ОРІЄНТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО МЕДІА-ДИСКУРСУ (досвід лінгвокогнітивного аналізу)

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 81’42=111
На правах рукопису
ПОТАПЕНКО Сергій Іванович

ОРІЄНТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР
СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО МЕДІА-ДИСКУРСУ
(досвід лінгвокогнітивного аналізу)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

Науковий консультант
Воробйова О.П., доктор
філологічних наук, професор

КИЇВ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................ 7
РОЗДІЛ 1. КОНСТРУЮВАННЯ РЕАЛЬНОСТІ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МЕДІА-ДИСКУРСІ................................................... 21
1.1. Медіа-дискурс як процес і результат діяльності
мовної особистості............................................................................ 22
1.2. Мовна особистість в орієнтаційному просторі
сучасного англомовного медіа-дискурсу........................................ 23
...... 1.2.1. Медійно-орієнтаційний рівень................................................ 24
................ 1.2.1.1. Перцептивний компонент........................................... 29
................ 1.2.1.2. Просторовий компонент............................................ 30
................ 1.2.1.3. Образ-схемний компонент......................................... 33
1.2.2. Лінгвокогнітивний рівень....................................................... 39
1.2.3. Мотиваційний рівень.............................................................. 45
1.3. Структура орієнтаційного простору
...... сучасного англомовного медіа-дискурсу........................................ 48
1.3.1. Топологічна............................................................................. 48
1.3.2. Перцептивно-моторна............................................................. 53
1.3.3. Динамічна................................................................................ 56
1.3.3.1. Сила............................................................................ 56
1.3.3.2. Рух............................................................................... 60
1.3.3.3. Вертикальне переміщення.......................................... 64
1.3.4. Тактико-стратегічна................................................................ 70
1.3.5. Темпоральна........................................................................... 73
1.4. Роль вимірів сучасного англомовного медіа-дискурсу
...... в конструюванні орієнтаційного простору...................................... 77
1.5. Гіпертекстовий вимір як основа побудови орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу.......................................................... 80
1.5.1. Газетний гіпертекст................................................................. 80
1.5.1.1. Структура перших та останніх сторінок................... 80
1.5.1.2. Структура внутрішніх сторінок................................ 85
1.5.2. Журнальний гіпертекст........................................................... 89
1.6. Методика лінгвокогнітивного аналізу мовної організації сучасного
англомовного медіа-дискурсу.......................................................... 95
Висновки до розділу 1............................................................................. 102

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИЙ ВИМІР СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО МЕДІА-ДИСКУРСУ:
КОНСТРУЮВАННЯ РЕФЕРЕНТІВ.......................................................... 106
2.1. Безартиклеві засоби побудови референтів у зовнішній перспективі 108
2.1.1. Безартиклеві власні назви....................................................... 108
2.1.2. Адресні імена.......................................................................... 113
2.1.2.1. Індивідуальні.............................................................. 115
2.1.2.2. Суспільні..................................................................... 118
2.1.3. Безартиклеві прийменникові вирази на позначення
сталих відношень орієнтаційного простору.......................... 131
2.1.3.1. Топологічні................................................................. 133
2.1.3.2. Динамічні.................................................................... 137
2.1.3.3. Градуальні.................................................................. 140
2.1.3.4. Діяльнісні.................................................................... 143
2.2. Означені іменні фрази як засоби побудови референтів у внутрішній перспективі........................................................................................................... 145
2.2.1. Топологічні............................................................................. 147
2.2.2. Реляційні.................................................................................. 154
2.2.3. Відносні................................................................................... 160
2.3. Мовні засоби репрезентації референтів із позиції учасників подій 167
2.3.1. Неозначені іменні фрази......................................................... 167
2.3.2. Артиклеві власні назви........................................................... 177
2.4. Дейктичне відображення відношень між референтами................... 182
2.4.1. Особове.................................................................................... 183
2.4.2. Просторове.............................................................................. 187
2.4.3. Темпоральне............................................................................ 188
Висновки до розділу 2............................................................................. 194

РОЗДІЛ 3. НОМІНАТИВНО-СИНТАКСИЧНИЙ ВИМІР
СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО МЕДІА-ДИСКУРСУ:
МІЖРЕФЕРЕНТНІ ВІДНОШЕННЯ.......................................................... 198
3.1. Базові потреби в синтаксичній структурі газетних заголовків....... 200
3.1.1. Належність............................................................................... 200
3.1.2. Визнання.................................................................................. 203
3.1.2.1. Офіційне...................................................................... 206
3.1.2.2. Неформальне.............................................................. 212
3.1.3. Безпека..................................................................................... 215
3.1.3.1. Підтримання............................................................... 215
3.1.3.2. Втрата......................................................................... 216
3.1.3.3. Порушення................................................................. 217
3.1.3.4. Відновлення................................................................ 221
3.1.3.5. Ступінь вияву............................................................. 224
3.1.4. Самоактуалізація.................................................................... 228
3.1.4.1. Діяльнісна................................................................... 228
3.1.4.2. Динамічна................................................................... 229
3.1.4.3. Ступінь вияву............................................................. 232
3.2. Базові потреби в безсполучниковій структурі
журнальних заголовних комплексів................................................ 233
3.2.1. Належність............................................................................... 234
3.2.2. Визнання.................................................................................. 239
3.2.3. Безпека..................................................................................... 240
