ОПОЛЬСЬКА Наталя Михайлівна ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА СВОБОД ДИТИНИ В УКРАЇНІ (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ОПОЛЬСЬКА Наталя Михайлівна

УДК 342.7-053.2(043.3)

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА СВОБОД ДИТИНИ В УКРАЇНІ
(ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)

12.00.01 - теорія та історія держави і права;
історія політичних та правових учень

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Бабкін Володимир Дмитрович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2010
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

РОЗДІЛ 1 ДЖЕРЕЛЬНА ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ДИТИНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.1. Історія формування та розвитку наукової думки за темою . . . . . . . . . . . . . .12
1.2. Теоретико-методологічні засади дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
1.3. Права дитини на території України в історичному вимірі . . . . . . . . . . . . . . 54
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78

РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА ПРАВ ТА СВОБОД ДИТИНИ В УКРАЇНІ . . . . . . . 80
2.1. Поняття прав, свобод дитини та принципи їх правового захисту . . . . . . . .80
2.2. Види прав і свобод дитини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .99
2.3. Соціально-правова природа захисту прав та свобод дитини . . . . . . . . . . . .117
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132

РОЗДІЛ 3 МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА СВОБОД ДИТИНИ В УКРАЇНІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
3.1. Механізм забезпечення прав і свобод дитини – необхідна умова реалізації їх гарантій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .134
3.2. Місце і роль правового виховання в системі механізму забезпечення прав та свобод дитини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .155
3.3. Критерії ефективності механізму забезпечення прав і свобод дитини . . .174
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЗУ – Закон України;
КУ – Конституція України;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
МОП – Міжнародна організація праці;
НДР – Національно-демократична революція;
НКВС – Народний Комісаріат Внутрішніх Справ;
НПУ – Національний педагогічний університет;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка;
СКУ – Сімейний кодекс України;
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік;
УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка;
ЦКУ – Цивільний кодекс України;
ЮНІСЕФ – (United Nations International Children’s Emergency Fund)
Міжнародний надзвичайний фонд допомоги дітям.

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність вивчення теоретичних та практичних проблем забезпечення прав та свобод дитини тісно пов’язана з розвитком демократичної, соціально-правової держави, становлення якої передбачає необхідність формування молодого покоління, відродження української нації.
Рух української громадськості до відкритого, європейського суспільства зумовлює спалах зацікавленості усієї спільноти питаннями із прав дитини, що всебічно обговорюються, стають предметом дискусій, міркувань широкого суспільного загалу. Піклування про дитину, створення необхідних умов для її всебічного розвитку, забезпечення прав та свобод – це один із основних етапів на шляху трансформації всіх сторін суспільного життя в Україні.
Проблема забезпечення прав дитини – одна з наболілих проблем людства. Діти, внаслідок вікових особливостей розвитку, становлять групу осіб, що характеризується наївністю, довірливістю, залежністю від інших осіб, піддатливістю до різних маніпуляцій та зловживань із боку дорослих. Вони є однією з найменш захищених верств населення.
Неналежна увага до процесу розвитку дитини, до реалізації її прав та свобод веде до викривленого сприйняття нею навколишнього світу, підміни ідеалів, що може відобразитись у поширенні дитячої злочинності, безпритульності, криміналізації суспільства. У дітей, що зростають у несприятливих умовах, розвивається агресія. Злочин для них – це протест проти суспільної байдужості, форма самоствердження і підвищення самооцінки. Недієвість законодавства, декларативність прав та свобод дитини провокують знецінення права в її свідомості, а доступність наркотиків, алкоголю, розповсюдження відеофільмів насильницького характеру сприяють поширенню злочинності у дитячому середовищі.
Важливість та актуальність теми дисертаційної роботи обумовлена тим, що забезпечення прав є чи не найголовнішою умовою фізичного, психічного благополуччя та розвитку дитини, становлення високого рівня її правової культури та правосвідомості.
В останні роки в Україні активізувалась увага з боку держави до проблем забезпечення прав та свобод дитини. 2006-й рік було проголошено ,,Роком захисту прав дитини”, 2008-й рік – ,,Роком підтримки національного усиновлення”. Змінено, доповнено, удосконалено ряд нормативно-правових актів.
Наукове опрацювання проблем захисту прав дитини проводилось вченими різних галузей права. Значний внесок у дослідження теоретико-правових аспектів процесу становлення, розвитку та функціонування прав дитини здійснили українські науковці: О.І. Анатолієва, С.П. Коталейчук, Н.М. Крестовська, С.В. Несинова,
С.А. Саблук. Серед російських дослідників зазначені питання досліджували
В.І. Абрамов, В.В. Кулапов, Є.А. Лактюнкіна, Т.Ю. Смолова.
Окремих аспектів вказаної проблеми торкались С.С. Алексєєв,
Б.І. Андрусишин, В.Д. Бабкін, С.В. Бобровник, К.Г. Волинка, В.В. Головченко,
С.Д. Гусарєв, О.В. Зайчук, А.П. Заєць, В.С. Зеленецький, Р.А. Калюжний,
Д.А. Керімов, В.В. Копейчиков, С.М. Легуша, С.Л. Лисенков, М.І. Матузов,
П.П. Михайленко, О.І. Наливайко, М.І. Нейліп, В.С. Нерсесянц, Н.М. Оніщенко, М.П. Орзіх, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, О.Ф. Скакун, О.П. Семітко,
С.М. Тимченко, М.І. Хавронюк, Є.О. Харитонов, Ю.С. Шемшученко та інші.
Незважаючи на значний інтерес науковців до прав та свобод дитини, на сьогоднішній день у вітчизняній юридичній науці недостатньо досліджень, присвячених загальнотеоретичним аспектам зазначеної проблеми. Поза увагою вчених залишились питання правового забезпечення прав та свобод дитини в Україні, механізму їх забезпечення та критеріїв ефективності.
Побудувати демократичне суспільство можливо у разі створення усіх необхідних умов для всебічного розвитку дитини, її виховання в традиціях демократії. У правосвідомості дитини це стане основою формування уявлень про доцільність існуючої влади, демократичне суспільство та соціальну, правову державу. Тому дослідження правового забезпечення прав та свобод дитини є актуальною науковою проблемою, вирішення якої сприятиме удосконаленню функціонування механізму забезпечення прав та свобод дитини в Україні, формуванню правової культури та розвитку правосвідомості молодого покоління.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні загальних засад і практичних проблем правового забезпечення прав та свобод дитини в Україні (теоретичний аспект), а також у розробленні рекомендацій щодо удосконалення національного законодавства у сфері охорони, реалізації та захисту прав і свобод дитини (практичний аспект). Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
– дослідити процес формування світової і вітчизняної наукової думки щодо прав та свобод дитини;
– висвітлити історію розвитку прав та свобод дитини на території України;
– охарактеризувати поняття і систему прав та свобод дитини;
– сформулювати авторське бачення критеріїв класифікації прав та свобод дитини;
– проаналізувати принципи правового захисту прав та свобод дитини;
– конкретизувати поняття і складові елементи механізму забезпечення прав та свобод дитини, висвітлити його співвідношення з гарантіями їх реалізації;
– з’ясувати місце та роль правового виховання та правової соціалізації у механізмі забезпечення прав і свобод дитини;
– визначити рівень ефективності механізму забезпечення прав і свобод дитини, проаналізувати критерії його ефективності та висвітлити напрями вдосконалення;
– сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення національного законодавства у сфері забезпечення прав та свобод дитини.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення прав і свобод дитини.
