ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ

Короткий опис

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин

На правах рукопису

РИЛАЧ НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 339.942(447)+061.1ЄС:001.5

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ

Спеціальність – 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник: ФІЛІПЕНКО АНТОН СЕРГІЙОВИЧ,
доктор економічних наук, професор

Київ – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Економічна природа науково-технологічної революції 14
1.2 Рушійні сили інтернаціоналізації науково-технологічної сфери 31
1.3 Структурний характер міжнародної системи науково-технологічної кооперації 48
Висновки до розділу 1 61
РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ І ЄС У НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ
2.1 Порівняльний аналіз науково-технологічної діяльності в Україні та в країнах ЄС 64
2.2 Передумови і фактори розвитку міжнародного поділу праці у науково-технологічній сфері України і ЄС 87
2.3 Науково-технологічна складова в зовнішній торгівлі України і
ЄС 108
Висновки до розділу 2 129
РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ І ЄС
3.1 Перехід до інноваційної моделі економічного розвитку як необхідна умова поглиблення науково-технологічного співробітництва між Україною та ЄС 132
3.2 Фіскальні та грошово-кредитні інструменти стимулювання співпраці України з ЄС у науково-технологічній сфері 151
3.3 Інституційні виміри поглиблення науково-технологічної співпраці України з ЄС 162
Висновки до розділу 3 171
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178
ДОДАТОК А 194
ДОДАТОК Б 195
ДОДАТОК В.1 199
ДОДАТОК В.2 206
ДОДАТОК Д 208

ВСТУП

Актуальність теми. Характерною рисою ХХІ століття є зростаюча взаємозалежність національних економік, принципово нові масштаби взаємодії національних ринків високотехнологічної продукції. Збільшується розрив між країнами, що нагромадили науково-технологічний потенціал, і тими, що ним не володіють. Сучасна економіка все більше набуває рис інноваційної, пов’язаної з розробкою, впровадженням і використанням нововведень, із структурною перебудовою товарообігу на користь високотехнологічних товарів. Зокрема, сучасний етап науково-технологічного та інноваційного розвитку в ЄС характеризується створенням на континенті Європейського наукового простору. У процесі реалізації даного проекту будуть створені передумови для подальшої інтеграції глобальної інноваційної системи, в якій ЄС буде відігравати одну з основних ролей. Зміцнення позицій Євросоюзу на світовій арені в умовах загострення конкуренції з боку інших лідерів, а також посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації сфери науки і технологій залежить від можливості країн-членів ЄС найефективніше використовувати не тільки свій науково-технологічний потенціал, а й ефект кооперації з іншими країнами континенту, в т.ч. і з Україною. Внаслідок цього, без підвищення рівня розвитку сучасних високих технологій і включення України до високотехнологічного та інвестиційного обміну з країнами Євросоюзу, удосконалення науково-технологічного потенціалу, нашій державі буде досить складно розбудовувати національну інноваційну систему, що є передумовою для існування поглиблених форм взаємодії з ЄС.
Вищезазначене свідчить про актуальність запропонованої в роботі концепції структурної взаємодії у науково-технологічній сфері між Україною та Європейським Союзом, що полягає у глибокому взаємопроникненні усіх її складових. Незважаючи на велику кількість фундаментальних праць, як українських, так і зарубіжних, присвячених проблемам співробітництва України та ЄС, поняття структурної взаємодії залишається поза увагою сучасних авторів, хоча на нашу думку, цей процес повністю відповідає новітнім тенденціям НТП, змісту процесів інтернаціоналізації науково-технологічної сфери. У той же час, тенденції до поглиблення взаємозалежності науково-технологічних сфер країн світу, до посилення значення основних детермінант інтернаціоналізації, зумовлюють необхідність дослідження найважливіших системних ознак і структурного підходу для характеристики науково-технологічної взаємодії між країнами.
Проблематиці взаємовідносин з Євросоюзом було приділено чимало уваги в публікаціях вітчизняних учених та спеціалістів. Так, багато питань теоретичного та прикладного змісту знайшли відображення у працях В.Андрійчука, О. Білоруса, В. Будкіна, І. Бураковського, В. Вергуна, А.Гальчинського, Г. Климка, В. Клочка, А. Кредісова, Д. Лук’яненка, В.Новицького, Ю. Пахомова, О. Плотнікова, А. Поручника, А. Румянцева, В.Степаненка, А. Філіпенка, О. Шниркова та інших українських авторів. Також слід зазначити роботи російських і зарубіжних науковців, зокрема, В.Виноградова, Б. Гурне, М. Делягіна, С. Караганова, Д. Кауфмана, Я. Корнаї, Дж. Стігліца, Е. Сіскоса, А.Фролова, в яких розглядаються практичні умови міжнародної економічної інтеграції транзитивних країн. Проблеми співробітництва України з ЄС у науково-технологічній сфері у своїх працях висвітлюють І. Гузенко, С. Кацура, Ю. Макогон, В. Ходикіна та ін. Питаннями розвитку й ефективного використання науково-технологічного потенціалу займаються О. Амоша, Ю. Бажал, В. Геєць, Б. Данилишин, Т. Панфілова, Л.Радзієвська, Л. Федулова. В економічній літературі велика увага приділяється розгляду проблем інноваційного розвитку і функціонування інноваційної інфраструктури. Вагомий внесок у дослідження інноваційних процесів на рівні окремих організацій і держав внесли такі вітчизняні й зарубіжні вчені, як М.Туган-Барановський, В. Гусєв, В. Денисюк, О. Дідченко, Н. Пікуліна, В. Рубан, В. Семиноженко, О. Чернега, Г. Кассель, М. Кондратьєв, Д. Робертсон, А.Шпітгоф. Найбільш ґрунтовні дослідження у цьому напрямі здійснюються в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, в Інституті економіки та прогнозування НАН України, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Водночас сучасні науково-технологічні зміни, поглиблення інтернаціоналізації та транснаціоналізації наукових досліджень і розробок у контексті співпраці країн різного економічного рівня не знайшли достатнього висвітлення в науковій літературі, що підкреслює актуальність дисертаційної роботи
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних держбюджетних тем кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Механізми взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації» (№ д. р. 01БФ048-01) 2001-2005 рр., та «Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір» (№ д. р. 06БФ048-01) 2006-2010 рр., які в свою чергу є складовими комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України”.
Мета і завдання дослідження. З огляду на науково-практичну актуальність теми і враховуючи результати дослідження окремих її аспектів в економічній літературі, метою дисертаційної роботи є системно-концептуальне дослідження та обгрунтування теоретичних і практичних основ науково-технологічної взаємодії в сучасних умовах інтернаціоналізації сфери науки та технологій, визначення поняття структурної взаємодії між Україною та ЄС у науково-технологічній сфері, розробка пропозицій щодо механізмів її інтенсифікації.
