ОСОБЛИВОСТІ ФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ, МЕТАБОЛІЧНОГО СТАТУСУ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ ХЕЛАТНИХ СПОЛУК ЦИНКУ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МАЛЮГА ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА

УДК 636.52.033:636.085.12:612.015:1/3

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ, МЕТАБОЛІЧНОГО СТАТУСУ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ ХЕЛАТНИХ СПОЛУК ЦИНКУ

16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Захаренко Микола Олександрович
доктор біологічних наук, професор

2005

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................

5

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ......................................................................................

11

1.1. Характеристика комплексних сполук мікроелементів та їх роль у біологічних системах...........................................................................................

11

1.1.1. Структура та властивості комплексних сполук мікроелементів.......

11

1.1.2. Біологічна роль комплексних сполук мікроелементів ......................

16

1.2. Вплив комплексних сполук цинку на фізіологічний стан тварин та метаболічні процеси в тканинах.....................................................................

19

1.2.1. Засвоєння різних форм цинку в організмі птахів................................

24

1.2.2. Вплив цинку на процеси метаболізму в тканинах..............................

28

1.3. Застосування комплексних сполук мікроелементів в годівлі тварин..

31

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ...........................................

38

2.1. Схема та умови проведення досліджень......................................................

38

2.2 Матеріали та методи досліджень..................................................................

44

2.2.1. Одержання метіонату, гліцинату та лізинату цинку..........................

44

2.2.2. Вивчення фізико-хімічних властивостей метіонату, гліцинату та лізинату цинку......................................................................................

45

2.2.3. Визначення показників мікроклімату та фізіологічного стану тварин.....................................................................................................

46

2.2.4. Дослідження гематологічних показників ..........................................

46

2.2.5. Дослідження показників обміну речовин та активності ферментів

47

2.2.6. Вивчення гострої токсичності метіонату, гліцинату та лізинату цинку................................................................................................................

51

2.2.7. Визначення показників продуктивності тварин................................

52

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.........................................................................

54

3.1. Одержання та гігієнічна оцінка метіонату, гліцинату та лізинату цинку.................................................................................................................

54

3.2. . Вплив хелатних сполук цинку на активність травних ферментів in vitro....................................................................................................................

63

3.3 Токсичність метіонату, гліцинату та лізинату цинку.............................

69

3.4. Вплив метіонату, гліцинату та лізинату цинку на фізіологічний стан тварин та ферментативну активність тканин........................................

72

3.5. Картина крові та показники обміну речовин курчат-бройлерів при згодовуванні хелатних сполук цинку...................................................

82

3.6. Показники обміну речовин у курчат-бройлерів під впливом хелатних сполук цинку...........................................................................

83

3.7. Продуктивність курчат-бройлерів при згодовуванні хелатних сполук цинку............................................................................................

89

4. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ......................................

98

ВИСНОВКИ..........................................................................................................

111

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ..........................................................................

113

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ...................................

114

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АсАТ аспартатамінотрансфераза
АлАТ аланінамінотрансфераза
ЛФ лужна фосфатаза
ГГТ гамма-глутамілтранспептидаза
ЛД летальна доза

