ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ ГІПЕРМЕТАБОЛІЗМУ В СИСТЕМНІЙ ЗАПАЛЬНІЙ ВІДПОВІДІ ОРГАНІЗМУ ПРИ ТЯЖКІЙ МЕХАНІЧНІЙ ТРАВМІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису
УДК (616-001.5+616-001.36)-099

КРЮК ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ

ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ ГІПЕРМЕТАБОЛІЗМУ В СИСТЕМНІЙ ЗАПАЛЬНІЙ ВІДПОВІДІ ОРГАНІЗМУ ПРИ ТЯЖКІЙ МЕХАНІЧНІЙ ТРАВМІ

14.03.04 патологічна фізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
ЗОЛОТУХІН Сергій Євгенович
доктор медичних наук,
старший науковий співробітник

ДОНЕЦЬК 2008

ЗМІСТ

Стр.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ........................................

4

ВСТУП ...........................................................................................

6

РОЗДІЛ 1. СИСТЕМНА ЗАПАЛЬНА ВІДПОВІДЬ, ГІПЕРМЕТАБОЛІЗМ І ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИ ВАЖКІЙ МЕХАНІЧНІЙ ТРАВМІ
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ...........................................................

11

1. 1.

Концепція системної запальної відповіді
у травматології і хірургії ..............................

11

1. 2.

Сучасна концепція патогенезу
травматичній хворобі ...................................................

18

1. 3.

Гіперметаболізм при важкій
механічній травмі .........

26

1. 4.

Патофізіологія сепсису при
важкій механічній травмі .........

29

1. 5.

Прогнозування при важкій механічній
травмі і шоці на початковому етапі
травматичній хворобі .......

30

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ............................

36

2. 1.

Експериментальні моделі дослідження і характеристика груп
експериментальних тварин ......................

36

2. 2.

Біохімічні методи досліджень .................................

42

2. 3.

Бактеріологічні методи дослідження .........................

44

2. 4.

Імунологічні методи дослідження ..............

45

2. 5.

Математична обробка отриманих
результатів дослідження ......

46

РОЗДІЛ 3. СТАН ГІПЕРМЕТАБОЛІЗМУ У
ТВАРИН З ТРЬОМА ПРОГНОСТИЧНО
РІЗНИМИ ТИПАМИ ПЕРЕБІГУ
ПОСТТРАВМАТИЧНОЇ РЕАКЦІЇ ......................

48

3. 1.

Розподіл тварин залежно від
індивідуальної реактивності при
важкій механічній травмі .........................................

48

3. 2.

Особливості порушення метаболізму
при важкій механічній травмі
що протікає у тварин з різними
типами посттравматичної реакції .......................

49

3. 3.

Гіперметаболізм, як ключова ланка
патогенезу поліорганної недостатності
при важкій механічній травмі і шоці ..........................

56

РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРА БАКТЕРІЄМІЇ І СЕПСИСУ, ІМУНОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ТЯЖКОСТІ СТАНУ І ПРОГНОЗУВАННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ ЩУРІВ
З ВАЖКОЮ МЕХАНІЧНОЮ ТРАВМОЮ ........................

65

4. 1.

Зміна бактеріологічних показників
в крові у тварин з важкою
механічною травмою ........................................

65

4. 2.

Зміна імунологічних показників
крові у тварин з трьома типами перебігу посттравматичної реакції .................................

73

4. 3.

Оцінка кореляційного зв'язку
між мікробіологічними
і окремими біохімічними і
імунологічними показниками
при важкій механічній травмі .........

80

4. 4.

Прогнозування тривалості
життя щурів при важкій
механічній травмі за даними
мікробіологічних показників ...

90

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ...........................................................................

95

ВИСНОВКИ ...................................................................................

114

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ..................................................

116

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОКАЖЧИК ..................................................