Для реалізації поставленої мети в роботі були сформульовані такі завдання:
• дослідити теоретико-методологічні та практичні основи науково-технологічної діяльності, що розкривають економічну природу науково-технологічної революції;
• виявити основні тенденції інтернаціоналізації науково-технологічної сфери;
• визначити поняття структурної взаємодії у науково-технологічній сфері країн на міжнародному рівні;
• здійснити компаративний аналіз показників науково-технологічної діяльності в Україні й у країнах ЄС та оцінити сучасний стан інноваційного розвитку в Україні;
• з’ясувати передумови та фактори розвитку міжнародного поділу праці у науково-технологічній сфері України з ЄС, здійснивши аналіз модифікації Європейського наукового простору та взаємодію його інституцій з Україною;
• розкрити науково-технологічну складову в зовнішній торгівлі України та ЄС;
• обґрунтувати необхідність переходу до інноваційної моделі економічного розвитку як умови поглиблення науково-технологічного співробітництва між Україною та ЄС;
• виявити та розкрити фіскальні та грошово-кредитні інструменти стимулювання науково-технологічної кооперації України і ЄС;
• розробити інституційні механізми інтенсифікації науково-технологічної взаємодії України з Європейським Союзом.
Об’єкт дослідження - інтернаціоналізація науково-технологічної діяльності.
Предмет дослідження - міжнародна науково-технологічна кооперація, що набуває структурного характеру у взаємодії України та ЄС .
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано діалектичний метод наукового пізнання з використанням таких інструментів економічного аналізу як індукція та дедукція, а також загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, системний аналіз, метод синтезу; методи статистичного та математичного аналізу (для дослідження стану науково-технологічної сфери України та ЄС); метод порівняльного аналізу (для встановлення особливостей функціонування національної інноваційної системи в країнах ЄС та Україні); методи економіко-математичного моделювання, регресійний аналіз (для оцінки ефективності двосторонньої торговельної діяльності); історичний метод; методи статистичних групувань та графічної інтерпретації. У дисертації використано критичний підхід до теоретичних та експертних оцінок, а також принцип науково-економічного пізнання (творчо-критичний 1.1, 1.2, описово–аналітичний 1.3, 2.1, статистичний 2.1, 2.3, 3.1 методи пізнання).
Статистичною базою для проведення дослідження послужили аналітичні й статистичні матеріали Європейської комісії, Держкомстату України, офіційні звіти й аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, результати власних досліджень автора. Фактологічною основою дисертації стали монографії, наукові статті та роботи, офіційні публікації, бази статистичних даних міжнародних організацій, органів державного управління, недержавних організацій.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі сформульовані найсуттєвіші теоретичні і практичні результати, які характеризують наукову новизну дослідження й особистий внесок дисертанта:
вперше:
- запропоновано авторське трактування поняття структурної взаємодії між різнорівневими економічними системами в науково-технологічній сфері, що відображає глибинні та сутнісні риси міжнародного науково-технологічного співробітництва і розглядається як реальне зближення національних інноваційних систем країн, а також взаємодоповнення національних науково-технологічних потенціалів, взаємопереплетення всіх стадій виробничого процесу в НДДКР від ідеї до запровадження у виробництво нової продукції;
- обґрунтовано структурний характер міжнародної системи науково-технологічної кооперації, що проявляється у взаємопроникненні структур у дослідницькому середовищі країн, що регулюється скоординованою науково-технологічною політикою, і має на меті створення міждержавної науково-технологічної системи, що складається з національних інноваційних систем країн-учасників при взаємозалежності всіх їх структурних елементів для ефективного функціонування та вирішення завдань інтенсифікації науково-технологічної сфери;
- на базі регресійної гравітаційної моделі отримані оригінальні наукові результати, які полягають у визначенні сучасного стану та розробці прогнозу щодо динаміки і структури взаємної торгівлі України та ЄС внаслідок вступу України до СОТ і формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також виявлені тенденції до зростання в її структурі високотехнологічного фактора;
- розкрито економічний механізм поглиблення науково-технологічної взаємодії України з Європейським Союзом, до якого відносяться внутрішні (податки, ціни, страхування) та зовнішні інструменти (торговельні режими, тарифне та нетарифне регулювання, екологічні стандарти); обґрунтовано доцільність переходу України до інноваційної моделі економічного розвитку, що передбачає, крім усього іншого використання інструментів фіскальної та грошово-кредитної політики;
удосконалено:
- теоретичну сутність глобальної природи сучасної науково-технологічної революції, яку відображають міжнародний науково-технологічний обмін, інтернаціоналізація та транснаціоналізація наукових досліджень, що проявляється у взаємопов’язаній багатоканальній системі, яка має своїм підгрунтям міжнародний поділ і кооперацію праці;
- визначення структурних елементів національної інноваційної системи України, до яких належать стан кадрового потенціалу науково-технологічної сфери країни, обсяги фінансування науково-технологічної сфери, рівень інноваційної активності підприємств, а також ступінь поширення сучасних технологій в економіці, які забезпечують процес залучення країни до провідних процесів і пріоритетних форм прояву інтернаціоналізації науково-технологічної сфери, а також здійснено їхній компаративний аналіз з відповідними показниками країн-членів Європейського Союзу;
- наукові підходи щодо визначення передумов і факторів розвитку міжнародного поділу праці України і ЄС у науково-технологічній сфері. Серед них: ширше використання науково-технічних досягнень V i VI технологічних укладів в економіці України, створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, поглиблення двосторонньої секторальної інтеграції високотехнологічного виробництва;
набуло подальшого розвитку:
- виявлення основних тенденцій інтернаціоналізації науково-технологічної діяльності в статиці та динаміці, до яких відносяться глобальне дослідження і використання технологій; міжнародне науково-технологічне співробітництво з метою отримання ноу-хау чи інновацій, що передбачає участь партнерів з декількох країн. При цьому інтернаціональні зв’язки охоплюють сфери бізнесу, уряди, дослідницькі центри, а економічним еквівалентом такої співпраці є міжкорпоративні науково-технічні угоди, а також наукові публікації у співавторстві. Ще однією тенденцією є виробництво технологій у глобальному масштабі, коли головними дієвими суб’єктами виступають транснаціональні корпорації;
- економічний інструментарій структурної взаємодії національних інноваційних систем країн, яка відбувається на міжнародному рівні. Структурні елементи системи знаходяться у взаємозв’язку, а їх функціонування безпосередньо залежить від державної економічної політики, нормативно-правового забезпечення, форм прямого та опосередкованого державного регулювання, якості інституційного середовища;
- кількісний аналіз науково-технологічної складової в зовнішній торгівлі України з Європейським Союзом. Його результати засвідчують необхідність підвищення ефективності присутності України на ринку ЄС, для чого слід кардинально змінити структуру вітчизняної економіки, підвищити рівень розвитку високих технологій, науко- і технологоємних галузей (аерокосмічної, електронної, фармацевтичної промисловості, а також виробництва нових матеріалів).
