ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ЗАКЛАДУ «ШКОЛА-ДИТЯЧИЙ САДОК» ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ

Короткий опис

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ВОРОБЕЛЬ ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 373.29-056.26:616.28-008.14

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ЗАКЛАДУ «ШКОЛА-ДИТЯЧИЙ САДОК» ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ

13.00.03 – корекційна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Кульбіда Світлана Вікторівна,
доктор педагогічних наук,
старший науковий співробітник

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ СУРДОПЕДАГОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ
1.1. Вітчизняна система загальноосвітніх закладів для нечуючих в сучасних умовах розбудови національної системи освіти……..........
14
1.2. Теоретичне обґрунтування термінологічного апарату в межах педагогічної інноватики…………………………………………………
32
Висновки до першого розділу………………………………………………. 50

РОЗДІЛ ІІ. ПЕДАГОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ НОВОГО ТИПУ
2.1. Завдання, зміст та організація констатувального етапу дослідження…………………………………………………………...
2.2. Педагогічне моделювання інноваційної освітньої діяльності як необхідної організаційної умови нової педагогічної системи…………………………………………………….....................
2.3. Соціальний та професійний портрет педагогів в умовах інноваційної освітньої діяльності…………………………………….
Висновки до другого розділу………………………………………………..
52

56

83
109

РОЗДІЛ ІІІ. ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ «ШКОЛА – ДИТЯЧИЙ САДОК» ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ
3.1. Зміст і методика формувального етапу експерименту………………... 112

3.2. Формування моделі інноваційної освітньої діяльності закладу:
3.2.1. Розроблення концепції, програми розвитку закладу як складової моделі інноваційної освітньої діяльності……………
3.2.2. Особливості інноваційної освітньої діяльності в умовах розвитку закладу………………………………………..................
3.2.3. Зміст інноваційних змін на основі впровадженої моделі…......

115

126
158
3.3. Перевірка ефективності інноваційної освітньої діяльності на основі факторно-критеріальної кваліметричної моделі……………………..
175
Висновки до третього розділу……………………………..………………... 197
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 203
ДОДАТКИ ……………………………………………………………..……. 230

ВСТУП
Актуальність дослідження. Розвиток системи освіти нечуючих в сучасному світі відбувається в контексті глобальних освітніх тенденцій, серед яких найхарактернішими є: масовий характер освіти та її неперервність, як нова якість; значущість освіти для особистості і суспільства; орієнтація на активне освоєння нечуючою людиною доступних способів пізнавальної діяльності; адаптація навчального процесу до запитів і потреб нечуючої особистості; орієнтація навчання на особистість, забезпечення максимальних можливостей її саморозкриття. Система спеціальної освіти нечуючих не є незмінною соціальною інституцією, адже реагує на нові цивілізаційні виклики, суспільні реалії, враховує пропозиції Всесвітньої федерації глухих, перспективи розвитку нечуючої особистості з огляду на соціокультурну та мовну самобутності.
На рубежі II – III тис. радикально змінюється державна освітня політика і в Україні (В. Андрущенко, І. Бех, В. Засенко, І. Зязюн, О. Киричук, В. Кремень, С. Максименко, Р. Петришин, О. Савченко, В. Синьов та ін.). У сучасних соціально-економічних умовах система спеціальної освіти нечуючих осіб вибудовується в контексті переосмислення статусу глухої дитини – не як інваліда, а як повноцінного члена суспільства, котрий має право на свою мову, культуру, повноцінне спілкування. Стає дедалі очевиднішим, що традиційна спеціальна школа-інтернат, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх зростання. Головними недоліками традиційної системи освіти нечуючих, в основі якої біолого-медична концепція глухоти, є породжені нею невміння і небажання дітей вчитися, несформованість ціннісного ставлення до власного загального та освітнього розвитку загалом. Відтак, нечуючі люди є «найдискримінованішою» групою з огляду на доступ до інформації та знань. Наразі лише до 5 % нечуючих продовжують навчання у ВНЗ різних рівнів акредитації. Обмежений доступ до освіти в межах традиційної системи навчання, відсутність можливостей займатися самоосвітою та саморозвитком упродовж життя, підвищувати кваліфікацію на робочому місці є критичними для нечуючих в Україні.
Становлення нових парадигм освіти, орієнтованих на входження нашої країни у світовий освітній простір, на основі поглиблення гуманістичних, соціокультурних, особистісно зорієнтованих тенденцій, призвело до появи нових типів загальноосвітніх закладів. Специфічною рисою діяльності таких закладів є інноваційна освітня спрямованість, на що вказують І. Богданова, Л. Ващенко, А. Каташов, А. Кух, Н. Разіна, В. Ясвін та ін. Інноваційні процеси в освіті ми розуміємо як комплексну діяльність щодо створення, освоєння, використання, поширення нововведень, що уможливлює перехід системи освіти нечуючих з режиму функціонування до режиму розвитку.
Закон України «Про освіту» (1996 р.), «Національна доктрина розвитку освіти» (2002 р.), Концепції державної інноваційної політики України (2006 р.), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки та ін. урядові документи засвідчують актуальність розробки цих питань, зосереджують увагу на необхідності запровадження комплексного підходу до системи освіти нечуючих осіб і в умовах інноваційних змін.
Власне, інновації у творчій неповторності визначають оригінальність таких типів навчальних закладів як інклюзивний загальнооосвітній заклад, школа-комплекс, реабілітаційний центр та ін. Реалізація принципу варіативності дає змогу педагогічним колективам нових типів закладів обирати і конструювати педагогічний процес за обгрунтованими моделями (особистісно зорієнтованими, авторськими тощо). Це супроводжується суттєвими позитивними змінами в педагогічній теорії та практиці: розробленням різних варіантів змісту освіти, застосуванням сучасної дидактики для підвищення ефективності функціонування освітніх структур; здійсненням наукових розробок і практичним обґрунтуванням нових педагогічних ідей і технологій.
За останні роки в нашій країні, поряд з традиційними, виникла мережа закладів нового типу, серед яких – спеціальний загальнооосвітній навчально-виховний заклад «Школа – дитячий садок» для дітей з порушеннями слуху м. Хмельницька. Заклад спрямовує власні зусилля на підвищення якості підготовки нечуючих осіб на основі створення організаційно-педагогічних умов інноваційної освітньої діяльності закладу як цілісної відкритої динамічної системи, розробки методик і технологій двомовного навчання.
Зазначені положення зумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження: «Організаційно-педагогічні засади діяльності навчально-виховного закладу «Школа – дитячий садок» для дітей з порушеннями слуху».
Мета дослідження – теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови інноваційної освітньої діяльності навчального закладу нового типу для осіб з порушеннями слуху.
Відповідно до мети було окреслено такі завдання:
1. Здійснити історико-педагогічний аналіз створення і функціонування різних типів закладів для осіб з порушеннями слуху як різних моделей у вітчизняній педагогічній теорії і практиці.
2. Проаналізувати концептуальні підходи, вітчизняну нормативно-правову з питань інноваційності.
3. Теоретично обгрунтувати та експериментально апробувати модель інноваційної освітньої діяльності в новому типі закладу, охарактеризувати її компоненти.
4. Охарактеризувати особливості реалізації моделі ІОД.
5. Перевірити організаційно-педагогічні умови ефективності інноваційної освітньої діяльності закладу нового типу для нечуючих на основі кваліметричної моделі.
