ПОКАРАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИПРАВНО -ТРУДОВИМ ВПЛИВОМ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ

Короткий опис

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Березовська Наталя Леонідівна

УДК 343.242-053.6

ПОКАРАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИПРАВНО-ТРУДОВИМ ВПЛИВОМ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Мирошниченко Наталія Анатоліївна,
кандидат юридичних наук,
професор

Одеса – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ГЕНЕЗИС ПОКАРАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПРАВНО-ТРУДОВИМ ВПЛИВОМ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ 13
1.1 Поняття, зміст та цілі покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх 13
1.2. Виникнення та розвиток покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх 35
Висновки до розділу 1 57
РОЗДІЛ 2 ВИДИ ПОКАРАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПРАВНО-ТРУДОВИМ ВПЛИВОМ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ 59
2.1. Громадські роботи як вид покарання, що застосовується до неповнолітніх 59
2.2. Виправні роботи як вид покарання, що застосовується до неповнолітніх 82
2.3. Позбавлення волі на певний строк як вид покарання, що застосовується до неповнолітніх 111
Висновки до розділу 2 124
РОЗДІЛ 3 МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОКАРАНЬ НЕПОВНОЛІТНІХ 126
3.1. Міжнародно-правові стандарти у сфері застосування до неповнолітніх покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом 126
3.2. Шляхи вдосконалення системи покарань неповнолітніх 141
Висновки до розділу 3 167
ВИСНОВКИ 169
ДОДАТКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 202

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап правового розвитку України характеризується реформуванням кримінальної юстиції, що відбувається
у напрямі подальшої демократизації, гуманізації, посилення захисту прав
і свобод людини відповідно до вимог міжнародно-правових актів
і зобов’язань української держави перед європейським та світовим співтовариством. Основними завданнями Концепції реформування кримінальної юстиції України визнано гуманізацію кримінального законодавства та створення умов для гуманізації сфери виконання кримінальних покарань [1]. Важливим напрямом кримінальної політики держави є реалізація принципу гуманізму щодо неповнолітніх злочинців, впровадження міжнародно-правових стандартів при покаранні засуджених зазначеної категорії.
Специфічні риси особи неповнолітнього обумовили необхідність виділення норм правового регулювання кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх в окремий розділ КК України. Передбачаючи
у Кримінальному кодексі України розділ ХV “Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх” [2], законодавець мав на меті полегшити, порівняно з повнолітніми, становище неповнолітніх злочинців. Але на практиці у сфері застосування покарання до неповнолітніх склалася вкрай несприятлива ситуація.
Так, система покарань неповнолітніх містить п’ять основних видів покарань. При цьому покарання у виді громадських робіт, виправних робіт та арешту не застосовуються до осіб, які не досягли 16-річного віку.
У переважній більшості випадків можливість призначення покарання у виді штрафу, з огляду на формальні вимоги кримінального закону та особливості виправних можливостей цього виду покарання стосовно неповнолітніх,
є обмеженою. Тому, нерідко, коли для повнолітніх осіб санкція статті (частини статті) Особливої частини КК України є альтернативною, для неповнолітніх, у більшості випадків, вона стає безальтернативною.
Кримінальне законодавство України, яке хоча і враховує низку положень міжнародно-правових актів у сфері покарання неповнолітніх, потребує удосконалення, передусім, що стосується відповідності змісту покарання та його відбування вимогам міжнародно-правових актів, розширення можливостей диференціації кримінальної відповідальності та гуманізації покарання неповнолітніх, у цілому підвищення ефективності системи покарань неповнолітніх.
Особлива роль у зв’язку із цим в теорії та практиці кримінального права належить покаранням, пов’язаним із виправно-трудовим впливом, оскільки зміст цих видів покарань та зміст їх відбування найбільшою мірою відповідають міжнародно-правовим актам у сфері покарання неповнолітніх. Ці види покарань володіють значним потенціалом, спрямованим на виправлення засуджених неповнолітніх, засоби виправно-трудового впливу рекомендовані міжнародним співтовариством для застосування до неповнолітніх злочинців.
Дослідженню кримінально-правових та кримінально-виконавчих проблем покарання в цілому та покарань як пов’язаних, так і не пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх,
у науковій літературі приділена значна увага. Вагомий внесок у розвиток теоретичних уявлень й удосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства щодо поставленої проблематики зроблено
в роботах Ю.П. Аленіна, З.А. Астемірова, М.М. Бабаєва,
Л.В. Багрій-Шахматова, О.О. Балобанова, А.М. Бандурки, М.І. Бажанова, І.М. Гальперіна, В.О. Глушкова, В.В. Голіна, В.К. Грищука, Н.О. Гуторової, Т.А. Денисової, Г.В. Дровосекова, В.М. Дрьоміна, Г.І. Забрянського, І.І. Карпеця, С.В. Ківалова, В.О. Меркулової, Г.М. Миньковського, Н.А. Мирошниченко, В.О. Навроцького, О.Є. Наташева, І.С. Ноя, О.М. Омельчука, В.І. Осадчого, В.Ф. Пірожкова, А.Х. Степанюка, Є.Л. Стрельцова, М.О. Стручкова, В.М. Трубникова, В.О. Тулякова, А.П. Тузова, М.Д. Шаргородського, М.І. Хавронюка, Н.С. Юзікової та інших видатних вчених та практиків. На сучасному етапі окремі аспекти покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, досліджувалися в кандидатських дисертаціях І.Г. Богатирьовим, В.М. Бурдіним, І.А. Вартилецькою, Т.О. Гончар, Т.І. Іванюк, В.А. Льовочкіним, В.Г. Павленком, О.С. Яцуном та ін.
Проте комплексного дослідження проблем покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, заснованого на новому кримінальному законодавстві у світлі сучасних соціально-економічних і правових перетворень в Україні не здійснювалося.