117

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АА

альфа-амілаза

АГ

антиген

АКТГ

адреногортікотропний гормон

АлАТ

аланінамінотрансфераза

АсАТ

аспарагінамінотрансфераза

АТ

артеріальний тиск

ГА

грибкові асоціації

ГАМК

гамма-аміномасляна кислота

ГГНС

гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система

ГГТ

гамма-глутамілтрансфераза

ГДН

гостра дихальна недостатність

ГНН

гостра ниркова недостатністть

ГСН

гостра серцева недостатність

ГТ

грибкові тіла

ДК

дієнові кон’югати

ДНК-аза

дезоксирібонуклеаза

ЗАС

загальний адаптаційний синдром

ЗПО

загальний періферічний опір

ІЛ

інтерлейкіни

ІФА

імуноферментний аналіз

КГР

кожно-гальванічний рефлекс

КД

катепсин Д

КК

креатининкіназа

ККС

кокарбоксилаза

КФ

кисла фосфатаза

КФК

креатининфосфокіназа

ЛДГ

лактатдегідрогеназа

ЛФ

лужна фосфатаза

МА

мікробні асоціації

МДА

малоновий діальдегід

МСМ

молекули средньої маси

МТ

мікробні тіла

ОРА

опорно-руховий апарат

ОЦК

об’єм циркулюючої крові

ПОН

поліорганна недостатність

ПТР

посттравматическая реакция

РНК-аза

рібонуклеаза

СЗР

системна запальна реакція

СК

сечова кислота

СПОН

системна поліорганна недостатність

ССЗВ

синдром системної запальної відповіді

ТТГ

тіреотропний гормон

ТХ

травматична хвороба

ФНП-α

фактор некрозу пухлини альфа

ЦНС

центральна нервова система

ШВЛ

штучна вентиляція легенів

ШКТ

шлунково-кишковий тракт

ВСТУП

Проблема політравми вже давно є не лише медичною, але і соціальною проблемою [22, 37, 116]. У структурі травматизму мирного часу політравма досягає 12-15% [97, 181, 218]. За даним ВОЗ, серед причин смертності травми посідають третє, а серед населення до 40 років - перше місце [108]. Смертність від нещасних випадків і травм постійно зростає - в середньому на 1% щорічно [102, 110, 121]. У Донбасі, важливому промисловому регіоні України, травматизм набуває характер епідемії. Йому сприяють техногенні катастрофи, аварії на дорогах, конфлікти в побуті [15, 38, 48]. Незважаючи на те, що постраждалі з політравмою складають 8-10% всіх, що надходять на стаціонарне лікування, саме на них припадає до 70% летальних випадків [54, 104, 192], що є свідоцтвом недостатній ефективності лікування таких хворих. Тим часом, вдосконалення терапії постраждалих стримується недостатньою вивченістю механізмів формування травматичної хвороби [39, 50, 62]. Зокрема, мало вивчений патогенез гіперметаболізму при тяжкій механічній травмі [61, 63, 154]. Вимагають рішення| питання, пов'язані з участю в цьому механізмі прозапальних цитокінів ІЛ-6, ІЛ-8 та ФНП-α. Недостатньо освітлені питання зв'язку показників обмінних порушень (вуглеводів, білків, ліпідів) з транслокацією мікроорганізмів і структурою бактерійного сепсису. Потребують розробки способи точної діагностики наявності гіперметаболічних порушень обміну речовин, оцінки їх тяжкості та прогнозу у постраждалих з тяжкою механічною травмою та шоком [60, 70, 74, 90, 158].
Зв'язок роботи з|із| науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження належить до тематики науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України та виконано у рамках комплексної НДР Дисфункція гуморальної регуляції в патогенезі травматичної хвороби” (номер державної реєстрації 0105U008712). Дисертантом проведені дослідження біохімічних, імунологічних та бактеріологічних ланок патогенезу травматичної хвороби.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало виявлення механізму зміни вираженості гіперметаболічній реакції залежно від рівня прозапальних цитокіни, етіологічної структури і тяжкості бактерійного сепсису і встановлення прогностичної значущості гіперметаболізму при тяжкій механічній травмі і шоці. Досягнення мети забезпечувалося вирішенням наступних завдань.
1. Визначити найбільш інформативні і прості біохімічні показники, що характеризують гіперметаболізм у тварин з важкою механічною травмою і шоком в експерименті;
2. Уточнити зв'язок глюконеогенезу з гіперметаболізмом і встановити його патогенетичне значення при шоковому смертельному, шоковому не смертельному і не шоковому типах посттравматичної реакції;
3. Вивчити склад мікроорганізмів і виявити зміни в структурі бактеріємії і сепсису при шоковому смертельному, шоковому не смертельному і не шоковому типах посттравматичної реакції;
4. Провести кореляційну оцінку зв'язку між показниками цитокінової| відповіді (ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α), транслокації мікроорганізмів і гіперметаболізму при шоковому смертельному, шоковому не смертельному і не шоковому типах посттравматичної реакції;
5. Встановити мікробіологічні критерії діагностики сепсису і визначити прогностичне значення цих показників відносно особливостей течії і результату посттравматичної реакції в експерименті.
Об'єкт дослідження стан гіперметаболізму в системній запальній відповіді при важкій механічній травмі.
Предмет дослідження показники гіперметаболізму, запалення і бактеріємії, їх прогностична значущість в динаміці трьох типів посттравматичної відповіді.