3.2.3.1. Фізіологічна................................................................ 241
3.2.3.2. Фізична....................................................................... 242 3.2.3.3. Тілесна............................................................................................... 245
3.2.3.4. Суспільна.................................................................... 249
3.2.3.5. Міжнародна................................................................ 255
3.2.4. Самоактуалізація.................................................................... 265
3.2.4.1. Суспільна.................................................................... 265 3.2.4.2. Діяльнісна.......................................................................................... 272
3.2.4.3. Інтелектуальна............................................................ 285
3.2.5. Чуттєве задоволення............................................................... 290
Висновки до розділу 3................................................................................................. 299

РОЗДІЛ 4. ТЕКСТОВИЙ ВИМІР СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО МЕДІА-ДИСКУРСУ: КОНСТРУЮВАННЯ ПОДІЙ.............................................. 303
4.1. Стратегії апеляції до безпеки............................................................ 307
4.1.1. Небезпека................................................................................. 307
4.1.1.1. Фізична....................................................................... 307
4.1.1.2. Суспільна.................................................................... 317
4.1.1.3. Міжнародна................................................................ 323
4.1.1.4. Ступінь небезпеки....................................................... 327
4.1.2. Підтримання безпеки.............................................................. 330
4.1.3. Відновлення безпеки............................................................... 334
4.2. Стратегії відображення визнання та самоактуалізації.................... 341
4.2.1. Динамічні................................................................................. 341
...... 4.2.1.1. Рух............................................................................... 342
...... 4.2.1.2. Циклічне переміщення............................................... 345
4.2.2. Оцінні....................................................................................... 350
4.2.2.1. Кількісна..................................................................... 350
4.2.2.2. Якісна.......................................................................... 352
4.2.3. Статусна.................................................................................. 355
4.2.4. Діяльнісна................................................................................ 361
4.3. Стратегія апеляції до чуттєвого задоволення.................................. 364
4.4. Локалізаційні стратегії...................................................................... 366
4.4.1. Перцептивно-аналітичні......................................................... 367
4.4.2. Топологічні............................................................................. 370
4.4.3. Темпоральні............................................................................ 373
Висновки до розділу 4.................................................................................... 378
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................................................................. 383
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 391
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ............................ 445
ДОДАТКИ....................................................................................................... 454

ВСТУП
Сучасний етап розвитку дискурсознавства характеризується інтегруванням двох основних напрямів дослідження: комунікативного, згідно з яким творення дискурсу пов’язується з розширенням сфер функціонування мови, та діяльнісного, відповідно до якого мова розглядається як один із засобів забезпечення соціальної активності людини. Комунікативні розвідки спрямовані на встановлення шляхів взаємодії мови з екстралінгвальним контекстом [7, с. 136-137; 26, с. 11; 103, с. 8; 302, с. 38; 382, с. 10; 553, с. 80], що виявляється в тлумаченні дискурсу як мови в дії [361, c. 114; 370, c. 1; 388, с. 1]. Цей напрям, на відміну від традиційного мовознавства, спирається на складніші одиниці аналізу: у полі зору дослідників знаходяться суперсинтаксичний рівень мови [152, с. 86; 389, c. 7; 515, с. 116; 574, с. 52], комунікативна ситуація [280, с. 42] або сукупність взаємопов’язаних текстів [127, с. 29; 189, с. 130; 269, с. 23; 306, c. 19; 341, с. 18].
У межах діяльнісного підходу дискурс визначається як соціальне конструювання реальності та форма вияву знань [72, с. 233; 124, с. 522; 152, с. 203; 345, с. 20; 402, c. 18], а мова виступає як засіб реалізації активності людини в двох ракурсах: когнітивному [54, с. 50; 105, с. 128; 156, с. 14; 195, с. 34] та суспільному [100, с. 250-251; 171, с. 53-54; 252, с. 75-99; 286, с. 20]. У руслі цього напряму досліджень виділено різні види дискурсу [100, с. 250-251; 252, с. 76-99]. Окремі з них аргументативний [15; 25], оцінний [32; 171, с. 53], науковий [93], політичний [284; 347] вже були предметом детального аналізу.
Саме до діяльнісного підходу належить вивчення медіа-дискурсу як реальності, створеної засобами масової комунікації [76, с. 15; 106, с. 7; 250, с. 8; 290, с. 107; 340, с. 4; 346, с. 236; 393, с. 25; 402, c. 25; 408, c. 144; 417, c. 1; 461, c. 443; 545, с. 3], які опосередковують продукування, зберігання, поширення й використання суспільно важливої інформації [366, c. 163; 385, с. 9; 377, c. 609; 430, с. 54]. Формування медіа-дискурсу визначається фактором мовної особистості як сукупності здібностей і властивостей людини, що зумовлюють породження та сприйняття мовленнєвих творів [102, c. 3]. Однією з таких здібностей є орієнтування в навколишньому середовищі, пов’язане з членуванням отримуваної інформації [285, с. 166], необхідним тому, що живий організм не може одночасно відобразити зовнішній світ у цілому.
Здібність до орієнтування в світі охоплює комунікативну та пізнавальну діяльність мовної особистості й втілюється в ментальних структурах різного ступеня узагальнення когнітивних схемах співвіднесення референтів [473, с. 2; 474, с. 173]; фреймах, які забезпечують орієнтування людини в стереотипних позамовних ситуаціях [194, с. 119]; концептуальній картині світу, яку вважають універсальним орієнтиром людської діяльності [200, с. 27], та мовній картині світу, орієнтаційну функцію якої вбачають в організації й упорядкуванні знань за певними схемами та категоріями [123, с. 34; 70, с. 8]. Орієнтаційні властивості концептуальних структур відбиваються в мові як системі орієнтирів, необхідних для діяльності людини в світі [138, с. 272; 327, с. 5; 118, с. 162; 161, с. 135], у тому числі комунікативної [21, с. 122], включаючи масову [33, с. 20; 80, с. 121; 351, с. 118].
Виходячи з положення когнітивної лінгвістики про вплив сприйняття на формування просторових уявлень людини [124, c. 466], дискурсивну реалізацію здібності індивіда до орієнтування пов’язуємо з орієнтаційним простором ментальною структурою, яка встановлює межі застосування різних засобів взаємодії людини з дійсністю. Відповідно, орієнтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу визначаємо як вербально-візуальну реальність, створену внаслідок поєднання трьох основних каналів взаємодії людини зі світом: сенсомоторного сприйняття, мовлення та засобів масової інформації.