Об'єкт дослідження – інноваційна освітня діяльність нового типу закладів для нечуючих.
Предмет дослідження – наукові та організаційно-педагогічні засади діяльності навчально-виховного закладу «Школа – дитячий садок» для дітей з порушеннями слуху та його продуктивного розвитку в сучасних умовах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту спеціальної педагогіки НАПН України напрям «Теоретичні та методичні засади освіти дітей з особливими освітніми потребами», комплексна тема лабораторії жестової мови: «Педагогічні та лінгвістичні засади реалізації змісту білінгвального навчання учнів з порушеннями слуху» (реєстраційний № 0109U000181). Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол № 10 від 29 грудня 2006 року) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України ( протокол № 4 від 22.04.2008 року)
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: положення загальної теорії систем і системного підходу до цілісних педагогічних процесів і явищ (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Садовський, Л. Новикова, А. Куракін та ін.), філософські та педагогічні концепції вітчизняних і зарубіжних учених про інноваційні процеси в сучасній освіті (Г. Зайцева, В. Засенко, І. Зязюн, Л. Даниленко, О. Киричук, М. Кларін, В. Кремень, М. Поташник, В.Лазарєв, В. Ляудис, В. Нечипоренко, В. Паламарчук, О. Савченко, Т. Сак, В. Синьов, В. Сластьонін, В. Тарасун, П.Щедровицький та ін.), роль соціокультурного підходу в розвитку нечуючої особистості (В. Базоєв, Л. Буєва, І. Кобель, С. Кульбіда, Л. Новикова, Д. Рассел, Н.Селиванова, І. Чепчина та ін.), концепція інноваційного середовища, що розвиває (Л. Кларіна, С. Максименко, В. Петровський, Л. Смивіна, Л. Стрєлкова, М. Шеремет та ін.), особистісно зорієнтованого навчання і виховання (І. Бех, І. Ляхова, І. Якиманська та ін.), управлінської діяльності в закладах освіти (В. Бондар, Л. Іванова, Л. Карамушка та ін.).
Методи дослідження. Для забезпечення достовірності положень і висновків та розвяання окреслених завдань використовувався комплекс взаємопов'язаних методів:
теоретичні: вивчення філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури та узагальнення отриманої інформації; моделювання; історико-логічний, теоретичий і порівняльний аналіз нормативно-правових актів, документів і матеріалів з питань інноваційної діяльності в системі освіти; аналітичний, структурно-функціональний методи; методи системного аналізу; ретроспективний аналіз досвіду роботи директора навчального закладу нового типу (Хмельницький спеціальний навчально-виховний заклад «Школа – дитячий садок» для дітей з порушеннями слуху).
емпіричні: діагностичні (анкетування, тривале спостереження, бесіда, опитування, аналіз продуктів діяльності); соціометричні (моніторинг); обсерваційні (констатувальний та формувальний експерименти); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик тощо; аналіз документів (традиційний і формалізований).
статистичні: методи математичної статистики на основі кваліметрії, спрямовані на виявлення взаємозв'язків між складовими системи моніторингу, одержання висновків (метод Дельфі, дисперсійний).
Експериментальна база: Хмельницький загальноосвітній навчально-виховний заклад «Школа-дитячий садок» для дітей з порушеннями слуху, загальноосвітні спеціальні школи (школи-інтернати) для глухих та для слабочуючих дітей; багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр (м. Кам’янець-Подільський), Регіональний біблійний коледж м. Дунаївці Хмельницької обл., Український центр оцінювання якості освіти (м. Київ); міська ПМПК, ІППО м. Хмельницька; ЦП УТОГ та обласне товариство глухих; навчально-відновлювальний центр УТОГ, громадські організації: «Об’єднання нечуючих педагогів», Український Фонд соціальних інвестицій м. Київ, «Українсько-канадський Альянс» (м. Київ, Україна; м. Едмонтон, Канада); Рада перекладачів м. Київ, дитячий освітній реабілітаційний центр м. Хмельницька.
Загальна кількість охоплених дослідженням – 291 особа, з них: 75 сурдопедагогів, вчителів-предметників, соціальних педагогів, психологів, вихователів, перекладачів; 109 нечуючих учнів; 29 дорослих нечуючих – представників громадських організацій; 78 батьків нечуючих дітей.
Наукова новизна та теоретична значущість здобутих результатів полягає в тому, що:
вперше:
- теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови інноваційної освітньої діяльності у закладі нового типу сурдопедагогічного профілю;
- визначено доцільність використання моделі інноваційної освітньої діяльності, розробленої на основі сучасних підходів в освіті;
- з'ясовано особливості формування кожного компонента моделі ІОД;
- створено базову кваліметричну модель ефективності інноваціної освітньої діяльності;
поглиблено:
- зміст понять «організаційно-педагогічні засади», «інноваційна освітня діяльність», «моніторинг інноваційної освітньої діяльності», «готовність до інноваційної педагогічної діяльності», «двомовне навчання», конкретизовано їхні змістові характеристики;
- наукові уявлення про педагогічне моделювання школи-комплексу для дітей з порушеннями слуху в сучасних умовах;
- розуміння доцільності педагогічної діяльності нечуючих як соціальних моделей для наслідування дітьми зазначеної категорії;
доповнено:
- нормативно-правове забезпечення інноваційних процесів у сучасних освітніх реаліях в умовах гуманізації;
- інноваційні аспекти структурних компонентів моделі інноваційної освітньої діяльності в умовах закладу нового типу;
подальшого розвитку набули:
- положення про соціокультурну спрямованість інноваційної освітньої діяльності школи-комплексу в контексті особистісно зорієнтованого двомовного підходу;
- ідея про потенційні можливості комплексної системи психолого-педагогічного супроводу нечуючих в умовах інноваційної освітньої діяльності, активної та усвідомленої участі нечуючих учнів, батьків, представників громади у підвищенні освітнього рівня.
Практична значущість дослідження полягає у:
- розробці та впровадженні у практику моделі інноваційної освітньої діяльності школи-комплексу для нечуючих дітей;
- підготовці необхідного відповідного пакету документів для здійснення ІОД;
- розробці авторських навчально-методичних програм та методичних рекомендацій з предметів «Етика», «Основи здоров'я», «Довіра». Теоретичні положення і результати експериментаьної роботи можуть бути використані в організації інноваційної освітньої діяльності загальноосвітніх закладів різного типу, у практиці підготовки та перепідготовки педагогічних працівників сурдопедагогічного профілю.
Основні висновки, рекомендації та розробки впроваджено у роботу: Новоушицької загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату для глухих дітей смт. Нова Ушиця Хмельницької обл. (довідка № 205 від 17.09.2010); Кам’янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру м. Кам’янець-Подільський (довідка № 3 від 6.09.2010 р.); Регіонального біблійного коледжу м. Дунаївці Хмельницької обл. (довідка № 17 від 13.09.2010), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України м. Київ (довідки № 1.4/18 – 1443 від 6.06.2008 р., № 1.4/18 – 146 від 22.01.2009 р., № 1.4/18 – 3589 від16.09.2010 р., № 1.4/18 – 3590 від16.09.2010 р., № 1.4/18 – 3591 від16.09.2010 р.,); обласного інституту післядипломної педагогічної освіти м. Хмельницький (довідка № 444 від 10.09.2010 р.), Хмельницького національного університету (довідки: № 110 від 21.01.2007 р., № 198 від 25.02.2008 р., № 100 від 20.10.2009 р.), Хмельницького обласного центру фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» (довідки: № 58 від 04.03.2009 р., № 120 від 15.10.2009 р.); Українського Фонду соціальних інвестицій м. Київ (довідки № 56 від 8.09.2010 р., № 132 від 13.10.2010). Досвід роботи з упровадження результатів дослідження узагальнено науково-методичним центром м. Хмельницька і схвалено управлінням освіти і науки Хмельницької міської ради.