Практичне значення одержаних результатів. Прикладне та науково-практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що вони створюють науково-теоретичну основу для поглиблення взаємодії України з Європейським Союзом, зокрема, у науково-технологічній сфері. Ряд наукових положень дисертації були використані при підготовці аналітичних матеріалів у відповідних підрозділах Міністерства економіки України, зокрема, при виконанні вищезгаданих наукових тем, в Департаменті економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України (довідка №51/36 – 091 – 2001 від 10.07.08), в Раді конкурентоспроможності України (довідка від 15.07.08).
Крім того, результати дисертаційного дослідження були використані при викладанні в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка курсів «Міжнародні економічні відносини» та «Зовнішньоекономічна політика України» (довідка №048/11 – 249 від 22.07.08).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві у дисертації використані ті ідеї і положення, що належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення та результати дослідження були оприлюднені та обговорювались на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; одинадцятьох конференціях: конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (24.10.2006 р., м. Київ); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Шевченківська весна” (03.03.2006, м. Київ); П’ятій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Шевченківська весна” (02.03.2007, м.Київ); XIV міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи» (19—20.10.2006, ,м. Київ); конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (27.10.2005, м.Київ); міжнародній конференції «Асиметрія міжнародних відносин в умовах глобалізації» (6-7.10. 2005, м. Київ); ХІ міжнародній науково-практичній конференції (20.11.2003 р. м. Київ); міжнародній конференції «Європейський Союз як новий сусід: можливості, проблеми та кордони» (21-22.05.2004, м. Київ); ХІІ міжнародній науково-практичній конференції «Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин» (18-19.11. 2004, м. Київ); конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (14.10.2004, м. Київ); науковій конференції «Польща перед глобальними та регіональними викликами»; Інститут політології Гданського університету (Польща) (19-20.05.2005, м.Гданськ); трьох круглих столах: «Країни Центрально-Східної Європи в нових умовах розширеного ЄС: уроки для України» (26.04.2006. м. Київ); «Польща та Україна перед новими викликами: інтеграційні процеси у Центральній та Східній Європі» (18.04.2005, м. Київ); «Імплементація норм і правил СОТ у митно-тарифній політиці та нетарифному регулюванні двосторонньої торгівлі України з ЄС» (06.06.2005, м. Київ).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження було викладені автором в шести одноосібних публікаціях, одній публікації у співавторстві у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць загальним обсягом 3,5 д.а., за результатом участі у 3 конференціях опубліковано тези загальним обсягом 0,5 д.а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладені результати дослідження та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яка полягає в розробці теоретико-методологічних засад, а також практичній реалізації шляхів і способів удосконалення механізму структурної взаємодії між Україною та Європейським Союзом у науково-технологічній сфері. Результати проведеного авторського дослідження характеризуються науковою новизною та дозволили сформулювати висновки, пропозиції та узагальнення концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення завдання відповідно до поставленої мети, а саме:
1. На сучасному етапі у науково-технологічній галузі найбільше проявляється динаміка процесів інтернаціоналізації та глобалізації, що створює підґрунтя для ефективного розвитку всіх сфер суспільства. Основу сучасного технологічного укладу, становлять електронна промисловість, обчислювальна техніка, інформатика, роботобудівництво, нано- та біотехнології. У найрозвинутіших країнах уже складається постіндустріальна “нова економіка” - технологічний і господарський уклад, в якому роль головного виробничого ресурсу відіграють знання та інформація.
2. Одним із суттєвих проявів НТР на сьогодні є міжнародний науково-технологічний обмін, що являє собою взаємопов’язану багатоканальну систему, яка ґрунтується на сучасному міжнародному поділі і кооперації праці, зокрема, в рамках Європейського наукового простору, який передбачає об’єднання зусиль вчених різних країн, забезпечення максимально ефективного використання наукового потенціалу і матеріальних ресурсів країн ЄС, використання накопиченого досвіду та досягнень, тісний взаємозв’язок регіональної та національної науково-технологічної політики, а також обмін знаннями та технологіями та мобільність науковців. Така система відображає як внутрішні, так і зовнішні аспекти науково-технологічної революції, її субстанціальну економічну природу.
3. Європейський Союз, спираючись на підтримку державних та інтеграційних інститутів, фінансових й виробничих структур, формує панєвропейську інноваційну систему. Основними фінансовими інструментами її створення є Рамкові програми ЄС, які визначають основні пріоритетні напрями науково-технологічної та інноваційної діяльності. Створення глобального наукового простору на сучасному етапі в ЄС та участь в ньому України розпочалося з Шостої Рамкової програми на 2002-2006 рр. На сьогодні реалізується вже Сьома Рамкова програма ЄС з наукових досліджень на 2007 – 2013 рр., особливостями якої є значне підвищення її бюджету до 0,1% ВВП країн ЄС, спрощення роботи та правил для учасників та більша адаптованість до потреб промисловості.
4. Ефективне впровадження результатів науково-технологічної діяльності передбачає тісну взаємодію національних потенціалів, ресурсів різних країн, спільне розв’язання завдань економічного розвитку на глобальному рівні. Це втілюється у процесах науково-технологічної інтернаціоналізації, зокрема, в таких її формах як дослідження, розробка і використання технологій у глобальному масштабі; диверсифікація міжнародних ринків технологій, яким властиві найбільша інтенсивність розвитку і високий ступінь монополізації; міжнародне науково-технологічне співробітництво, при якому використання досягнень «інформаційної економіки» відкриває нові можливості у сфері проведення спільних досліджень на всіх рівнях; виникнення та виробництво технологій у глобальному масштабі, формування глобального вартісного ланцюга.
5. Глобальна спрямованість науково-технологічного співробітництва промислово розвинутих країн залежить від рівня розвитку їх науково-технологічної сфери (фінансування науки, ліцензійна торгівля, частка високотехнологічного експорту, коефіцієнт винахідницької активності, кількість дослідників) та форм науково-технологічної кооперації з державами однакового науково-технологічного рівня. Водночас у співпраці з менш розвинутими країнами використовується дешевша інтелектуальна праця з метою покращення конкурентоспроможності власного високотехнологічного потенціалу. Таким чином, для рівноправного залучення України до глобальної науково-технологічної сфери важливого значення набувають рівень розвитку національної інноваційної системи, політика уряду в цьому напрямі, участь країни в глобальних та регіональних економічних угрупованнях.
