ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА У СПРАВАХ ПРО ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА ПОЗОВАМИ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Короткий опис

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА»

На правах рукопису

КРАСОВСЬКА АЛЛА ВАДИМІВНА
УДК 342.925:342.842

ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА
У СПРАВАХ ПРО ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА ПОЗОВАМИ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Назар Юрій Степанович,
кандидат юридичних наук, доцент

Львів – 2012

ВСТУП…………………………………………………………………………..5

1. МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВІ ПІДСТАВИ
ПОЗОВУ ПРО ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ……………...…..13

1.1. Правова природа права на адміністративний позов про
припинення юридичної особи………………………………………….…...…13
1.2. Загальні підстави припинення юридичних осіб
за судовим рішенням……………………………………………………..……20
1.3. Спеціальні підстави примусового припинення
суб’єктів господарювання……………………………………………..………39
1.4. Спеціальні підстави примусового припинення
непідприємницьких товариств………………………………………………...63
Висновки до розділу 1 …………………………………………………..…..75

2. ЗВЕРНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
З ПОЗОВОМ ПРО ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ …….…….78

2.1. Юрисдикція та підсудність справ про припинення юридичних
осіб за позовами суб’єктів владних повноважень. ………………………..…79
2.2. Умови реалізації права на звернення до адміністративного суду…….103
2.3. Відкриття провадження у справі……………………………………......112
Висновки до розділу 2 …………………………………………………….…136

3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНИХ
СПРАВАХ ПРО ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ……………...139

3.1. Підготовче провадження та судовий розгляд…………………………..139
3.2. Постанова суду першої інстанції у справах про припинення
юридичних осіб. ……………………………………………………………...160
3.3. Виконання постанови суду про припинення юридичної особи……....171
Висновки до розділу 3 …………………………………………………….....183

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….…...186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….…..191

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ Акціонерне товариство
ВАС України Вищий адміністративний суд України
ВВР України Відомості Верховної Ради України
ВГС України Вищий господарський суд України
ВС України Верховний Суд України
ГК України Господарський кодекс України
ГПК України Господарський процесуальний кодекс України
ДПС Державна податкова служба України
ЄДР Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
Закон «Про державну реєстрацію…» Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»
КАС України Кодекс адміністративного судочинства України
КК України Кримінальний кодекс України
ПК України Податковий кодекс України
ЦК України Цивільний кодекс України
ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Припинення юридичних осіб за зверненнями суб’єктів владних повноважень – одна з найскладніших категорій адміністративних справ. Не зважаючи на те, що кількість судових рішень в цих справах, які оскаржуються, не значна, аналіз практики адміністративних судів свідчить про різне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Все це призводить до порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів як учасників цивільних правовідносин, так і публічних інтересів.
Необхідним є удосконалення як окремих елементів процесуального порядку здійснення судочинства у цій категорії справ, так і цілісного підходу до цих справ як предмета адміністративного судочинства. Таким чином, дослідження теоретичних засад спорів про припинення юридичних осіб матиме важливе значення для подальшого розвитку адміністративного судочинства, а оптимізація правового регулювання порядку розгляду й вирішення цих спорів сприятиме забезпеченню їх прозорості, демократичності та зростанню довіри до влади в цілому і до судів, зокрема.
Різні аспекти припинення юридичних осіб були предметом досліджень у галузі цивільного та господарського права. Із запровадженням адміністративної юстиції з’явилися роботи, в яких обґрунтовуються теоретичні засади адміністративного процесу. У той же час розглядаються, насамперед, загальнотеоретичні проблеми адміністративного процесу та досліджуються його фундаментальні інститути. Особливості розгляду й вирішення адміністративних спорів про припинення юридичних осіб за зверненнями суб’єктів владних повноважень у вітчизняній науці не досліджувалися.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 р. № 2453-VІ, згідно з Планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Львівського університету бізнесу та права на 2012 – 2015 роки. Тема дисертаційної роботи затверджено рішенням вченої ради Приватного вищого навчального закладу «Львівський університет бізнесу та права» від 23.05.2011 р. (протокол № 10).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є встановлення сутності та особливостей адміністративного судочинства у справах про припинення юридичних осіб за позовами суб’єктів владних повноважень, визначення напрямків його подальшого удосконалення.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
– дослідити публічно-правову природу права на звернення до суду з позовом про припинення юридичних осіб;
– з’ясувати підстави примусового припинення юридичних осіб, в тому числі непідприємницьких товариств;
– охарактеризувати учасників адміністративного судочинства у справах про припинення юридичних осіб та дослідити їх процесуальний статус;
– дослідити юрисдикцію справ про примусове припинення юридичних осіб та підсудність цих справ адміністративним судам;
– з’ясувати особливості звернення до адміністративного суду у справах, пов’язаних із припиненням юридичних осіб;
– дослідити особливості процесу на різних стадіях адміністративного судочинства щодо справ про припинення юридичних осіб.
