ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ КОМБІКОРМОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ
ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ
І ТОРГІВЛІ ім. МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

УДК 005.2/.4:[338.43:636.085.55]

На правах рукопису

БІЛЕНЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ КОМБІКОРМОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Науковий консультант
- Азарян О.М., д.е.н., проф.,
- зав.кафедри маркетингу і комерційної справи

Донецьк - 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНО-ГО РОЗВИТКУ КОМБІКОРМОВОЇ ГАЛУЗІ
18
1.1. Взаємозв’язок стратегії розвитку підприємств
і галузі
18
1.2. Вплив невизначеності середовища на форму-
вання стратегії розвитку підприємств комбі-
кормової галузі
33
1.3. Основні фактори моделювання ринку комбі-
кормів: вітчизняний і зарубіжний досвід
50
1.4. Ретроспективний аналіз розвитку виробництва
комбікормів в Україні
73
1.5. Формування організаційно-економічного
механізму розвитку комбікормової
промисловості
91
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1 122
Розділ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ ТА ПЕРСПЕКТИВ
РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ КОМБІКОРМОВОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ
125
2.1. Виробництво сировини та перспективи
для комбікормової галузі
125
2.2. Аналіз привабливості регіонів України щодо
формування сировинної бази комбікормової
галузі
140
2.3. Дослідження кон’юнктури ринку комбікормів
в Україні
154
2.4. Зарубіжний досвід організації та функціону-
вання підприємств комбікормової промисловості
177
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2 198
Розділ 3. КОНКУРЕНТНИЙ АНАЛІЗ КОМБІКОРМОВОЇ
ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
201
3.1. Фірмова структура ринку комбікормової
продукції 201
3.2. Дослідження покупців комбікормової продук-
ції в Україні
223
3.3. Формування методичного підходу до конку-
рентного аналізу комбікормової галузі України
244
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 3 266
Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ РИНКОМ КОМБІ-
КОРМІВ В УКРАЇНІ
269
4.1. Динаміка і тенденції розвитку ринку комбі-
кормів
269
4.2. Структуризація процесів управління ринком
комбікормів в Україні
281
4.3. Маркетингові процеси в системі управління
підприємством комбікормової промисловості
316
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 4 335
Розділ 5. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ
В КОМБІКОРМОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
338
5.1. Концептуальна модель системи управління
розвитком комбікормової промисловості
338
5.2. Управлінські інновації як основа антикризо-
вого управління в комбікормовій промисло-
вості
348
5.3. Моделювання процесів екстремального управ-
ління в комбікормовій промисловості
357
5.4. Модель антикризової маркетингової стратегії 369
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 5 378
ВИСНОВКИ 381
ЛІТЕРАТУРА 386

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

БВД – білково-вітамінні домішки
БМВД – білково-мінеральні та вітамінні домішки
ВРХ – велика рогата худоба
ККЗ – комбікормовий завод
КХП – комбінати хлібопродуктів
ОЕМ – організаційно-економічний механізм

ВСТУП

Актуальність теми. Комбікормова галузь − це важлива складова агропромислового комплексу країни, який є споживачем продукції рослинництва та відходів харчових переробних виробництв, а також постачальником готової продукції птахівництву і тваринництву. За своїм значенням галузь посідає важливе місце в системі забезпечення продовольчої безпеки країни.
Поступовий розвиток тваринництва, особливо птахівництва, став запорукою відновлення вітчизняного кормовиробництва. Проте, зважаючи на те, що галузь відстала від світових стандартів за технологічністю і менеджментом, виникає необхідність побудови та впровадження більш досконалих управлінських процесів. Усе це в сукупності становить підґрунтя для формування оновленого організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку комбікормової галузі України.
Проблема становлення ефективної комбікормової галузі в умовах поси-лення конкурентного тиску як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках є недостатньо дослідженою. Існує цілий ряд теоретичних і методичних положень, які потребують більш глибокого доробку та відповідної адаптації до умов функціонування й розвитку галузі, а саме: особливості встановлення та інтеграції цілей розвитку підприємств галузі та самої галузі в цілому; формування стратегії розвитку галузі; уточнення складових організаційно-економічного механізму розвитку галузі; вплив конкуренції на розвиток галузі; дослідження потенціалу регіонів України щодо вибору стратегії розвитку сировинної бази комбікормового виробництва, а також формування та впровадження у практичну діяльність основ екстремального управління галуззю. Багатопланові та динамічні зміни в агропромисловому секторі та на промисловому і споживчих ринках потребують відповідного переосмислення.
Розробку проблем створення організаційно-економічного механізму та стратегічного розвитку висвітлено у працях таких вітчизняних учених-економістів, як: О. Азарян, В. Апопій, Л. Балабанова, Б. Буркинський, В. Василенко, В. Власов, А. Воронкова, О. Гребешкова, Я. Жаліло, О. Зінченко, В. Ляшенко, Т. Максимова, В. Момот, А. Павлюченков, П. Саблук, А. Садєков, В. Суперсон, Б. Супіханов, Т. Циганкова, О. Шубін.
Актуальність вказаних проблем та нагальна необхідність їх вирішення стали ключовими чинниками вибору теми дисертації, визначили її мету, завдання та структурно-логічну побудову.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в рамках госпдоговірних науково-дослідних робіт: «Стратегічний потенціал розвитку споживчого ринку Донецької області» (номер державної реєстрації 0107U006163), де автором розроблено й апробовано науково-методичний підхід до комплексного конкурентного аналізу комбікормової галузі; «Розробка рекомендацій з удосконалювання діяльності на ринку екологічно чистих товарів» (номер державної реєстрації 0109U001118), у межах якої автором досліджено й узагальнено цілі розвитку підприємств галузі; «Розробка стратегії ефективного використання соціально-економічного потенціалу в рамках інвестиційно-інноваційного процесу» (номер державної реєстрації 0109U001116), де автором досліджено потенціал розвитку галузі та розроблено модель антикризової маркетингової стратегії; «Розробка пропозицій щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 0106U006647), у рамках якої автором досліджено стратегічне становище галузі й удосконалено інструменти стратегічного аналізу; «Науково-методичне забезпечення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва» (2006-2010 рр.), де автором досліджено й обґрунтовано зміст організаційно-економічного механізму управління галуззю і систематизовано взаємозв’язки між складовими організаційно-економічного механізму управління галуззю; науково-технічної програми НААН України «Науково-методичні основи формування глобального та регіонального ринків сільськогосподарської сировини і продукції переробної промисловості» (номер державної реєстрації 0111U000165), у межах якої автором обґрунтовано й удосконалено науково-методичний підхід до оцінки привабливості регіонів; науково-технічної програми НААН України «Науково-методологічне забезпечення економічних засад конкурентоспроможного аграрного виробництва і розвитку сільських територій» (2011 р.), де автором розвинуто метод економічного аналізу похідних чинників кормовиробництва; «Бенчмаркінгові дослідження регіо-нального споживчого ринку» (2009-2011рр.), у рамках якої автором здійснено дослідження стану комбікормової галузі в Україні та розроблено концептуальну модель управління розвитком комбікормової галузі; «Моніторинг ринку комбікормової продукції України» (номер державної реєстрації 0112U000337), де автором досліджено та визначено етапи формування та розвитку комбікормової галузі, розроблено модель оптимального поводження управлінських структур на ринку комбікормів; запропоновано структуризацію процесів екстремального управління комбікормовою промисловістю; «Ринок споживчих товарів в Україні: стан, проблеми та завдання» (2011 р.), у рамках якої автором розвинуто теорію стратегії розвитку й обґрунтовано механізм її формування на рівні підпри-ємств та галузі в цілому, а також розроблено модель організації управління підприємствами комбікормової промисловості.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є системна та ком-плексна розробка науково-теоретичного обґрунтування організаційно-економічного механізму розвитку комбікормової галузі як складової національної економіки та світового ринку.