Наведені обставини зумовили вибір теми дослідження, її актуальність
і науково-практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні й практичні проблеми дисертації досліджувалися в межах виконання планів науково-дослідної роботи кафедри кримінального права Одеської національної юридичної академії за темою: “Забезпечення соціальної справедливості нормами кримінального права”, які були складовою частиною відповідного плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії “Правові проблеми становлення й розвитку сучасної української держави” на 2001–2005 рр. (державний реєстраційний номер 0101U001195) та “Тенденції та перспективи розвитку кримінального права України” на 2006–2010 рр., який є складовою частиною наукового дослідження Одеської національної юридичної академії “Традиції та новації в сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження
є розкриття та узагальнення теоретико-правових і практичних засад покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, а також формулювання науково-обґрунтованих пропозицій
з удосконалення чинного кримінального і кримінально-виконавчого законодавства у цій сфері суспільних відносин.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі основні завдання:
розкрити теоретичні засади покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, проаналізувати їх зміст, цілі та ознаки;
визначити види покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх за законодавством України;
здійснити ретроспективний аналіз виникнення і розвитку покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, дослідити основні тенденції їх генезису;
охарактеризувати покарання у виді громадських робіт, виправних робіт, позбавлення волі на певний строк та практику їх застосування до неповнолітніх в Україні;
дослідити міжнародно-правові стандарти у сфері покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх;
сформулювати науково-обґрунтовані пропозиції з удосконалення системи покарань неповнолітніх у площині реалізації міжнародно-правових стандартів щодо покарання неповнолітніх, гуманізації покарання та розширення можливостей застосування основних засобів
виправно-трудового впливу при відбуванні неповнолітніми певних видів покарань.
Об’єктом дослідження є покарання як інститут кримінального права України.
Предметом дослідження є покарання, пов’язані з виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, визначених завдань, об’єкта і предмета дослідження. У роботі використовувалися загальні методи наукового пізнання та спеціальні методи юридичної науки. Їх застосування має комплексний характер.
Діалектичний метод наукового пізнання дійсності, у поєднанні із загально-логічними методами аналізу і синтезу, дозволив дослідити сутність, зміст і властивості покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, розглянути правові явища у їх розвитку, взаємозв’язку та взаємодії, зробити висновки стосовно ефективності діючих кримінально-правових норм у цій сфері. Використання методу історизму дозволило проаналізувати етапи становлення і розвитку кримінального законодавства про покарання неповнолітніх та пов’язування відбування покарання з виправно-трудовим впливом. За допомогою
системно-структурного методу визначено систему покарань неповнолітніх, виділено окремі елементи цієї системи, надано їх функціональну характеристику. Формально-логічний метод використовувався як універсальний спосіб аргументації. Порівняльно-правовий метод застосовувався при порівнянні кримінального законодавства України про покарання неповнолітніх з відповідними нормами кримінального законодавства інших держав, міжнародними стандартами у сфері покарання неповнолітніх. Статистичний метод застосовувався при вивченні офіційної державної статистичної інформації як одного із джерел надходження відомостей про предмет дослідження. Метод контент-аналізу використовувався при аналізі кримінальних справ засуджених неповнолітніх.
Науково-теоретичною основою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі кримінального та кримінально-виконавчого права, присвячені як загальним проблемам боротьби зі злочинністю неповнолітніх, так і спеціальним питанням покарань, пов’язаних із
виправно-трудовим впливом, роботи у галузі історії держави і права, кримінального права зарубіжних країн, ювенальної юстиції.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані Верховного Суду України, що відображають практику призначення покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, за період з 1992 до 2009 р. До емпіричної бази дослідження належать також
200 кримінальних справ, які розглядалися судами різних рівнів та регіонів,
а також рішення та матеріали узагальнення судової практики Верховного Суду України.
Наукова новизна одержаних результатів. За характером і змістом розглянутих проблем дисертація є першим в Україні комплексним теоретичним дослідженням покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, в якому сформовано нові наукові положення і висновки, що виносяться на захист, зокрема:
уперше:
сформульовано визначення покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, як заходів примусу, що застосовуються від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягають
у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого у поєднанні
з виправно-трудовим впливом;
доведено, що покарання і виправно-трудовий вплив є хоча
й взаємопов’язаними, але різними правовими категоріями. Застосування виправно-трудового впливу при відбуванні неповнолітніми засудженими певних видів покарань суттєво підвищує їх виправний потенціал. Основні засоби виправно-трудового впливу рекомендовані міжнародним співтовариством при покаранні неповнолітніх злочинців;
з’ясовано основні проблемні аспекти правового регулювання та застосування до неповнолітніх покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, запропоновано шляхи їх вирішення. Зокрема, аргументовано необхідність: розширення можливостей та удосконалення застосування до неповнолітніх засуджених таких видів покарань, пов’язаних із
виправно-трудовим впливом, як громадські та виправні роботи; видозміни покарання у виді арешту та пов’язування процесу його відбування із виправно-трудовим впливом; введення до системи покарань неповнолітніх такого виду покарання, пов’язаного з виправно-трудовим впливом, як обмеження волі;
конкретизовано положення міжнародно-правових стандартів у сфері поводження з неповнолітніми злочинцями та праці неповнолітніх, що стосуються проблем покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом,
і на їх основі розроблено пропозиції з удосконалення чинного кримінального законодавства України з обмеження застосування до неповнолітніх покарання у виді позбавлення волі на певний строк сферою тяжких, із застосуванням фізичного насильства до іншої особи, та особливо тяжких злочинів, а також передбачення у чинному КК України можливості застосування до неповнолітніх засуджених покарань у виді громадських робіт, виправних робіт, арешту та обмеження волі з 14-річного віку;
набули подальшого розвитку:
ретроспективне дослідження генезису теоретичних уявлень та законодавчої регламентації покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх;
положення щодо необхідності приведення системи покарань неповнолітніх у відповідність до принципів її побудови, згідно з яким, зокрема, запропоновано застосовувати певні види покарання в залежності від тяжкості вчиненого злочину: за злочини невеликої тяжкості – штраф, громадські роботи, виправні роботи; за злочини середньої тяжкості – штраф, громадські роботи, виправні роботи, короткостроковий арешт, арешт на вихідні, обмеження волі; за тяжкі злочини – довгостроковий арешт, обмеження волі; за тяжкі, із застосуванням фізичного насильства до іншої особи, та особливо тяжкі злочини – позбавлення волі на певний строк;
удосконалено:
твердження про необхідність подальшої реалізації ідеї щодо скорочення строків та розмірів конкретних видів покарань, які застосовуються до неповнолітніх, наполовину, у порівняні із строками та розмірами покарань, передбаченими Загальною частиною КК України стосовно повнолітніх засуджених;
обґрунтування позиції щодо необхідності диференціації строків відбування арешту та виділення таких його видів – короткостроковий арешт, арешт на вихідні, довгостроковий арешт.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Висунуті