6. При розробці національної інноваційної системи слід спиратися на основні тенденції процесу глобалізації науково-технологічної сфери, головними акторами якої є потужні інноваційні інституції з розвинутою технолого-інноваційною й освітньою мережею, які спроможні трансформувати результати глобалізації в національних інтересах. Взаємодія структурних елементів НІС різних країн є вищою формою кооперації науково-технологічної діяльності (співробітництва у науково-технологічній сфері). Структурна взаємодія між державами у науково-технологічній сфері відображає глибинні сутнісні риси міжнародної науково-технологічної кооперації або міжнародного співробітництва у науково-технологічній сфері, набуваючи своїх особливостей, напрямів і динаміки розвитку. Формою реалізації НТР у країні є створення національної інноваційної системи. Ефективне включення країни до міжнародної системи науково-технологічної кооперації за допомогою взаємодії національних інноваційних систем країн на рівні їх структурних елементів свідчить про нову якість співробітництва в даній галузі.
7. Компаративний аналіз структурних елементів, з яких складається національна інноваційна система країни, з відповідними показниками держави-партнера є необхідною умовою для визначення форм науково-технологічного співробітництва. До основних структурних елементів віднесено стан кадрового потенціалу науково-технологічної сфери країни, рівні витрат на науково-технологічну діяльність, кількість заявок на патенти, частка малих та середніх підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, обсяг поширення сучасних технологій в економіці. Кількісні характеристики вказаних елементів зумовлюють можливість здійснення селективного процесу залучення країни до всіх сучасних тенденцій і форм прояву інтернаціоналізації науково-технологічної сфери. У цілому, Україна володіє необхідною сировинною, матеріальною та інтелектуальною базою для поступового секторального включення в систему світогосподарських науково-технологічних зв’язків.
8. Для підвищення ефективності присутності України на ринку ЄС у процесі поглиблення ринкових реформ слід кардинально змінити структурні характеристики вітчизняної економіки, і, що має особливо важливе значення, підвищити рівень розвитку високих технологій, забезпечити прискорений розвиток таких науко- та технологоємних галузей як радіотехнічна, телевізійна, засоби зв’язку, а також аерокосмічна, виробництво нових матеріалів та точного приладобудування, фармацевтична, електронна та електротехнічна, тобто тих виробів і технологій, які здатні до ефективної конкуренції, а отже, можуть стати „локомотивами” високотехнологічного зростання.
9. Механізм інтенсифікації науково-технологічної взаємодії України з Європейським Союзом охоплює ряд інструментів, які можна розділити на внутрішні та зовнішні. До заходів, які доцільно здійснювати в Україні, відносяться перехід до інноваційної моделі економічного розвитку, основу якої становить переважно високотехнологічна структура національного виробництва, виробництво продукції з високим рівнем доданої вартості, винесення за межі країни ресурсоємних виробництв. При цьому високі технології та наукові знання забезпечують принаймні 50% всього економічного зростання. Створення економічних засад інноваційної моделі розвитку економіки України як передумови для поглиблення взаємодії з країнами ЄС передбачає залучення інструментів податкової, а також грошово-кредитної політики. Особливого значення в даному контексті мають пропозиції адаптації успішного досвіду країн Європейського Союзу для України. До зовнішніх інструментів відноситься інституційна структура науково-технологічного співробітництва України з Європейським Союзом, яка включає двосторонні документи, зокрема положення, що стосуються співробітництва у науково-технологічній сфері та двосторонній торгівлі Концепції Європейської Комісії «Ширша Європа – сусідство: нові рамки для відносин із східними та південними сусідами ЄС», «Плану дій Україна - ЄС на 2005-2008 рр.» , а також програми співробітництва як Сьома рамкова програма ЄС з наукових досліджень на 2007-2013 рр., EUREKA, GALILEO.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Маркушина В.И. Международные научно-технические связи в системе современного капитализма / Маркушина В.И. – М., 1972. – С. 5-6.
2. Интеграция научно-технической сферы Украины в мировую зкономическую систему : монография / [Макогон Ю.В., Кацура С.Н., Кравченко М.И., Ходыкина В.В.] – Донецк: НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти; Мин-во образования и науки Украины; Донецкий нац. ун-т, 2003. – 236 с.
3. Колыбанов В.А. Научно-техническая интеграция в мировом капиталистическом хозяйстве и проблемы отношений Восток-Запад / Колыбанов В.А., Кравец В.П., Гончарук А.И. – К. : Наукова думка, 1990. - с.26-38.
4. Горська О.В. Проблеми застосування економічних законів в інноваційному оновленні структури економіки / Горська О.В. // Проблеми науки. – 2004. – №2. - C. 9–16.
5. Оболенский В. Технологическое соперничество на мировом рынке / Оболенский В. // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №7. – С. 3-12.
6. Глазьев С.Ю. Экономическая теория технического развития : монография / Глазьев С.Ю. – М. : Наука, 1990. – 232 с.
7. Гуриева Л. Концепция технологических укладов / Гуриева Л. // Инновации. – 2004. – №10 (77). – С.70-71.
8. Ковальчук В.М. Структурна перебудова національної економіки в контексті інноваційного розвитку : монография / Ковальчук В.М. – К., 2005. – 240 с. (НАН України. Об’єднаний інститут економіки) (с.15-16)
9. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного роз витку / [Бажал Ю.М., Одотюк І.В., Александрова В.П. та ін..] ; за ред. Ю.М. Бажала. – К. : Ін-т економ. прогнозув., 2002. – 320 с. (с. 24-25.)
10. Яковец Ю.В. Эпохальные инновации ХХІ века : монография / Яковец Ю.В. – М. : Экономика, 2004. – 444 с. с.86.
11. Иванова Н. Инновационная сфера: итоги столетия / Иванова Н. // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 8. – С. 22-34. С. 23.
12. Ю.В. Яковец Прогноз инновационного развития России на период до 2050 года с учетом мировых тенденций / Ю.В. Яковец, Б.Н. Кузык, В.И. Кушлин // Инновации. – 2005.— N 1 (78). – С. 44-53. С. 49-50.
13. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент : учебник / Фатхутдинов Р.А. – [2-е изд.]. – М. : Бизнес-Школа «Интел-Синтез», 2000. – 600 с.
14. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку : монографія / Філіпенко А.С. К. : Знання України, 2002. – 190 с. с.50-51.
