ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКАМИ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ НА ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПРАВА

Короткий опис

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ГРЮК ВЛАДИСЛАВ ВІКТОРОВИЧ

УДК: 349.22

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКАМИ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ НА ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПРАВА

12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
ЯРОШЕНКО О.М.

ЛУГАНСЬК – 2011
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………….......4
ВСТУП…………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. ПРАЦІВНИК ПРОКУРАТУРИ ЯК СТОРОНА
ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН………………………………………….....12
1.1. Інституалізація індивідуального й колективного елементів у системі трудового права України на етапі його реформування………………………12
1.2. Наймана праця з виконання певних функцій держави як сфера регулювання трудового права…………………………………………………31
1.3. Принцип єдності і диференціації у правовому регулюванні трудової діяльності працівників прокуратури України………………………………….54
1.4. Метод правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури України як свідчення належності останніх до кола суб’єктів трудового права………………………………………………………………….75
Висновки до розділу 1………………………………………………………….84

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ І КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКАМИ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ…………………………………………………..88
2.1. Індивідуальні трудові права працівників прокуратури України………...88
2.1.1. Право на отримання роботи та створення умов, необхідних для її виконання……………………………………………………………………...…96
2.1.2. Право на оплату праці……………………………………………...120
2.2. Колективні права працівників прокуратури України та особливості їх реалізації у зв’язку з виконанням особливих державних функцій………….129
2.2.1. Право на асоціацію (об’єднання)………………………………130
2.2.2. Право на колективні переговори і укладання колективних договорів і угод…………………………………………………………………138
2.2.3. Особливості вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини……………………………………………………………………...………147
Висновки до розділу 2……………………………………………………...…160

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...……170

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КЗпП України – Кодекс законів про працю України
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України
КМУ – Кабінет Міністрів України
МОП – Міжнародна Організація Праці
ООН – Організація Об’єднаних Націй
СНД – Співдружність незалежних держав
ОВС – органи внутрішніх справ

ВСТУП
Актуальність теми. Для ефективного правового регулювання система права повинна адекватно відображати суспільні зв’язки. Зв’язки з організації й застосування праці поступово трансформуються під впливом зовнішніх (зміни економічної, політичної та соціально-демографічної моделі суспільства; науково-технічні тенденції) і внутрішніх (цілі та завдання застосування праці; форма власності й структура підприємства, установи, організації; свідомі, вольові дії суб’єктів відносин тощо) факторів. І тільки за умови адекватного відображення цих трансформацій у праві правове регулювання буде ефективним.
Одним із напрямків розвитку трудового права є виокремлення індивідуального й колективного елементів, що, по-перше, тягне необхідність перегляду системи останнього, а по-друге, вимагає переосмислення низки правових положень, серед яких не аби яке місце посідають норми стосовно правового статусу державних службовців як суб’єктів трудового права, оскільки комплекс індивідуальних і колективних трудових прав цієї категорії найманих працівників, як і механізм реалізації окремих з них, значно відрізняється від загальновстановленого. При чому деякі особливості реалізації трудових прав є спільними для всіх державних службовців, але й є такі, які стосуються лише окремих категорій указаних працівників.
У рамках даного дослідження з’ясовується специфіка комплексу трудових прав працівників прокуратури України, зумовлена поєднанням декількох правових статусів однієї особи. Як посадова особа прокуратури України, прокурор здійснює певні повноваження, як працівник – повинен мати можливість реалізувати трудові права, користуватися трудовими гарантіями та пільгами, як громадянин – брати участь у суспільному житті тощо. Увагу акцентовано, з одного боку, на виключеннях відносно комплексу індивідуальних і колективних прав працівників, які на сьогодні передбачені чинним законодавством про працю України, оскільки за умов стирання розбіжностей у правовому статусі різних категорій працівників категоричність цих виключень має бути переглянута; з іншого – на особливості реалізації певних прав, установленій через специфіку відносно “загального” предмету трудового права, зумовлену двома факторами: особливістю (а) роботодавця та (б) трудової функції працівників прокуратури України.
Окремі аспекти реалізації індивідуальних і колективних трудових прав досліджували такі вчені, як М.Г Александров, І.Л. Бачило,
Ю.П. Битяк, В.С. Венедіктов, С.В. Вишневецька, Ю.П. Дмитренко, С.О. Іванов, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, І.Я. Кисельов, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, О.В. Лавриненко, І.М. Мельник, Ю.П. Орловський,
С.В. Полєніна, П.Д. Проскуряков, О.І. Процевський, С.М. Прилипко,
В.І. Прокопенко, П.Д. Пилипенко, О.Ф. Скакун, Г.І. Чанишева,
М.К. Якимчук, О.М. Ярошенко та ін. Однак, незважаючи на вагомі здобутки цих науковців, слід зауважити, що в нашій країні комплексне дослідження саме питань реалізації індивідуальних і колективних трудових прав працівниками прокуратури України не проводилось. Наукова робота у цьому напрямку надасть можливість змоделювати якісно нову систему правового регулювання зазначених відносин у сфері реалізації прав працівників. Саме це й обумовлює актуальність вибраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних розробок юридичної науки, доктрини трудового права, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики розробити теоретичні положення щодо визначення виключень і особливостей реалізації індивідуальних і колективних прав працівників прокуратури України в умовах трансформації системи трудового права України, напрацювати конкретні наукові пропозиції й практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства.