й обґрунтовані положення можуть бути використаними у:
науково-дослідній сфері – як матеріали для подальшої розробки проблем призначення й застосування покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх;
правотворчій діяльності – при підготовці проектів змін до Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України, інших нормативно-правових актів, що визначають правову природу покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, порядок їх виконання;
правозастосовній діяльності – при підготовці постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судової практики про застосування покарання до неповнолітніх злочинців, а також у безпосередній практичній діяльності органів кримінальної юстиції;
навчальному процесі – під час викладання курсів кримінального та кримінально-виконавчого права в навчальних закладах юридичного профілю, при підготовці підручників і навчальних посібників, навчальних програм.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана
й обговорена на кафедрі кримінального права Одеської національної юридичної академії. Основні положення й висновки щодо проблем дисертації було викладено у публікаціях, доповідях на наукових конференціях: 5-й (57-й) звітній науковій конференції
професорсько-викладацького складу й аспірантів Одеської національної юридичної академії, присвяченій другій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної (м. Одеса, 2002 р.); 6-й (58-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії, присвяченій третій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної (м. Одеса, 2003 р.); Регіональному круглому столі “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування” (м. Хмельницьк, 2003 р.), 7-й (59-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА, присвяченій четвертій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної (м. Одеса, 2004 р.); 8-й (60-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії, присвяченій п’ятій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної (м. Одеса, 2005 р.); науково-методичному семінарі “Проблеми застосування кримінального законодавства України” (м. Одеса, 2005 р.); семінарах, проведених Одеським інформаційно-аналітичним центром із проблем протидії організованій злочинності і кафедрою кримінології та кримінально-виконавчого права (м. Одеса, 2005, 2006 рр.); 9-й (61-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА (м. Одеса, 2006 р.); Міжнародно-науковій конференції
“Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми” (м. Донецьк, 2006 р.); науково-практичному семінарі “Боротьба зі злочинністю та права людини” (м. Одеса, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Проблеми імплементації міжнародних норм кримінально-правового напрямку в національні законодавства” Перші юридичні читання (м. Одеса, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Європейське і національне кримінальне право: шляхи та перспективи розвитку. Треті юридичні читання” (м. Одеса, 2007 р.); Міжнародній науковій конференції “Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі” (м. Одеса, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Треті Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, 2007 р.); 10-й ювілейній звітній науковій конференції
професорсько-викладацького і аспірантського складу “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 2009 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 22 публікаціях, із них 13 – у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Генезис кримінального та виправно-трудового
(кримінально-виконавчого) законодавств як взаємопов’язаних категорій однієї нормативної системи призвів до поділення покарань на пов’язані та не пов’язані з виправно-трудовим впливом. Особливістю покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, є те, що при їх виконанні здійснюється постійний і специфічний (заснований на праці) – виправно-трудовий
– вплив на засудженого.
2. Покарання і виправно-трудовий вплив є хоча й взаємопов’язаними, але різними правовими категоріями:
змістом покарання не охоплюється виправно-трудовий вплив;
покарання реалізується на підставі норм кримінального права,
а виправно-трудовий вплив регламентовано кримінально-виконавчим (раніше – виправно-трудовим) правом, що не дозволяє ототожнювати ці явища як за формою, так і за змістом;
за допомогою виправно-трудового впливу не вирішується питання завдання кари злочинцеві, але досягається ціль покарання – виправлення засудженого.
3. До змісту виправно-трудового впливу включаються: суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє
та професійно-технічне навчання, громадський вплив, а також,
в некаральній частині, встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим).
4. Критерієм класифікації покарань на пов’язані та не пов’язані
з виправно-трудовим впливом є застосування виправно-трудового впливу при відбуванні засудженими певних видів покарань. Згідно з чинним
КК України покараннями, пов’язаними з виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, є:
громадські роботи;
виправні роботи;
позбавлення волі на певний строк.
5. Покараннями, пов’язаними з виправно-трудовим впливом, є заходи примусу, що застосовуються від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягають у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого у поєднанні із виправно-трудовим впливом.
6. Покаранням, пов’язаним з виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, притаманні ті ж цілі, що ставляться законодавцем перед покаранням взагалі – це виправлення засуджених,
а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Кара ж є сутністю, а не метою покарання, у тому числі сутністю покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх. Важливу роль для досягнення цілей покарання відіграє застосування основних засобів виправно-трудового впливу, що суттєво підвищують виправний потенціал цих видів покарань.
7. Найбільший ефект у виправленні засуджених неповнолітніх злочинців є можливим при органічному поєднанні виправних та каральних засобів. За допомогою засобів виправно-трудового впливу при застосуванні громадських та виправних робіт, позбавлення волі на певний строк, досягаються позитивні зміни у свідомості засудженого, створюється готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
8. Протягом тривалого періоду часу, аж до середини
ХVІІІ ст., у вітчизняному кримінальному законодавстві була відсутня детальна правова регламентація питань кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх злочинців. Досить довгий проміжок часу до неповнолітніх, нарівні з дорослими, застосовувалися жорстокі покарання, які виражалися в різноманітних та витончених способах мучення злочинців
з метою помсти і залякування. Із середини ХVІІІ ст. спостерігається тенденція гуманізації кримінальної політики стосовно неповнолітніх злочинців, що знайшло закріплення у прийнятті низки указів, спрямованих на пом’якшення покарання неповнолітніх: було встановлено вік неповноліття, сформульовано необхідність пом’якшення покарання неповнолітніх, а також оформлено ціль виправлення й перевиховання неповнолітніх злочинців і визначено засоби її досягнення – праця
й настановлення у вірі. У цих нормативно-правових актах вперше
у вітчизняному кримінальному праві на законодавчому рівні було регламентовано поєднання карального і виправно-трудового впливу при відбуванні покарання неповнолітніми злочинцями.
9. Визначальними тенденціями кримінальної відповідальності та правогенезу покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх із середини ХІХ до початку ХХ ст. були законодавче виділення неповнолітніх як особливої категорії злочинців та залучення громадськості до морального виправлення неповнолітніх злочинців. Позитивними слід вважати тенденції цього періоду, пов’язані
з диференціацією кримінальної відповідальності та індивідуалізацією покарання неповнолітніх: подальша гуманізація покарання неповнолітніх; запровадження в кримінальному законодавстві відносно визначених санкцій; визначення в законодавчому порядку для відбування покарання неповнолітніми засудженими окремих закладів – виховно-виправних установ, основною метою яких було моральне виправлення утриманців, підготовка їх до чесного і трудового життя.
