ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

На правах рукопису

СТЕЛЬМАХ ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 338.48-52

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.03. – Економіка та управління національним господарством

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Виноградова Олена Володимирівна,
доктор економічних наук, професор

Донецьк – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
11
1.1. Сутність основних дефініцій спортивного туризму 11
1.2. Етапи формування і розвитку спортивного туризму 25
Висновки до першого розділу 42
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
44
2.1. Діагностика складових розвитку спортивного туризму в Україні
44
2.2. Динаміка і перспективи розвитку спортивного туризму в Україні за його основними видами
52
2.3. Формування компонент розвитку спортивного туризму в Україні за його основними видами
76
Висновки до другого розділу 98
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
101
3.1. Концептуальний підхід до розвитку спортивного туризму в Україні
101
3.2. Моделювання розвитку активного спортивного туризму 110
3.3. Методика розрахунку конкурентоспроможності спортивного туристичного продукту
137
Висновки до третього розділу 151
ВИСНОВКИ 153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 156
ДОДАТКИ 171

ВСТУП
Актуальність теми. Орієнтація на здоровий спосіб життя та дозвілля, привабливість спортивних видів туризму, що поширюється рік за роком, перспективи отримання прибутків від надання послуг для в’їзних спортивних туристів, все це привертає увагу до питань організаційно-економічного розвитку спортивного туризму в Україні. Однак, на жаль, існуючий стан сфери спортивного туризму в регіонах України здебільшого характеризується як незадовільний. Руйнування наявної інфраструктури, відсутність належного фінансування, високий ступінь зносу основних фондів, негативний вплив світової фінансової кризи, політичних і соціально-економічних проблем як на розвиток національного господарства в цілому, так і на конкурентоспроможність туристичних послуг зумовлюють необхідність пошуку шляхів відновлення і поступального розвитку спортивного туризму в регіонах України.
Проблеми розбудови індустрії туризму відповідно світовим стандартам досліджувались у роботах таких вчених, як: Азарян О.М., Бейдик О.О., Вакуленко В., Данільчук В.Ф., Дурович А.П., Дядечко Л.П., Квартальнов В.А., Кудинов Б.Ф., Мельник О.В., Мельниченко С.В., Онисько М., Панов С.М., Поклонський Ф.Ю., Рутинський М.I., Свірідова Н.Д., Сенін В.С., Ткаченко Т.І., Устименко Л.М., Цьохла С.Ю., Чернега О.Б. та ін. Питання щодо вдосконалення діяльності в сфері спортивного туризму піднімалися у наукових працях таких дослідників: Булашев А.Я., Виноградова О.В., Востоков І.Е., Грабовський Ю.А., Дмитрук О.Ю., Нечаєв В.І., Пасечний П.С., Плугарь О.В., Рівний А.С., Скалій О.В., Скалій Т.В., Самуся С.І., Фадєєв Б.Г, Федотов Ю.Н., Щур Ю.В. та ін. Проте, залишаються майже не дослідженими важливі проблеми організаційно-економічного розвитку спортивного туризму відповідно до особливостей туристичного потенціалу України, що й обумовило актуальність обраної теми дисертації, її наукове та практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського у межах: держбюджетної теми «Інноваційні напрями розвитку туристичного бізнесу» (№ ДР 0111U003347), де автором у підрозділі 2.2. «Формування та розвиток спортивного туризму» запропоновано наукові підходи до розбудови вітчизняної індустрії спортивного туризму; чотирьох госпдоговірних тем: «Рекомендації щодо формування стратегії розвитку спортивного туризму» (№ ДР 0111U002393), де автором, як відповідальним виконавцем НДР розроблено науково-методичні засади стратегічного розвитку спортивного туризму в Україні; «Рекомендації щодо формування стратегії розвитку зеленого (сільського) туризму» (№ ДР 0111U000581); «Рекомендації щодо формування інвентивного менеджменту на ринку туристичних послуг»; «Рекомендації щодо формування інструментів забезпечення економічної безпеки підприємств на ринку туристичних послуг», у межах яких автором обґрунтовано рекомендації з удосконалення розвитку спортивного туризму за його основними видами.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є теоретичне обґрунтування, розробка методичних положень та науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічних засад розвитку спортивного туризму в Україні.