Об’єктом дослідження є адміністративне судочинство як форма судового захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Предметом дослідження є особливості адміністративного судочинства у справах про припинення юридичних осіб за позовами суб’єктів владних повноважень.
Методи дослідження. При написанні роботи використовувалися загальнонаукові і спеціальні методи наукового пізнання, застосування яких забезпечило об’єктивний аналіз та надало змогу вирішити поставлені завдання. Методологічне підґрунтя дослідження становлять основні положення діалектики як загального методу пізнання, а також інші загальнонаукові методи: формально-логічний, системно-структурний.
Діалектичний метод дозволив дослідити та обґрунтувати основні поняття, використані в роботі, та вивчити соціально-правові явища в контексті їх виникнення, функціонування та розвитку.
Формально-логічний метод допоміг сформулювати висновки і рекомендації, які ґрунтуються на таких принципах логіки, як визначеність і послідовність суджень.
Використання системно-структурного методу допомогли визначити специфічні ознаки окремих підстав примусового припинення юридичних осіб.
Серед спеціальних методів застосовувались методи тлумачення права та порівняльно-правовий, які надали можливість відмежувати різноманітні поняття та явища, виявити їх особливі ознаки, порівняти принципи правового регулювання цих правовідносин у законодавстві різних країн.
Теоретичні висновки дисертації базуються на наукових результатах, отриманих українськими та зарубіжними вченими-правниками. Науково-теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі адміністративного права та процесу, цивільного, господарського права: В.Б. Авер’янова, В.М. Бевзенка, Є.В. Додіна, І.П. Голосніченка, В.В. Гордєєва, Ж.В.Завальної, К.М. Кобилянського, І.Б. Коліушка, В.М.Кравчука, Р.О. Куйбіди, В.К.Матвійчука, Ю.С. Назара, В.В. Новікова, О.М. Пасенюка, Ю.С. Педька, А.В. Руденка, І.Л. Самсіна, А.О. Селіванова, М.І. Смоковича, В.С. Стефанюка, І.О. Хар, В.І. Шишкіна та ін.
Нормативно-інформаційними джерелами стали Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закони України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», інші закони та підзаконні нормативні акти України, а також окремі міжнародні акти та нормативно-правові акти зарубіжних країн.
Емпіричною базою дослідження стали матеріали судової практики окружних та апеляційних адміністративних судів, Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України за результатами розгляду справ про припинення юридичних осіб у 2010 – 2012 роках.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що ця робота є першим у теорії адміністративного процесуального права комплексним монографічним науковим дослідженням теоретичних і практичних питань, що виникають під час розгляду й вирішення адміністративних справ про примусове припинення юридичних осіб. Всебічний аналіз цих правовідносин дозволив автору сформулювати науково обґрунтовані положення теоретичного та практичного характеру, які в цілому спрямовані та можуть бути використані для розв’язання проблем, що є предметом дослідження.
Новими є такі наукові положення, обґрунтовані особисто автором дослідження:
вперше:
– сформульовано поняття позову суб’єкта владних повноважень про припинення юридичних осіб, як вимоги компетентного державного органу у випадках, передбачених законом, припинити юридичну особу, яка вчинила правопорушення, з метою припинення правопорушень та запобігання їх вчиненню в майбутньому. Примусова ліквідація юридичної особи за позовом державного органу – це публічно-правова санкція за правопорушення;
– визначено ознаки правопорушення, яке може бути підставою припинення юридичної особи: 1) воно виявлене і доведене відповідними засобами доказування; 2) не усунуте на час звернення до суду і не може бути усунуте під час розгляду справи; 3) на час розгляду справи зберігаються негативні наслідки цього порушення, зокрема порушуються публічні інтереси; 4) публічні інтереси не можуть бути захищені застосуванням інших санкцій;
– обґрунтовано, що змістом судової діяльності у справах про припинення юридичних осіб за зверненнями суб’єктів владних повноважень є превентивний контроль за правомірністю втручання у сферу приватних відносин, а не вирішення публічно-правового спору;
– доведено, що юрисдикція справ про припинення юридичних осіб залежить від суб’єкта звернення та змісту позовних вимог. Адміністративний позов про припинення юридичної особи може бути ініційований лише відповідним суб’єктом владних повноважень і лише у випадках, коли таке його повноваження прямо передбачено законом. Це право повинно бути функціонально пов’язано із метою та завданнями позивача. Ці суб’єкти мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи; про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання; про ліквідацію юридичної особи; про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян та політичних партій. Інші позовні вимоги не належать до юрисдикції адміністративних судів;
– доведено, що усі справи про припинення юридичних осіб за позовом суб’єкта владних повноважень стосуються прав, інтересів та обов'язків третіх осіб, а тому ця категорія справ не може розглядатися в порядку скороченого провадження;
– аргументовано, що відділи реєстрації виконкомів та районних державних адміністрації, як і самі виконкоми та районні адміністрації не можуть бути сторонами (позивачами і відповідачами) у справах про припинення юридичних осіб та не повинні залучатися до участі у справі також як треті особи. Немає підстав залучати державних реєстраторів як третіх осіб у справі про припинення юридичних осіб. Водночас, до участі у справі необхідно залучати учасників (засновників), голову та членів ліквідаційної комісії, як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