Загальна спрямованість гуманітарної науки на встановлення природи дискурсу як глобального явища, в якому втілюються численні грані мовної особистості, увага науковців до виявлення будови різних видів дискурсу, інтерес сучасної лінгвістики до вивчення взаємодії комунікативних і пізнавальних процесів, важлива роль орієнтування в мовленнєвій і розумовій діяльності особистості пояснюють актуальність вибору теми дисертації. Розуміння мови як системи орієнтирів, що забезпечує діяльність людини в предметному світі, створює умови для переосмислення традиційної лінгвістичної проблематики, пов’язаної з референціальною функцією мови.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках колективної теми кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика” (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол №2 від 23 вересня 2004року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних у рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти та науки України №010311003178 Когнітивні й комунікативні дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол №6 від 31 січня 2005 року).
Метою дисертаційної роботи є створення моделі орієнтаційного простору для пояснення вербальної організації сучасного англомовного медіа-дискурсу.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
дати визначення орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу та розробити методику його аналізу на основі теоретичних положень когнітивної лінгвістики про перцептивний досвід людини як підґрунтя становлення абстрактних структур свідомості;
висвітлити чинники, які визначають формування орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу;
розкрити гіпертекстову організацію сучасного англомовного медіа-дискурсу та її вплив на конструювання орієнтаційного простору досліджуваного дискурсу;
виявити сукупність вербальних одиниць, залучених до конструювання в орієнтаційному просторі сучасного англомовного медіа-дискурсу референтів, котрі репрезентують відповідні об’єкти позамовної дійсності;
виокремити мовні засоби відображення міжреферентних відношень в аспекті їхнього зв’язку з досвідом і потенційними потребами читачів;
створити типологію синтаксичних відношень, призначених для співвіднесення референтів в орієнтаційному просторі сучасного англомовного медіа-дискурсу;
простежити вплив на побудову газетних і журнальних текстів новин стратегій і тактик конструювання аналогів подій в орієнтаційному просторі;
запропонувати інтегровану модель орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу.
Об’єктом дослідження є орієнтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу, а предметом вивчення лінгвокогнітивні особливості його вербальної організації.
Гіпотеза дисертаційного дослідження базується на припущенні, що формування орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу визначається послідовністю сенсомоторної взаємодії людини з навколишнім середовищем, коли в межах свого поля зору індивід виокремлює об’єкти різного ступеня помітності та встановлює між ними відношення, які інтеріоризуються й осмислюються в процесі комунікативної та практичної діяльності мовної особистості. Відповідно, вербально-візуальна організація орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу забезпечує отримання адресатом інформації про світ у кілька етапів: візуальне орієнтування; відтворення об’єктів, про які повідомляють ЗМІ, референтів; встановлення між ними відношень і конструювання дискурсивних аналогів подій та їхніх послідовностей.
Методи дослідження. Для аналізу вербальної організації орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу в дисертації було використано методи лінгвокогнітивного, семантичного й інтерпретаційно-текстового аналізу. У рамках кожного з методів застосовувалися процедури, спрямовані на розв’язання конкретних дослідницьких завдань. Метод лінгвокогнітивного аналізу базується на з’ясуванні послідовності вербального конструювання реальності, до якої адресат не має перцептивного доступу. Для відтворення процедур побудови комунікантами референтів і встановлення відношень між ними застосовано методику аналізу за допомогою образ-схем. Маючи гештальтну будову, тобто сприймаючись як єдиний образ, у якому інтерпретація частин залежить від розуміння цілого [454, c. 144], вони відбивають способи взаємодії людини з навколишнім середовищем і слугують основою для формування структур свідомості різного ступеня узагальнення та складності [456, c. 253]. Для розкриття семантики мовних одиниць, призначених для йменування міжреферентних відношень, репрезентованих відповідними образ-схемами, залучено компонентний та ономасіологічний аналіз. Компонентний аналіз спрямований на встановлення в значенні мовних одиниць сем, які відбивають відношення, подані образ-схемами, а ономасіологічний аналіз розкриває, як взаємодія сем у значенні слів впливає на вибір і сполучуваність одиниць у складі синтаксичних структур у заголовках, заголовних комплексах і текстах. Метод інтерпретаційно-текстового аналізу застосовано для виявлення орієнтаційних стратегій упорядкування вербалізованої інформації з метою конструювання подій та їхнього співвіднесення з потребами аудиторії (за А.Маслоу [158]).
Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше змодельовано орієнтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу як вербально-візуальну реальність, створену засобами масової комунікації. Новизною відзначається методика лінгвокогнітивного аналізу з використанням концептуального апарату образ-схем, яка дозволила виокремити виміри сучасного англомовного медіа-дискурсу в аспекті їхньої ролі у формуванні медіа-реальності згідно з послідовністю орієнтування людини в довкіллі. Уперше диференційовано одиниці англійської мови, призначені для відтворення референтів, які репрезентують в орієнтаційному просторі об’єкти позамовної дійсності, запропоновано типологію предикатів, пов’язаних із відображенням міжреферентних відношень, встановлено стратегії та тактики, спрямовані на текстове конструювання подій і їхніх послідовностей. Новим є врахування впливу потреб читачів англомовних видань на конструювання подій в орієнтаційному просторі як матриці взаємодії людини зі світом.