Для досягнення цієї мети дисертантом були поставлені наступні основні завдання:
– визначити питання інституалізації індивідуального й колективного елементів в системі трудового права України на етапі його реформування;
– виявити особливості найманої праці, пов’язаної з виконанням певних функцій держави, як сфери регулювання трудового права;
– визначити специфіку принципу єдності й диференціації в правовому регулюванні трудової діяльності працівників прокуратури України;
– визначити методи правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури України з позиції їх розуміння як свідчення приналежності останніх до кола суб’єктів трудового права;
– виявити особливості права працівника прокуратури на отримання роботи та створення умов, необхідних для її виконання;
– опрацювати можливостей реалізації працівниками органів прокуратури України права на ведення колективних переговорів з метою укладення колективних договорів і угод;
– виявити особливості розв’язання колективних трудових спорів (конфліктів) прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час реалізації індивідуальних й колективних трудових прав працівників прокуратури України
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють індивідуальні й колективні трудові права працівників прокуратури України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є ряд загальнонаукових і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, сучасних методик і підходів узагальнення й аналізу інформації, котрі є засобами наукового пошуку. Так, за допомогою системно-структурного методу загальні норми законодавства про працю та спеціальні норми, відповідно до яких відбувається регулювання питань державної служби в цілому, й прокуратури України, зокрема, були розглянуті як єдине ціле (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2). Використання структурно-функціонального, методу документального аналізу та методів класифікації й групування дозволило виділити окремі структурні елементи системи трудового права (підрозділ 1.1), елементи комплексу трудових прав працівників (підрозділ 2.1), з’ясувати перелік особливостей і виключень відносно комплексу трудових прав працівників прокуратури України (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2) провести дослідження стану законодавства міжнародного та України з питань правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури України (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2). Логіко-семантичний дозволив конкретизувати визначення таких понять як сторони індивідуальних правовідносин трудового найму, суб’єкти трудового права (підрозділ 2.1), визначити об’єктивні основи трансформації системи трудового права (підрозділ 1.1). За допомогою порівняльно-правового було виявлено розбіжності управлінських відносини з приводу здійснення цілей і функцій управління та організаційно-управлінські відносини, що складаються у зв’язку з організацією й управлінням процесом праці (підрозділ 1.2), природу підпорядкованості працівника роботодавцеві в рамках трудових правовідносин та підпорядкованості підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян органам влади або державного управління в рамках адміністративних відносин (підрозділ 1.4).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці трудового права комплексним дослідженням проблем реалізації індивідуальних і колективних трудових прав працівниками прокуратури, у якому обґрунтовано нові теоретичні й практичні положення правового статусу цієї категорії працівників.
Наукова новизна знайшла вираження у таких результатах дисертаційної роботи.
Уперше:
– запропоновано дату складання присяги вважати моментом набуття особою статусу державного службовця й моментом набуття чинності трудовим договором у випадку його укладення в сфері державної служби;
– доведено, що відносно державних службовців, у тому числі, й працівників прокуратури України, застосування усної форми трудового договору неприпустиме;
– запропоновано окремі трудові права, виключенні через особливий характер трудової діяльності працівників прокуратури, легально «повернути» до комплексу трудових прав цієї категорії працівників з одночасним установленням особливостей їх реалізації, у тому числі, з мотивів необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод інших людей;
– обґрунтовано, що право на об’єднання повинно бути закріплене за працівниками прокуратури України на законодавчому рівні з визначенням певних особливостей його реалізації, оскільки таким чином можливо попередити виникнення фактів порушення принципу політичного нейтралітету працівників цієї системи органів держави. У той же час, доцільно встановити заборону профспілкам цих працівників об’єднуватися з будь-якими іншими профспілковими асоціаціями та засновувати свої політичні партії.
Удосконалено:
– положення щодо недоцільності обмеження права на страйк стосовно державних службовців, у тому числі, й працівників прокуратури;
– положення, що група управлінських відносин, матеріальним змістом яких є трудова діяльність повинна регулюватися нормами трудового права, незважаючи на їх специфіку відносно «загального» предмету цієї галузі, зумовлену двома факторами: особливістю (а) роботодавця та (б) трудової функції;
– обґрунтування, що взаємообумовленість і взаємозв’язок єдності й диференціації трудового права та законодавства повинні проявлятися в установленні особливостей реалізації трудових прав та обов’язків, а не в установленні обмежень і заборон, що йде в розріз з принципом рівності трудових прав усіх громадян.
Дістало подальший розвиток:
– положення, що поняття «сторони трудових правовідносин» є вужчим, ніж «суб’єкти правовідносин» і залежить від виду перших. Сторонами індивідуальних правовідносин трудового найму є тільки ті суб’єкти, що реалізують право на працю та право на використання найманої праці. Інші суб’єкти визначаються учасниками таких правовідносин в силу визначення і закріплення за ними особливого статусу (наділення на законодавчому рівні контрольними, наглядовими, представницькими або іншими функціями);
– висновок, що акт призначення на посаду не підміняє трудовий договір, а є окремим юридичним фактом у переліку системи юридичних фактів, які, виникаючи у суворій послідовності, утворюють юридичний склад – підставу виникнення правовідносин індивідуального трудового найму з виконанням певних функцій держави.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в роботі висновки та пропозиції становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій діяльності – для здійснення подальших наукових розробок проблем реалізації індивідуальних і колективних трудових прав працівниками прокуратури України;
– у сфері правотворчості – в процесі удосконалення проекту Трудового кодексу, інших нормативно-правових актів України, призначених урегульовувати трудові відносини, зокрема працівників прокуратури;
– у правозастосовчій діяльності – рекомендації, обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалити практику застосування норм чинного трудового законодавства у сфері реалізації індивідуальних і колективних трудових прав працівниками прокуратури України;
– у навчальному процесі – при підготовці лекцій, відповідних розділів підручників і навчальних посібників з трудового права України, коментарів до трудового законодавства, у розробці методичних рекомендацій, на семінарських заняттях, при написанні рефератів і курсових робіт.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в даній науковій роботі, знайшли відображення в наукових публікаціях авторки, а також у доповідях на міжнародних і регіональних наукових і науково-практичних конференціях: «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 21–22 квітня 2011 р.) та «Проблеми реформування національного законодавства в умовах адміністративної реформи» (м. Київ, 31січня 2011р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 особистих наукових праць, із яких 5 статей у фахових наукових виданнях і 2 тез доповідей на зазначених конференціях.
Структура дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, двох розділів, що містять шість підрозділів, з яких один підрозділ містить два, і один – три пункти, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 190 сторінок. Список використаної літератури налічує 230 найменувань і викладений на 21 сторінці.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження дало змогу вирішити наукове завдання, котре полягало у всебічному аналізі, розкритті сутності й особливостей реалізації індивідуальних і колективних трудових прав працівниками прокуратури України на етапі реформування трудового права. У результаті дослідження були сформульовані наступні теоретичні висновки.
1. В сучасних умовах виділення загальної й особливої частин у структурі системи трудового права піддається сумніву. Визначено актуальною й підтримано концепцію розуміння цієї структури з позиції виділення трьох компонентів: (а) загальні положення; (б) індивідуальне трудове право; (в) колективне трудове право. Основою для розмежування індивідуальних і колективних трудових правовідносин, а отже й виділення таких структурних елементів системи трудового права як індивідуальне й колективне трудове право, є такі категорії як «колективний суб’єкт», «колективний інтерес», «колективна воля», «колективні дії».
