ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

МАЛЯРЧУК ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 343.1

ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Удалова Лариса Давидівна
доктор юридичних наук, професор
Заслужений діяч науки і техніки України

Київ-2010
ЗМІСТ

ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1 ЮРИДИЧНА ЛІНГВІСТИКА ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА 2
1.1. Загальні положення оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів 2
1.2. Визначеність законодавчих дефініцій як умова ефективного використання понятійного апарату кримінально-процесуального права 2
1.3. Вплив мовного фактору на ефективність кримінально-процесуальних норм 2
Висновки до розділу 1 2
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОНЯТЬ
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ 2
2.1. Лексико-граматичний аналіз понять кримінально-процесуального права 2
2.2. Логічний аналіз понять кримінально-процесуального права 2
2.3. Системний аналіз понять кримінально-процесуального права 2
2.4. Особливості аналізу оціночних понять кримінально-процесуального права 2
Висновки до розділу 2 2
ВИСНОВКИ 2
ДОДАТКИ 2
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 2

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасне демократичне суспільство передбачає відкритість, прозорість і ефективність здійснення кримінального судочинства. Ці характеристики суттєво залежать від мови, якою формулюється та застосовується кримінально-процесуальне право. Вступ України до світового співтовариства як рівноправного партнера потребує кардинальної реформи всіх сфер правозастосування, у тому числі кримінально-процесуальної діяльності. Важливу роль у цьому відіграє технологія комунікації, що базується на глибокому вивченні мови права, досконалому володінні юристами відповідним понятійним апаратом. Точність і ясність юридичних формулювань, їх адекватне відображення в тексті кримінально-процесуального закону, правильне та однакове застосування правової термінології значною мірою визначають ефективність цього закону, сприяють охороні прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
Понятійний апарат кримінально-процесуального права є одним із напрямів загальної проблеми мови права, що виникла на ґрунті літературної національної мови професійних мов (поряд з мовами медицини, техніки, мистецтва). Мова права включає в себе ряд відносно самостійних видів: мова законодавства, мова правозастосовчої практики, мова юридичної науки і освіти. Поряд з цим, предметна специфіка галузей права визначає додаткові особливості, що притаманні мові кримінального, цивільного, адміністративного, кримінально-процесуального та інших галузей права, які в свою чергу впливають на формування понятійного апарату кожної з них.
Очевидно, що право без мови, без відповідних понять існувати не може, проте дослідження їх взаємозв’язку та взаємодії тривалий час не мали самостійного характеру. Про їх поєднання згадували переважно у зв’язку з розробками техніки і методики складання та тлумачення (філологічного чи граматичного) правових текстів. Питання мови права, а відповідно і його понятійного апарату зводились, головним чином, до більш вузького, хоча й важливого розділу, що присвячений дослідженню мови закону. При цьому в роботах учених переважав лінгвістично-філологічний підхід у дослідженні питань мови, окремих понять закону (С. С. Алексєєв, Ю. П. Аленін, В. П. Бахін, В. І. Галаган, В. В. Гевко, В. Г. Гончаренко, Ю. М. Грошевий, І. С. Грязін, О. О. Ейсман, В. С. Зеленецький, А. В. Іщенко, О. В. Капліна, Н. С. Карпов, В. С. Кузьмічов, О. П. Кучинська, М. І. Леоненко, Є. Д. Лук’янчиков, В. Т. Маляренко, О. Р. Михайленко, М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, Ю. М. Оборотов, О. С. Піголкін, М. А. Погорецький, В. О. Попелюшко, П. М. Рабинович, С. М. Стахівський, Ю. М. Тодика, В. Д. Ткаченко, М. В. Цвик, О. Ф. Черданцев, Л. Д. Удалова та ін.).
Протягом останніх десятиліть дослідження мови права набули актуальності серед представників мовознавства та правознавства, що призвело до виникнення нового наукового напрямку, нової дисципліни «юридичної лінгвістики» (Ю. Ф. Прадід) чи «юрислінгвістики» (М. Д. Голєв). Серед уже доволі широкого спектру публікацій з юридичної лінгвістики основний акцент робиться на питання автентичності запропонованих понять, стилістики, лексикографії. Проте дослідження мови права, і особливо мови конкретної галузі права, її понятійного апарату може і повинно бути більш широким, що забезпечить міждисциплінарний характер такого дослідження.
Питання, що пов’язані з функціонуванням кримінально-процесуальної термінології, тією чи іншою мірою постають майже в кожному науковому дослідженні, присвяченому питанням кримінального судочинства. Усі автори одностайні в тому, що формулювати поняття необхідно чітко, коротко і зрозуміло. Однак цілісного самостійного дослідження питань становлення, функціонування та вдосконалення понятійного апарату кримінально-процесуального права до цього часу в України немає.
Проблемність сучасного стану понятійного апарату кримінально-процесуального права України полягає ще й у тому, що основна його частина формувалась за часів існування Радянського Союзу і здійснювалась російською мовою. Це створює певні труднощі в формулюванні відповідних понять у відповідності до норм української літературної мови.
Це визначає актуальність теми дисертаційного дослідження, що і обумовило її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на основних положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (затв. Указом Президента України від 10.05.2006 № 361/2006) та Концепції реформування кримінальної юстиції України (затв. Указом Президента України від 08.04.2008 № 311/2008), відповідає тематиці Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (затв. наказом МВС України від 29.07.2010 № 347), включено до планів науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ і кафедри кримінального процесу цього закладу. Тема розглянута відділенням кримінально-правових наук Національної академії правових наук України (п.1335, 2010 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розроблення проблем, пов’язаних з формуванням і функціонуванням понятійного апарату кримінально-процесуального права України, а в результаті – розв’язання наукового завдання щодо способів і прийомів аналізу понять кримінально-процесуального права України, формулювання науково обґрунтованих практичних, методичних рекомендації для правозастосовчої практики у сфері розглядуваних питань.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:
– визначення критеріїв і загальних положень оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів;
– виокремлення законодавчих дефініцій як необхідної умови ефективного використання понятійного апарату кримінально-процесуального права;
– з’ясування впливу мовного фактору на ефективність кримінально-процесуальних норм;
– формулювання загальних правил лексико-граматичного, логічного, системного аналізу понять кримінально-процесуального права;
– з’ясування особливостей аналізу оціночних понять кримінально-процесуального права;
– формулювання пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні відносини у сфері тлумачення і аналізу понять кримінально-процесуального права України.
