Полюга Роман Ігорович. Тріщиностійкість залізобетонних балкових конструкцій автодорожніх мостів в умовах малоциклових навантажень

Короткий опис

Полюга Роман Ігорович. Тріщиностійкість залізобетонних балкових конструкцій автодорожніх мостів в умовах малоциклових навантажень : Дис... канд. техн. наук: 05.23.01 / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л., 2006. — 160арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 143-157

Полюга Р.І.Тріщиностійкість залізобетонних балкових конструкцій автодорожніх мостів в умовах малоциклових навантажень Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.01 Будівельні конструкції, будівлі та споруди”. Національний університет Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, Львів, 2006.
В дисертації доведено наявність малоциклових навантажень при експлуатації автодорожніх мостів, визначено параметри циклів. Приведено результати експериментальних досліджень тріщиностійкості залізобетонних балок зі звичайною арматурою. Вперше запропоновано підхід до врахування дії малоциклових навантажень при розрахунку тріщиностійкості залізобетонних конструкцій автодорожніх мостів.
Встановлено зміни параметрів АЕ випромінювання залізобетонними конструкціями при малоциклових навантаженнях, на основі чого розроблено методику оцінки небезпеки розвитку дефектів залізобетонних конструкцій мостів при дії малоциклових навантажень із використанням методу АЕ.

Результати виконаних досліджень свідчать про наявність малоциклових навантажень при експлуатації автодорожніх мостів, що не враховують діючі норми з розрахунку та проектування мостів.
Згідно досліджень, ці рівні становлятьі в основному залежать від конструкцій прогонових будов мостів та їх технічного стану.
Стабілізація процесів тріщиноутворення залізобетонних балок наступає після 5-7 циклів повторних навантажень. Перевантаження до вищого рівня викликає подальший ріст тріщин, але після цього знову спостерігається стабілізація.
При прикладенні малоциклових навантажень після семи циклів навантаження-розвантаження до рівня0,6Рcrмаксимальна ширина розкриття нормальної тріщини в середньому збільшилась на 18% порівняно з першим циклом. Після трьох довантажень до рівня0,75Рcrце значення зросло до 63%.
Запропоновано враховувати дію малоциклових навантажень на залізобетонні конструкції мостів введенням у формулу ДБН для визначення ширини розкриття тріщин коефіцієнта, що враховує вплив повторних навантажень, рівень яких становить 60% від руйнівного,; при рівні навантажень 75% від руйнівного.
Значення параметраКр6фіксується не тільки при утворенні тріщин на першому циклі, як це було показано в роботах інших дослідників, а також при повторних циклах, коли нових тріщин не утворюється. Значення параметраКр6 при повторних циклах свідчать про розвиток наявних тріщин. За накопиченням максимальних значеньКрможна прогнозувати прирости ширини розкриття тріщин балок по циклах.
АЕ підтверджує висновки щодо стабілізації деформаційних процесів при повторних навантаженнях однакового рівня, і при дії повторних навантажень рівняпісля довантаження до вищого рівня. Аналіз кінетики АЕ випромінювання при випробуванні залізобетонних балок при дії повторних навантажень рівняпоказує, що при показнику степенянебезпечного розвитку дефектів в конструкції немає.
При збільшенні рівня малоциклових навантажень вище0,6Рcrвідбувається різке збільшення ширини розкриття тріщин - на 47% у порівнянні з сьомим циклом при рівні0,6Рcr(перед довантаженням). Тому доцільно випробувальне навантаження на мости обмежувати рівнем0,6Рcrпри використанні методу АЕ для оцінки технічного стану залізобетонних конструкцій.
Розроблено рекомендації з діагностики залізобетонних балкових конструкцій, що працюють в умовах малоциклових навантажень із використанням методу АЕ.