– здійснено класифікацію фактів, що входять до предмету доказування у справах про припинення юридичних осіб, на загальні та спеціальні, матеріально-правові і процесуально-правові. Загальні факти – це ті, які слід доказувати у кожній справі цієї категорії. Спеціальні факти – це факти, які доказують підстави припинення юридичної особи у кожній конкретній справі. Матеріально-правові факти є підставами для задоволення позову по суті. Процесуально-правовими фактами є обставини, які необхідно встановити для виникнення і продовження адміністративного процесу у конкретній справі;
удосконалено:
– положення про те, що підставою адміністративного позову про припинення юридичної особи є правопорушення, яке становить загрозу для держави, суспільства, людей та не може бути усунуте менш суворими заходами впливу;
– ознаки правопорушень, які є підставами примусового розпуску непідприємницьких товариств: це умисні дії непідприємницького товариства, які порушують публічні інтереси;
– процесуальний порядок дій адміністративного суду на стадії відкриття провадження, підготовчого провадження та судового розгляду, а також на стадії виконання постанови, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, залишення позовної заяви без розгляду, відмови у відкритті провадження у справі;
– вимоги до постанови адміністративного суду у справах про припинення юридичних осіб;
– механізм формування ліквідаційної комісії. Її склад повинен пропонувати суду позивач. Проте, суд зобов’язаний призначити комісію навіть тоді, коли відповідних пропозицій від позивача не надійшло. Оптимальним уявляється призначення до складу ліквідаційної комісії осіб, які є учасниками (засновниками) юридичної особи, а головою – керівника її виконавчого органу;
– процесуальний порядок участі суду у виконанні постанови про припинення юридичної особи, зокрема затвердження проміжного і остаточного ліквідаційного балансу;
набули подальшого розвитку:
– теоретичні положення адміністративного процесуального права про правовий статус суб’єктів владних повноважень як позивачів у справах адміністративної юрисдикції, про склад осіб, які беруть участь у справі;
– вчення про юридичні гарантії права на доступ до правосуддя. З огляду на це, підставою для залишення позовної заяви без руху повинні бути лише істотні недоліки, які об’єктивно перешкоджають виникненню судочинства;
– вчення про строки звернення до суду та наслідки їх пропуску, процесуальний порядок звернення до суду.
Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення судової практики у справах про припинення юридичних осіб та внесення змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації положення, висновки і рекомендації можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері – для подальшого удосконалення теоретичних засад адміністративного судочинства у справах, пов’язаних з припиненням юридичних осіб;
– правотворчій діяльності – при підготовці змін та доповнень до Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей провадження у справах, пов’язаних з припиненням юридичних осіб;
– правозастосовній діяльності – для удосконалення судової практики в адміністративних справах про припинення юридичних осіб (акт впровадження Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2012 р.);
– навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне процесуальне право», «Адміністративне судочинство в окремих категоріях справ», «Адміністративне процесуальне право України» (акт впровадження у Львівському державному університеті внутрішніх справ від 14.11.2012 р. № 54; акт впровадження у Приватному вищому навчальному закладі «Львівський університет бізнесу та права» від 01.02.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною та завершеною науковою працею. Усі сформульовані автором наукові положення, які виносяться на захист, є результатом його особистих досліджень.
Апробація результатів дослідження. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права і процесу, фінансового права та інформаційного права Приватного вищого навчального закладу «Львівський університет бізнесу та права». Окремі наукові результати, отримані автором, були предметом обговорення на науково-практичних заходах: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності» (Донецьк, 10 грудня 2010 р.); Звітній науковій конференції «Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення» (Львів, 25 лютого 2011 р.), Звітній науковій конференції факультету з підготовки слідчих (Львів, 25 березня 2011 р.), IX Міжвузівській міжнародній інтернет-конференції «Наукові обрії» (Львів, 27 лютого –10 березня 2012 р.), Міжнародній юридичній науково-практичній інтернет-конференції «Актуальна юриспруденція» «Актуальні питання розвитку держави і права: традиції та новації» (Київ, 17 травня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування національного та міжнародного права: перспективи та сьогодення» (Одеса, 21–22 вересня 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи містяться у п’яти статтях, які опубліковані у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України та шести міжнародних конференціях.
Структура дисертації побудована відповідно до мети та завдань дослідження і складається із вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, а також списку використаних джерел (180 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 208 сторінок, із них основний текст – 190 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено нове вирішення наукової проблеми, яке полягає у визначенні правової природи, підстав, порядку та правових наслідків припинення юридичних осіб за зверненням суб’єктів владних повноважень, обґрунтуванні нових шляхів вирішення науково-практичних проблем, що виникають під час розгляду адміністративних справ цієї категорії. Результати дослідження, у разі їх впровадження у законодавство та в судову практику, посилять юридичні гарантії учасників правовідносин та сприятимуть утвердженню правопорядку у публічній сфері.