15. Solow R. Technical Change and the Aggregate Production Function / Solow R. // The Review of Economics and Statistics. – 1957. – August.
16. Лингардт Ж. Промышленность высоких технологий в Европейском Союзе / Лингардт Ж. // Экономист. – 2004. – № 8. – С. 3-13.
17. Єгоров І.Ю. Макромоделі науково-технічного та інноваційного розвитку країни: проблеми побудови та використання / Єгоров І.Ю., Жукович І.А. // Наука та наукознавставо. – 2004. – № 2. - С. 46-55.
18. Дворкин И.Н. Научно-технический переворот и буржуазная политическая экономия / Дворкин И.Н. – М. : Наука, 1964. – 246 с.
19. Глобальні трансформації і стратегії розвитку : монографія / [Білоус О.Г., Лук’яненко Д.Г., Гончаренко та ін.] ; за ред. О.Г. Білоус. – К. : ІСЕМВ, 1998. – 416 с.
20. Solow R. Investment and Technical Progress / Solow R. // Matematical Methods in Social Science. – Stanford : Stanford University Press, 1960.
21. Economic Transition: Structural Adjustments and Growth Prospects in Eastern Europe / M. Knell (ed.). – Cheltenham : Edward Elgar, 1996. – 256 p.
22. Measurement the Dynamics of Technological Change / J. Sigurdson (ed.). – London : N.Y. Printer Publishers, 1990. – 227 р.
23. Dynamic Technology, Trade and Growth / [J.Fagerberg, B.Verspagen, N.von Tunzelman (eds.)]. – Aldershot, UK : Egward Elgar, 1995. – 225 p.
24. Romer P. Economic Growth // The Fortune Encyclopedia of Economics / Romer P. [David R. Henderson (ed.)]. – N.Y. : Time-Warner Books, 1993. – 896 p.
25. Jones C.I. R&D- Based Models Economic Growth / Jones C.I. // Jornal Political Economy. – 1995. – Vol.103. – № 4. – p. 759-781.
26. Meadows D. The Electronic Oracle: Computer Models and Social Devisions / Meadows D., Robinson J. – N.Y. : John Willey and Sons, 1985.
27. Schumpeter J.A. Business Cycles. A theoretical, historical and statistical analysis of the capitalist prosess. – New York : Mc Graw-Hill, 1939.
28. Кондратьев Н.Д. Большие циклы экономической конъюнктуры и теория предвидения : избранные труды / Кондратьев Н.Д. [сост. Ю.В. Яковец] – М. : Экономика, 2002. – 767 с. – (Международный фонд Н.Д. Кондратьева; Международный ин-т Питирима Сорокина Николая Кондратьева; Ин-т экономики РАН).
29. Mensch G. Das technologische Patt, Innovationen uberwinden die Depression / Mensch G. – Frankfurt-am-Main, 1977. – S. 234.
30. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-економического развития : монография / Глазьев С.Ю. – М. : ВлаДар, 1993. – 310 с.
31. Яковец Ю.В. Закономерности научно-технического прогресса : монография / Яковец Ю.В. – М. : Экономика, 1984. – 296 с.
32. Van Duijn J.J. The long wave in economic life / Van Duijn J.J. – L. : Allen und Unwin, 1983.
33. Freeman C. The Economics of Industrial Innovation / Freeman C., Soete L. – [3-d edition]. – L. : Pinter, 1997.
34. К. Перес ЮНКТАД – Технологический прогресс и возможности развития в качестве динамической цели / К. Перес. – Женева : ООН, 2000. – 86 с.
35. Денисюк В. Високі технології і високонаукоємні галузі – ключові напрями в інноваційному розвитку / Денисюк В. // Економіст. – 2004. – №5. – С. 77.
36. Лицензионная торговля в системе международных отношений / [И.И. Дахно В.П. Кравец, В.И. Лало]. – К . Наукова думка, 1987. – 191 с.
37. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике / Соловьев В.П. – К. : Фенікс, 2004. – 560 с. С.27.
38. Хаустов В. Інноваційні процеси в Україні: реалії і перспективи розвитку / Хаустов В., Панфілова Т. // Економіст. – 2002 – №3. – С. 57.
39. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / [А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.]. – К. : Либідь, 2002. – С. 134-135.
40. Моисеева Н.К. Международный маркетинг / Моисеева Н.К. – М. : Центр экономики и маркетинга, 1998. – 320 с. С.101.
41. Айзен Р. Глобалізація і нова економіка: загальні міркування / Айзен Р. // Журнал Європейської економіки. – 2003. – Т. 2, №1. – С.36.
42. Бажал Ю.М. Знаннєва економіка: теорія і державна політика / Бажал Ю.М. // Економіка і прогнозування. – 2003. – №3. – С. 73.
43. Вайнштейн Г. От новых технологий к “новой экономике” / Вайнштейн Г. // МЭ и МО. – 2002. – № 10. – С.22.
44. Эльянов А. Глобализация и догоняющее развитие / Эльянов А. // МЭ и МО. – 2004. – № 1. – С.4.
45. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України / Соколенко С.І. – К. : Логос, 1999. – С.4.
46. Філіпенко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації / Філіпенко А.С. – К. : Знання, 2000. – С. 13.
47. Світова економіка / [А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін.]. – К. : Либідь, 2000. – С. 31.
48. Денисюк В.А. Факторы межгосударственного научно-технологического сотрудничества в инновационной стратегии развития экономики Украины / Денисюк В.А., Соловьев В.П. // Наука и наукознавство. – 2001. – № 4. – С. 15.
49. Бендиков М.А. Рынки высокотехнологтческой продукции: тенденции и перспективы развития / Бендиков М.А., Фролов И.Э. // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – № 2. – С. 59.
50. www.intracen.org/tradestatist/sitc3_3d/ip.
51. www.intracen.org/tradestatist/sitc3_3d/ir;www.intracen.org/tradestatist/sitc3_3d/er
52. www.wto.org/english/res_e/its2002_e/its02_byregion_e.htm
53. Єгоров І.Ю. Розвиток науки в США в 90-х роках: тенденції, досягнення, проблеми / Єгоров І.Ю. – К., 2001. – С. 73-74.
54. Андрощук Г.А. Ринки технологий: проблемы лицензионного обмена / Андрощук Г.А. // Стратегія економічного розвитку України. – 2000. – №7. – С. 183.
55. Borras S. The Innovation policy of the European Union. From Government to Governance / Borras S. – Cheltenham, UK; Northampton MA, USA, 2003. – p. 51-52.
56. Роциос Л. Глобализация технологий и национальные системы инноваций / Роциос Л., Сикора В.Д. – К., 1995. – С. 9-11.