Для досягнення зазначеної мети у процесі наукового дослідження поставлено та вирішено такі завдання:
розвинуто теоретико-методичні основи стратегії розвитку галузі й обґрунтовано складові та процеси її формування на рівні окремих підприємств і галузі в цілому;
систематизовано цілі розвитку підприємств і галузі з визначенням основи формування стратегії розвитку;
визначено базові поняття дослідження (стратегічної мобільності та її місце в системі розробки стратегії розвитку галузі; стратегічного розвитку);
з’ясовано та конкретизовано етапи формування та розвитку комбікормової галузі;
удосконалено інструменти стратегічного аналізу стану галузі;
розкрито зміст організаційно-економічного механізму управління галуззю та розроблено його складові елементи і взаємозв’язки між ними;
запропоновано науково-методичний підхід до комплексного конкурентного аналізу галузі;
удосконалено науково-методичний підхід до оцінки привабливості регіонів;
розвинуто метод економічного аналізу похідних чинників кормовиробництва;
розроблено концептуальну модель управління розвитком комбікормової галузі;
розроблено структуру механізму управління підприємствами комбікормової промисловості;
розроблено модель оптимального поводження управлінських структур на ринку комбікормів;
запропоновано структуризацію процесів екстремального управління комбікормовою промисловістю;
удосконалено математичну модель антикризової маркетингової стратегії на основі системи маркетингової інформації.
Об’єктом дослідження є процес управління стратегічним розвитком комбікормової галузі на основі системного підходу.
Предмет дослідження − теоретичні, методологічні та науково-практичні засади формування організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку комбікормової галузі.
Методологія і методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять положення економічної теорії, закономірності розвитку економіки в цілому та галузі зокрема, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, законодавчі акти Верховної Ради України, укази та постанови Кабінету Міністрів України з питань регулювання та розвитку галузі.
Методологічними інструментами є системний та комплексний підходи при дослідженні механізму формування та функціонування комбікормової галузі в діалектичній єдності з розвитком економіки України.
У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, що дозволило вирішити поставлені завдання та з’ясувати складові, процеси і взаємодію елементів організаційно-економічного механізму становлення та розвитку комбікормової галузі. Зокрема, при формуванні періодизації становлення та розвитку галузі використано методи ретроспективного аналізу, системного підходу та інституціонально-еволюційний метод; при визначенні особливостей та проблем розвитку − контент-аналіз; при дослідженні наслідків впливу фінансової кризи на підприємства галузі − економічний аналіз; при дослідженні економіко-соціальних аспектів розвитку галузі – метод опитування; при дослідженні процесів − абстрактно-логічний та метод групування; при формуванні концептуальної моделі системи управління розвитком галузі − системно-структурний; при дослідженні галузі та окремих підприємств − економіко-статистичний (графічний, факторний); а також при дослідженні впливу чинників маркетингового середовища на розвиток галузі − системно-структурний аналіз; при визначенні динаміки розвитку − статистичний аналіз; при дослідженні комплексного впливу – методи економіко-математичного моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні умов функціонування організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку комбікормової галузі, у процесі якого розроблено та запропоновано науково-методологічні підходи до оцінки і використання можливостей розвитку галузі як складової національної економіки.
Одержані результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:
уперше:
розроблено концептуальну модель управління розвитком комбікормової промисловості в Україні на основі конкретизації параметрів розвитку (умов, особливостей, проблем і тенденцій) та матриці розвитку «рівні управління – складові управління», що дозволило розглядати динаміку галузі залежно від її поточного стану, впливу зовнішнього середовища і управляючих дій; визначати складові на мега-, макро-, мезо- і мікрорівнях, що сприяє врахуванню комплексної дії зовнішнього середовища; визначати вплив за видами позарівневих чинників, які ініціюють розвиток комбікормової галузі в Україні;
здійснено періодизацію розвитку комбікормової галузі в Україні, де ви-значено етапи формування та розвитку комбікормової галузі, які відтворюють загальні етапи радянського періоду, самостійний шлях становлення галузі, що характеризується двома етапами – занепаду та кількісного зростання; у межах визначених етапів встановлено характеристики, які впливали на становлення та розвиток галузі, що дозволяє визначати тренди та тенденції розвитку галузі в коротко- та середньостроковому періодах;
розроблено науково-методичний підхід до оцінки привабливості регіонів щодо генерації рослинної сировини для виробництва комбікормів, заснований на аналізі базових показників (посівна площа, валовий збір) та оцінці частки певного регіону (області) у загальній площі збирання, що уможливлює виокремлення областей для створення сировинної бази комбікормового виробництва та визначення місця розташування виробництва комбікормів;
розроблено науково-методичний підхід до імітаційної комплексної моделі конкурентного аналізу, який складається на базі інформації про об’єкт шляхом комплексного формування моделей на основі програми SPSS та передбачає побудову конкурентної карти ринку і визначення показників конкурентного стану підприємств галузі, що сприяє підвищенню достовірності оцінки конкурентної структури певного ринку та визначенню шляхів стратегічного розвитку як підприємств, так і галузі в цілому;
удосконалено:
систему цілей розвитку підприємств і галузі, де визначено три типи цілей: функціональні (розширення або упорядкування окремих напрямів функціонування галузі); позиційні (зміна поточного стану суб’єктів галузі та поточного стану галузі у світовому ринковому просторі); інтеграційні (інтеграція галузі у світовий ринок), які на відміну від існуючих відображають орієнтири розвитку та процеси взаємодії як у рамках підприємства, так і галузі в цілому та є комплексно й ієрархічно інтегрованими в основу («кістяк») стратегії розвитку, що передбачає взаємозв’язок чинників, критеріїв та варіативних цілей стратегії розвитку підприємств і галузі, а також надає можливість встановити суб’єктно-об’єктний склад галузі та процесів, що в ній відбуваються;
інструменти стратегічного аналізу стану галузі, зокрема матрицю стратегічних альтернатів І. Ансоффа за рахунок введення додаткового виміру стратегічного зростання – інтеграції, відповідно до чого визначено чотири типи зростання (зростання в межах певного ринку; інтеграційне; товарно-диверсифікаційне; сегментно-диверсифікаційне), що на відміну від існуючих розширює набір стратегій зростання та дозволяє поглибити стратегічний аналіз підприємств галузі, а також більш коректно визначати стратегію розвитку, зважаючи на посилення глобалізаційно-інтеграційних тенденцій на світовому ринку;
організаційно-економічний механізм управління розвитком галузі, де на відміну від існуючих конкретизовано складові механізму та їх взаємовплив, які приводять до зростання комбікормової галузі, суміжних галузей та національної економіки в цілому на основі комплексної, системної трансформації побудови взаємовідносин між суб’єктами управління з визначенням інструментів та об’єктів управління, що обумовлює логічне поєднання організаційної та економічної складових механізму розвитку та уможливлює створення організаційно-економічного механізму розвитку комбікормової галузі як реалізації ієрархії цілей для посилення стратегічного спрямування;
науково-методичний підхід до факторної оцінки рівня розвитку комбікормового виробництва, який на відміну від існуючих базується на кількісному визначенні інтегральної характеристики системи за параметрами «ґрунт – культура – зовнішні умови», а також систематизує фактори розвитку на основі виробничих функцій і функцій мети оцінки виробництва комбікормів, що дозволяє оптимізувати та мінімізувати умовно-постійні витрати з використанням методів лінійного програмування;
дістали подальшого розвитку:
категоріальний апарат теорії стратегічного розвитку, а саме: введено поняття «стратегічна мобільність підприємства», яка визначається як здатність швидко коригувати стратегічну діяльність завдяки введенню в дію відповідної стратегії та стратегічного плану дій, які враховують зміни в маркетинговому середовищі, що дозволяє теоретично обґрунтувати чинники, критерії та показники стратегічної мобільності як індикатора відповідності змін діяльності підприємства галузі загальним змінам; поняття «стратегічний розвиток» як впорядкована в часі система орієнтирів та пріоритетних напрямів, форм, методів, засобів, правил і прийомів використання ресурсного, науково-технічного та виробничо-збутового потенціалу підприємств галузі з метою ефективного вирішення встановлених завдань і підтримки або одержання стійких конкурентних переваг для формування конкурентоспроможності галузі, яке реалізує системний та комплексний підходи через конкретизацію критеріїв і чинників стратегічного розвитку; поняття «організаційно-економічний механізм управління галуззю» як різнорівнева ієрархічна система основних взаємозалежних елементів механізму та їх типових груп (суб'єктів, об'єктів, принципів, методів й інструментів), а також способів взаємодії, включаючи інтеграцію і дезінтеграцію, у процесі та під впливом яких гармонізуються економічні відносини (інтереси) держави і підприємства як сукупності власників, кредиторів, персоналу і суспільства, що систематизує суб’єкти та об’єкти управління галуззю та визначає їх системну взаємодію;
