесі підготовки підручників, наукових та практичних посібників, коментарів КК, а також проведення занять з підвишення кваліфікації та професійної підготовки слідчих, прокурорів, суддіБ, адвокатш
(акти впровадження результатів дисертації Б ОСБІТНЮ та науково-дослідну діяльність: Національної академії внутрішніх спраь від 1 ЖОЕТНЯ 2020 р.; Юридичного інституту Київського національного економічного університету їм. Вадима Гетьмана від 29 жовтня 2020 р.).
Апробація результатів дисертації. ОСНОБНІ положення дисертації, сформульовані висновки та рекомендації оприлюднено на міжнародних, та всеукраїнських наукових заходах (науково-практичних конференціях, круглих столах, семінарах), а саме: «Пріоритетні напрямки розвитку сучасної юридичної науки» (Харків, 2019); «Верховенство права та правова держава» (Ужгород, 2019); «Цінність права як найефективнішого регулятора суспільних БІДНОСИН» (Харків, 2019); «Особливості застосування антикорутпйного законодавства: від розслідування до вироку суду» (Харків, 2019); «Актуальні завдання та напрями розвитку юридичної науки у 21 ст.» (Львів, 2019); «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (Харків, 2019); Економіка, облік, фінанси та право: аналіз тенденцій та перспектив розвитку (Полтава, 2019); "Юридична наука України: історія, сучасність, майбутнє” (Харків, 2019); "Інтеграція юридичної науки і практики як основа сталого розвитку правової системи (дніпро, 2019); "Правові засоби забезпечння захисту праь людини: вітчизняний та зарубіжний досвід' (Харків, 2019); «Основні права людини: розуміння та виклики» (Київ, 2019); "Новітни тенденції сучасної юридичної науки (Дніпро, 2019); “Актуальні питання юридичної теорії і практики: наукові дискусії (Харків, 2019); "Новітні тенденції сучасної юридичної науки" (Дніпро, 2019); “Сучасне державотворення: питання теорії і практики" (Одеса,
2019) ; «Актуальні питання розвитку права та законодавства: наукові дискусії» (Львів, 2019); “Актуальні проблеми правових наук в євроінтеграшйному вимірі" (Харків, 2019); "Місце юридичних наук у форм-ванні правової культури сучасної людини" (Запоріжжя, 2019); "Реформування національного та міжнародного права: перспективи та пріоритети" (Одеса, 2020); "Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання суспільних відносин (ХаркіЕ,
2020) .
Публікації. ОСНОЕНІ положення дисертації оприлюднені у 44 наукових працях, серед них: 1 - індивідуальна монографія; 16 - статті, опубліковані у наукових фахових виданнях України; 5 - статті у наукових періодичних виданнях інших держав та у Биданнях України, включених до міжнародних на*кометричних баз: 22 - тези доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою, завданнями, об єктом та предметом дослідження. Дисертація структурно складається зі вступу, п'яти розділів, які охоплюють вісімнадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 443 сторінки, з яких основного тексту - 360 сторінок, список використаних джерел (553 найменувань) - на 57 сторінках та додатки на 28 сторінках

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дисертаційного дослідження розв'язано важливу наукову проблему, шо має істотне значення для теорії кримінального права та правозастосовної практики, - розроблено комплексну' характеристику принципів у кримінальному праві, сформоване уніфіковане теоретико- прикладне уявлення про їх поняття, ознаки, сутність, систему’, взаємообумовленість, реалізацію у нормах кримінального права зарубіжних країн і нормах міжнародного права, врахування у змісті різних елементів механізму’ кримінально-правового регулювання, значення для застосування актів кримінального законодавства, а також побудовано на цій основі відповідні пропозиції шодо законодавчої регламентації принципів у законі про кримінальну відповідальність.