2. Відносини, що виникають у зв’язку зі вступом на службу в органи прокуратури України, слід визначити як індивідуальні відносини трудового найму. Це означає визнання трудової діяльності працівників прокуратури одним із різновидів найманої праці. Особливості трудових правовідносин працівників прокуратури не дають підстав віднесення їх до предмету адміністративного права. Група управлінських відносин, матеріальним змістом яких є трудова діяльність повинна регулюватися нормами трудового права, не зважаючи на їх специфіку відносно “загального” предмету цієї галузі. Остання зумовлена двома факторами: особливістю (а) роботодавця та (б) трудової функції.
3. Визначення диференціації норм законодавства про працю як загальної можливості встановлення обмежень і заборон суперечить принципу єдності. Лише можливість установлення особливого механізму реалізації певних трудових прав і обов’язків, на наш погляд, є допустимою і сумісною з принципом єдності й повинна поряд з можливістю встановлення обмежень стосовно дії норм, що не стосуються трудових прав та обов’язків працівників, визначитися як диференціація. Вважаємо прийнятним запропонований у теорії трудового права поділ спеціальних норм на три основні групи – винятки (визнає певний загальний припис неприйнятним до даної категорії працівників, вводячи тим самим для них певні обмеження), доповнення (встановлює додаткові пільги й гарантії) і пристосування (не змінюючи обсягу прав та обов'язків, установлених загальною нормою, деталізує порядок і методи її застосування) лише за умови виключення дії спеціальних норм – винятків відносно встановлених Конституцією України та Кодексом законів про працю України трудових прав та обов’язків.
4. Виходячи з необхідності цілісності і взаємоузгодженості системи національного законодавства і права, вкрай важливим є узгодження загальних і спеціальних норм права, у тому числі, й у полі правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури, на всіх рівнях структури системи, включаючи як горизонтальний, так і вертикальний поділи.
5. Сторонами індивідуальних правовідносин трудового найму є тільки ті суб’єкти, які реалізують право на працю та право на використання найманої праці. Інші суб’єкти визнаються учасниками таких правовідносин у силу закріплення за ними особливого статусу (наділення на законодавчому рівні контрольними, наглядовими, представницькими або іншими функціями). Необхідно конкретизувати вид трудових правовідносин (індивідуальні), сторонами яких будуть працівник і роботодавець, виходячи з того, що інші суб’єкти можливості безпосередньо вплинути на виникнення індивідуальних правовідносин трудового найму не мають і, як правило, можуть виступати стороною у колективних трудових відносинах. При цьому участь суб’єктів трудового права у колективних трудових правовідносинах може відбуватися як паралельно зі сторонами індивідуальних трудових правовідносин, так і самостійно.
6. При розробці проекту Трудового кодексу України слід ураховувати сучасну тенденцію розвитку трудового права у вигляді виокремлення колективного й індивідуального елементів, що повинно знайти своє відображення при визначенні трудових прав працівника, комплекс яких повинен, з одного боку, включати не тільки ті, що сьогодні передбачені чинним КЗпП України, а й містити нові положення та конкретизувати певні права для адекватного відображення стану трудових правовідносин, з іншого, права сторін трудових правовідносин повинні бути згруповані, насамперед, у дві великі групи – індивідуальні й колективні, з яких перша група буде включати три підгрупи: (1) права працівника на отримання роботи та створення умов, необхідних для її виконання; (2) права працівника на оплату праці; (3) права роботодавця на одержання результатів роботи.
7. Серед трудових прав працівників прокуратури можна виокремити три групи: (1) правове регулювання, яких відбувається у загальному порядку; (2) реалізація працівниками прокуратури, яких за чинним законодавством має особливості, (3) виключені з комплексу трудових прав працівників прокуратури через заборону їх реалізації працівниками цієї сфери. Існування третьої групи не є виправданим і виключені через особливий характер трудової діяльності працівників прокуратури певні трудові права повинні бути “повернуті” до комплексу трудових прав працівників прокуратури з одночасним установленням особливостей їх реалізації, у тому числі з мотивів необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод інших людей.
8. Акт призначення на посаду не підміняє трудовий договір, а є окремим юридичним фактом у переліку системи юридичних фактів, які, виникаючи у суворій послідовності, утворюють юридичний склад – підставу виникнення правовідносин індивідуального трудового найму з виконанням певних функцій держави.
9. Поставлена під сумнів можливість вважати громадянина таким, що перебуває на державній службі в якості державного службовця та має трудові права, надані йому трудовим і спеціальним законодавством, з моменту підписання трудового договору в разі наявності вимоги “прийняття присяги” при отриманні роботи в державних органах. Визначено, що дата складання присяги повинна вважатися моментом набуття особою статусу державного службовця і моментом набуття чинності трудовим договором у випадку його укладення в сфері державної служби.
10. Право на об’єднання повинно бути закріплене за працівниками прокуратури України на законодавчому рівні з визначенням певних особливостей його реалізації, оскільки таким чином можливо попередити виникнення фактів порушення принципу політичного нейтралітету працівників цієї системи органів держави. При загальновизнаній забороні працівникам прокуратури України належати до будь-яких політичних партій чи рухів та за умови потенційної взаємодії профспілок і політичних партій лише як незалежних та рівноправних об’єднань громадян доцільно встановити заборону профспілкам цих працівників об’єднуватися з будь-якими іншими профспілковими асоціаціями та засновувати свої політичні партії.
11. Аналіз ратифікованих Україною міжнародних нормативно-правових актів стосовно права на ведення колективних переговорів з метою укладення колективних договорів і угод дозволяє зробити висновок про можливість установлення особливостей реалізації цього права відносно державних службовців у нормах законодавства окремих країн. У той же час законодавство України стосовно працівників прокуратури не містить такого права. Хоча в КЗпП України сферою укладання колективних договорів визначаються всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, тому вважаємо, що жодних перепон для ведення працівниками прокуратури України колективних переговорів і подальшого укладення колективних договорів і угод при відсутності прямого закріплення такого права немає.
12. Аналіз як національного законодавства, так і міжнародних стандартів щодо права на страйк дає підстави визначити право на страйк як одне з основних прав другого покоління. Такий висновок вимагає перегляду норм чинного законодавства України для конкретизації місця права на страйк у правовому статусі особи задля усунення проблем його реалізації будь-якими категоріями працівників, включаючи працівників прокуратури України, для яких повинні бути встановлені особливості реалізації права на страйк, а не виключення його з комплексу колективних трудових прав. Однак, при цьому закріплення права на страйк за працівниками прокуратури не повинно тлумачитися як акцент на цьому крайньому заході вирішення розбіжностей, оскільки мирний шлях урегулювання розбіжностей між найманими працівниками й роботодавцем є найбільш ефективним і доцільним, враховуючи як стійкість і якість отриманої в результаті безпосередніх переговорів домовленості, так і мінімізацію витрати обох сторін на це.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Суходубова І. Чинники розвитку і зміцнення системи законодавства / І. Суходубова // Вісн. прокур. – № 11 (89). – 2008. – С. 93 – 98.
2. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: навч. посіб. / Ю.П. Дмитренко. – К. : Школа, 2004. – 288 с.
3. Прокопенко В.І. Трудове право України: підручн. / В.І. Прокопенко. – Х. : Консум, 2000. – 2-ге вид. стерео. – 480 с.
4. Скакун О.Ф. Теория права и государства: учебн. / О.Ф. Скакун, Н.К. Подберёзский. – Х. : 1997. – 496 с.
5. Процевський В. Правове регулювання трудових відносин державних службовців: деякі проблеми / В. Процевський // Право України. – 2004. – № 12. – С. 96 – 101.
6. Сырых В.М.Теория государства и права: учебн. / В.М. Сырых. – М. : Юстиц-информ, 2001. – 592 с.
7. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М. : Юрист, 2001. – 776 с.
8. Загальна теорія держави і права / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 418 с.
9. Венедіктов В.С. Проблеми науки і практики трудового права України в сучасних умовах ринкової економіки / В.С. Венедіктов // Актуал. пробл. науки труд. права в сучасн. умовах ринк. економ.: матер. наук.-практ. конф.; м. Сімферополь, 19-20 трав. 2003 р. / за ред. проф. В.С. Венедіктова. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 6 – 14.
10. Теория права и государства: учебн. / под ред. В.В. Лазарева. – М. : Право и Закон, 2002. – 576 с.
11. Чанышева Г.И. Трудовое право Украины: учебн. / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. – Х. : Одиссей, 1999. – 480 с.
12. Советское трудовое право: учебн. / под ред. А.Д. Зайкина. – М. : Юрид. лит., 1979. – 534 с.
13. Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика: Теория информационных процессов и систем в криминалистике / Н.С. Полевой. – М.: Изд-во МГУ. 1982. – 208 с.
14. Трудовое право: учебн. / под ред. О.В. Смирнова. – М. : Проспект, 1997. – 448 с.
15. Советское трудовое право / под ред. О.В. Смирнова. – М. : Профиздат, 1991. – 367.
16. Трудовое право России: учебн. для вузов / под общ. ред. М.В. Молодцова. – М. : НОРМА, 2001. – 576 с.
17. Щербина В.І. Трудове право України: підручн. / В.І. Щербина / за ред. В.С. Венедиктова. – К. : Істина, 2008. – 384 с.
18. Трудове право України. Академічний курс: підручн. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я. Козак та ін.; за ред. П.Д. Пилипенка. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2007 . – 536 с.
19. Советское трудовое право / под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – М. : Юрид. лит., 1982. – 504 с.
20. Болотіна Н.Б. Трудове право України: підручн. / Н.Б. Болотіна. – К. : Вікар, 2003. – 725 с.
21. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Л.Я. Гинцбург. – М. : Наука, 1977. – 312 с.
22. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества / А.Р. Мацюк. – К. : Наук. думка, 1984. – 280 с.
23. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.Т. Орловский. – М.: Наука, 1978. – 366с.
24. Прилипко С.М. Трудове право України: підручн. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х. : Вид. ФО-П Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.
25. Божко В.М. Колективно-договірне регулювання заробітної плати: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05. / В.М. Божко. – Х., 2001. – 202 с.
26. Иванов Е.А. Профсоюзы в политической системе развитого социализма / Е.А. Иванов. – М., 1978. – 280 с.
27. Задорожна О. Робота профспілки спрямована на вдосконалення колективно-договірних відносин / О. Задорожна // Бюл. Нац. служби посередн. і примир. – 2008. – № 3. – С. 19 – 21.
28. Попович Є. Роль прокуратури в умовах економної кризи / Є. Попович // Вісн. прокур. – 2009. – № 6 (96). – С. 38 – 43.
29. Скакун О.Ф. Теория госудаства и права: учебн. / О.Ф. Скакун. – Харьков : Косум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
30. Загальна теорія держави і права: підручн. / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін., за ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 584 с.
31. Цепин А.И. О коллективно-трудовых правоотношениях / А.И. Цепин // Пробл. труд. права и права соц. обеспечения. – М. : ИГПАН СССР, 1975. – С. 80 – 86.
32. Карпенко Д.О. Основи трудового права: навч. посібн. / Д.О. Карпенко. – К. : Вид-во А.С.К., 2003. – 656 с.
33. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учебн. / О.Ф. Скакун. – Харьков : Эспада, 2005. – 840 с.
34. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Г.І. Чанишева. – Одеса, 2001. – 419 с.
35. Пашков А.С. Проект нового Трудового кодекса / А.С. Пашков // Гос-во и право. – 1995. – №3. – С. 80 – 85.
36. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее / Р.З. Лившиц. – М. : Наука, 1989. – 192 с.
37. Снигирева И.О. К вопросу о профсоюзах как субъектах советского трудового права / И.О. Снигирева // Пробл. труд. права и права соц. обеспечения. – М. : ИГПАН СССР, 1975. – С. 86 – 92.
38. Цепин А.И. Трудовое право и трудовой коллектив / А.И. Цепин, А.В. Пятаков; отв. ред. Р.З. Лившиц. – М. : Наука, 1986. – 199 с.
39. Юридична енциклопедія: в 6 т. / гол. ред. Ю. С. Шемшученко. – К.: Укр. енцикл. 2003. – Т. 5: П-С. – 736 с.
40. Манохин В.М. Нужны основы законодательства о службе Российской Федерации / В.М. Манохин // Гос-во и право. – 1997. – №9. – С. 5 – 11.
41. Советское административное право: учебн. / под ред. В.М. Манохина. – М. : Юр.лит, 1977. – 544 с.
42. Остапчук В. Щодо змісту професіоналізму прокурора / В. Остапчук // Вісн. прокур. – 2007. – № 3 (69). – С. 57 – 62.
43. Государственное управление и административное право. – М., 1978. – 292 с.
44. Омаров А.М. Социальное управление: некоторые вопросы теории и практики / А.М. Омаров. – М. : Мысль, 1980. – 269 с.
45. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручн. / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
46. Адміністративне право України: підручн. / за ред. Ю.П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
47. Письменицкий А.А. Теория государства: учебн. пособ. / А.А. Письменицкий, Д.В. Слинько. – Х. : Консум, 2004. – 116 с.
48. Козлов А.Ф. Основные направления деятельности прокуратуры и условия их формирования / А.Ф. Козлов // Осн. направления деят-ти сов. прокуратуры. – Свердловск, 1988. – С. 4 – 11.
49. Сухонос В. Місце прокуратури в системі органів державної влади України, її розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності / В. Сухонос // Право України. – 2000. – № 6. – С. 10 – 13.
50. Жоган Р. Реформування конституційно-правового статусу органів прокуратури в Україні / Р. Жоган // Вісн. прок-ри. – 2008. – № 1 (79). – С. 37 – 43.
51. Медведько О. Європейське майбутнє прокуратури України у світлі конституційних змін / О. Медведько // Вісн. прок-ри. – 2006. – № 4 (58). – С. 3 – 8.
52. Рудейчук В. Функції прокуратури. Наявність органічного зв’язку між ними / В. Рудейчук // Вісн. прок-ри. – 2009. – № 3 (93). – С. 78 – 81.
53. Голина В.В. Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступности: учеб. пособ. / В.В. Голина. – Х.: Юрид. ин-т, 1981. – 77 с.
54. Рохлин В.И. Координация надзора за следствием и дознанием и общего надзора в предупреждении преступлений: автореф. дисс. … канд. юрид. наук / В.И. Рохлин. – М., 1970. – 24 с.
55. Косюта М. Перспективи реформування законодавства про прокуратуру / М. Косюта // Вісн. прок-ри. – 2007. – № 7 (73). – С. 12 – 17.
56. Реформування органів прокуратури України: проблеми та перспективи: виступ Генерального прокурора України О. Медведько на Міжнар. наук.-практ. конф. 2 жовт. 2006 р. // Вісн. прок-ри. – 2006. – №10(64). – С. 3 – 9.
57. Марочкін І. Проблеми реформування прокуратури України / І. Марочкін // Вісн. прок-ри. – 2008. – № 9 (87). – С. 38 – 45.
58. Сухонос В. Місце прокуратури серед гілок влади в Україні і за кордоном / В. Сухонос // Вісн. прок-ри. – 2007. – № 10 (76). – С. 71 – 79.
59. Шумський П.В. Прокуратура України: навч. посібн. / П.В. Шумський. – К. : Вентурі, 1998. – 336 с.
60. Петришин О. Державна служба в Україні: особливості загальної теорії права / О. Петришин // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2001. – №2(25). – С. 34 – 41.
61. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права / Ю.М. Козлов. – М. : Юрид. лит., 1967. – 53 с.
62. Уткин А.А. Организационно-управленческие правоотношения в сфере труда / А.А. Уткин // Правоведение. – 1988. – № 2. – С. 50 – 56.
63. Андреев В.С. Проблемы общей части советского трудового права / В.С. Андреев, А.С. Пашков, О.В. Смирнов, В.И. Смолярчук // Правоведение. – 1980. – №2. – С. 68 – 75.
64. Неумивайченко Н.М. До питання про трудові відносини державних службовців / Н.М. Неумивайченко // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 56 – 63.
65. Долежан В.В. Проблемы компетенции прокуратуры: дис. ... д-ра юрид. наук. / В.В. Долежан. – М. : ВНИИ прокуратуры СССР, 1991. – 438 с.
66. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы / С.А. Иванов // Гос-во и право. – 1994. – №4. – С. 53 – 61.
67. Баскакова Ю.В. Юридична природа трудового договору з державними службовцями / Ю.В. Баскакова // Наук. записки ХЕПУ. – 2008. – № 1 (7). – С. 13 – 20.
68. Нестерова Н.М. Проблемы, концепции и разработки нового Трудового кодекса РФ: матер. конф. / Н.М. Нестерова // Гос-во и право. –2000. – № 10. – С. 57 – 67.
69. Про організації роботодавців: Закон України від 24.05.2001 р., №2436-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 32. – Ст. 171.
70. Дубенко С.Д. Державна служба і Державні службовці в Україні / С.Д. Дубенко; за заг. ред. Н.Р. Нижник. – К. : Вид. дім “Ін юре”, 1999. – 242 с.
71. Пшонка А.В. Деякі особливості правового статусу та дисциплінарної відповідальності прокурора / А.В. Пшонка // Пробл. закон. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 78. – С. 181 – 187.
72. Ярошенко О.М. Щодо основних трудових прав та обов’язків працівників / О.М. Ярошенко // Пробл. закон.: респ. міжвідомчий наук. зб. / за ред. В.Я. Тація. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 39. – С. 83 – 88.
73. Хохлов Е.Б. Об основаниях трудовых правоотношений. / Е.Б. Хохлов // Правоведение. – 1994. – №4. – С. 33 – 43.
74. Советское трудовое право: учебн. / под ред. А.И. Ставцевой. – М. : Юрид. лит., 1988. – 367 с.
75. Лаврінчук І.П. Правовий статус державного службовця як учасника трудових правовідносин: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05. / І.П. Лаврінчук. – К. : Ін-т зак-ва ВР України, 1999. – 186 с.
76. Вишновецька С.В. Відносини несамостійної праці як предмет трудового права / С.В. Вишновецька // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту, 1999. – Вип. 55. Правознавство. – С. 59 – 62.
77. Сергеев А.В. Понятие и значение института перевода на другую работу / А.В. Сергеев // Юрист. – 2001. – № 1. – С. 53 – 65.
78. Радянське адміністративне право: підручн. / за ред. І.М. Пахомова. – Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1962. – 33 с.
79. Антонюк В.Б. Державна служба: проблеми функціонування в Україні та досвід зарубіжних країн (порівняльний аналіз) / В.Б. Антонюк // Юриспруденція. Теорія і практика. – 2007. – № 11 (37). – С. 7 – 14.
80. Процевский А.И. О предмете советского трудового права / А.И. Процевский // Пробл. труд. права и права соц. обесп. – М. : ИГПАН СССР, 1975. – 281 с.
81. Пашерстник А.Е. К вопросу о советской государственной службе / А.Е. Пашерстник // Вопр. сов. админ. права: собр. научн. трудов. – М.-Л., 1949. – С. 122 – 134.
82. Воловик В. Про трудоправовий статус державних службовців / В. Воловик // Право України. – 1997. – №1. – С. 63 – 65.
83. Трудовое право: учебн. / под. ред. О.В. Смирнова. – М. : ТЕИС, 1996. – 384 с.