Досягнення поставленої мети забезпечено вирішенням таких завдань:
- дослідження сутності основних дефініцій спортивного туризму;
- визначення основних етапів формування і розвитку спортивного туризму в Україні;
- діагностика складових розвитку спортивного туризму в Україні;
- дослідження динаміки і перспектив розвитку спортивного туризму в Україні;
- обґрунтування компонент формування та розвитку спортивного туризму в Україні за його основними видами;
- розробка концептуального підходу до розвитку спортивного туризму в Україні за його основними видами;
- моделювання розвитку активного спортивного туризму;
- розробка методики розрахунку конкурентоспроможності спортивного туристичного продукту.
Об’єкт дослідження – процес формування та розвитку спортивного туризму.
Предметом дослідження є сукупність питань теоретичного та методичного характеру щодо забезпечення організаційно-економічних засад формування та розвитку спортивного туризму в Україні.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження послужили фундаментальні наукові концепції і прикладні розробки вітчизняних і зарубіжних учених і практиків в області регіонального управління, спортивного туризму, економіки туризму, менеджменту і маркетингу; законодавчі акти Верховної Ради України та постанови Кабінету Міністрів України, рішення і нормативні документи органів виконавчої влади України. Емпірична база дослідження представлена даними Державної служби статистики України, Державної служби туризму і курортів України, Федерації спортивного туризму України, Донецького обласного Центру туризму та краєзнавства учнівської молоді, розробками науково-дослідних організацій, даними обліку і звітності туристичних операторів України, результатами анкетних опитувань, матеріалами періодичних видань, Інтернет- ресурсів.
Для досягнення поставленої в роботі мети було використано сучасні методи дослідження, зокрема: проблемно-орієнтований метод – для наукового обґрунтування напрямів вирішення проблем і перспектив розвитку спортивного туризму в Україні; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції – для визначення сутності дефініцій спортивного туризму, обґрунтування нових типів спортивних туристів; методи діалектичного пізнання – для розкриття сутності компонент формування спортивного туризму в туристичній індустрії України; експертного опитування, анкетування; маркетингових досліджень – для діагностики складових розвитку спортивного туризму в Україні; економіко-математичне моделювання – для побудови імітаційної моделі розвитку активного спортивного туризму. Обробку даних і розрахунки проведено за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному підході до формування науково-методичних положень щодо організаційно-економічних засад розвитку спортивного туризму України.
