Плотнікова Вероніка Петрівна. Протидія ятрогенним злочинам

Короткий опис

Плотнікова Вероніка Петрівна. Протидія ятрогенним злочинам.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.08, Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. - Київ, 2015.- 201 с.

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Плотнікова Вероніка Петрівна

УДК 343.9

ПРОТИДІЯ ЯТРОГЕННИМ ЗЛОЧИНАМ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України
Литвак Олег Михайлович

Київ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..... 3

РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯТРОГЕННИХ ЗЛОЧИНІВ
1.1. Поняття ятрогенії і ятрогенних злочинів.........................................................13
1.2 Історико-правовий аналіз ятрогенних злочинів ............................................. 28
1.3 Кримінологічна характеристика ятрогенних злочинів................................... 54
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...74

РОЗДІЛ 2 ДЕТЕРМІНАЦІЯ ЯТРОГЕННОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
2.1. Основні детермінанти ятрогенних злочинів ...................................................77
2.2 Детермінанти конкретних злочинів та механізм індивідуальної злочинної поведінки ………………………………………………..........................................93
Висновки до розділу 2………………………………………………………….....116

РОЗДІЛ 3 ЗАПОБІГАННЯ ЯТРОГЕННІЙ ЗЛОЧИННОСТІ
3.1 Поняття та основні напрямки запобігання ятрогенним злочинам на загальносоціальному рівні .................................................................................... 119
3.2 Запобігання ятрогенним злочинам на спеціально-кримінологічному рівні та реагування на них................................................................................................... 130
3.3 Роль і повноваження прокуратури у протидії ятрогенним злочинам.................................................................................................................. 152
Висновки до розділу 3…………………………………………...…………....…. 171

ВИСНОВКИ............................................................................................................ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................177
ДОДАТКИ................................................................................................................198

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Запропоновано на законодавчому рівні закріпити поняття «ятрогенія», під якою необхідно розуміти об’єктивні негативні зміни у фізичному та/або психічному стані особи, пов’язані із здійсненням щодо неї медичного втручання, які характеризуються необережним ставленням до них особи, що їх спричинила.
2. Обґрунтовано виділення злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 131, ч. 2 ст. 134, ст.ст. 140–142 КК України, як таких, що мають єдиний об’єкт посягання, спільний механізм детермінації, вчинюються, як правило, медичними (фармацевтичними працівниками) та потребують розробки і реалізації узгоджених заходів протидії, в окрему кримінологічну групу «ятрогенні злочини» – це умисні або необережні суспільно небезпечні діяння медичних (фармацевтичних) працівників, які порушують основні принципи і умови надання медичної допомоги, встановлені Конституцією України та іншими законодавчими актами, вчинюються ними при виконанні своїх професійних обов’язків і заподіюють шкоду життю і здоров’ю та іншим законним правам і інтересам пацієнта.
3. Встановлено, що в період 2001–2014 років в Україні спостерігалася стійка тенденція збільшення кількості ятрогенних злочинів, хоча їх питома вага не перевищували 0,28% від загальної кількості зареєстрованих злочинів. Найбільш розповсюдженим серед ятрогенних є злочин, передбачений ст.140 КК України. Фактично можна вести мову про таке співвідношення встановлених і засуджених осіб, як не більше 3:1, при співвідношенні кількості виявлених злочинів і встановлених винних у їх вчиненні осіб не більше 6:1.
Серед підстав закриття переважає застосування закону про амністію. В той же час ціна даного виду злочинності стрімко зростає, адже щорічно збільшується сума відшкодувань за цивільними позовами про заподіяння шкоди медичними працівниками.
4. Виявлено характерні ознаки особи, яка вчиняє ятрогенні злочини. Найбільше серед засуджених представників наступних спеціальностей: за ст.140 КК України – хірургів, акушерів–гінекологів, анестезіологів, травматологів, стоматологів, за ч.2 ст.134 КК України – представників акушерсько–гінекологічної спеціалізації.
До ознак такої особи слід віднести зрілий вік (понад 35 років), високий освітній рівень, перебування у шлюбі, відсутність судимості, відсутність рецидиву. Характерним для медичних працівників є симптом емоційного вигорання. Серед негативних морально–психологічних якостей поширені зневажливе або негативне ставлення до окремих професійних обов’язків, недисциплінованість, дефекти морально–вольової сфери, зниження вимогливості до себе та рівня самоконтролю, самовпевненість, неуважність.
Серед осіб, які вчинили ятрогенні злочини, переважають наступні типи: особи, непідготовлені в технічному плані, без навиків застосування техніки, особи, непідготовлені до прийняття раціональних рішень, вміння швидко й правильно оцінювати критичні ситуації, особи легковажні, в яких відсутнє відчуття обережності, суб’єктивне перебільшення власних можливостей запобігання можливих негативних наслідків своїх дій, особи легковажні, в яких відсутній навик передбачення всіх можливих наслідків своїх діянь.
5. Встановлено, що в ятрогенних злочинах переважає суб’єктно–латентний вид латентності. Основними факторами латентизації ятрогенних злочинів є небажання розголосу інтимних сторін життя, малозначність заподіяної злочином шкоди; відсутність у потерпілого часу для подачі заяви і її розгляду, невпевненість у неминучості покарання злочинця, пов’язана зі сформованими уявленнями громадян про корпоративність, закритість медичної сфери, що забезпечують надійний захист її представників від правоохоронних органів та правосуддя в цілому; окремі дефекти правосвідомості, наявність взаємних інтересів пацієнта й лікаря, наприклад, при взаємній вині, добровільній згоді пацієнта.
6. В результаті дослідження виявлено необхідність кримінально–правової охорони не лише прав хворих осіб, а й інших осіб, яким надається медичне обслуговування та запропоновано викласти текст диспозиції ч.1 ст. 140 КК України в наступній редакції: «Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для пацієнта,...».
7. Підтверджено спільність детермінаційного комплексу ятрогенних злочинів із необережними, визначено їх основні детермінанти: соціально–економічні; організаційні; правові; недоліки у діяльності правоохоронних органів; психологічні; запропоновано нове кримінологічне значення знарядь і засобів медичної діяльності при настанні її негативних наслідків, їх вплив на потерпілого на хід і розвиток криміногенної ситуації, надано їх власну класифікацію.
8. Обґрунтовано необхідність виведення бюро судово–медичних експертиз з–під відання МОЗ України, що має забезпечити покращення якості висновків експертів у справах про ятрогенні злочини.
9. Розкрито роль органів прокуратури у сфері протидії ятрогенним злочинам, яка полягає у здійсненні процесуального керівництва, належному підтриманні державного обвинувачення у даній категорії справ найдосвідченішими прокурорськими працівниками, здійсненні представницької діяльності в інтересах пацієнтів, взаємодії із громадськістю і ЗМІ у питаннях висвітлення стану протидії ятрогенним злочинам.