10. За радянського періоду та періоду незалежності України провідними тенденціями розвитку покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, та кримінальної відповідальності неповнолітніх злочинців були:
відмова від кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх злочинців у перші роки радянської влади, що призвело до низки негативних наслідків, зокрема, значного підвищення рівня злочинності неповнолітніх;
відхід, у подальшому, від принципу непритягнення неповнолітніх злочинців до кримінальної відповідальності та здійснення правової регламентації в кодифікованому законодавстві питань кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх з ухилом на застосування виправно-трудового впливу;
посилення кримінальної репресії стосовно неповнолітніх засуджених
у період Великої Вітчизняної війни та у повоєнні роки;
сформованість у кримінальному законодавстві України видів покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх, що стало закономірним результатом диференціації кримінальної відповідальності та процесу гуманізації покарання неповнолітніх злочинців.
11. Генезис правового регулювання покарань неповнолітніх злочинців свідчить про стійку тенденцію до все більшої диференціації кримінальної відповідальності неповнолітніх, особливо в частині покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом – появи, поряд із позбавленням волі на певний строк, громадських і виправних робіт; обґрунтоване надання у доктрині кримінального та кримінально-виконавчого права меті виправлення неповнолітніх засуджених першочергового значення; визнання
суспільно-корисної праці, соціально-виховної роботи, загальноосвітнього та професійно-технічного навчання, громадського впливу та режиму
(в некаральній частині), тобто складових змісту виправно-трудового впливу, основними засобами виправлення засуджених.
12. Громадські роботи у їхньому сучасному вигляді є новим, порівняно
з Кримінальним кодексом України 1960 р., видом кримінального покарання, хоча у світовій практиці такий вид покарання існує досить давно. Введення покарання у виді громадських робіт до Кримінального кодексу України та можливість його застосування до неповнолітніх злочинців є обґрунтованим та доцільним. Покарання у виді громадських робіт володіє значними каральними та виправними властивостями, у більшості випадків справляє позитивний вплив на неповнолітніх засуджених. Низький рівень рецидивної злочинності осіб, що відбули покарання у виді громадських робіт, свідчить про ефективність цього виду покарання.
Невисокі показники застосування покарання у виді громадських робіт до неповнолітніх засуджених пов’язані з незначною кількістю санкцій статей (частин статей) Особливої частини КК України, що передбачають зазначений вид покарання, певною суб’єктивною недооцінкою суддями їх виправного потенціалу та відсутністю налагодженого механізму виконання цього виду покарання.
13. Покарання у виді виправних робіт протягом майже всієї історії свого існування займало особливе місце в системі покарань. Широке застосування цього виду покарання за радянської доби генезису української держави змінилося істотним зниженням рівня його застосування із здобуттям Україною незалежності, обумовленого високим рівнем безробіття, особливо серед неповнолітніх.
Аналіз соціально-правових, організаційних та матеріально-фінансових проблем, пов’язаних із покаранням у виді виправних робіт та його відбуванням доводить: по-перше, обґрунтованість позицій науковців про необхідність існування покарання у виді виправних робіт та законодавця щодо передбачення у чинному кримінальному законодавстві України стосовно неповнолітніх засуджених покарання у виді виправних робіт, каральні та виховні сторони якого сприяють виправленню засуджених;
по-друге, необхідність більш широкого застосування покарання у виді виправних робіт до неповнолітніх злочинців в Україні; по-третє, потребу
в удосконаленні процесу відбування покарання у виді виправних робіт неповнолітніми засудженими шляхом зміцнення матеріально-фінансового та кадрового потенціалу кримінально-виконавчих інспекцій у відповідності до загальноприйнятих світових стандартів, створення спеціального підрозділу
в системі кримінально-виконавчої інспекції, який діяв би на умовах пробації та здійснював збір інформації про особистість неповнолітнього, займався наглядом за його поведінкою та працевлаштуванням, залученням громадськості до процесу виховання та виправлення.
З метою підвищення ефективності застосування до неповнолітніх засуджених покарання у виді виправних робіт також необхідно закріпити
в чинному КВК України обов’язок власника підприємства, де відбуває покарання неповнолітній засуджений, щодо доведення вироку суду до відома членів колективу. Важливим фактором покращення виховної роботи, що проводиться з неповнолітніми при відбуванні ними покарання у виді виправних робіт, може стати реалізація у КВК України положення, яке зобов’язувало б власника та трудовий колектив підприємства проводити із засудженими зазначеної категорії виховну роботу.
14. Узагальнення й аналіз практики застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк щодо неповнолітніх засуджених свідчить про те, що зазначений вид покарання до неповнолітніх в Україні застосовується невиправдано широко, як у системі покарань взагалі, так
і в системі покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом, зокрема; застосування зазначеного найбільш суворого виду покарання до неповнолітніх супроводжується настанням низки негативних наслідків, пов’язаних з ізоляцією особистості від суспільства.
Негативні наслідки застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк вказують на необхідність вжиття заходів, спрямованих як на скорочення обсягів застосування цього виду покарання стосовно неповнолітніх, так і на активізацію застосування покарань, альтернативних покаранню у виді позбавлення волі на певний строк, у першу чергу покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом.
15. З метою скорочення обсягів застосування до неповнолітніх засуджених в Україні покарання у виді позбавлення волі на певний строк
в законодавчому порядку пропонується обмежити можливості застосування цього виду покарання сферою тяжких, із застосуванням фізичного насильства до іншої особи, та особливо тяжких злочинів.
У зв’язку з цим ст. 102 КК України слід викласти у такій редакції:
“Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
1. Позбавлення волі є найсуворішим видом покарання, що може бути застосований до неповнолітнього, визнаного винним у вчинені злочину на строк від шести місяців до семи років шести місяців.
2. Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:
1) за тяжкий, із застосуванням фізичного насильства до іншої особи, злочин – на строк до п’яти років;
2) за особливо тяжкий злочин – на строк до семи років шести місяців.
3. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах”.
16. Основною причиною широкого застосування до неповнолітніх
в Україні покарання у виді позбавлення волі на певний строк та низьких показників застосування покарань, альтернативних покаранню у виді позбавлення волі на певний строк, є недосконалість системи покарань неповнолітніх.
Для вдосконалення системи покарань неповнолітніх в Україні необхідно вжити заходів, спрямованих на приведення системи покарань неповнолітніх у відповідність до принципів її побудови та розширення сфери застосування покарань, альтернативних покаранню у виді позбавлення волі на певний строк.
Напрямами вдосконалення системи покарань неповнолітніх в Україні є:
розширення можливостей та удосконалення застосування вже існуючих видів покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом (громадські та виправні роботи);
видозміна такого виду покарання як арешт та пов’язування процесу його відбування із застосуванням виправно-трудового впливу;
введення до системи покарань неповнолітніх такого виду покарання, пов’язаного із виправно-трудовим впливом як обмеження волі.