теоретико-методичні засади стратегії розвитку галузі та обґрунтовано механізм її формування через визначення «кістяку» формування стратегії розвитку, який спирається на визначення необхідності, орієнтирів та можливостей розвитку і конкретизує суб’єкти та об’єкти галузі, вертикальні зв’язки на ринку комбікормів, які відтворюють взаємовідносини, що виникають у процесі реалізації цілей стратегічного розвитку галузі, а також заходи, інструменти та дії, які створюють конкурентні переваги галузі та визначають її конкурентоспроможність, що надає можливість встановити складові галузі та вертикальні зв’язки, які формують ринок комбікормів, впливаючи на його відновлення та подальший розвиток;
узагальнена структура механізму управління з організацією ланцюгової реакції на впливи зовнішнього середовища на державному, регіональному та фірмовому рівнях, заснована на комплексності й інтегрованості ланцюгової реакції в діяльності суб’єктів галузі, що ґрунтується на дослідженні процесу деградації економічної системи при недостатньому рівні чутливості до таких впливів, які передбачають залучення органів державного управління як чинника амортизації цих впливів, що дозволяє реалізувати активну стратегію посилення позицій підприємств галузі в умовах нестабільності, підвищити якість управління завдяки збільшенню рівня швидкості реакції на впливи, що уможливлює зростання конкурентоспроможності підприємств галузі;
модель оптимального поводження управлінських структур на ринку комбікормів України через визначення та систематизацію процесів реінжинірингу виробництва комбікормів, яка ґрунтується на поєднанні формування потреб (замовлень), залучення відповідних ресурсів та побудови системи задоволення потреб суб’єктів ринку, а також надає можливість виявити проблемні, критичні місця в бізнес-процесах підприємства комбікормової промисловості на підставі факторів реінжинірингу за кожним видом ресурсів, задіяних у бізнесі;
структуризація процесів екстремального управління комбікормовою промисловістю на основі стратегії стабілізації, яка містить нелінійні характеристики та чинники коливання зовнішнього середовища, де визначено модель об’єкта та критерії якості управління, відповідно до чого конкретизовано квазістатичні характеристики математичної моделі переробки інформації з регульованим надходженням вхідних даних при різних інформаційних компонентах, що покладено в основу розробки моделі процесу екстремального управління в комбікормовій промисловості;
математична модель антикризової маркетингової стратегії на основі створення системи маркетингової інформації, заснована на виявленні очікуваного прибутку, оцінці очікуваного попиту та визначенні оптимальної множини регіонів, де доцільно реалізовувати модель, що дозволяє значно знизити ризик втрат від помилок при оцінці ситуації в регіонах, при цьому орієнтуючись на зміцнення позицій і завоювання частки ринку, максимізації достовірності вибору найбільш привабливих регіонів для реалізації стратегічного розвитку підприємства галузі.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені науково-методичні підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку комбікормової галузі та методологія оцінки ефективності організації управління галуззю сприяють формуванню якісно нової основи розвитку як галузі в цілому, так і підприємств, що формують цю галузь.
Найбільшу практичну цінність мають: організаційно-економічний меха-нізм розвитку галузі на основі багатовекторності формування сучасної парадигми маркетингу; методологія формування системного дослідження галузі; механізм управління галуззю на основі моделі керованої ланцюгової реакції; методичні підходи до формалізації заходів щодо розвитку на основі інтеграції загальнонаукових та економічних підходів; методологія побудови раціональної організаційно-економічної структури механізму управління галуззю.
Практичне значення результатів дисертації та використання її висновків і рекомендацій у господарській діяльності підтверджено відповідними документами. Так, ряд пропозицій використано у: Міністерстві аграрної політики України (довідка про впровадження № 21-3-376/1194 від 16.03.2010 р.); Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України (довідка про впровадження № 02/107 від 16.10.2011 р.); а також у діяльності ТОВ «Агроленд ЛТД» (довідка про впровадження № 213/03 від 19.10.2011 р.); ТОВ «GRT&C» (довідка про впровадження №181/23 від 14.09.2011 р.); ЗАТ «Діанівська птахофабрика» (довідка про впровадження №367/2 від 30.09.2011 р.).
Теоретичні розробки та практичні рекомендації, викладені в дисертації, використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні дисциплін «Інфраструктура товарного ринку», «Маркетингова товарна політика» (довідка про впровадження № 13.02/1920 від 06.09/2011 р.); Миколаївського державного аграрного університету при викладанні дисциплін «Економіка сільського господарства і АПК», «Стратегія підприємства», «Організація сільськогосподарського виробництва» (довідка про впровадження № 248/7 від 27.10.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням, у якому обґрунтовано авторський підхід до розробки методології, організаційних та економічних положень, науково-методичних підходів та рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму розвитку комбікормової галузі. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень, викладених у дисертації, доповідалися та схвалені на 26 науково-практичних конференціях різного рівня. Основні з них:
міжнародні науково-практичні конференції та семінари: «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку” (м. Макіївка, 2009 р.); «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Хмельницький, 2010 р.); «Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації» (м. Тернопіль, 2010 р.); Інтернет-конференція «Маркетинг-Дайджест» (м. Донецьк, 2010 і 2011 рр.); «Динамика и современная наука» (м. Софія, Болгарія, 2010 р.); «Прикладные научные исследования» (м. Пшемисль, Польща, 2010 р.); «Динамика научных исследований» (м. Пшемисль, Польща, 2010 р.); «Научное обеспечение развития агропромышленного комплекса стран таможенного союза» (м. Астана, Казахстан, 2010 р.); «Маркетинг на міжнародних ринках товарів і послуг: глобальні аспекти» (Словаччина, 2011 р.); «Інноваційні напрямки розвитку маркетингу: теорія і практика» (м. Луганськ, 2011 р.); «Інноваційний розвиток національної економіки» (м. Тернопіль, 2011 р.); «Наукові засади сталого розвитку економіки» (м. Тернопіль, 2011 р.); «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (м. Умань, 2011 р.); «Актуальні проблеми розвитку регіональних АПК» (м. Луцьк, 2011 р.); «Участь України в зонах вільної торгівлі: стан, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2011 р.); «Глобализация и аграрная экономика России: тенденции, возможные стратегии и риски» (м. Москва, Росія, 2011 р.);
всеукраїнські науково-практичні конференції: «Проблеми, напрями і ме-ханізм забезпечення сталого розвитку суб’єктів національної економіки» (м. Тернопіль, 2010 р.); «Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку» (м. Донецьк, 2010 р.); «Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві. Дванадцятирічні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників» (м. Київ, 2010 р.); «Формування конкурентоспроможного середовища для досягнення світових параметрів факторіальних і результативних показників виробництва» (м. Тернопіль, 2010 р.); «Торгівля і продовольча безпека» (м. Донецьк, 2010 р.); «Актуальні питання сучасної економіки» (м. Умань, 2011 р.);
науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (2007-2011 рр., ДонНУЕТ, м. Донецьк).
Публікації. Основні ідеї, положення і результати дослідження опубліковано у 75 наукових працях загальним обсягом 285,84 д.а., з них 72,81 д.а. належить особисто автору, у тому числі 6 монографій (одна індивідуальна) загальним обсягом 48,87 д.а., 40 статей у наукових фахових журналах і збірниках наукових праць загальним обсягом 18,92 д.а., з них 17,23 д.а. належить особисто автору, 24 тези матеріалів наукових конференцій.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (231 найменування) і 31 додатка (обсягом 141 сторінка). Основний зміст викладено на 405 сторінках тексту, в тому числі 37 таблиць (обсягом 21 сторінка), 97 рисунків (обсягом 51 сторінка).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційної роботи є комплексне вирішення важливої наукової проблеми обґрунтування та розробки організаційно-економічного механізму розвитку комбікормової галузі як складової національної економіки та світового ринку.