Вирішення поставлених у межах дисертаційного дослідження завдань дозволило сформулювати низку висновків, пропозицій та рекомендацій, основними з яких є такі:
1. Правильне обрання методологічного інструментарію шодо дослідження принципів кримінального права, який одночасно забезпечив унікальність обраних методів наукового пошуку та універсальність методології, дозволило визначити стратегію основної концепції дисертації, її генеральну лінію, а отже й вплинуло на її результативність. Визначені методи застосовувалися комплексно й у взаємозв'язку, шо забезпечило надійність методологічного інструментарію. Встановлено, шо на сьогодні в Україні відсутнє універсальне наукове дослідження проблем принципів національного кримінального права, яке б реалізовувалося в межах докторської дисертації, тому окреслено актуальні напрями в цьому питанні.
2. Етимологічні та понятійно-категоріальні підходи шодо принципів права взагалі та принципів кримінального права зокрема, дозволили розуміти принципи як найзагальніші, основні, вихідні положення, засоби, правила, шо характеризують природу та соціальну сутність відповідного правового
ЯЕИша, його спрямованість та найсуттєвіші властивості. ПраБОБі принципи формулюються Е нормах-принципах права або ж БИЕОДЯТЬСЯ З самого духу права. Вони надають цілеспрямованості механізмові правового регулювання суспільних відносин, розкривають місце права у суспільному житті. Найсуттєвішими ознаками принципів права є: регулятивність; внутрішня єдність; об’єктивна обумовленість; ідеологічність; матеріалізованість; універсальність; виша імперативність; особлива загальна значимість; історичність. Утворюючи головний зміст права, принципи отримують всі його властивості і функції.
3. Принципам кримінального права властиві такі специфічні риси, як вимогливість, стійкість, наскрізний характер, юридичний вираз у кримінально-правових нормах тошо. Це - основоположні відправні ідеї буття кримінального права, які виражають найважливіші закономірності та підвалини цієї галузі права відповідно до існуючого типу держави і права, реалізують її завдання, є однопорядковими із сутністю права та включають його головні риси (ознаки;, вирізняються універсальністю, абстрактністю, загальнозначимістю, здатністю до розвитку (динамічністю), найвищим рівнем імперативності, відповідають об’єктивній необхідності побудови і зміцнення певного суспііьного ладу. З'ясовано, шо звернення до змісту розділу 1.2 «Принципи кримінального закону» проекту КК України 2020 р. свідчить про позитивні тенденції шодо визначення та закріплення на законодавчому рівні принципів кримінального закону, шо відповідає зарубіжній і міжнародній практиці, водночас ряд запропонованих ідей має дискусійний і ситуативний характер, шо може негативно вплинути на розвиток системи принципів кримінального закону.
4. Як засвідчує історія, кримінально-правові принципи були спочатку сформульовані на поглядах філософів і мислителів, а також на основі положень різних релігій і моральних засадах суспільства. Витоком принципів кримінального права є також ідеологія, політичні теорії, економічні чинники, їх розвиток зумовлений географічним становишем держаБ, ментальністю населення, звичаями і традиціями, здатністю сприймати зарубіжний досвід тошо.
Доведено, шо генезис принципів кримінального права не пов'язаний із певними датами, межами і періодами, оскільки природа цих принципів у різні історичні часи мала мінливий характер. Якшо на ранніх історичних етапах діяв принцип таліону, грошових компенсацій або суворої кари, то усім відомий спектр кримінально-правових принципів (принаймні загальноправових) сформувався у теорії та законодавстві тільки у ХІХ-ХХ столітті. Часто засади кримінального права використовувала у своїх особистих шлях політична еліта, подекуди допускалося застосування аналогії, маніпулювання законом про кримінальну відповідальність.
5. Систематизація принципів кримінального права передбачає існування їх цілісної системи, оптимальний спектр якої може бути репрезентований такими з них: загальноправовими (законності; верховенства права; соціальної справедливості, гуманізму; рівності громадян перед законом); галузевими (невідворотності кримінальної відповідальності та інших заходів кримінально-правового характеру; винної відповідальності; особистості при застосуванні заходів кримінально-правового характеру; застосування заходів кримінально-правового характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, визначеного у КК; індивідуалізації застосування заходів кримінально- правового характеру; диференціації заходів кримінально-правового
характеру); міжгалузевими (здійснення правосуддя лише судом; обоє язкового виконання судових рішень; доведеної вини; розумних строків); інституційними (співрозмірності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та особі, яка його вчинила; обов'язковості психіатричного лікування при застосуванні заходів медичного характеру) та міжінститушйними (карального впливу; економії каральної репресії; відшкодування та усунення заподіяної шкоди) принципами. Запропонований підхід шодо систематизації підтримують 88,1 % респондентів (383), вважаючи його найбільш оптимальним варіантом.