17. З метою вдосконалення системи покарань неповнолітніх в Україні пропонується:
17.1. Передбачити у чинному КК України можливість застосування до неповнолітніх засуджених покарань у виді громадських та виправних робіт із 14-річного віку, що в цілому узгоджується з міжнародно-правовими стандартами у сфері застосування покарань, праці неповнолітніх та пов’язування відбування покарань із виправно-трудовим впливом. Зазначені види покарань слід застосовувати до неповнолітніх за вчинення злочинів невеликої та середньої тяжкості.
Крім того, необхідно передбачити також можливість застосування покарання у виді громадських робіт не тільки як основного, але і як додаткового виду покарання – до виправних робіт та до штрафу.
17.2. Перетворити арешт на покарання, пов’язане із виправно-трудовим впливом, застосовувати його з 14-річного віку та здійснити диференціацію строків відбування арешту, виділивши такі його види – короткостроковий арешт, арешт на вихідні, довгостроковий арешт.
У зв’язку із цим пропонується ст. 101 КК України викласти у такій редакції:
“Стаття 101. Арешт
1. Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який досяг 14-річного віку, в умовах ізоляції у спеціально пристосованих установах – арештних домах, з обов’язковим залученням до праці.
2. У залежності від особистості неповнолітнього засудженого та тяжкості вчиненого ним діяння, суд при постановленні обвинувального вироку може призначати один із таких видів арешту: короткостроковий арешт, арешт на вихідні, довгостроковий арешт.
3. Короткостроковий арешт призначається строком до шести днів, арешт на вихідні – строком від однієї до чотирьох субот та неділь, довгостроковий арешт – строком від одного до чотирьох тижнів”.
Виходячи з обраного законодавцем напряму кримінальної політики, необхідно передбачити можливість застосування арешту на вихідні та короткострокового арешту при покаранні неповнолітніх злочинців, що вчинили злочини невеликої та середньої тяжкості, а довгострокового арешту – при покаранні неповнолітніх злочинців, що вчинили тяжкі злочини.
17.3. Передбачити у КК України можливість застосування до неповнолітніх засуджених за вчинення злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів покарання у виді обмеження волі з 14-річного віку.
Із цією метою слід, по-перше, виключити із ч.3 ст.61 словосполучення “до неповнолітніх”, та, по-друге, ввести ст.101-1 до Кримінального кодексу України:
“Стаття 101-1. Обмеження волі
1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні неповнолітнього, який досяг 14-річного віку, у спеціальному
виправно-виховному центрі без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці.
2. Обмеження волі встановлюється на строк від шести місяців до двох років шести місяців, а при вчиненні тяжкого злочину – до п’яти років”.
17.4. Частину 1 ст. 98 КК України викласти у такій редакції:
“До неповнолітніх, визнаних винними у вчинені злочинів, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) обмеження волі;
6) позбавлення волі на певний строк”.
18. Забезпечуючи реалізацію пропозицій з удосконалення системи покарань неповнолітніх та застосування певних видів покарань до неповнолітніх засуджених, пропонується доповнити КК України
ч.ч. 3, 4 ст. 98 та викласти їх у такій редакції:
“3. Неповнолітньому, в залежності від тяжкості вчиненого злочину, можуть бути призначені такі види покарання:
за злочини невеликої тяжкості: штраф, громадські роботи, виправні роботи;
за злочини середньої тяжкості: штраф, громадські роботи, виправні роботи, короткостроковий арешт, арешт на вихідні, обмеження волі;
за тяжкі злочини: довгостроковий арешт, обмеження волі;
за тяжкі, із застосуванням фізичного насильства до іншої особи, та особливо тяжкі злочини: позбавлення волі на певний строк.
4. Строки покарань неповнолітнім встановлюються в межах статей розділу XV Загальної частини КК України”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від
15 лютого 2008 року “Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів” : Указ Президента України від 8 квітня
2008 р. № 311/2008 // Офіційний сайт Верховної Ради України //http://www.rada.gov.ua
2. Кримінальний кодекс України : Кодекс України, Кодекс, Закон вiд 05.04.2001 р. № 2341 – III // Відомості Верховної Ради України. – 2001.
– № 25 26. – Ст. 131.
3. Ной И. С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве
/ И. С. Ной. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1962. – 156 с.
4. Сумарокова Л. М. Основи логіки : навч. посіб. / Л. М. Сумарокова.
– 2-е вид., перероб. та доп. – О. : Юрид. л-ра, 2003. – 240 с.
5. Наташев А. Е. Основы теории исправительно-трудового права
/ Алексей Емельянович Наташев, Николай Алексеевич Стручков.
– М. : Юрид. лит, 1967. – 191 с.
6. Уголовный кодекс УССР. Официальный текст с изменениями на
1 июля 1950 г. и с приложением общесоюзных актов уголовного законодательства. – М. : Госюриздат, 1950. – 128 с.
7. Уголовное право. Общая часть : учебник для юридических институтов и юридических факультетов / [А. А. Герцензон, М. М. Исаев,
А. А. Пионтковский и др.] ; под науч. ред. Владимира Дмитриевича Меньшагина ; Всесоюз. ин-т юридических наук М-ва юстиции СССР.
– 4-е изд., перераб. – М. : Юридич. изд-во Минюста СССР, 1948. – 575 с.
8. Советское уголовное право / ред.: Владимир Дмитриевич Меньшагин, Зинаида Андреевна Вышинская. – М. : Госюриздат, 1950. – 520 с.
9. Советское уголовное право: Часть общая: учеб. пособ. для юрид. ин. и юрид. факульт. / под ред. проф. В. М. Чхиквадзе. – М. : Госюриздат, 1952.
– 512 с.
10. Багрий-Шахматов Л. В. Совершенствование системы наказаний в связи с изменениями в уголовном законодательстве / Леонид Васильевич
Багрий-Шахматов // Теоретические и практические проблемы нового уголовного законодательства : сб. науч. трудов. – М. : Всес. ин-т по изуч. причин преступности и разработке мер предупрежд. преступности, 1985.
– С. 55 58.
11. Ягунов В. Д. Пенітенціарна система України: історичний розвиток, сучасні проблеми та перспективи реформування / Віктор Дмитрович Ягунов. – О. : Вид. Чабаненко Ю. А., 2006. – 444 с.
12. Стручков Н. А. Исправительно-трудовое или уголовно-исполнительное право / Николай Алексеевич Стручков // Советское государство и право.
– 1979. – № 1. – С. 68 75.
13. Положення про порядок і умови виконання кримінальних покарань, не пов’язаних з мірами виправно-трудового впливу на засуджених // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1983. – № 12. – Ст.175.