1. Обґрунтовано, що підгрунття формування стратегічного розвитку становить побудова стратегії, яка заснована на орієнтирах та намірах підприємства. Відповідно до цього розроблено «кістяк» формування стратегії розвитку галузі, який визначає ієрархічність систематизації необхідності, орієнтирів та можливостей розвитку, що сприяло виявленню чинників, критеріїв та цілей розвитку, встановленню процесів координації суб’єктів галузі, визначенню заходів, інструментів та дій, що ініціюють стратегічний розвиток галузі та створюють конкурентні переваги підприємств, галузі та національної економіки. Використання «кістяку» формування стратегії дозволяє упорядкувати сам процес розробки стратегії, конкретизувати його складові та ув’язати стратегію підприємства з цілями стратегічного розвитку галузі.
2. Визначено, що інтеграція галузі у світовий ринок є ієрархічно вищою метою галузі, яка досягається через інші менш вагомі та масштабні цілі. Це становить підґрунтя систематизації та взаємозв’язку цілей розвитку підприємств та галузі. Встановлено три типи цілей розвитку галузі: функціональні (передбачають розширення або упорядкування окремих напрямів функціонування галузі); позиційні (їх досягнення призначено для зміни поточного стану суб’єктів галузі, призводять до зміни поточного стану галузі у світовому ринковому просторі); інтеграційні (їх досягнення сприяє інтеграції галузі у світовий ринок). Конкретизація цілей розвитку як підприємства, так і галузі є підґрунтям залучення та консолідації необхідних обсягів ресурсів, які створюють основу для їх досягнення.
3. Дослідження понятійно-категоріального апарату дозволило визначити, систематизувати та розвинути базові поняття: стратегічної мобільності підприємства (здатність швидко коригувати стратегічну діяльність завдяки введенню в дію відповідної стратегії та стратегічного плану дій, які враховують зміни в маркетинговому середовищі); стратегічного розвитку (впорядкована в часі система орієнтирів та пріоритетних напрямів, форм, методів, засобів, правил і прийомів використання ресурсного, науково-технічного та виробничо-збутового по-тенціалу підприємств галузі з метою ефективного вирішення встановлених за-вдань і підтримки або одержання стійких конкурентних переваг для формування конкурентоспроможності галузі).
4. Конкретизовано етапи формування та розвитку комбікормової галузі України, які відтворюють загальні етапи радянського періоду (до 1991 р.), після чого розпочинається самостійний шлях становлення галузі в Україні, який характеризується двома етапами – занепаду та кількісного зростання. У межах визначених етапів встановлено характеристики − як позитивні, так і негативні, що впливали на становлення та розвиток галузі. Обґрунтовано, що за своєю сутністю галузь є різновекторно інтегрованою системою, де має місце поєднання всіх видів інтеграції, завдяки чому галузь і розглядається як системне і комплексне утворення. З урахуванням того, що особливого значення набувають взаємозв’язки між суб’єктами галузі, з’ясовано питання координації по відношенню до ресурсів розвитку (їх розподілу), внеску галузевих структур (органів державної влади) та безпосередньо підприємств галузі (їх поводження).
5. Удосконалено інструменти стратегічного аналізу галузі, зокрема матрицю стратегічних альтернатів І. Ансоффа, за рахунок введення параметру інтеграції, який показує напрям стратегічного зростання. Матриця набуває вигляду кубу з 8 варіантами стратегій зростання, які визначають інтеграцію для масштабу (орієнтована на збільшення масштабу діяльності, поліпшення або зменшення щільності конкуренції та скорочення витрат на поточну діяльність), інтеграція для розширення ринку (об’єднання кількох підприємств галузі для розширення ринку на основі злиття, поглинання тощо), інтеграція для розширення пропозиції (орієнтована на розширення пропозиції підприємства галузі за рахунок збільшення товарного портфеля), інтеграція для розширення масштабу і пропозиції (вдосконалення та врівноваження бізнес-портфеля або товарного портфеля підприємствами галузі).
6. Доведено, що організаційно-економічний механізм управління галуззю є різнорівневою ієрархічною системою основних взаємозалежних елементів та їх типових груп (суб'єктів, об'єктів, принципів, методів й інструментів), а також способів їх взаємодії, включаючи інтеграцію і дезінтеграцію, у процесі та під впливом яких гармонізуються економічні відносини (інтереси) держави і підприємства як сукупності власників, кредиторів, персоналу та суспільства. Виявлено, що складовими організаційно-економічного механізму управління галуззю є суб’єкти управління різного рівня з їх відповідним ресурсним та інструментальним забезпеченням та об’єкти управління, ефективна взаємодія яких призводить до розвитку галузі, суміжних галузей та національної економіки в цілому.
7. Розвинуто науково-методичний підхід до імітаційної комплексної мо-делі конкурентного аналізу галузі, яка складається на основі інформації про об’єкт діагностування шляхом комплексного моделювання на базі програми SPSS, відповідно до чого побудовано конкурентну карту ринку, визначено базові показники конкурентного стану підприємств галузі та обґрунтовано відповідні конкурентні стратегії для підприємств галузі.
8. У результаті дослідження позицій областей України у трьох сегментах сировини (ячмінь, овес, кукурудза) для кормовиробництва сформовано науково-методичний підхід до оцінки привабливості регіонів, а його застосування дозволило визначити ті з них, де доцільно розвивати й удосконалювати виробництво сільськогосподарських культур. Наведене узагальнення позицій областей у сегментах сировини сприяло визначенню пріоритетності розвитку виробництва рослинної сировини: максимальну пріоритетність у розвитку виробництва сировини мають ті області, де більшість значень А та Б; середню − де є значення А та В або переважають Б; низьку − де переважно є значення Б та В; недоцільними для розвитку виробництва сировини є ті області, де більшість значень В.
9. Удосконалено метод економічного аналізу похідних чинників кормовиробництва на основі визначення виробничих функцій та конкретизації функцій мети, що сприяло виявленню функції врожайності культури, яка припускає оптимізацію прибутку за допомогою виробничої функції та мінімізацію умовно-постійних витрат із використанням методів лінійного програмування. Проведений за цим методом аналіз дозволив з’ясувати, що за відсутності в Україні належної оцінки системи врожайності більшість рекомендацій, що надаються виробникам кормів, із великою імовірністю є збитковими.
10. Розроблено концептуальну модель управління розвитком комбікормової галузі на основі системного підходу, у якій органічно поєднані вихідні функціонування галузі (умови, особливості, проблеми та перспективи) і конкретизація рівнів та складових управління, що визначають варіативність стратегічного розвитку відповідно до комбінації складових, що дозволило: розглядати динаміку зміни достатку комбікормової промисловості залежно від її поточного стану, впливу зовнішнього середовища й управляючих дій; розглядати комбікормову промисловість на мега-, макро-, мезо- і мікрорівнях, що уможливлює врахування комплексної дії зовнішнього середовища, класифікованого за вказаними рівнями; визначити вплив за видами позарівневих чинників, які впливають на розвиток комбікормової промисловості в Україні.
11. Запропоновано узагальнену структуру механізму управління з організацією ланцюгової реакції на впливи зовнішнього середовища через дослідження процесу деградації економічної системи при недостатньому рівні чутливості до таких впливів, яка спирається на своєчасну комплексну реакцію суб’єктів галузі та позначається на генерації управлінських дій, що дозволяє ієрархічно визначати в межах ланцюгової реакції характер та масштаб дій, здатних протидіяти впливам зовнішнього середовища.
12. Розроблено модель оптимального поводження управлінських структур на ринку комбікормів України на основі теорії реінжинірингу через конкретизацію, узагальнення та систематизацію процесів реінжинірингу, які притаманні виробництву комбікормів та поєднують процеси формування потреб у вигляді замовлень, процесів консолідації ресурсів та визначення необхідності їх залучення, що має на меті структурування процесів задоволення потреб суб’єктів ринку і надає можливість визначати проблемні, критичні місця в бізнес-процесах підприємств комбікормової промисловості на підставі факторів реінжинірингу за кожним видом ресурсів, задіяних у виробництві.
13. Розвинуто структурування екстремального управління галуззю на основі з’ясування квазістатичних характеристик математичної моделі переробки інформації з регульованим надходженням вхідних даних при переробці різних інформаційних компонентів, де визначено модель об’єкта та критерії якості управління та яке спрямоване на досягнення максимуму або мінімуму деякої функції, змінними якої є певні параметри (вхід, стан керованої системи, стан управляючої системи й вихід), що дозволило надати процесу прийняття рішень більш впорядкованої структури за рахунок зниження інформаційно-психологічного навантаження, приймати більш виважені та якісні рішення, виключити неякісні рішення, прийняті в екст-ремальній ситуації.