Теоретичне значення роботи полягає в розробці моделі організації сучасного англомовного медіа-дискурсу, що є внеском до дискурсознавства та медіалінгвістики. Запропонована концепція, згідно з якою формування медійної реальності відбувається шляхом номінації в сильних позиціях медіа-дискурсу базових концептів, лексико-граматичного відтворення референтів і текстового конструювання аналогів подій, про які йдеться в медіатекстах, закладає основи когнітивної граматики сучасного англомовного медіа-дискурсу і може слугувати фундаментом для опису інших різновидів дискурсу на матеріалі різних мов. Теоретичний інтерес для когнітивної лінгвістики становить методика аналізу дискурсу за допомогою образ-схем як елементарних структур розумової діяльності людини. Виокремлення мотиваційних стратегій і тактик конструювання подій має теоретичну цінність як інструмент аналізу побудови текстів, призначених для впливу на читачів.
Практична цінність дослідження вбачається в можливості використання його результатів у курсах стилістики (розділи Стилістична диференціація сучасної англійської мови”, Стилістика тексту”), теоретичної граматики англійської мови (розділи Іменник”, Дієслово”, Речення”), у спецкурсах із дискурсології, лінгвістики тексту, когнітивної лінгвістики. Матеріали дослідження покладені в основу спецкурсу з теорії дискурсу, що викладається студентам магістратури факультету англійської мови в Київському національному лінгвістичному університеті. Результати роботи знайшли відображення в опублікованому дисертантом навчальному посібнику Англійський артикль та імена-орієнтатори” [241], який отримав гриф Міністерства освіти і науки України та використовується при навчанні практичної граматики англійської мови в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Практичні надбання дослідження можуть слугувати основою для укладання підручників і навчальних посібників із дискурсології та когнітивної лінгвістики, а також використовуватися для розробки методик дискурсивно орієнтованого викладання англійської мови.
Особистий внесок дисертанта полягає: 1) у розробці методики лінгвокогнітивного аналізу сучасного англомовного медіа-дискурсу; 2) у побудові моделі орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу; 3) у виявленні ролі мовних одиниць як засобів конструювання референтів в орієнтаційному просторі сучасного англомовного дискурсу; 4) у створенні типології синтаксичних міжреферентних відношень в аспекті їхнього зв’язку з потенційними потребами аудиторії; 5) у виокремленні стратегій і тактик текстового відтворення подій в орієнтаційному просторі сучасного англомовного медіа-дискурсу.

Положення, що виносяться на захист.

1. Орієнтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу є вербально-візуальною реальністю, створеною засобами масової інформації згідно з черговістю сприйняття людиною навколишнього середовища. Ментальною основою організації орієнтаційного простору є образ-схемами елементарні структури, призначені для конструювання образів свідомості та об’єднані в топологічний, просторово-моторний, перцептивний і динамічний блоки. Їхня послідовність визначає групування засобів сучасного англомовного медіа-дискурсу в чотири виміри: гіпертекстовий, пов’язаний із візуальним орієнтуванням адресата в дискурсі; лексико-граматичний, спрямований на побудову референтів; номінативно-синтаксичний, призначений для встановлення міжреферентних відношень; текстовий, підпорядкований конструюванню подій і їхніх послідовностей.
2. Гіпертекстовий вимір сучасного англомовного медіа-дискурсу пов’язаний із нелінійною організацією видань і їхніх сторінок відповідно до напрямку руху погляду читача. Координати СПЕРЕДУ ЗЗАДУ диференціюють першу й останню сторінки видань, опозиції ЗВЕРХУ ЗНИЗУ, ЗЛІВА СПРАВА, ЦЕНТР ПЕРИФЕРІЯ визначають взаємодію зображень, назв розділів, заголовків і винесення номінативних одиниць у початкові позиції заголовків. Організація внутрішніх шпальт газет спирається на конфігурації відношень ПРАВИЙ ВЕРХ ЛІВИЙ НИЗ, які відбивають потенційний рух погляду читача після перегортання попередньої сторінки, визначаючи винесення в ПРАВИЙ ВЕРХНІЙ кут зображень і номінативних одиниць на позначення базових концептів, пов’язаних із потребами мовної особистості.
3. Лексико-граматичний вимір сучасного англомовного медіа-дискурсу створює умови для конструювання адресатом референтів, котрі репрезентують елементи реальності, про яку повідомляють ЗМІ. Відповідно до просторово-моторних відношень ПОВЕРХНЯ (МЕЖА) КОНТЕЙНЕР / ПРОСТІР УКЛЮЧЕННЯ/ВИКЛЮЧЕННЯ ВМІСТ ПОВНИЙ/ПОРОЖНІЙ безартиклеві імена та вирази подають референти в зовнішній перспективі, тобто із-поза орієнтаційного простору, а означені іменні фрази пов’язують побудову референтів із внутрішніми компонентами орієнтаційного простору: його межами, іншими об’єктами або послідовностями. Дейктики співвідносять створені референти, виявляючи специфічні функції: композиційну, яка полягає у встановленні зв’язків між фрагментами, котрі забезпечують побудову референтів; контрастивну, призначену для протиставлення референтів; емфатичну, спрямовану на виділення членів речення, які позначають властивості референтів.