14. Журавлев М. П. О взаимосвязи уголовного и исправительно-трудового законодательства / М. П. Журавлев // Теоретические и практические проблемы нового уголовного законодательства : сб. науч. трудов. – М. : Всес. ин-т по изучению причин преступности и разработке мер предупреждения преступности, 1985. – С. 52 55.
15. Багрий-Шахматов Л. В. Система уголовных наказаний
и исправительно-трудовое право : учеб. пособ. / Леонид Васильевич
Багрий-Шахматов. – М. : ВШ МВД СССР, 1969. – 77 с.
16. Багрий-Шахматов Л. В. Теоретические проблемы классификации уголовных наказаний / Л. В. Багрий-Шахматов, В. И. Гуськов. – Воронеж
: Изд-во Воронеж. ун-та, 1971 . – 108 с.
17. Курс советского уголовного права. Часть общая : в 6-ти т. Ред. кол.:
А.А. Пионтковский, П.С. Ромашкин, В.М. Чхиквадзе. – М .: Наука, 1970.
– Т. 3. Наказание. – 350 с.
18. Ременсон А. Л. Теоретические вопросы исполнения лишения свободы и перевоспитания заключенных : автореф. дис. на соискание науч. степени
д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология ; Уголовно-исполнительное право” / А. Л. Ременсон. – Томск, 1965. – 60 с.
19. Наташев А. Е. Новые работы по исправительно-трудовому праву
/ Алексей Емельянович Наташев // Социалистическая законность. – 1963.
– № 10. – С. 92-95.
20. Стручков Н. А. Проблемы науки исправительно-трудового права
в свете нового исправительно-трудового законодательства
/ Николай Алесеевич Стручков. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1972. – 166 с.
21. Стручков Н. А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе
с преступностью / Николай Алексеевич Стручков. – Саратов : Изд.-во Сарат. ун-та, 1978. – 288 с.
22. Свиридов С. К. Сущность и предмет стадии исполнения приговора
/ С. К. Свиридов. – Томск : Томск. ун-т, 1978. – 220 с.
23. Смирнов Л. Н К вопросу о теоретических основах советского исправительно-трудового законодательства / Л. Н. Смирнов, С. Г. Новиков
// Советское государство и право. – 1964. – № 4. – С. 74-77.
24. Советское исправительно-трудовое право. Общая часть : учебник для слушателей ВУЗов МВД СССР / под ред. Н. А. Стручкова, И. В. Шмарова, И. А. Сперанского. – М. : Академия МВД СССР, 1977. – 307 с.
25. Уголовно-исполнительное право (теоретические и практические аспекты исполнения наказаний в отношении некоторых категорий осужденных) : учеб. пособ. / сост. В. А. Сушко. – О. : Астропринт ; ОИУМ ; ОИПП, 1998. – 240 с.
26. Уголовно-исполнительное право России : учебник / под ред.
В. И. Селиверстова. – М. : Юристъ, 2000. – 576 с.
27. Курс кримінально-виконавчого права України: Загальна та Особлива частини : навч. посіб. / [О. М. Джужа, В. О. Корчинський, С. Я. Фаренюк,
В. Б. Василець] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2000.
– 304 с.
28. Уткин В. А. Наказание и исправительно-трудовое воздействие
/ В. А. Уткин. – Томск : Изд-во Томск. ун-та., 1984. – 189 с.
29. Кримінально-виконавчий кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2004. – № 3-4. – Ст. 21.
30. Грищук В.К. Кримінальне право України: Загальна частина : навч. посіб. для студ. юрид. фак. вищ. навч. закл. – К. : Видавн. Дім “Ін Юре”, 2006. – 567 с.
31. Березовська Н.Л. Виникнення та розвиток поняття покарань, пов’язаних з виправно-трудовим впливом, що застосовуються
до неповнолітніх / Наталя Леонідівна Березовська // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – 1997 – 2008. Вип. 44 . – С. 289-295.
32. Пашков А. С. Эффективность правового регулирования и методы ее выявления / А. С. Пашков, Д. М. Чечот // Советское государство и право.
– 1965. – № 8. – С. 3 11.
33. Краткий философский словарь / под ред. А. П. Алексеева. – 2-е изд., прераб. и доп. – М. : ПРОСПЕКТ, 2001. – 496 с.
34. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 80000 слов
и фразеологических выражений / Сергей Иванович Ожегов, Наталия Юльевна Шведова ; РАН; Институт русского языка им. В.В. Виноградова.
– 4-е. изд., доп. – М. : Азбуковник, 1999. – 944 с.
35. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: современное написание : в 4 т. / В. И. Даль ; ред. Е. Е. Зорина, Е. В. Зузлова, О. В. Шалимова. – Т. 4 : Р-Я. – М. : Астрель; АСТ, 2001.– 1144 с.
36. Советское уголовное право. Часть общая : допущено Министерством высшего и среднего специального образования СССР в качестве учебника для студентов юридических институтов и факультетов / [Гельфер
М. А., Гришаев П. И., Здравомыслов Б. В. и др.] ; под ред. М. А. Гельфера
и др. ; ВЮЗИ. – М. : Юрид. лит., 1972. – 584 с.
37. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / Игорь Иванович Карпец. – М. : Юрид. лит., 1973. – 287 с.
38. Уголовный закон: Опыт теоретического моделирования / отв. ред.
В. Н. Кудрявцев, С. Г. Келина. – М. : Наука. 1987. – 278 с.
39. Чугаев А. П. Назначение наказания / Александр Петрович Чугаев.
– Краснодар : Кубан. ун-т, 2003. – 347 с.
40. Курс советского уголовного права : в 5 т. / отв. ред. : Н. А. Беляев
(т. 1 – 5), М. Д. Шаргородский (т. 1 – 3). – Л. : Изд-во Ленинград. ун.
1968 – 1981. : Т. 2. Часть Общая. – 1970. – 672 с.
41. Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации : монография / Николай Александрович Беляев. – Л., 1986. – 176 с.
42. Сергеевский Н. Д. Наказание в русском праве ХVІІ в. – СПб :
А. Ф. Цинзерлинг, 1887. – 300 с.
43. Беккария Ч. О преступлениях и наказаниях / Чезаре Беккария : пер. проф. М. М. Исаева. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1939. – 464 с.
44. Познышев С. В. Основные вопросы учения о наказании: Исследование / С. В. Познышев. – М., 1904. – 408 с. – Описание сост. по нормам соврем. орфографии.
45. Федоров М. И. О критериях исправления и перевоспитания осуждённых / М. И. Федоров // Учёные записки Томского университета.