Предмет дослідження становлять загальнотеоретичні аспекти правового забезпечення прав і свобод дитини в Україні, пов’язані зі створенням умов для всебічного розвитку дитини, охорони реалізації та захисту її прав та свобод.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження виступає сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових, конкретно-наукових та спеціально-наукових методів. Метод загальної філософської діалектики застосовувався при вивченні механізму забезпечення прав та свобод дитини, його складових елементів, із урахуванням їх взаємодії (підрозділи 3.1., 3.2., 3.3.). Використання формально-логічного методу дало змогу врахувати закони формальної логіки при дослідженні різних думок науковців щодо юридичного становища дитини у суспільстві (підрозділи 1.1., 1.2.). Системний та структурний методи дозволили розглядати забезпечення прав дитини як цілісну систему елементів, що узгоджується зі структурною відповідністю державних органів та громадських організацій у сфері захисту прав дитини (підрозділ 3.1.).
У дослідженні використано метод сходження від абстрактного до конкретного, що дало змогу впровадження абстрактних визначень щодо прав людини в основні категорії прав та свобод дитини (підрозділи 2.1., 2.2.). Використання історико-правового методу дало можливість врахувати позитивні та негативні зміни, що відбувались у ході історичного розвитку (підрозділ 1.2.). Порівняльно-правовий метод дозволив визначити тенденції реалізації та розвитку прав дитини (підрозділ 3.3.). Процес оформлення забезпечення прав та свобод дитини у цілісну юридичну теорію здійснювався за допомогою теоретико-юридичного методу. Спеціально-юридичний метод застосовувався при оцінці функціонування механізму забезпечення прав та свобод дитини, визначенні напрямів його вдосконалення (підрозділи 3.1., 3.3.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за характером і змістом розглянутих у дисертації питань вона є одним із перших у вітчизняній теорії та практиці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим аналізові правового забезпечення прав та свобод дитини в Україні.
У дисертації сформульовано наступні науково-теоретичні висновки та рекомендації, які виносяться на захист:
вперше:
– обґрунтовано висновок про виділення дев’яти періодів у розвитку наукової думки щодо забезпечення прав та свобод дитини: 1) стародавні часи;
2) середньовіччя; 3) період Відродження; 4) доба Просвітництва; 5) кінець ХІХ ст. –
поч. ХХ ст. (до1920-х рр.); 6) 20-ті рр. ХХ ст.; 7) 1930–1950 рр.; 8) 60–80 рр. ХХ ст.;
9) з 1991 р. – до сьогодення;
– запропоновано авторське бачення критеріїв класифікації прав та свобод дитини: залежно від активності дитини у здійсненні прав і свобод, залежно від можливості обмеження прав та свобод дитини батьками;
– визначено, що людська гідність дитини – це сукупність вроджених людських якостей дитини як біосоціальної істоти, які притаманні кожній людині від народження та особистих якостей дитини, що формуються в процесі розвитку;
– розкрито методику встановлення ефективності механізму забезпечення прав та свобод дитини, використовуючи критерії ефективності: рівень здійснення профілактичних заходів щодо порушень прав та свобод дитини; рівень реалізації прав та свобод дитини; ефективність захисту прав та свобод дитини;
удосконалено:
– розуміння основних етапів становлення та розвитку прав та свобод дитини на території України: 1) стародавні часи; 2) князівська доба та литовсько-польський період (ІХ - XVII ст.); 3) з ХVІІІ до середини ХІХ ст.; 4) кінець ХІХ ст. – початок
ХХ ст.; 5) період Національно-демократичної революції (1917-1920 рр.); 6) період становлення та розвитку радянської держави (1920–1991рр.): а) 1920–1930 рр.;
б) 1933–1945 рр.; в) 1959 – 199 рр.; 7) сучасний період;
– наукові уявлення щодо критеріїв класифікацій прав та свобод дитини. Виділено загальні та спеціальні критерії. Загальні можуть застосовуватись як до прав та свобод людини, так і до прав дитини, спеціальні – виключно до прав дитини.
– обґрунтування двох форм захисту прав дитини: захист державою та громадянським суспільством. Державно-правовий захист виникає після порушення (оскарження) права дитини, закріплений у нормах права. Захист прав дитини з боку громадянського суспільства передбачає утвердження непорушності прав та свобод дитини у суспільній свідомості, захист як визнаних прав дитини, так і формально незакріплених (моральних) прав;
– визначення поняття механізму забезпечення прав та свобод дитини, як системи загальносоціальних, юридичних факторів, засобів та заходів, що, взаємодіючи між собою, створюють належні обставини для реалізації, охорони і захисту прав та свобод дитини;
– визначення поняття гарантій прав і свобод дитини, як системи узгоджених соціально-економічних, політичних, культурних (духовних), юридичних умов, засобів і способів, що забезпечують постійне удосконалення прав та свобод дитини, охорону, фактичну реалізацію та захист у разі порушення (оскарження);
отримали подальший розвиток:
– наукові уявлення про співвідношення понять ,,прав” і ,,свобод” дитини, відмінність між якими виявляється у тому, що для реалізації свобод необхідним є певний рівень інтелектуального розвитку дитини;
– наукові уявлення про принципи правового захисту прав та свобод дитини, їх розкрито з огляду на сучасні тенденції правового захисту особи;
– розширено перелік складових елементів механізму забезпечення прав та свобод дитини, доведено, що до його складу входять правове виховання та правова соціалізація.
Для вдосконалення правового забезпечення прав та свобод дитини вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України:
а) до ст. 1 ЗУ ,,Про охорону дитинства” включити визначення людської гідності дитини;
б) до ст. 8 ЗУ ,,Про охорону дитинства” додати визначення змісту права дитини на достатній життєвий рівень;
в) до ст. 19 Закону України ,,Про охорону дитинства” додати визначення змісту прав дитини на дозвілля та відпочинок;
г) виключити п. 2 ст. 173 СКУ, який порушує принцип пріоритетності прав дитини;
ґ) зі ст. 143 СКУ виключити абзац другий, який суперечить принципу рівності дітей, принципу пріоритетності сімейних форм виховання;
д) до ст. 150 СКУ додати зобов’язання батьків розвивати та примножувати людську гідність дитини в процесі виховання.
Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю проведення дослідження за темою та новизною отриманих результатів, зокрема розробленням методики встановлення ефективності механізму забезпечення прав та свобод дитини, а також пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні засади та результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри історії та теорії держави та права НПУ імені М.П. Драгоманова.
Висновки та пропозиції в межах питань, що досліджувалися, були апробовані на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, у тому числі: на Міжнародній науковій конференції ,,Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі” (м. Одеса, 21-22 вересня 2007 р.,), на V-й Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Формування національних та загальнолюдських цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін” (м. Ніжин, 23-24 жовтня 2009 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції ,,Європейські стандарти опіки над сім’ями та дітьми” (м. Чернігів, 5 грудня 2009 р.)
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у п’яти наукових статтях, з яких три статті опубліковано у фахових виданнях ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які включають дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок, з них основний зміст дисертації – 196 сторінок, список використаних джерел – на 29 сторінках (296 найменувань).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Динаміка перетворень у галузі забезпечення прав та свобод дитини, зростання уваги до особистості дитини зумовлена становленням громадянського суспільства та демократичної, соціальної, правової держави. Швидкоплинні зміни в економічному, політичному, соціальному, правовому просторах ще не сприяють належній реалізації прав та свобод дитини і потребують підвищення ефективності їх забезпечення, що обумовило необхідність проведення даного дослідження.
Правове забезпечення прав і свобод дитини в Україні є необхідною умовою гармонійного розвитку дитини, становлення її правової культури та правосвідомості, формування соціально-правової активності дитини.
Внаслідок комплексного загальнотеоретичного дослідження наведено вирішення наукової задачі, що виявляється в з’ясуванні загальних засад і практичних проблем правового забезпечення прав та свобод дитини в Україні, а також у розробленні рекомендацій щодо удосконалення національного законодавства у сфері охорони, реалізації та захисту прав і свобод дитини.
1. У розвитку світової наукової думки щодо забезпечення прав та свобод дитини виділено такі загальні періоди:
– період cтародавніх часів (засудження турботи про хворих дітей, невизнання цінності життя дитини, прагнення до законодавчого закріплення вікового та кількісного обмеження дітонародження);
– період середньовіччя (засудження інфантициду, необхідність дотримання суворої дисципліни, підкорення волі дитини);
– епоха Відродження (перехід від середньовічних ідей про всеможливе позбавлення свобод дитини до прогресивних поглядів нового часу);
– епоха Просвітництва (визнання необхідності розширення прав та свобод дитини, доцільності збільшення уваги до дитини з боку батьків);
– кінець ХІХ ст. – поч. ХХ ст. (до1920-х рр.) (педагогічні праці, спрямовані на розширення свободи дитини, дослідження правознавців – на боротьбу з дитячою злочинністю, обмеження батьківської влади);
– 20-ті рр. ХХ ст. (активізація вітчизняних юридичних досліджень щодо забезпечення прав та свобод дитини);
– 1930 – 1950 рр. (занепад вітчизняних наукових досліджень, що зумовлено історичними подіями, необмеженим політичним режимом влади);
– 60 – 80 рр. ХХ ст. (відновлення радянських досліджень у галузі прав та свобод дитини, однак характерними рисами більшості з них є певна декларативність);
– сучасний період (активізація досліджень різних аспектів захисту дитини, їх спрямованість на досягнення міжнародних стандартів у галузі прав дитини).
2. Основні етапи становлення та історичного розвитку прав і свобод дитини в Україні: стародавні часи; князівська доба та литовсько-польський період (ІХ –
ХVІІ ст.); період з ХVІІІ до середини ХІХ ст.; період кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст.; період Національно-демократичної революції (1917–1920 рр.); період становлення та розвитку радянської держави (1920–1991 рр.): а) 1920 –1930 рр.; б) 1933–1945 рр.;
в) 1959 – 1991 рр.; сучасний період.
3. Права дитини – це об’єктивно визначені соціально-економічним рівнем розвитку суспільства юридично гарантовані можливості задоволення потреб та інтересів дитини, реалізація яких є необхідною умовою для її нормального життя та гармонійного розвитку і здійснюється самою дитиною або за допомогою інших осіб.
Свободи дитини – це законодавчо закріплена та гарантована можливість дитини реалізовувати особисті потреби та інтереси, зумовлені її віковими особливостями фізичного, інтелектуального, культурного розвитку, це можливість здійснення незалежного вибору певного рішення, свобода вираження думок, невтручання у сферу особистих переконань. Відмінність між правами та свободами дитини виявляється у тому, що більшістю прав дитина користується з народження, а використовувати законодавчо закріплені свободи дитина до певного віку не може, оскільки їх реалізація потребує певного рівня інтелектуального розвитку. Інтереси дитини є ширшим поняттям, ніж права та свободи, бо це претензії на соціальні блага, які не завжди охоплюються змістом прав та свобод.
Комплексний підхід дослідження дав змогу висвітлити критерії класифікації в системі прав і свобод дитини, виділити дві їх основні групи: загальні і спеціальні. До спеціальних, разом з іншими, існуючими у юридичній науці критеріями класифікації, віднесено авторське визначення двох критеріїв класифікацій прав та свобод дитини, а саме: залежно від можливості обмеження прав та свобод дитини батьками (права та свободи, що можуть бути обмежені правом батьків на виховання та необмежені права та свободи дитини); залежно від активності дитини у здійсненні своїх прав (права та свободи, в яких дитина є об’єктом спеціального захисту і піклування з боку держави, батьків тощо, та права і свободи, в яких дитина є активним суб’єктом їх здійснення).
4. Принципи правового захисту прав та свобод дитини – це вихідні положення, що закріплені в міжнародних договорах та відображені в національному законодавстві основні напрямки правового впливу, які спрямовані на всебічну охорону, реалізацію, захист прав та свобод дитини, врегулювання суспільних відносин у цій сфері. До них належать такі принципи: принцип невідчужуваності та непорушності прав та свобод дитини, принцип гарантованості, принцип пріоритетності прав та свобод дитини, принцип активності дитини у здійсненні своїх прав та свобод, принцип пріоритетності сімейних форм виховання, принцип толерантності покарання та пом’якшення особистої відповідальності дитини, принцип недопущення найгірших форм дитячої праці.
5. Механізм забезпечення прав і свобод дитини – це система загально-соціальних, юридичних факторів, засобів та заходів, що, взаємодіючи між собою, створюють належні обставини для реалізації, охорони і захисту прав та свобод дитини. До його складу входять суб’єкти, об’єкт, нормативно-правова база, форми, методи, гарантії, мета, правове виховання та правова соціалізація дитини.