84. Ківалов С.В. Теоретичні аспекти поняття посадової особи у державній службі / С.В. Ківалов // Наук. праці Одес. нац. юрид. академії. – О.: Юрид. літ., 2003. – Том 2. – С. 3 – 10.
85. Чмутов В.Г. Должностное лицо как субъект административной ответственности: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. / В.Г. Чмутов. – Сарат. гос. ун-т. – Саратов, 1983. – 18 с.
86. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки. Сравнительно-правовой и логико-понятийный аналіз / А.В. Петришин. – Х. : Факт, 1998. – 168 с.
87. Лавриненко О.В. Правовое регулирование приема на службу в органы внутренних дел Украины: дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.05. / О.В. Лавриненко. – Х., 1998. – 179 с.
88. Карасев Я.А. Основные принципы советского трудового права / Я.А. Карасев, Г.И. Гуляев. – М. : Госюриздат, 1957. – 74 с.
89. Смирнов О.В. Основные принципы советского трудового права / О.В. Смирнов. – М. : Юрид. лит., 1977. – 215 с.
90. Могілевський Л.В. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин працівників органів внутрішніх справ України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Л.В. Могілевський. – Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – 21 с.
91. Алексеев С.С. Общие теоретические проблемы системы советского права / С.С. Алексеев. – М. : Госюриздат, 1961. – 187 с.
92. Куренной А.М. Трудовое право: на пути к рынку / А.М. Куренной. – М. : Дело Лтд, 1993. – 304 с.
93. Реус Е.С. Правовое регулирование трудовой деятельности несовершеннолетних в Украине: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.05. / Е.С. Реус. – Л., 2002. – 150 с.
94. Кодекс законів про працю України // Відом. Верхов. Ради України. – 1971. – Ст. 375.
95. Бару М.И. Унификация и дифференциация норм трудового права / М.И. Бару // Сов. гос-во и право. – 1971. – № 10. – С. 47 – 54.
96. Орловский Ю.П. Труд молодежи в СССР: правовое исследование / Ю.П. Орловский. – М. : Наука, 1974. – 256 с.
97. Бегичев Б.К. Субъектная дифференциация правового регулирования в советском трудовом праве / Б.К. Бегичев // Сб. учен. трудов Свердл. юрид. ин-та. – Вып. II. – Свердловск, 1964. – 246 с.
98. Коваленко В. Яким бути новому закону України “Про державну службу”: деякі питання теорії та практики законотворення / В. Коваленко // Право України. – 2000. – № 6. – С. 85 – 90.
99. Советское трудовое право / под ред. Б. К. Бегичева, А.Д. Зайкина. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Юрид. лит., 1985. – 559 с.
100. Григорьева З.Д. Теоретические основы правового регулирования труда молодежи в СССР: учебн. пособ. / З.Д. Григорьева. – Пермь : ПГУ, 1988. – 79 с.
101. Симорот З.К. Единство советского законодательства о труде / З.К. Симорот. – К. : Наук. думка, 1988. – 273 с.
102. Трудовое право Украины в вопросах и ответах: учебн. / под ред. Г.С. Гончаровой, В.В. Жернакова, С.Н. Прилипко. – Х. : Одиссей, 2001. – 623 с.
103. Лившиц Р.З. Заработная плата в СССР: правовое исследование / Р.З. Лившиц. – М. : Наука, 1972. – 271 с.
104. Пашков А.С. Правовое регулирование подготовки и распределения кадров (некоторые вопросы теории и практики) / А.С. Пашков. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1966. – 188 с.
105. Советское трудовое право: учебн. / под общ. ред. А.И. Процевского. – К. : Вища школа, 1981. – 360 с.
106. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР / В.С. Андреев. – М. : Юрид. лит., 1969. – 352 с.
107. Мужикова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР / Л.А. Мужикова. – М. : Юрид. лит., 1969. – 306 с.
108. Пашков А.С. Правовые формы обеспечения производства кадрами в СССР / А.С. Пашков. –М. : Политиздат, 1961. – 180 с.
109. Процевский А.И. Рабочее время и рабочий день по советскому трудовому праву / А.И. Процевский. – М. : Госюриздат, 1963. – 254 с.
110. Смолярчук В.И. Источники советского трудового права / В.И. Смолярчук. – М. : Юрид. лит., 1978. – 158 с.
111. Греков І.П. Особливості правового регулювання праці державних службовців: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05. / І.П. Греков. – Х., 2003. – 169 с.
112. Толкунова В.Н. Трудовое право России: учебн. пособ. / В.Н. Толкунова, К.Н. Гусов. – М. : Юрист, 1996. – 448 с.
113. Ставцева А.И. Судебная защита трудовых и иных социальных прав граждан / А.И. Ставцева // Труд. право. – 1997. – №2. – С. 13 – 19.
114. Старчук О.В. Рівність трудових прав громадян як принцип трудового права України / О.В. Старчук // Наук. вісн. Волинського держ. ун-ту. – 2007. – № 14. – С. 58 – 62.
115. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р., №3723-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
116. Порощук С.Д. Загальні основи теорії соціально-правового захисту співробітників міліції / С.Д. Порощук. – Запоріжжя: Юр. ін-т МВС України, 2001 – 134 с.
117. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз. / Ж. Зіллер / пер. з фр. В. Ховкуна. – К. : Основи, 1996. – 420 с.
118. Оніщенко Н.М. Система права та система законодавства: співвідношення та перспективи розвитку / Н.М. Оніщенко // Зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки. – Вип. 15. – К. : ІДП НАН України, 2002. – 608 с.
119. Ярошенко О.М. Окремі питання єдності та диференціації правового регулювання праці / О.М. Ярошенко // Актуал. пробл. науки труд. права в сучасних умовах ринк. економ.: матер. наук.-практ. конф.; м. Сімферополь, 19-20 трав. 2003 р. / за ред. В.С. Венедиктова. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 51 – 55.
120. Якимчук М.К. Стан законодавства України про органи прокуратури / М.К. Якимчук // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту, 2000. – Вип. 75: Правознавство. – С. 95 – 97.
121. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины / В.С. Венедиктов. – Харьков : Консум, 2006. – 304 с.
122. Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
123. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 03.03.1998 р., № 137/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 34. – Ст. 227.
124. Алексеев С.С. Структура советского права / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1975. – 263 с.
125. Поленина С.В. Теоретические проблемы системы советского законодательства / С.В. Поленина. – М., 1979. – 208 с.