Основні наукові результати полягають у такому:
Удосконалено:
науково-методичні засади визначення та ранжирування компонент розвитку спортивного туризму України, які формуються з базових складових (стан природних туристичних ресурсів, кваліфікація трудових ресурсів, матеріально-технічна база); додаткових складових (маркетингове забезпечення, державна підтримка); зовнішнього впливу (якість довкілля; загальний імідж регіону), які, на відміну від існуючих, ґрунтуються на результатах аналізу динаміки і перспектив розвитку спортивного туризму в Україні шляхом застосування інструментарію маркетингових досліджень та економіко-математичного моделювання, з врахуванням внутрішнього потенціалу та зовнішніх чинників впливу, що дозволило науково обґрунтувати пріоритетні напрями розвитку спортивного туризму в Україні;
концептуальний підхід до організаційно-економічного розвитку спортивного туризму в Україні, який, на відміну від існуючих, представлено у вигляді цілісної концепції (яка визначає мету, об’єкт, предмет, програми та компоненти розвитку спортивного туризму, з врахуванням теоретичного підґрунтя формування основ розвитку туризму у світі та в Україні та моніторингу основних складових ринку туристичного продукту) та комплексу програм розвитку за основними видами спортивного туризму (водного, лижного, пішохідного, спелеотуризму, велотуризму та вітрильного), що будуються на оптимальному сполученні набутого досвіду й реальних потреб сьогодення та містять напрями вдосконалення базових і додаткових компонент, що дозволяє більш повно враховувати потреби туристів за основними видами спортивного туризму та розвивати спортивний туризм в Україні відповідно світовим вимогам;
модель розвитку активного спортивного туризму, що включає імітаційне прогнозування базових складових сфери туристичних послуг (залежності відрахувань в державний бюджет країни і сукупного доходу від надання туристам набору туристичних послуг з розміщення, харчування, перевезення та розваг; змін частки активного спортивного туризму в загальному об'ємі туристичних послуг) в якій, на відміну від існуючих, обґрунтовані напрями взаємодії параметрів розвитку сфери туристичних послуг та запропонована система індикаторів ефективності розвитку спортивного туризму, що надає можливість визначити головні шляхи розбудови та інвестування в інфраструктуру спортивного туризму.
Дістало подальший розвиток:
категоріально-понятійний апарат, а саме сутність понять: «спортивний туризм» (активний вид діяльності, тобто переміщення людей щодо їх постійного місця проживання, не пов'язаний з оплачуваною діяльністю, що впливає на фізичний (психічний) стан людини за рахунок участі в туристичних подорожах, змаганнях, експедиціях, походах тощо, що потребує спеціальних навичок і спеціального спорядження); «пасивні спортивні туристи» (особи, які є вболівальниками (фанатами) спортивних команд, прихильниками того або іншого виду спорту та задля цього відвідують місця проведення спортивних змагань, олімпіади, чемпіонати тощо); «активні спортивні туристи» (особи, які приймають активну участь у заходах спортивного туризму (туристсько-фізкультурні заняття, спортивні походи всіх категорій складності, чемпіонати, першості, змагання, експедиції і т.п.); «спортивний туристичний продукт» (послуги щодо організації та проведення заходів з активного спортивного туризму та товари (спортивне спорядження), які задовольняють потреби споживачів під час здійснення туристичної подорожі);
теоретичні засади розвитку спортивного туризму в Україні: запропоновано виділити з категорії спортивного туризму групу так званого активного спортивного туризму, яка, будучи специфічним об'єктом додатку капіталу, у взаємодії з технологічною і економічною складовими формує спортивний туризм, а точніше його активну частину у потенціалі країни і регіону; розроблено класифікацію активного спортивного туризму, обґрунтовано новітні типи спортивних туристів, запропоновано класифікацію видів спортивних туристичних маршрутів та видів спортивного туристичного продукту;
систематизація та характеристика етапів розвитку спортивного туризму в Україні за основними його видами (водного туризму, лижного туризму, пішохідного туризму, спелеотуризму, велотуризму та вітрильного), починаючи з XX ст. і по теперішній час («Зародження спортивного туризму»; «Масовий розвиток та відособлення спортивного туризму»; «Впровадження нових форм та вдосконалення структури управління спортивного туризму»; «Занепад спортивного туризму в Україні»; «Відродження вітчизняного спортивного туризму»);
науково-методичний підхід до розрахунку конкурентоспроможності спортивного туристичного продукту з застосуванням експертної оцінки, ранжування та порівняння параметрів аналізованого товару (послуги) і товару (послуги) - конкурента з рівнем, заданим потребами споживача, який дозволяє коректувати ціни на товар (послугу), та обґрунтувати необхідність закупівлі товарів (послуг) даного виробника або модельного ряду.