14. Розроблено математичну модель антикризової маркетингової стратегії підприємств комбікормової галузі, яка ґрунтується на оцінці очікуваного попиту та прогнозуванні прибутку відповідно до множини регіонів, де доцільно реалізовувати модель, що дозволяє значно знизити ризик втрат при реалізації стратегії розвитку з орієнтацією на поліпшення стану підприємств на певних ринках та одержання запланованої частки ринку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/jalilo_mon/r3-4n.htm.
2. Шинкаренко, П. Стратегическое планирование – инструмент антикризисного развития предприятий [Текст] / П.Шин¬каренко // Проблемы теории и практики управления. – 2009. –
№6. – С.114-120.
3. Ковалев, А. Стратегический менеджмент или менеджмент стратегий / А.Ковалев, О.Козлова // Проблемы теории и практики управления. – 2009. – №4. – С.83-87.
4. Воронкова, А.Э. Стратегическая ориентация системы управления конкурентоспособностью предприятия / А.Э. Воронкова // Вісник Східноукраїнського державного університету. – 1999. – №3. – С.242-247.
5. Веснин, В.Р. Стратегическое управление / В.Р. Веснин. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 328 с.
6. Менеджмент для магистров: учеб. пособие /под ред. А.А. Епифанова, С.Н. Козьменко. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. – 762 с.
7. Куденко, Н.В. Стратегічний маркетинг: навч. посіб. / Н.В. Куденко. – К.: КНЕУ, 1998. – 152 с.
8. Пушкарь А. Стратегическое управление развитием предприятия / А. Пушкарь, А. Тридед // Бизнес Информ. – 1999. – №11-12. – С.124-129.
9. Василенко, В.О. Антикризове управління підприємством: навч. посіб. / В.О. Василенко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 504 с.
10. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.3 / Редкол.: С.В.Мочерний відп. ред. та ін. – К.: Академія, 2002. – 952 с.
11. Семенов, И. Маркетинг и стратегии организации / И. Семенов // Маркетинг. – 2004. – №2 (75). – С.112-125.
12. Соловьев, В.С. Стратегический менеджмент: учебник / В.С. Соловьев. – Ростов-на-Дону; Феникс; Новосибирск; Сибирское соглашение, 2002. – 448 с.
13. Дойль, П. Менеджмент: стратегия и тактика / П. Дойль: пер. с англ. Ю.Н.Каптуревского. – СПб.: Питер, 1999. – 560 с.
14. Томпсон, А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработ-ки и реализации стратегии / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд: пер. с англ.; под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
15. Walker, O.C. Marketing Strategy: Planning and Implementation / O.C. Walker, H.S. Boyd, J. Larreche. – Homewood, IL: Irwin, 1996. – 396 p.
16. Армстронг, М. Стратегическое управление человеческими ресурсами / М. Армстронг: пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 328 с.
17. Управление и организация в сфере услуг / К. Хаксевер, Б. Рендер, Р. Рассел, Р. Мердик. – 2-е изд.: пер. с англ.; под ред. В.В. Кулибановой. – СПб.: Питер, 2002. – 752 с.
18. О’Шонесси Дж. Конкурентный маркетинг: стратегический подход / Дж. О’Шонесси: пер. с англ.; под ред. Д.О.Ямпольской. – СПб.: Питер, 2002. – 864 с.
19. Минцберг, Г.Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж.Б. Куинн, С. Гошал: пер. с англ.; под ред. Ю.Н.Каптуревского. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.
20. Мескон, М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури: пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
21. Портер, М. Конкуренция / М. Портер: пер. с англ. – М.: Вильямс, 2000. – 495 с.
22. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stplan.ru/articles/theory/strategy.htm.
23. Ноздрин, А. Разработка и обоснование стратегий технического развития и концентрации производства промышленных предприятий в ры-ночных условиях [Электронный ресурс]: автореф. дис. ... канд. экон. наук: спец. 08.00.05 "Экономика и управление народным хозяйством" / А. Ноздрин. – Режим доступа: http://dissertation1.narod.ru/avtoreferats1/a104/a104.htm
24. Шукалович, В. Стратегія розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу [Електронний ресурс]: дис. ... канд. наук: спец. 08.00.04 - 2008. – Режим доступу: // http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/341858.html.
25. Жаліло, Я. Економічна стратегія держави у нестабільних ринкових економічних системах: монографія / Я. Жаліло. – К.: НІСД, 1998. – 144 с. – (Сер. "Економічні стратегії"; Вип. 6). – С. 138-142. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/jalilo_mon/r1.htm.
26. Столбов, А. Подходы к разработке стратегии развития торгово-логистической компании [Электронный ресурс] / А. Столбов, Т. Байбурина. – Режим доступа: http://journal.vlsu.ru/ index.php?id=1625
27. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://buklib.net/ component/option,com_jbook/task,view/Itemid,36/catid,95/id,1257.
28. Integration. The Oxford English Dictionary V.V. – Oxford: Clarendon Press, 1970. – 758 p.
29. Integration. The New Encyclopedia Britannica: – Chicago / London/Toronto/Geneva/Sydney/Tokyo/Manila/Seol. – Helen Hemingway Betuton Publisher. V.V., 1974. – 1002 p.
30. Экономический словарь агропромышленного комплекса / Сост. А.В.Крисальный; под ред. А.А.Сторожука. – К.: Урожай, 1986. – 334 с.
31. Біленький, О.Ю. Генезис поняття «інтеграція» / О.Ю.Біленький // Економіка АПК. – 2010. – №12. – С.156-158.
32. Саблук, П.Т. Регіональна інтеграція / П.Т. Саблук, В.І. Власов, О.Ю. Біленький. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2010. – 366 с.
33. Азарян, О.М. Західна та пострадянська наукові школи: базові складові стратегії розвитку підприємства в умовах інтеграції та глобалізації / О.М.Азарян, О.Ю.Біленький // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. – Донецьк: ДУЕТ, 2010. – №29. – С.11-20.
34. Терещенко, М. Управління конкурентними перевагами підприємств на ринку комбікормової продукції: автореф. дис. … канд. екон. наук: спец. 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами" / М. Терещенко. – Дніпропетровськ, 2007. – 20 с.
35. Біленький, О.Ю. Невизначеність середовища у стратегії розвитку комбікормової промисловості [Текст] / О.Ю.Біленький // Маркетинг на міжна-родних ринках товарів та послуг: глобальні аспекти: ІІ міжнар. наук.-практ. конф. – Україна-Словаччина, 2011. – С.20-23.
36. Лозова, Г. Вплив глобалізації на формування конкурентного середовища в Україні [Електронний ресурс] / Г. Лозова, В.Момот // Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/amc/ control/ uk/publish/article?showHidden=1&art_id=48122&cat_id=47048&ctime=1202201210971.
37. Момот, В.Є. Стратегія підприємства в умовах невизначеності середовища господарювання (Методологічний аспект): автореф. дис. ... д-ра екон. наук: спец. 08.06.01 / В.Є. Момот; Одеський держ. економічний ун-т. – О., 2004. – 33 с.
38. Бойко, М.Г. Формування стратегії розвитку підприємств готельного господарства [Електронний ресурс]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами" / М.Г. Бойко. – К., 2003. – Режим доступу: http://tourlib.net/aref_tourism/bojko.htm.
39. Маршев, В. Изменения и измерения в управлении организацией / В. Маршев // ПТиПУ. – 2002. – №5.
40. Ефремов, В.С. Стратегическое планирование в бизнес-системах / В.С. Ефремов. – М.: Финпресс, 2001. – 240 с.
41. Син, Ю. Развитие бизнес-корпораций методами организационного проектирования [Электронный ресурс] / Ю. Син // Сайт компании “AV-soft” в Интернет. – Режим доступа: http://av-soft.ru/index.php?id=86
42. Верба, В.А. Проектний аналіз: слайд-курс. Навч. посіб. / В.А. Верба, О.М. Гребешкова. – К.: КНЕУ, 2006. – 236 с.