4. Конструювання референтів стосовно учасників подій забезпечується неозначеними іменними фразами. У їхньому складі різні форми злічуваних і незлічуваних іменників імплікують ментальну відстань референтів від адресата завдяки апеляції до послідовності перцептивних образ-схем МАСА МНОЖИНА ЗЛІЧУВАНІСТЬ ОБ’ЄКТ, утворених внаслідок узагальнення досвіду поділу сукупності, до якої наближається людина. МАСА, позначена незлічуваними іменниками, втілює образи, отримані внаслідок злиття об’єктів, сприйнятих здалеку, або втрату ними контурів при максимальному наближенні. МНОЖИНА імплікує віддалену перспективу, за якої поле зору людини одночасно охоплює численні об’єкти або їхні сукупності, диференційовані злічуваними субстантивами в множині або збірними іменниками.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Орієнтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу є вербально-візуальною реальністю, створеною засобами масової інформації згідно з послідовністю взаємодії людини з навколишнім середовищем. З метою моделювання орієнтаційного простору в дисертаційній роботі розроблено методику лінгвокогнітивного аналізу за допомогою образ-схем елементарних структур розумової діяльності, послідовність яких відбиває черговість сприйняття та конструювання світу людиною. Топологічні образ-схеми СПЕРЕДУ ПОЗАДУ, ЗВЕРХУ ЗНИЗУ, ЗЛІВА СПРАВА, ЦЕНТР ПЕРИФЕРІЯ, БЛИЗЬКО ДАЛЕКО структурують найближчий простір навколо людини як центру орієнтації. Послідовність просторово-моторних схем ПОВЕРХНЯ (МЕЖА) КОНТЕЙНЕР / ПРОСТІР ВКЛЮЧЕННЯ/ВИКЛЮЧЕННЯ ВМІСТ ПОВНИЙ/ПОРОЖНІЙ відбиває перебування індивіда поза тривимірним простором, співвідносним ізКОНТЕЙНЕРОМ, або в його межах, тобто встановлює зовнішню або внутрішню перспективу концептуалізації. Перцептивні схеми МАСА МНОЖИНА ЗЛІЧУВАНІСТЬ ОБ’ЄКТ репрезентують образи предметів, утворені внаслідок поділу на складники сукупності речей, до яких наближається людина. Динамічні схеми відбивають різні види взаємодії суб’єктів з об’єктами: рух (ШЛЯХ, ЦИКЛ), прямовисне переміщення (ВЕРТИКАЛЬ) та силу різного напрямку й інтенсивності: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ/ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, ПРИМУШЕННЯ, ПРИТЯГАННЯ, ПРОТИДІЯ, ПЕРЕШКОДА, УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ. Відбиваючи черговість опанування людиною навколишнього світу, блоки образ-схем визначають послідовність активації структур, пов’язаних із лінгвокогнітивним і мотиваційним рівнями мовної особистості як головного чинника формування орієнтаційного простору.
Запропонована в роботі модель сучасного англомовного медіа-дискурсу (див. Додаток В) відтворює загальне орієнтування адресата в цьому різновиді дискурсу, побудову об’єктів, про які повідомляють ЗМІ, референтів, встановлення відношень між ними та конструювання подій, які відбивають зміни наявного стану речей, відображеного концептуальними схемами репрезентації знань. Указана послідовність побудови орієнтаційного простору забезпечується чотирма вимірами сучасного англомовного медіа-дискурсу гіпертекстовим, лексико-граматичним, номінативно-синтаксичним і текстовим.
Гіпертекстовий вимір сучасного англомовного медіа-дискурсу створює умови для конструювання орієнтаційного простору за рахунок організації видань та їхніх сторінок як полімодальних текстів, утворених внаслідок нелінійної взаємодії зображень, заголовків і повідомлень згідно з напрямком руху погляду читача стосовно координат СПЕРЕДУ ПОЗАДУ, ВЕРХ НИЗ, ЛІВИЙ ПРАВИЙ, ЦЕНТР ПЕРИФЕРІЯ, ДАЛЕКО БЛИЗЬКО. Опозиції ПЕРЕДНІЙ ЗАДНІЙ диференціюють першу й останню шпальти видань, а відношення ВЕРХ НИЗ, ЦЕНТР ПЕРИФЕРІЯ, ЛІВИЙ ПРАВИЙ визначають розміщення на сторінках зображень, назв розділів, заголовків, текстів і вживання на початку заголовків номінативних одиниць, які позначають компоненти подій, пов’язані з базовими потребами аудиторії. Організація внутрішніх сторінок починається з ПРАВОГО ВЕРХЬОГО кута, який першим відкривається погляду читача. У цю позицію виносяться зображення й одиниці, які іменують складники подій, пов’язані збазовими потребами читача.
Лексико-граматичний вимір сучасного англомовного медіа-дискурсу забезпечує конструювання в орієнтаційному просторі референтів, які репрезентують об’єкти позамовної дійсності. Їхня побудова в зовнішній перспективі, тобто із-поза меж орієнтаційного простору, здійснюється безартиклевими іменами та безартиклевими прийменниковими виразами, а увнутрішній перспективі означеними іменними фразами стосовно структур орієнтаційного простору та неозначеними фразами відносно учасників подій. Дейктики співвідносять створені референти між собою. Безартиклеві антропоніми, суспільні орієнтатори та топоніми, які позначають базові концепти лінгвокогнітивного рівня мовної особистості, сполучаються в адресні імена для творення образів учасників подій. У складі цих імен антропоніми іменують людей, суспільні орієнтатори громадські інститути, а топоніми їхнє місцезнаходження. Послідовність цих одиниць визначає структуру адресних імен, а кількість компонентів відбиває статус осіб на початковому, повторному або заключному етапі текстової побудови референтів. Безартиклеві прийменникові вирази конструюють референти, позначаючи сталі відношення, незалежні від контексту. Означені іменні фрази пов’язують побудову референтів із межами орієнтаційного простору, топологічними відношеннями, протиставленням кількох об’єктів або їхньою локалізацією в послідовностях. Відносне орієнтування завдяки контрасту двох референтів різного ступеня помітності забезпечується атрибутивними, генетивними та прийменниковими іменними фразами (of-phrases), які визначають текстовий розподіл головної та додаткової інформації.