Вірогідність наукових положень та висновків дослідження забезпечується теоретичною обгрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його меті і завданням; репрезентативністю вибірки; застосуванням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів, їх статистичною обробкою, ефективністю експериментальної роботи у закладі нового типу сурдопедагогічного профілю.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та практичні результати дослідження представлено на 4 міжнародних та 14 всеукраїнських заходах: «Дидактичні та соціально-психологічні аспекти розвитку дефектологічної науки та педагогічної практики на порозі ХХІ століття» (м. Київ, 1999); «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (м. Київ, 2003, 2005, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції з питань раннього виявлення та реабілітації нечуючих дітей (м. Чернігів, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі» (м. Запоріжжя, 2006); Методологічному семінарі Президії АПН України «Проблеми якості освіти: теоретичні і практичні аспекти» (м. Київ, 2006); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Жестова мова в системі освіти дітей з порушеннями слуху» (м. Біла Церква, 2006); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (м. Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації» (м. Львів, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-педагогічна реабілітація в закладах освіти: проблеми та перспективи» (м. Хмельницький, 2008); І Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Роль нечуючого педагога у навчально-виховному процесі як соціально значимої моделі для наслідування в школах для дітей з порушеннями слуху» (м. Київ, 2008); регіональній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції реалізації змісту освіти осіб з порушеннями слуху» (м. Київ, 2008); науково-практичному семінарі «Інноваційні педагогічні технології як основа творчого застосування у навчально-виховному процесі спеціальних шкіл для дітей з порушеннями слуху» (м. Одеса, 2009); методологічному семінарі «Шляхи впровадження предмету «Українська жестова мова» у загальноосвітні спеціальні заклади для дітей з порушеннями слуху» (м. Київ, 2009); ІІ Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Науково-методичні засади впровадження української жестової мови у навчальний процес» (м. Київ, 2010), Міжнародній науково-практичній конференції «Білінгвальне навчання нечуючих: вітчизняний та міжнародний досвід» (м. Київ, 2012).
Матеріали дослідження апробувалися на курсах підвищення кваліфікації сурдопедагогів, перекладачів жестової мови, сурдопедагогів ПМПК, в Українському товаристві глухих, ЦІППО та обласних ІППО; у лекційних і практичних курсах для студентів регіонального біблійного коледжу м. Дунаївці Хмельницької обл., на нарадах з питань освіти інвалідів, організованих МОНмолодьспорту України; на науково-практичних семінарах для педагогічних працівників, представників ПМПК, членів Об’єднання нечуючих педагогів, Ради перекладачів м. Києва; на Літніх Інститутах «Українсько-Канадського Альянсу для глухих і слабочуючих»; на щорічному Всеукраїнському конкурсі для нечуючих випускників «Ерудит»; на «Круглих столах», присвячених Міжнародному Дню Глухих, Міжнародному Дню інваліда; на серпневих нарадах працівників спеціальних закладів сурдопедагогічного профілю, «Ярмарках педагогічних ідей» м. Хмельницька, Всеукраїнських та регіональних виставках педагогічних інновацій, у систематичних виступах на радіо та Хмельницькому обласному телебаченні.
Результати дослідження отримали схвалення на засіданнях лабораторії жестової мови, вченої ради Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, експертної ради з питань жестової мови при УТОГ, на засіданнях методичної комісії Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України.
Публікації. Основний зміст та результати дослідження висвітлено у 17 публікаціях, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях, 8 авторських програмах, 2 методичних рекомендаціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (292 найменування) на 27 сторінках, 7додатків на 36 сторінках. Загальний обсяг роботи – 267 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 202 сторінках. У тексті міститься 12 таблиць, 25 рисунків на 36 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дало підстави для таких висновків:
1. На основі історико-педагогічного аналізу встановлено надзвичайну різноманітність закладів сурдопедагогічного профілю впродовж історичного часу (індивідуальне навчання, шкільне (початкове, неповне, цензове); приватне, державне; спеціальне інтернатне, диференційоване; інтегроване, інклюзивне та ін.). З'ясовано, що процес розвитку української освітньої системи для нечуючих є надзвичайно насиченим і поступальним за своїм характером, хоча дещо відстає від темпів загальноєвропейського розвитку, соціальних вимог до освіти нечуючих на засадах гуманізму і демократизму. Реальністю є взаємодія різних освітніх моделей навчання, як відкритих динамічних систем, апробування на практиці як нових, так існування традиційних моделей. Сучасні концептуальні підходи (гуманізму, демократизму, соціокультурності, компетентності, особистісної зорієнтованості та ін.) обстоюють багатомірність і багатоваріантність сучасного розвитку освіти, зумовлюють створення нових типів закладів (поряд з традиційними), її альтернативність, з одного боку, і незворотність еволюційного руху – з другого.
2. Доведено, що державна політика спрямована на інноваційний курс освітнього розвитку, формування стратегії моделювання нових типів закладів, що підтверджується низкою нормативно-правових документів. Це зумовлено зростанням вимог до якості діяльності та відповідальності педагогічних колективів за результати освітнього розвитку своїх учнів; забезпеченням необхідних організаційно-педагогічних засад діяльності закладів нового типу; визнання важливої ролі національної жестової мови як засобу навчання в умовах двомовності; необхідністю пошуків нових нетрадиційних підходів до організації шкільного життя; залученням до активної співпраці батьків та представників громад; зміною ставлення до нечуючих педагогів як «соціальних моделей» для наслідування.
3. Визначальними ознаками інноваційності навчально-виховного процесу є демократичність – можливість урахування різних підходів, точок зору, колегіальність у прийнятті певного рішення; ситуація вибору – створення авторських програм, моделей діяльності, технологій двомовного навчання, які забезпечують передумови для свідомого вибору; самореалізація – розкриття особистісного потенціалу кожного учасника педагогічного процесу; співтворчість – спільна діяльність суб’єктів, які прагнуть досягти нових кількісних і якісних результатів; синергетичність – нелінійність, нестабільність як процесуальні характеристики та самоорганізація системи науково-методичного супроводу.
4. На прикладі Хмельницького загальноосвітнього спеціального закладу «Школа – дитячий садок» розроблено і впроваджено модель ІОД як цілісної, складної і динамічної структури (8 компонентів: концептуальний, організаційний, управлінський, освітній, методичний, супроводу, ресурсний, соціального партнерства). Модель ІОД закладу грунтується на парадигмі особистісно зорієнтованого навчання, системного та компетентністного підходів, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного, реабілітаційного, корекційного процесу. Модель містить визначення кожного компонента (мікросередовища), його структури, умов створення, особливостей побудови, інтегративних ознак: наявність загальної мети і завдань, розроблені у концепції, програмі розвитку закладу; ефективна система управління – цілеспрямованість організаційних та функціональних векторів її діяльності; взаємозалежність структурних елементів по горизонтальному і вертикальному рівнях; відкритість всіх складових системи для впливу з боку соціуму і здатність до кореляційного розвитку разом з ним; неперервний вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на розвиток та діяльність системи і її компонентів.