57. Иванова Н. Национальные инновационные системы / Иванова Н. – М., 2002. – С. 54.
58. UNCTAD. World Investment Report 2005: TNCs and the Internationalization of R&D.- United Nations, New York and Geneva, 2005.- 366 p.
59. Wolff M. Perspectives / Wolff M. // Research-Technology Management. – 1999. – V.41, Nov.-Dec. № 6. – P. 10.
60. Владимирова И.И. Глобализация мировой экономики: проблемы и последствия / Владимирова И.И. // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – №3. – С. 97-111.
61. Системы технологий / [Пономаренко В.С., Строштан М.А., Белявцев М.И. и др.]. – Харьков : ОКО, 2000. – С. 21.
62. Глазьев С.Ю. Развитие российской экономики в условиях глобальных технологических сдвигов : научный доклад / Глазьєв С.Ю. – М. : РАН Нац. ин-т развития, 2007. – 134 c.
63. Technical change economic theory / G.Doci, C.Freeman, R.Nelson (eds.). – L. : Pinter Publishers, 1988.
64. National Systems of Innovation: Towards a theory of Innovation and Interaktive Learning / Lundvall B.-A. (ed.). – L. : Pinter Publishers, 1992.
65. National Innovation Systems. A Comparative Analysis / Nelson R. (ed.). – Oxford : Oxford University Press, 1993.
66. Freeman C. The National System of Innovation in Historical Perspective / Freeman C. // Campridge Jornal of Economics. – 1995. – vol. 19, #1.
67. Гуриева Л.К. Концепция национальных инновационных систем / Гуриева Л.К. // Инновации. – 2004. – № 4 (71). – С. 3.
68. Иванов В.В. Национальная инновационная система как институциональная основа экономики постиндустриального общества / Иванов В.В. // Инновации. – 2004. – № 5 (72). – С. 9.
69. Lundvall B.-A. Innovation as a interactive process from user-produser interaction to national system of innovation.- Technical change and economic theory / Lundvall B.-A. – L. : Pinter Publishers., 1988.
70. Nelson R. Capitalism as an engine of progress. Research Policy / Nelson R. – 1990. – P. 203-213.
71. Freeman C. Technology policy and economic predominance lessons from Japan / Freeman C. – Pinter, 1987.
72. Голиченко О.Г. Национальная инновационная система России и основные направления ее развития / Голиченко О.Г. // Инновации. – 2003. – № 6 (63). – С. 26-32.
73. Науково-технічний потенціал України та сучасні проблеми глобалізації науково-технічної сфери / [Зінченко О.П., Ільчук В.Р., Радзієвська Л.Ф., та ін.]. – К., 2004. – С. 44-45.
74. Житенко Е.Д. Эффективность стимулирования инноваций / Житенко Е.Д. // Инновации. – 2004. – № 3 (70). – С. 22.
75. Соціально-економічні проблеми НТР : навч. посібник / за ред. О.О. Беляєва, Л.П. Бортнікової. – К., 2004. – С. 5-9.
76. Information Economy Report 2007-2008: Science and Technology for development: new paradigm of ICT / Prepared by UNCTAD Secretariat. – United Nations. New York and Geneva, 2007. – P. 114-119.
77. International Trade Statistics 2007 / World Trade Organisation. – ISBN 978-92-870-3407-6.
78. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard / OECD. – 2007. – P. 8.
79. Main Science and Technology Indicators, OECD, Paris 200 / OECD in Figures. – 2007 Edition. – P.40-41.
80. Compendium of Patent Statistics 2007 / OECD. – 2007.
81. OECD Science, technology and industry: Scoreboard 2007 edition.- ISBN 978-92-64-03789-2 / OECD – 2007. – P. 5.
82. OECD, Main Science and Technology Indicators, October 2007.- Key Figures. – P. 1.
83. Gotzfried A. Science, technology and innovation in Europe.-Statistics in focus. Science and technology. – 8/2005. European Communities. – 2005. – Р. 4
84. European Innovation Scoreboard, 2007 : COMPARATIVE ANALYSIS OF INNOVATION PERFORMANCE, Pro Innov Europe, Innometrics, 2008.
85. Александрова В.П. Інноваційний потенціал та його роль в економічному розвитку України / Александрова В.П. // Наука та наукознавство. – 2004. – № 2. – С. 39-40.
86. Knowledge for Development. World Development Report 1998/99.- The World Bank. – 1999.
87. Толстая Н.М. Структурна взаємодія України та ЄС у науково-технологічній сфері (враховуючи досвід Польщі) / Н.М. Толстая // Актуальні проблеми економічних відносин. - Випуск 55 (у двох частинах). – Ч. І.- К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2005- С. 91-97.
88. Рилач Н.М. Особливості взаємодії України і Європейського Союзу у науково-технологічній сфері / Н.М. Рилач // Актуальні проблеми економічних відносин.- Випуск 66 (у двох частинах) - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, - 2007 -Ч ІІ - С. 30-34.
89. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації. Аналітична доповідь Центру Розумкова. // Національна безпека і оборона. – 2004. – № 7. – С. 17-18.
90. Послання Президента України до Верховної Ради України, 2004 р. «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 р.» – С. 38. – Режим доступу : http//www.napravo.net/data/dfse32/...
91. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : статистичний збірник – 2006 / Держкомстат України. – К. : Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2007. – С. 15.
92. Інноваційний потенціал України та країн ЄС / [Карпов В.І., Саверченко О.О., Радзієвська Л.Ф., Єгоров І.Ю.]. – К. : УкрІНТЕІ, НДІ статистики, 2002. – С. 7-8.
93. Федулова Л. Розвиток національної інноваційної системи України / Федулова Л., Пашута М. // Економіка України. – 2005. – №4. - С. 40-41.
94. Конкурентні переваги України на світовому ринку ліцензійних та науково-технічних послуг / Нижник Ю. // Вісник ТАНГ. – 2005. – № 5-2. – С. 282-283.
95. Науково-технічний потенціал України та сучасні проблеми глобалізації науково-технологічної сфери / [Зінченко О.П, Ільчук В.П., Радзієвська Л.Ф., Євтушенко В.М]. – К. : НДІСЕП, 2004. – С. 31-32.
96. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [Геєць В.М., Александрова В.П., Артьомова Т.І., Бажал Ю.М. та ін.]; за ред. Геєць В.М. – К. : Ін-т економічного прогнозув. НАНУ, Фенікс, 2003. – С. 692.
97. Щедріна Т.І. Стан та сучасні тенденції трансферу технологій в Україні / Щедріна Т.І. // Проблеми науки. – 2004. – № 3. - С. 20-21.