6. Дослідження зарубіжного та міжнародного кримінального права дозволило встановити існування шовного взаємозв'язку й взаємообумовленості англо-американської та романо-германської системи права. Щодо принципів, то вони переважно не закріплені у нормах національних КК або окремі з них врегульовані нормами національних конституцій, або їх можна витлумачити, або вони встановлюються та тлумачаться лише судовими органами чи фахівцями у наукових працях, при цьому можливі різні варіанти поєднання перелічених умов. У разі позначення принципів у назві відповідних розділів чи глав національних КК, вони розкриті нормативно лише частково або, навпаки, докладно в межах однієї чи цілої низки статті закону про кримінальну відповідальність Зазвичай за кордоном спостерігаємо симбіоз загальноправових і спеціальних кримінально-правових принципів Важливою є роль модельного законодавства (зокрема, у державах ЄС, країнах СНД та у США), проте вона не завжди однакова та належним чином реалізована Важливо, шоб у процесі глобалізації та універсалізації норм (принципів) кримінального права держав різних правових систем, шо є неминучим процесом, ЕОНИ не втратили національну самобутність
7. Принципи міжнародного кримінального права становлять собою
систему* науково сформульованих, гранично узагальнених ідей, шо виражають визнані світовою спільнотою вимоги, на яких грунтується міжнародне кримінальне право Якшо принципи втілені у міжнародно- правові норми, вони набувають значення джерела права, а якшо ні, то виконують ідеологічну, політичну, регулятивну, стабілізуючу,
системоутворюючу функції, суттєво впливаючи на формування національних систем кримінально-правових принципів.
Водночас, на тепер існують різноманітні підходи щодо систематизації принципів міжнародного кримінального права, шо пояснюється
«розкиданістю» положень матеріального та процесуального характеру, які мають БПЛИБ на різні міжнародно-правові документи.
8. Обумовленість існування та закріплення приниипіБ кримінального права Конституцією України та КК України полягає Е тому, шо ЕОНИ виплигають або грунтуються на цих обох норматиЕно-правоЕих актах. Якщо положення про певні характеристики таких принципів не позначені в Конституції України, то вони можуть бути позначені Б КК України, та навпаки. Якшо певна норма знайшла своє закріплення лише Б Конституції України, а не в КК України, то діє саме ця конституційна норма. При цьому принципи кримінального права та принципи кримінального законодавства не є тотожними і співвідносяться між собою як зміст та форма. Конституція України безпосередньо не містить кримінально-правових норм, але її окремі положення мають кримінально-правове значення для принципів кримінального права Насамперед принципи випливають з норм КК України, а для встановлення їх змісту слід звертатися до КПК України, окремих Законів України, положень міжнародно-правових актів. Окреслене вище орієнтує на те, шо принципи кримінального права мають чітко усвідомлюватися юристами та закріплюватися насамперед у кримінально - правових нормах
9. Передумовою виникнення, існування та припинення кримінально- правових відносин є юридичні факти, тобто передбачені нормами кримінального права конкретні життєві обставини (події, дії, стани), що виступають підгрунтям для настання певних юридичних наслідків. Для теорії та практики важливою є оцінка їх впливу на формування принципів кримінального права. Загалом розуміння поняття, змісту, сутності, ознак та інших характеристик юридичних фактів дозволяє створити відповідне уявлення про їх місце та роль в механізмі кримінально-правового регулювання, а отже оцінити їх вплив на формування принципів кримінального права.
10. Кримінально-правові принципи безпосередньо БплиБають на виникнення, існування та припинення кримінально-правових ЕІДНОСИН. За відсутності кримінально-правової заборони ПЄБНОГО ДІЯННЯ будь-яка поведінка не буде охоплюватися сферою формування та існування принципів кримінального права. Звідси можливість вплинути на суспільні ЕІДНОСИНИ виникне лише з появою кримінального закону, який заборонятиме певну протиправну поведінку. При цьому основу кримінально-правових відносин становлять переважно загальноправові та галузеві принципи кримінального права, а втілення та реалізація інституційних і міжінститушйних кримінально-правових принципів відбувається по мірі розвитку таких відносин.