Предмет дослідження – понятійний апарат кримінально-процесуального права України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи. Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання та історичний метод дозволили розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість, дослідити шляхи становлення і розвитку понятійного апарату кримінально-процесуального права України (розділ 1, 2). Метод системного аналізу, а також системно-структурний та формально-логічний методи дали можливість з’ясувати визначеність законодавчих дефініцій як умову ефективного використання понятійного апарату кримінально-процесуального права, вплив мовного фактору на ефективність кримінально-процесуальних норм (п.п. 1.2, 1.3). За допомогою формально-юридичного методу досліджувалися правові норми Конституції України, чинного КПК України та його проектів, інших законів України, з’ясовувалися зміст і значення використаних у них понять, обґрунтовувалися висновки і пропозиції щодо їх зміни та доповнення (п.п. 2.1-2.4). Метод порівняльного правознавства було покладено в основу аналізу та співставлення національного та зарубіжного кримінально-процесуального законодавства в частині розглядуваних питань (п.п. 2.1-2.4). Способи аналізу понять кримінально-процесуального права вивчалися із застосуванням історичного, порівняльного, системного, логічного методів (п.п. 2.1-2.3). За допомогою соціологічного методу (інтерв’ювання, анкетування) було з’ясовано позиції і думки юристів практиків (прокурорів, слідчих, дізнавачів) щодо питань предмета дослідження, а статистичний метод дозволив їх узагальнити поряд з результатами вивчення матеріалів кримінальних справ.
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначається і забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять рішення Європейського Суду з прав людини; рішення, висновки, ухвали Конституційного Суду України; постанови Пленуму Верховного Суду України; офіційно опублікована практика Верховного Суду України (2002–2009 рр.); 118 кримінальних справ, розглянутих судами, а також дані анкетування 86 практичних працівників (прокурорів, слідчих, дізнавачів м. Києва, Київської, Житомирської, Черкаської областей).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень понятійного апарату кримінально-процесуального права України, способів аналізу і тлумачення кримінально-процесуальних понять. У дослідженні сформульовано ряд нових положень і висновків, які мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики.
До найбільш суттєвих із них слід віднести такі:
вперше:
– у межах кожного з розглянутих способів аналізу понять кримінально-процесуального права (лексико-граматичного, логічного, системного) розроблені відповідні правила рекомендаційного характеру, використовуючи які суб’єкт правозастосування зможе з’ясувати зміст поняття;
– розкрито роль способів аналізу і тлумачення при встановленні правового змісту оціночних понять, що використовуються в нормах кримінально-процесуального права;
– сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення та доповнення чинного КПК України;
удосконалено:
– критерії оцінки ефективності нормативно-правових актів загалом і правових норм, зокрема;
– систему принципів формування правового понятійного апарату, у тому числі, кримінально-процесуального права України;
– визначення умов ефективності дії права;
– підходи до аналізу оціночних понять, що використовуються в кримінально-процесуальному законі;
дістало подальшого розвитку:
– підходи до розуміння таких визначальних положень аналізу понять кримінально-процесуального права, як етапи тлумачення, його функції, види, об’єкт і суб’єкти;
– обґрунтування можливості існування у правовій системі України судового прецеденту, під яким пропонується розуміти вироблений судовою практикою й підтверджений авторитетом вищої судової інстанції держави, опублікований в офіційному друкованому органі зразок нормативного або казуального тлумачення норми права, який заповнює, доповнює або тимчасово замінює нормативне регулювання певних суспільних відносин і є обов’язковим для використання в аналогічних справах чи при застосуванні розтлумаченої норми права;
– теоретичні підходи до з’ясування ролі практики Європейського Суду з прав людини та її впливу на аналіз і тлумачення понять кримінально-процесуального права;
– теоретичні положення про термінологію, що використовується в кримінально-процесуальному законодавстві, та її класифікацію.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані і аргументовані у дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються: у науково-дослідній роботі – для розробки науково обґрунтованих положень і рекомендацій щодо законодавчого формулювання і практики застосування понятійного апарату кримінально-процесуального права України (акт впровадження Київського міжнародного університету від 05.02.2010); у практичній діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України, а також при доопрацюванні проекту нового КПК України, при прийнятті відомчих нормативних актів, постанов Пленуму Верховного Суду України з відповідних процесуальних питань (акт впровадження ГСУ МВС України від 28.10.2010); у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальний процес України», при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження Київського міжнародного університету від 08.02.2010).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися автором і були обговорені на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2008), міжнародній науковій конференції студентів і молодих науковців «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2009); науково-практичній конференції «Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2009); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми зміцнення державності і національної єдності України» (м. Київ, 2010).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано сім друкованих праць, з яких три статті у наукових фахових виданнях України, а також чотири тези доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження понятійного апарату кримінально-процесуального права України сформульовано висновки, у яких містяться основні результати дослідження.
1. Визначено критерії і загальні положення ефективності нормативно-правових актів. Ефективність дії правових норм залежить від певних об'єктивних і суб'єктивних умов, які можуть бути віднесені як до самого права, так і до сфери його реалізації. Будь-яка норма створюється і діє в реальній сукупності суспільних відносин, на основі існуючого суспільного буття і суспільної свідомості. Характер взаємозв'язку правової норми з різними сторонами суспільного життя і визначає ті умови, які зрештою і забезпечують ефективність її дії.
2. У визначенні умов ефективності дії права необхідно використовувати системний підхід, тобто ефективність залежить від усіх елементів складної соціальної системи: від правової надбудови в цілому (в тому числі, від правових установ, правосвідомості та ін.), від суспільних відносин неправового характеру, від культури суспільства, його традицій, звичаїв, історичної спадщини, від діяльності державних установ, громадських організацій і т. д.