Найважливішим чинником реального забезпечення прав і свобод дитини поряд з їхнім визнанням, дотриманням і повагою виступає гарантування. Гарантії прав і свобод дитини надають усім елементам механізму забезпечення прав і свобод реального змісту для можливості безперешкодного їх здійснення, охорони від протиправних посягань і захисту від незаконних порушень. Механізм забезпечення прав та свобод дитини є необхідною умовою реалізації їх гарантій, оскільки гарантії функціонують через систему органів, які спрямовані на захист інтересів дитини. Ефективність функціонування механізму відображає ступінь гарантованості прав та свобод дитини. Ці поняття є взаємопов’язаними та взаємодіючими.
Гарантії прав і свобод дитини – це система узгоджених соціально-економічних, політичних, культурних (духовних), юридичних умов, засобів і способів, що забезпечують постійне удосконалення прав та свобод дитини, охорону, фактичну реалізацію та захист у разі порушення (оскарження).
6. Правове виховання дитини – це цілеспрямована, організована діяльність з боку держави та суспільства, що проявляється в системі просвітницьких, освітніх та інших заходів, спрямованих на формування поваги до права, дотримання законодавства, профілактики правопорушень.
Правова соціалізація дитини – це сукупність як цілеспрямованих, так і стихійних, некерованих впливів на дитину, формування відповідного рівня правосвідомості, залучення до існуючої системи правових цінностей, а також до системи суспільно-правових відносин.
Особливості розвитку дитини, її несформована правова свідомість можуть зумовити пасивність дитини в процесі реалізації та захисту своїх прав та свобод, безумовне підкорення волі інших осіб, сприяти формуванню байдужості до участі у громадському житті або ж, навпаки, підштовхнути до протиправної поведінки. Отже, елементами механізму забезпечення прав та свобод дитини є правове виховання та правова соціалізація, бо, впливаючи на процес формування правосвідомості та правової культури, вони відіграють важливу роль у формуванні соціально-правової активності дитини, реалізації її прав, законослухняної поведінки, здійснюють превентивний вплив на поширення злочинності у дитячому середовищі та конфлікти із законом.
7. Запропоновано таку систему критеріїв ефективності механізму забезпечення прав та свобод дитини: а) рівень здійснення профілактичних заходів щодо порушень прав та свобод дитини; б) рівень реалізації прав та свобод дитини; в) ефективність захисту прав та свобод дитини.
Перший критерій ефективності – рівень здійснення профілактичних заходів щодо порушення прав та свобод дитини включає показники забезпечення умов зростання дітей у сім’ї, попередження сексуальної експлуатації дітей, найгірших форм дитячої праці, попередження насильства над дитиною, здійснення боротьби з дитячою злочинністю, рівень правової культури та правосвідомості суспільства.
Другий критерій ефективності – рівень реалізації прав та свобод дитини визначається співвідношенням двох груп: до І-ї групи належать права, які можуть реалізуватися самою дитиною, або за допомогою інших осіб, тобто для здійснення яких у суспільстві вже існують умови, способи та засоби; та ІІ групи, яка включає ті права, здійснення яких на даному етапі є проблематичним та потребує спеціального юридичного, соціального, матеріального забезпечення.
Третій критерій ефективності – рівень захисту прав дитини, який можна визначити, встановивши рівень виявлення порушень прав і свобод дитини, рівень їх усунення, оперативність та організованість реагування відповідних державних органів на порушення чи оскарження прав дитини. Запропонована методика дає можливість встановити фактичні результати дієвості окремих критеріїв механізму забезпечення прав та свобод дитини, проаналізувати ефективність функціонування механізму вцілому та визначити напрями його вдосконалення.
8. Для підвищення ефективності механізму забезпечення прав та свобод дитини, усунення існуючих порушень принципів їх правового захисту, розширення змісту та обсягу прав і свобод дитини, а також посилення їх гарантованості необхідно внести наступні зміни та доповнення у законодавство:
а) до ст. 1 ЗУ ,,Про охорону дитинства” включити визначення людської гідності дитини, яка полягає у поєднанні вроджених людських якостей дитини, як біосоціальної істоти, що притаманні кожній людині від народження та особистих якостей дитини, які формуються у процесі розвитку;
б) до ст. 8 ЗУ ,,Про охорону дитинства” додати визначення змісту права дитини на достатній життєвий рівень, що включає: право на повноцінне харчування, яке необхідне для здорового розвитку дитини; право на проживання в санітарно-гігієнічних умовах, що не шкодять фізичному та інтелектуальному розвитку дитини; право на одяг, що відповідає фізичному розвитку дитини та погодньо-кліматичним умовам; право на інші умови, необхідні для всебічного розвитку дитини;
в) доповнити ст. 19 ЗУ ,,Про охорону дитинства” другим пунктом, вказавши, що кожна дитина має право на дозвілля та відпочинок. Право на дозвілля – це можливість брати участь в іграх, розважальних заходах, що відповідають віковим особливостям дитини та не шкодять її розвитку. Право на відпочинок передбачає можливість відпочинку після шкільного навантаження, додаткових занять, гуртків, секцій, репетиторів, підготовчих курсів тощо;
г) виключити п. 2 ст. 173 СКУ, який порушує принцип пріоритетності прав дитини, закріплюючи презумпцію права власності батьків на спільне майно;
ґ) виключити абзац другий ст. 143 СКУ, який суперечить принципу рівності дітей, а також принципу пріоритетності сімейних форм виховання, зазначаючи, що дитина може бути залишена батьками в пологовому будинку або іншому закладі охорони здоров’я, якщо вона має істотні вади фізичного, психічного розвитку;
д) п.1 ст. 150 СКУ пропонуємо викласти у такій формі: батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод людини, любові до своєї сім’ї, родини, Батьківщини, розвивати та примножувати людську гідність дитини.
9. Пріоритетним напрямом подальших досліджень є створення теоретико-правових робіт, в яких було б ґрунтовно проаналізовано забезпечення права дитини на людську гідність, його становлення на території України в контексті розвитку європейської цивілізації. Перспективним може бути і подальше проведення порівняльних досліджень ефективності механізму забезпечення прав та свобод дитини. Значно глибшої розробки потребує аналіз правового забезпечення права на освіту дітей, що не отримають профілактичних щеплень за станом здоров’я чи переконанням батьків. Необхідно також здійснити більш предметне вивчення права дитини на безпечне довкілля та його забезпечення, розробити ЗУ ,,Про обов’язковість використання у дитячих закладах систем очистки повітря”.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. И. Права ребенка и их защита в России : общетеорет. анализ : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / Абрамов Владимир Иванович ; [Сарат. гос. акад. права]. — Саратов, 2007. — 55 с.
2. Аквінський Ф. Коментарі до Арістотелевої "Політики" /
Тома Аквінський ; переклав з латини О. Кислюк. — К. : Основи, 2000. — 794, [1] с.
3. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / С. С. Алексеев. — М. : Юрид. лит., 1981. — Т. 1. — 360 с.