ВСТУП

Впровадження інтенсивних технологій виробництва продукції тваринництва, пошук шляхів підвищення продуктивності тварин та покращення якості їх продукції основні завдання подальшого розвитку галузі в сучасних умовах реформування аграрного сектору економіки України.
Незважаючи на значний прогрес, досягнутий в останній час у галузі птахівництва, що забезпечує високу ефективність виробництва продукції птахівництва, все ще спостерігаються втрати птахівничих підприємств від зниження продуктивності птиці, її захворювань, які зумовлені порушенням обміну речовин в тканинах, режимів годівлі та утримання птиці. Птиця, маючи високу енергію росту, потребує забезпечення організму не тільки поживними, але й біологічно активними речовинами, в тому числі макро- та мікроелементами.
Мінеральні речовини, володіючи рядом важливих фізіолого-біохімічних властивостей, надходять в організм тварин з кормами, які беруть участь в синтезі ферментів та гормонів, забезпечують обмін речовин і енергії в тканинах. У кормах мінеральні елементи містяться у вигляді різних за складом неорганічних і органічних сполук, які часто досить важко засвоюються організмом тварин [3, 9].
Цинк в організмі птиці не депонується у значній кількості і тому незначна його нестача в кормах призводить до її відставання в рості, ламкості пір’я, порушення його пігментації, ураження кінцівок у вигляді дерматитів та затримкою статевого дозрівання [75]. Тому надходження цинку в організм птиці, особливо в період інтенсивного росту, розвитку та яйцекладки, повинно бути постійним. У той же час птиця непогано переносить надлишковий вміст цинку в раціоні порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами. Вона може без видимої патології рости і розвиватися на раціонах з підвищеним вмістом цинку досить тривалий час. Токсичний ефект в організмі відзначається лише при згодовуванні препаратів цинку в кількості більше 1,5 г/кг корму. При цьому токсична доза залежить від виду сполуки. Так, оксид цинку менш токсичний, ніж сульфат, хлорид чи карбонат цинку [54].
У ряді досліджень показано, що застосування кормових добавок у вигляді хелатних сполук мікроелементів, в тому числі і цинку, забезпечує кращу асиміляцію металу, ніж при введенні його до раціону в неорганічній або іншій органічній формі, що, в свою чергу, сприяє досягненню більш високої продуктивності у тварин та зниженню витрат кормів на одиницю продукції [44, 47, 53, 58, 63, 67, 81, 99, 111, 115, 119, 120, 127, 179, 195].
Це дозволяє розглядати хелатні сполуки біогенних металів як засіб, що покращує якість мінеральних добавок і, водночас, дозволяє цілеспрямовано впливати на обмін речовин у тварин з метою підвищення продуктивності та покращення якості тваринницької продукції [263].
Актуальність теми досліджень. Збільшення виробництва продукції птахівництва високої якості, в тому числі і м’яса бройлерів, можливе лише за умови покращення забезпечення птиці поживними та біологічно активними речовинами, в тому числі мікроелементами. Серед останніх важливу роль в організмі птиці відіграє цинк, який впливає на процеси кровотворення, кісткоутворення та обміну речовин. Входячи до складу значної кількості ферментів, цинк бере участь у метаболічних перетвореннях вуглеводів, білків та ліпідів, процесах біосинтезу білка, утворює хелати з пуриновими та піримідиновими основами ДНК, активує гормони гіпофізу, підшлункової залози, стимулює статеву активність, ріст та розвиток тварин [129, 163, 216, 224, 260].
Для сільськогосподарської птиці введення сполук цинку до комбікормів є необхідною умовою високої продуктивності поголів’я та засобом профілактики цинкової нестачі у кормах та воді. Забезпечують потребу птиці у цьому елементі, використовуючи солі цинку з неорганічними кислотами - сульфати, карбонати, хлориди. Однак, ефективність використання цих сполук цинку організмом тварин досить низька, що збільшує його кількість у посліді та призводить до забруднення навколишнього середовища.
Фізіологічна роль та ефективність використання цинку в організмі тварин значно зростає при поєднанні його з органічними лігандами амінокислотами, органічними кислотами та білками. Хелатні сполуки цинку при згодовуванні тваринам виявляють пролонговану дію, відрізняються високою біологічною активністю, завдяки чому досягається висока засвоюваність цинку із цих речовин за рахунок їх поступового використання в травному каналі.
Однак, використання комплексних сполук цинку з амінокислотами у птахівництві передбачає вдосконалення існуючих способів їх одержання, проведення глибоких досліджень з гігієнічної оцінки цих сполук, вивчення впливу на фізіологічний стан, обмін речовин, продуктивність, збереженість поголів’я та якість продукції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою Вивчити вплив комплексоутворюючих речовин на організм тварин та розробити на їх основі нове покоління мінеральних преміксів” (номер державної реєстрації 0101U003212) на базі кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім.А.К.Скороходька Національного аграрного університету.
Мета та завдання досліджень. Головна мета роботи удосконалити спосіб одержання метіонату, гліцинату та лізинату цинку, провести гігієнічну оцінку одержаних комплексних сполук та вивчити їх вплив на фізіологічний стан, обмін речовин, продуктивність та збереженість курчат-бройлерів.
Для досягнення поставленої мети ставилися наступні завдання:
- удосконалити спосіб одержання метіонату, гліцинату та лізинату цинку;
- дослідити токсичність та дати оцінку одержаних комплексних сполук цинку;
- вивчити вплив метіонату, гліцинату та лізинату цинку на активність травних ферментів in vitro;
- дослідити показники фізіологічного стану та обміну речовин у лабораторних тварин за дії комплексних сполук цинку;
- з’ясувати вплив метіонату, гліцинату та лізинату цинку на фізіологічний стан, обмін речовин та продуктивність курчат-бройлерів;
- провести розрахунок економічної ефективності згодовування комплексних сполук цинку курчатам-бройлерам.
Об’єкт досліджень. Метіонат, гліцинат та лізинат цинку; лабораторні щурі та миші; курчата-бройлери.
Предмет досліджень. Фізичні та хімічні властивості комплексних сполук цинку, їх токсичність, гігієнічні, фізіологічні та біохімічні показники, продуктивність, збереженість курчат-бройлерів.
Методи досліджень. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовували хімічні (одержання метіонату, гліцинату та лізинату цинку, розчинність, лужність, рН), токсикологічні (ЛД50); фізіологічні (частота дихання, температура тіла, гематологічні показники); спектрометричні (ІЧ-спектри); атомно-абсорбційні (вміст цинку в кормах, печінці та посліді); зоотехнічні (продуктивність, збереженість поголів’я, витрати корму); біохімічні (показники вуглеводного, білкового та ліпідного обміну) і статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально встановлена можливість використання метіонату, гліцинату та лізинату цинку в годівлі курчат-бройлерів. Вперше доведено, що досліджувані комплексні сполуки цинку є малотоксичними речовинами, ЛД50 для яких становить для лізинату цинку 680, гліцинату та метіонату цинку більше 2000 мг/кг маси тіла тварин. Встановлено стимулюючий вплив метіонату, гліцинату та лізинату цинку на активність пепсину, ферментів підшлункової залози та слизової тонкого кишечника курчат-бройлерів in vitro.