98. Александрова В.П. Інноваційний потенціал та його роль в економічному розвитку країни / Александрова В.П. // Наука та наукознавство. – 2004. – № 2. – 44-45.
99. Одотюк І.В. Основні прогнозні сценарії розвитку сектора високих технологій в Україні / Одотюк І.В. // Проблеми науки. – 2003. – № 10. – С. 22-23.
100. Бублик С.Г. Науково-технологічний та інноваційний розвиток як головний чинник національної безпеки України / Бублик С.Г., Калитич Г.І., Лукомський В.Г. // Наука та наукознавство. – 1999. – №2. – С. 51.
101. Матеріали круглого столу „Розвиток ринку високих технологій” // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 3. – С. 7-73.
102. Science, technology and innovation in Europe / Eurostat. Pocketbook. 2007 edition. – European Communities. – 2007. – P. 118-119.
103. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації. Аналітична доповідь Центру Розумкова. // Національна безпека і оборона. – 2004. – № 7. – С. 19-20.
104. Закон України “Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про наукове і технологічне співробітництво” від 25.12.2002, №368-ІV (358-15) // Офіційний вісник України. – 2004. – № 4, 13 лютого. – С. 672-679.
105. Иванов В.В. Национальные инновационные системы: опыт формирования и перспективы развития / Иванов В.В. // Инновации. – 2002. – № 4 (51). – С. 14.
106. Шоста Рамкова Програма з досліджень, технологічного розвитку та демонстративної активності Європейського Союзу 2002-2006 // Проблеми науки. – 2004. – № 3. – С. 49-53.
107. Commission comments on research infrastructures and the ERA // Cordis Focus Supplement. – 2001. – № 169. – P. 1-2.
108. Druckner P. “From capitalism to knowledge society” / Druckner P. // In “The knowledge economy”. – D.Neef.-Boston.-Butterworrth-Heinemann. – 1998.
109. Einheitliche europeische Akte // Buletin der Europeischen Gemeinschaften / Beilage 2. – 1986.-S. 14.
110. Wider Europe- Neighbourhood: A New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours. – Communication from the Commission to the Counsel and the European Parlament. – Commision of the EU. Brussels: 11.3.2003. COM (2003), 104 final.
111. Богдан Н. Новые направления инновационной политики Европейского Союза / Богдан Н. // Наука и инновации. – 2004. – №5. – С. 26-27.
112. Митсос А. Будушее фундаментальных исследований в Европе / Митсос А. // Наука и наукознавство. – 2004. – № 2. – С. 28-29.
113. Решение Европейского парламента и Совета Европы №2321/2002/ЕС // Официальный журнал Европейского Сообщества. – № 355/23.
114. Решение Европейского парламента и Совета Европы №1513/2002/ЕС // Официальный журнал Европейского Сообщества. – № 232.
115. Пропозиція для Рішення Європейського Парламенту та Ради щодо Сьомої рамкової програми Європейського Співтовариства для досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (з 2007 по 2013 рік) // Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій. – 2005 р., липень. – Бюлетень № 23. – С. 1-6.
116. European Commision/ The EU’s relations with Ukraine. Overwiev. EU Assistance to Ukraine, 2005.
117. Матеріали Представництва Європейської Комісії в Україні // ЄС і Україна. Програми технічної допомоги. – 39 с. – Режим доступу : http://www.delukr.cec.eu.int.
118. Україна на ринку Європейського Союзу // Національна безпека і оборона. – 2003. – №11. – С. 4-5.
119. Стан зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу у 2007 році : експрес-випуск 14.04.2008. № 83 / Держкомстат України. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua
120. Співробітництво між Україною та країнами ЄС у 2006 р. / Держкомстат України. – К., 2007.
121. Україна в процесах міжнародної інтеграції / [Сіденко В.Р., Павленко Ю.В., Барановский О.І. та ін.] ; за ред. В.Р. Сіденка. – Харків, 2003. – С. 185-187.
122. Шлюсарчик Б. Міжнародна конкурентна позиція країни: досвід Польщі : монографія / Шлюсарчик Б. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 253-254.
123. Deardorff, Alan V. (2000, 2001). Deardoff’s Glossary of International Economics, 1672 words.
124. Кончин В. Категорія виявленої порівняльної переваги та оцінка перспектив України на євроринку / Кончин В. // Журнал європейської економіки. – 2003, березень. – С. 136-137.
125. Maneschi A. (1998). Comparative Advantage in International Trade. Historecal Perspective. – Edward Elgar: Cheltenham, UK. – P. 2.
126. Hayek F.A. von. Der Wettbewerb als Entdeckungsverfahren. Kieler Vortrgegehalten im Institut fur Weltwirschft an der Universitat Kiel, Neue Folge, Bd. 56, Kiel, 1968.
127. Світогосподарські пріоритети України : збірник наукових праць / відп. ред. А.С. Філіпенко. – К., 2005. – С.13.
128. Meri T. Trade in high-tech products. Statictics in focus. Science and technology. 7/2008.-Eurostat. European Communities. – 2008. – P. 6.
129. Дрейпер Н. Прикладной регрессионный анализ / Дрейпер Н., Смит Г. – М.: Статистика. – 1973. – 392 с.
130. Айвазян С.А. Статистические исследования зависимостей / Айвазян С.А. – М. : Металлургия, 1969. – 227 с.
131. Ферстер Э. Методы корреляционного и регрессионного анализа / Ферстер Э., Ренц Б. – М. : Финансы, 1983. – 302 с.
132. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Реєстр конкурентоспроможних проектів розвитку експорту (затверджено на засіданні експертної комісії по відбору конкурентоспроможних експортних проектів з розвитку експортного потенціалу України 21.10.2002).
133. Рилач Н.М. Взаємодія України та Європейського Союзу у науково-технологічній сфері / Н.М. Рилач // Актуальні проблеми економічних відносин.- Випуск 63 (у двох частинах).- К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2006 - Ч.ІІ. - С. 135-153.
134. Толстая Н.М. Шляхи подолання асиметрії у відносинах України з Європейським Союзом у науково-технологічній сфері / Н.М. Толстая // Актуальні проблеми економічних відносин.- Випуск 51 (у двох частинах).- К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, –2005 – Ч.ІІ. - С. 160-163.
135. Толстая Н.М. Перспективи обміну високотехнологічною продукцією між Україною та Європейським Союзом / Н.М. Толстая // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2005 – №31-32 – С. 53-56.
136. Рылач Н.М. Гравитационная модель для внешней торговли Украины со странами ЕС / Московкин В.М., Колесникова Н.И., Рылач Н.М. // Бизнес Информ.- 2007.- №7.- С. 26-32.