43. Черкасова, В. Реализация стратегии в условиях неопределенности / В.Черкасова // Проблемы теории и практики управления. – 2009. – №2. – С.75-82.
44. Ковалев, А. Стратегический менеджмент или менеджмент стратегий / А. Ковалев, О. Козлова // Проблемы теории и практики управления. – 2009. – №4. – С.83-87.
45. Ансофф, И. Новая корпоративная стратегия: пер. с англ. С. Жиль-цов. – СПб.: Питер, 1999. – 413 с.
46. Останкова, Л. Концептуальні підходи до моделювання стратегії інвестиційного розвитку промислового підприємства / Л.Останкова, Ю.Шевченко // Економіка промисловості. – 2009. – №2. – С.92-99.
47. Столбов, А.М. Подходы к разработке стратегии развития торго-во-логистической компании [Електронний ресурс] /А.М. Столбов, Т.М. Бай-бурина. – Режим доступу: http://www.grinchuk.lviv.ua/ 1602/1602.html
48. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.grinchuk.lviv.ua/ 1602/1602.html
49. Циганкова, Т. Сучасні моделі та тенденції розвитку стратегічного маркетингу / Т. Циганкова // Маркетинг в Україні. – 2004. – №2. – С. 31-36.
50. Рывкина, О. Структура механизма управления реализацией стратегии предприятия / О. Рывкина // Экономика Крыма. – 2005. – №14. – С. 64-68.
51. Чан Ким. Барьерные рифы синего океана / Ким Чан // Компа-ньон.Стратегии. – 2006. – №4. – С.6-12.
52. Шинкаренко, И. От алого океана к голубому / И. Шинкаренко // Експерт. – 2006. – №12. – С. 23-29.
53. Радкевич, Л.А. Варіативність реакції підприємства на вплив зовнішнього середовища на основі теорії біології / Л.А. Радкевич // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: зб. тез. – Т. 2. – Макіївка: МЕГІ, 2009. – С. 263-265.
54. Вронский, В. Экология. Словарь-справочник / В.Вронский. – Изд.2-е. – Ростов н/Д, 2002. – 576 с.
55. Від слів до справи: як вибрати стратегію розвитку підприємства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://toplutsk.com/articles-article_48.html
56. Кредисов, А. Маркетинг: основные концепции 2-й половины ХХ ст. и некоторые тенденции развития в начале ХХІ ст. / А. Кредисов // Экономика Украины. – 2005. – №11. – С. 12-20.
57. Ляшенко, В.І. Сучасні тенденції розвитку стратегічного маркетингу [Електронний ресурс] / В.І. Ляшенко, С.В. Ляшенко. – Режим доступу: http://www.dere.com.ua/library/reshta/ strateg_ marketing.shtml
58. Інтеграційні стратегії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.advanter.com.ua/articles.php?articlesid=17
59. Климик, Г. Вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності управління комбікормовим виробництвом [Електронний ресурс] / Г.Климик. – Режим доступу: www.confcontact.com/ 2008julie/klimik.htm.
60. Куян, Н. Рынок кормов Украины [Електронний ресурс] / Н.Куян. – Режим доступу: www.zzr.ru/archives/2000/04/ article4/article4.html.
61. Власов, Д. Генезис формування поняття „ринок” / Д.Власов // Економіка АПК. – 2009. – №4. – С. 121-124.
62. Тоффлер, Е. Третя хвиля / Е. Тоффлер: пер. з англ. – К.: Всесвіт, 2000. – 480 с.
63. Маршалл, А. Принципы политической экономики / А.Маршалл: пер. с англ.– М. : Прогресс, 1984. – Т. 2. – 310 с.
64. Біленький, О.Ю. Аграрний ринок – першооснова створення міст / О.Ю.Біленький // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – №2, т. 2. – С. 171-172.
65. Супіханов, Б. Розвиток ринків аграрної продукції: монографія / Б.Супіханов. – К. : ННЦ „Ін-т аграрної економіки”, 2009. – 538 с.
66. Passat, R. Ces promesse des technologies de l’immaterial / R. Passat // Le monde diplomatique, 1999. – Juillet. – P.20-32.
67. Кіщак, І.Т. Розвиток і підвищення ефективності кормовиробництва в Україні: автореф. дис. ... д.е.н.: спец. 08.00.03 "Економіка та управління національним господарством" / І.Т. Кіщак; Миколаїв. держ. аграр. ун-т. – Миколаїв, 2007. – 42 с.
68. Азарян, О.М. Теоретико-практичні аспекти формування ринку комбікормів / О.М. Азарян, О.Ю. Біленький // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – №255. – Т.8. – С.1867-1874.
69. Александрова, М.В. Моделирование и анализ рынка комбикормов / М.В. Александрова, Л.Т. Печеная, А.А. Блюмин // Комбикорма. – 2000. – № 3. – С. 24-29.
70. Шутьков, А.Г. Проблемы вывода АПК из кризиса / А.Г. Шутьков // АПК: экономика и управление. – 2000. – № 1. – С. 17-23.
71. Біленький, О.Ю. Виробничі потужності комбікормової промисловості України / О.Ю.Біленький. // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Маркетинг-дайджест». – Донецьк, 2010. – С.21-23.
72. Рынок комбикормов. Украина / [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.marketing-vc.com.ua/
73. Козаченко, О. Цінова політика і діяльності комбікормових підприємств // О.Козаченко. – Агроінком. – 2007. – №11. – С.50-53.
74. Зубець, М. Інновацйно-випереджувальна модель якісного розвитку агропромислового виробництва / М.Зубець, П.Саблук, С.Тивончук // Економіка АПК. – 2008. – №12. – С.3-8.
75. Суперсон, В. Продовольча безпека України та деякі аспекти її формування в сучасних умовах / В.Суперсон // Економіка АПК. – 2008. – №12. – С.13-18.
76. Татаренко, Г. Держи корман / Г.Татаренко, Т.Шмидт // Бизнес. – 2006. – №48. – С.151-155.
77. Біленький, О.Ю. Чинники та динаміка зростання ринку комбікормів в Україні: реалії та перспективи / О.Ю.Біленький // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. – №144. – Т.10. – С.234-243.
78. Беленький, А.Ю. Рынок комбикормов – положение и тенденции / А.Ю.Беленький // Stosowane naukove opracovania – 2010. Vol.1. Ekonomiczne nauki. – Przemysl. Nauka I studia, 2010. – C. 59-61.
79. Афанасьев, В. Комбикормовая промышленность России: прошлое, настоящее, будущее / В.Афанасьев // Комбикорма. – 2008. – №2. – С.4-9.
80. Афанасьев, В. Комбикормовое производство: состояние и проблемы / В.Афанасьев // Комбикорма. – 2008. – №1. – С.9-13.
81. Павлюченков, А. Экономика комбикормовой промышленности / А.Павлюченков. – М.: Агропромиздат, 1990. – 208 с.
82. Козаченко, О. Цінова політика в діяльності комбікормових підприємств / О.Козаченко // Агроінком. – 2007. – №11-12. – С.50-53.
83. Ярославський, О. Огляд ситуації на ринку комбікормів в Україні [Електронний ресурс] / О.Ярославський // Проект "Аграрна політика для людського розвитку". – Режим доступу: www.agpol.kiev.ua
84. Развитие комбикормовой промышленности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.articles.excelion.ru/science/ biology/55791065.html
85. Юбиляр в цифрах и фактах // Комбикорма. – 2008. – №5. – С.1-3.
86. Ринок комбікормової продукції. Україна. 2006 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.marketing.vc/ view_notes.php.
87. Танцуй, Кормен’2003 [Електронний ресурс] // Бизнес. – 2003. – №26. – Режим доступу: www.business.ua.
88. Рынок комбикормов. Украина. 2009 год [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.marketing.vc/view_notes. php? num=51117.
89. Рынок комбикормов: положительная динамика в 2009 г. сохранится [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.farkom.com.ua/index.php/info/news/172---2009
90. Азарян, О.М. Ретроспективний аналіз розвитку виробництва комбікормів в Україні / О.М.Азарян, О.Ю.Біленький // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – №6, т.3. – С.165-169.
91. Копитець, Н. Сутність і значення інфраструктури аграрного ринку / Н. Копитець // Економіка АПК. – 2008. – №12. – С.121-122.