4. Алексеев С. С. Теория государства и права : учебнник / С. С. Алексеев — М. : Инфра ; Норма-М, 1997. — 601 с.
5. Алхімова Д. Органи прокуратури — на захисті прав дітей / Д. Алхімова // Вісник прокуратури. — 2008. — № 5. — С. 20—24.
6. Альтернативна доповідь про виконання Факультативного протоколу до Конвенції про права дітей щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії. — Режим доступу: http://www.compass.org.ua/unicef. — Назва з екрану.
7. Анатольєва О. І. Правове регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх в УСРР у 20-х роках
ХХ століття : автореф. дис. … канд. юрид. наук / Анатольєва Ольга Іванівна. ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2003. — 23 с.
8. Андрусишин Б.І. Правова культура молоді як гарант правового суспільства / Б.І. Андрусишин // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во НПУ
імені М.П. Драгоманова, 2008. - №6. – С.70-73.
9. Андрусишин Б.І., Синьов В.М. Соціально-правовий захист дітей з вадами розумового розвитку. Навчальний посібник. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2007. – 177с.
10. Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель.— М. : Мысль, 1997. — 458 с. — (Из классического наследия).
11. Аркас М. М. Історія України-Руси / М. М. Аркас ; вступ. сл. і комент.
В. Г. Сарбея. — Факс. вид. — К. : Вища шк.,1990. — 456 с.
12. Арьес Ф. Ребенок и семейная жизнь при старом порядке /
Филипп Арьес; [пер. с фр. Я. Ю. Старцев]. — Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 1999. — 415 с. — (Другая жизнь).
13. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини / В.Д. Бабкін // Міжнародна поліцейська енциклопедія : понятійний аппарат, концептуал. підходи, теорія та практика : у 10 т. / Римаренко Ю. І., Кондратьев Я. Ю., Тацій В. Я., Шемшученко Ю. С. — К., 2005. — Т. 2 : Права людини у контексті поліцейської діяльності. — С. 1016—1018.
14. Батьки і діти: соціальне самопочуття дітей в українських сім'ях / ред. Тележко Т. М. ; Укр. ін-т соц. дослідж, Ін-т дитинства. — К. : Логос, 2000. — 92 с.
15. Бишевський Ю. В. Взаимодействие инспекций и комиссий по делам несовершеннолетних в предупреждении правонарушений / Бишевський Ю. В., Прохоров Л. А // Комплексный подход к предупреждению правонарушений несовершеннолетних / М-во внутр. дел СССР, Всесою. науч.-исслед. ин-т ; редкол.: Б. В. Бойцов (отв. ред.) [и др.]. — М., 1984. — С. 49—53.
16. Бобровник С. В. Роль сучасної держави у забезпеченні прав та свобод людини / С. В. Бобровник // Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні / [О. В. Зайчук, В. С. Журавський, Н. М. Оніщенко та ін.] ; ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчук. — К., 2007. — С. 669
17. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні / Н. Б. Болотіна. — К. : Знання, 2005. — 381с.
18. Бородій В. Поняття та ознаки дитячої безпритульності / В. Бородій, І. Тимкович // Вісник прокуратури. — 2008. — № 5. — С. 25—31.
19. Брачность, рождаемость , семья за три века : сб. ст. / под ред. А. Г.Вишневского и И. С. Кона. — М. : Статистика, 1979. — 183 с. — (Новое в зарубежной демографии).
20. Брокгауз Ф. А Энциклопедический словарь / Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 22. — 960 с.
21. Бугера О. І. Проблеми використання засобів масової інформації для запобігання злочинів серед неповнолітніх : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Бугера Олена Іванівна ; Акад. адвокатури України. — К., 2006. — 20 с.
22. Бутько О. В. Правовой статус ребенка : теорет.-правовой анализ : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Бутько Ольга Викторовна ; Кубан. гос. аграр. ун-т. — Краснодар, 2004. — 26 с. .
23. Вардиман Е. Е. Женщина в древнем мире: [пер. с нем.] / Е. Вардиман ; [отв. ред., авт. послесл. и примеч. А. А. Вигасин] ; АН СССР, Ин-т востоковедения. — М. : Наука, 1990. — 334, [1] с., [8] л. ил. — (Серия "По следам исчезнувших культур Востока").
24. Ведяхин В. М. Защита права как правовая категория / Ведяхин В. М., Шубина Т. В. // Правоведение. — 1998. — № 1. — С. 67—79.
25. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник / Венгеров А. Б. — 4-е изд. — М. : Омега-Л, 2007. — 322 с.
26. Вентецель К. Н. Освобождение ребенка / К. Н. Вентецель. — Изд. 2-е. — М. : типо-литогр. т-ва И. Н. Кушнерев и Ко., 1908. — 16 с. — (Библиотека "Свободное воспитание и образование и защита детей" / под ред. И. Горбунова-Посадова ; вып. 4).
27. Ветров Н. И. Профилактика правонарушений среди молодежи / Н. И. Ветров. — М. : Юрид. лит. 1980. — 184 с.
28. Вишневский А. Г. Демографическая революция / А. Г. Вишневський. М. : Статистика, 1976. — 240 с.
29. Вінгловська О. І. Імплементація міжнародних стандартів прав дитини в національному законодавстві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Вінгловська Олена Іванівна ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин. — К., 2000. — 20 с.
30. Вітвіцька В. В. Кримінологічні проблеми попередження злочинних посягань на моральний і фізичний розвиток неповнолітніх : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Вітвіцька Вікторія В'ячеславівна ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2002. — 20 с.
31. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории руського права /
М.Ф. Владимирський-Буданов. — Ростов-н/Д : Феникс, 1995. — 639 с. — (Антология русской правовой мысли).
32. Внебрачные дети : (закон 3-го июня 1902 г.) : узаконие и усыновление с разъяснениями Сената и образцами прошений / сост. Н.С.Николин. — М. : изд.
И. К. Оппокова, 1902. — 71 с.
33. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России : учеб. пособие / Л. Д. Воеводин. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1997. — 298, [1] с.
34. Волинець Л. С. Права дитини в Україні: проблеми та перспекиви / Л.С.Волинець. — К. : Логос, 2000. — 74 с.
35. Волинець Л. Усиновлення в Україні / Л. Волинець. — Режим доступу: http://www.ua—reporter.com. — Назва з екрану.
36. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Волинка Катерина Григорівна ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2000. — 16 с.
37. Всеукраїнська громадська організація "Служба захисту дітей". — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. — Назва з екрану .
38. Всеукраїнська Фундація "Захист Прав Дітей" (ВФЗПД). — Режим доступу: http://www.children-ukraine.org. — Назва з екрану. .
39. Всеукраїнська громадська організація "Магнолія". — Режим доступу: http://www.ukrprison.org.ua. — Назва з екрану.
40. Ганзенко О. О. Формування правової культури особи в умовах розбудови правової держави Україна : автореф. дис. ... канд. юрид. наук /
Ганзенко Олександр Олександрович ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2003. — 16 с.