3. Умови ефективності дії права можна поділити на такі групи:
1) умови, що стосуються самої норми;
2) умови, що стосуються діяльності правозастосовчих органів;
3) умови, що характеризують особливості правосвідомості й поведінки індивідів, які виконують або порушують вимоги норми права.
4. Системність права, що обумовлює властивості системи юридичних понять загалом, також виступає основою формулювання принципів формування понятійного апарату, у тому числі кримінально-процесуального права України. Ними є: принцип цілісності системи юридичних понять; принцип структурності побудови юридичних понять; принцип ієрархічності понять у системі.
5. Використання в текстах нормативно-правових актів законодавчих дефініцій є одним зі способів забезпечення правової визначеності та зрозумілості правових норм, а також ефективного втілення в тексті нормативно-правового акта наміру законодавця. Законодавчі дефініції не лише сприяють несуперечливому, гармонійному поєднанню духу та букви закону на стадії нормотворення, а й допомагають віднайти та зіставити «букву» та «дух» закону у процесі тлумачення кримінально-процесуального закону.
6. Понятійний апарат кримінально-процесуального права лише тоді можна визнати ефективним, коли в ньому використана мова закону, що ґрунтується на поєднанні законів мови в її змістових, структурних і функціональних властивостях.
7. Правовий текст повинен однаковою мірою відповідати правилам граматики, пунктуації, синтаксису, які розроблені вченими-лінгвістами. Крім загальноприйнятих правил мови, до тексту закону висуваються також додаткові вимоги, зумовлені специфікою нормативного характеру закону, які й розробляються юридичною наукою, – нормативність, повнота регулювання, конкретність, системність.
8. Лексико-граматичний аналіз правових понять є першим способом, за допомогою якого відбувається ознайомлення суб’єкта правозастосування з нормою права, змістом якого є лексичне і морфологічне ознайомлення зі словами і словосполученнями, що становлять правове поняття, здійснення синтаксичного аналізу речень, з’ясування ролі службових слів (прийменників, сполучників, часток та ін.), встановлення призначення розділових знаків.
9. Логічний аналіз понять кримінально-процесуального права – це інтелектуально-вольова діяльність, у ході якої суб’єкт правотлумачення з’ясовує смисл цих понять за допомогою законів логіки (тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави) і логічних прийомів (висновків із понять; висновків за аналогією; висновків від протилежного та ін.).
10. Системний аналіз понять кримінально-процесуального права – це інтелектуально-вольова діяльність суб’єкта правозастосування, що ґрунтується на сукупності властивих їй прийомів і правил, у ході якої зміст поняття кримінально-процесуального права з’ясовується з урахуванням функціональних зв’язків координації і субординації системи права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Глазырин В. В. Эффективность правовых норм / В. В. Глазырин, В. Н. Кудрявцев, В. И. Никитинский, И. С. Самощенко. – M. : Юрид. лит., 1980. – 280 с.
2. Бірченко Ю. І. Деякі критерії оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів / Ю. І. Бірченко // Наукові записки. – Т. 26. Юридичні науки. – С. 9–14.
3. Карбонье Ж. Юридическая социология : пер. с фρ. / пер. и вступ. статья В. А. Туманова. – Μ. : Прогресс, 1986. – 351 с.
4. Поленина С. В. Качество закона и совершенствование правотворчества / С. В. Поленина // Советское государство и право. – 1987. – № 7. – С. 12-19.
5. Законодавство: проблеми ефективності.– К. : Наукова думка, 1995. – 229 с.
6. Кульчар К. Основы социологии права : пер. с венг. В. Гусев / под общ. ред. В. П. Казимирчук. – М. : Прогресс, 1981. – 256 с.
7. Прозоров В. Ф. Качество и эффективность хозяйственного законодательства в условиях рынка. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
8. Самощенко И. С. О понятии эффективности правовых норм / И. С. Самощенко, В. И. Никитинский // Ученые записки ВНИИСЗ. – Вып. 18. – М., 1969. – С. 3-19.
9. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / под общ. ред. В. И. Даниленко; [Пер. с фр. В.Г. Чуршукова]. – М. : Изд. дом NOTA BENE, 2000. – 574 с.
10. Лазарев В. В. Теория государства и права : учеб. для вузов / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – М. : Спарк, 1998. – 448 с.
11. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
12. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
13. Кирин В. А. Функциональные связи в правовых нормах / В. А. Кирин // Советское государство и право. – 1972. – № 5. – С. 30–39.
14. Черданцев А. Ф. Основные проблемы теории толкования советского права : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Александр Федорович Черданцев. – Свердловск, 1972. – 35 с.
15. Законодательная техника : [науч.-практ. пособие] / под ред. Ю. А. Тихомирова. – М. : Городец, 2000. – 272 с.
16. Черданцев А. Ф. Толкование советского права : теория и практика / А. Ф. Черданцев. – М. : Юрид. лит., 1979. – 168 с.
17. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди : постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4. // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 3. – С. 1-8.
18. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. – Москва : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
19. Малярчук Т. В. Системність права як основа формування понятійного апарату кримінально-процесуального права України / Т. В. Малярчук // Актуальні проблеми зміцнення державності і національної єдності України: матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 24 серпня 2010 р.) – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2010. – С. 26-29.
20. Хворостянкіна А. В. Визначеність законодавчих дефініцій як умова ефективного дотримання духу та букви закону / А. В. Хворостянкіна // Наукові записки. – 2008. – Т. 77. Юридичні науки. – С. 8–12.
21. Циппеліус Р. Юридична методологія / Переклад, адаптація, приклади з права України і список термінів. – Р. Корнута. – К. : Реферат, 2004. – С. 70–71.
22. Luzzati, Claudio. La vaghezza delle norme. Un'analisi del linguaggio giuridico. – Milano, Giuffre, 1990. – Р. 86–89.
23. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / пер. з англ. – К. : Україна, 1999. – 554 с.
24. Bennion, Francis Alan Roscoe. Understanding Common Law Legislation: Drafting and Interpretation. – Oxford University Press, 2001. – P. 88–89.