126. Полянський Ю. Закон України “Про прокуратуру”: чергова спроба реформувати та реальність її перспектив / Ю. Полянський // Вісн. прок-ри. – 2008. – № 10 (88). – С. 26 – 32.
127. Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. – М. : Политиздат, 1987. – 882с.
128. Копнин П.В. Логические основы науки / П.В. Копнин. – К. : Вища шк., 1968. – 288 с.
129. Прокопенко В.І. Трудове право: курс лекцій / В.І. Прокопенко. – К.: Вентурі, 1996. – 224 с.
130. Кобзаренко В.А. Основные вопросы государственного управления / В.А. Кобзаренко. – М. : Юрист, 1997. – 619 с.
131. Теория государства и права: учебн. / под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 570 с.
132. Адміністративне право України: підручн. / за заг. ред. С.В. Ківалова. – О. : Юрид. літ., 2003. – 896 с.
133. Адміністративне право (Загальна частина) / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1996. – 158 с.
134. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: учебн. / И.Я. Киселев. – М. : Изд. Группа НОРМА–ИНФРА–М, 1998. – 257с.
135. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений / А.И. Процевский. – М. : Юрид. лит., 1972. – 288 с.
136. Молодцов М.В. Трудовое право России: учеб. / М.В. Молодцов, С.Ю. Головина. – М. : Норма, 2003. – 626 с.
137. Пашков А.С. Правовые проблемы подготовки и распределения рабочей силы: дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.05. / А.С. Пашков. – Л., 1965. – 186 с.
138. Коркунов Н.М. Русское государственное право / Н.М. Коркунов. – Т.1.: Введение и общ. часть. – Спб., 1983. – 419 с.
139. Кондратьев Р.И. Сочетание централизованного и локального правового регулирования трудовых отношений / Р.И. Кондратьев. – Л. : Вища шк., 1977. – 152 с.
140. Советское административное право: учебн. / под ред. Ю.М. Козлова. – М. : Юрид. лит., 1985. – 544 с.
141. Орловський О.Я. Поняття трудових правовідносин / О.Я. Орловський // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту. – 2000. – Вип. 75: Правознавство. – С. 58 – 61.
142. Бахрах Д.Н. Административное право России: учебн. / Д.Н. Бахрах. – М., 2000. – 640 с.
143. Флейшиц Е.А. Соотношение правоспособности и субъективных прав / Е.А. Флейшиц // Вопр. общ. теории сов. права. – М. : Госюриздат, 1960. – 381 с.
144. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до другого читання від 10 груд. 2009 р.) // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://www.rada.gov.ua
145. Костюк В. Правовий статус працівника: порівняльно-правовий аналіз КЗпП України і проекту Трудового кодексу України / В. Костюк // Довідник кадровика. – 2008. – № 11 (77). – С. 3 – 8.
146. Иванов В. Возникновение и прекращение трудовых правоотношений в системе госорганов / В. Иванов // Человек и труд. – 2001. – № 11. – С. 49 – 55.
147. Винокуров С. Із виступу на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури України, присвяченому питанням добору, розстановки, професійної підготовки та виховання кадрів (15 квітня 2008 р.) / С. Винокуров // Вісн. прокур. – 20-8. – № 4 (82). – С. 7 – 21.
148. Ківалов С. Шляхи зміцнення кадрового потенціалу прокуратури / С. Ківалов // Вісн. прокур. – 2007. – № 3 (69). – С. 15 – 22.
149. Мельник І.М. Професійне навчання персоналу державної служби як складова державної кадрової політики / І.М. Мельник // Універ. наук. записки. – 2008. – № 4(28). – С. 387 – 392.
150. Деркач, А.А. Профессионализм деятельности в особых и экстремальных условиях / А.А. Деркач, В.Г. Зазыкин. – М. : РАГС, 1998. – 178 с.
151. Мичко М. Про основні принципи організації прокуратури / М. Мичко, Н. Голова // Право України. – 2000. – № 12. – С. 74 – 77.
152. Вишневецька С.В. Підстави виникнення трудових правовідносин / С.В. Вишневецька // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. – Вип. 11. Правознавство. – Чернівці : ЧДУ, 1997. – С. 43 – 56.
153. Процевський В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями / В. Процевський // Право України. – 2001. – №11. – С. 75 – 79.
154. Законодательство о труде в условиях перестройки / З.К. Симорот, Н.П. Стадник, И.В. Зуб и др.; АН УССР. Ин-т гос-ва и права им. В.М. Корецкого; отв. ред. З.К. Симорот. – К. : Наук. думка, 1991. – 232 с.
155. Шинальський О. Обговорюємо проект нової редакції Закону України “Про прокуратуру” / О. Шинальський // Вісн. прок. – 2008. – №4 (82). – С. 22 – 29.
156. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць Одес. регіон. ін-ту держав. управління. – Вип. 2(22) – О. : ОРІДУ НАДУ, 2005. – 396 с.
157. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., № 1789-12 // Відом. Верхов. Ради. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
158. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України: наказ Генер. прок. України від 20.01.2006 р., № 1/3гн // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: //http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.15600.0
159. Радзевидло Я.И. Психологические основы оптимизации трудовой деятельности работников прокуратуры / Я.И. Радзевидло // Пробл. інжен.-педагог. освіти: зб. наук. праць. – Вип . – Х. : УІПА, 2002. – С. 181 – 184.
160. Остапчук В. Удосконалення системи підготовки кадрів для органів прокуратури України / В. Остапчук // Вісн. прок-ри. – 2006. – № 9 (63). – С. 11 – 16.
161. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: навч. посіб.: у 3-х кн. / В.І. Шишкін. — К. : Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 2. – 320 с.
162. Пастухов В. Прийняття на роботу прокурорсько-слідчих працівників / В. Пастухов // Вісн. прок-ри. – 2006. – № 10 (64). – С. 59 – 63.
163. Ярошенко О. До питання трудової правосуб’єктності працівників / О. Ярошенко // Право України. – 1999. – № 3. – С. 74 – 75.
164. Пилипенко П. Про трудовий договір як юридичний факт і його сторони / П. Пилипенко // Предпр-во, хаз-во и право. – 2000. – № 9. – С. 45 – 47.
165. Проскуряков П.Д. Принцип обмеження сфери правового регулювання відносинами найманої праці: аналіз понятійного апарату та його значення в структурі трудового права / П.Д. Проскуряков // Проблеми правознав. та правоохор. діял-ті.: зб. наук. праць. – Донец. юрид. ін.-т, 2008. – № 2. – 320 с.
