Плачков Сергій Іванович. Формування і розвиток аграрного підприємництва в регіоні

Короткий опис

Плачков Сергій Іванович. Формування і розвиток аграрного підприємництва в регіоні : Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2005. — 207арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 171-185.

Плачков С.І. Формування і розвиток аграрного підприємництва в регіоні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. - економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2005.
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних положень та удосконалення практичних заходів забезпечення ефективного розвитку та функціонування аграрного підприємництва в регіоні.
В роботі здійснено обґрунтування сутності підприємництва як соціально-економічної основи аграрного виробництва; уточнені особливості, функції та значення малого підприємництва для стабілізації та економічного росту аграрної сфери. Поглиблені методичні основи аналізу діяльності різних форм власності та господарювання в АПК.
Визначене місце аграрного підприємництва в економіці регіону; здійснена оцінка економічної ефективності функціонування нових агроформувань, в особливості фермерських господарств як типової форми аграрного підприємництва; виявлені соціально-економічні та екологічні проблеми функціонування аграрних підприємств в умовах конкретного регіону. Обґрунтовані напрямі та засоби вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку реформованих аграрних підприємств, в тому числі кооперація та інтеграція, бізнес-планування.

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми, що полягає у дослідженні та розробці науково-методичних підходів та практичних рекомендацій формування та розвитку аграрного підприємництва в регіоні.
Результати роботи дають підстави для наступних висновків:

Процеси реформування аграрного сектору економіки України призвели до суттєвих та значних змін у діяльності сільськогосподарських виробників. Ці зміни є неоднозначними за своїм характером та змістом.

До змін позитивного характеру слід віднести насамперед поетапність реформ та вирішення ними наступних важливих завдань: перетворення колгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства з правом колективної власності на землю; безоплатна передача більшої частини землі селянам; формування на селі багатоукладної економіки та розвиток на цій основі нових агроформувань ринкового типу, в т. ч. на основі індивідуально-приватної власності; приватної сімейної; приватно-колективної; колективної; державної.

Функціонування підприємництва в сільській місцевості, створення умов для підвищення його конкурентноздатності відіграють значну роль у стабілізації розвитку аграрного сектора економіки. Становлення і розвиток малого підприємництва повинно органічно сполучатися з розвитком великих підприємств при активній підтримці держави. Крім того, малий та середній бізнес займає значне місце у вирішенні соціально-економічних проблем зайнятості, підвищення рівня життя населення, формування середнього класу на селі.

3. Як основний критерій класифікації форм господарювання слід розглядати виробничі відносини, суть яких відображається в системі цілей сільськогосподарського виробництва, городян (особисте споживання), що поетапно трансформуються від колективних садів і городів, до класичних форм господарювання (високотоварне багатогалузеве виробництво). Малі форми господарювання, ті, що одержали розвиток в Україні можуть бути класифіковані по формах власності, виду діяльності й організаційно-правовій формі.

Перевагами малих форм господарювання є: швидка адаптація до умов, що змінюються, мобільність, гнучкість в ухваленні рішень, динамічність, цілеспрямованість, творче відношення до справи, готовність до ризику й уміння ним управляти. Сучасні умови господарювання зумовили наступні функції малих форм: розвиток нових напрямів і видів підприємницької діяльності сільського населення; розширення сфер вкладення капіталу; ліквідація безробіття.
Серед чинників, що роблять негативний вплив на розвиток малих форм господарювання найбільш значущі: фіскальна спрямованість податкової політики держави, що сприяє розвитку тіньової економіки; відсутність кредитної підтримки малих форм господарювання; негативне відношення до дрібних підприємців серед певних верств сільського населення.