Введення лабораторним тваринам одержаних комплексних сполук цинку підвищує ферментативну активність крові, підшлункової залози та тонкого кишечника, величина якої залежить від виду та дози сполуки, знижує рівень сечовини у плазмі крові та не викликає накопичення цинку в тканинах.
Встановлено, що згодовування курчатам-бройлерам комбікорму з гліцинатом або лізинатом цинку протягом 42 діб посилює білоксинтезуючу функцію печінки, активність ферментів підшлункової залози та слизової тонкого кишечнику, підвищує живу масу, абсолютні та середньодобові прирости, забезпечує високу збереженість птиці.
Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено спосіб одержання метіонату, гліцинату та лізинату цинку з амінокислотами за рахунок заміни в реакції комплексоутворення сульфату цинку на карбонат, що збільшило вихід продукту реакції до 90-95% без сторонніх домішок. Одержані дані можуть бути покладені в основу промислового способу їх виробництва. Проведено токсикологічну та гігієнічну оцінку одержаних комплексних сполук цинку, на основі чого підтверджено висновок про можливість їх застосування в годівлі тварин. показано відсутність кумулятивної дії комплексних сполук цинку в організмі лабораторних тварин та курчат-бройлерів. Згодовування курчатам-бройлерам комбікормів з метіонатом, гліцинатом або лізинатом цинку відповідно в кількості 275,0; 185,5 або 275,0 мг/кг корму позитивно впливає на активність травних ферментів, обмін речовин, продуктивність та збереженість поголів’я.
Розрахунок економічної ефективності згодовування курчатам-бройлерам метіонату, гліцинату та лізинату цинку показав, що цей показник був на 34,74, 41,33 та 39,46 грн відповідно вище, ніж при згодовуванні сульфату цинку.
Одержані результати досліджень повинні бути використані при створенні нових вітчизняних преміксів для сільськогосподарської птиці, а також у навчальному процесі при підготовці фахівців ветеринарної медицини і тваринництва.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних та теоретичних досліджень за темою дисертаційної роботи, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів досліджень, написанні роботи та підготовці матеріалів для опублікування.
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались на наукових конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (м. Київ, НАУ, березень 2002, 2003 р.); конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК (м. Київ, НАУ, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів” (м. Київ, НАУ, жовтень 2003р., НАУ); міжнародній науково-практичній конференції Актуальні проблеми сучасної гігієни тварин та ветеринарної санітарії” (м. Київ, НАУ, листопад 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, червень 2004р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 наукових статті у фахових виданнях та тези наукових доповідей, в яких викладені основні положення дисертаційної роботи.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву та списку використаних джерел літератури. Робота містить 32 таблиці та 6 рисунків. Список літератури включає 274 джерела, із них 53 - іноземних.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Вдосконалено спосіб одержання комплексних сполук гліцинату, метіонату та лізинату цинку, збільшено вихід цих речовин у реакції комплексоутворення до 9095%, проведено їх гігієнічну та токсикологічну оцінку. Одержані комплексні сполуки цинку з амінокислотами малотоксичні, не володіють кумулятивною здатністю та є доступним джерелом цинку для тварин. Ефективність використання комплексних сполук цинку в годівлі курчат-бройлерів доведена дослідженнями фізіологічного стану, гематологічних показників, активності травних та тканинних ферментів, збереженості поголів’я та продуктивності птиці.
2. Використання в реакції коплексоутворення цинку з карбонатів замість сульфатів та амінокислот метіоніну, гліцину та лізину підвищує вихід продукту реакції до 9095%.
3. Метіонат, гліцинат та лізинат цинку безбарвні з легким специфічним запахом сполуки, мають різну розчинність у воді та 0,1 н розчині соляної кислоти, а величина рН їх розчинів знаходяться в межах 7,138,54.
4. Комплексні сполуки цинку є речовинами помірно токсичними. ЛД50 метіонату і гліцинату цинку для лабораторних мишей становить більше 2000, а для лізинату цинку 680,0 мг/кг маси тіла.
5. Додавання в інкубаційне середовище гліцинату, метіонату чи лізинату цинку у різних концентраціях підвищує активність пепсину в середньому на 28,2%, амілази та ліпази підшлункової залози відповідно на 20,0 і 22,4% та лужної фосфатази слизової тонкого кишечнику на 22,7%.
5. Уведення щурам метіонату, гліцинату або лізинату цинку підвищує каталазну активність крові у 1,22,1 раза, аланінамінотрансферазну активність плазми крові - у 1,52,2 раза, знижує концентрацію сечовини у 1,51,8 раза та кількість лейкоцитів крові у 1,31,8 раза, не впливає на клінічний стан, рівень гемоглобіну та глюкози в крові, загального білка та ліпідів, лужнофосфатазну та аспартатамінотрансферазну активність плазми крові.
6. Метіонат, гліцинат та лізинат цинку, введенні тваринам per os, підвищують ліпазну та амілазну активність підшлункової залози на 12,636,6%, лужнофосфатазну активність слизової оболонки кишечнику на 223265%, не впливають на гамма-глутамілпептидазну активність слизової кишечнику та не викликають накопичення цинку в печінці щурів.
7. При згодовуванні курчатам-бройлерам метіонату чи лізинату цинку кількість еритроцитів в їх крові збільшується на 16,043,3%, а гліцинату цинку не впливає на гематологічні показники, температуру тіла, кількість дихальних рухів, споживання корму та води.
8. Метіонат цинку при додаванні до комбікорму збільшує рівень глюкози в плазмі крові курчат-бройлерів на 14,4% і не впливає на активність ферментів, загальних ліпідів та загального білка, а гліцинат та лізинат цинку знижують амілазну і лужнофосфатазну активність та вміст загального білка в плазмі крові.
9. Уведення до комбікорму метіонату, гліцинату чи лізинату цинку та згодовування їх курчатам-бройлерам підвищує амілазну активність підшлункової залози у 2,22,5 раза та лужнофосфатазну активність слизової оболонки кишечника на 31%, не впливає на ліпазну активність підшлункової залози та гамма-глутамілтранспептидазну активність слизової кишечника.
10. Згодовування курчатам-бройлерам комбікормів з метіонатом, гліцинатом та лізинатом цинку не викликає накопичення цинку у печінці та м’язах, збільшує валовий приріст живої маси на 12,815,4%, знижує витрати корму на 1 кг приросту на 0,220,24 кг та збільшує прибуток від реалізації готової продукції на 12,815,4%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Виробництву пропонується спосіб одержання комплексних сполук цинку метіонату, гліцинату та лізинату. З метою зниження витрат кормів на виробництво продукції, підвищення збереженості птиці рекомендується згодовувати курчатам-бройлерам комбікорми, до складу яких входять метіонат цинку у кількості 270 г/т, гліцинат цинку 190 або лізинат цинку 270 г/т комбікорму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аболиньш А.Ф. Влияние различных источников меди и цинка на концентрацию меди и цинка в крови и функцию воспроизводства у лактирующих коров / Бюллетень ВНИИФ и БСХЖ. Боровск. Вып.1.(97). 1990. С. 45-47.