5. Розроблено концепцію, програму розвитку школи-комплексу як цілісної відкритої, динамічної соціально-педагогічної системи, які орієнтовані на європейську модель розвитку освіти нечуючих ХХІ ст. Зміст концепції формують стратегічні завдання, осноні цілі, напрямки ІОД, заходи та проекти, що реалізуються через компоненти моделі (організаційний, освітній, методичний, управлінський, ресурсний, партнерський, супроводу). Необхідними організаційно-педагогічними засадами формування ІОД закладу, яке базувалося на загальному розумінні необхідності введення інновацій у всі підсистеми, починаючи з освітньої і закінчуючи ресурсною, від директора закладу до учня, є зростання відповідного фахового рівня педагогів (підвищення кваліфікації, оволодіння жестомовною комунікативною компетенцією, участь у діяльності методичних рад, творчих майстернях тощо); створення відповідної ресурсної бази, зміна засобів навчально-виховної діяльності за рахунок оснащення комп’ютерною і мультимедійною технікою загального і спеціального призначення, зміна форм організації педагогічного процесу (зменшення ваги фронтальних форм діяльності, надання пріритетності індивідуальній, колективній формам, що об’єктивно сприяє самовираженню, саморозвиткові учасників, призводить до соціальної відповідальності за результати діяльності).
Встановлено, що оновлений зміст навчально-виховної роботи визначається освітніми галузями базових типових навчальних та індивідуальних планів і включає багатий спектр розвивальних авторських курсів, методик, педагогічних розробок за рахунок годин варіативної складової та гурткової роботи, які пов’язані соціокультурною, компетентністною спрямованістю і насиченістю змісту.
7. Репрезентативними показниками ефективності Хмельницького загальноосвітнього навчально-виховного закладу для дітей з порушеннями слуху є здатність колективу до самоорганізації і самореалізації. Ефективними організаційно-педагогічними умовами, які забезпечили розвиток закладу, є: формування позитивного іміджу закладу, що включає зовнішню атрибутику, стиль двомовної комунікації школи, дитячого садочка, уявлення соціального оточення про динаміку зростання якісних освітніх показників. Рівень комфортності у закладі, якість різноманітних послуг, якісні риси діяльності керівника, персоналу; організація взаємодії суб’єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, що забезпечує взаєморозуміння, довіру, розвиток гармонійних взаємин між усіма учасниками (вміння погоджувати своє життя з іншими на підставі довіри й відповідальності); управління процесом передбачає актуалізацію творчого потенціалу всіх суб’єктів освітнього процесу стосовно їхньої системи цінностей, потреб, здібностей, установок. Наявність впроваджених авторських актуальних і оригінальних програм, методичних рекомендацій, технологій. Вимоги до технологій: відповідність змісту технологій завданням чинних програм розвитку, навчання та виховання нечуючих дітей їхньому віку, соціокультурним особливостям; поетапне висвітлення змісту роботи (завдання, типи, види занять, використання методів і прийомів тощо); відсутність перевантаження дітей, додержання режиму дня у процесі використання технології; висока результативність діяльності учасників освітнього процесу; стабільність і тривалість одержаних результатів; можливості використання авторських програм, технологій іншими педагогічними колективами, окремими педагогами.
8. Характерними організаційно-педагогічними умовами ІОД закладу є: збереження наступності, перспективності та спадкоємності між дошкільною, початковою, середньою і старшою ланками освіти щодо здійснення інноваційної діяльності; систематичне вивчення, узагальнення, впровадження та поширення педагогічним колективом закладу перспективного педагогічного досвіду; участь педагогів, в тому числі і нечуючих у професійних конкурсах; проведення творчих педагогічних майстерень з майстер-класами міського, обласного рівнів; активна і систематична участь фахівців закладу в роботі методоб’єднань, творчих педагогічних майстерень. Встановлено, що в організаційно-педагогічних умовах ІОД закладу для дітей з порушеннями слуху повною мірою забезпечується комплексний характер її організації та змісту, що виявляється у поєднанні зусиль всіх учасників, визначеності чітких функцій та механізмів їх взаємодії на різних рівнях.
9 Отримані результати дослідження представляють вагомі докази переваг навчання нечуючих учнів в умовах ІОД школи-комплексу нового закладу неінтернатного типу для всіх учасників освітнього процесу. Аналіз результатів моніторингу за динамікою розвитку дітей свідчить про наявне зростання: інтересу до навчально-виховної діяльності, розвитку мовних і мовленнєвих навичок пізнавальної активності, показників фізичного розвитку. Кожна дитина досягла особистого прогресу. Отримані результати стали підставою для подальшого розвитку закладів зазначеного типу.
10. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в організації комплексного та системного аналізу здобуття освіти на різних рівнях нечуючими особами з використанням двомовних засобів, у визначенні місця, ролі, значення, результативності інноваційних процесів, інноваційних методик у закладах сурдопедагогічного профілю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азгальдов Г. Г. О квалиметрии / Г. Г. Азгальдов, Э. П. Райхман. – М.: «Издательство стандартов», 1972. – 172 с.
2. Ануфрієва О. Л. Оцінка якості початкової школи на основі кваліметричного підходу : автор. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / О. Л. Ануфрієва ; ЦІППО АПН України. – К., 2000. – 18 с.
3. Акимова М. К. Психофизические особенности индивидуальности школьников: учет и коррекция: учебное пособие [для студ. высш. учет. завед.] / М. К. Акимова, В. Т. Козлова.– М.: Академия, 2002. – 160 с.
4. Аксенова Л. И. Специальная педагогика: учебное пособие для студентов высших педагогических заведений / Л. И. Аксенова, Б. А. Архипов, Л. И. Белякова. – Москва: Академия, 2001.– 400 с.
5. Андрейчук Л. А. Роль учителя // Мир глухих. – 1997. – № 4. – С. 3.
6. Анциферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, переобразование ситуации и психологическая защита // Психология социальных ситуаций / сост. и общ. ред. Н.В. Гришиной.– Спб.: Питер, 2001.– С. 309 – 334.
7. Базелюк В. Наша перша школа / В. Базелюк. – К.: Преса України, 2004. – 47 с.
8. Базоев В. З. Человек из мира тишины / В. З. Базоев, В. А. Паленный. – М.: ИКЦ «Академкнига», 2002. – 815 с.
9. Байкина Н. Г. Влияние потери слуха на адаптационные и реабилитационные процессы глухих подростков / Н. Г. Байкина, А. В. Мутьев, Я. В. Крет // Адаптивная, физическая культура. – 2003. – № 1.–С. 3 – 5.
10. Балл Г. А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. – Киев-Донецк: Ровесник, 1993.
11. Банч Г. Влияние спеціального и інклюзивного образования на установки сверстников: практическое и теоретическое исследование / Г. Банч, Е.Валео // Журнал исследований социальной политики.– 2008.– Т. 6. – № 1. – С. 23–52.
12. Басова А.Г. История обучения глухонемых / А.Г. Басова.– М.: Учпедгиз,1940.– 128 с.
13. Басова А.Г. История сурдопедагогики / А.Г. Басова, С.Ф. Егоров.– М.: Просвещение, 1984. – 295 с.