Практичне значення одержаних результатів полягає в в обґрунтуванні низки практичних пропозицій, які можуть бути використані при розробці комплексних регіональних програм з розвитку спортивного туризму. До результатів дослідження, які мають практичне значення, слід віднести: ранжирування компонент розвитку спортивного туризму України, програми розвитку основних видів спортивного туризму, модель розвитку активного спортивного туризму, алгоритм розрахунку конкурентоспроможності спортивного туристичного продукту; схему взаємодії параметрів розвитку сфери туристичних послуг.
Методичні розробки дослідження одержали практичну апробацію в Управлінні культури і туризму Донецької облдержадміністрації (довідка № 01/014 від 11.11.2011 р.), Федерації спортивного туризму Донецької області (довідка № 118 від 20.09.2011 р.), Обласному центрі туризму та краєзнавства учнівської молоді (довідка № 222 від 11.10.2011 р.), та туристичних підприємствах: ФОП Макара ТОВ «Калімірос» (акт впровадження № 610 від 30.11.2010 р.), ТОВ «Ріксос Тур» (довідка № 108 від 17.10.2011 р.), ФОП Богачова М.Л. «Маріо Тур» (довідка № 08 від 05.09.2011 р.).
Окремі теоретичні положення і матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні дисциплін «Туристичне краєзнавство» та «Спеціалізований туризм» (довідка №11/2822 від 08.12.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Усі висновки, теоретичні положення і методологічні розробки є авторським надбанням. Внесок автора у роботи, виконані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, результати прикладних досліджень доповідалися на 17 науково-практичних конференціях, основними з яких є: міжнародні – «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (м. Київ, 2009 р., 2010 р.); «International Conference on New Research in Agri-food and Tourism» (Brasov, Romania, 2010.р.); «Методологія та практика менеджменту на протязі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 2010 р.); «Соціально-економічні проблеми розвитку» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); «Экономика, государство и общество в XXI веке» (г. Курск, 2011 г.); «Розвиток туристичного бізнесу» (м. Донецьк, 2011 р.); «Дослідження майбутнього» (м. Софія, Болгарія, 2011 р.); «Проблемы и тенденции развития рекреационно-туристского потенциала Евразийского пространства» (г. Екатеринбург, 2011 г.); всеукраїнські – «Наукова творчість молоді в індустрії гостинності» (м. Донецьк, 2010 р.); «Розвиток етнотуризму: проблеми та перспективи» (м. Львів, 2011 р.); «Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки» (м. Хмельницький, 2011 р.) та науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (2008-2011 рр., ДонНУЕТ, м. Донецьк).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 робіт, загальним обсягом 5,82 д.а., (особисто автору належить 4,93 д.а.), з яких – 6 статей у фахових виданнях та 13 тез доповідей.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 160 найменувань. Загальний зміст викладений на 155 сторінках. Дисертація містить 24 таблиці (обсягом 16 стор.), 47 рисунків (обсягом 24 стор.), 13 додатків (обсягом 40 стор.).

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі узагальнення теоретичних положень у дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання розробки методичних та науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічних засад розвитку спортивного туризму в Україні.
1. Шляхом гносеологічного аналізу теоретичних засад розвитку спортивного туризму: визначено сутність його основних дефініцій («спортивний туризм», «пасивний спортивний турист», «активний спортивний турист», «спортивний туристичний продукт»), запропоновано класифікацію активних спортивних туристів, видів спортивних туристичних маршрутів та спортивного туристичного продукту. Обґрунтовано необхідність виділення з категорії спортивного туризму його активної частини (новітні типи спортивного туризму).
2. Виокремлено п’ять етапів розвитку спортивного туризму, а саме: зародження спортивного туризму, масовий розвиток та відособлення спортивного туризму, впровадження нових форм та вдосконалення структури управління спортивного туризму, занепад та відродження вітчизняного спортивного туризму.