137. Толстая Н. М. Перспективы обмена высокотехнологичной продукцией между Украиной и Европейским Союзом / Н.М. Толстая // Gdanskie Studia Miedzynarodowe. – 2004 – Vol.3.- #2. – S.105-114.
138. Рылач Н.М. Европейское научное пространство в условиях интернационализации научно-технологической деятельности и перспективы взаимодействия с Украиной / Н.М. Рилач // Polska wobec wspolczesnych wyzwan globalnych i regionalnych – 2007 - S. 456-468.
139. Рилач Н.М. Світовий ринок технологій. //Світова економіка: [підр. для студентів ВНЗ] / Філіпенко А.С., Будкін В.С., Рогач О.І. та ін. –К.: «Либідь» - 2007.- С. 213-233.
140. Рилач Н.М. Інтенсифікація двосторонньої торгівлі високотехнологічними товарами як фактор взаємодії України з Європейським науковим простором / Н.М. Рилач // Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція: матеріали XV між нар. наук.-практ. конф.,11-12 травня 2006 р.: тезиси доповіді.- Чернівці, 2006. –Ч. І. – С. 283-288.
141. Толстая Н.М. Європейська політика технічного сприяння щодо України / Н.М. Толстая // Актуальні проблеми економічних відносин.- - Випуск 46 (у двох частинах). - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин 2004.- Ч. ІІ. – С. 77-80.
142. Закон України “Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про наукове і технологічне співробітництво” від 25.12.2002, №368-ІV (358-15) // Офіційний вісник України. – 2004. – № 4. 13 лютого. – С. 672-679.
143. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації. Аналітична доповідь // Національна безпека і оборона. – 2004. – № 7. – С. 21.
144. Кузнєцова А. Реалії банківського фінансування інноваційної економіки / Кузнєцова А // Регіональна економіка.- 2006.- №3.- С. 136-144.
145. Медведєв В. Присутність України на ринку ЄС: тенденції і перспективи / Медведєв В. // Національна безпека і оборона. – 2003. – № 11. – С. 43-44.
146. Московкин В.М. Меры европейской инновационной политики и идентификация лучшей инновационной практики / Московкин В.М., Раковская-Самойлова А.Х. // Бизнесинформ. – 2005. – № 3-4. – С. 9-15.
147. Обґрунтування інноваційної моделі структурної перебудови економіки України / Малицький Б.А., Попович О.С., Соловйов В.П., Артьомова В.Я., Єгоров І.Ю. – К. : ЦДПІН, 2005. – С. 22-65.
148. Перспективні напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку України (Результати першого етапу прогнозно-аналітичного дослідження в рамках Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку в Україні на 2004-2006 роки). – К. : Фенікс, 2006. – С. 20-21.
149. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України / [Я.А. Жаліло, С.І. Архієреєв, Я.Б. Базилюк та ін.]. – К. : НІСД, 2006. – С. 26-28.
150. Пророк Р.В. Система податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної сфер діяльності у промисловості / Пророк Р.В. // Проблеми науки. – 2006. – № 9. – С. 13.
151. Співробітництво між Україною та країнами ЄС у 2004 році : статистичний збірник / Держкомстат України. – К., 2005. – С. 151-157.
152. Стан зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу за січень-червень 2005 року : експрес-доповідь. 29.09.2005.- № 283 / Держкомстат України. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.
153. Balassa B. (1989). Comparative Advantage, Trade Policy and Economic Development.-Harvester Wheatsheaf, New York – P.63.
154. Cunningham P., Boden M., Buthler J. Monitoring, updating and disseminating developments in innovation and technology diffusion in the Member States/ The Identification of “Best Practice”- 2001. Period: December 2001.- European Trend Chart on Innovation, European Commission Enterprise Directorate.- General, 2001. – 14 p.
155. Cunningham P. The Identification of “Best Practice” – 2002. Covering period: September 2001-September 2002.- European Trend Chart on Innovation, European Commission Enterprise Directorate.- General, 2002. – 16 p.
156. Cunningham P., The Identification of “Best Practice” – 2003. Covering period: October 2002 – September 2003.- European Trend Chart on Innovation, European Commission Enterprise Directorate.- General, 2003. – 29 p.
157. Ніколаєнко С.М. Проблеми практичної реалізації законодавства у науковій та науково-технічній діяльності / Ніколаєнко С.М. // Проблеми науки. – 2003. – № 11. – С. 3.
158. Семиноженко В. Технологічні парки України: перший досвід інноваційної економіки / Семиноженко В. // Економіка України . – 2004. – № 1. – С. 18.
159. Small, but well fоunded // Innovation and Technology Transfer.- Luxemburg. – 2003. – #3. – P. 8-9); (Improving innovation. EURAB 02.053 final). – Режим доступу : http://europa.eu.int/comm/research/eurab/pdf/recommendations2.pdf.
160. Ткач Є.В. Світовий досвід державної підтримки банківського кредитування розвитку малого бізнесу на інноваційній основі / Ткач Є.В. // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2006. – № 5(28). – С. 126.
161. Майборода В. Роль банківського сектора Німеччини у сприянні розвитку малих та середніх підприємств / Майборода В. // Вісник НБУ. – 2003. – № 4, квітень. – С. 56.
162. Малицький Б.А. Науково-технологічний потенціал України: сучасний стан та перспективи розвитку / Малицький Б.А. // Наука та наукознавство. – 2005. – № 3. – С. 14.
163. Аналіз перспектив торговельних відносин між Україною та ЄС у контексті переговорів щодо розширеної угоди : ref: TRADE06/D01. Підготовлений ECORYS (research and consulting) Роттердам, 13 грудня 2007 р.
164. Перспективи поглибленої вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною. Звіт на виконання контракту 2005/S 89-085795 генерального директорату з питань торгівлі Європейської комісії / Брюсель: Центр Європ. Політ. Досліджень, Кіль; Ін-т світової економіки. – К. : Міжнар. центр перспект. досліджень, 16 лютого 2006 р.
165. Дослідження економічних передумов та можливих наслідків від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. – К. : Ін-т економічних досліджень та політ. консультацій, 24 січ. 2007 р.
166. Шнирков О. Створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: передумови та наслідки / Шнирков О., Копистира А. // Injternational Review, березень 2008. – № 1 (5). – (Відносини Україна-ЄС: у вимірі року).
167. Emerson M. Pr. Director and others. The prospect of Deep Free Trade between the European Union and Ukraine. – Brussels, 2006.
168. Breton P. Trade policies in the EU and Ukrаine: Implications for free trade agreement / Prepared under EES Project UK 26 Study on the economic feasibility, general economic impact and implications, of a free trade agreement between the European Union and Ukraine according to the Partnership and Cooperation Agreement. – Brussels, 2000.