14. Басова А. Г. Очерки по истории сурдопедагогики в СССР / А. Г. Басова. – М.: Гос. институт им. В. И. Ленина 1965. – 262 с.
15. Батов Г. Н. К вопросу о периодизации процесса становления и развития отечественной системы специального обучения слабослышащих детей / Г. Н. Батов // Дефектология. – 1998. – № 3. – С. 75 – 76.
16. Бачинська Є. М. Механізм формування інноваційного освітнього простору в регіоні / Є. М. Бачинська // Педагогіка і психологія. – № 1 (54). – 2007. – С. 79 – 88.
17. Башарина Л. А. Организационные технологии управления школой: метод. пособие для руководителей образов. учреждений / Л. А. Башарина, И. В. Гришина. – Спб.: КАРО, 2002. – 144 с.
18. Бех І. Д. Особистісно орієнтоване виховання / Іван Дмитрович Бех. – К.: Либідь 1998. – 204 с.
19. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. [навч.-метод. посіб.] / І. Д. Бех – К.: Либідь, 2003. – 280 с. – (Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади; Кн. 1).
20. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : (світовий досвід та українські перспективи) / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 47 – 52. (Бібліотека з освітньої політики).
21. Богранов А. А. Проектировочное образовательное пространство как условие становления инновационного потенциала педагога / А. А. Богранов Р. Н. Шарафутдинов // Вестник Удмурдского университета 3 (Педагогика и психология). – 2007. – № 9. – С. 3 – 12.
22. Бойчук Ж.В. Навчальні заклади для глухих: збірник матеріалів І Всеукраїнської конференції з історії навчання глухих в Україні. – К.: Поліграфічний центр УТОГ, 2001. – С 13 с.
23. Бондар В. І. Інтеграція дітей з обмеженими психофізичними можливостями в загальноосвітні заклади: за і проти / В. І. Бондар // Дефектологія. – 2003. – № 3. – С. 2 – 5.
24. Бондар В. И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект. – К.: Рад школа., 1987. – 160 с.
25. Боскис Р. М. Глухие и слабослышащие дети / Рахиль Марковна Боскис. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963. – 317 с.
26. Боскис Р. М. Учителю о детях с нарушениеми слуха / Р. М. Боскис – М.: Просвещение, 1988. – 128 с.
27. Боскис Р. М. Формирование граматического строя языка у тугоухих учащихся / Р. М. Боскис. – М.: АПН РСФСР, 1955. – С. 15.
28. Боскис Р. М. О развитии словесной речи глухонемого ребёнка / Рахиль Марковна Боскис. – М.: Учпедгиз, 1939. – С. 78.
29. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании: Автореф. дисс. …д-ра филос. наук: 09.00.08. – М., 2007. – 32 с.
30. Бурова Г. В. Активізація національної самосвідомості та самореалізації особистості дітей з особливими потребами: Тези доповідей IV міжнар. наук.-практ. конференції. – К.: Університет «Україна», 2005. – С. 237 – 239.
31. Буркова Л. В. Зерна педагогічної інновації: хрестоматія / Л. В. Буркова, Н. Ф. Федорова. – К.: Київ. правда, 2001. – 120 с.
32. Вашуленко М. С. Педагогічні новації столичної освіти : теорія і практика. – Науково-методичний щорічник – 2 / Ред. кол.: І. Д. Бех та ін. – К., 2002. – С. 45.
33. Вашуленко М. С. Теоретично-методичні проблеми навчання і виховання / Ред. кол.: М. С. Вашуленко та ін. – К.: Фелікс, 2000. – 160 с. (Київ. міжрегіон. ін-т удоскон. вчителів ім. Б. Грінченка).
34. Вашуленко М С. Формування мовної особистості вчителя початкових класів // Педагогічна газета. – 2001. – № 7. – С. 3.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доп.) / уклад. і гол. ред. В П. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
36. Вернер Д. Реабилитация детей-инвалидов: пер. на русс. язык, фирма «Филантроп», 1995. – 658 с.
37. Вийтар Э. А. Исследование межличносных и интерперсональной перцепции слабослышащих школьников / Э. А. Вийтар // Дефектология.– 1987.– № 4. – 26 с.
38. Виховна система гуманітарної школи художньо-естетичної спрямованості: Наук.-метод. посібник / школа-комплекс естетичного навчання і виховання № 9 м. Запоріжжя. – Наук.-метод. центр середньої освіти МОН України, 2001. – 192 с.
39. Відкрита освіта. Колективний розвиток освіти через відкриті технології, відкритий конвент і відкриття знання / [ред. Торі Іійосі, М. С. Віджай Кумар]. – К.: Наука, 2009. – 256 с.
40. Воспитание и обучение глухонемых детей: историко-педагогическое исследование / Дьячков А. И. – М.: АПН РСФСР 1957. – 348 с.
41. Воспитание и обучение глухонемых детей / [за ред. Дьячкова А. И.]. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. – 348 с.
42. Гавський Б. А. Основи науки управління: навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 1998. – 112 с.
43. Гозова А. П. Выбор профессии для глухих учащихся: учебно-метод. пособие /А. П. Гозова. – Ленинград: ЛВЦ ВОГ, 1986. – 30 с.
44. Головчиц Л. И. Дошкольная сурдопедагогика: воспитание и обучение дошкольников с нарушениями слуха / Л. А. Головчиц. – М.: Владос, 2001. – 302 с.
45. Гончаренко С. У., Мальований Ю. І. Соціально-педагогічні проблеми розбудови української школи // Рідна школа. – 1993. – № 4. – С. 51 – 56.
46. Грининг Т. История и задачи гуманистической психологии // Вопр. психологии. – 1988. – № 4. – С. 161 – 167.
47. Гребенкина Л. К., Анциперова Н. С. Технология управленческой деятельности заместителя директора школы.– М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. – 160 с.
48. Грищенко Є. С. Шкільний музей – джерело збагачення світогляду //Дефектологія. – 2001. – № 3. – С. 52.
49. Гроза Е. П. Психологічні передумови засвоєння знань учнями в процесі предметно-практичної діяльності / Е. П. Гроза // Питання дефектології. – 1974. – № 9.
50. Даниленко Л. І. Наукові засади і стан управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Зб. наук. праць / за заг. ред. Г. Є. Гребенюка; Мін-во мистецтва і туризму України. Луганськ. Держ. ін-т культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури. – Харків: СТИЛЬ ІЗДАТ, 2005. – С. 74 – 80.
51. Даніелс Е. Р. Стаффорд. Залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх класів. – Львів: Товариство «Надія», 2009. – 292 с.
52. Дахин А. Н. Моделирование компетентности участников открытого образования / А. Н. Дахин. – М.: НИИ школьных технологий, 1954. – 139 с.
53. Дахин А. Н. Педагогическое моделирование. – Новосибирск, 2005. – 229 с.
54. Демиденко В. К. Самореалізація: сутність, становлення, розвиток // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 2. – С. 31. – 36.
55. Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття». – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
56. Державний стандарт спеціальної освіти дітей з особливими потребами / Інститут дефектології АПН України, НВП «ВАБОС». – Київ, 2003. – 150 с.
57. Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції, (Львів, 18 – 20 червня 2008 р.) / МОН України, Міжн. інст.-т освіти, культури та зв’язків з діаспорою. – Львів: «Львівська політехніка», 2008. – 463 с.