92. Дружкова, Е. Проектирование комбикормовых предприятий / Е.Дружкова // Комбикорма. – 2008. – № 3. – С.29-31.
93. Косолапов, В.М. Приоритетное развитие кормопроизводства Рос-сийской Федерации / В.М.Косолапов // Кормопроизводство. – 2008. – №9. – С.2-3.
94. Омае, К. Мышление стратега: Искусство бизнеса по-японски / Ке-ничи Омае: пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 215 с.
95. Шилова, Т.А. Организационно-экономический механизм обеспечения конкурентоспособности предприятия [Електронний ресурс] / Т.А.Шилова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ SND/ Economics/10_shilova.doc.htm - Заголовок з екрану.
96. Экономический словарь [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://abc.informbureau.com/html/ oicssenoaaiiue_ iaoaieci.html.
97. Райзберг, Б.А. Современный экономический словарь [Электронный ресурс] / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – Режим доступа: http://yas.yuna.ru/?1879053312@ 0816185600.
98. Кульман, А. Экономические механизмы / А.Кульман: пер. с фр.; под общ. ред. Н.И. Хрусталевой. – М.: Прогресс; Универс, 1993. – 92 с.
99. Федорович, В.О. Состав и структура организационно-экономического механизма управления собственностью крупных промышленных корпоративных образований / В.О. Федорович // Сибирская финансовая школа. – 2006. – № 2. – С. 45-54.
100. Бурков, В.Н. Механизмы функционирования организационных систем / В.Н. Бурков, В.В. Кондратьев. – М.: Наука, 1981. – 384 с.
101. Шеремет, А.Д. Финансы предприятий / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 343 с.
102. Грицык, В.И. Термины и понятия (словарь): Транспорт. Строительство. Экономика. Менеджмент. Маркетинг. Системотехника. Информатика / В.И. Грицык, В.В. Космин. – М.: УМК МПС России, 2000. – 242 с.
103. Владимирова Т.А. Финансово-экономический механизм интеграционного взаимодействия в сложной экономической системе: рычаги и методы / Т.А. Владимирова. – Новосибирск: СИФБД, 2002. – 127 с.
104. Михеева, Л.C. Формирование программы развития организационно-экономического механизма управляющей системы предприятия [Электронный ресурс] / Л.С. Михеева. – Режим доступа: http://www.sworld.com.ua/konfer17/269.htm
105. Ластаев, Т.Т. Механизм агропромышленной интеграции [Электронный ресурс] / Т.Т. Ластаев, А.А. Кайгородцев. – Режим доступа: http://www.vestnik-kafu.info/journal/8/308/
106. Вечканов, Г.С. Микро- и макроэкономика: Энциклопедический словарь / Г.С. Вечканов, Г.Р. Вечканова: под общ. ред. Г.С. Вечканова. – СПб.: Лань, 2001. – 352 с.
107. Осипов, Ю.М. Опыт философии хозяйства / Ю.М. Осипов. – М.: МГУ, 1990. – 382 с.
108. Жайлаубаева, Ш.Д. Формирование и функционирование интегрированных структур в агропромышленном комплексе (на примере Восточно-Казахстанской области): автореф. дис. ... канд. экон. наук / Ш.Д. Жайлаубаева. – Алматы, 2003. – 20 с.
109. Сауэр, И.А. Организационно-экономический механизм хозяйство-вания интегрированных структур в зерновом комплексе (на примере сельхозпредприятий Акмолинской области): автореф. дис. ... канд. экон. наук / И.А. Сауэр. – Астана, 2002. – 20 с.
110. Желтенков, А.В. Развитие управления организацией в конкурентной среде: концепции, цели, механизмы / А.В. Желтенков, С.А. Рябиченко, Г.В. Тавризов // Современный научный вестник. – 2005. – № 1. – С. 5-10.
111. Бейсенбаев, А.А. Организационно-экономические основы развития агропромышленных формирований в условиях рыночных отношений (на примере Южно-Казахстанской области): автореф. дис. … канд. экон. наук / А.А. Бейсенбаев. – Алматы, 2001. – 19 с.
112. Худавердієва В.А. Економічний механізм підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств: автореф. дис. … канд. екон. наук / В.А. Худавердієва; Харківський нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Харків, 2006. – 20 с.
113. Портер, М. Конкуренция / М. Портер: пер. с англ. О.Л. Пелявского и др. – М.: Вильямс, 2005. – 602 с.
114. Практика и перспективы торговли шротами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.vioil.com/ru/2003/04/24/ news-101/
115. Цвігун, І.А. Аналіз виробництва кормів в умовах формування ринкових відносин: автореф. дис. … канд. екон. наук: спец. 08.06.04 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит" / І.А. Цвігун; Нац. аграр. ун-т. – Київ, 2002. – 20 с.
116. Украина наращивает импорт соевого шрота [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.marketing-ua.com/ marketingnews.php?id=5213
117. Осипенко, Е. Перспективный боб / Е.Осипенко // Кондитерская промышленность. – 2007. – №7. – С.26-28.
118. Раєвнєва, О.В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі: моногр. / О.В. Раєвнєва – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2006. – 496 с., с. 161.
119. Гребешкова, О.М. Моделі й управлінські технології розвитку еко-номічної організації: системний підхід / О.М. Гребешкова // Економіка і підприємництво: зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів; Відп. ред. С.І. Дем’яненко. – К.: Аспект-Поліграф, 2007. – Вип. 19. – С.74-80.
120. Круглов, М.И. Стратегическое управление компанией / М.И. Круглов. – М.: Русская Деловая Литература, 1998. – 768 с.
121. Rigby Darrell, Bilodeau Barbara Management Tools and Trends 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bain.com/management_tools/ Management_Tools_and_ Trends_2007.pdf.
122. Мазилкина, Е.И. Маркетинг в отраслях и сферах деятельности / Е.И. Мазилкина: учебник. – М.: Дашков и К, 2008. – 300 с.
123. Экономика сельского хозяйства / И.А. Минаков, Л.А. Сабетова, Н.И. Куликов и др.; под ред. И.А. Минакова. – М.: КолосС, 2002. – 328 с.
124. Беленький, А.Ю. Стратегии маркетинга комбикормовой промыш-ленности в условиях кризиса / А.Ю.Беленький // Dynamika naukowych badac – 2010. Vol.2. Ekonomiczne nauki: Przemysl. Nauka I studia. – C. 64-66.
125. Щербина, А. Российский рынок комбикормов для домашних животных / А.Щербина // Комбикорма. – 2007. – №4. – С.23-24.
126. Воєцька, О.Є. Удосконалення технології виробництва комбікормів для собак : дис. ... канд. техн. наук: 05.18.02 / О.Є. Воєцька; Одеська нац. академія харчових технологій. – О., 2007. – 177 с.
127. Єгоров, Б. Комбікорми для собак і кішок та технологія їх виробництва / Б.Єгоров, М. Мардар, О. Воєцька, Т. Бордун. – Режим доступу: http://www.onaft.edu.ua/download/innovin/gl11.pdf.
128. Отчитываются отраслевые союзы // Комбикорма. – 2008. – №2. – С.8-16.
129. Рынок комбикормовой продукции [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.marketing-vc.ua – Заголовок з екрану.
130. А без кормов… [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rg.kiev.ua/page5/article1557/ - Заголовок з екрану.
131. Гачкова, В.В. Развитие скотоводства в Украине через призму сбалансированного использования рынка зерна / В.В. Гачкова, О.Р. Жидяк // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.8
132. Виды комбикормовой продукции // Комбикорма. – 2008. – №5. – С.60-61.
133. Профиль отрасли комбикормов России [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ikar.ru/fodder/profile.html
134. Папешова, С. Качественный комбикорм – планируемый залог продуктивности животных [Електронний ресурс] / С.Папешова. – Режим доступу: www.biohim.com.ru/Articles/
article1
135. Панин, И.Г. Некоторые особенности компонентов комбикормов [Електронний ресурс] / И.Г.Панин. – Режим доступу: w-ww.biohim.com.ru/articles/component/ - Заголовок з екрану.
136. Подпрятов, Г.І. Зберігання і переробка продукції рослинництва / Г.І. Подпрятов, Л.Ф. Скалецька, А.М. Сеньков, В.С. Хилевич. – К.: Мета, 2002. – 495 с.