41. Генпрокурор: експертиза підтвердила, що школяр Тищенко помер від щеплення // Інформаційне агентство УНІАН від 19.09.08. — Режим доступу: http://www.interfax.com.ua. — Назва з екрану.
42. Гернет Н. М. Социально-правовая охрана детства за границей и в России / Н. М. Гернет. — М. : Право и жизнь, 1924. — 68 с.
43. Гиро П. Частная и общественная жизнь греков / Поль Гиро ; пер. с послед. фр. изд. Н. И. Лихарева. — [Репр. с изд. 1913—1914 гг.]. — М. : Ладомир, 1994. — [672] с. разд. паг.
44. Гіда О. Є Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції : автореф. дис. ... канд.. юрид. наук / Гіда Євген Олександрович ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2000. — 16 с.
45. Гіда О. Є. Права людини : (міжнар. стандарти) / О. Є. Гіда // Міжнародна поліцейська енциклопедія : понятійний аппарат, концептуал. підходи, теорія та практика : у 10 т. / Римаренко Ю. І., Кондратьев Я. Ю., Тацій В. Я.,
Шемшученко Ю. С. — К., 2005. — Т. 2 : Права людини у контексті поліцейської діяльності. — С. 748—749.
46. Глущенко П. П. Социально-правовая защита конституционных прав и свобод граждан : (теория и практика) : монография / П. П. Глущенко ; под. ред.
В. П. Сальникова. — СПб. : изд-во Михайлова, 1998. — [70] с.
47. Головченко В. В. Науково-методичні засади вивчення та оцінки ефективності законодавства / В. В. Головченко // Законодавство: проблеми ефективності / В. Б. Авер'янов, В. П. Денисов, В. Ф. Сіренко [та ін.]. — К., 1995. — 232 с.
48. Голуб Ю. Проблеми захисту прав дітей у регіоні / Ю. Голуб // Вісник прокуратури. — 2008. — № 4. — С. 36—42.
49. Голышева Л. Ю. Российское ювенальное право : монографія / Л. Ю. Голышева ; Моск. ин-т предпринимательства и права, Ставроп. фил. — Ставрополь : Пресса, 2004. — 183 с.
50. Грабовская Н. П. Уголовно-правовая борьба с преступлениями несовершеннолетних в СССР / Н. П. Грабовская. — Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. — 79 с.
51. Гришаков Н. П. Детская преступность и борьба с нею путем воспитания / Н. П. Гришаков. — [Орел] : Госиздат, Орлов. отд-ние, 1923. — 74 с.
52. Грищук О. В. Людська гідність у праві: філософський аспект : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / Грищук Оксана Вікторівна ; Нац. юрид. акад. України
ім. Я. Мудрого. — Х., 2008. — 36 с.
53. Громадська організація "Комітет сприяння захисту прав дитини". —Режим доступу: http://magnolia.org.ua. — Назва з екрану.
54. Громадська організація Київський благодійний фонд "Ліга прийомних сімей. — Режим доступу: http://www.adic.org.ua/coalition/. — Назва з екрану. .
55. Гусарев С. Д. Юридична деонтологія : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. — 2-ге вид., переробл. — К. : Знання, 2006. — 487 с. — (Серія "Вища освіта ХХІ століття").
56. Демоз Л. Психоистория / Ллойд Демоз ; [пер. с англ. Шкуратова А.]. — Ростов н/Д : Феникс, 2000. — 509, [1] с. — (Классики психологии XX века).
57. Дитяча злочинність набирає обертів // Юридичний Вісник України. — 2008— 16—22 серп.
58. Дитячий алкоголізм — не стільки медична, скільки загальнодержавна проблема / Г. Скрипник. // Сіверщина. — 2007. — 12 лип. — С. 8—9.
59. Дідівська Г. Механізм впливу факторів сімейного неблагополуччя на злочинність неповнолітніх / Г. Дідівська // Підприємництво господарство і право. — 2009. — № 1. — С. 118—121.
60. Длугач Т. Б. Подвиг здравого смысла, или Рождение идеи суверенной личности : (Гольбах, Гельвеций, Руссо) / Т. Б. Длугач. — М. : Наука, 1995. — 221 с.
61. Дмитрєнко Ю. М. Підходи до дослідження проблем правосвідомості у сучасному українському суспільстві / Ю. М. Дмитрєнко. — Режим доступу: http://www.rusnauka.com. — Назва з екрану.
62. Дмитрієнко І. В. Конституційні аспекти формування правової культури в Україні у постперехідний період / І. В. Дмитрієнко // Форум права. — 2006. — № 3. — С. 28—32.
63. Домострой / [вступ. сл. Л. Н. Вдовиной]. — Ярославль : Аспол, 1991. — 143, [1] с.
64. Другий Всеукраїнський учительський з'їзд : тези докладів, дебати, постанови. — К. : Вид. Укр. т-ва шкіл. освіти, 1917. — 39 с.
65. Дьоміна О. С. Формування правової культури студентської молоді в умовах сучасного українського суспільства : автореф дис. ... канд. юрид. наук / Дьоміна Оксана Сергіївна. НАН України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2007. — 19с.
66. Еникеев М. И. Общая, социальная и юридическая психология : крат. энцик. сл. / М. И. Еникеев, О. Л. Кочетков. — М. : Юрид. лит., 1997. — 448 с.
67. Євінтов В. Права дитини // Міжнародна поліцейська енциклопедія : понятійний аппарат, концептуал. підходи, теорія та практика : у 10 т. /
Римаренко Ю. І., Кондратьев Я. Ю., Тацій В. Я., Шемшученко Ю. С. — К., 2005. — Т. 2 : Права людини у контексті поліцейської діяльності. — С. 707.
68. Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства і дитинства : парлам. слухання 7 черв. 2005 р. // Інформаційне управління ВРУ. — Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua. — Назва з екрану.
69. Загальна теорія держави і права : навч. посібник / ред. В.В. Копєйчикова. — К. : Юрінком Інтер, 1998.— 317 с.
70. Загоровский А. И. Курс семейного права / А. И. Загоровский. — Изд. 2-е, с переменами и доп. — Одесса : тип. Акционерн. Юж.-Рус. о-ва печ. дела, 1909. — Х, 564 с.
71. Загоровський В. Духовний заповіт / В. Загоровський ; пер. В. Шевчук // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / редкол.: Т.Гунчак (наук.ред.) [та ін.]. — К., 2001. — Т. 2, кн. 1 : (XVI ст.) — С. 250—266.
72. Законодательство об охране детства : сб. нормат. актов / М-во юстиции УССР ; под ред. О. Г. Павшуковой. — К. : Рад. шк., 1982. — 519 с.