58. Дидимскис Л. С. Система обучения жестовой речи дефектологов: автореф. дисс. на соиск учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.03 – коррекционная педагогика /Л. С. Димскис. – Москва, 2000 – 18 с.
59. Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі. наук.-метод. збірник / за ред. В. І. Бондаря, В В. Засенка. – К.: Наук. світ, 2004. – Вип. 5. – 372 с.
60. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посібник / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.
61. Діти з особливими потребами у загальноосвітньому просторі: початкова ланка / [за ред. Бондаря В. І., Засенка В. В.]. – К.: Центр цифрового друку, 2004. – 152 с.
62. Днепров Э. Д. Школьная реформа между вчера и завтра. – М.: глобус, 1996. – 272 с.
63. Дмитрієва І. В. Корекційні функції естетичного виховання та механізм їх реалізації в старших класах допоміжної школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.03 – корекційна педагогіка / І. В. Дмитрієва. – Київ, 2009 – 46 с.
64. Драйден Г., Вас. Дж. Революция в обучении. Научить мир учится по-новому, 2003. – 672 с.
65. Дьячков А. И. Дидактика школ глухих детей : учеб. пособ. [для студентов-заочников дефектолог. факультетов пед. институтов и учителей школ глухих детей.] Ч. 1 / А. И. Дьячков. – М.: Просвещение, 1968. – 79 с.
66. Євтодюк А. В. Синергетичні засади моделювання освітніх систем: Автореф. дис. ... канд. філос. наук: 09.00.03. – К., 2002. – 24 с.
67. Егорова Т. В. Особенности памяти и мышления младших школьников, отстающих в развитии / Т. В. Егорова – М.: Просвещение,1973. – 58 с.
68. Єрмаков І. Г. Нова школа нової України на зламі століть // Психологія і педагогіка життєтворчості. – К.: ІЗМН, 1996. – С. 21.
69. Єрмаков І. Г., Пузіков Д. О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи. – Запоріжжя, 2005. – 112 с.
70. Єжова Т. П. Професійне навчання в спеціальних школах для глухих дітей // Рідна школа. – 2005. – № 2 – С. 67 – 69.
71. Єжова Т. П. Соціальна реабілітація дітей-інвалідів : навч. посібн. / Т. Є. Єжова. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. – 284 с.
72. Державний стандарт спеціальної освіти дітей з особливими потребами / Інститут дефектології АПН України, НВП «ВАБОС».– Київ, 2003. – 150 с.
73. Жестова мова й сучасність [зб. наук. праць / відп. за випуск Кульбіда С. В.]. – Вип. 1. – Київ. ПП. Актуальна освіта, 2006. – 175 с.
74. Жестова мова й сучасність [зб. наук. праць / відп. за випуск Кульбіда С. В.]. – Вип. 2. – Київ. ПП. Актуальна освіта, 2007. – 282 с.
75. Жестова мова й сучасність [зб. наук. праць / гол. ред. В. В. Засенко – Вип. 3. – Київ: Педагогічна думка, 2008. – 192 с.
76. Жестова мова й сучасність [зб. наук. праць / гол. ред. В. В. Засенко – Вип. 4. – Київ: Центродрук, 2009. – 349 с.
77. Жестова мова й сучасність [зб. наук. праць / гол. ред. В. В. Засенко – Вип. 5. – К: Наукова думка, 2010. – 309 с.
78. Журов В. В. Теоретичні засади самореабілітації інваліда // Дефектологія. – 2004. – № 4. – С. 32 – 35.
79. Зайцева Г. Л. Жестовая речь. Дактилология : ученик для вузов / Г. Л. Зайцева. – М.: Гуманит. Центр ВЛАДОС, 2000. – 192 с.
80. Зайцева Г. Л. Словесно-жестовое двухязычие глухих / Г. Л. Зайцева // Дефектология. – 1992. – № 4. – С. 5 – 11.
81. Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідів з дитинства та дітям інвалідам» від 16.11.2000. – № 2109-ІІІ, зі змінами та доповненнями 16.04.2009. – ВВР. – № 38.– С. 535. / [електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
82. Закон України «Про загальну середню освіту», 1991 від 13.05.1999 № 651 – ХІV № 28. – С. 230.
83. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // ВВР. – 1992. – № 10. – С. 137 – 139.
84. Закон України «Про освіту» // Голос України. – 1996. – № 77. – С. 7 – 11.
85. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 6.10.2005. – № 2961-ІV. / [електронний ресурс] – Режим доступу: www.zakon.nau.ua.
86. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» зі змінами і доповненнями від 20.12.2005. – № 3235-ІV. / [електронний ресурс] – Режим доступу: www.zakon.nau.ua.
87. Закон України «Про охорону дитинства» 2001. – № 30, С. 142 (зі змінами). / [електронний ресурс] – Режим доступу: www. socioprostir.org.ua.
88. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради. – 1991. № 34. – С. 451.
89. Закон України «Про основи соціальної захищеності» зі змінами та доповненнями від 15.06.2004 № 1773-IV. - № 37. – С. 453/ [електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
90. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів» від 18.01.2012 / [електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
91. Закон України «Про права інвалідів» / [електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
92. Залучення дітей з особливими потребами : метод. посібник / [пер. з англ. Е. Р. Даніелса, К. Стаффорда]. – Київ: Всеукраїнський фонд «Крок за кроком», 2000. – 254 с.
93. Занков С. А. Урок в школе глухонемых: сборник статей / С. А. Занков, Б. Д. Корсунская. – М.: Гос. учебно-педаг. издательство Мин-ва просвещения РСФСР, 1954. – 238 с.
94. Засенко В. В. Розвиток сурдопедагогічної теорії і практики в Україні //Дефектологія.–2000. – № 3. – С. 48 – 50.
95. Засенко Н. Ф. Основи сурдопедагогіки. – К.: Київський державний педагогічний інститут, 1990. – Ч.1.– 104с.
96. Засенко В. В. Подготовка глухих учащихся к самостоятельной трудовой деятельности / В’ячеслав Васильович Засенко. – К.: «Радянська школа», 1990. – 102 с.
97. Засенко В. В. Соціально-педагогічні умови формування життєвих планів глухих і слабочуючих старшокласників. Дис. докт. пед. наук за спец 13.00.03. – Київ, 1996. – 481 с.
98. Засенко В. В. Соціально-трудова адаптація випускників шкіл-інтернатів для глухих та слабочуючих / В’ячеслав Засенко. – Київ: Знання,2002. – 253 с.
99. Засенко Н. Ф. Основи сурдопедагогіки: Навчальний посібник для студентів дефектологічних факультетів / Наталія Федорівна Засенко. – Київ: КДПІ ім. О. М. Горького, 1990. – 104 с.
100. Засенко Н. Ф. Предметні уроки в школі глухих. – Київ: «Рад. школа», 1963. – 61 с.
101. Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Освіта та виховання нечуючих на сучасному етапі». (Київ. 7 – 8 жовтня 2005 р.) / [упоряд. Ю. П. Максименко, І. І. Чепчина, Н. М. Каменська та ін.]. – К.: УТОГ, 2007. – 264 с.
102. Зикеев А. Г. Развитие речи учащихся специальных (корекционных) образовательных учреждений: Учеб. пособие для студентов висших пед. учеб. заведений. – М.: Изд. центр «Академия», 2000. – 200 с.