Методи дослідження. В дослідженні використані патогенетичні (моделювання травми), фізіологічні (оцінка електропровідності тканин), біохімічні (визначення в сироватці крові електролітів - натрію, калія, кальцію, загального білка і його фракцій, показників ліпідного обміну - холестерина, триглицеридів, фракцій липопротеїдів, глюкози, сечової кислоти, сечовини, креатиніну; активності ферментів: a-амілази, АсАТ и АлАТ, ЛФ-ази и КФ-ази, КФК, ЛДГ, ГГТ, рівень маркеру ендогенної інтоксикації МСМ), імунологічні (кількість лейкоцитів, лімфоцитів, показники ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α), бактеріологічні (посів мікроорганізмів на звичайні та селективні середовища, фарбування по Романовському Граму, біохімічні тести для ідентифікації збудників), статистичні (комп'ютерний параметричний аналіз, перевірка на відповідність законам Гаусового розподілу).
Наукова новізна отриманих результатів. Наукова новізна роботи полягає в поглибленні теоретичних основ концепції травматичної хвороби, зокрема:
- в уточненні ролі глюконеогенезу, як лімітуючої ланки гіперметаболізму в патогенезі важкої посттравматичної реакції. Найбільше значення при цьому має той факт, що рання летальність тварин при шоковому смертельному типі посттравматичної реакції обумовлена зниженням ефективності глюконеогенезу;
- у встановленні зв'язку гіперреактивного стану імунної системи з| гіперметаболізмом, бактеріємією і сепсисом. При цьому показано, що в патогенезі сепсису беруть участь не патогенні бактерії, а умовно-патогенна аутофлора, що колонізує відкриті біоценози організму. При шокових типах посттравматичної реакції (шоковому смертельному і не смертельному) відбувається трансформація генералізованої| запальної реакції в сепсис.
Практичне значення отриманих результатів. У роботі на основі простих і інформативних біохімічних показників розроблені критерії гіперметаболічних порушень обміну речовин при важкій механічній травмі і шоці. На підставі імунологічних і мікробіологічних показників розроблена медична технологія прогнозування тяжкості перебігу посттравматичної відповіді в експерименті.
Матеріали дисертації впроваджені в лікувально-діагностичний процес Інституту травматології на ортопедії, а також в педагогічний процес Донецького, Запорізького, Кримського, Харківського, Луганського медичних університетів та Дніпропетровської медичної академії.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота повністю є результатом самостійного наукового дослідження здобувача. Особистий внесок здобувача полягає в інформаційному пошуку і аналізі літературних джерел, в розробці методів дослідження, плануванні роботи, моделюванні і тестуванні типів посттравматичної відповіді, виконанні більшості лабораторних аналізів, узагальненні етапів дослідження і результатів дисертаційної роботи в цілому. Автором проведений статистичний аналіз результатів дослідження, написані розділи дисертації, сформульовані висновки роботи, практичні рекомендації, оформлені наукові публікації і автореферат, виконано впровадження результатів дослідження в практику. Дисертантом не було використано результатів і ідей співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на всеукраїнській науково-практичній та навчально-методичній конференції ”Фундаментальні науки хірургії” (Полтава, 2007), на IХ международній конференції Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы” (Донецьк-Слов’янськ, 2007), науковій конференції VI читання ім. В.В.Підвисоцького” (Одеса, 2007), 70-ї міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації” (Донецьк, 2008), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної артрології” (Київ, 2008).
Публікації. Основні матеріали дисертаційної роботи опубліковані в 10 наукових працях, серед яких 6 статей в журналах, 2 статті у складі збірок наукових праць, визнаних ВАК України, і 2 роботи в матеріалах наукових конференцій.
Структура и об’єм дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 141 сторінці тексту, складається зі вступу, 4 розділів (зокрема огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, 2 розділів власних досліджень), узагальнення і аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 220 найменувань (139 кирилицею і 81 латиницею). Роботу ілюстровано 11 таблицями і 18 рисунками.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обгрунтування результатів і досягнуте вирішення наукового завдання на підставі вивчення показників обмінних порушень (вуглеводів, білків і ліпідів), мікробіологічних показників і цитокіни ІЛ-6, ІЛ-8 і ФНП-α у тварин з важкою механічною травмою встановлені нові механізми гіперметаболізму, гіперреактивності імунної системи і структури бактерійного сепсису, що уточнює діагностику, прогноз і оцінку тяжкості посттравматичної реакції.
1. Стан гіперметаболізму при важкій механічній травмі відображають показники концентрації в сироватці крові креатиніну, сечовини, сечової кислоти, глюкози, загального білка, МСМ, холестерину, тригліцеридів, МДА, ДК, білірубіну. Сумарна оцінка показників гіперметаболізму, узятих у вигляді відносних величин зміни в динаміці травми до рівня до травми (у %), має зворотну кореляцію з тривалістю життя тварин і може служити додатковим критерієм тяжкості перебігу системної запальної реакції при важкій механічній травмі. Сумарна величина одинадцяти згаданих показників, що перевищує величину 25,8, вказує на високий ризик розвитку травматичного шоку і гіперметаболічного синдрому.