Найбільш важливими науковими і практичними результатами дисертаційної роботи є такі положення:
1. Примусове припинення юридичної особи, примусовий розпуск, ліквідація, заборона об’єднання громадян та анулювання її реєстраційного свідоцтва – це форма відповідальності юридичної особи за порушення законодавства за позовом відповідного суб’єкта владних повноважень.
Позов суб’єкта владних повноважень про припинення юридичних осіб – це вимога компетентного державного органу у випадках, передбачених законом, про припинення юридичної особи, яка вчинила правопорушення, з метою припинення правопорушень та запобігання їх вчиненню в майбутньому.
2. Підставою адміністративного позову про припинення юридичної особи є правопорушення, яке становить загрозу для держави, суспільства, людей та не може бути усунуте менш суворими заходами впливу.
Підстави примусової ліквідації юридичної особи визначаються законом і є вичерпними. Порушення може бути підставою припинення юридичної особи, якщо:
- воно виявлене і доведене відповідними засобами доказування;
- не усунуте на час звернення до суду і не може бути усунуте під час розгляду справи;
- зберігаються негативні наслідки цього порушення, зокрема порушуються публічні інтереси;
- публічні інтереси не можуть бути захищені застосуванням інших санкцій.
3. Визначені законом підстави примусового розпуску непідприємницьких товариств сформульовані надто загально, з допомогою оціночних понять, і їх неможливо застосувати практично. Законом не встановлено підстав, порядку та способів перевірок непідприємницьких товариства, фіксації порушень, що унеможливлює ефективне застосування контрольних функцій.
Усі підстави примусового розпуску непідприємницьких товариств мають спільні ознаки: це умисні дії непідприємницького товариства, які порушують публічні інтереси. Вичерпний перелік таких порушень повинен бути передбачений законом.
4. Примусове припинення юридичної особи відбувається за рішенням суду. Змістом судової діяльності у цій категорії справ є превентивний контроль за правомірністю втручання у сферу приватних відносин, а не вирішення публічно-правового спору.
5. Адміністративний позов про припинення юридичної особи може бути ініційований лише відповідним суб’єктом владних повноважень і лише у випадках, коли таке його повноваження прямо передбачено законом. Це право повинно бути функціонально пов’язано із метою та завданнями позивача.
Право на звернення до суду з таким позовом мають: органи державної податкової служби, державний реєстратор, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство юстиції України та його органи, Генеральний прокурор України та прокурори, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Уряд Республіки Крим, Державний комітет України у справах національностей та релігій, Служба безпеки України та її органи.
6. Суб’єкти владних повноважень мають право звертатися до суду з позовами про:
- припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем;
- визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;
- про ліквідацію юридичної особи;
- про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян та політичних партій.
Інші позовні вимоги не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Вимога про визнання недійсними установчих (реєстраційних) документів може бути предметом позову лише разом з вимогою про припинення юридичної особи, оскільки подальше існування юридичної особи, установчі документи, якої визнано недійсними, не відповідає закону. Якщо позивач не заявив такої вимоги, суд повинен виходити за межі позовних вимог та приймати рішення про припинення юридичної особи.
7. Усі справи про припинення юридичних осіб підсудні окружним адміністративним судам. З огляду на важливу роль політичних партій у демократичному суспільстві, з метою забезпечення найвищих гарантій їх діяльності доцільно було б віднести розгляд справ про припинення політичних партій до підсудності Вищого адміністративного суду України.
8. Усі справи про припинення юридичних осіб за позовом суб’єкта владних повноважень стосуються прав, інтересів та обов'язків третіх осіб, насамперед засновників (учасників) та членів ліквідаційної комісії (комісії з припинення), тому ця категорія справ не може розглядатися в порядку скороченого провадження.
У зв’язку із цим необхідно внести зміни до ст. 183-2 КАС України, а саме у п. 3 ч. 1 цієї статті виключити згадку про припинення юридичних осіб.
9. Щодо складу осіб, які беруть участь у справі, то відділи реєстрації виконкомів та районних державних адміністрації, як і самі виконкоми та районні адміністрації не наділені реєстраційними повноваженнями, а тому не можуть бути сторонами (позивачами і відповідачами) у справах про припинення юридичних осіб. Немає підстав залучати їх до участі у справі також як третіх осіб.
Немає підстав залучати державних реєстраторів як третіх осіб у справі про припинення юридичних осіб, оскільки рішення у справі жодним чином не впливає на права, свободи, інтереси або обов'язки державного реєстратора щодо позивача чи відповідача.