2. Абдулаев Д.В. Цинк в организме человека и животных. Ташкент.: Узбекистан, - 1979.- 65с.

3. Авцин А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.У. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология. М.: Медицина, 1991. 496 с.

4. Авцин А.П., Жаворонков А.А., Строчков Л.С. Микроэлементозы человека. М.: Медицина, 1991. 237 с.

5. Алиев А.А. Обмен веществ у жвачных животных. М.: НИЦ Инженер”. 1997. 419с.

6. Апсите М.Р. Влияние смеси микроэлементов и аминокислот на систему крови цыплят // Регуляторы роста и метаболизма животных. Рига: Зинатне 1971. С. 169-178.

7. Арсеньев А.Ф., Фролова Л.О. Биологическое значение хелатирования катионов в пищеварительном тракте сельскохозяйственных животных и птицы // Вопросы совершенствования племенной работы и технологии в животноводстве: Сб. науч. трудов. М. 1973. Т.63. С. 38-45.

8. Бабенко Г.А. Микроэлементы в экспериментальной и клинической медицине. К., 1965. 183 с.

9. Бабенко Г.А. Об участии металлов в регуляции ферментативных реакций // Биохимия животных и человека. К.: Наукова думка. 1978. Вып. 2. С. 15-29.

10. Бабенко Г.А., Решеткина Л.П. Применение микроэлементов в медицине. К.: Здоров’я. 1971. 220 с.