11. Кримінально-правові принципи мають своє відображення та зміст в актах застосування і реалізації кримінального права, які є основою для системи принципів кримінального права (зокрема, про суттєвий вплив кримінально-правових принципів на такого роду акти зазначає 85,5 % опитаних респондентів). Кожний окремий акт застосування чи реалізації кримінального права враховує відповідну сукупність принципів, які доповнюють один одного та надають правозастосовннм органам комплексний інструментарій шодо відображення в таких актах об'єктивно існуючих суспільних відносин Якшо акти застосування норм кримінального права втілюють в собі найбільшу кількість принципів кримінального права за рахунок переважно відображення останніх в документах, які складаються правозастосовними органами, то акти реалізації норм кримінального праьа є «проявами» фактичної поведінки суб'єктів кримінально-правових відносин у формі використання можливостей, виконання та дотримання.
12. Положення КК України розглядаються як передумови для вирішення питання про подолання колізій та прогалин в законі про кримінальну відповідальність, при цьому про них цей Кодекс не згадує нормативно. В юридичній літературі визначено перелік ефективних способів вирішення та попередження колізій Б праві, який можна екстраполювати й на сферу кримінального права: уніфікація; гармонізація; зближення; чітке розмежування повноважень органів державної влади; моніторинг нормативних правових актів; створення модельних законіь; тлумачення права; удосконалення законодавства. Наукою встановлені різні принципи для подолання колізій залежно від їх виду (64,0 % опитуваних респондентів вважають що такі принципи мають провідне практичне значення). Певним орієнтиром в цьому плані можуть слугувати відповідні документи Міністерства юстиції України, рішення КСУ та ЄСПЛ. Способами подолання прогалин в праві є: аналогія; прийняття нових джерел (форм) права; внесення відповідних змін та доповнень у законодавство. Водночас остаточне вирішення кримінально-правових колізій та прогалин може забезпечити лише законодавець.
13. Звернення до низки рішень КСУ, окремих думок суддів цього органу, змісту рішень ЄСПЛ, дозволяє стверджувати, шо принципи кримінального права беруться за основу низки рішень цього Суду, водночас сам Суд може давати тлумачення відповідним принципам («верховенства права», «юридичної визначеності», «загальним принципам національного закон>'» тошо). Суддівські дискреційні повноваження в кримінальному праві існували завжди, існують вони і сьогодні у контексті діяльності КСУ. Проте, на шляху суддівських рішень можуть опинитися оціночні поняття, що охоплюють широке коло обставин дійсності, яке законодавець зазвичай не в змозі точно визначити у кримінально-правовій нормі, відтак врахування таких обставин у межах індивідуального регулювання суспільних відносин часто просто є необхідним для успішної реалізації шлей дії правових норм. Водночас зміни, які сьогодні вносяться у закон про кримінальну відповідальність, мають переважно непослідовний і несистемний характер, від чого страждає вся система права України Окрім того, принципи права, в т.ч. принципи кримінального права, нерідко використовуються для маніпулювання нормами права та безпосередньо суспільством суб’єктами законодавчої ініціативи.
14. Отже, за результатами проведеного дослідження, вироблені пропозиції щодо всебічної законодавчої регламентації принципів кримінального закону, на підставі чого у Загальній частині КК України запропоновано модель Розділ}'
Г «Принципи закону про кримінальну відповідальність», куди необхідно
1 о
помістити відповідні положення в межах статей 2 —2 . Зазначимо, шо 72,6 % опитаних респондентів (316), тобто фактично Ул з них, підтримали такі пропозиції дисертанта (докладніше див. Додаток Б до дисертації).