25. Reich, Norbert. Understanding EU Law: Objectives, Principles and Methods. – Intersentia nv., 2005 – Р. 25.
26. Lieber, Francis. Legal and Political Hermeneutics, or Principles of Interpretation and Construction in Law and Politics, with remarks on precedents and authorities. – Boston, Charles C. Little and James Brown, MDCCCXXXIX (1839). – Р. 49.
27. Жан-Луї Бержель. Про деякі засоби нормативного вираження // Нариси з нормотворення / під ред. Робера К. Бержерона, к. р. / пер. з фр. Міністерство Юстиції Канади. – Оттава, 1999. – С. 263–278.
28. Dahlman, Christian. Predictable Rules and Flexible Principles – The Problem of Ideological Pluralism and Legitimacy // Legisprudence : A New Theoretical Approach to Legislation / Ed. by Luc Wintgens. – Hart Publishing, 2002. – P. 85.
29. Пиголкин А. С. Язык советского закона и юридическая термінологія / А. С. Пиголкин // Правоведение. – 1968. – № 5. – С. 45–51.
30. Пиголкин А. С. Пути оптимизации работы над правовой терминологией / А. С. Пиголкин, С. Н. Юсупов // Советское государство и право. – 1983. – № 12. – С. 44–46.
31. Коментарі до проекту КПК України експертів Ради Європи (Страсбург, 2вересня 2004 р.) [Електронний ресурс]. Режим доступу :
http:// www.helsinki.org.ua/index.php?id=1109854088.
32. Маляренко В. Т. Кримінально-процесуальне законодавство України: питання становлення і розвитку / В. Т. Маляренко // Право України. – 2003. – № 9. – С. 3–14.
33. Богатский Д. В. Взаимосвязь оптимальности норм УПК РФ и эффективности деятельности применяющих их подразделений правоохранительных органов Российской Федерации / Д. В. Богатский // Российский следователь. – 2007. – № 13. – С. 2-3.
34. Великий тлумачний словник сучасної української мови (170 000 слів) // Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ-Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1426 с.
35. Томин В. Т. Острые углы уголовного судопроизводства. – М. : Юрид. лит., 1991. – 240 с.
36. Чельцов-Бебутов М. А. Советский уголовный процесс. – Харьков, 1929. – 287 с.
37. Бажанов С. В. Оправдана ли так называемая доследственная проверка? / С. В. Бажанов // Законность. – 1995. – № 1. – С. 51-54.
38. Полянский Н. Н. Очерк развития советской науки уголовного процесса. – М. : Изд-во АН СССР, 1960. – 212 с.
39. Бахин В. П. Рекомендации как средство внедрения достижений науки в практику борьбы с преступностью / В. П. Бахин, А. Э. Жалинский // Использование норм права в борьбе с преступностью. – Омск, 1972. – Вып. 12. – С. 27-31.
40. Малярчук Т. В. Про основні напрями оптимізації норм кримінально-процесуального кодексу України / Т. В. Малярчук // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 12. – С. 180-183.
41. Малярчук Т. В. Щодо вдосконалення структури КПК / Т. В. Малярчук // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників XVII Міжнар. наук. конф. Студентів і молодих науковців, м. Запоріжжя, 9-10 квітня, 2009 р. : у 4 т. / Класичний приватний університет. – Запоріжжя : КПУ, 2009. – Т. 4. – С. 106-107.
42. Артикуца Н. В. Мова права і юридична термінологія : [навч. посібник]. – К. : Стилос, 2004. – 276 с.
43. Артикуца Н. В. Культура правотворчості і мова / Н. В. Артикуца // Наукові записки. – 2008. – Т. 77. Юридичні науки. – С. 44-50.
44. Малярчук Т. В. Однозначність юридичної термінології у Кримінально-процесуальному кодексі України / Т. В. Малярчук // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : матеріали наук.-практ. конф. – К., 2009. – С. 86-87.
45. Как готовить законы : [науч.-практ. пособие] / сост. Ю. А. Тихомиров, А. С. Пиголкин, Т. Н. Рахманина [и др.]. – М. : Известия, 1993. – 58 с.
46. Керимов Д. А. Законодательная техника : [науч.-метод. пособие] / Д. А. Керимов. – М. : НОРМА, 2000. – 127 с.
47. Савицкий В. М. Язык процессуального закона : вопросы терминологии / В. М. Савицкий. – М. : Наука, 1987. – 288 с.
48. Язык закона / авт. кол. : С. А. Боголюбов, И. Ф. Казьмин, М. Д. Локшина [и др.]. ; под ред. А. С. Пиголкина ; Всесоюз. науч.-исслед. ин-т совет. государств. стр-ва и законодательства. – М. : Юрид. лит., 1990. – 192 с.
49. Власенко Н. А. Язык права / Н. А. Власенко. – Иркутск : Восточ.-Сиб. кн. изд-во, Норма-плюс, 1997. – 176 с.
50. Калинина Н. А. Лингвистическая экспертиза законопроектов : опыт, проблемы и перспективы : [науч.-практ. пособие] / Н. А. Калинина. – М. : Известия, 1997. – 44 с.
51. Ковальський В. С. Правотворчість : теоретичні та логічні засади / В. С. Ковальський, І. П. Козінцев. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 192 с.
52. Ушаков А. А. Очерки советской законодательной стилистики : [учеб. пособие] / А. А. Ушаков. – Пермь : ПГУ им. А. М. Горького, 1967. – 206 с.
53. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / С. С. Алексеев – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 359 с.
54. Сырых Е. В. Общие критерии качества закона : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Елена Владимировна Сырых. – М., 2001. – 221 с.
55. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства, церковного и гражданского // Сочинения : в 2 т. / Т. Гоббс ; пер. Н. Федорова, Л. Гутермана. – М., 1991. – Т. 2. – 731 с.
56. Гроций Г. О праве войны и мира / Г. Гроций ; пер. с латин. А. Л. Сакетти. – М. : Ладомир, 1994. – 870 с.
57. Общая теория государства и права : академ. курс : в 2 т. // под ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. – Т. 2 : Теория права. – 640 с.
58. Кашанина Т. В. Оценочные понятия в советском праве : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Т. В. Кашанина. – Свердловск, 1974. – 16 с.
59. Малахов В. П. Логика для юристов / В. П. Малахов. – М. : Академ. проект ; Екатеринбург : Делов. кн., 2002. – 432 с.