11. Батырова Х.Н., Мадина С.Ш. Влияние микроэлементов на костную ткань птиц // Предупреждение и ликвидация заболевания птиц на Северном Кавказе и Нижнем Поволжье. 1988. С. 124-128.

12. Белами Л. Инфракрасные спектры сложных молекул. М.: Издательство иностранной литературы, 1963.-590 с.

13. Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологической эффективности. - М. Медицина, 1963. 153 с.

14. Бемоченко Р.С. Исследование роли марганца и цинка в кормлении бройлеров: Автореф. дис. канд. с.-х. наук: 551/ХЗВИ. Х., 1970. 22с.

15. Бергхоф П.К. Мелкие домашние животные. Болезни и лечение: Пер. с нем. И. Кравец. М.: Аквариум ЛТД,” 2001. 224 с.

16. Беренштейн Ф.Я. Микроэлементы в патологии и физиологии животных. Минск, 1966. 196 с.

17. Беренштейн Ф.Я. О механизме воздействия микроэлементов на обмен веществ. // Микроэлементы в сельском хозяйстве и медицине. Киев, 1962. С. 264.

18. Берзинь Н.И., Бауман В.К, Смирнова Г.Ю. Специфичность транспорта цинка в кишечном эпителии под влиянием витамина А. / Физиология процессов всасывания у животных. Рига: Зинатне, 1986. С.34-43.

19. Берзинь Н.И., Бауман В.К. Цинксвязывающая способность слизистой оболочки тонкой кишки цыплят и ее зависимость от обеспеченности организма витамином А // Биохимия всасывания питательных веществ животных. Рига: Зинатне, 1982. С.68-76.

20. Берзинь Н.И., Калнциема В.Х., Смирнова Г.Ю. Действие витамина А на процесс секреции Zn65 в тонкой кишке цыплят // Физиол. процессов всасывания у животных. Рига. 1986. 23-36.

21. Берзинь Н.И. Выделение и идентификация витамин-А-зависимого цинксвязывающего белка на повздошной кишке цыплят // Ассим. питат. веществ в организме жив-х. Рига: Зинантне. 1986. С. 45-51.

22. Бинеев Р.Г., Идрисова К.Т. Влияние комплексов биогенных металлов с биоактивными органическими соединениями на иммуногенез при некоторых инфекционных заболеваниях // Сб.: профилактика и лечение сельскохозяйственных животных. Одесса, 1972. С. 645.

23. Бинеев Р.Г., Логинов В.В. Применение глиценатов биогенных металлов для профилактики минеральной недостаточности у жвачных животных. / Профилактика незаразных болезней продуктивных животных. Казань, 1987. с.36-37.

24. Биохимия животных. А.В.Чечеткин, И.Р.Головацкий, П.А.Калиман, В.И.Воротянский. Под. ред. А.В.Чечеткина. М.: Высшая школа, 1982. 511с.

25. Битюцкий В.М. Химический состав тканей цыплят-бройлеров и их продуктивность при обогащении рациона биологически активными веществами // Повышение качества продуктов животноводства. 1988. С. 12-14.

26. Біологічна хімія з основами фізичної та колоїдної хімії. (Лабораторно-практичні заняття). Методичні вказівки. К.: 1998. 147 с.

27. Бойків Д.П., Свистун Ю.Д., Фартушок Н.В. Мікроелементи: досягнення і перспективи // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія, №2(14), 2001. С. 124-127.

28. Борисенко Л.Н., Кириленко Е.К., Лесник С.А. Новые возможности в диагностике макро- и микроэлементозов сельскохозяйственной птицы / Ефективне птахівництво та тваринництво, 2004. - №4 (16). С. 46-47.

29. Браун Д., Флойд А., Сейнсбери М. Спектроскопия органических веществ. М.: Мир, 1992. 300 с.

30. Браунштейн А.Б. Активные центры и природа каталитического действия ферментов // Журнал Всесоюзного химического общества. 1963. №8. С. 81-94.

31. Брумберг В.Ф., Певзнер Л.З. Нейрохимия изоферментов. Л.: Наука, 1976. С. 124.

32. Валюшкин К.Д. Витамины и микроэлементы в профилактике бесплодия коров. Минск.: Ураджай. 1981. 96с.

33. Вальдман А.Р., Строжа И.К. Регуляция некоторых обменных процессов в организме цыплят при повышенных дозах цинка в рационе // Пробл. современной биохимии и биотехнологии. Рига: Зинантне. 1985. С. 60-65.

34. Васерук Н.Я., Кравців Р.Й. Вміст сульфгідрильних груп у сироватці крові бугайців за корекції мікроелементно-вітамінного живлення при підвищеному кадмієвому навантаженні. // Науково-технічний бюлетень ін-ту біології тварин присвячений 40-річчю інституту. Львів, 2001. - С. 84-86.

35. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І.Левченко, В.В.Влізло, І.П.Кондрахін та ін.; За ред. В.І.Левченка і В.Л.Галяса. Біла Церква, 2002. 400с.

36. Високос М.П., Чорний М.В., Захаренко М.О. Практикум для лабораторно-практичних занять з гігієни тварин. Харків: Еспада. 2003. -215с.

37. Власюк П.А., Жидков В.А., Ивченко В.И. и др. Участие микроэлементов в обмене веществ // Биологическая роль микроэлементов М.: Наука, 1983. с.221-230.

38. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме человека и животных. М., 1962. 442 с.

39. Войнар А.О. Микроэлементы в живой природе. М., 1962. 94 с.

40. Войнар А.О. Физиологическая роль микроэлементов в организме животных и человека и задачи исследований в этом направлении // Микроэлементы в сельском хозяйстве и медицине. Рига: Зинатне, 1956. С. 499-508.

41. Георгиевский В.И. Минеральное питание животных. М.: Колос, 1979 470с.

42. Георгиевский В.И. Минеральное питание сельскохозяйственной птицы. М.: Колос, 1990. С. 327.

43. Георгиевский В.И., Амненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных. М.: Колос, 1979. С. 52-223.

44. Георгиевский В.И., Кальницкий Б.Д. Потребность крупного рогатого скота в минеральных веществах // Сельскохозяйственная биология 1983. №12. С. 15-21.

45. Георгиевский В.И., Полякова Е.П. Усвоение марганца цыплятами и несушками из различных рационов // Тезисы докладов Х Всесоюзной научной конференции: Микроэлементы в биологии и их применение в медицине и сельском хозяйстве. Чебоксары, 1986. Т.3. С. 177-179.

46. Герасименко В.Г., Мельниченко О.М., Бітюцький В.С., Веред П.І. Вивчення ефективності застосування біометалу нового залізомідькобальтовмісного препарату для профілактики та лікування аліментарних анемій // Вісник Білоцерківського ДАУ. Біла Церква, 2001. Вип.19. С. 140-143.

47. Герасимов Б.Л., Старик И.Л. Микроэлементы в кормлении телок // Реф. ж. Корма и кормление сельскохозяйственных животных. М., 1985. №1. С.21.

48. Гиззатуллина Р.А., Гутовская А.В., Журина Л.В. Изучение влияния хелатных форм медь-органических комплексов на некоторые биохимические показатели крови у экспериментальных животных // Материалы докл. II Всесоюзного биохимического съезда. Ташкент, 1969. С.78-92.

49. Гиреева Т.М. Влияние подкормки микроэлементов на обмен веществ у стельных коров и количество их приплода // Материалы Всесоюзной конференции по болезням молодняка сельскохозяйственных животных и птиц. М., 1964. С. 15.

50. Гликина Ф.Б., Ключников Н.Г. Химия комплексных соединений. 3-е изд. М.: Просвещение, 1982. 160с.

51. Гольдберг Б.Д., Ещенко В.А., Вовк В.Д. Влияние иммуносупресивных веществ на содержание цинка в клетках // Бюлл. экспер. Биологии и медицины. 1993. ТСХУ. - № 10. с.412-413.

52. Горобец А.И. Накопление витамина А у бройлеров при включении в их рацион хелатных соединений микроэлементов // Науч.-техн. бюл. укр. НИИ птицеводства. 1985. №18. С. 22-24.

53. Горобец А.И. Накопление жирорастворимых витаминов в организме цыплят-бройлеров и их продуктивность при скармливании хелатов микроэлементов // Сельскохозяйственная биология: серия биология животных. 1991. №6. С. 82-84.

54. Григор’єва Г.С., Киричок Л.М., Конахович О.О., Мисливець С.О., Мохорт М.А. Комплексоутворення - як спосіб підвищення нешкідливості сполук мікроелементів // Медицинская токсикология. 2001 № 2. С.12-15.

55. Гринберг А.А. Введение в химию комплексных соединений. Л.: Химия. 1971. С. 506-530.

56. Гульченко А.Ф., Мокрушин В.М. Диспансеризація тварин, профілактика мікроелементозів та авітамінозів у господарствах Черкаської області // Ветеринарна медицина України. - №12. 2004. С. 19-20.

57. Данилевский В.М. Справочник по ветеринарной терапии. М.: Колос, 1983. 213 с.

58. Дадашка В.В. Влияние цинка на продуктивность кур и качество скорлупы // Улучшение качества и сохранение потерь продукции животноводства. 1988. С. 215-217.