15. У цьому дисертаційному дослідженні ми намагалися підсумувати наукові розробки останніх десятиліть з приводу принципів кримінального права, застосувати комплексний і системний підхід, наскільки це дозволяють зробити обсяг і межі докторської дисертації, при цьому усвідомлюємо, шо з приводу кожного кримінально-правового принципу чи їх груп може бути підготовлена не одна докторська дисертація. Водночас висловлюємо сподівання, шо наше дисертаційне дослідження заслуговує на чільне місце у кримінально-правовій доктрині та буде слугувати відправним збалансованим фундаментом дія подальших наукових розробок у цьому напрямку.
16. Пропонуються наступні зміни у закон України про кримінальну відповідальність:
«Доповнити Кримінальний кодекс України Розділом Iі «Принципи закону про кримінальну відповідальність» такого змісту:
«Стаття 2і. Принцип верховенства права
1. Принцип верховенства права в законі про кримінальну відповідальність означає, шо людина, її права та свободи визнаються найвишими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави в особі правозастосовних органів Цей принцип передбачає рівний і спраЕедтивий масштаб свободи, прав та обов язків осіб, які мають статус сторони чи учасника кримінально-правових відносин
2. Принцип верховенства права допускає використання аналогії права Е разі виникнення необхідності дія подолання прогалин у джерелах кримінального права, коли в змісті таких джерел повністю або частково відсутні положення, шо врегульовують відповідні життєві ситуації (фактичні обставини).
Стаття 2*. Принцип соціальної справедіивості
Принцип соціальної справедшвості полягає у визначенні кримінальної відповідальності та покарання відповідно до характеру та ступеня суспільної небезпечності кримінального правопорушення, обставин його вчинення та особи винного, а також дозволяє врахувати інші обставини, які тим чи іншим чином можуть впливати не лише безпосередньо на особу, визнану винною у вчиненні кримінального правопорушення, а й на її близьких осіб.
Стаття 23. Принцип гуманізму
1. Принцип гуманізму заснований на визнанні людини, її життя та здоров'я, честі та гідності, недоторканості і безпеки найвишою соціальною цінністю, визнає утвердження та забезпечення прав і СЕО5ОД людини головним обов'язком держави.
2. Покарання та інші заходи кримінально-правового характеру, які не переслідують мети застосування фізичних страждань чи приниження людської гідності, повинні застосовуватись в залежності від характеру та ступеня суспільної небезпеки вчиненого особою кримінального правопорушення, тяжкості шкоди, спричиненої потерпілому таким кримінальним правопорушенням
3. Положення, які складають сутність принципу гуманізму, мають в однаковій мірі застосовуватися до всіх сторін чи учасників кримінально - правових відносин.
Стаття 24. Принцип невідворотності кримінальної відповідальності та інших заходів кримінально-правового характеру
Кожна особа, яка визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, підлягає покаранню чи застосуванню до неї інших заходів кримінально-правового характеру Звільнення від кримінальної відповідальності або покарання такої особи допускається лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Стаття 2'. Принцип винної відповідальності
Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, який вступив у законну силу.
Стаття 2б. Принцип врахування особи при застосуванні заходів кримінально-правового характеру
Лише законом про кримінальну відповідальність визначаються види суспільно небезпечних діянь (кримінальних правопорушень), які можуть бути підставою для застосування заходів кримінально-правового характеру до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення
Стаття 2Принцип індивідуалізації застосування заходів кримінально- правового характеру
Заходи кримінально-правового характеру мають застосовуватися лише з урахуванням індивідуальних, конкретно визначених ознак вчиненого суспільно небезпечного діяння (кримінального правопорушення) особи, яка його вчинила, та обставин, шо супроводжували БЧИНЄННЯ такого діяння (кримінального правопорушення).
Стаття 2s. Принцип диференціації заходів кримінально-правового характеру
Принцип диференціації заходів кримінально-правового характеру означає розмежування системи таких заходів залежно БІД характеру, типового ступеня суспільної небезпечності діяння (визнання чи невизнання нього діяння кримінальним правопорушенням), типової суспільної небезпечності особи винного, в результаті чого настають кримінально - правові наслідки, пов'язані з осудом особи, застосуванням до неї різних видів і розмірів покарань, а також вказаних Б законі про кримінальну відповідальність заходів кримінально-правового характеру.
II. Прикінцеві та перехідні положення