3. Проведено шляхом анкетного опитування моніторинг туристичних переваг та визначено основні компоненти формування спортивного туризму в туристичній індустрії України, виявлено потенційні резерви розвитку регіону і країни в цілому, здійснено ранжирування компонент формування спортивного туризму в туристичній індустрії України, які формуються з базових складових (стан природних туристичних ресурсів, кваліфікація трудових ресурсів, матеріально-технічна база); додаткових складових (маркетингове забезпечення, державна підтримка); зовнішнього впливу (якість довкілля, загальний імідж регіону). Проведення ранжирування компонент розвитку спортивного туризму довело, що найбільш важливою компонентою розвитку спортивного туризму виступає його матеріально-технічна база.
4. Дослідження динаміки і перспектив розвитку спортивного туризму в Україні показало, що за загальною кількістю учасників туристських спортивних походів (ступеневих і категорійних) приріст за 10 років склав 2% (630 осіб) від 28,2 тис. у 2001 р. до 28,8 тис. у 2010 р. Проведений аналіз доводить, що найкращі часи розвитку спортивного туризму та масовість учасників були у 2008 р. За кількістю категорійних походів пішохідний туризм залишається найбільш розвиненим, що пояснюється його доступністю і в плані мінімального набору спорядження, близькості районів проведення (для низьких категорій), більш легким процесом навчання новачків (кількість категорійних походів майже стабільна протягом останніх 5 років). Найгірший стан у вітрильного категорійного туризму, що можна пояснити його дорожнечею в плані набору мінімального спорядження, віддаленістю районів проведення (як низьких та і високих категорій складності), більш складним процесом навчання. Аналіз місця проведення спортивних походів показав, що найбільше розвиненими є такі області, як Запорізька (2000 учасників), м. Київ (1748), Одеська (1355), Дніпропетровська (1301), Полтавська (1286), Київська (1247), в яких отримали поширення основні види спортивного туризму. Майже незадіяними залишаються області: Чернігівська (0 учасників), Черкаська (0), Закарпатська (12) та Житомирська (76). Здебільшого, це пояснюється, різним ступенем розвиненості природних ресурсів.
5. Визначено основні компоненти формування спортивного туризму в туристичній індустрії України які формуються з базових складових (стан природних туристичних ресурсів, кваліфікація трудових ресурсів, матеріально-технічна база); додаткових складових (маркетингове забезпечення, державна підтримка); зовнішнього впливу (якість довкілля; загальний імідж регіону).
6. Визначено умови формування і розвитку спортивного туризму в Україні та запропоновано концептуальний підхід до організаційно-економічного розвитку спортивного туризму в Україні, який містить цілісну концепцію (мета, об’єкт, предмет, програми та компоненти розвитку спортивного туризму в Україні) та комплекс програм розвитку за основними видами спортивного туризму (водного, лижного, пішохідного, спелеотуризму, велотуризму та вітрильного), що дозволяє більш повно враховувати потреби туристів за основними видами спортивного туризму та розвивати спортивний туризм в Україні відповідно світовим вимогам.
7. Запропоновано модель розвитку активного спортивного туризму, що включає імітаційне прогнозування базових складових розвитку сфери туристичних послуг, а саме: залежності відрахувань в державний бюджет країни і сукупного доходу від надання туристам набору туристичних послуг з розміщення, харчування, перевезення та розваг; змін частки активного спортивного туризму в загальному об'ємі туристичних послуг. Побудовано схему взаємодії чинників моделі оцінки параметрів розвитку сфери туристичних послуг та визначено систему індикаторів ефективності розвитку спортивного туризму, що надає можливість обґрунтувати головні напрями розбудови та інвестування в інфраструктуру спортивного туризму.
8. Розроблено методику розрахунку конкурентоспроможності спортивного туристичного продукту, на прикладів товарів для активного спортивного туризму, які користуються найбільшим попитом серед активних спортивних туристів. Проведений аналіз конкурентоспроможності спортивного туристичного продукту, дозволяє коректувати ціни на товар (послугу), та обґрунтувати необхідність закупівлі товарів (послуг) даного виробника або модельного ряду.