2. Ключовою ланкою гіперметаболізму при важкій механічній травмі є глюконеогенез. Основним джерелом енергії при гіперметаболізмі є| амінокислоти і жирні кислоти. Вони утворюються в основному за рахунок цитолізу клітин покривних тканин, опорно-рухового апарату і внутрішніх органів. При шоковому смертельному типі посттравматичної реакції, на відміну від шокового несмертельного і нешокового типів, ефективність глюконеогенезу знижується, що призводить до ранньої летальності. На початковому етапі патогенезу посттравматичної реакції толерантності тканин до субстратів метаболізму немає.
3. Мікробний склад і вираженість| бактеріємії при важкій механічній травмі визначаються бактерійною і кандидозною транслокацією умовно-патогенної мікрофлори, що колонізує відкриті біоценози. При шокових типах посттравматичної реакції розвивається бактерійний сепсис. У його етіології беруть участь як грампозитивні, так і грамнегативні коки і палички. При шоковому смертельному типі посттравматичної реакції збільшується етіологічне значення грампозитивних коків S. epidermidis, S. aureus, N. flavescens, а також Candidae sp.
4. Кількість лейкоцитів, склад лейкоцитарної формули крові і концентрація прозапальних цитокіни ІЛ-6, ІЛ-8 і ФНП-α у сироватці крові на початковому етапі посттравматичної реакції відображають неадекватність регуляції метаболічних процесів і імунних реакцій відносно власної умовно-патогенної мікрофлори. Вираженість гіперметаболізму корелює з рівнем прозапальних цитокіни. У основі несприятливого результату при шоковому смертельному типі посттравматичної реакції лежать крайні значення гіперметаболізму і гіперреактивності імунної системи організму. У сумарній прозапальній цитокіновій відповіді організму на механічне пошкодження збільшення частки ІЛ-6 більше 27,9%, а ФНП-α більше 13,6% разом із зниженням частки ІЛ-8 менше 58,8% є прогностично несприятливими ознаками перебігу посттравматичної реакції.
5. Із збільшенням тяжкості стану тварин при важкій механічній травмі відбувається трансформація генералізованого запалення в сепсис. Мікробіологічні показники є не тільки діагностичними показниками, але і прогностичними критеріями перебігу і результату посттравматичної реакції. Кореляційні зв'язки, виражені лінійними рівняннями, можуть бути використані для прогнозування тривалості життя щурів при важкій механічній травмі та шоці.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абаев Ю. К. Современные особенности хирургической инфекции / Ю. К. Абаев // Вестник хирургии. 2005. - № 3. С. 107-111.
2. Алексеев А. А. Новое в профилактике и лечении инфекции у обожженных / А. А. Алексеев, М. Г. Крутиков, А. Э. Бобровников // Второй конгресс ассоциации хирургов : тезисы докладов. СПб., 1998. - С.257.
3. Альес В. Ф. Транспорт кислорода и газовый состав крови в норме и у больных, находящихся в критических состояниях / В. Ф. Альес, А. Г. Андреев, М. К. Астамиров // Реаниматология и интенсивная терапия. 1998. - №2. - С. 7-16.
4. Альес В.Ф. Инотропная поддержка при ожоговой травме у детей / В. Ф. Альес, А. И. Колотухин, Р. С. Кцоев // Межд. симп., посвящ. 90-летию акад. РАМН В.А. Неговского : тезисы докладов М., 1999. С. 72.
5. Антибактериальная терапия : [практическое руководство / науч. ред. Л. С. Страчунский, Ю. Б. Белоусова, С. Н. Козлов] М., 2000. - 191 с.
6. Афонин Н. И. Современные принципы инфузионно-трансфузионной терапии острой кровопотери / Н. И. Афонин // Москoвский медицинский журнал. 2001. № 5-6. С.8-11.
7. Багдатьев В. Е. Респиратоный дистресс - синдром у взрослых / В. Е. Багдатьев, В. А. Гологорский, Б. Р. Гельфанд // Вестник интенсивной терапии. -1997. - №3. - С. 7-13.
8. Бадиков В. Д. Микробиология боевой хирургической травмы (клинико-экспериментальные исследования) : автореф. дисс. докт. мед. наук. / В. Д. Бадиков. - СПб., 2000. - 41 с.
9. Бадинов О. В. Современные представления о патогенезе эндотоксикоза посттравматического генеза / О. В. Бадинов, В. Д. Лукъянчук, Л. В. Савченкова // Сучасні проблеми токсикології. 2003. - № 4. С. 37-42.
10. Бактериологическая диагностика раневой инфекции : [методические рекомендации]. М., 1984. 22 с.
11. Барабанли Ш. Р. Применение фраксипарина в комплексной терапии эндогенной интоксикации в послеоперационном периоде у больных раком легких / Ш. Р. Барабанли, М. М. Коган, А. В. Яременко // Боль, обезболивание и интенсивная терапия. 2001. -№2. - С. 59-60.
12. Белобородов В. Б. Актуальные вопросы диагностики и лечения сепсиса / В. Б. Белобородов // Инфекции и антимикробная терапия. 2001. Т. 3, № 6. С. 3-6.
13. Богданова Л. Ф. Комбинация антибиотиков и нуклеата натрия в терапии смешанной инфекции, вызванной гноеродными бактериями, в эксперименте / Л. Ф. Богданова., В. Р. Соболев, В. М. Земсков // Антибиотики. - 1980. - №12. - С.921- 924.
14. Болгов Д. М. Фармакокоррекция уровня миоглобина в условиях длительной компрессионной травмы / Д. М. Болгов // II Всеукраинской научно-практической конференции с международным участием "Политравма - сучасна концепція надання медичної допомоги" : сборник тезисов. - Киев, 2002. - С. 141.
15. Болгов Д. М. Патогенетические основы формирования синдрома длительного раздавливания / Д. М. Болгов, Л. В. Савченкова , В. Д. Лукъянчук // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.О. Можаева. -2001. - Т. 2, №1. - С. 89-97.
16. Бородина А. А. Влияние сочетанной травмы грудной клетки на течение черепно-мозговой травмы / А. А. Бородина, В. Я. Мартыненков, Г. Б. Колотов // Травма нервной системы : ежег. науч.-практ. конф. : сборник тезисов. - Омск, 1999. - С. 1119.