Водночас, судове рішення про припинення юридичної особи опосередковано впливає на інтереси її учасників (засновників), голови та членів ліквідаційної комісії. Це є підставою для їх залучення до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
10. Предмет доказування у справах про припинення юридичних осіб включає дві групи фактів: загальні і спеціальні. Загальні факти – це ті, які слід доказувати у кожній справі цієї категорії. Спеціальні факти – це факти, які доказують підстави припинення юридичної особи у кожній конкретній справі. Окремо можна класифікувати ці факти на матеріально-правові і процесуально-правові. Матеріально-правові факти є підставами для задоволення позову по суті. Процесуально-правові факти є обставини, які необхідно встановити для виникнення і продовження адміністративного процесу у конкретній справі.
До загальних фактів предмету доказування належать: 1) обставини, що підтверджують державну реєстрацію юридичної особи, про припинення якої заявлено позов; 2) місцезнаходження відповідача.
До спеціальних фактів предмету доказування належать обставини, що свідчать про порушення, яке стало підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи.
До предмету доказування входять також обставини, що мають процесуальне значення (процесуальні факти): 1) повноваження позивача на звернення до суду; 2) повноваження представників сторін та третіх осіб; 3) надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів; 4) сплата судового збору; 5) дотримання строку звернення до суду.
11. Задовольняючи позов про припинення юридичної особи, суд повинен призначати ліквідаційну комісію (ліквідатора), порядок та строк заявлення вимог кредиторів. Ці питання можуть вирішуватися як постановою суду, так і додатковою постановою за п. 2 ч. 1 ст. 168 КАС України.
Склад ліквідаційної комісії повинен пропонувати суду позивач. Проте, суд зобов’язаний призначити цю комісію навіть тоді, коли відповідних пропозицій від позивача не надійшло.
При цьому оптимальним уявляється призначення до складу ліквідаційної комісії осіб, які є учасниками (засновниками) юридичної особи, а головою – керівника її виконавчого органу. Призначення цих осіб є гарантією охорони їх корпоративних прав та спрямоване на запобігання правопорушенням.
12. Затвердження балансу, який готує ліквідаційна комісія, є однією із стадій ліквідації, яка здійснюється на виконання судового рішення. Враховуючи наведене, ліквідаційний баланс (проміжний і остаточний) повинні затверджуватися ухвалою суду у складі судді, який розглядав справу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
3. Про господарські товариства : Закон України від 19.09.1991 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
4. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р. [Текст] // Голос України. – 2001. – 23 січня.
5. Про страхування : Закон України від 07.03.1996р. [Текст] // Голос України. – 1996. – 11 квітня.
6. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонді) : Закон України від 15.01.2001 р. [Текст] // Голос України. – 2001. – 24 квітня.
7. Про цінні папери і фондову біржу : Закон України від 18.06.1991 р. [Текст] // Голос України. – 1991. – 11 липня.
8. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців : Закон України від 15.05.2003 р. [Текст] // Голос України. – 2003. – № 115. – 24 червня.
9. Нода, Е.В. Ликвидация юридических лиц по законодательству Российской Федерации: дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право» [Текст] / Е.В. Нода. – Москва, 2005. - 206 с.
10. Потягаева, Л.И. Ликвидация некоммерческих организаций по российскому гражданскому законодательству : дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право» [Текст] / Л.И.Потягаева. - Москва, 2006. – 208 с.
11. Скоропис, О.М. Цивільно-правове регулювання ліквідації юридичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» [Текст]/ О.М.Скоропис. - К., 2010. – 22 с.
12. Повар, П.О. Правове регулювання ліквідації підприємств в Україні. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» [Текст] / П.О. Повар. - К., 2009. – 22 с.
13. Конституція України від 28.06.1996 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
14. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 01.03.2012 р. у справі № К-42534/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24125545
15. Кибенко Е.Р. Корпоративное право [Текст] : учеб. пособие / Е.Р. Кибенко. - Х. : Эспада, 1999. - 474 с.
16. Зубатенко, О.М. Припинення суб'єктів господарювання: дис... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право, господарський процес» [Текст] / О.М. Зубатенко. - Донецьк, 2007. — 222 с.
17. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
18. Про заборону грального бізнесу в Україні : Закон України від 15.05.2009 р. [Текст] // Голос України. – 2009. – 25 червня.
19. Лист ВАС України від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08 "Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)" // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. - № 2 за Червень. – С. 109 - 111.
20. Ухвала ВАС України від 31.08.2010 р. у справі № К-22644/08 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 11035616
21. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации от 18.07.2003 г. №14-П // Собрание законодательства Российской Федерации. - 2003. - № 30. - Ст. 3102.
22. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. [Текст] // Голос України. – 2010 р. – 04 грудня.
23. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.1999 р. [Текст] // Урядовий кур’єр. – 1999. – 01 вересня.
24. Постанова ВАС України від 23.06.2011 р. у справі № К-23083/07 // // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 18157849
25. Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів : Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/20300) [Текст] // Урядовий кур’єр. – 2012. – 06 січня.
26. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Закон України від 14.05.1992 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440.