У складі неозначених іменних фраз, призначених для конструювання референтів стосовно позицій учасників подій, форми незлічуваних і злічуваних іменників імплікують різну ментальну відстань між адресатом і позначеними референтами завдяки кореляції їхньої семантики з послідовністю образ-схем МАСА МНОЖИНА ЗЛІЧУВАНІСТЬ ОБ’ЄКТ, утвореною під впливом досвіду членування сукупностей на компоненти внаслідок наближення. МАСА підпорядковує вживання незлічуваних іменників, сигналізуючи про злиття вєдине ціле об’єктів, розташованих на відстані. МНОЖИНА визначає вибір збірних іменників і форм множини для репрезентації референтів у віддаленій перспективі. ЗЛІЧУВАНІСТЬ виявляється у сполучуваності іменників ізчислівниками першого десятка, тому що вона пов’язана з досвідом диференціації предметів у наближеній перспективі. ОБ’ЄКТ імплікує близьку відстань внаслідок фокусування уваги людини на окремому предметі, що відображено у вживанні іменників із неозначеним артиклем в однині. Створені референти модифікуються означеними та неозначеними онімами, які акцентують на постійних і тимчасових рисах учасників подій, а відношення міжреферентами відбиваються дейктичними одиницями в композиційній, контрастивній та емфатичній функціях. Композиційна функція полягає у встановленні зв’язків між текстовими фрагментами, які забезпечують побудову референтів; контрастивна у протиставленні референтів; емфатична спрямована на виділення членів речення, які позначають властивості референтів.
Номінативно-синтаксичний вимір сучасного англомовного медіа-дискурсу спрямований на встановлення між референтами відношень руху, сили та вертикального переміщення, які позиціонують учасників подій, ізякими себе співвідносять читачі, в аспекті задоволення або дефіциту базових потреб: фізіологічних (в їжі, повітрі, здоров’ї тощо), в безпеці, належності досуспільних груп, визнанні, самоактуалізації та чуттєвому задоволенні. Для заголовків і нерозгорнутих заголовних комплексів сучасного англомовного медіа-дискурсу характерні прості, ієрархічні та безсполучникові синтаксичні відношення. Прості відношення відображені в газетних заголовках окремими предикативними групами, ієрархічні складнопідрядними реченнями, які диференціюють події в аспекті важливості або послідовності, а безсполучникові пояснювальні в нерозгорнутих журнальних заголовних комплексах, які складаються з назв рубрик і заголовків, репрезентуючи події в ракурсі фігури та фону. Прості синтаксичні відношення відображені в газетних заголовках взаємодією одиниць в позиціях підмета та присудка. До потреби в належності в ініціальних позиціях заголовків апелюють одиниці, які вказують на належність індивідів дорізних соціальних утворень гендерних, родинних, професійних і національних, а потреба у визнанні відображена прізвищами, іменами, двокомпонентними антропонімами та загальними іменниками, які співвідносять відомих осіб і пересічних громадян із різними щаблями СТАТУСНОЇ ВЕРТИКАЛІ.
Предикати зі значенням сили встановлюють міжреферентні відношення, пов’язані з потребою в безпеці. Її підтримання відображене репрезентацією подій як ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, яке відбиває здатність референта до дії, небезпека як ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ або рух УНИЗ, що сигналізує пронездатність суб’єкта до дії. Порушення безпеки відображене іменуванням джерела або цілі ПРИМУШЕННЯ, ПРОТИДІЇ чи ПЕРЕШКОДИ, а відновлення безпеки вербалізоване предикативними одиницями з семантикою ПЕРЕШКОДИ, спрямованої проти суспільної загрози, або УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ для невинних. Наростання загрози відображене співвіднесенням подій із УСУНЕННЯМ ПЕРЕШКОДИ для небезпечних об’єктів. Її ступінь відбивається висуненням одиниць на позначення джерела загрози, вживанням присудків із семантикою вертикального руху та емотивних лексем в ініціальних, медіальних і фінальних позиціях заголовків.
Самоактуалізація, яка полягає в удосконаленні та розвитку людини й суспільства, репрезентована відношеннями руху та сил, які сприяють розгортанню діяльності, а саме: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, ПРИТЯГАННЯ, ПРИМУШЕННЯ. Предикативні одиниці зі значенням циклічного руху відбивають переміщення до початково-кінцевого пункту, пов’язаного з задоволенням або дефіцитом потреб учасників подій, а інтерпретація вертикального переміщення визначається сферою діяльності.
Безсполучникові пояснювальні відношення покладені в основу організації журнальних заголовних комплексів, які складаються з назв рубрик і заголовків. Номінативні речення в назвах рубрик іменують аспекти подій, спрямовані на потреби аудиторії, а в заголовках одиниці на позначення руху, сил і вертикального переміщення включають референти у відношення, пов’язані з певними потребами. Номінативні речення в назвах рубрик апелюють до тілесної, суспільної, міжнародної або національної безпеки, визначаючи синтаксичну структуру заголовків. Тілесна безпека відображена в назвах рубрик номінативними реченнями на позначення споживання, стихійних лих і фізичного стану організму, які позиціонують читача як ціль безпеки або загрози, а тому заголовки іменують її джерело або називають засоби підтримання чи відновлення безпеки. На її суспільний варіант вказують номінативні речення на позначення правосуддя, а на загрозу злочинності й тероризму. Відповідно, заголовки іменують джерело ПРИМУШЕННЯ або ПЕРЕШКОДИ та їхні цілі. До міжнародної небезпеки в назвах рубрик апелюють номінативні речення на позначення локальних центрів світу, котрі сприймаються як джерело загрози, ЧАСТИН окремих країн і тимчасових державних об’єднань, а тому заголовки структуровані одиницями силової семантики, які відбивають нестабільність стану речей. Загроза національній безпеці відображена в назвах рубрик номінативними реченнями, які позначають кордони, їхній перетин, пов’язаний з імміграцією, а заголовки вказують на наслідки порушення державної цілісності. Про підтримання національної безпеки сигналізують в назвах рубрик номінативні речення напозначення оборони, розвідки, дипломатії та політики, що зумовлює іменування в заголовках джерела ПЕРЕШКОДИ та різних видів руху.