60. Игнатенко В. В. Оценочные понятия в законодательстве об административной ответственности : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Виктор Васильевич Игнатенко. – Свердловск, 1989. – 17 с.
61. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., із змінами, внес. протоколом № 11 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 32. – Ст. 2371.
62. Поляков А. В. Общая теория права : проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода : курс лекций / А. В. Поляков. – СПб. : Издат. дом С.-Петерб. ун-та, 2004. – 864 с.
63. Ващенко Ю. С. Филологическое толкование норм права : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Юрий Сергеевич Ващенко. – Тольятти, 2002. – 182 с.
64. Дробязко С. Г. Общая теория права : [учеб. пособие для вузов] / С. Г. Дробязко, В. С. Козлов. – Минск : Амалфея, 2005. – 464 с.
65. Большая юридическая энциклопедия. – М. : Эксмо, 2005. – 688 с.
66. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : [учебник] / А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев. – М. : ЭКСМО, 2005. – 832 с.
67. Пиголкин А. С. Толкование нормативных актов в СССР / А. С. Пиголкин. – М.: Юрид. лит., 1962. – 167 с.
68. Грязин И. Н. Текст права : опыт методологического анализа конкурирующих теорий / И. Н. Грязин. – Таллин : Ээсти раамат, 1983. – 187 с.
69. Фарбер И. Е. Вопросы толкования советского закона / И. Е. Фарбер // Ученые зап. Сарат. юрид. ин-та. – 1956. – Вып. 4. – С. 43–52.
70. Денисов А. И. Теория государства и права / А. И. Денисов. – М. : Юрид. изд-во М-ва юстиции СССР, 1948. – 532 с.
71. Васьковский Е. В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов / Е. В. Васьковский. – М. : Центр ЮрИнфоР, 2002. – 508 с.
72. Губаева Т. В. Словесность в юриспруденции : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Тамара Владимировна Губаева. – Казань, 1996. – 340 с.
73. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм / П. Е. Недбайло. – М. : Госюриздат, 1960. – 511 с.
74. Кашанина Т. В. Юридическая техника / Т. В. Кашанина. – М. : Эксмо, 2007. – 512 с.
75. Папкова О. А. Усмотрение суда / О. А. Папкова. – М. : Статут, 2005. – 413 с.
76. Чулінда Л. І. Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів : [монографія] / Л. І. Чулінда. – К. : Атіка, 2006. – 152 с.
77. Петрушев В. А. Проблемы толкования права в Российской Федерации / В. А. Петрушев. – М. : РПА МЮ РФ, 2003. – 362 с.
78. Капліна О. В. Правозастосовне тлумачення судом норм кримінально-процесуального права : дис. д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Оксана Володимирівна Капліна. – Х., 2009. – 479 с.
79. Азимов Э. Г. Словарь методических терминов / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – СПб. : Златоуст, 1999. – 472 с.
80. Спиркин А. Г. Происхождение языка и его роль в формировании мышления / А. Г. Спиркин // Мышление и язык / под ред. П. Горского. – М., 1957. – С. 3–72.
81. Розенталь Д. Э. Современный русский язык / Д. Э. Розенталь, И. Б. Голуб, М. А. Теленкова. – 8-е изд. – М. : Айрис-пресс, 2006. – 448 с.
82. Губаева Т. В. Язык и право. Искусство владения словом в профессиональной юридической деятельности / Т. В. Губаева. – М. : НОРМА, 2003. – 160 с.
83. Шмелев Д. Н. Современный русский язык : лексика / Д. Н. Шмелев. – М. : Просвещение, 1977. – 335 с.
84. Панов М. В. О слове как единице языка / М. В. Панов // Ученые зап. МГПИ. – 1956.– Т. 51. – С. 142-148.
85. Горпинич В. О. Морфологія української мови : [підручник] / В. О. Горпинич. – К. : Академія, 2004. – 336 с.
86. Бондар О. І. Сучасна українська мова : Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія : [навч. посіб.] / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К. : Академія, 2006. – 368 с.
87. Сучасна українська літературна мова : [підручник] / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас [та ін.] ; за ред. М. Я. Плюща. – 5-е вид., стер. – К.: Вища шк., 2005. – 430 с.
88. Ющук І. П. Українська мова : [підручник] / І. П. Ющук. – 3-е вид. – К. : Либідь, 2006. – 640 с.
89. Бутко Л. В. Неповнозначні лексичні комплекси української мови (структурно-семантичний і функціонально-стилістичний аспекти) : автореф. дис.... канд. філол. наук : 10.02.01 / Лариса Валентинівна Бутко. – Кіровоград, 2008. – 18 с.
90. Черемська О. С. Лексична та граматична інтерференція в сучасній українській літературній мові (на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ століття) / Харк. нац. екон. ун-т. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – 182 с.
91. Панов М. І. Проблеми формування понятійного апарату юридичної науки : методологічні аспекти / М. І. Панов // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2003. – № 2/3. – С. 54-67.
92. Левицький А. Е. Порівняльно-типологічний аспект проблеми слова та словосполучення / А. Е. Левицький // Проблеми зіставної семантики. – К., 1997. – С. 277–280.
93. Дудик П. С. Словосполучення, сполучення слів і слово / П. С. Дудик // Система і структура східнослов’янських мов. – К., 1998. – С. 208–213.
94. Глазова С. М. Формально-синтаксичні та семантичні ознаки словосполучення як пояснювально-ототожнювальної конструкції / С. М. Глазова // Лінгвістика. – Луганськ, 2007. – № 2. – С. 152–158.
95. Кужелюк В. Синтаксично нерозкладні словосполучення у ролі обставин / В. Кужелюк // Українська філологія: школи, постаті, проблеми. – Львів, 1999. – Ч. 2. – С. 280–287.
96. Ілініч С. Структура словосполучення як синтаксичний параметр законодавчого тексту / С. Ілініч // Наукові записки. – Вінниця, 2007. – Вип. 9. – С. 104–108.
97. Максим’юк О. Синтаксично неподільні словосполучення з комплетивними відношеннями / О. Максим’юк // Науковий вісник. – Чернівці, 2008. – Вип. 428–429 : Слов’янська філологія. – С. 279–286.