73. Законы о детях. : сб. постановлений действующего законодательства, относящихся до малолетних и несовершеннолетних, с прил. Свода разъясн. по кассац. решениям Сената / сост. Я. А. Канторович. — Изд. неофиц. — Санкт-Петербург : Я. А. Канторович, 1899. — X, 330 с.
74. Звернення Президента Віктора Ющенка до Генерального Прокурора Олександра Медведька / Юридичний Вісник України. – 2009. – 17–23 жовт. – С. 2.
75. Зінченко А. Г. Дитяча безпритульність в радянській Україні в 20-х – першій половині 30-х років ХХ століття : автореф. дис. ... канд. іст. наук / Зінченко Алла Григорівна ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2002. – 17 с.
76. Иванова С. А. Судебные споры о праве на воспитание детей / С.А.Иванова. — М. : Юрид. лит., 1974. – 156 с.
77. Ильина О. Ю. Интересы ребенка в семейном праве Российской Федерации / О. Ю. Ильина. — М. : Городец, 2006. — 192 с.
78. Ильинская И. М. Вопросы гражданского и семейного права в работе детских комнат милиции : лекция / И. М. Ильинская. — М. : [б. и.], 1967. — 31 с.
79. Іщенко Н. С. Генезис Кримінального законодавства Росії в сфері охорони неповнолітніх / Н. С. Іщенко // Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі : матеріали міжнар. наук. конф., [м. Одеса], 21—22 верес. 2007 р. / [за заг. ред. Ю. М. Оборотова]. — Одеса, 2007. — С. 177—184.
80. Кальченко Т. Л. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні спеціальними органами та установами : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Кальченко Тетяна Леонідівна ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2004. — 19 с. .
81. Кант И. О педагогике / Иммануил Кант ; пер. с нем. С. Любомудрова. — М. : тип. Э. Лиснера и Ю. Романа, 1896. — [4], 92 с.
82. Капустин М. Теория права : (юрид. догматика). Т. 1. Общая догматика / [cоч.] Михаила Капустина. — Москва : Унив. тип. — 1868—1869. — [8], 28, 352, 4 с.
83. Карпачова Н. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової на представленні у Верховній Раді України Спеціальної доповіді «Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини» // Голос України. — 2009. — 10 лют.
84. Карпенко О. І. Правові засади утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Карпенко Ольга Іванівна ; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2002. — 20 с. .
85. Карпюк Г. "Ланцюгове" виховання / Г. Карпюк // Дзеркало тижня. — 2008. — 26 верес.
86. Керимов Д. А. Методология права / Д. А. Керимов. — М. : Аванта, 2003. — 521 c.
87. Кечекьян С. Ф. Учение Аристотеля о государстве и праве / С. Ф. Кечекьян. — М. ; Л. : Изд-во Акад. наук СССР, 1947. — 222 с.
88. Клочко Л. Трирічна дівчинка судиться з дитячим садочком через щеплення / Л. Клочко. — Режим доступу: http://www.newsru.ua. — Режим доступу.
89. Коваль А. Права дитини в концепції Станіслава Дністрянського // Охорона дитинства. Дитяче право: теорія, досвід, перспективи : матеріали конф., присвяч. 80-й річниці від дня заснування держ. показ. Дит. містечка ім. ІІІ Комінтерну в Одесі / [редкол.: А. І. Паньков та ін.]. — Одеса, 2001. — 252 c
90. Ковальчук Ю. І. Неповнолітній як суб'єкт адміністративної відповідальності : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Ковальчук Юрій Іванович ; НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2007. — 20 с.
91. Кодекс законів України про працю. — К. : [б. в.], 2006.— 160с. — (Закон & бізнес; №35.
92. Кодекс законов о семье, опеке, браке и о актах гражданского состояния. — Х., 4-я тип. "Транспечати", 1925. — 57 с.
93. Кодекс законов о труде : с изм. и доп. по 1-е мая 1929 г. — Х. : Юридиздат НКЮ УССР, 1929.— 116 с.
94. Кодекс України про адміністративні правопорушення. — К. : Школа, 2009. — 240 с.
95. Козловський А. А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права /
А. А. Козловський / Чернівец. держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці : Рута, 1999. — 295 с.
96. Колісник В. Конституційно-правові проблеми реалізації прав людини в національно-культурній сфері / В. Колісник // Міжнародна поліцейська енциклопедія : понятійний аппарат, концептуал. підходи, теорія та практика : у 10 т. / Римаренко Ю. І., Кондратьев Я. Ю., Тацій В. Я., Шемшученко Ю. С. — К., 2005. — Т. 2 : Права людини у контексті поліцейської діяльності. — С.421—422.
97. Кон И. С. Ребенок и общество / И. С. Кон ; АН СССР, Ин-т этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — М. : Наука, 1988. — 269, [2] с.
98. Конвенція ООН про права дитини : ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лют. 1991 № 789-XII. — К. : Столиця, 1997. — 31 с.
99. Кондратюк Т. В Україні зростає кількість усиновлених дітей / Т. Кондратюк // Освіта. — Режим доступу: http://osvita.ua. — Назва з екрану.
100. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик : с изм. и доп., внес. законами СССР от 1 дек. 1988 г., 20 дек. и 23 дек. 1989 г. — М. : Известия, 1990. — 63, [1] с.
101. Конституція України / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парламентське видавництво, 2007. — 64с.
102. Конституційне право України : [підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фріцький, О. В. Городецький та ін.] ; ред. Погорілко, В. Ф. — К. : Наук. думка, 1999. — 733, [1] с.
103. Концепція реформування кримінальної юстиції України : затвердж. Указом Президента України від 8 квіт. 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник Президента України. — 2008 — № 12. — Ст. 486.
104. Корж-Ікаєва Т. Г. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Корж-Ікаєва Таїсія Григорівна ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К., 2008. — 17 с. .
105. Корчак Я. Как любить детей : [пер. с пол.] / Януш Корчак. — М. : Книга, 1980. — 482 с. — (Книга и время).
106. Косенко С. С. Віктимологічна профілактика статевих злочинів щодо неповнолітніх : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Косенко Світлана Сергіївна ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2004. — 20 с. .
107. Коталейчук С. П. Теоретико-правові проблеми правового статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямків діяльності міліції : автореф. дис. ... канд. юрид. наук /
Коталейчук Сергій Петрович ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2004. — 17 с.
108. Котляр А. Дети — будущее и настоящее / А. Котляр // Зеркало недели. — 2002. — 1—7 июня. — С. 1—3.
109. Котляр А. Запізніле до ювілею / Алла Котляр // Дзеркало тижня. — 2009. — 28 листоп. — 4 груд. — С. 14.
110. Котляр И. И. Права человека : учеб. пособие для вузов / И. И. Котляр. — Минск : Тесей, 2002. — 256 с.