Назви рубрик акцентують три різновиди потреби в самоактуалізації суспільну, пов’язану зі сферами політики та релігії, діяльнісну, репрезентовану бізнесом, та інтелектуальну, втілену в освіті та науці. Суспільна та діяльнісна самоактуалізація реалізуються однаковими образ-схемами, які відбивають рух, силову взаємодію та вертикальне переміщення. Відмінності між ними полягають у використанні номінативних одиниць, які відображають специфіку сфер релігії, політики та бізнесу. Додаткова особливість синтаксичної організації рубрик бізнесового розділу залежить від чотирівневої структури видань, у якій наявний спеціальний розділ про ділові відношення. При цьому назви рубрик конкретизують потребу в діяльнісній самоактуалізації за рахунок акцентування її різних аспектів локативного, при позначенні країн; локативно-кількісного в заголовних комплексах про економіку; суб’єктного, при іменуванні бізнесменів і фірм; суб’єктно-динамічного, при повідомленні про об’єднання компаній; предметного, присвяченого окремим товарам. Інтелектуальна самоактуалізація виявляється у різній спрямованості ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ на розвиток людини в рубриках про освіту та на навколишній світ, при повідомленні про науку, а синтаксична структура заголовків позиціонує читача як ціль зовнішньої дії або як спостерігача. Апеляція до чуттєвого задоволення підпорядковує синтаксичну організацію заголовних комплексів про мистецтво та культуру, які позиціонують адресата як ціль зовнішнього впливу, а тому номінативні речення заголовків вказують наджерела дії на людину, їхні властивості, умови та процеси їхнього сприйняття або створення.
Текстовий вимір сучасного англомовного медіа-дискурсу пов’язаний ізконструюванням в орієнтаційному просторі подій за рахунок розгортання змісту, поданого заголовками, для чого використовуються мотиваційні та локалізаційні стратегії. Мотиваційні стратегії подають події, пов’язані з потребами читачів, і реалізуються текстотвірними та номінативно-текстовими тактиками. Текстотвірні тактики зумовлюють висунення на початок абзаців одиниць на позначення складників подій, пов’язаних із задоволенням або дефіцитом потреб читача. Текстотвірна тактика акцентування виявляється в називанні референтів у заголовку та в ініціальних позиціях абзаців блоку головної події. Тактика ідентифікації зумовлює іменування в ініціальних позиціях абзаців референтів, не названих у заголовку. Тактика контрастування пов’язана з протиставленням у суміжних сильних позиціях учасників подій, співвідносних із джерелом і ціллю сил. Тактика конкретизації визначає вибір і висунення одиниць на позначення учасників подій, названих у заголовках одиницями загальної семантики. Реляційна тактика спрямована на подачу змісту за допомогою одиниць, призначених для співвіднесення референтів умежах орієнтаційного простору. Номінативно-текстові тактики зумовлюють вибір одиниць для конструювання референтів в аспекті місця, часу, соціальних ролей, видової належності, кількості та траєкторії переміщення. Локалізаційні стратегії та тактики сучасного англомовного медіа-дискурсу пов’язують лінеаризацію змісту, спрямованого на потреби читачів, з координатами сприйняття, простору та часу.
Конструювання аналогів подій, спрямоване на залучення до них читацької аудиторії, завершує побудову орієнтаційного простору. Його модель, запропонована в дисертації, поєднує репрезентацію медіа-дискурсу як процесу та результату діяльності учасників комунікативного процесу. Медіа-дискурс як результат цієї діяльності втілений у лексико-граматичному, номінативно-синтаксичному, текстовому та гіпертекстовому вимірах дискурсу, які охоплюють вербальні та візуальні засоби, призначені для впливу на аудиторію. Процесуальний аспект медіа-дискурсу виявляється вконструюванні вербально-візуальної реальності згідно з послідовностями топологічних, просторово-моторних, перцептивних і динамічних образ-схем, спираючись на які адресант пропонує певну інтерпретацію подій, а адресат відтворює її.
Виявлені в роботі тенденції взаємодії лексико-граматичних форм, синтаксичних структур і правил їхнього текстового втілення дозволяють говорити про наявність когнітивної граматики сучасного англомовного медіа-дискурсу як системи правил і норм структурування дискурсу, зважаючи на особливості його сприйняття читачем. Її основний принцип підпорядкованості використання вербальних засобів конструюванню позамовних об’єктів може бути застосований для моделювання різних видів медіа-дискурсу радіо, телебачення, Інтернету й окремих видань як макротекстів, з урахуванням ролі відповідних каналів комунікації в забезпеченні доступу людини до світу. Цей підхід розглядаємо як основу для формування методик лінгвокогнітивного аналізу, призначених для зіставлення різних видів дискурсу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аль-рифай А.И. Роль артикля в субстантивных конструкциях современного английского языка типа N1 of N2: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградск. гос. ун-т. Л., 1990. 19 с.
2. Апалат Г.П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю (наматеріалі сучасної англомовної преси): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2003. 19 с.
3. Арнольд И.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста // Иностранные языки в школе. 1978. №4. С. 23-31.
4. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1974. 392 с.
5. Арутюнова Н.Д. Номинация, референция, значение // Языковая номинация. М.: Наука, 1977. С. 188-207.
6. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с. Библиогр.: с. 316-322.
7. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 136-137.
8. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 895 с.
9. Арутюнова Н.Д. Наивные размышления о наивной картине языка // Язык о языке. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 7-19.
10. Арутюнова Н.Д. Воля и свобода // Логический анализ языка. Космос и хаос. М.: Индрик, 2003. С. 73-97.
11. Атабекова А.А. Языковое оформление веб-сайтов: роль артикля винформационной структуре гипертекста // Х-я Международная конференция по функциональной лингвистике Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации”. Ялта: Таврическ. нац. ун-т, 2003. С. 21-22.
12. Бабенко Л.Г., Васильев И.Ю., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста. Екатеринбург: Изд-во Уральск. ун-та, 2000. 533 с.