98. Шевчук С. В. Вставні слова, словосполучення і речення як засіб етикетної модуляції мовлення / С. В. Шевчук // Система і структура східнослов’янських мов. – К., 2002. – С. 306–309.
99. Черекаев А. В. Юридическая терминология в российском публичном праве: проблемы применения и совершенствования : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Алексей Васильевич Черекаев. – М., 2004. – 173 с.
100. Жеребкин В. Е. Логический анализ понятий права / В. Е. Жеребкин. – К. : Вища школа, 1976. – 150 с.
101. Добровольська Л. Термін як знак і як слово / Л. Добровольська // Гуманітарна освіта в технічному університеті: проблеми та перспективи. – К., 2001. – С. 143–148.
102. Шишкін В. І. Формування і втілення української правничої і судової термінології / В. І. Шишкін // Державно-правова реформа в Україні. – К., 1997. – С. 362–365.
103. Артикуца Н. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології / Н. Артикуца // Українська термінологія і сучасність. – К., 1997. – С. 50–53.
104. Клочко М. І. Юридична термінологія: поняття, особливості / М. І. Клочко // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – Х., 2009. – Вип. 18. – С. 148–154.
105. Савицкий В. М. Язык процессуального закона: вопросы терминологии / В. М. Савицкий. – М. : Наука, 1987. – 288 с.
106. Зотова В. П. Про термінологічний статус загальновживаної лексики в контексті юридичної лінгвістики / В. П. Зотова // Вісник. – Запоріжжя, 2005. – № 2. – С. 67–72.
107. Кельман М. С. Методологія формування юридичних понять і предмета правознавства / М. С. Кельман // Науковий вісник. – Львів, 2009. – Вип. 4. – С. 3–12.
108. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / С. С. Алексеев. – Свердловск, 1973. – Т. 2 : Нормативные юридические акты, применение права, юридическая наука (правоведение). – 401 с.
109. Белинская Е. А. Оценочные понятия как прием юридической техники / Е. А. Белинская // Матеріали Міжнародної наукової конференції пам’яті доктора юридичних наук, професора Стрельцова Льва Михайловича (1918–1979) «Проблеми національної державності», яка відбулась 26 березня 2010 року. – О., 2010. – С. 148–150.
110. Виноградов В. П. Русский язык : грамматическое учение о слове / В. П. Виноградов. – М. ; Л. : Учпедгиз, 1947. – 784 с.
111. Уфимцева А. А. Типы словесных знаков / А. А. Уфимцева. – М. : Наука, 1975. – 205 с.
112. Левковская К. А. Теория слова. Принципы ее построение и аспекты изучения лексического материала / К. А. Левковская. – М. : Высш. шк., 1962. – 296 с.
113. Дротянко Л. Г. Співвідношення поняття та терміну / Л. Г. Дротянко // Київський ун-т ім. Т. Шевченка. Вісник. Серія : Філософія. Політологія. – К., 1999. – Вип. 29. – С. 26–29.
114. Богуш С. В. Термін – основна форма існування понять / С. В. Богуш // Наукові праці. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Вип. 5, т. 1. – С. 166–167.
115. Демська-Кульчицька О. М. Ононімія типу власна назва – загальна назва – термін / О. М. Демська-Кульчицька // Ономастика і апелятиви. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 14. – С. 43–48.
116. Снігир Р. О. Сучасні погляди на поняття терміна і терміносистеми / Р. О. Снигір // Вісник. – Х., 2005. – № 659 : Сер. Філологія, вип. 44. – С. 46–49.
117. Про адвокатуру : Закон України від 19.12.1992 р. № 2887-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
118. Кашанина Т. В. Юридическая техника / Т. В. Кашанина. – М. : Эксмо, 2007. – 512 с.
119. Рахимов Р. А. Проблемы семиотического анализа государственной власти и язык закона / Р. А. Рахимов, Н. И. Хабибулина // Проблемы юридической техники : сб. ст. / под ред. В. М. Баранова. – Н. Новгород, 2000. – С. 282–301.
120. Чухвичев Д. В. Законодательная техника / Д. В. Чухвичев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА : Закон и право, 2006. – 239 с.
121. Рожнова В. В. Питання однозначності юридичної термінології у тексті кримінально-процесуального закону / В. В. Рожнова // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : Тези доповідей 6-ої міжвузівської науково-практичної конференції з проблем розвитку та функціонування державної мови (м. Київ, 5 листопада 2010 р.). – Київ : НАВС, 2010. – С. 48-49.
122. Щукин А. Н. Лингводидактический энциклопедический словарь : более 2000 единиц / А. Н. Щукин. – М. : Астрель : АСТ : Хранитель, 2007. – 746 с.
123. Турчин В. Про синоніми і варіанти у терміносистемах / В. Турчин // Семантика мови і тексту. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 510–512.
124. Лук’янчук Т. Проблема синонімії в юридичній термінології / Т. Лук’янчук // Лінгвістичні студії. – Донецьк, 2002. – Вип.9. – С. 135–139.
125. Туманов В. А. Европейский Суд по правам человека : очерк организации и деятельности / В. А. Туманов. – М. : НОРМА, 2001. – 304 с.
126. Тодыка Ю. Н. Толкование Конституции и законов Украины : теория и практика : [монографія] / Ю. Н. Тодыка. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
127. Атарщикова Е. Н. Герменевтика в праве (историко-правовой анализ) : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Елена Николаевна Атарщикова. – СПб., 1999. – 400 с.
128. Янчук І. А. Юридична термінологічна лексика: шляхи подолання синонімії та вибір однозначного терміна / І. Я. Янчук // Приватне право і підприємництво. – К., 2005. – Вип. 4. – С. 34–38.
129. Полянский Н. Н. О терминологии советского закона / Н. Н. Полянский // Проблемы социалистического права : сб. тр. – М., 1938. – Вып. 5. – 176 с.
130. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]: проект, внес. в Верхов. Раду України нар. деп. України В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним : реєстрац. № 1233 від 13 груд. 2007 р. – Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/
131. Элькинд П. С. Толкование и применение норм уголовно-процессуального права / П. С. Элькинд. – М. : Юрид. лит., 1967. – 192 с.