17. Брюсов П.Г. Прогнозирование в медицине катастроф / П. Г. Брюсов, Г. И. Назаренко, В. Н. Житин. Томск : изд-во Томского университета, 1995. - 240 с.
18. Будрицкий А. М. Применение Ронколейкина® в комплексном лечении больных распространенным туберкулезом легких / А. М. Будрицкий, В. С. Самцов, И. В.Кучко // Иммунология. - 2000. - № 3. - С. 75.
19. Бухарин О. В. Механизмы персистенции бактериальных патогенов / О. В. Бухарин / Вестн. Рос. АМН. 2000. - № 2. С. 44-49.
20. Верховский А. И. Прогностические критерии при тяжелой черепно-мозговой травме / А. И. Верховский , М. Р. Маматханов, А. Я. Бумай // Скорая медицинская помощь. 2003. Т. 4. - № 4. С. 22-23.
21. Гаврилов В. А. Бактериальный спектр при неосложненных переломах нижней челюсти в раннем постравматическом периоде / В. А. Гаврилов, Н. К. Казимирко, В. М. Шанько // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2006. Т. 6, Вип. 1-2. С. 231-232.
22. Гайко П. В. Состояние ортопедо-травматологической службы и перспективы ее развития в Украине / П. В. Гайко // ХІІ съезд травматологов-ортопедов Украины : сборник тезисов. - Киев, 1996. - С. 1-2.
23. Гельфанд Б. Р. Прокальцитонин: новый лабораторный диагностический маркер сепсиса и гнойно-септических осложнений в хирургии / Б. Р. Гельфанд, М. И. Филимонов, Т. Б. Бражник // Вестник интенсивной терапии. 2003. - №1. С. 12-16.
24. Гельфанд Е. Б. Абдоминальный сепсис: интегральная оценка тяжести состояния больных и полиорганная дисфункция / Е. Б. Гельфанд, В. А. Гологорский , Б. Р. Гельфанд // Анестезиология и реаниматология. -2000. -№3. - С. 29-33.
25. Гипоксия. Адаптация, патогенез, клиника : [рук. для врачей / ред. Ю. Л. Шевченко ]. СПб : ЭЛБИ-СПб., 2000. 384 с.
26. Голосова Т. В. Инфекция и естественный иммунитет при лейкозах / Т. В. Голосова, Ф. Э. Файнштейн, В. А. Мартынова. - М.: Медицина, 1980. - 200 с.
27. Гринев М. В. Интерлейкин-2 в комплексной детоксицирующей терапии хирургического сепсиса / М. В. Гринев // Анестезиология и реаниматология. - 1994. - №6. - С. 25-28.
28. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Гублер Е. В. Л.: Медицина, 1978. 296 с.
29. Гурляев Ю. А. О возможных механизмах нарушения фибринолиза у больных с тяжелой черепно-мозговой травмой / Ю. А. Гурляев, В. Г. Лычев, А. А. Павленко // Анестезиология и реаниматология. -1996. -№1. - С. 37-39.
30. Денисенко В. Н. Оценка тяжести и прогноз травматического шока у пострадавших с сочетанной травмой / В. Н. Денисенко, В. В. Бурлика, С. А. Король // Проблемы военного здравоохранения. Киев : Янтар, 2002. - С. 8-15.
31. Денисенко В. Н. Клинико-патофизиологическое обоснование феномена взаимного отягощения у пострадавших при сочетанной закрытой травме / В. Н. Денисенко, В. В. Бурлука, Я. Н. Заруцкий // Проблемы военного здравоохранения. - Киев: "Янтар", 2002. - С. 15-2.
32. Дерябин И. И. Травматическая болезнь / И. И. Дерябин, О.С. Насонкин. - М.: Медицина, 1987. - 304 с.
33. Долгов В. В. Клинико-диагностическое значение лабораторных показателей / В. В. Долгов, В. Т. Морозова, Р. Л. Марцишевская. М.: Медицина, 1995. 211 с.
34. Долгушин И. И. Иммунология травмы / И. И. Долгушин, Л. Я. Эберт, Р. И. Лифшиц. — Свердловск, 1989. 302 с.
35. Дритак В. И. Ендотоксикоз в клинической онкологии / В. И. Дритак, М. И. Домбрович, Н. О. Загорска. - Тернопиль: Укрмедкнига, 1999. -125 с.
36. Ельский А. В. Особенности биохимических показателей крови у пострадавших с травмой на фоне алкогольной интоксикации и пути ее коррекции / А. В. Ельский, С. Е. Золотухин, Ю. Я. Крюк // Скорая медицинская помощь. 2003. Т. 4. - № 4. С. 24-27.
37. Ельский В. Н. Патофизиология, диагностика и интенсивная терапия тяжелой черепно-мозговой травмы / В. Н. Ельский, А. М. Кардаш, Г. А. Городник. Донецк : Изд-во, 2004. 200 с.
38. Ельский В. Н. Избранные аспекты патогенеза и лечения травматической болезни / В. Н. Ельский, В. Г. Климовицкий, С. Е. Золотухин. Донецк: ООО Лебедь”, 2002. 360 с.
39. Ельский В. Н. Концепция травматической болезни на современном этапе и аспекты прогнозирования ее исходов / В. Н. Ельский, В. Г. Климовицкий, В. Н. Пастернак // Архив клинической и экспериментальной медицины. 2003. Т. 12. - № 1. С. 87-92.
40. Еременко А. А. Оценка кислородного статуса у больных в критических состояниях / А. А.Еременко // Неотложная медицина в мегаполисе : межд. науч. межд. форум : тезисы докл. - М., 2004. - С.76-77.
41. Ермолов А. С. Гнойно-септические осложнения при сочетанной травме / А. С. Ермолов , В. А. Соколов // Здоровье столицы : ассамблея : тезисы докл. - М., 2002. - С. 27-30.
42. Ерохин И. А. Тяжелая сочетанная травма как форма экстремального состояния организма человека / И. А. Ерохин / Актуальные проблемы множественных сочетанных травм. Санкт-Петербург, 1992. - С. 8-10.
43. Ерюхин И. А. Лечебно-диагностические и теоретические проблемы экстремальных состояний при боевой травме / Ерюхин И. А. — СПб., 1992. 208 с.
44. Ерюхин И. А Сепсис в хирургической клинике / И. А. Ерюхин , А. М. Светухин , С. А. Шляпников // Инфекции и антимикробная терапия. 2002. Т.4. - № 1. С.10-13.
45. Зайчик А. Ш. Основы патохимии / А. Ш. Зайчик, Л. П Чурилов. ЭЛБИ-СПб. : Санкт-Петербург, 2000. 687 с.
46. Замятин П. Н. Особенности интенсивной терапии гемодинамических и реологических нарушений при проникающих ранениях сердца / П. Н. Замятин, В. Е. Шапкин, В. А. Шевчук // Боль, обезболивание и интенсивная терапия. - 2000. -№ 1. - С. 185-186.