166. Калінко Ю. Трудовий договір, трудова угода чи… контракт / Ю. Калінко // Секретарь – референт. – 2005. – № 10 (35). – С. 24 – 27.
167. Лавриненко О.В. Правовая природа и порядок возникновения служебно-трудовых отношений работников органов внутренних дел Украины / О.В. Лавриненко. – Донецк : Норд-Пресс – ДЮИ ЛГУВД, 2007. – 262 с.
168. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде: в 2-х т. – Сімферополь: Таврида, 1998. – Т.1. – 896 с.
169. Пилипенко П.Д. Способи укладення трудового договору / П.Д. Пилипенко // Право України. – 2001. – № 4. – С. 56 – 59.
170. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение / Н.Г. Александров. – М., 1948. – 336 с.
171. Скобелкин В.Н. Дисциплинарная и материальная ответственность рабочих и служащих / В.Н. Скобелкин. – Воронеж : Центр.-Черноземное кн. изд-во, 1990. – 224 с.
172. Культін Д. Запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) як форма роботи по стабілізації стану соціально-трудових відносин / Д. Культін // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2003. – № 8. – С. 23 – 25.
173. Сладковський Г. Соціальне партнерство – запорука соціальної стабільності / Г. Сладковський // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2003. – № 8. – С. 25 – 27.
174. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., № 108/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995 р. – № 17. – Ст. 121.
175. Брэбан Г. Французское административное право / Г.Брэбан. – Пер. с фр. / под ред. С.В. Боботова. – М. : Прогресс, 1988. – 488 с.
176. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади / Ю.П. Битяк. – X. : Право, 2005. – 304 с.
177. Середня заробітна плата в Україні зросла на 285 гривень // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://mojazarplata.com.ua/ua/main/news/serednja-zarplata-za-5-mtsjaciv-2010
178. Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів: пост. КМ України від 9 березня 2006 р., № 268 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 10. – Ст. 632.
179. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: постанова Верхов. Ради України від 06.11.1991 р. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://www.rada.gov.ua.
180. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995, №356/95 // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
181. Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – К. : А.С.К., 2000. – 1072 с.
182. Маловичко С. Регулювання права на відпочинок деяких державних службовців, працівників правоохоронних, судових та інших органів / С. Маловичко // Право України. – 2007. – № 12. – С. 72 – 74.
183. Киселев И.Я. Сравнительное и международное право: учеб. / И.Я. Киселев. – М. : Дело, 1999. – 728 с.
184. Гришковец А. Отпуск Государственного служащего / А. Гришковец // Человек и труд. – 2011. – № 11. – С. 56 – 60.
185. Про відпустки: Закон України від 15.11.96 р., № 505/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
186. Чанишева Г. Право на об’єднання як колективне трудове право / Г. Чанишева // Юрид. вісн. – 2000. № 3. – С. 89 – 95.
187. Зоммер М. Європейська соціальна модель та вдосконалення прав найманих працівників за умов глобалізації / М. Зоммер // Профспілки України. – 2007. – № 10. – С. 35 – 36.
188. Юровский Б. Право на труд / Б. Юровский // Экспресс. – 2006. – №38 (560). – С. 15 – 21.
189. Догадов В.М. Правовое положение профессиональных союзов в СССР. Очерк профсоюзного права / В.М. Догадов. – М.-Л. : Госюриздат, 1928. – 176 с.
190. Аксіома: сторони „соціального” трикутника повинні бути рівними // Профспілки України. – 1998. – №4. – С. 14 – 17.
191. Борисов О.С. Профспілковий рух у приватному секторі України: реалії сьогодення / О.С. Борисов // Профспілки України. 2001. – № 4 (112). – С. 47 – 51.
192. Конончук С. Ахілесові п’яти” профспілкового руху в Україні / С. Конончук // Участь профспілок у політичному житті України: інформ.-анал. вид. – 2002. – №4. – С. 9 – 15.
193. Всеобщая декларация прав человека (1948 г.) // Междуна. акты о правах чел-ка: сб. докум. – 2-е изд. – М. : Норма, 2002. – С. 38 – 43.
194. Дзюба В. Профспілки “білих комірців”: бути чи не бути? / В. Дзюба // Бюл. нац. служби посередн. і примирення. – 2008. – № 3. – С. 22 – 24.
195. Докашенко В.М. Профспілки України у контексті програмних документів сучасних політичних партій / В.М. Докашенко // Істор. і політол. Дослідження. – 2002. – №1 (9). –С. 245 – 252.
196. Лациба М. Звіт за результатами фокус – групового дослідження “Участь профспілок у політичному житті України” / М. Лациба // Участь профспілок у політ. житті України: інф.-анал. видання. – 2002. – №4. – С. 3 – 8.
197. Тупиця О.Л. Профспілки в політичній системі сучасної України: груповий вимір представництва політичних інтересів / О.Л. Тупиця // Наук.- теорет. і громад.-практ. альманах ГРАНІ. – 2007. – №1(51). – С. 139 – 141.
198. Свобода объединения и трудовые отношения: доклад VII // Междунар. конф. Труда. – 30-я сессия. – Женева, 1947.
199. Смирнов О.В. Законодательство о труде и коллективный договор: перспективы взаимодействия / О.В. Смирнов // Вестн. Моск. ун-та. – Сер. 11. – ПРАВО. – 1992. – № 4. – С. 34 – 37.
200. Жуков В. Міф соціального партнерства, який може стати реальністю / В. Жуков // Профсп. України. – 2005. – № 2. – С. 73 – 77.
201. Про колективні договори і угоди: Закон України від вiд 01.07.1993 р., № 3356-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 36. – Ст. 361.
202. Щербюк Н. Правове регулювання трудових відносин. Завдання держави – узгодити протилежні інтереси / Н. Щербюк // Віче. – 2007. – №11(200). – С. 25 – 26.
203. Баткаев С. Принципы регулирования трудовых отношений / С. Баткаев // Чел-к и труд. – 1992. – № 1. – С. 70 – 75.
204. Рекомендація № 91 щодо колективних переговорів 1951 р. // Конвенції та рекомендації, ухвалені МОП 1919-1964. – Том I. – МБП. – Женева.
205. Коваленко О. Коллективный договор: реалии и перспективы / О. Коваленко // Персонал. – 2000. – № 6. – С. 96 – 99.
206. Чередніченко О. Колективні договори та угоди / О. Чередніченко // Бюл. Нац. служби посередн. і примирення. – 2005. – №6. – С. 41 – 53.
207. Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів: Конвенція МОП № 98 // Інф. бю