132. Савонюк Р. Ю. Кримінально-процесуальний кодекс України: структура, зміст і особливості розвитку (до 45-річчя прийняття і набуття чинності) / Р. Ю. Савонюк // Кримський юридичний вісник. – Сімферополь, 2009. – Вип. 1 (5). – С. 211–219.
133. Дзейко Ж. О. Законодавча техніка в Україні: історико-теоретичне дослідження / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2007. – 359 с.
134. Стратонов В. М. Кримінально-процесуальний закон: недосконалість юридичної техніки / В. М. Стратонов // Вісник. – Запоріжжя, 2003. – № 4. – С. 201–209.
135. Дутко А. О. Юридичні конструкції серед засобів законодавчої техніки / А. О. Дутко // Науковий вісник. – Львів, 2008. – Вип. 1. – С. 43–50.
136. Общая теория права : [учеб. для юрид. вузов] / под общ. ред. А. С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
137. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : [навч. посібник] / П. М. Рабінович. – 6-е вид. – Х. : Консум, 2002. – 158 с.
138. Власов Ю. Л. Дослідження способів тлумачення норм права / Ю. Л. Власов // Правова держава. – К., 1998. – Вип. 9. – С. 324–329.
139. Ряшко В. І. Логічне тлумачення нормативно-правових актів та його роль у діяльності правоохоронних органів України / В. І. Ряшко // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. – Львів, 2006. – Ч. 1. – С. 255–258.
140. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 430 с.
141. Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) : рішення Конституц. Суду України від 16.11.2000 р. № 13-рп // Офіційний вісник України. – 2000. – № 47. – Ст. 2045.
142. Про освіту : Закон України від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 21. – Ст. 84.
143. Ухвала Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України // Адвокат. – 2003. – № 3. – С. 50–51.
144. Шляпочников А. С. Толкование уголовного закона / А. С. Шляпочников. – М. : Госюриздат, 1960. – 240 с.
145. Заєць А. Г. Тлумачення норм як спеціальний вид юридичної діяльності в сучасних умовах розвитку держави і права / А. Г. Заєць // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. – К., 2004. – Вип. 8. – С. 95–96.
146. Гетманова А. Д. Логика для юристов : [учеб. пособие] / А. Д. Гетманова. – М. : Омега-Л, 2003. – 424 с.
147. Жеребкін В. Є. Логіка : [підручник] / В. Є. Жеребкин. – 9-те вид., стер. – К. : Знання, КОО, 2006. – 255 с.
148. Малахов В. П. Логика для юристов / В. П. Малахов. – М. : Академ. проект ; Екатеринбург : Делов. кн., 2002. – 432 с.
149. Тофтул М. Г. Логіка : [підручник]. – 2-е вид., випр., допов. – К. : Академія, 2006. – 400 с.
150. Михалкин Н. В. Логика и аргументация в судебной практике : [учеб. для вузов] / Н. В. Михалкин. – СПб. : Питер, 2004. – 336 с.
151. Шляпочников А. С. Некоторые вопросы логического толкования закона (на материалах нового уголовного закона) / А. С. Шляпочников // Социалистическая законность, толкование и применение советских законов : тез. докл. на межвуз. науч. конф. – К., 1961. – С. 28–31.
152. Сова Н. Особливості тлумачення норм кримінально-процесуального права / Н. Сова // Вісник. – Львів, 2005. – № 2 : Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (осінні юридичні читання). – С. 297–299.
153. Власенко Н. А. Логико-структурные дефекты системы советского права / Н. А. Власенко // Изв. вузов. Правоведение. – 1991. – № 3. – С. 21–26.
154. Грошевой Ю. М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве / Ю. М. Грошевой. – Х. : Вища шк., 1975. – 144 с.
155. Николюк В. В. Стадия возбуждения уголовного дела / В. В. Николюк, В. В. Кальницкий, П. Г. Марфицин. – Омск : ОВШМ МВД России, 1995. – 108 с.
156. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / В. С. Зеленецкий. – Х. : КримАрт, 1998. – 340 с.
157. Подорожна Т. С. Логіко-функціональні аспекти розташування дефініцій у тексті закону / Т. С. Подорожна // Держава і право. – К., 2008. – Вип. 41: Юридичні і політичні науки. – С. 61–65.
158. Рішення у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство») : рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 32. – Ст. 1209.
159. Рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п’ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційним зверненням громадян Будинської Світлани Олександрівни і Ковриги Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 ЦПК України (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) : рішення Конституц. Суду України від 23.05.2001 р. № 6-рп // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 1004.
160. Рішення у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (справа про приватизацію державного житлового фонду) : рішення Конституційного Суду України від 28.09.2000 р. № 10-рп // Офіційний вісник України. – 2000. – № 40. – Ст. 1709.
161. Большой иллюстрированный словарь иностранных слов : 17000 слов. – М. : Рус. словари ; Астрель ; АСТ, 2003. – 957 с.
162. Воробьев Н. В. Умозаключение по аналогии : [лекция] / Н. В. Воробьев. – М. : Изд-во МГУ, 1963. – 26 с.
163. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві : постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 8 // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 6. – С. 20-24.
164. Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу : постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.03.1999 р. № 6 // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 3. – С. 10–13.
165. Маляренко В. Т. Про недоторканність житла та іншого володіння особи як засади кримінального судочинства / В. Т. Маляренко // Кримінальний процес України : стан та перспективи розвитку : [навч. посібник]. – К., 2004. – С. 74–103.
166. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства : постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 4. – С. 4-8.
167. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 430 с.
168. Таганцев Н. С. Курс русского уголовного права : Часть общая : курс лекций / Н. С. Таганцев. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1874. – Кн. 1 : Учение о преступлении. – Вып. 1. – 284 с.
169. Михайловский И. В. Очерки философии права / И. В. Михайловский. – Томск : В. М. Посохин, 1914. – Т. 1. – 632 с.
170. Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права : [монографія] / Ю. Л. Власов. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 177 с.
171. Михайлович Д. М. Толкование закона : [монография] / Д. М. Михайлович. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. – 198 с.