47. Зборомирский В. В., Малиновский Ю. Ф., Полищук Н. Е. Организационные принципы оказания медицинской помощи пострадавшим с политравмой / В. В. Зборомирский, Ю. Ф. Малиновский, Н. Е. Полищук // Сборник научных трудов ХГКБСНП. - Харьков: Основа, 2000. - Вып. 3. - С. 35-40.
48. Золотухин С. Е. Травматическая болезнь у шахтеров глубоких угольных шахт Донбасса / С. Е. Золотухин // Клиническая хирургия. -1998. -№10. - С. 33-36.
49. Золотухин С. Е. Особенности метаболизма при травматическом шоке, протекающем в условиях глубоких угольных шахт / С. Е. Золотухин, В. Н. Ельский, Ю. Я. Крюк // Архив клинической и экспериментальной медицины. 1997. Т. 6. - № 2. С. 142-144.
50. Зяблинцев С. В. Патогенез функционирования нейрогуморальных регуляторных систем в остром периоде травматической болезни при черепно-мозговой травме : автореферат дис. д-ра мед. наук / С. В. Зяблинцев. Донецк, 2005. 42 с.
51. Зяблинцев С. В. Взаимодействие оксида азота и цитокинов при травматической болезни / С. В. Зяблинцев, С. В. Пищулина, М. С. Кишеня // Травма. 2004. Т. 5. - № 1. С. 18-21.
52. Иммунология инфекционного процесса / [ред. Покровский В. И. и др.]. - М.: Медицина, 1993. - 306 с.
53. Калашников В. С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике /Калашников В. С. Минск: Беларусь, 2002. Т. 2. 360 с.
54. Калинкин О. Г. К патогенезу травматической болезни / О. Г. Калинкин , А. О. Калинкин // Проблемы военного здравоохранения. - Киев: Янтар, 2002. - С. 34-43.
55. Каньшина Н. Ф. Клинико-анатомические проявления поражений кишечника при шоке / Н. Ф. Каньшина, Б. Д. Даровский , О. П. Чижиков // Архив патологии. -1991. - Т. 53, №2. - С. 76-79.
56. Караулов А. В. Клиническая иммунология / Караулов А. В. - М. : Медицинское информационное агенство, 1999. - 606 с.
57. Келина Н. Ю. К вопросу о параметрической оценке развития интоксикационного синдрома в больных с деструктивно-воспалительными заболеваниями органов брюшной полости в раннем послеоперационном периоде / Н. Ю. Келина, Л. Г. Шикунова, В. Г. Василькова // II съезд анестезиологов и реаниматологов Юга России : тезисы докл. - Ростов-на-Дону, 2001. - 328 с.
58. Кетлинский С. А. Перспективы клинического применения рекомбинантных цитокинов / С. А. Кетлинский // Вестн. РАМН. - 1993. - №2. - С. 11-18.
59. Кетлинский С. А.. Иммунология для врачей / С. А. Кетлинский, Н. М. Калинина. - СПб., 1998. - 156 с.
60. Кетлинский С. А. Эндогенные иммуномодуляторы / С. А. Кетлинский, А. С. Симбирцев, А. А. Воробьев. - СПб.: Гиппократ, 2004. - 256 с.
61. Клименко Н. А. Современные аспекты общей патологии воспаления / Н. А. Клименко // Експериментальна і клінічна медицина. 1998. - № 1. С. 8-14.
62. Климовицкий В. Г. Пути повышения эффективности лечения больных с тяжелой механической травмой / В. Г. Климовицкий, О. Г. Калинкин, Е. И. Гридасова // ХІІІ съезд травматологов-ортопедов Украины : тезисы докл. - Донецк, 2001. - С. 15-18.
63. Кнорринг Г. Ю. Цитокиновая сеть как мишень системной энзимотерапии / Г. Ю. Кнорринг // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4. - № 4. С. 45-49.
64. Козлов В. К. Новые возможности иммунотерапии с использованием Ронколейкина® рекомбинантного ИЛ-2 человека / В. К. Козлов, М. Ф. Лебедев, В. Н. Егорова // Terra Medica. - 2001. - № 2. - С. 12-14.
65. Кон Е. М. Желудочная тонометрия как прогностический фактор у больных в критических состояниях / Е. М. Кон, В. А. Черкасов, В. А. Руднов // Вестник интенсивной терапии. 2000. - №1. С.62-64.
66. Коробков А. А. Комплексообразующие свойства сывороточных белков при синдроме длительного раздавливания и их модификация пентоксифиллином / А. А. Коробков // Буковинский медицинский вестник. -2001. -№1. - С. 170-173.
67. Костюченко А. Л. Интенсивная терапия послеоперационной раневой инфекции и сепсиса / А. Л. Костюченко, А. Н. Бельских, А. Н. Тулупов. - СПб: Фолиант, 2000. - 449 с.
68. Кравчук Р. Я. Респираторный дистрес - синдром взрослых в практике интенсивной терапии / Р. Я. Кравчук, А. С. Лучко // Львовский медицинский журнал. - 1996. -№2. - С. 20-24.
69. Кривенко С. Н. Особенности метаболических процессов острого периода множественной травмы конечностей / С. Н. Кривенко, А. К. Рушай, Л. Л. Донченко // Скорая медицинская помощь. 2003. Т. 4. - № 4. С. 39-40.
70. Кузин М. И. Синдром системного ответа на воспаление / М. И. Кузин // Хирургия. 2000. - № 2. С. 54-59.
71. Кулаичев А. П. Методы и средства анализа данных в среде Windows STADIA / Кулаичев А. П. М. : Информатика и компьютеры, 1999. 342 с.
72. Лазарева Д. Н. Стимуляторы иммунитета / Д. Н. Лазарева, Е. К. Алехин. М. : Медицина, 1985. - 256 с.
73. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / Лапач С. Н. Киев: Морион, 2000. 320 с.
74. Левит Д. А. Острое катаболическое состояние при синдроме системного воспалительного ответа различной этиологии. Попытка клинического анализа / Д. А. Левит, И. Н. Лейдерман // Вестник интенсивной терапии. 2006. - № 2. С. 9-14.
75. Левит Д. А. Выраженность цитокинемии и расстройств белкового обмена у больных с абдоминальным сепсисом / Д. А. Левит, И. Н. Лейдерман, О. Г. Малкова // Вестник интенсивной терапии. 2006. - № 1. С. 36-39.
76. Лейдерман И. Н. Синдром полиорганной недостаточности (ПОН). Метаболические основы / И. Н. Лейдерман // Вестник интенсивной терапии. - 1999. - №3. - С. 19-20.