59. Догадаева И.В. Влияние цинка на некоторые показатели углеводно-жирового обмена у бройлеров // Минеральное питание сельскохозяйственных животных. 1973. С. 175 177.

60. Доник М. Ветеринарне забезпечення технології вирощування птиці // Ветеринарна медицина України. 1998. №1. С. 10.

61. Досон Р., Эллиот Д., Эллиот У. Справочник биохимика. М.: Мир, 1991. 544 с.

62. Дубина Т.Л., Леонов В.А. Металлы в организме и их роль в процессах старения / Успехи современной биологии. М.: Наука, 1968. Том 66, вып. 3 (6). С. 453-469.

63. Дымко Е.Ф. О роли микроэлементов в повышении продуктивности и устойчивости сельскохозяйственных животных в условиях юго-востока Казахстана // Материалы Всесоюз. конф. Казанского ветеринарного ин-та. Казань. 1963. С. 491-492.

64. Дятлова Н.М., Криницкая Л.В., Матковская Т.А. Комплексоны в биологии и медицине. М.: Химия, 1986. 50 с.

65. Дятлова Н.М., Темкина В.Я., Попов К.И. Комплексоны и комплексонаты металлов. М.: Химия, 1988. 544 с.

66. Егоров И.А., Куренева В.П., Фаткулина А.Д. Высокодисперсные порошки металлов источники микроэлементов для с.-х. птицы // Сб. науч. тр. Всесоюз. науч.-исслед. ин-та физиологии, биохимии и питания с.-х. живтных. 1986. С. 80-88.

67. Ершова В.А. Биологическая эффективность применения хелатных соединений цинка в кормлении поросят раннего отъема // Бюлл. Всесоюз. науч.-исслед. ин-та физиологии, биохимии и питания с.-х. животных. Боровск. 1982. Вып. 2 (66). С. 31-33.

68. Жеребцов П.И. Значение некоторых микроэлементов в азотистом и углеводном обмене у крупного рогатого скота // Минеральное питание сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1973. С. 24-34.

69. Жолнин А.В. Химия биогенных элементов: Конспект лекций по общей химии. Челябинск, 2001. 53 с.

70. Заболотнов Л.А., Кальницкий Б.Д., Шатерикин А.М., Агафонов В.А. Баланс энергии в организме животных // Зоотехния. 1998. №10. С.19-22.

71. Засєкін Д.А. Моніторинг важких металів у довкіллі та способи зниження їх надлишку в організмі тварин: Дис...д-ра вет. Наук: 16.00.06. Національний аграрний університет. К., 2002. 354 с.

72. Засєкін Д.А. Розвиток патологічного процесу у тварин за умов отруєння їх організму солями важких металів // Науковий вісник НАУ. 2001. Вип.42. С. 15-18.

73. Засуха П.В. Нові дисперсні мінерали у тваринництві. Вінниця: Арбат, 1997. 224 с.

74. Зигель Х. Ионы металлов в биологических системах. М.: Мир, 1982. С. 147-163; С. 23-46.

75. Ионов И.А., Микитюк Д.Н., Коц В.П. Распределение цинка в организме кур-несушек в зависимости от его содержания в рационе / Птахівництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Вип. 49. Борки, 2000. С.68-73.

76. Казаков Х.Ш. К биохимии металлов и их органических хелатных комплексов // Материалы докладов Всесоюз. науч. конфер. посвящ. 90-летию Казанского вет. ин-та. Казань. 1963. С. 371.

77. Казаков Х.Ш. Некоторые итоги и перспективы изучения по проблеме металлобиохимии и комплексной биохимии металлов // Ученые записки Казанского ветинститута им. Баумана. Казань. 1972. С. 207-217.

78. Казаков Х.Ш. О некоторых аспектах проблемы комплексной биохимии биогенных металлов // Материалы зональной научной конференции Поволжья и Приуралья: Эндемические болезни и микроэлементы. Казань. 1972. С. 35-36.

79. Казаков Т.Н., Токарев Т.Н., Лавриенко Р.И. Уровень цинка в рационе и накопление витамина А в организме индюшат // Ветеринария. 1984. - №10. С. 53-54.

80. Калимуллин Ю.Н. Биологическая роль металлов и их хелаткомплексных соединений с различными клешневателями // Металлохелаты-стимуляторы иммунодинамических и репродуктивных функций с/х животных. Казанский вет. ин-т им. Н.Э. Баумана. Казань, 1984. С. 8-11.

81. Калимуллин Ю.Н. Металлохелаты - стимуляторы иммунодинамических и репродуктивных функций сельскохозяйственных животных. - Казанский вет. ин-т им. Н.Э. Баумана. Казань, 1984. 80 с.

82. Кальницкий Б.Д. Биологическая эффективность микроэлементов // Минеральные вещества в кормлении животных. Л.: Агропромиздат, 1985. С. 60-66.