172. Рабінович П. М. Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини (за матеріалами практики Європейського суду з прав людини) / П. М. Рабінович, С. Є. Федик. – Л. : Астрон, 2004. – 124 с.
173. Тодыка Ю. Н. Толкование Конституции и законов Украины : теория и практика : [монография] / Ю. Н. Тодыка. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
174. Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Касьяненка Бориса Павловича щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України : рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 р. № 11-рп/2007 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 29. – Ст. 927.
175. Рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) : рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп // Офіційний вісник України. – 1999. – № 7. – Ст. 255.
176. Гранат Н. Л. Толкование норм права в правоприменительной деятельности органов внутренних дел : [учеб. пособие] / Н. Л. Гранат, О. М. Колесникова, М. С. Тимофеев. – М. : Акад. МВД СССР, 1991. – 83 с.
177. Теория государства и права : [учеб. для вузов] / под ред. М. М. Рассолова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА : Закон и право, 2004. – 735 с.
178. Комаров С. А. Общая теория государства и права : [учебник] / С. А. Комаров. – 7-е изд. – СПб. : Питер, 2004. – 512 с.
179. Венгеров А. Б. Теория государства и права : [учебник] / А. Б. Венгеров. – 2-е изд. – М. : Омега-Л, 2005. – 608 с.
180. Общая теория права и государства : [учебник] / под ред. В. В. Лазарева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
181. Рабінович П. М. Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини (за матеріалами практики Європейського суду з прав людини) / П. М. Рабінович, С. Є. Федик. – Л. : Астрон, 2004. – 124 с.
182. Дробязко С. Г. Общая теория права : [учеб. пособие для вузов] / С. Г. Дробязко, В. С. Козлов. – Минск : Амалфея, 2005. – 464 с.
183. Рабінович П. М. Систем права – об’єктивна основа систематизації законодавства (гносеологічний аспект) / П. М. Рабінович // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. – К., 1999. – С. 79–82.
184. Пархоменко Н. М. Системність як істотна ознака джерел права / Н. М. Пархоменко // Правова держава. – К., 2007. – Вип. 18. – С. 59–68.
185. Черданцев А. Ф. Толкование права и договора : [учеб. пособие для вузов] / А. Ф. Черданцев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 381 с.
186. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
187. Оніщенко Н. М. Система права як юридична основа правової системи / Н. М. Оніщенко // Правова держава : щоріч. наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2002. – Вип. 13. – С. 39–47.
188. Поленина С. В. Теоретические проблемы системы советского законодательства / С. В. Поленина. – М. : Наука, 1979. – 205 с.
189. Ларин А. М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства / А. М. Ларин. – М. : Наука, 1985. – 240 c.
190. Дудко И. Г. Иерархическая (субординационная) структура законодательства субъектов Российской Федерации / И. Г. Дудко // Проблемы теории права и государства, истории политико-правовой мысли : сб. работ учеников, друзей, коллег проф. О. Э. Лейста. – Алматы, 2005. – С. 127–141.
191. Бабаев В. К. Советское право как логическая система : [учеб. пособие] / В. К. Бабаев. – М. : Акад. МВД СССР, 1978. – 212 с.
192. Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) : рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 р. № 3-рп/2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 245.
193. Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України та Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України) : рішення Конституційного Суду України від 19.05.1999 р. № 4-рп // Офіційний вісник України. – 1999. – № 20. – Ст. 905.
194. Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: офіц. вид. / упоряд. П. П. Пилипчук, Б. М. Пошва, Є. І. Овчиннікова, В. В. Українець ; відп. ред. П. П. Пилипчук. – К. : ІнЮре, 2006. – 392 с.
195. Общая теория права : [учеб. для юрид. вузов] / под общ. ред. А. С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
196. Битюцкая О. В. Коллизионные нормы как способ преодоления конкуренции в уголовном праве / О. В. Битюцкая // Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави. – Черкаси, 2008. – С. 138–142.
197. Луць Л. А. Нормативно-правова колізія та конкуренція: теоретичні аспекти / Л. А. Луць // Міжнародна науково-практична конференція «Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку». – О., 2008. – С. 273–277.
198. Деревнин А. А. Специальные нормы в российском праве / А. А. Деревнин // Академический юридический журнал. – Иркутск, 2002. – № 1. – С. 10–14.
199. Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук. – Т. 1. – М., 1977. – 590 с.
200. Пиголкин А. С. Законодательная техника и правотворчество // Научные основы советского правотворчества / отв. ред. Р. О. Халфина. – М. : Наука, 1981. – 317 с.
201. Вильнянский С. И. Применение норм советского права / С. И. Вильнянский // Ученые зап. Харьк. юрид. ин-та. – 1956. – Вып. 7. – С. 3–16.
202. Кудрявцев В. Н. Теоретические основы квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. – М.: Госюриздат, 1963. – 324 с.
203. Жеребкин В. Е. Оценочные понятия права: текст лекции / В. Е. Жеребкин. – Х., 1976. – 16 с.
204. Косович В. М. Оцінювання й оцінки у правовому регулюванні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Віталій Мирославович Косович. – Л., 1996. – 22 с.
205. Луспеник Д. Розмежування оціночних суджень та стверджень про факти при розгляді справ про захист честі, гідності та ділової репутації / Д. Луспеник // Право України. – 2003. – № 12. – С. 57–59.
206. Мелькин А. А. Оценочные юридические понятия как форма актуализации правовых принципов / А. А. Мелькин // История государства и права. – 2007. – № 2. – С. 11–13.
207. Соловьева Т. А. Оценочные понятия и суждения в уголовно-процессуальном праве / Т. А. Соловьева // Изв. вузов. Правоведение. – 1986. – № 3. – С. 68–73.
208. Шапченко С. Д. Оценочные признаки в составах конкретных преступлений : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / С. Д. Шапченко. – К., 1988. – 24 с.
209. Тенчов Э. С. Язык уголовного закона / Э. С. Тенчов // Проблемы юридической техники : сб. ст. / под ред. В. М. Баранова. – Н. Новгород, 2000. – С. 577–585.
210. Комиссаров К. И. Правоприменительная дея