77. Лейдерман И. Н. Синдром гиперметаболизма - универсальное звено патогенеза критических состояний / И. Н. Лейдерман, В. А. Руднов, А. В. Клейн// Вестник интенсивной терапии. - 1997. - №3. - С. 17-23.
78. Лемаршан Э. Тактика ведения нарушений мозгового кровообращения / Э. Лемаршан, Ж.-Л. Жерар, А. Брикар // Рос. журн. анестезиол. и интенсив. тер. 1999. - №1. С.83-91.
79. Малашхия Ю. А. Проблемы неврологической и иммунологической памяти и перспективы реабилитации (Основы и концепции) / Ю. А. Малашхия, Р. И. Сепиашвили, З. Г. Надареишвили // Intern.J.Immunorehabilitation. - 1996, - №2, - Р. 53-58.
80. Малышев В. Д. Анестезиология и реаниматология / В. Д. Малышев, С. В. Свиридов. - М. : Медицина, 2003. - 528 с.
81. Маслова Н. Н. Состояние цитокинового статуса больных в разные периоды травматической болезни головного мозга / Н. Н. Маслова, Е. В. Семакова, Р. Я. Мешкова // Иммунол., аллергол., инфектол. 2001. - № 3. С.26-30.
82. Медуницин Н. В. Медиаторы клеточного иммунитета и межклеточного взаимодействия / Н. В. Медуницин, В. И. Литвинов, А. М. Мороз. М., 1980. 274 с.
83. Методические рекомендации по микробиологической диагностике заболеваний, вызванных неспорообразующими анаэробными бактериями / [В. И. Кочеровец, А. А. Петраков, Т. Р. Пономарева и др.]. - М., 1996. - 49 с.
84. Михайлик Ю. Г. Особенности интенсивной терапии пострадавших с политравмой на догоспитальном этапе / Ю. Г. Михайлик, О. Ю. Красовский // Сборник научных трудов ХГКБСНП. - Харьков: Основа, 2000. - Вып. 4. - С. 193-197.
85. Морган Д. Э. Клиническая анестезиология / Д. Э. Морган, М. С. Михаил. Кн. 1. М.: Бином, 2000. - 395 с.
86. Налапко Ю. И. Использование оценочных систем в определении тяжести травмы - первый шаг к стандарту интенсивной терапии (обзор) / Ю. И. Налапко // Боль, обезболивание и интенсивная терапия. - 1999. - №2. - С. 16-26.
87. Нестерова И. В. Иммунотропные препараты и современная иммунотерапия в клинической иммунологии и медицине / И. В. Нестерова, Р. И. Сепиашвили // Аллергология и иммунология. 2000. - Т. 1, - №3. - С. 18-28.
88. Никитенко В. И. Роль транслокации бактерий в патогенезе хирургической инфекции / В. И. Никитенко, В. В. Захаров, А. В. Бородин // Хирургия. 2001. - № 2. С. 63-65.
89. Николаенко Э. М. Сочетанное применение добутамина и фосфокреатина при терапии критических нарушений кровообращения / Э. М. Николаенко // Актуальные проблемы и перспективы развития современной реаниматологии : матер. межд. симп., посвящ. 85-летию акад. РАМН В.А. Неговского. - М., 1994. С.155-157.
90. Никонов В. В. Системный ответ организма на тяжелую травму взгляд на проблему / В. В. Никонов, А. Э. Феськов, А. Н. Нудьга // Травма. 2003. Т. 4. - № 3. С. 332-336.
91. Новик А. А. Синдром хронической усталости и иммунной дисфункции / А. А. Новик, В. Н. Цыган, Н. Х. Дулатова. - СПб, 2001. - 101 с.
92. Основы патогенеза и подходы к фармакотерапии синдрома длительного раздавливания : методические рекомендации / [В. Д. Лукьянчук, Е. М. Мищенко, А. А. Коробков и др.]. - Луганск, 2001. -26 с.
93. Пастернак В. Н. Гемостаз современные аспекты проблемы / В. Н. Пастернак, С. Е. Золотухин, Н. Н. Шпаченко // Травма. 2003. Т. 4. - № 1. С. 3-13.
94. Пивоварова Л. П. Иммунологические критерии инфекционных осложнений при тяжелой механической травме / Л. П. Пивоварова, О. Б. Арискина, Н. А. Кладухина // Сочетанная и множественная механическая травма. - СПб., 1997. - С. 127-141.
95. Пищулина С. В. Прогнозування завершення гострого періоду травматичної хвороби за допомогою методів математичного моделювання / С. В. Пищулина // Травма. 2006. Т. 7. - № 3. С. 402-406.
96. Пищулина С. В. Летальность в остром периоде травматической болезни у крыс с различным типом реакции регуляторных систем кальциевого гомеостаза / С. В. Пищулина, С. В. Зяблинцев // Вопросы экспериментальной и клинической медицины : Сб. ст. 2001. Вып. 5, Т. 1. С. 78-81.
97. Поляченко Н. М. О системе предоставления медицинской неотложки пострадавшим с травмой - итоги исследований / Н. М. Поляченко, Г. Г. Рожин, О. В. Мазуренко // Проблемы военного здравоохранения. - Киев: Янтар, 2002. - С. 199-206.
98. Рипп Е. Г. Выбор шкалы для оценки тяжести состояния с острой кровопотерей / Е. Г. Рипп, В. Е. Шипаков // Анестезиология и реаниматология. 2004. - № 4. С. 67-69.
99. Российская ассоциация специалистов по хирургическим инфекциям. Сепсис в начале XXI века. Классификация, клинико-диагностическая концепция и лечение. Патологоанатомическая диагностика : практическое руководство. М.: Изд. НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, 2004. 130 с.
100. Рощин Г. Г. Прогностические критерии развития мультиорганной дисфункции у пострадавших с политравмой / Г. Г. Рощин, Н. Р. Малыш, И. П. Шлапак // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. 2002. Т. 3, № 4. С. 27-32.
101. Руднов В. А. Сепсис, современное состояние проблемы : учебно-методическое пособие / Руднов В. А. - Екатеринбург, 2000. - 29 с.
102. Рынденко В. Г. Состояние оказания помощи пострадавшим с политравмой / В. Г. Рынденко, А. Е. Зайцев, В. В. Бойко // Сборник научных трудов ХГКБСНП. - Харьков: Основа, 2000. -Вып. 3. - С. 40-43.
103. Рябов Г. А. Синдромы критических состояний / Рябов Г. А. - М.: Медицина, 1994. 386 с.