103. Зикеев А. Г. Развитие речи слабослышащих учащихся (1 – 6 классы 2-го отделения). / А. Г. Зикеев. – М.: Педагогика, 1976. – 240 с.
104. Зыков С. А. Проблемы сурдопедагогики / С. А. Зыков. – Москва, 1997. – С. 76.
105. Зыков С. А. Обучение глухих детей языку.\ С. А. Зыков – М. АПН РСФСР, – 1959. – 47 с.
106. Зимняя И. А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. – 2 -е изд., доп., испр. и перераб. – М.: Логос, 2003. – 384 с.
107. З досвіду роботи Київської школи глухих: збірник статей / За ред. А. М. Гольдберг, Л. С. Лєбєдєвої. – К.: Рад.школа, 1962. – 216 с.
108. З досвіду роботи психолого-медико-педагогічних консультацій : посібник / за ред. А. Г. Обухівської, Т. Д. Ілляшенко. – К.-П.: ПП Мошак М.І., 2008.– 208 с.
109. Іванюшева Н. В., Кульбіда С. В. Українська жестова абетка. – Київ, 2005. – 64 с.
110. Імідж сучасної школи на порозі ХХІ століття: Практико зорієнтований посібник. – У 2 ч. / Ред.. кол.: Т. С. Антонечко (голова), І. Г. Єрмаков (наук. редактор). – К.: 1997. – 539 с.
111. Інклюзивна освіта : стан і перспективи розвитку в Україні : [наук.–метод. зб. / упоряд. В. В. Засенко, А. А. Колупаєва] – К.: ФО-П П. М. Придатченко, 2007. – 180 с.
112. Інклюзивна школа: особливості організації та управління / А. А. Колупаєва, Н. З. Софій, Ю. М. Найда. – К., 2007. – 128 с.
113. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб, 2000. – 312 с.
114. Каменская В. Г. Социально-психологические основы управленческой деятельности: Учеб. пособие для студентов высших учеб. заведений. – М.: Изд. Центр «Академия», 2002. – 160 с.
115. Карамушка Л. Принцип гуманізації управління як один з провідних принципів освітнього менеджменту // Освіта і управління. – 2002. – № 4. – С. 41 – 60.
116. Карпов А. Школа как институт передачи социального опыта // Нар. Образование. – 2004. – № 2. – С. 47–52.
117. Каташов А. І. Педагогічні основи розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею: автореф. дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.01 / А. І. Каташов. – Луганськ, 2001. – 20 с.
118. Кірічек К. С. Навчання грамоти глухонімих в школах дорослих: [методичні поради] / К. С. Кірічек. – Київ: «Радянська школа», 1940.– 23 с.
119. Кісіль М. В. Простір освіти з точки зору її основного суб'єкта / М. В. Кісіль // Вісник Черкаського університету. – 2006. – Серія «Педагогічні науки», Вип. 88. – С. 138 – 141.
120. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике / М. В. Кларин. – Рига: НПЦ «Эксперимент», 1995. – 176 с.
121. Князева М. Л. Мультикультурное пространство образования / М. Л. Князева // Новые ценности образования. – М.: «Инноватор», 1995. – Вып. 1. – С. 96.
122. Кобель І. Мовне питання у навчанні глухих дітей: Заклик до створення лінгвістичної та культурологічної різноманітності / Ігор Кобель. – Університет Альберти, Едмонтон, Канада, 2005. – С. 54 – 63.
123. Коваленко М. В., Новоседський М. М. Деякі аспекти самореалізації людей з вадами здоров'я. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. – К.: Університет «Україна», 2005. – С. 239 – 240.
124. Колесникова И. А., Горчакова-Сибирская М. П. Педагогическое проектирование. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 228 с.
125. Колпаков В. М. Методы управления: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 1997. – 160 с.
126. Колупаєва А. А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади: Монографія / А. А. Колупаєва. – К.: Педагогічна думка, 2007. – 457 с.
127. Комарова А. А. Быть глухим // В едином строю. – 2006. – № 1. – С. 14 – 16.
128. Комарова А. А. Педагогические системы образования лиц с нарушениями слуха / А. А. Комарова, Н. М. Назарова // Специальная педагогика / под ред. Назаровой Н. М. – Москва, 2000. – С. 249 – 253.
129. Конвенція про права інвалідів Резолюція генеральної Асамблеї ООН № 61/106, прийнята на 61 сесії ГА ООН. – www.un.org.ua. – 40 с.
130. Конституція України. Закон України «Про внесення змін до Конституції України». – К.: Велес, 2005. – 48 с.
131. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграція в європейський освітній простір. / [електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mon/gov.ua. – Загол. з екрану. – Мова укр.
132. Концепція ЖМ в Україні (проект) // Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання. – № 3 (53) 2009. – С. 3 – 8.
133. Концепція мовної освіти 12-річної школи. Українська мова як рідна // Дивослово. – 2002. – № 8. – С. 59 – 65.
134. Концепція мовної політики. – К., 2006. – [електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www nastorozhi.vox.com/ua.
135. Концепція навчання державної мови в школах України / О. Біляєв, Л. Скуратівський, Л. Симоненкова, Г. Шелехова // Дивослово. – 1996. № 1. – С. 16 – 21.
136. Концепція педагогічної освіти // Інф. збірник МОН України. – 1999. – № 8. – С. 9 – 23.
137. Концепція державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр. // Вища школа. – 2006. – № 3. – С. 114 – 119.
138. Коташов А. І. Педагогічні основи розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею : автор. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / А. І. Коташов. – Луганськ, 2001.– 20 с.
139. Концепція національного виховання // Рідна школа.–1995. – № 6.–С. 8, 21.
140. Коррекционная педагогика: основы обучения и воспитания детей с отклонениями в развитии: Учеб. пособие для студентов сред. пед. учеб. заведений / Б. П. Пузанов, В. И. Селистров, С. Н. Шаховская, Ю. А. Костенкова; Под ред.. Б. П. Пузанова, – 3-е узд., доп. – М.: Изд. центр «Академія», 1999. – 160 с.
141. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / [за ред. члена-кор. АПН СРСР Л. М. Проколієнка; упор. В. В. Андрієвська, Г. О. Балл, О. Т. Губко, О. В. Проскура]. – К.: Вид-во «Рад. школа», 1989. – 608 с.
142. Краєвський Р. Г. Батькам глухонімої та оглухлої дитини / Рудольф Генріхович Краєвський. – К.: «Радянська школа», 1947. – 29 с.
143. Крамар Ю. М. Про жестову мову в Україні / Ю. М. Крамар // Наше життя. – 2002. № 19. – С. 3.
144. Крамар Ю. М. Світ очима глухих / Ю. М. Крамар // Наше життя. – 2002. – № 20 – С. 4.
145. Кремень В. Г. Національна освіта як соціокультурне явище // Учитель. – № 11 – 12. – 1999. – С. 11.
146. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.
147. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : [наук.-метод. зб./ за ред. В. В. Засенка, А. А. Колупаєвої] – К.: Всеукраїнський фонд «Крок за кроком», 2001. – 336 с.
148. Кульбіда С. В. Аналіз спілкування глухих і чуючих дітей (на основі зарубіжних досліджень) / С. В. Кульбіда // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. – Т. 1. – Запоріжжя, 2006. – Вип. 8. - С. 112 – 116.