111. Кошелева О. Е. "Свое детство" в Древней Руси и в России эпохи просвещения [XVI-XVIII вв.] : учеб. пособие по пед. антропологии и истории детства / О. Е. Кошелева. — М. : Изд-во УРАО, 2000. — 319 с. — (Библиотека антропологии / Ун-т Рос. акад. образования, Каф. пед. антропологии).
112. Крестовська Н. М. Перспективи ювенальної юстиції в Україні / Н. М. Крестовська // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 2002. — № 1. — С. 27—31.
113. Крестовська Н. М. Правоохоронна діяльність і права людини / Н. М. Крестовська // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 2000. — № 4. — С. 24—27.
114. Крестовська Н. М. Ювенальне право України : іст.-теорет. дослідж. : монографія / Н. М. Крестовська. — О. : Фенікс, 2008. — 329, [2] с.
115. Крестовська Н. М. Ювенальний проступок та ювенальна відповідальність / Н. М. Крестовська // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 2004. — № 3, ч. 1. — С. 127—131.
116. Кримінальний кодекс України : станом на 1 черв. 2006 р. — К. : Ред. газ. "Закон і бізнес", 2006. — 160 с. — (Серія "Закон & Бізнес" ; №23.
117. Кримінальний кодекс УССР : в ред. 8 черв. 1927 р. — Х. : Юридвидав, 1927. — 151 с.
118. Кулапов В. В. Защита субъективных прав и законных интересов детей в Российской Федерации : (вопросы теории) : дис. ... канд. юрид. наук /
Кулапов Виталий Викторович. — Саратов, 2004 — 238 c.
119. Кулапов В. Л. Теория государства и права : учебник / Кулапов В. Л., Малько А. В. — М. : Норма, 2008. — 383 с.
120. Куфаев В. И. Детское право, его предмет и объем / В. И. Куфаев // Право и жизнь. — 1926. — № 8/10. — С. 60—64.
121. Куфаев В. И. Педагогические меры борьбы с правонарушениями несовершеннолетних / Куфаев В. И. — М. : Работник просвещения, 1927. — 167 с.
122. Куфаев В. И. Юные правонарушители / В. И. Куфаев. — [М.] : Новая Москва, 1924. — 238, [1] с. — (Библиотека "Вестника просвещения" / под ред.
И. М. Диомидова и Л. Д. Синицкого).
123. Лактюнкина Е. А. Права ребенка в контексте концепции устойчивого развития : автореферат дис. ... канд. юрид. наук / Лактюнкина Елена Анатольевна ; Урал. гос. юрид. акад. — Екатеринбург, 2005. — 26 с.
124. Левицкий О. И. О семейных отношениях в Юго-Западной Руси в XVI—XVII cт. / О. И. Левицкий // Русская старина. — 1880. — № 11. — С. 549—574.
125. Левицька Л. В. Запобігання насильницьким злочинам щодо неповнолітніх в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук /
Левицька Людмила Василівна ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2003. — 24 с.
126. Левицький О. І. Невінчані шлюби на Україні в XVI—XVII cт. / О. І. Левицький // Записки Українського наукового товариства в Києві. — 1909. Кн. 3. — С. 98—107.
127. Лисенков С. Л. Теорія держави і права : підручник / [С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський] ; ред. С. Л. Лисенков ; М-во освіти і науки України. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 447 с.
128. Лісова У. Брудний бізнес на дітях / У. Лісова // Юридичний Вісник України. — 2008 р. — 17—23 трав. — С. 8—11.
129. Літні люди не зможуть всиновити немовля // Інформаційне агентство УНІАН. Права людини. — Режим доступу: http://human-rights.unian.net/ukr. — Назва з екрану.
130. Лобанова Т. В. Правовой статус ребенка в аспекте классификации его прав / Т. В. Лобанова // Вестник Башкирского университета. — 2008. — Т. 13, № 8. — С. 34—39.
131. Лысенков С. Л. Гарантии прав и свобод личности в Советском обществе : дис. … канд. юрид.наук / Лысенков Сергей Леонидович ; АН УССР, Ин-т государства и права. — К., 1976. — 19 с.
132. Люблинский П. И. Охрана детства и борьба с беспризорностью / П. Люблинский — Л. : "Academia", 1924. — 146 с.
133. Люблинский П. И. Проект статей, подлежащих внесению в Уголовный кодекс об ответственности несовершеннолетних / П. И. Люблинский // Право и жизнь. — 1922. — № 2. — С. 29—33.
134. Людин Д. Потрібно внести зміни до законодавства, які сприятимуть недопущенню пропаганди насильства / Д. Людин // Юридичний Вісник України. — 2009. — 17—23 жовт. — С. 2—3.
135. Магновський І. Й. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України : (теорет.-правовий аспект) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Магновський Ігор Йосифович ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2003. — 20 с.
136. Макарова З. В. Защита в российском уголовном процесе: понятие, виды, предмет и пределы / З. В. Макарова // Правоведение. — 2000. — № 3. — С. 21—25.
137. Макарова О. Правовий нігілізм та правовий ідеалізм: реалії сьогодення / О. Макарова // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 1. — С. 76—78.
138. Маленька українка не захотіла до Америки // Юридичний Вісник України. — 2008. — 15—21 листоп. — С. 7—9.
139. Мамонтов Я. А. Право держави і право дитини / Я. А. Мамонтов // Соціальне виховання. — 1922. — № 1. — С. 34—42.
140. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. — Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1987. — 293, [1] с.
141. Медведько О. З любов’ю та турботою до дітей / О. Медведько // Вісник прокуратури. — 2008. — № 5. — С. 3—7.
142. Мид М. Культура и мир детства : избр. произведения / М. Мид. — М. : Наука, 1988. — 429 с.
143. Миньковский Г. М. Роль семьи в предупреждении правонарушений среди несовершеннолетних / Г. М. Миньковский // Семья в системе нравственного воспитания : актуальность проблемы воспитания подростков по материалам Всесоюз. науч.-практ. конф. в Баку 25 — 27 апр. 1979 г. / под общ. ред.
А. Г. Харчева ; сост. М. А. Иволгин, И. Ф. Дементьева. — М., 1979. — C. 194—195.
144. Мироненко В. П. Відповідальність батьків за неналежне виховання дітей за сімейним та цивільним законодавством України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Мироненко Валентина Петрівна ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2001. — 19 с.
145. Мироненко В. Правові засади захисту прав дитини, яка перебуває у конфлікті з законом / В. Мироненко // Вісник прокуратури. — 2008. — № 5. — С. 32—36.
146. Михайленко П. П. О преступности несовершеннолетних в УССР и о некоторых причинах, ее порождающих / П. П. Михайленко // О причинах преступности несовершеннолетних и мерах, принимаемых органами МООП УССР по ее искоренению : материалы науч.-практ. конф. / М-о охраны общественного порядка Украинской ССР. — М., 1967. — С. 226—233.
147. Мор Т. Утопия. Эпиграммы. История Ричарда III : [пер. с латин. и англ.] / Томас Мор ; и