104. Савченкова Л. В. Обоснование путей фармакокоррекции шахтной травмы / Л. В. Савченкова, Д. М. Болгов, О. А. Коробков // Проблемы военного здравоохранения. - Киев: Янтар, 2002. - С. 441-443.
105. Сагач В. Ф. Дисфункция эндотелия и сердечно-сосудистые нарушения / В. Ф. Сагач // ІІ міжнар. наук. конф. : тезисы докл. Київ, 2002. С. 270-272.
106. Свиридов С. В. Гетерогенные коллоидные плазмозамещающие растворы: настоящее и будущее / С. В. Свиридов // Рос. журн. анестезиол. и интенсив. тер. 1999. - №2. С.13-17.
107. Селезнев С. А. Травматическая болезнь : актуальные аспекты проблемы / С. А. Селезнев, Г. С. Худайберенов. — Ашхабад, 1984. 302 с.
108. Селезнев С. А., Шапот Ю. Б., Багненко С. Ф. Травматическая болезнь (30 лет размышлений) / С. А. Селезнев, Ю. Б. Шапот, С. Ф. Багненко // Скорая медицинская помощь. 2003. Т. 4. - № 4. С. 6-7.
109. Семенов В. В. Апоптоз и его роль в патогенезе критических состояний / В. В. Семенов, И. Н. Пасечник // Вестник интенсивной терапии. 2004. - № 1. С. 3-7.
110. Сингалевский А. Б. Летальность при различных видах тяжелой сочетанной травмы / А. Б. Сингалевский, И. Ю. Малых // Всеросийская научная конференция. -Санкт-Петербург, 2001. - С. 106-107.
111. Синяченко О. В. Метаболизм, физиология и патофизиология оксида азота / О. В. Синяченко, Т. В. Звягина, В. К. Гринь // Оксид азота в терапевтической практике. Донецк: Юго-Восток, Лтд”, 2001. С. 9-17.
112. Скала Л. З. Практические аспекты современной клинической микробиологии / Л. З. Скала, С. В. Сидоренко, А. Г. Нехорошева. Тверь: ООО Изд-во Триада”, 2004. 312 с.
113. Смирнов В. С. Терапия вторичных иммунодефицитных состояний пептидными биорегуляторами / В. С. Смирнов, В. В. Малинин, С. А. Кетлинский // Иммунодефицитные состояния. - СПб., 2000. - С. 477-533.
114. Тайц Б. М. Инфекционный контроль в лечебно-профилактических учреждениях / Б. М. Тайц, Л. П. Зуева. СПбГМА им. И. И. Мечникова. СПб., 1998. - 295 с.
115. Тарасенко В. С. Острый панкреатит и транслокация бактерий / В. С. Тарасенко, В. И. Никитенко, В. А. Кубышкин // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2000. Т. 159, № 6. С. 86-89.
116. Усенко Л. В. Опыт организации и тактики оказания экстренной специализированной помощи пострадавшим с тяжелой политравмой / Л. В. Усенко, Г. В. Панченко, С. Б. Куликов // Проблемы военного здравоохранения. - Киев: Янтар, -2002. - С. 207-211.
117. Фесков А. Э. Практическое значение прогнозирования при политравме / А. Э. Фесков, В. В. Никонов // Проблемы военного здравоохранения. - Киев: Янтар, 2002. - С. 93-98.
118. Флорикян А. К. Травматическая болезнь / А. К. Флорикян // Международный медицинский журнал. -1999. - Т. 5, №1. - С. 106-109.
119. Хаитов Р. М. Иммуномодуляторы: механизмы действия и некоторые аспекты их клинического применения / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин // Иммунология, 1996. - №8. - С. 7-12.
120. Цибин Ю. Н. Прогнозирование исходов травмы, осложненной шоком / Ю. Н. Цибин, И. В. Гальцева , И. Р. Рыбаков // Травматический шок : Сб. науч. тр. ЛНИИ СП им. М.М. Джанелидзе. Л., 1976. С. 59-62.
121. Цибуляк Г. Н. Лечение тяжелых повреждений / Цибуляк Г. Н. - СПб: Гиппократ, 2005. - 424 с.
122. Черний В. И. Принципы диагностики и лечения энцефалопатий, обусловленных критическими состояниями / В. И. Черний // Боль, обезболивание и интенсивная терапия. - 2000. - № 1. - С. 416-418.
123. Чернов А. П. Вопросы клинико-нозологической структуры сочетанных повреждений / А. П. Чернов, С. В. Рынденко, А. Э. Фесков // Проблемы военного здравоохранения. - Киев: Янтар, 2002. - С. 105-111.
124. Честнова Т. В. Условно патогенные микроорганизмы при гнойно-воспалительных процессах и их чувствительность/ Честнова Т. В. 1998. Т. 5, № 1. С. 135-136.
125. Чурилов Л. П. Основы общей патологии. Часть 1. Основы общей патофизиологии / Л. П. Чурилов, А. Ш.Зайчик. - СПб. : Элби”, 1999. - 624 с.
126. Чурляев Ю. А. Тромбоцитарный гемостаз у больных с тяжелой черепно-мозговой травмой / Ю. А. Чурляев, В. Г. Лычев, Н. Н. Епифанцева // Анестезиология и реаниматология. -1996. -№5. - С. 14-17.
127. Шалимов А. А. Концептуальные аспекты оказания неотложной помощи пострадавшим с травмой / А. А. Шалимов, Г. В. Гайко, Г. Г. Рощин // Клиническая хирургия. -1998. -№7. - С. 44-55.
128. Шано В. П. Варианты лечения критических состояний с учетом патогенеза SIRS - синдрома системного воспалительного ответа / В. П. Шано, Ф. И. Гюльмамедов, А. Н. Нестеренко // Анестезиология, реаниматология. - 1997. - №6. - С. 48-53.
129. Шано В. П. Сепсис и синдром системного воспалительного ответа (обзор литературы) / В. П. Шано, А. Н. Нестеренко, Ф. И. Гюльмамедов // Анест. и реанимация. - 1998. - №4. - С. 60-64.
130. Шано В. П. Эндогенная интоксикация и синдром системного воспалительного ответа при критических состояниях / В. П. Шано, А. Н. Нестеренко, Т. В. Джоджуа // Боль, обезболивание и интесивная терапия. - 2000. - №1. - С. 75-77.
131. Шейко В. Д. Принципы лечения травматической болезни при политравме / В. Д. Шейко// Клиническая хирургия. -1998. -№11. - С. 44-47.
132. Шейко В. Д. Характер гемодинамических реакций при тяжелой сочетанной травме в остром периоде травматической болезни / В. Д. Шейко // Ортопедия, травматология и протезирование. 2002. - № 2. С. 86-89.
133. Шестопалов А. Е. Современные аспекты объёмзамещающей терапии острой кровопотери у раненых / А. Е. Шестопалов, Р. Ф. Бакеев // Акт. вопр. интенсив. тер. 2001.