Державна підтримка малого підприємництва повинна здійснюватися по таких напрямах: формування інфраструктури, підтримка і розвиток малого підприємництва, організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва; встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва; впровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку й звітності; доступність кредитних ресурсів.
6. АПК Херсонщини характеризується найвищою в Україні землезабезпеченістю сільських жителів (20,79 га/чол.); надзвичайно високою аграрною освоєністю території (площа сільгоспугідь дорівнює 1968,8 тис. га або 72,2 % території; рівень розораності 90,0%). В області найбільша на півдні країни площа та питома вага зрошуваних земель 425,9 тис. га або 21,9 % всіх угідь. Такі умови, враховуючи рівнинність території та однорідність агроландшафтів, історично сприяють утворенню великих індустріальних господарств. Проте регіональний фактор був врахований недостатньо, у структурі земельного фонду підприємства з приватною формою власності зайняли 66,57%, та у власності держави 33,5%. Ці перетворення не змогли зупинити спад виробництва. Частка області з 1995 р. у загальнодержавному виробництві зменшилася по всіх видах продукції за винятком овочів (збільшення на 2,6%) на 1,2 0,2%.
7. Основними типами господарств, які сформувалися в сільському господарстві Херсонської області в пореформений період, є господарські товариства (48,0%), приватні підприємства та виробничі кооперативи (по 17,0%). При цьому спостерігається тенденція саме до збільшення господарських товариств як найбільш ефективної форми господарювання.
Внаслідок поділу підприємств у процесі реформування на 2 і більше зменшилися середні розміри їх землекористування. Так, середній розмір виробничих кооперативів дорівнював 2536,2 га, приватних підприємств 2321,7 га, господарських товариств 2006,1 га, фермерських господарств 60 га.
За останні три роки кількість прибуткових підприємств збільшилася у 2 рази з 54 у 2001 р. до 113 у 2004 рр. разом з тим за останнє десятиріччя загальна посівна площа у Херсонській області скоротилася на 12,0%, знизилася показники урожайності, валового збору та реалізації сільськогосподарської продукції. Особливо катастрофічного спаду зазнало тваринництво. На фоні різкого скорочення поголів’я тварин (на 35-60%), за останні п’ять років зменшилося виробництво м’яса у живій вазі на 27%, молока на 34,8%, вовни на 23,5%. Разом з тим спостерігається загальна тенденція до стабілізації виробництва.
8. Важливе значення для формування середнього класу на селі мають фермерські господарства. На Херсонщині налічується 3147 фермерських господарств, а темп приросту їх кількості досягає 3,6% щорічно. Фермери володіють 174,4 тис. га землі або 11,9% всіх сільськогосподарських угідь області. Суттєвою перешкодою для ефективного розвитку фермерства стала проблема використання зрошуваних земель. Так, за фермерськими господарствами закріплено лише 0,7% поливних угідь (3,3 тис. га). Значною проблемою також є забезпеченість сільськогосподарською технікою так, у 2003 р. один трактор приходився на 31 фермерське господарство, комбайн на 20, сівалка на 6. При цьому наявна техніка на 75-80% вичерпала свій ресурс.
Фермерські господарства спеціалізуються на зерновиробництві, овочівництві, картоплярстві, баштанництві, виробництві соняшнику. Урожайність сільського-подарських культур у фермерських господарствах значно нижча, ніж у великих реформованих господарствах. Це пояснюється гіршим матеріально-технічним забезпеченням, відсутністю зрошення, скороченням застосування мінеральних та органічних добрив (відповідно у 8,7-16,0 разів).
9. Важливим напрямом ефективного розвитку аграрних формувань, як показали наші дослідження, є їх кооперація. Нами запропонована модель кооперативної асоціації фермерських господарств. В результаті аналізу існуючого в країні і в регіоні досвіду кооперування, теоретичних доробок, нами запропонований новий підхід до кооперування. Насамперед вважаємо за необхідне дотримуватись умов збереження сільськогосподарського напряму виробництва та його обслуговування; рівно доступності всіх товаровиробників до об’єктів виробничої та соціальної інфраструктури; забезпечення добровільності у виборі організаційно-правової форми господарювання.