13. Багацька О.В. Моделі взаємодії семантико-композиційних складників короткого оповідання при втіленні концепту РІВНОВАГА (на матералі сучасних американських оповідань) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2005. Вип. 23. С.113-117.
14. Баранник Д.Х. Про один актуальний спосіб синтаксичної номінації // Мовознавство. 2006. №2-3. С. 50-54.
15. Баранов А.Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход): Автореф. дис. докт. филол. наук / Ин-т языкознания: 10.02.19. М., 1990. 48 с.
16. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 360с. Библиогр.: с. 326-345.
17. Баранов А.Н. Предисловие редактора. Когнитивная теория метафоры: почти двадцать пять лет спустя // Дж.Лакофф, М.Джонсон. Метафоры, которыми мы живем. М.: Едиториал УРСС, 2004. С. 8-21.
18. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Начало” и конец” в русской идиоматике // Логический анализ языка. Семантика начала и конца. М.: Индрик, 2002. С. 27-35.
19. Баранова К.М. Сопоставление конкурирующих конструкций N’s+N и N+of+N в дискурсе // С любовью к языку: Сб. науч. тр., посвящ. Е.С.Кубряковой. М.; Воронеж: Институт языкознания РАН, ВГУ, 2002. С. 446-452.
20. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 423с. Библиогр.: с. 384-415.
21. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Видавничий центр Академія, 2004. 344 с. Бібліогр.: с. 304-317.
22. Бекетова И.В. Фреймовая семантика глаголов приобретения всовременном английском языке // Филологические исследования. Вып.2. Запорожье: ЗЮИ МВС Украины, 2003. С. 15-18.
23. Бєлєхова Л.І. Словесно-поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). Херсон: Айлант, 2002. 368 с. Бібліогр.: с. 298-353.
24. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Автореф. дис. ... докт. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2002. 34 с.
25. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Киевский ун-т имени Т.Шевченко, 1997. 312 с. Библиогр.: с. 284-307.
26. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. Серія Іноземна філологія. 2002. Вип. 32-33. С. 11-14.
27. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики // Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 10. К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. С.11-16.
28. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 448 с. Библиогр.: с. 399-406.
29. Бергер А.А. Видеть значит верить. Введение в зрительную коммуникацию: Пер. с англ. М.: Вильямс, 2005. 288 с. Библиогр.: с.263-267.
30. Берзина Г.П. Репрезентация фрейма УСТУПИТЬ МЕСТО всовременном немецком языке // Материалы Международного конгресса по когнитивной лингвистике. Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2006. С. 96-98.
31. Береговская Э.М. Стилистическая грамматика однофразового текста // Филологические науки. 1995. №2. С. 90-100.
32. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: Донецьк. нац. ун-т, 2002. 362 с. Бібліогр.: с. 303-352.
33. Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио, телевидения. М.: Изд-во МГУ, 1991. 126 с. Библиогр.: с. 104-108.
34. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Педагогика, 1983. 272 с.
35. Бойко М.А. Функциональный анализ средств создания образа страны (на материале немецких политических креолизованных текстов): Автореф. дис. канд. фил. наук: 10.02.04 / Воронежск. гос. ун-т. Воронеж, 2006. 23 с.
36. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2001. 123с. Библиогр.: с. 117-121.
37. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // Вопросы когнитивной лингвистики. 2004. №1. С. 19-38.
38. Бондарко А.В. Основы функциональной грамматики: Языковая интерпретация идеи времени. СПб.: Изд-во С-Петербургск. ун-та, 1999. 260 с. Библиогр.: с. 233-254.
39. Бондарчук Г.Г. Именования одежды и их семиотические функции // Слюбовью к языку: Сб. науч. тр., посвящ. Е.С.Кубряковой. М.; Воронеж: Институт языкознания РАН, Воронежск. гос. ун-т, 2002. С.188-196.
40. Борисова Л.М. Семантические и функциональные свойства дейктических наречий современного английского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т. М., 1978. 16 с.
41. Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ: Пер. с англ. М.; Спб.: Вильямс, 2004. 432 с.
42. Булыгина Т.В., Крылов С.А. Референт // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С.410-411.
43. Бурбело В.Б. Модель дискурсу в парадигмальному вимірі // Вісник Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. Серія Іноземна філологія. 2004. Вип. 37-38. С. 81-85.
44. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка: Пер. с нем. М.: Издательская группа Прогресс, 2000. 528 с.
45. Вайшенберг З. Новинна журналістика: Пер. з нім. К.: Академія Української преси, 2004. 262 с.
46. Васильев Л.М. Базовые категории Системного семантического словаря русского языка” // Материалы и доклады Междунар. науч. конф. Языковые категории: границы и свойства”. Минск: Минск. гос. лингв. ун-т, 2004. Ч. I. С.17-19.
47. Ваховська Л.Ф. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти англомовних текстів з кінематографічної проблематики (на матеріалі сучасної американської періодики): Автореф. ... дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2005. 20 с.
48. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. М.: Русские словари, 1997. 416 с.
49. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. К.: Либідь, 1993. 368 с.
50. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228с. Библиогр.: с. 214-223.
51. Воркачев С.Г. Дискурсная вариативность лингвоконцепта (1): ЛЮБОВЬ МИЛОСТЬ // Известия РАН. Серия литературы и языка. 2005. Т. 64, №4. С. 46-55.
52. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Выща школа, 1993. 199 с. Библиогр.: с. 180-198.
53. Воробьева О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): Дис. доктора филол. наук. М., 1993. 382 с. Библиогр.: с. 353-382. Защищена 25.10.1993.
54. Воробьева О.П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный этюд // Материалы I-ой Междунар. науч. конф. Язык и транснациональные проблемы”. М.; Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2004. Т.II. С. 50-55.
55.