83. Кальницкий Б.Д. Взаимосвязь минеральных веществ в процессе их обмена // Минеральные вещества в кормлении животных. Л.: Агропромиздат, 1985. С. 17.

84. Кальницкий Б.Д. Максимально допустимые и токсичные уровни микроэлементов в рационе животных // Минеральные вещества в кормлении животных. Л.: Агропромиздат, 1985. С. 25-28.

85. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: в 2 т. Минск: Беларусь, 2000. 463 с.

86. Капетанаки К.Г. К методике определения активности трансаминаз (аминофераз) в сыворотке крови // Лаб. дело. 1962. - №1. С. 19-23.

87. Каравашенко В.Ф., Москалик А.Е., Гришко Г.И. Эффективность добавок кобальта в комбикормах для мясных цыплят // Бюлл. ВНИИ физиологии и биохимии питания с.-х. животных. 1985. - №3. С. 53-56.

88. Кармолиев Р., Лукичева В., Найденский М., Чекмарев А. Реакция цыплят на введения глицина и сукцината // Птицеводство. К. № 2. 2003. С. 6-7.

89. Карнилова С.В., Капинос Л.Е., Благой Ю.П. изучение взаимодействия ДНК с ионами кальция методом ИК-спектроскопии // Журн. мол. биол. 1993. Т. 29, вып.3. С. 575-584.

90. Карнилова С.В., Капинос Л.Е., Благой Ю.П. изучение взаимодействия ДНК с ионами марганца методом ИК-спектроскопии // Журн. мол. биол. 1993. Т. 29, вып.6. С. 1276-1285.

91. Карунський А., Нікітін А. Мінеральна добавка / Птахівництво. 1999. - № 3. С. 17-18.

92. Кебец А., Кебец Н. Влияние комплекса биометаллов, витаминов и аминокислот на птицу // Птицеводство, 2003, №3.- С.8.

93. Клиническая биохимия / Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Мясоедов В.В., Завгородний И.В. М.: Триада-Х,” 2002. 483 с.

94. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г. и др. М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.

95. Клінічна біохімія. Мельничук Д.О., Томчук В.А., Калінін І.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт. К.: Видавничий центр НАУ. - 1999. 64 с.

96. Кобкова А., Кебец А., Курова Г. Комплексный препарат железа и витаминов // Птицеводство. 1996. №5. С. 28-29.

97. Коваленко В.М., Стефанов О.В., Максимов І.М. Експериментальне вивчення токсичної дії потенційних лікарських засобів / Метод. рекомендації. К. 2000. 43 с.

98. Кокунин В.А. Статистическая обработка при малом числе опытов // Украинский биохимический журнал. 1975. №. 47. Вип. 6. С. 776-790.

99. Колту Є.М. Інтенсивність обміну речовин і продуктивність великої рогатої худоби за корекції протеїнового та мінерального живлення: Дис...д.наук 03.00.13. фізіол. людини і тварин та 06.02.02. годівля тварин та технологія кормів Львів, 1999. 320 с.

100. Кондрахин И.П. Болезни обмена веществ и эндокринных органов // Внутр. незаразные болезни с.-х. животных. М.: Агропромиздат, 1991. С.429-431.

101. Концевенко В.В., Конопелько П.Я. Современные проблемы в примышленном свиноводстве // Ветеринария. 1990. №2. С. 55-58.

102. Координационные соединения металлов в медицине / Крисс Е.Е., Волченкова И.И., Григорьева А.С., Яцимирский К.Б., Бударин Л.И. К.: Наукова думка, 1986. 216 с.

103. Копил М.И., Береза В.И. Что дали микроэлементы // Животноводство Украины. 1979. №11. С. 48-49.

104. Кормление птицы: Справочник. - Агеев В.Н., Егоров И.А., Околелова Т.М., Паньков П.Н. М.: Агропромиздат, 1987. 192 с.

105. Корнилова С.В., Капинос Л.Е., Благой Ю.П. Изучение взаимодействия ДНК с ионами Са методом колебательной спектроскопии //Журнал мол. биол. 1995. Т. 29. Вып. 3. С. 572-584.

106. Косенко М., Величко В., Левицький Т., Ривак Г., Назар Б. Контроль якості кормових добавок і вітамінних препаратів // Науково-технічний бюл. Інституту біології тварин. Львів, 2001. - Вип.1-2. - С. 349-352.

107. Кособрюков А.И. Изменение иммунобиологических свойств организма животных под влиянием микроэлементов Cu, Co и Zn // Материалы VI Всесоюз. совещ. по вопросам применения микроэлементов в с.-х. и медицине. Киев. 1963. С. 503.

108. Коцюмбас І.Я, Тішин О.Л. Біохімічні пока