27. Ухвала ВАС України від 11.06.2012р. у справі № К-18049/09 // // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24811659.
28. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку державної реєстрації припинення юридичних осіб» № 8558 від 20.05.2011 р. // Електронний ресурс: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=40470
29. Про об’єднання громадян : Закон України від 16.06.1992 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
30. Постанова ВАС України від 10.05.2012 р. у справі № К-49218/09-С // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24810231.
31. Постанова ВАС України від 07.06.2011 р. у справі № К-716/08 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 16947150.
32. Кравчук, В.М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики [Текст] / В.М. Кравчук. – К. : Істина, 2005. – 720 с.
33. Дудник, Л.М. Адміністративно-правове забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» [Текст] / Л.М. Дудник / Ірпінь, 2008. – 24 с.
34. Методичні рекомендації щодо організації боротьби з "фіктивними" і "транзитними" підприємствами : Лист ДПА України від 03.06.2002 р. № 8742/7/26-9517 [Текст] // Бухгалтер. – 2002. – 09 червня.
35. Щодо списання податкового боргу юридичних та фізичних осіб, визнаного безнадійним : Лист ДПА України від 04.11.2003 р. № 17199/7/24-1117 [Текст] // Податки та бухгалтерський облік. - 2003. – 10 листопада.
36. Кравчук, В.М. Соціально-правова природа юридичної особи: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» [Текст] / В.М. Кравчук. – Л.: Львівський національний ун-т ім. Івана Франка, 2000. – 186 с.
37. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва : Закон України від 21.04.2011 р. [Текст] // Голос України. – 2011. – 27 травня.
38. Про зайнятість населення : Закону України від 01.03.1991 р. [Текст] // Голос України. - 1991. – 22 березня.
39. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : від 12.07.2001 р. [Текст] // Голос України. – 2001. – 22 серпня.
40. Ухвала ВАС України від 31.05.2012 р. у справі К-30412/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24893408.
41. Ухвала ВАС України від 10.05.2012 р. у справі № К-57921/09-С // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24810251.
42. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. [Текст] // Урядовий кур'єр. – 2005. – 17 серпня.
43. Постанова ВАС України від 10.05.2012 р. у справі № К-58260/09 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24810246.
44. Про встановлення ознак фіктивності цінних паперів та деривативів : Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.12.2010 р. № 1942 [Текст] // Офіційний вісник України. – 2011. – 21 березня. – Ст. 807.
45. Про акціонерні товариства : Закон України від 17.09.2008 р. [Текст] // Урядовий кур'єр. – 2008. – 29 жовтня.
46. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні : Закон України від 30.10.1996 р. [Текст] // Голос України. – 1996. – 26 листопада.
47. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств : Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 р. № 485 [Текст] // Податки та бухгалтерський облік. – 2009. – 12 березня.
48. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации от 18.07.2003 г. №14-П // Собрание законодательства Российской Федерации. - 2003. - № 30. - Ст. 3102.
49. Лист Міністерства юстиції України від 30.07.2004 № 19-45-957 // Податки та бухгалтерський облік. - 2010. – 04 березня. – С. 46.
50. Про затвердження Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства : Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 р. № 387 [Текст] // Офіційний вісник України. – 2007. – 10 квітня. – Стор. 110. – Ст. 956.
51. Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 13.04.2010 р. № 4573 [Текст] // Податки та бухгалтерський облік. – 2010. – 07 червня.
52. Лист Міністерства юстиції України від 01.04.2010 р. № 3245-0-33-10-19 // [Електронний ресурс] - режим доступу : http://news.dtkt.com.ua/show/ukr/article/4606.html
53. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 07.08.2007 р. № 5837 // Бізнес-Бухгалтерія-Право. Податки. Консультації. – 2007. – 10 вересня.
54. Акционерное общество и товарищество с ограниченной ответственностью. Сборник зарубежного законодательства / составитель, отв. редактор и автор вступительной статьи проф. В.А. Туманов. – М. : Издательство БЕК, 1995. – 291 с.
55. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11.01.2001 р. [Текст] // Голос України. – 2001. – 27 лютого.
56. Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26.11.1993 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 50. – Ст. 472.
57. Про політичні партії в Україні : Закон України від 05.04.2001 р. [Текст] // Урядовий кур'єр. –2001. – № 77. – 28 квітня.
58. Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності : Закон України від 15.09.1999 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
59. Про професійних творчих працівників та творчі спілки : Закон України від 07.10.1997 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312.
60. Громадські об’єднання в Україні: навч. посіб. / [В.М. Бесчастний, О.В. Філонов, В.М. Субботін та ін.]; за ред. В.М. Бесчастного. — К.: Знання, 2007. — 415 c.
61. Керівні принципи заборони політичних партій і Пояснювальний меморандум до них) були прийняті на сесії у Венеції 10–11 грудня 1999 р. пояснюючому меморандумі до цих Керівних принципів // [Текст] // Совет Европы и Россия. - 2001. - № 1. - С. 42 – 45.