– 1966. – № 50. – С. 68.
46. Шаргородский М. Д. Избранные работы по уголовному праву
/ Михаил Давыдович Шаргородский ; сост. Б. В. Волженкин. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 434 с.
47. Советское уголовное право. Общая часть : учебник / [Беляев
Н. А., Шаргородский М. Д., Прохоров В. С. и др. ] ; под ред. Н. А. Беляева,
М. И. Ковалева. – М. : Юрид. лит., 1977. – 543с.
48. Советское уголовное право. Общая часть : учебник / под ред.
Г. А. Кригера, Н. Ф. Кузнецовой, Ю. М. Ткачевского. – 2-е изд., доп.
и перераб. – М. : МГУ, 1988. – 368 с.
49. Стручков Н. А. Советская исправительно-трудовая политика и ее роль в борьбе с преступностью / Н. А. Стручков. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1970. – 271 с.
50. Трубников Н. Н. О категории “цель”, “средство”, “результат”
/ Николай Николаевич Трубников. – М. : Высш. шк., 1968. – 148 с.
51. Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория
и практика / В. И. Зубкова. – М. : НОРМА, 2002. – 304 с.
52. Полубинская С. В. К вопросу о целях наказания // Проблемы совершенствования уголовного закона / С. В. Полубинская. – М., 1984.
– С. 96-104.
53. Усс А. Допустимо ли исправлять осуждённых? / Александр Викторович Усс // Человек: преступление и наказание. – 1994. – № 1-2.
– С. 28-31.
54. Минин А. В. О социальной справедливости как цели уголовного наказания / А. В. Минин // Власть: криминологические и правовые проблемы. – М. : Криминолог. ассоц., 2000. – С. 199 203.
55. Козаченко И. Я. Понятие уголовного наказания / Иван Яковлевич Козаченко // Реализация уголовной ответственности: материально-правовые и процессуальные аспекты : Межвуз. сб. науч. статей. – Самара. – 1992.
– С. 72 -74.
56. Таганцев Н. С. Русское уголовное право: Лекции. Часть общая
/ Николай Степанович Таганцев; РАН, ин-т гос-ва и права. – М. : Наука, 1994. – Т. 2. – 393 с.
57. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации :
в 2 т. / под ред. Шишова О. Ф. – М. : Новая волна, 1998. Т. 1 – 1998. – 448 с.
58. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации
/ [Ахметшин Х. М., Дубовик О. Л., Дьяков С. В. и др.] ; редкол.:
В. М. Лебедев (рук.) и др. ; под общ. ред. Ю. И. Скуратова, В. М. Лебедева.
– 2-е изд., измен. и доп. – М. : Норма Инфра-М, 1999. – 832 с.
59. Шмаров И. В. Критерии и показатели эффективности наказания
/ Игорь Викторович Шмаров // Советское государство и право. – 1968. – № 6. – С. 13 14.
60. Велиев С. А. Принципы назначения наказания / Самир Ахмед Велиев ; Ассоциация Юридический центр. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004.
– 388 с.
61. Бадира В. А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення волі, як мета покарання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Валентина Андріївна Бадира ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка.
– Л., 2006. – 17 с.
62. Іванюк Т. І. Обставини, які пом'якшують покарання, за кримінальним правом України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право” / Тетяна Іванівна Іванюк ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 15 с.
63. Энциклопедия уголовного права. / под ред. В. Б. Малинина. – СПб : Издание профессора Малинина, 2007. – Т. 8: Уголовная ответственность
и наказание. – 798 с.
64. Рагимов И. М. Философия наказания и проблемы его назначения
/ Ильгам Мамедгасанович Рагимов. – Баку : Дипломат, 1998. – 126 c.
65. Карпец И. И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве / Игорь Иванович Карпец. – М. : Госюриздат, 1961. – 152 с.
66. Житнигор Б. С. Сравнительный анализ родственных
уголовно-правовых систем России, Украины и уголовного законодательства государства Израиль : монография. Кн. 2. / Борис Семенович Житнигор.
– Тирасполь : ТФ МАУП-МАРКИС, 2003. – 180 с.
67. Березовський А.А. Зміст покарання як заходу кримінально-правового впливу / Андрій Андрійович Березовський // Правове життя сучасної України : тези доп. Міжнародної наукової конференції професорсько-викладацького
і аспірантського складу / Відп. ред. д-р юрид. наук. проф. Ю.М.Оборотов
// Одеська національна юридична академія. – О. : Фенікс, 2009. – С. 608-609.
68. Кримінальний кодекс України : наук.-практичний коментар / [Баулін Ю. В., Борисов В. І., Гавриш С. Б. та ін.]; за заг. ред. В. В. Сташиса,
В. Я. Тація. – К. : Ін Юре, 2003. – 1196 с.
69. Смирнов В. Г. Функции советского уголовного права
/ Валентин Григорьевич Смирнов. – Л. : Изд-во. ЛГУ, 1965. – 188 с.
70. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения / Николай Александрович Беляев. – Л., 1963. – 186 с.
71. Советское уголовное право. Общая и особенная части : учебник
/ [Демидов Ю. А., Загородников Н. И., Кириченко В. Ф., Якубович М. И.] ; под ред. В. Д. Меньшагина. – М. : Госюриздат, 1962. – 479 с.
72. Келина С. Г. Учебно-методические указания по изучению общей части советского уголовного права / С. Г. Келина; отв. ред. М. А. Шнейдер.
– М., 1963. – 84 с.
73. Павлушин А. Н. О целях наказания в советском уголовном праве
/ А. Н. Павлушин // Цели уголовного наказания : учебно-метод. материалы по итогам меж кафедр. теорет. семинара, сост. в дек. 1989 г. / под ред.
В. А. Елеонского ; Рязанская высшая школа МВД СССР, Кафедра уголовного права. – Рязань, 1990. – С. 7 8.
74. Березовська Н.Л. Позбавлення волі в системі покарань неповнолітніх
/ Наталя Леонідівна Березовська // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Вип. 32 / Редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.) та ін.; відп. за вип. Ю.М. Оборотов. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – № 32. – С. 150-155.
75. Березовська Н.Л. Цілі покарання неповнолітніх / Наталя Леонідівна Березовська // Правове життя сучасної України : тези доп. Всеукр. наук. конф. “Правове життя сучасної України” / Відп. ред. д-р юрид. наук, проф. Юрій Миколайович Оборотов // Одеська національна юридична академія. – О. : Фенікс, 2008. – С. 361-363.