137. Ринок кормів: прогноз на 2008-2009 маркетинговий рік [Текст] // Пропозиція. – 2009. – № 5-6. – С.42-44.
138. Виробництво основних сільськогосподарських культур у господарствах усіх категорій [Електронний ресурс]: Експрес-випуск. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
139. Агросектор. – 2007. – № 1(15).
140. Виробництво і використання концентрованих кормів. – Дубляни: Львівський державний аграрний університет.
141. Борщевський, П.П. основні напрями розвитку борошномельно-круп’яної і комбікормової промисловості України / П.П. Борщевський, С.І. Князєв // Економіка АПК. – 2003. – № 5. – С. 36-47.
142. Шаршунов, В.А. Производство и использование комбикормов [Електронний ресурс] / В.А.Шаршунов, А.В.Червяков, С.А.Бортник, С.Н.Кандауров. – Режим доступу: www.belama.com/ harakter_ osn_sur_dla_proizvod.html - Заголовок з екрану.
143. Пелевина, Г. Использование побочнях продуктов пищевых произ-водств / Г.Пелевина // Комбикорма. – 2007. – №5. – С.73-74.
144. Ринок кормів [Текст] // Пропозиція. – 2010. – №4 (178). – С.32-35.
145. Зінченко, О.І. Кормовиробництво: навч. видання / О.І. Зінченко. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: Вища освіта, 2005. – 448 с.
146. Стан кормовиробництва у контексті світової економічної кризи / Л.Г.Ройченко, В.С. Мацютевич; Ін-т кормів УААН.
147. Біленький, О.Ю. Стратегія України на ринку пшениці / О.Ю.Біленький // Економіка України: інноваційна стратегія українських реформ / відп. ред. В.Ф. Беседін, А.С. Музиченко. – К.: НДЕІ, 2010. – С.272-273.
148. Інтенсивне кормовиробництво [Текст] // Пропозиція. – 2008. – № 4(154). – С.142-143.
149. Ринок кормів: поточна кон’юнктура і прогноз [Текст] // Пропозиція. – 2008. – №3 (153). – С.44-47.
150. Біленький, О.Ю. Динаміка зростання ринку комбікормів в Україні [Текст] / О.Ю.Біленький // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. − Макіївка, 2009. – С.37-40.
151. Інформаційна база Державної митної служби України.
152. Клімова, І.М. Інституції у регулюванні експорту сільськогосподарської продукції / І.М. Клімова // Агроінком. – 2008. – №3-4. – С.12-15.
153. Шапочкин, В. Развитие АПК: задачи производителей и потребителей комбикормовой продукции / В.Шапочкин // Комбикорма. – 2008. – №8. – С.5-6.
154. Производство комбикормов в мире – современные реалии [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: www.kalvomilk.ru/monitoring/2009-08/2701/ - Заголовок з екрану.
155. США – крупнейший в мире производитель комбикормов // Комбикорма. – 2008. – №2. – С.19.
156. Бритцман, Д. Лекции по производству комбикормов / Д.Бритцман. – Самара, 1996. – 49 с.
157. В 2008 году в Европе предприятия увеличили объем производства комбикормов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ptica.at.ua/news/2009-07-01-21 - Заголовок з екрану.
158. Общее производство комбикормов в Европе 2002-2005 гг. [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: www.fodder.ru /content/ view/34/30/
159. Шарнин, В. Перемен требуют рынки зерна, комбикормов и свинины / В.Шарнин // Комбикорма. – 2008. – №7. – С.44-45.
160. Экономика сельского хозяйства / под ред. Н.Я. Коваленко. – М.: Юркнига, 2004. – 367 с.
161. Волкова, Е. К 30-летию комбината / Е.Волкова // Комбикорма. – 2008. – №3. – С.24-26.
162. Акильева, О. Реалии и перспективы комбикормовой отрасли [Електронний ресурс] / О.Акильева. – Режим доступу: www.provimi.com.ru/articles - Заголовок з екрану.
163. Кулагин, Д. Гатчинский комбикормовый: планы на будущее / Д. Кулагин // Комбикорма. – 2008. – №8. – С. 12-13.
164. Холдинг открыт для взаимовыгодного сотрудничества // Комбикорма. – 2008. – №3. – С.14-16.
165. Направления деятельности в комбикормовой промышленности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.biohim. com.ru/ artikles/
166. Спесивцев, А. Роль заказника в совершенствовании производства / А.Спесивцев // Комбикорма. – 2008. – №4. – С.31-33.
167. Беленький, А.Ю. Производство и рынок пшеницы стран СНГ / А.Ю.Беленький // Научное обеспечение развития агропромышленного комплекса стран Таможенного Союза: матер. междунар. науч.-практ. конф. – Астана, 2010. – С.455-459.
168. Біленький, О.Ю. Сільське господарство середньоазійських країн / О.Ю.Біленький // Вісник СНАУ. Серія «Економіка та менеджмент». – 2010. – Вип.5/1. – С.51-54.
169. Біленький, О.Ю. Млинарям України не зайве знати, як працює ри-нок борошна в країнах СНД / О.Ю.Біленький // Зерно і хліб. – 2010. – №4. – С. 3-5.
170. Беленкий, А. Основни фактори за моделиране на пазара на фуражних рани в Украйна – вътрешен и чужестранен опит / А.Беленкий // Икономика и управление на селското стопанство. – 2010. – №4. – С.26-30.
171. Біленький, О.Ю. Порівняльна оцінка розвитку аграрного виробництва США і Китаю / О.Ю.Біленький // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького. – 2009. – №3, т. 11. – С.247-250.
172. Біленький, О.Ю. Зернова галузь Казахстану / О.Ю. Біленький // Вісник ЖНАЕУ. – 2010. – №1. – С. 248-253.
173. Біленький, О.Ю. Казахстан, Росія та Україна забезпечують потреби інших країн СНД у пшениці, кукурудзі та ячмені / О.Ю.Біленький // Зерно і хліб. – 2011. – №1. – С. 4-5.
174. Біленький, О.Ю. Експорт зернових та олійних культур Республіки Казахстан / О.Ю.Біленький // Агроінком. – 2010. – №6. – С.28-29.
175. Біленький, О.Ю. Тваринництво Республіки Казахстан за роки незалежності / О.Ю.Біленький // Агроінком. – 2010. – №7-
9. – С. 35-36.
176. Біленький, О.Ю. Фірмова структура ринку комбікормової продукції / О.Ю.Біленький // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – №114. – Т.9. – С.94-101.
177. Михайлик, В. Холдинги та можливість їх створення в Україні (на матеріалах комбікормової промисловості) / В. Михайлик // Економіка, фінанси, право. – 2003. – № 4. – С. 7-9.
178. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.avangard.co.ua/
179. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.mhp.com.ua/ru/
180. «Мироновский хлебопродукт» формирует собственную кормовую «цепочку» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.companion.ua/Articles/Content/
181. Производство комбикормов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://apk-invest.com.ua/ru/direction/korm/ - Заголовок з екрану.
182. Украина: ЗАО "АПК-ИНВЕСТ" заключило кредитный договор на сумму 700 млн. грн. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apk-inform.com/showart.php?id=90009
183. Зинков, Р. АПК-ИНВЕСТ: агрокомплекс, украшающий страну / Р. Зинков [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.apk-inform.com/showart.php?id=83816
184. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.imcmilk.com.ua/
185. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.krupets.com.ua/
186. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://agrooven. com.ua/
187. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.mill. lg.ua/
188. Спецпроект [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.companion.ua/Articles/Content/ - Заголовок з екрану.
189. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.kau.kiev.ua/
190. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ukrstat. gov. ua/ operativ/ operativ2005/sg/ph/ph_u/arh_ph2005.html
191. Біленький, О.Ю. Дослідження покупців комбікормової продукції в Україні / О.Ю. Біленький, О.М. Азарян // Ринок продовольчих товарів в Україні: реалії та перспективи: монографія: в 2 т. / кол. авт; за наук. ред. О.О. Шубіна. – Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010. – Т.1. – С.138-154.
192. Особисті селянські підприємства [Електронний ресурс]: Експрес-випуск . – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
193. Збарський, В.К. Особисті селянські господарства: місце і роль у продовольчому забезпечення країни / В.К.Збарський, М.П.Канінський // Агр