62. Рішення Верховного Суду України від 05.11.2004 р. // Адвокатура. - 2004. - № 20.
63. Про свободу совісті та релігійні організації : Закон України від 23.04.1991 р. [Текст] // Голос України. - 1991. – 06 червня.
64. Кравчук, В.М. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України. – Х.: Фактор, 2011. – 800 с.
65. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. [Текст] // Офіційний вісник України. – 2004. – 07 травня. - Стор. 11. – Ст. 1088.
66. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 6. – Ст. 56
67. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам : Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 [Текст] // Вісник господарського судочинства. – 2011. - № 6.
68. Про практику розгляду судами корпоративних спорів : Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. [Текст] // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 11. – С. 15 - 26.
69. Ухвала ВАС України від 11.08.2010 р. у справі № К-17526/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 10930774.
70. Ухвала ВАС України від 29.03.2012 р. у справі № К-36990/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24125350.
71. Постанова Верховного Суду України від 31.10.2011 р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 19848641.
72. Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 р. у справі № 2а-10579/10/2670 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 13710855.
73. Постанова ВАС України від 16.08.2011 р. у справі № К-10931/09 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 18260114.
74. Постанова ВАС України від 15.06.2011 р. у справі № К-42803/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 16541684.
75. Про прокуратуру : Закон України від 05.11.1991 р. [Текст] // Голос України. – 1991. – 11 грудня.
76. Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України : Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211. [Текст] // Вісник господарського судочинства. – 2008. - № 3.
77. Постанова ВАС України від 24.05.2012 р. у справі № К/9991/27309/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24609566.
78. Ухвала ВАС України від 28.02.2012 р. у справі К-7017/10// [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 22162040.
79. Про Службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 р. [Текст] // Голос України. – 1992. – 13 травня.
80. Ухвала ВАС України від 14.07.2010 р. у справі № К-12551/07 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 3097161.
81. Постанова ВАС України від 25.10.2010 р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 12331188.
82. Ухвала ВАС України від 28.03.2012 р. у справі № К-7631/08 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 22353770
83. Ухвала ВАС України від 30.05.2012 р. у справі № К-6215/09-С // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24691721.
84. Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24482609.
85. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740 [Текст] // Урядовий кур'єр. – 1998. – 02 червня.
86. Ухвала ВАС України від 24.04.2012 р. у справі № К-21432/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 23715849.
87. Ухвала ВАС України від 12.06.2012 р. у справі № К-165/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24871612.
88. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2010 р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 9650230.
89. Ухвала ВАС України від 19.04.2012р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 23599213.
90. Постанова Верховного Суду України від 25.03.2008 р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 1811820.
91. Постанова ВАС України від 02.11.2010 р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 12058152.
92. Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2011 р. у справі № 2а/0570/20903/2011 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 20552545.
93. Ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.07.2012 р. у справі № 2а/2470/1419/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 25122529.
94. Щодо визначення належного доказу надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів : Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 р. № 2091/11/13-11. [Текст] // База даних «Право». Системний реєстраційний номер № V2091760-11.
95. Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 р. у справі № 2а-8994/12/2670 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 25126437.
96. Про судовий збір : Закон України від 08.07.2011р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. - № 14. - Ст. 87.
97. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2009 р. у справі № 3/590 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 3059471.
98. Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. у справі № 1570/3574/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24607190.
99. Ухвала Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2012 р. у справі №2а-5467/12/0170/4 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24336600.
100. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. у справі № 0870/5309/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24606323
101. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. у справі № 0870/5107/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24382474;
102. Ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2012 р. у справі № 2а/0270/2018/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 23857693.
103. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. у справі № 0870/5107/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24382474.
104. Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2012 р. у справі № 2а-0570/5934/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24234757.
105. Ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі № 2а-2470/1259/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24446063.
106. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2012 р. у справі № 2а-7088/12/2670// [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24608801.
107. Ухвала Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 26.05.2012 р. у справі №2а-5467/12/0170/4 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24336600.
108. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. у справі № 0870/5323/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24689242.
109. Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. у справі № 2а- 6621/12/2070 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24956393.
110. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. у справі № 0870/5309/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24606323.
111. Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 р. у справі № 1570/3047/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24210476.
112. Ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 р. у справі № 2а-3397/12/1370 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 23689709.
113. Ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. у справі № 2а-3318/12/1370 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 23858122.
114. Ухвала Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 26.05.2012 р. у справі №2а-5467/12/0170/4 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24336600
115. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2012 р. у справі № 0870/2337/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 22097353.
116. Ухвала Одеського окружного адміністративного судду від 07.06.2012 р. у справі № 1570/3574/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24607190.
117. Ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду 30.05.2012 р. у справі № 1170/2а-1795/12 // // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24494135.
118. Ухвала Одеського окружного адміністративного судду від 07.06.2012 р. у справі № 1570/3574/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24607190.
119. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі № 0870/5246/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24444922.
120. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. у справі № 0870/5107/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24382474.
121. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. у справі № 0870/5417/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24606425.
122. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції : Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.06.2009 р. / [Текст] // Вісник Верховного суду України. - 2009. - № 8. – С. 3
123. Ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду 30.05.2012 р. у справі № 1170/2а-1795/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24494135.
124. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2012 р. у справі № 0870/2337/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 22097353.
125. Ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 р. у справі № 2а/0370/1804/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24787201.
126. Ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 р. у справі № 0670/4307/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 25121604.
127. Ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 р. у справі № 0670/2608/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24079355.
128. Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 р. у справі № 65457/09/9104 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 7162279.
129. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. у справі № 0870/3533/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 23689452.
130. Ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 р. у справі № 2а-1670/2915/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24081756.
131. Ухвала Херсонського окружного адміністративного суду 26.06.2012 р. у справі № 2а-2657/12/2170 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24956861.
132. Ухвала Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03.05.2012 р. у справі № 0112/2389/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 23834715.
133. Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р у справі № 1570/2215/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 22617331.
134. Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 р. у справі № 2а-9302/10/0470 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 13323337.
135. Ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 р. у справі № 2а-1670/3345/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24232264;
136. Ухвала Одеського окружного адміністративного суду 04.08.2011 р. у справі № 2а/1570/6013/2011 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 17704381;
137. Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 р. у справі № 2а/1570/5481/2011 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 18135425
138. Постанова Одеського окружного адміністративного суду 07.05.2012 р. у справі № 1570/2584/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24737976
139. Ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду 11.07.2012 р. у справі № 2a-1972/12/0970 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 25149968.
140. Ухвала Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2012 р. у справі №2а-825-145/2012р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24132531.
141. Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. у справі № 1570/3451/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 24445587.
142. Ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 р. у справі № 2a-1870/7659/11 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 19035085.
143. Ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 р. у справі № 0670/4247/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 25136186.
144. Про практику застосування окремих приписів Кодексу адміністративного судочинства України (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) : Оглядовий лист ВАС України від 06.08.2008 р. № 1367/100/13-08 // [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.html?_m
145. Ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 07.03.2012 р. у справі № 2а/1270/1944/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 22100203.
146. Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2009 р. у справі № 22-а-1043/09/9104 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 6716851.
147. Про деякі питання практики застосування адміністративними судами норм Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів : Лист ВАС України від 25.07.2007 р. № 09.1-22/688 [Текст] // База даних «Право». Системний реєстраційний номер № V_688760-07
148. Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р. у справі № 2а-12370/11 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 23580841.
149. Ухвала ВАС України від 16.02.2012 р. у справі № К/9991/29836/11 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 21768911.
150. Ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 р. у справі № 2а/2370/619/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24232648.
151. Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. у справі № 2а-2166/12/1070 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24234857.
152. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.07.2012 р. у справі № К/9991/32749/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 25413453.
153. Ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2012 р. у справі № 2а/2570/2297/2012 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 25158082.
154. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2012 р. у справі № 2а-7348/12/2670 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24715690.
155. Про організацію роботи державних реєстраторів : Наказ Державної реєстраційної служби України від 13.01.2012 р. № 54 [Текст] // База даних «Право». Системний реєстраційний номер № V0054835-12
156. Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України : Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 [Текст] // Вісник господарського судочинства. – 2008. - № 3. – С. 45
157. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 07.02.2007 р. // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 544200
158. Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) : Лист ВАС України від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08 [Текст] // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. - № 2. – С. 109
159. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2012 р. у справі № 0870/7015/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 25330189.
160. Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2012 р. у справі № 0870/7197/12 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 25388260.
161. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2012 р. у справі № 2а-7348/12/2670 // // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 24715690
162. Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. у справі № 2а-2166/12/1070 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення
163. Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку : Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 [Текст] // Офіційний вісник України. - 2009. - № 23. - С. 357. – Ст. 750
164. Сальвиа, Микеле де. Европейская конвенция по правам человека [Текст] / М. д. Сальвиа ; пер. с ит. И. В. Соболева ; науч. ред. А. И. Ковлер, Ю. Ю. Беретнев ; Ассоциация Юридический центр. - СПб. : Издательство Р.Асланова "Юридический центр Пресс", 2004. - 265 с.
165. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України від 22.06.2000р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 40 - Ст. 338
166. Постанова Президії Верховного Суду України від 03.04.2009 р. № 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» [Текст] // Вісник Верховного суду України. – 2009. - № 4. – С. 15
167. Постанова Вищого адміністративного суду України від 15.06.2011 р. у справі № К-42803/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 16541684.
168. Постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.08.2012 р. у справі №2а-1673/12/2770 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення 25798295.
169. Постанова Вищого адміністративного суду України від 14.04.2011 р. у справі № К-21073/10 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 16848736.
170. Постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2009 р. у справі № 2-а-2933/09/0270 // [Текст] // Єдиний державний реєстр судових рішень України, рішення № 4701396.
171. Постанова Вінницького окружного