76. Омельчук О.М. До питання про загальні засади призначення покарання / Олег Миколайович Омельчук // Університетські наукові записки, 2007.
– № 2 (22). – 344-348 с.
77. Омельчук О.М. Проблеми законодавчого регулювання призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом / Олег Миколайович Омельчук // Університетські наукові записки, 2006. – № 3-4 (19-20).
– 330-333 с.
78. Шаргородский М. Д. Наказание, его цели и эффективность / Михаил Давидович Шаргородский ; Ленингр. гос. ун-т им. А. А. Жданова.
– Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. – 160 с.
79. Уголовное право БССР. Часть Общая: учеб. пособ. для юрид. факульт., вузов / под. общ. ред. И. И. Горелика и И. С. Тишкевича. – Мн. : Вішєйш. школа, 1973. – 368 с.
80. Советское исправительно-трудовое право : учеб. пособ. для вузов / [Беляев Н. А., Бойцов А. И., Водяников Д. П. и др.] ; под ред. Н. А. Беляева, В. С. Прохорова. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 296 с.
81. Осипов П. П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций: Аксиологические аспекты / Павел Павлович Осипов. – Л. : ЛГУ, 1976. – 135 с.
82. Забезпечення дотримання прав людини в установах державної кримінально-виконавчої служби // Прес-реліз Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 червня
2006 р. / http: // www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jses sionid=037663BC9F90B6966C16579B6A0163EE?art_id=47144&cat_id=47123
83. Мелентьев М. П. Функции и структура советского
исправительно-трудового права : учеб. пособ. / Михаил Петрович Мелентьев; Рязанская высшая школа МВД СССР. – Рязань : НИиРИО, 1977. – 89 с.
84. Зубков А. И. Карательная политика России на рубеже тысячелетий :
в связи с проектом ФЗ “О внесении в некоторые законодательные акты
РФ изменений и дополнений по вопросам уголовно-исполнительной системы” / Александр Ильич Зубков; вступ. ст. В. М. Сергеева. – М. : PRI, 2000. – 84 с.
85. Кристи Н. Борьба с преступностью как индустрия. Вперед к Гулагу западного образца / Нильс Кристи; пер. с англ. А. Петрова, В. Пророковой ; предисл. Я. Гилинского. – 2-е изд. – М. : РОО “Центр содействия реформе уголовного правосудия”, 2001. – 216 с.
86. Человек и тюрьма: сборник информационных материалов :
№ 2 / сост., ред. Валерий Фёдорович Абрамкин; Общественный Центр содействия реформе уголовного правосудия. – 2-е изд., испр. – М. : ОЦС, 1999. – 72 с.
87. Рябинин А. А. Основы исправительно-трудового
(уголовно-исполнительного) права Российской Федерации: вопр. дифференциации и индивидуализации наказания / А. А. Рябинин.
– М. : Юрист, 1995. – 208 с.
88. Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 р.
№ 651-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
89. Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-ХІІ
// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
90. Про професійно-технічну освіту: Закон України від 10.02.1999.
№ 103/98 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.
91. Словарь иностранных слов / под ред. И. В. Лехина, С. М. Локшиной, Ф. Н. Петрова (гл. ред.), Л. С. Шаумяна. – 9-е изд., перераб. – М. : Рус.
яз., 1982. – С. 423.
92. Раскин К. С. Режим в исправительно-трудовых учреждениях
и предупреждение преступлений среди заключенных // Вопросы исправительно-трудового права : сб. статей. – М. : Науч. – исслед. отдел ГУИТК МВД СССР, 1957. – С. 48-51.
93. Велько Н.В. Режим виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі (історія та сьогодення) // Держава і право : зб. наук. праць.
– № 4. – 2007. – С. 587 – 592.
94. Березовська Н.Л. Сутність та види покарань, пов’язаних
з виправно-трудовим впливом, що застосовуються до неповнолітніх / Наталя Леонідівна Березовська // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць
/ Голов. ред. С.В. Ківалов; відп. за вип. Л.І. Кормич. – О. : Фенікс, 2007.
– Вип. 32. – С. 159-167.
95. Невский В. В. Теория и практика исполнения уголовных наказаний
в отношении несовершеннолетних : монография / В. В. Невский.
– Домодедово : РИПК работников МВД России, 1998. – 188 с.
96. Пудовочкин Ю. Е. Ювенальное уголовное право :
теоретико-методологическое и историко-правовые аспекты
/ Ю. Е. Пудовочкин. – М. : Глобус, 2001. – 220 с.
97. Кашуба Ю. А. Уголовно-исполнительная политика в отношении несовершеннолетних : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология ;
уголовно-исполнительное право” / Ю. А. Кашуба. – Рязань, 2002. – 64 с.
98. Скрыльников К. А. Назначение и исполнение уголовных наказаний, связанных с изоляцией, в отношении несовершеннолетних : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология ; Уголовно-исполнительное право” / К. А. Скрыльников.
– Ростов-н/Д, 2004. – 30 с.
99. Чубинский М. П. Статьи и речи по вопросам уголовного права
и процесса (1896 – 1906) / Михаил Павлович Чубинский. – Харьков : “Печ. дело” кн. К.Н. Гагарина, 1906. – 309 с.
100. Павлов В. Г. Субъект преступления в уголовном праве
(историко-правовое исследование) / В. Г. Павлов. – СПб. : Герда
/ Санкт-Петерб. юрид. академия, 1999. – 118 с.
101. Мрочек-Дроздовский П. Н. История русского права: История русского государственного права до конца XVII столетия / П. Н. Мрочек-Дроздовский. – М. : Типография В. А. Гатцук, 1892. – 321 с.
102. Статути Великого князівства Литовського : у 3 т. / за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. – Т. 2. Статути Великого князівства Литовського 1566 р. – О. : Юрид. л-ра. – 2003. – 560 с.
103. Статути Великого князівства Литовського : у 3 т. / за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. –Т. 3. Статути Великого князівства Литовського 1588 р. : у 2 кн. Кн. 1. – О. : Юрид. л-ра. – 2004. – 672 с.
104. Малиновский И. Учение о преступлении по Литовскому статуту
/ И. Малиновский. – К. : Типография Императорского Университета
св. Владимира, 1894. – 171 с.
105. Соборное уложение 1649 г. // Российское законодательство
Х – ХХ веков : в 9 т. Т. 3. Акты Земских Соборов.(конца 16 начала
17 в.). Соборное уложение 1649 года. Акты Земских соборов
50-х гг. / под ред. А. Г. Манькова.– М. : Юрид. лит., 1985. – С. 83 442.
106. Артикул воинский 1715 года // Российск