149. Кульбіда С. В. Вивчення європейського досвіду використання жестової мови у навчанні нечуючих / С. В. Кульбіда // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія : зб. наук. праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – № 7. – С. 45 – 50.
150. Кульбіда С. В. Використання жестової мови в системі «тотальної комунікації», білінгвального навчання / С. В. Кульбіда // Жестова мова й сучасність : зб. наук. праць. – К.: Актуальна освіта, 2007. – Вип. 2. – С. 49 – 69.
151. Кульбіда С. В. Використання невербальних засобів розвитку нечуючої дитини /С. В. Кульбіда // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. – Серія 19.–Корекційна педагогіка та психологія. – Київ, 2006. – Вип. 5. – С. 72 – 76.
152. Кульбіда С. В. Використання простих нетрадиційних задач на уроках математики у школах для дітей зі зниженим слухом / С. В. Кульбіда // Дефектологія. – 2002. – № 2. – С. 16 – 18.
153. Кульбіда С. В. Вища освіта глухих в Україні / С. В. Кульбіда // Актуальні проблеми навчання і виховання людей з особливими потребами : зб. наук. праць. – К.: Університет «Україна», 2002. – № 2. – С. 131 – 134.
154. Кульбіда С. В. Деякі аспекти вияву неуспішності з математики у нечуючих учнів молодших класів як умова організації диференційованого навчання /С. В. Кульбіда // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: наук.-метод. зб. / [за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка].– Київ, 2002. – Вип. 4. – С. 142 – 145.
155. Кульбіда С. В. Досвід використання жестової мови у початковій ланці навчання / С. В. Кульбіда // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / [за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка].– Київ, 2006. – Вип. 7. – С. 48 – 51.
156. Кульбіда С. В. Жестова мова у навчально-виховному процесі осіб з порушеннями слуху /С. В. Кульбіда // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: зб. наук. праць № 2(4). – Київ, 2007. – С. 108 – 113.
157. Кульбіда С. В. Значення педагогічної оцінки в усвідомленні початківцями результатів навчальної діяльності /С. В. Кульбіда // Дефектологія. – 2003. – № 1.– С. 37 – 39.
158. Кульбіда С. В. Місце жестової мови у спеціальній школі для осіб з порушеннями слуху /С. В. Кульбіда // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / [за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка].– Київ: ПП: Актуальна освіта, 2007. – Вип. 7. – С. 82 – 84.
159. Кульбіда С. В. Освіта ХХІ століття / С. В. Кульбіда // Дефектологія. – № 2. –2006. – С. 54 – 56.
160. Кульбіда С. В. Особистісно орієнтований підхід щодо використання жестової мови у змісті спеціальної освіти осіб з порушеннями слуху/С. В. Кульбіда // Педагогічна і психологічна науки в Україні: зб. наук. праць до 15-річчя АПН України у 5 т. / Т. 3. – Психологія, вікова фізіологія та дефектологія. – Київ: Педагогічна думка, 2007. – С. 365 – 374.
161. Кульбіда С. В. Особливості лінгвістичного дослідження української жестової мови у доробку Р. Г. Краєвського / С. В. Кульбіда, Н. А. Зборовська // Жестова мова й сучасність : зб. наук. праць. – К.: Актуальна освіта, 2007. – Вип. 2. – С. 197 – 210.
162. Кульбіда С. В. Поліпшення якості навчання глухих дітей шляхом використання жестової мови /С. В. Кульбіда // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / [за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка].– Київ, 2005. – С. 333 – 337.
163. Кульбіда С. В., Чепчина І. І., Адамюк Н. Б., Іванюшева Н. В. Збірка програм з вивчення української жестової мови. – Київ: Поліграфічний центр УТОГ, 2008. – 328 с.
164. Лазарев В. С., Поташкин М. М. Как разработать программу развития школы. – М.: Знание, 1993. – 380 с.
165. Лазарев В. С. Управление школой: теоретические основы и методы: Учеб. пособие. – М.: Центр соц. и эконом. исследований, 1997. – 336 с.
166. Лебедев О. Е. Петербургская школа: образовательные программы. – Спб.: Спец. литер., 1999. – 182 с.
167. Левит М. В. Как сделать хорошую школу?! (книга первая). – М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. – 160 с.
168. Леонова О. Образовательное пространство как педагогическая реальность. // Alma mater (Вестник высшей школы). – 2006. – № 1. – С. 36 – 40.
169. Лещенко О. Правові гарантії соціального захисту людей з особливими потребами // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. – К.: Університет «Україна», 2005. – С. 428-430.
170. Либов Л. Учить не для школы, а для жизни // Народное образование. – 2004. – № 1. – С. 176 – 180.
171. Литовченко С. В. Науково-методичні засади навчання осіб з порушеннями слуху у вищих навчальних закладах: монографія / Світлана Віталіївна Литовченко – К.: «ЛІТО», 2007. – 168 с.
172. Лоренсов А. В. Развитие школы как инновационный процес. – М.: Педагогіка, 1994. – 310 с.
173. Лоренсов А. В. Развитие школы: что это значит? – М.: Слово, 1995. – 217 с.
174. Лосєва Н.М. Питання самореалізації в історії української і російської педагогіки (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 2. – С. 140-153.
175. Луговий В. І. Тенденції розвитку педагогічної освіти в Україні (теоретико-методологічний аспект): Автореф. дис. … д-ра пед. наук. – К., 1995. – 48 с.
176. Лурия А. Р. Письмо и речь: нейролингвистические исследования \ А. Р. Лурия – М.: Академия, 2002. – 352 с.
177. Максименко С. Д. Навчання, що виховує і розвиває : Психологія дидактики. – 2004. – № 21 – 22 (117-118), червень. – С. 11 – 24.
178. Максименко С. Д. Общая психология / Сергей Дмитриевич Максименко. – Киев: «Реал-бук», «Ваклер», 2004.
179. Малицька І. Д. Розвиток інформаційних педагогічних мереж в освітніх системах зарубіжних країн // Рідна школа – 2004. – № 9. – С. 73 – 76.
180. Малофеев Н. Н. Позиция ИКП РАО в оценке современного этапа развития государственной системы специального образования в России / Н. Н. Малофеев, Е. Л. Гончарова // Альманах. – 2000. – № 1. – С. 1.
181. Мануйлов Ю. С. Средовой поход в воспитании / Ю. С. Мануйлов.–Н. Новгород : Изд-во Волго-Вят. Акад.. службы, 2002.–156 с.
182. Маслов В., Шаркунова В. Принципи менеджменту в установах освіти // Освіта і управління. – 1997. – № 1. – С. 77 – 84.
183. Масмаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом / О. І. Масмаза. – Х.: Видав. гр. «Основа», 2004. – 240 с.
184. Масюкова Н. А. Проектирование в образовании. – Минск: Технопринт, 1999. – 288 с.
185. Матеріали науково-практичного семінару «Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти», (Київ, 5 червня 2008 р.) / Головне упр-я освіти і науки виконавчого органу Киівської міської ради. – К., 2008. – 275 с.
186. Материалы Первого Московского симпозиума по истории глухих / [ред. В. А. Паленный, Я. Б. Пичугина] – М.: Загрей, 1997. – 223 с.
187. Материалы Второго Московского симпозиума по истории глухих / [р